CC BY
79
2. ЕКОЛОГШ ДОВК1ЛЛЯ
УДК 631*4:630*181.9 Доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Ф1ЗИКО-Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТ1В НА ДЕЯКИХ В1ТРОВАЛЬНИХ Д1ЛЯНКАХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Дослiджено фiзико-хiмiчнi властивостi rрунтiв на трьох в^ровальних дiлянках на територи ДП "Осмолодське лiсове господарство" i пiд наметом прилеглих до них лiсостанiв. На вшх дiлянках виявлено сильнокислi Грунти з високим вмiстом гумусу в верхньому шарi Грунту. Ступiнь забезпечення Грунту рухомим фосфором Р2О5 був дуже низьким на вшх дшянках. Встановлено значну розбiжнiсть щодо вмюту обмш-ного калiю (К2О5), лужногiдролiзованого азоту, суми ввiбраних основ i вологостi Грунту на окремих дшянках.
Ключовг слова: Грунти, в^ровальш дшянки, ДП "Осмолодське лiсове господар-ство".
Грунтовий покрив вдаграе надзвичайно важливу роль для рослиннос-ть Вш значною м1рою визначае видовий склад 1 продуктивнють люових дере-восташв. Ф1зико-х1м1чш властивост та потужнють Грунту впливають на роз-м1р щор1чного приросту деревини, на 11 ф1зико-мехашчш властивосп, форму 1 розм1р коренево! системи та стушнь стшкосп дерев проти дп несприятли-вих природних фактор1в, передушм сильного виру.
Укра!нським Карпатам властива значна строкатють Грунтового покри-ву. Це зумовлено значною р1зномаштнютю Грунтоутворюючих порщ, геохь м1чною контрастшстю геолопчних в1дклад1в, р1зновисотним заляганням од-нотипних геолопчних субстрапв 1 значним висотним д1апазоном мюцевосп [13]. У прськш частит Укра!нських Карпат переважають бур1 прсько-люов1 Грунти (буроземи). Свое забарвлення вони отримують завдяки наявност во-донерозчинних сполук зал1за (пдроокишв 1 комплексних сполук зал1за 1 гумь нових кислот), яю осщають на поверхш мшеральних частинок Грунту. За ме-хашчним складом переважають суглинист Грунти. Морфолопчною особли-вютю бурозем1в е те, що в них слабо виражеш генетичш горизонти Грунту [1]. За своею родючютю бур1 прсько-люов1 Грунти умовно можна подшити на три групи - мегатрофш (найродючш1), мезотрофш (середньородкт) та оль готрофш (малородкт). Найпоширешшими е мезотрофш буроземи, яю, своею чергою, подшяються на кисл1, приховано-отдзолеш, частково вилуже-ш й ошдзолеш буроземи [12].
За потужнютю Грунту найпоширешшими е середньоглибою Грунти. Неглибою бур1 прсько-люов1 Грунти поширеш в Горганах, а також часто трапляються у Скибових 1 Полонинських Карпатах та Рах1вському кристал1ч-ному масивг Глибою буроземи е найбшьш типовими для Вулкашчних Карпат 1 досить часто трапляються у Вододшьно-Верховинськш обласп, де по-ширений глинистий фл1ш [1].
Мета нашо! роботи полягала у дослщженш ф1зико-х1м1чних власти-востей Грунпв на деяких вггровальних дшянках на територп ДП "Осмолодсь-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.11
ке люове господарство" i пiд наметом прилеглих до них лiсостанiв та вивчен-нi впливу фiзико-хiмiчних властивостей Грунту на процес природного понов-лення деревних порщ на вiтровальних дшянках.
Методика та об'екти дослiджень. Програмою експериментальних ро-бiт передбачено взяття зразюв Грунту з вiтровальних дшянок i для порiвнян-ня - тд наметом прилеглого до в^овально! дiлянки лiсу та проведення його лабораторного анатзу. Дослiдження фiзико-хiмiчних властивостей Грунту ми проводили на територп ДП "Осмолодське лiсове господарство". На вшх дшян-ках був бурий прсько-люовий Грунт i однаковий тип люу - волога буково-ялицева сусмеречина. Короткий опис об'eктiв дослщжень наведено у табл. 1.
Табл. 1. Коротка характеристика вiтровальних дтянок i прилеглих
до них деревоспшп'ш, де брали зразки Грунту
Показник Вггр. дш. № 1 Прил. тс № 1 Вггр. дш. № 2 Прил. тс № 2 Вир. дш. № 3 Прил. тс № 3
Осмолодське лгавництво Бистрицьке лгавництво
№ кв-лу / № вид1лу 22/20 22/28 20/33 20/34 8/38 8/42
Площа, га 2,1 12,0 1,1 37,5 3,9 4,4
Висота н. р. м., м 760 780 800 825 900 910
Експозищя схилу Зх Зх Сх Зх Пн-Зх Пн-Зх
Крутизна схилу, ° 20 25 18 15 17 15
Склад деревостану - 6См2Яц 1Бк1Бп - 10См+ Бк, Бп - 7См2Бк 1Яц
Вж деревостану, рогав - 110 - 58 - 112
Зразки Грунту вщбирали на глибит 0-20 см спещальним Грунтовим буром i3 рiзних частин вiтровальних дiлянок i прилеглих до них деревостанiв. Июля цього зiбраний Грунт ретельно перемiшували на полiетиленовiй плiвцi та вщбирали середнiй зразок. Фiзико-хiмiчнi властивостi зiбраного Грунту визначали в лабораторп Львiвського обласного державного проектно-техно-логiчного центру охорони родючосп Грунтiв i якосп продукцп "Облдержро-дючiсть". Ступiнь забезпечення Грунту рухомим фосфором i обмшним калieм визначали за Кiрсановим [5], лужногiдролiзованим азотом - за методом Кор-нфiлда [8]; рН сольово! витяжки - за ДСТУ ISO 10390 [6]. Вмют гумусу в Грунт визначали за ДСТУ 4289: 2004 [4]. Вологють Грунту визначали в шес-тикратнiй повторностi за загальноприйнятою методикою [11]. Гiдролiтичну кислотнють визначали за методом Каппена в модифжацп ЦИНАО (ГОСТ 26212-91) [2], а суму ввiбраних основ - за ГОСТ 27821-88 [3].
Результати дослвдження. Фiзико-хiмiчнi показники Грунтiв на досль джених дiлянках наведено у табл. 2. Для порiвняння у табл. 2 наведено також середт значення вшх показникiв на вггровальних дiлянках i середнi значення цих показниюв пiд наметом прилеглих люосташв.
Важливим екологiчним фактором е рН-реакщя Грунтового розчину, яка характеризуе поживний режим Грунту i впливае на рют i розвиток деревних рослин. Змша рН на кислу чи лужну реакцiю вiд оптимально! супрово-джуеться пригнiченням ростових процешв, при цьому таке пригнiчення у лужному середовищi е сильшшим, шж у кислому [7]. Як бачимо з табл. 2, на вшх вировальних дiлянках i пiд наметом прилеглих люосташв були дуже сильноки^ Грунти.
2. Екологiя довкiлля
67
Табл. 2. Резуль тати д< ктджеш ня Грунто вих зразк 1в
Нумеращя зразгав рН сольове Р2О5, мг/кг Грунту г кг/ у г/ ту г Е О2,Гру И ^ Лужнопдро-л1зований азот, мг/кг Грунту Гщрсштична кислотшсть, мг-екв. на 100 г Грунту Сума вв1бра-них основ, мг-екв. на 100 г Грунту ,с 5 £ у Г ох ,ь т о о л о В
Вир. дш. № 1 3,48 8 16 179,2 36,7 3,7 9,51 48,0
Вир. дш. № 2 3,26 10 120 190,4 6,4 2,5 7,49 24,8
Вир. дш. № 3 2,68 13 43 151,2 70,5 7,5 9,64 49,9
Лю № 1 2,72 11 34 226,2 58,8 9,5 10,10 74,5
Лю № 2 3,41 9 137 243,6 6,5 6,5 8,99 30,6
Лю № 3 3,23 11 92 198,8 6,0 5,0 9,09 37,7
Середне знач. 3,13±и"35 10,3±1-' 73,7±49'' 198,2±331 30,8±29,и 5,8±А° 9,14±иу 44,3±1','
Сер. знач. вир. дш-ки 3,14±0-41 10,3±2-5 59,7±54,0 173,6±20,2 37,9±32Д 4,6±26 8,88±12 40,9±14,0
Сер. знач. лю 3,12±и-30 10,3±1-2 87,7±51,6 222,9±22,6 23,8±3",3 7,0±А3 9,39±и,6 47,6±23,°
На думку вщомого вченого П.С. Погребняка, головним показником Грунтово! родючостi е сума ввiбраних основ, оскiльки вона вщображае кшь-кiсть Грунтових колодав - найважливших носпв Грунтово! родючостi, а до-помiжними - емнiсть поглинання та кшьюсть рухливих форм Р2О5 та К2О [11]. Домiшка Р2О5 у Грунтi становила на дослщжених дiлянках вiд 8 до 13 мг/кг Грунту, тобто стутнь забезпечення Грунту рухомим фосфором Р2О5 був дуже низьким на всiх дшянках. Водночас, щодо вмiсту обмiнного калто у верхньому шарi Грунту на окремих дшянках спостер^али значну вщ-мiннiсть - його найвищий вмют було зафiксовано пiд наметом люу бiля вгт-ровально! дiлянки № 2-137 мг/кг Грунту i на самш вiтровальнiй дiлянцi № 2-120 мг/кг Грунту, а найменше обмшного калiю було у Грунтi на вироваль-нiй дiлянцi № 1 - лише 16 мг/кг та тд наметом прилеглого до не! деревоста-ну (34 мг/кг Грунту).
Вмют у Грунт лужногiдролiзованого азоту був середнш i пiдвищений. Загалом, порiвняно з вiтровальною дiлянкою, вш був завжди вищий пiд наметом прилеглих люосташв. Ступiнь забезпечення Грунту гумусом був дуже ви-сокий - вщ 7,49 % на вггровальнш дiлянцi № 2 до 10,10 % шд наметом прилеглого до впровально! дшянки № 1 лiсостану. Подiбнi результати отри-мав О. Л. Орлов, який дослщжував гумусовий склад Грунтiв у верхiв'ях Дшс-тра. Вiн пояснюе високий вмiст гумусу в Грунт наслiдком впливу низько! су-ми активних температур i велико! кшькосп опадiв, що призводить до повшь-но! трансформацп органiчних решток [10].
Пдролггачна кислотнiсть Грунту - це сума актуально! та потенщаль-но! кислотносп, вона показуе максимально можливу кiлькiсть водню й алю-мшю, що знаходяться в обмiнному сташ в Грунтi. На дослiджених дшянках пдролггачна кислотнiсть Грунту змiнюеться вщ 5,98 (близька до нейтрально!) до 70,5 мг-екв. на 100 г Грунту (дуже ки^ Грунти). Сума ввiбраних основ -це вмют у Грунтовому поглинальному комплексi лужних та лужноземельних юшв (Са, М^, К). На вiтровальних дшянках i прилеглих до них деревос-танах у ДП "Осмолодське люове господарство" сума ввiбраних основ становила вщ 2,5 (дуже низька) до 9,5 мг-екв. на 100 г Грунту (низька).
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2012. - Вип. 22.11
Важливе значення для росту люу мае i волопсть Грунту. Вона залежить вщ багатьох клiматичних i едафiчних фактс^в. Найбiльш вологими е Грунти на знижених елементах рельефу i схилах невеликоï крутосп, а в межах схжтв -Грунти у ïх нижнiх частинах. Верхнi горизонти Грунлв завжди вологiшi вiд ниж-тх i лише в перiоди штенсивного витрачання води на транспiрацiю рослин i за вщсутносп опадiв спостер^ають значне зменшення кiлькостi вологи у верхтх горизонтах Грунту i тсда вона починае надходити з нижтх горизонтiв Грунту. Нашi дослiдження показали, що мiж дiлянками спостерiгали значну вiдмiннiсть щодо вологостi Грунту. Найнижчою вона була на другiй впровальнш дiлянцi -24,8 % i тд наметом прилеглого до œï лiсу - 30,6 %, а найвищою - пiд наметом прилеглого до вiтровальноï дiлянки № 1 деревостану - 74,5 %.
Дисперсшний аналiз рiзницi фiзико-хiмiчних показникiв зразюв Грунту на впровальних дшянках i тд наметом прилеглого люу виявив, що мiж ними за бшьшютю показникiв не було iстотноï рiзницi. Лише щодо вмiсту в Грунт лужногiдролiзованого азоту було встановлено достовiрну рiзницю на 5 % рiвнi значущостi мiж вiтровальними дшянками i прилеглим лiсом - його було менше на вiтровальних дшянках (у середньому 173,6 мг/кг Грунту), тж пiд наметом прилеглих люостатв (222,9 мг/кг Грунту).
Фiзико-хiмiчнi властивост Грунту е одним iз важливих факторiв, що впливають на устшнють природного поновлення деревних порiд. Коршщ сходiв у першi тижнi життя розмщет лише у верхньому шарi Грунту i росли-ни живуть завдяки його поживним речовинам. Значний вплив на адаптащю та виживання сходiв бшьшосп деревних порiд мае i вологють верхнього шару Грунту. Надмiрне зволоження Грунту може спричинити розвиток рiзних грибкових захворювань або вимокання рослин, а посуха - всихання сходiв.
Висновки. Результати наших дослщжень показали, що на вшх впровальних дшянках ДП "Осмолодське люове господарство" i тд наметом прилеглих до них люостатв е сильноки^ Грунти з високим вмютом гумусу в верхньому шарi Грунту. Стутнь забезпечення Грунту рухомим фосфором Р2О5 був дуже низьким на всiх дiлянках. Щодо вмюту в Грунтi обмiнного ка-лiю (К2О5), лужногiдролiзованого азоту, суми ввiбраних основ i вологостi Грунту на окремих дшянках спостер^али значну варiабельнiсть показникiв.
Статистичний аналiз рiзницi фiзико-хiмiчних показникiв Грунту на впровальних дшянках i тд наметом прилеглих до них деревостатв показав, що мiж ними за бшьшютю показниюв не було iстотноï рiзницi. Лише щодо вмiсту в Грунт лужногiдролiзованого азоту було встановлено достовiрну рiзницю на 5 % рiвнi значущостi мiж вiтровальними дiлянками i прилеглим люом - його було менше на впровальних дшянках, тж тд наметом прилеглих лiсостанiв.
Л1тература
1. Андрущенко 1.А. Грунти захщних областей УРСР / 1.А. Андрущенко. - Льв1в-Дубля-ни : Вид-во ЛСГ1, 1970. - 114 с.
2. ГОСТ 26212-91. Почвы. Определение гидролитической кислотности по методу Кап-пена в модификации ЦИНАО. - М. : Комитет стандартизации и метрологии, 1991. - 6 с.
3. ГОСТ 27821-88. Почвы. Определение суммы поглощенных оснований по методу Каппена. - М. : Государственный комитет СССР по стандартам, 1988. - 7 с.
4. ДСТУ 4289:2004. Яюсть Грунту. Методи визначення оргашчно!' речовини. Чинний вщ 30.04.04. - К. : Держстандарт Украши, 2004. - С. 4-6.
5. ДСТУ 4405:2005. Якють Грунту. Визначання рухомих сполук фосфору i кашю за методом Юрсанова в модифжацп ННЦ1ГА. Чинний вщ 30.05.05. - К. : Держстандарт Укра!ни, 2005. - С. 8-10.
6. ДСТУ ISO 10390:2007. Якють Грунту. Визначення рН. Чинний вщ 24.12.07. - К. : Держстандарт Укра!ни, 2007. - С. 3-7.
7. Иванов А.Ф. Рост древесных растений и кислотность почв / А.Ф. Иванов. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1970. - 216 с.
8. Методические указания по определению щелочногидролизуемого азота в почве по методу Корнфилда. - М. : Изд-во ЦИНАО, 1985. - 8 с.
9. Методическое пособие по аналитическим работам для агрохимической службы Украинской ССР. - К., 1989. - Ч. 1. - 118 с.
10. Орлов О.Л. Гумусовий склад Грунлв як вщображення бюгеоценотичного бюр1зно-машття / О.Л. Орлов // Науков1 записки Державного природознавчого музею. - Льв1в, 2005. -Т. 21. - С. 183-190.
11. Погребняк П.С. Люова екологгя i типолопя лгав: вибраш пращ / П.С. Погребняк. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 496 с.
12. Пастернак П.С. Люов1 Грунти Укра!нських Карпат / П.С. Пастернак. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1967. - 169 с.
13. Голубец М.А. Украинские Карпаты. Природа / М.А. Голубец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 208 с.
Лавный В.В. Физико-химические свойства почв на некоторых ветровальных участках Украинских Карпат
Исследованы физико-химические свойства почв на трех ветровальных участках на территории ГП "Осмолодское лесное хозяйство" и под пологом прилегающих к ним древостоев. На всех участках были очень сильнокислые почвы с высоким содержанием гумуса в верхнем слое почвы. Степень обеспеченности почвы подвижным фосфором Р2О5 был очень низким на всех участках. Установлено значительное расхождение по содержанию обменного калия (К2О5), щелочногидролизуемого азота, суммы впитанных основ и влажности почвы на отдельных участках.
Ключевые слова: почвы, ветровальные участки, ГП "Осмолодское лесное хозяйство".
Lavnyy V. V. Рhisical-сhemical property of soils on some windthrow areas in the Ukrainian Carpathians
The physical-chemical properties of soils on three windthrow areas in the SE "Osmo-loda Forestry District" and under a tent adjacent forest stands have been investigated. On all areas were very acid soils with high humus content in the topsoil. The degree of soil mobile phosphorus P2O5 was very low in all areas. It was found a significant difference regarding the content of exchange potassium (K2O5), alkaline-hydrolyzable nitrogen, amount absorbed bases and soil moisture in some areas.
Keywords: forest soils, windthrow areas, SE "Osmoloda Forestry District".
УДК 631.15 Ст. наук. сптроб. П.П. Мельник, канд. екон. наук;
ст. наук. сптроб. О.1. Дребот, канд. екон. наук -1нститут агроекологи Ь природокористування НААН, м. Ктв
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д В ЕКОЛОГ1ЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТ АГРОЕКОСИСТЕМ
Розглянуто питання системного пщходу щодо визначення еколопчного менеджменту в агроекосистемах iз погляду загально! теорп систем. Тому проблеми в сшьськогосподарському виробнищта на сьогодш, потрiбно визначати на осжга системного пщходу еколопчного менеджменту, що задовольняе потреби сусшльства з обов'язковим збереженням навколишнього природного середовища.
Ключовг слова: охорона навколишнього природного середовища, агроекосис-теми, еколопчний менеджмент, системний пщхщ.
