CC BY
23
~ 36 ~
В I С Н И К Ки'|'вського нацюнального ушверситету iMeHi Тараса Шевченка
нiсть та ефективну органiзацiю виробництва на пщпри-eмствi, низький рiвень браку та високу якють продукцií. Усе це пiдвищуe виробничий та кадровий потен^ал пiдприeмства в умовах кризи.
По-друге, наявнiсть у складi активiв пiдприeмства структурного iнтелектуального капiталу, перш за все об'ек^в iнтелектуальноí власносд пiдвищуe його шно-вацiйну спрямованють, а також iнвестицiйну привабли-вють, що дозволяе пiдприeмству в умовах кризи залу-чати фiнансовi ресурси iз зовнiшнiх джерел, а також мобозувати внутрiшнi фiнансовi резерви. Таким чином, Ытелектуальний капiтал дозволяе пщприемству оперативно вирiшувати проблему фЫансування антикризо-вих заходiв i швидше завершити оздоровлення фЫан-сово-господарського стану пщприемства [3, с.183].
По-трете, як зазначае бтьшють дослiдникiв, викори-стання Ытелектуального капiталу на пiдприемствi за-безпечуе його конкурентоспроможнiсть в сучасних умовах як на внутршньому, так i на зовнiшнiх ринках. У свою чергу, це дозволяе пщприемству збтьшувати об-сяг виручки вщ реалiзацií i, вiдповiдно, прибутку, що е важливим внутрiшнiм джерелом фЫансових ресурсiв в умовах кризи. Адже пiдприемство, яке вiдчувае наслщ-ки розгортання кризових явищ, вщчувае дефiцит фЫан-сових ресурсiв в умовах вщсутш доступу до таких джерел фЫансування як резервний каттал та нерозподь лений прибуток минулих перiодiв.
По-четверте, використання штелектуального катта-лу дозволяе пiдприемству пщвищити загальну ефекти-внiсть фiнансово-господарськоí дiяльностi, мiнiмiзувати витрати за рахунок використання Ыновацмних ресурсо-зберiгаючих технологiй, пщвищити якють продукцп та ефективнiсть управлЫня дiяльнiстю на основi прова-дження Ыформацшних технологiй, стимулювати збут продукци на основi використання засобiв iндивiдуалiза-цií (товарних знакiв, фiрмово найменування, географiч-них позначень), забезпечити розробку i використання iнновацiйноí продукцií, отримати додатковий доход у формi лщензмних платежiв на використання об'ектiв Ытелектуально!' власностi.
Водночас, використання iнтелектуального капралу може спричиняти i певний негативний вплив на результата дiяльностi пщприемства. На жаль, нематерiальнi активи, що е формою втiлення Ытелектуального капiталу
зазвичай е менш лквщними вiд iнших груп aKTMBiB. KpiM того, iнвестицií у Ыновацп, використання Ытелектуально-го кaпiтaлу зумовлюе розширення номенклатури i пщви-щення рiвня ризикiв, якi супроводжують дiяльнiсть пщприемства. Це зумовлюеться, у тому числ^ i великою кiлькiстю контрафактно! продукцií, поширення плaгiaту i Ыших форм порушення права iнтелектуaльноí власностк
Пiдсумовуючи дослiдження слiд зазначити, що використання Ытелектуального кaпiтaлу здшснюе хоча й неоднозначний, але в цтому надзвичайно позитивний вплив на дiяльнiсть пiдприемствa в умовах кризи. 1нте-лектуальний кaпiтaл здiйснюе Ыформацшну, Ыновацй ну, страхову, вiдтворювaльну, контрольну та стимулю-ючу функцií i, у такий спосiб, сприяе пщвищенню конку-рентоздaтностi пiдприемствa i його якнайшвидшому виходу iз кризового стану.
Актуальнють i гострота проблеми забезпечення фь нансово' стiйкостi вiтчизняних пщприемств та пщви-щення ефективностi управлЫня 1х фЫансово-госпо-дарською дiяльнiстю, забезпечення прискореного роз-витку нaцiонaльноí економки та пiдвищення ефектив-ностi и функцiонувaння свiдчaть про об'ективну необ-хiднiсть подальшого розвитку теоретико-методолопч-ного базису дослщження iнтелектуaльного кaпiтaлу та його ролi у реaлiзaцií системи антикризових зaходiв на пiдприемствi. Комплексного aнaлiзу потребують методи його оцЫки i aмортизaцií, а також пщходи до класифка-цií iнтелектуaльного катталу, aнaлiзу його функцiй та його структурування на основi рiзних критерив.
1. Антикризисное управление: учебное пособие [текст] / В.Д. Дорофеев [и др.]. - Пенза: Изд-во ПИЭРАУ, 2006. - 209 с. 2. Антикризисное управление: учебник [текст] / ред. Э.М. Коротков. - М.: ИНФРА-М, 2003.
- 432 с. 3. Антикризисное управление: учебник [текст] / Р.А. Попов. -М.: Высшая школа, 2005. - 429 с. 4. Базилевич В.Д. 1нтелектуальна власнють [текст]: пщручник / В.Д. Базилевич. - 2 вид., стер. - К.: Знан-ня, 2008. - 431 с. 5. Ровинский Р.Е. Синергетика и процессы развития сложных систем [текст] / Р.Е. Ровинский // Вопросы философии. - 2006.
- №2. - С.162-169. 6. Хакен Г. Синергетика [текст] / Г. Хакен; пер. с англ. В.И. Емельянов. - М.: Мир, 1980. - 405 с. 7. Иноземцев В.Л. Парадоксы постиндустриальной экономики // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - №3. - С.3-11. 8. Brooking А. Intellectual Capital: Core asset for the third millennium. - Stamford: ITP, 1996. - 224 pp. 9. Thomas A. Stewart Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. - New-York: Doubleday, 1997. - 240 pp.
Надшшла до редколегп 15.12.11
УДК 336.6
Л. Демиденко, канд. екон. наук, доц. (КНУ iMeHi Тараса Шевченка)
Ф1СКАЛЬН1 СТИМУЛИ СПРИЯННЯ 1ННОВАЦ1ЯМ В УМОВАХ еВРОПЕЙСЬКО! ШТЕГРАЦП
Стаття присвячена питанням стимулюванню шновацш за допомогою фскальних iHcmpyMeHmie. Особливе мСце eideedeHO використанню податкових пльг з податку на прибуток корпорацй.
Ключовi слова: фiскальнi стимули, iнновацil, податок на прибуток тдприемств, податковi п'тьги. В статье рассмотрены вопроы стимулирования инноваций с помощью фискальных инструментов. Особая роль отведена использованию налоговых льгот по налогу на прибыль предприятия.
Ключевые слова: фискальные стимулы, инновации, налог на прибыль предприятий, налоговые льготы.
In the article it is highlighted and analyzed the various forms of the fiscal stimulation of innovation in different EU countries. Keywords: fiscal policy, innovation, corporate tax, tax preferences.
Структурна перебудова економки е одыею iз необ-хщних умов становлення ринково1 рiвновaги, ефектив-ного функцюнування уах ринкових мехaнiзмiв, i особ-ливу значимють у процесах функцюнування нацюналь-но1 Ыновацмно1 системи мае оргаыза^я та стимулю-вання процеав оновлення технологш, передaчi науко-вих розробок iз сфери одержання знань у виробництво, що досягаеться за допомогою розвитку системи освiти, ринку Ытелектуально! власносл, створення шновацш-
но1 шфраструктури, фЫансового та податкового стиму-лювання науково-техшчно! дiяльностi [1, с.41].
Для деяких структурно та шституцюнально вразли-вих краж, зокрема Украши, криза рiзко загострила умо-ви, за яких 1хня соцiaльно-економiчнa система немину-че прискорюе свое вщставання вщ конкурен^в, безна-дшно вщстаючи в сферi високих технологш та небезпе-чно експериментуючи зi зростанням со^ально! нерiв-
н°с"П. Такий --бит- Демиденко Л,2012
економiчних вiд
ЕКОНОМ1КА. 132/2012
~ 37 ~
щий технолопчний рiвень не лише бажаним, а життево необхiдним стратегiчним кроком [2, с.151].
Свiтовий досвiд показуе, що пщтримка iнновацiйноí дiяльностi, особливо на початкових етапах, потребуе сприяння з боку держави передуам за рахунок викори-стання Ыструментарю бюджетно-податкового регулю-вання [3, c. 81].
Дослщженням окремих аспектiв теорií та практики фюкального стимулювання iнновацiйноí дiяльностi при-свяченi працi вiтчизняних фахiвцiв Андрущенка В.Л., Данилова О.Д., 1ванова Ю.Б., Лютого 1.О., Осецького В. Л., Серебрянського Д., Швабiя К. а н Разом з тим заслуго-вуе на увагу бтьш детальне вивчення зарубiжного до-свщу стимулювання iнновацiйного розвитку фюкальни-ми Ыструментами з позицií його адаптаци до вiтчизня-них умов господарювання.
Метою дано!' статт е систематизацiя теоретичних та практичних аспектiв фiскального стимулювання Ынова-цш в кражах СС.
Ефективне використання основних Ыструмен^в бю-джетно' полiтики (видаткiв держаного та мiсцевих бю-
Податковi стимули iнновацiйноí дiяльностi прямо впливають на пiдприемницьку дiяльнiсть, вони, як правило, застосовуеться в якост стимулюючих механiзмiв в рамках податку на прибуток, який е основним подат-ком з юридичних оаб у будь-якiй краíнi.
В багатьох крашах-членах СС як i в Украíнi податок на прибуток пщприемств сплачуеться безпосередньо з прибутку, отриманого компанiями протягом фiнансового року. Оподатковуваним прибутком чи податковою базою е рiзниця мiж доходом та витратами корпорацп. Правила облку доходiв i витрат i, вщповщно, прибутку в окремих краíнах в^зняються вiд податкових правил обчислення, тож бухгалтерський прибуток не завжди дорiвнюе оподатковуваному.
*Джерело: складено автором
Хоча рiвень стандартних ставок податкiв i частки íх у доходах держави, що зростають пропорцмно до роз-
джетiв, бюджетних кредитiв, субвенцiй Ывестицмного призначення, регулювання податкових ставок, застосу-вання податкових пiльг) надасть можливють забезпечи-ти досягнення прiоритетних завдань економiчного розвитку, зокрема: створити сприятливi умови для Ывестуван-ня i стимулювання iнвестицiйних процесiв, забезпечити технолопчне оновлення на iнновацiйнiй основу зменши-ти наслiдки глобальноí фЫансово1 кризи [4, c. 65].
До фюкальних iнструментiв стимулювання Ынова-цмно1 дiяльностi можна вiднести податки, державы позики, пряме бюджетне фЫансування (див. табл. 1).
Впровадження Податкового кодексу, на жаль, не створюе дiевоí мотивацп для розвитку iнновацiйноí дiя-льност платникiв податкiв, що виступае одшею з мож-ливих причин уповтьнення iнновацiйних процесiв в економiцi каши. Птьги iнновацiйного спрямування пе-редбачен тiльки с ПДВ (iмпорт матерiалiв для нанотех-нологiчних виробництв), акцизного податку та ввiзного мита. А спе^альний режим оподаткування технолопч-них паргав зведений до единоí птьги у виглядi цiльовоí субсидп на суму iмпортного мита [5, а441].
Оскiльки податкове законодавство приймаеться наць ональними парламентами, iснують певнi вщмЫност у обчисленнi податку на прибуток мiж рiзними кражами учасницями СС, також в^зняеться i рiвень ставок (див. табл. 2). Наприклад, найбтьший виняток iз традиц^но! формули податку на прибуток становить Франтя, де компаыя зобов'язана сплатити податок на прибуток на-вiть тодi, коли мае збитки. У цьому випадку податок об-числюеться у вщсотках до обороту (максимум 1%).
Серед держав-члешв СС стандартна ставка податку на прибуток коливаеться в межах вщ 12% до 40%. На момент дослщження найнижча ставка в 1рланди (12%), а найвища у Францп (34,4%).
мiру ВВП, вони не вщображають багатьох Ыших конку-руючих факторiв, якi присутнi в нацюнальнш економiцi.
Таблиця 1. Елементи фокального механiзму стимулювання iнновацiй
Фюкальж iнструменти Важелi
Податки 1 збори, внески 1 вщрахування Ставки, глльги 1 санкцп, порядок обчислення 1 оплати
Державы позики Ставки, умови випуску та погашення
Кошторисне фшансування Принципи 1 порядок фшансування
Державы субсидп (субвенц1Т, дотац1Т) Критерп та умови надання
Державн1 допомоги Порядок призначення, нарахування 1 виплати
Державы швестицп Критерп оц1нки швестицмних проект1в, умови тендеру 1 фшансування
*Джерело: складено за [6, с.30]
Таблиця 2. Динамка ставок податку на прибуток корпорацiй в окремих краТнах членах СС у 2005-2011 роках, у %
Назва 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Австрт 25 25 25 25 25 25 25
Бельпя 34 34 34 34 34 34 34
Чех1я 26 24 24 21 20 19 19
Дан1я 28 28 25 25 25 25 25
Ф1нлянд1я 26 26 26 26 26 26 26
Франц1я* 35 34,4 34,4 34,4 34,4 34,4 34,4
ФРН 38,9 38,9 38,9 30,2 30,2 30,2 30,2
Грец1я 32 29 25 25 25 24 20
Угорщина 16 17,3 20 20 20 19 19
1рланд1я 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5
1тал1я 33 33 33 27,5 27,5 27,5 27,5
Люксембург 30,4 29,6 29,6 29,6 28,6 28,6 28,8
Нщерланди 31,5 29,6 25,5 25,5 25,5 25,5 25
Польща 19 19 19 19 19 19 19
Португал1я 27,5 27,5 26,5 26,5 26,5 26,5 25
Словаччина 19 19 19 19 19 19 19
1спажя 35 35 35 32,5 30 30 30
Швец1я 28 28 28 28 26,3 26,3 26,3
Великобритан1я 30 30 30 28 28 28 26
~ 38 ~
В I С Н И К Кшвського нацюнального университету ÏMeHÏ Тараса Шевченка
В якостi альтернативного методу порiвняння, економю-ти пiдрахували ефективнi ставки податку з використан-ням мiкро- або макроекономiчних даних. 1снуе декiлька загальноприйнятих методiв розрахунку ефективноТ ставки податку на прибуток, для яких економiчна л^ерату-ра пропонуе три методолопчш iнструментарiï:
• макроретроспективний з використанням макро-економiчних агрегованих даних;
• мiкроперспективний з використанням рiвня прибут-ковостi гiпотетичних iнвестицiй до i пiсля оподаткування;
• мiкроретроспективний, що працюе з фiнансовими зв^ами компанiй.
Змiнний характер методологiй демонструе склад-нiсть податкового законодавства i, таким чином, склад-нiсть порiвняння оподаткування однiеï краТни з Ышою.
Предметом даного дослiдження е податковi стиму-ли сприяння iнновацiйнiй дiяльностi, разом з тим юну-ють й iншi технiчнi механiзми, як сприяють iнновацiям. Наприклад, у багатьох кражах податкове навантажен-ня мае плаваючий характер (податок може сплачува-тися на початку чи в кшц звiтного перiоду) i компенсу-еться протягом тривалого перiоду. Для нових техноло-гiчних компанiй i високоризикових шновацмних проек-тiв, можливост для компенсацiï втрат за рахунок ми-нулих або майбутнiх прибутюв справляе iстотний вплив на доходи корпорацш.
Приклади цiеï системи податкового стимулювання пщприемницькоТ дiяльностi:
• Франтя дозволяе, що збитки бути перенесет назад на три роки i на п'ять вперед;
• Ымеччина дозволяе переносити збитки на один рк назад (максимум 511 294, 21 евро) або на невизначе-ний термш вперед.
Законодавство з подвмного оподаткування охоплюе мехаызми, спрямованi на уникнення випадкiв, коли з доходу податок сплачуеться двiчi. Найбтьш вiдомий приклад - оподаткування дивiдендiв.
Дивiденди компани, як правило, оподатковуються податком двiчi:
1) як податок на прибуток пщприемства;
2) шляхом особистого податку на доходи для юри-дичних та фiзичних оаб, де дивщенди виступають час-тиною доходу акцюнера.
Аналогiчна ситуа^я виникае, коли дочiрня компанiя платить роялт за дослiдження i розробки (далi R & D), або за використання лщензм материнськiй компани, або одна самостiйна компанiя платить роялт iншiй са-мостiйнiй фiрми в iншiй краïнi. Наприклад, транснацю-нальна компанiя створюе в краТш компанiï як самостiйнi пiдроздiли (дочiрнi), що е нормальною практикою для допомiжного виробництва продукцп або використання певно'1' технологiï (патентiв), що належать материнсьш компанп'. Також е звичайною практикою, коли дочiрня компанiя платить материнсьш за ноу-хау роялтк З метою регулювання дiяльностi нормальним е прийн-яття кражами певних процедур, для регламентацiï цих доходiв через механiзм укладання двостороншх угод мiж кражами щодо уникнення подвшного оподаткування. Двостороння угода е угодою мiж двома краТнами, що визначае яка частка доходу платника податку повинна бути сплачена у виглядi податку i в якш крашк
Завдяки двостороным угодам краТни залишають за собою право отримувати податки з доходiв платника податгав (незалежно вiд того, де ц доходи створенi). Зазначений мехашзм уникнення подвiйного оподаткування проявляеться в тому, що фiрми можуть викорис-товувати систему R & D, що збтьшуе Ух закордонн доходи, а по™ репатрiювати доходи, як роялтi. Тому но-
УДК 330.101.52:336.76
рмальною е практика обкладання даного доходу змен-шеною податковою ставкою.
Вiдсутнiсть двостороных угод або надмiрний подат-ковий тягар, матиме серйозн наслiдки для ЫновацмноТ дiяльностi, в результатi чого вщбудеться значне зни-ження рiвня трансферту технологiй мiж краТнами. Таким чином двосторонн угоди надзвичайно важливi для розвитку iнновацiйноТ бази, тому iмплементованi в законо-давст^ бiльшостi краТн-членiв СС.
Малий бiзнес мае значний потенцiал для росту i розвитку, проте пщдаеться бiльш високому ризику i мае об-межений доступ до фЫансових ресурсiв. В областi висо-ких технолопй мале та середне пщприемництва (МСП) розглядаються як двигуни зростання, осктьки вони часто створюються з метою використання нових щей для това-рiв, процесiв та послуг, що е основними рушмними силами ¡нновацй Розумiючи значимiсть малого i середньо-го бiзнесу в рамках нацюнальних економiк, багато урядiв для пiдтримки малого та середнього бiзнесу встановлю-ють спецiальнi податю^ режими.
Спецiальнi режими для МСП iнодi важко порГвнк^-ти через вщмЫнос^ в кожнiй з краТн в самому визначе-нi, що вважаеться малим та середым бiзнесом. Наприклад, lспанiя визначае малi пiдприемства як тi, що ма-ють оборот до 3 млн. евро, в той час як у Великобрита-нп це знаходиться на стадп розробки (паралельно iз загальною класифiкацiею СС).
Iспанiя знизила податкову ставку до 30% (прибуток до 90 151, 82 евро) при стандартна ставц 35% (для прибутку, що перевищуе цю цифру), в той час як Великобританп ¡снуе ставка для середых пщприемств - 19 %. ^м того, lспанiя встановлюе бiльш сприятливi норми амортизацп для малих та середых пiдприемств, що iнвестують. Це сприяе створенню нових робочих мюць та запровадженню прискореноТ амортизацп для решти активiв.
Податковi пiльги Великобританп та 1спанп безпосе-редньо спрямован на запровадження iнновацiйноТ дГя-льност в МСП. Вони мають стимули для ¡нтернет трейдингу i впровадженню нових технологiй, а Великобри-танiя мае конкретнi податковi кредити для МСП.
Отже, як показуе досвщ краТн СС юнуе широкий дiа-пазон конкретних заходiв, як можуть бути використанi з метою пщвищення iнновацiйного потенцiалу бiзнесу. 1нструментами фiскальноТ полiтики е не ттьки податки, але й державнi асигнування на R & D, що проводиться в державних науково-дослщних лабораторiях i уыверсите-тах, пряма пщтримку науковоТ бази шляхом надання квалiфiкованих дослiдникiв i дослiдницького обладнання, державно-приватного партнерства i спiвпрацi у великих ¡нновацмних проектах та надання прямих стимулiв у ви-глядi гранив i кредитiв. Зазначенi iнструменти потребу-ють детального вивчення i активного застосування в умовах подальшоТ модерызацп економiки УкраТни.
1. Мицюк С. Вплив ¡нновацшноТ д1яльност1 на конкурентоспромож-н1сть економ1ки УкраТни / Мицюк С.// Вюник КНУ 1мен1 Тараса Шевченка. Економ1ка. 2011. - №128. - с.39-42. 2. Технолог1чний 1мператив стратеги соц1ально-економ1чного розвитку УкраТни: [монография] /[Федулова Л.1., Бажал Ю.М., Отецький В.Л. та ¡н.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.1. ФедуловоТ; НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2011. - 656 с. 3. Иванов Ю.Б., Иванченко А.С. Механизмы налогового стимулирования инновационной деятельности предприятий // Бизнес-информ. -2005. - № 9-10. с. 81-89. 4. Рожко О.Д. 1нновацшно - ¡нвестицшна спря-мованють бюджетноТ пол¡тики в УкраТш // Ф¡нанси УкраТни. - 2011. -№1. - 64 - 72. 5.Реформування податковоТ системи УкраТни: теорiя, методолог¡я, практика: монограф¡я / Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Мярковський А.1. та ¡н.; за заг. ред. М.Я. Азарова. - К.: Мастерство фннансш УкраТни, 2011. - 656 с. 6. Юхименко П.1., Федосов В.М., Лазеб-ник Л.Л. та ¡н. Теор¡я фннанЫв: П¡дручник / За ред. проф. В.М. Федосова, С.1. Юр¡я. - К.:Центр учбовоТ лгтератури, 2010. - 576 с. 7. Динам^ ставок податку на прибуток корпорацм в окремих краТнах членах СС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/dataoecd/26/56/33717459.xls.
Надшшла до редколегп 20.12.11
