CC BY
22
Л1тература
1. Брадю G.M. Salix L. / С.М. Брадiс // Визначник рослин Украши / за ред. Д .К. Зерова. -К. : Изд-во "Урожай", 1965. - С. 186-193.
2. Крiчфалушiй В.В. Види роду Salix L. в Украшських Карпатах / В.В. Крiчфалушiй // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1982. - Вид. 39, № 2. - С. 52-56.
3. Назаров M.I. Salix L. / М.1. Назаров, П.1. Котов, П.1. Гержедовiч // Флора УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1952. - Т. 4. - С. 17-86.
4. Скворцов А.К. Salix L. / А.К. Скворцов // Определитель высших растений Украины. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - С. 130-133.
5. Скворцов А.К. Salix purpurea L. и родственные ей виды / А.К. Скворцов // Новости систематики высших растений. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 48-66.
6. Скворцов А.К. Ивы СССР / А.К. Скворцов. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - 262 с.
7. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К. : Вид-во "Украшська енциклопедiя", 1996. - 608 с.
8. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. -
900 с.
Фучило Я.Д., Сбитная М.В., Фучило О.Я. Автохтонные ивы Украины
Приведены данные о видовом составе естественной дендрофлоры Украины. Из 25 видов автохтонных ив Украины 4 относятся к подроду ива (Salix), 16 - к подроду ветрикс (Vetrix) и 5 - к подроду хаметия (Chamaetia). Существенное хозяйственное значение имеют естественные заросли ив белой, ломкой, трехтычинковой, остролистной, пепельной и, в меньшей мере, - ушастой, силезской, козьей, розмаринолистной, пятитычинковой и корзиночной. Представители подрода Chamaetia и 4 вида подрода Vetrix являются редкими краснокнижными видами, нуждающимися в охране.
Ключевые слова: автохтонная дендрофлора, ива, вид, распространение, использование.
Fuchylo Ya.D., Sbytna M. V., Fuchylo O. Ya. Autochthon willows of Ukraine
Data about species composition of natural dendroflora of Ukraine are presented. From 25 species of native willows of Ukraine 4 species behave to subgenus Salix, 16 - to the subgenus Vetrix and 5 - to the subgenus Chamaetia. The natural stands of S. alba L., S. triandra L., S. fragilis L., S. cinerea L. have a essential economy value. S. aurita L., S. si-lesiaca Willd., S. caprea L., S. rosmarinifolia L., S. pentandra L. and S. viminalis L. have less important. Representatives of subgenus Chamaetia and 4 species of subgenus Vetrix are rare species of Red Book of Ukraine, that need care.
Keywords: autochthon dendroflora, willow, species, distribution, use.
УДК 674.032.477.2 Здобувач Т.1. Шуплат1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
Ф1ТОКЛ1МАТ П1ДНАМЕТОВОГО ПРОСТОРУ КУЩОВИХ ВИД1В I ФОРМ ЯЛ1ВЦЮ ТА IX Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНА РОЛЬ
Висв^лено особливост створення ф™^мату надземного простору низько-рослих кущових видiв та форм ялiвцю i його ф^омелюративну роль. Здшснено ощ-нювання декоративних якостей переважаючих в мюькому озелененш видiв та форм. Показано 1хш фггомелюративш особливосп та роль в мюькому середовищг Ключовг слова: кущ, ялiвець, ф^о^мат, мелюращя.
Програма та методи дослщження: Програмою передбачено досль дження фиоктмату тд наметом кущових низькорослих вид1в та форм ял1в-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
цю. Дослщження проводили на територп дендрарiю ботатчного саду НЛТУ Укра1ни у с. Страдч та у насадженнях мюьких площ Львова.
Вимiрювання фiтоклiматичних показниюв проводили влгтку, в похму-ру та сонячну погоду, за допомогою аспiрацiйного психрометра моделi М-34, котрий помщався на однаковий iнтервал часу, який становив 10 хвилин, тд крону куща. Контрольш показники температури брали на вщкритому простора поблизу об'eктiв дослiдження. Температуру Грунту вимiрювали Грунтови-ми термометрами, як заглиблювали на 10 см на 10 хвилин. Для вимiрювання рiвня волостi Грунтово1 товщi використовували електронний цифровий воло-гомiр моделi "МГ-44", контактний штир якого засовували на глибину 20 см в товщу Грунту. Ми враховували також площу куща (м2), пiд наметом якого ми вивчали фггоктмат [2]
Результати дослщження. Фiтомелiоративну роль кущових ялiвцю дослiджували у двох напрямах: кшматичному й едафiчному. Пiд наметом кущових розпростертих i сланких видiв i форм ятвцю формуеться власний фь токлiмат, який сприяе процесам росту, розвитку та розростання i збiльшення площi кущiв. Дослiдження фиоктмату проводили шляхом вимiрювання кль матичних параметрiв пiд наметами кущiв (вш 5-7 рокiв) на науково-дослiднiй дшянщ ботанiчного саду НЛТУ Укра1ни, розташовант у с. Страдч Яворiвсь-кого району Львiвськоl областi та на замощених майданчиках на територп м. Львова. У дослда використовувались таю декоративт види i форми кущових ялiвцiв: козацький J. Sabina 'Mas', горизонтальний J. Horizontalis 'Andora Compact', лускатий J. Squamata 'Blue Carpet'.
Табл. 1. Температурний i вологкний режими тднаметового простору кущових
Мюцезнаходження дослiдного об'екта BngH i ^opMH Площа куща S, м2 Показники фггоктмату Показники едафотопу
t, oC V, % t, oC V, %
с. Страдч, боташчний сад НЛТУУкраши J. Sabina 'Mas' 0,91 28,5 25,3 51,2 55,4 27,4 22,7 75,4 83,1
J. Horizontalis 'Andora Compact' 0,78 27,7 25,1 51,8 59,5 28,5 23,5 71,3 78,5
J. Squamata 'Blue Carpet' 0,84 27,5 24,4 50,4 53,1 28,6 20,5 74.1 77.2
м. Львiв, замощеш майданчики J. Sabina 'Mas' 0,79 28,8 26,6 47,8 52,5 28,5 25,5 65,4 68,8
J. Horizontalis 'Andora Compact' 0,85 27,5 24,5 48,6 52,1 30,2 26,4 62,8 69,4
J. Squamata 'Blue Carpet' 0,70 28,5 25,7 48,4 44,2 32,5 26,5 58,4 66,1
Примаки: чисельник - вщкритий прост1р, знаменник - шднаметовий прост1р чагарника.
Виявлено вщмшносп мiж температурними показниками, одержаними на вщкритому просторi тднаметового простору кущових форм ятвцю. Бшь-шу рiзницю спостерiгали в сонячний день, а меншу, вiдповiдно, - у похмур-ний (табл. 2).
Табл. 2. Температурний i волог^ний режими тднаметового простору кущових _ялiвцiв у природных i урбатзованих умовах у похмурну погоду_
Мiсцезнаходження дослiдного об'екта Bngn i ^opMH Площа куща S, м2 Показники фгтоммату Показники едафотопу
t, oC V, % t, oC V, %
с. Страдч, ботанiчний сад НЛТУ Украши J. Sabina 'Mas' 0,91 21,5 19,4 61,5 65,4 19.4 17.5 79,4 80,2
J. Horizontalis 'Andora Compact' 0,78 20,6 18,7 62,1 64,4 18,8 17,5 76,6 79,1
J. Squamata 'Blue Carpet' 0,84 22,8 21,4 67.2 68.3 18,9 17,3 73,7 78,3
м. Львiв, замощенi майданчики J. Sabina 'Mas' 0,79 23,5 22,4 65,3 66,2 19.5 18.6 67.3 69.4
J. Horizontalis 'Andora Compact' 0,85 23,6 21,8 61,1 63,4 20,5 18,5 65,4 68,3
J. Squamata 'Blue Carpet' 0,70 22,3 19,8 62,5 64,3 19,8 17,7 66,5 69,7
Примiтки: чисельник - вщкритий npocTip, знаменник - шднаметовий npocTip
чагарника
Аналопчш законом1рност1 в щ ж дш виявлено i в м. Львов1, але тут показники е контрастнiшими: тд наметом куща температура повiтря i воло-гiсть Грунту значно нижч^ нiж на мощених майданчиках у центрi мiста. Як видно з табл. 2, в похмуру погоду, коли рiвень сонячно! радiацil рiзко спадае, рiзниця помiж температурними показниками вщкритого i пiднаметового просторiв помино нiвелюеться (табл. 1, 2).
Отримаш данi пiдтверджують наявнiсть сформованого фггоктмату пiд наметом кущiв ялiвцiв та його важливу роль у формуванш габiтусу крони куща, кращому розвитку основних i бiчних пагонiв рiзного порядку, розши-реннi "плями" куща, водночас покращуеться процес живлення живильними речовинами, зволоження. Намет захищае вщ пересихання Грунту, притшю-ючи його, що особливо актуально для мюьких умов де, як показали досль дження, рiвень температури повiтря е вищий на 4-5 оС, шж у примiськiй зонi, а температура Грунтово! товщi вища на 2-3 оС.
Грунтопокривш та низькорослi ялiвцi, якi полюбляють сонячнi мiсця та е невибагливими до трофносп та зволоження Грунту, виконують важливу функщю покривних рослин i у багатьох випадках можуть успiшно замiнити газон. Вони завдяки високiй енергп росту, даючи за рiк 15-25 см приросту (ялiвцi козацький, звичайний, горизонтальний, китайський), 25-35 см (луска-тий, середнш, вiргiнський) за короткий час вкривають поверхню i заглушу-ють рiст бур'янiв. Загалом не рекомендують висаджувати сланкi форми посе-ред газону, через утруднешсть догляду i постiйне заростання травою в прос-вiтах помiж пагонами.
Ялiвцi в природних умовах часто ростуть на схилах рiзноl експозицп з доволi значною стрiмкiстю, вiдiграють важливу роль у боротьбi з водною ерозiею, закрiплюючи схили. Ця функцiя устшно реалiзуеться завдяки коре-невiй систем^ яка згiдно з iснуючою [4] типолопею проведеного морфологiч-
ного анатзу, е 5-ти типiв: об'емна коренева система, яка розвиваеться вгли-бину i вшир (J. x media 'Pfitzeriana glauca'), скiсно вертикальна слабо розгалу-жена (J. squamata 'Meyeri'), карликова компактна слаборозвинена поверхнева (J. squamata 'Blue star'), низька поверхнева горизонтальна (J. squamata 'Blue carpet'), поверхнева горизонтальна, доповнена мичкуватими адвентивними кореневими системами, утвореними на iрруптивних стеблах (J. sabina 'Arcadia'). Специфжа структури ризогенезу спричиняе тдвищення еколого - фгго-мелюративних та декоративно-естетичних функцш.
Ще одним аспектом щнносп кущових видiв i форм ятвщв, який до-повнюе 1хню цiннiсть, е й те, що виконуючи i Грунтозахисну, Грунтозакрш-люючу функцп, вони ще й гармоншно вписуються в мiський переважно на-пiввiдкритий i закритий простiр, додаючи йому гармонiйних декоративно-ес-тетичних якостей. Насичеш зеленi кольори надають виразносп мiському простору, а декоративнi форми вносять значну рiзноманiтнiсть у пейзажш картини вулиць, численних площ, скверiв i паркiв. Прийоми використання видiв та форм кущових ялiвцiв е дуже рiзноманiтними, наприклад у виглядi окремих насаджень - солiтерiв, акценпв, зважаючи на ландшафтнi умови навколишньо! мiсцевостi, для цього успiшно використовують я. звичайний (Juniperus communis L.), я. скельний (Juniperus scopulorum Sarg.), китайсь-кийий 'Стрiкта' (Juniperus chinensis 'Stricta' L.), так i в групових посадках разом з шшими хвойними породами - туею захiдною (Thuja occidentalis L.) та складчастою (Thujaplicata D. Don), сосною прською (Pinus mugo Turra.), ки-парисовиками лавсона (Chamaecyparis lawsoniana Pari.) та гс^хоплщним ф.трчаста (Chamaecyparis pisifera 'Plumosa'), ялиною колючою (Picea Pungens 'Glauca'). Варто часпше використовувати ялiвцi - козацький (Juniperus sabina L.), лускатий (Juniperus squamata Lamb.), горизонтальний (Juniperus hori-sontalis Moench.), пфгщера (Juniperus x media 'Pfitzeriana'), як представленi численними низькорослими чагарниковими та сланкими формами, чим дода-ють з естетично! точки зору особливого привабливого колориту [3].
Виходячи iз сказаного, ми здшснювали оцiнювання естетичностi окремих видiв та форм ялiвцiв. Для цього ми використали таку формулу, яка iлюструе декоративнiсть ушх бiолого-морфологiчних складових: [1]
Я об =-o-'
де: 2Крб - сума балiв, одержана кроною (силует); 2Рб - сума балiв, одержана розгалуженням; ХГб - сума балiв, одержана гiлочками; 2Лб - сума балiв, одержана листям; 2Тб - сума балiв, одержана корою стовбура; 2Квб - сума балiв, одержана квiтами; ХПб - сума балiв, одержана плодами; Отб - трибаль-на оцiнка. Оцiнка естетичних якостей складаеться iз суми балiв, одержаних кожною окремою рослиною, виходячи з 11 природних декоративно-естетич-них характеристик та бала, виставленого загалом бiогрупi з "модулящею виду" (спричинена почуттям раптовост i несподiваностi).
Брали низку ялiвцiв, якi е найбiльш поширенi в системi зеленого бу-дiвництва мiста Львова. Зокрема: козацький (Juniperus sabina), звичайний
(Juniperus communis), гopизoнтaльний (Juniperus horizontalis), cepeднiй (Juniperus x media), лужатий (Juniperus squamata), китайский (Juniperus chinen-sis) та вipгiнcький (Juniperus virginiana). Зacтocувaвши нaвeдeну фopмулу, oдepжуeмo тaкi peзультaти, виpaжeнi у бaлax [1]:
• ялiвeць гopизoнтaльний - 2,2;
• ялiвeць cepeднiй - 2,1;
• ялiвeць луcкaтий - 2,5;
• ялiвeць вipгiнcький - 1,9;
• ялiвeць китaйcький - 2,1;
• ялiвeць кoзaцький - 1,7.
Як бaчимo, найвищим бaлoм ecтeтичнocтi xapaктepизуютьcя ялiвцi луcкaтий, гopизoнтaльний, китaйcький та cepeднiй, тoму ïx чacтiшe пoтpiбнo викopиcтoвувaти пiд чac cтвopeння лaндшaфтниx пocaдoк, так i пiд чac oблa-гopoджeння пpивaтниx угiдь, плoщ. Tpoxи нижчий бал у ялiвцiв кoзaцькoгo та вipгiнcькoгo. Рiч у тому, щo ялiвeць вipгiнcький щe дoвoлi piдкo зacтocoву-ють у мюь^му oзeлeнeннi, тoдi як ^зацький дaвнo зайняв cвoю "тшу" i e дужe пoшиpeним та ча^то зacтocoвувaним.
Оcoбливу увагу пoтpiбнo звepнути на мicця мacoвoгo вiдпoчинку -мюью пapки, cквepи, плoщi, пpибудинкoвi майданчики, дитячi та нaвчaльнi заклади, caнaтopнo-куpopтнi зoни, дe вiдпoчивaють та лiкуютьcя тиcячi лю-дeй. Cтвopюючи тут нeвeликi гpупи з участю xвoйниx, дoцiльнo виcaджувaти двa-тpи види, як якicнo кoмпoнуютьcя в ^ocropi та вигiднo poзкpивaють cвiй дeкopaтивний пoтeнцiaл. Пpиклaдoм мoжуть cлугувaти пocaдки пpocтим та cклaдним pитмoм, у кшька pядiв кoлoм - назваш "xopoвoдaми", дe мoжнa зacтocувaти як ак^нт низку дepeвoпoдiбниx ялiвцiв, зoкpeмa: звичайний (фopмa ey3bKonipaMidMbHa - f. "hybernica" Gord.), cкeльний (вузькoкoлoнoпo-дiбнa пipaмiдaльнa фopмa Skyrocket), a нaвкoлo ниx пocaдки туï зaxiднoï, фop-ма куляcтa (f. "globosa" Gord.) [3].
Низькopocлi cлaнкi чaгapники та Гpунтoпoкpивнi види ялiвцiв, щo ви-являють виcoку фiтoнциднicть, уcпiшнo викopиcтoвують для oблицювaння вiдкociв, бopдюpiв, кaм'яниcтиx cxiдцiв, зoкpeмa - ялiвeць poзпpocтepтий (Juniperus procumbens 'Nana'), ялiвeць гopизoнтaльний (Juniperus horizontalis 'Wiltonii'), щ>и зaклaдeнi aльпiнapiïв та aльпiйcькиx гipoк - луcкaтий (Juniperus squamata 'Meyeri'), гopизoнтaльний (Juniperus horizontalis 'Douglasii' Mo-ench.), звичайний (Juniperus communis 'Depressa', 'Compressa' Stev.), ялiвeць вipгiнcький (Juniperus virginiana 'Globosa','Nana compacta'). Висновки:
1. Пiд нaмeтoм кущoвиx манкт ялiвцiв фopмуютьcя xapaктepнi фггоктма-тичш умoви (тeмпepaтуpa i piвeнь вoлoгocтi Гpунту та пoвiтpя), якi c^mk^ pocту i poзвитку pocлин, та ïx^oi^ poзpocтaнню в piзниx нап-pямax;
2. Bpaxoвуючи виcoкi ecтeтичнi якocтi низки ялiвцiв: звичaйнoгo (Juniperus communis L.), гopизoнтaльнoгo (Juniperus horizontalis Moench.), cepeдньo-гo (Juniperus x media), лу^атого (Juniperus squamata Lamb.), вipгiнcькo-гo (Juniperus virginiana L.) та ïx чиcлeнниx фopм, кшьюсть якиx пocтiйнo збiльшуeтьcя, peкoмeндуeмo шиpшe викopиcтoвувaти у cтвopeннi дeкo-
ративних груп, алей, мiксбордерiв, живоплотiв та альпшських ripoK, об-лицювання бopдюpiв i на схилах.
3. Кущoвi ялiвцi, завдяки особливостям !х розгалужено! коренево! системи, рекомендуемо використовувати для посадок на схилах р!зно! стpiмкoстi та експозицп, а також для посадок на порушених мiсцезpoстаннях, Завдяки сво!м бioлoгo-мopфoлoгiчним особливостям вони беруть участь в процес природно! фггомелюрацп.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Фгшмелюращя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2003. -
538 с.
2. Мщенко З.А. Мжрокл1матолопя / З.А. Мщенко, Г.В. Ляшенко. - К. : Вид-во КНТ, 2007. - 335 с.
3. Озеленение населенных мест : справ. - М. : Стройиздат, 1987. - 480 С. 4.
4. Пономаренко В.О. Бюлопчш особливост репродукци вид1в роду Juniperus L. в умо-вах Правобережного Люостепу Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / В.О. Пономаренко. - К. - 26 с.
Шуплат Т.И. Фитоклимат подпологового пространства кустарниковых видов и форм можжевельников и их фитомелиоративная роль
Освещены особенности создания фитоклимата надземного пространства низкорослых кустарниковых видов и форм можжевельника и их фитомелиоративная роль. Осуществлена оценка декоративных качеств преобладающих в городском озеленении видов и форм. Показаны их фитомелиоративные особенности и роль в городской среде.
Ключевые слова: куст, можжевельник, фитоклимат, мелиорация.
Shuplat T.I. Phytoclimate under the tent of space bush of juniper and their fitomelioratyv role
Features of the creation phytoclimate overhead space shrub species and forms juniper and its role in physiological processes. The estimation decorative qualities prevailing in urban gardening types and forms. Showing fitomelioratyvni their characteristics and role in the urban environment.
Keywords: bush, juniper, phytoclimate, reclamation.
УДК 528.746.21:630*234(477.8) З.М. Юркв1, канд. с.-г. наук;
проф. Ю.М. Дебринюк2, д-р с.-г. наук
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ОКСАМИТНИКА АМУРСЬКОГО У ЧИСТИХ I М1ШАНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Розглянуто питання особливостей росту оксамитника амурського залежно вщ типу люорослинних умов та р1зно! участ в склада На основ! тривалих дослщжень проанал1зовано тенденци до змши середньо! висоти та середнього д1аметра оксамитника в чистих та мшаних насадженнях Захщного Люостепу Укра!ни.
Ключовг слова: оксамитник амурський, рют, продуктившсть, чист i мшаш на-садження.
Вивчення бюеколопчних та лгавничих особливостей оксамитника амурського, а також фiзикo-механiчних властивостей його деревини i корки в
1 Начальник Вшннцько! державно! зонально! тсонасшнево! шспекци;
2 НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
