CC BY
54
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., Украина, 08401 e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Perchuk Oksana Vladimirovna, senior lecturer of the Department of Accounting and Taxation Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University Sukhomlynsky Str., 30, Pereyaslav-Khmelnytsky, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 331.556.4:336.027 Ф1НАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ М1ГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В М1Ж УКРАИНОЮ ТА еВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ В УМОВАХ еВРОШТЕГРАЦП
Рибакова Т.О., Андросенко А.М.
Предметом досл'дження е теоретичн засади, стан та перспективи регулювання м'грац'йних процеав м'ж Укра/ною та Свропейським Союзом в умовах евро'нтеграцп.
Метою роботи е висв'1тлення заход'в фнансового регулювання м'/грац'йних процеав в Укрaíнi в умовах евро'нтеграц/' на засадах анал'зу /х сучасного стану i тенден^й та зг'дно з новою Стрaтегiею державно/ мiгрaцiйноí полтики.
Методи досл'дження. При проведенн досл'дження використано системно-структурний п'дх'д, методи спостереження та узагальнення, метод лог'чного анал'зу, метод грaфiчного анал'зу, метод порiвняння, метод абстрагування, метод анало^й.
Результати досл'дження полягають в тому, що на основi проведеного анал'зу м'грац'йних процесв м'ж Укра/ною та Свропейським Союзом та анал'зу /х регулювання в умовах евро'нтеграц/' запропоновано прiоритетнi напрями фнансового регулювання м'грац'йних процесв, яю в'дпов'дають найбльш актуальним для Укра/ни викликам в сфер'1 м'жнародно)' мiгрaцií.
Галуззю застосування результатie е подальшi науковi досл'дження проблем фнансового регулювання зовн'шньоеконом'чно/' д'яльност'!, зокрема на р'1вн'1 м'жнародних економ'чних вiдносин в умовах глобал'зац/' та евро'нтеграц/' Укра/ни; навчальний процес (при пiдготовцi в'дпов'дних роздлв пiдручникiв i навчальних поабниюв з курс'в «Фнанси», «М'жнародна економка»).
Висновки. На сьогодн СС е найбльш привабливим рег'юном св'/ту для укра/нських мiгрaнтiв. В умовах евро'1нтеграцп в Укрaíнi в 2014-2017 роках спостергаеться рiзкий переюс м'/грац'йних поток'в в сторону ем'1грацп, переважно трудово/'. Укра/нська трудова мiгрaцiя за сво/ми обсягами та профлем не в'дпов'дае на^ональним '¡нтересам Укра/ни, оскльки до кра/н СС ви/жджае економ'чно активне населення. Загрозливою тенден^ю е поступове перетворення трудово/' м'грацП на постйну. Це вимагае розробки адекватно/' системи заход'в регулювання мграцйних процеав в рамках мiгрaцiйноí полтики, прiоритетом яко/' мае бути протид'я депопуляцп. Запропонован в досл'дженн'! заходи ф'!нансового регулювання, серед яких лiквiдaцiя дисбалансу у фiнaнсовiй систем'! кра/ни, залучення в економ'жу прямих iнвестицiй, формування iнвестицiйних ресурс'в в соцiaльнiй сфер'1, реформа податково/' системи, регулювання iнфляцif, ф'1нансування со^альних програм для внутрiшньо перемщених ос'б, опосередковано впливають на м'1грац'1йн'1 процеси через соцiaльнi стандарти. Вони спрямован на покращення мiгрaцiйного кл'1мату, що мае сприяти стримуванню темпв ви/'зду населення з Укра/ни. Ф'1нансов1 iнструменти, що можуть бути використaнi для повернення укра/нських мiгрaнтiв на батьк'вщину, заснован на наданн рiзномaнiтних ф'1нансових пльг для реем'грант'в. Ф'1нансове регулювання м'грац'йних процеав мае зд'1йснюватися в комплекс з ншими методами регулювання в рамках державно/' мiгрaцiйноí полтики.
Ключовi слова: мгра^я, м'1грац'1йн'1 процеси, трудова мгра^я, державне регулювання, фнансове регулювання, фiнaнсовi iнструменти, aдмiнiстрaтивно-прaвовi iнструменти, евроiнтегрaцiя, м'1грац'1йна полтика, безв 'зовий режим.
254
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
© Рибакова Т.О., Андросенко А.М., 2018
FINANCIAL REGULATION OF MIGRATION PROCESSES BETWEEN UKRAINE AND THE EUROPEAN UNION: EUROPEAN INTEGRATION CONTEXT
Rybakova T.O., Androsenko A.M.
Purpose: highlighting the financial regulation of migration processes in Ukraine in context of European integration on the basis of analyzing their current state and trends according to the new Strategy of the State Migration Policy.
Methodology: system structural approach, methods of observation and generalization, method of logical analysis, method of graphical analysis, method of comparison, method of abstraction, method of analogies.
Results: on the basis of Ukraine-EU migration processes analysis and their regulation in European integration framework, the priorities of migration processes financial regulation are proposed corresponding the most urgent challenges for Ukraine in the sphere of international migration.
Practical implications: further research of the problems of foreign economic activity financial regulation, particularly at the level of international economic relations in context of globalization and Ukraine's European integration; education process including preparation of the relevant sections of textbooks and manuals for the courses «Finance», «International Economics».
Conclusions: the EU today is the most attractive region for Ukrainian migrants. In context of Ukraine's European integration in 2014-2017 there is a strong trend for migration flows towards emigration, mostly labour one. Ukrainian labor migration by its size and profile does not correspond to the national interests, as economically active population lives Ukraine for the EU. A threatening trend is the gradual transformation of labor migration into a permanent one. This requires developing an adequate system of measures for the regulation of migration processes within the framework of migration policy with its priority towards depopulation reducing. The financial regulation measures proposed, including liquidation of financial system imbalance in the country, attraction of direct investments into the economy, formation of investment resources in the social sphere, tax system reforming, inflation regulation, the financing of social programs for internally displaced persons, influence migration processes indirectly through social standards. They are aimed at improving the migration climate, which should help to limit the population migration from Ukraine. The financial instruments used to return Ukrainian migrants to their homeland are based on the provision of various financial benefits for re-immigrants. Financial regulation of migration processes should be carried out in combination with other methods of regulation within the framework of the state migration policy.
Key words: migration, migration processes, labor migration, state regulation, financial regulation, financial instruments, administrative and legal instruments, European integration, migration policy, visafree regime.
ФИНАНСОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ МИГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ МЕЖДУ УКРАИНОЙ И ЕВРОПЕЙСКИМ СОЮЗОМ В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
Рибакова Т.А., Андросенко А.Н.
Предметом исследования являются теоретические основы, состояние и перспективы регулирования миграционных процессов между Украиной и Европейским Союзом в условиях евроинтеграции.
Целью работы является разработка мер финансового регулирования миграционных процессов в Украине в условиях евроинтеграции на основе анализа их современного состояния и тенденций в соответствии с новой Стратегией государственной миграционной политики.
Методы исследования. При проведении исследования использованы системно-структурный подход, методы наблюдения и обобщения, метод логического анализа, метод графического анализа, метод сравнения, метод абстрагирования, метод аналогий.
Результаты исследования заключаются в том, что на основе проведенного анализа миграционных процессов между Украиной и Европейским Союзом и анализа их регулирования в условиях евроинтеграции были предложены приоритетные направления финансового регулирования миграционных процессов, соответствующие наиболее актуальным для Украины вызовам в сфере международной миграции.
Областью применения результатов являются дальнейшие научные исследования проблем финансового регулирования внешнеэкономической деятельности, в частности на
уровне международных экономических отношений в условиях глобализации и евроинтеграции Украины; учебный процесс (при подготовке соответствующих разделов учебников и учебных пособий по курсам «Финансы», «Международная экономика»).
Выводы. На сегодня ЕС является наиболее привлекательным регионом мира для украинских мигрантов. В условиях евроинтеграции в Украине в 2014-2017 годах наблюдается резкий перекос миграционных потоков в сторону эмиграции, преимущественно трудовой. Украинская трудовая миграция по своим объемам и профилю не соответствует национальным интересам Украины, поскольку в страны ЕС уезжает экономически активное население. Угрожающей тенденцией является постепенное превращение трудовой миграции в постоянную. Все это требует разработки адекватной системы мер регулирования миграционных процессов в рамках миграционной политики, приоритетом которой должно быть противодействие депопуляции. Предложенные в исследовании меры финансового регулирования, среди которых ликвидация дисбаланса в финансовой системе страны, привлечение в экономику прямых инвестиций, формирование инвестиционных ресурсов в социальной сфере, реформа налоговой системы, регулирование инфляции, финансирование социальных программ для внутренне перемещенных лиц, косвенно влияют на миграционные процессы через социальные стандарты. Они направлены на улучшение миграционного климата, что должно способствовать сдерживанию темпов выезда населения из Украины. Финансовые инструменты, которые могут быть использованы для возвращения украинских мигрантов на родину, основаны на предоставлении различных финансовых льгот для реэмигрантов. Финансовое регулирование миграционных процессов должно осуществляться в комплексе с другими методами регулирования в рамках государственной миграционной политики.
Ключевые слова: миграция, миграционные процессы, трудовая миграция, государственное регулирование, финансовое регулирование, финансовые инструменты, административно-правовые инструменты, евроинтеграция, миграционная политика, безвизовый режим.
Постановка проблеми. У сучасному свт 1^жнародна 1шгра^я е одним з ключових явищ, що характеризуюсь глобалiзацiю, неминучим наслщком переходу сусптьства на постiндустрiальний ступЫь розвитку, а також джерелом як проблем, так i можливостей для всього людства. Розвиток глобалiзацN та демократизацп сусптьного життя сприяв виникненню значно ширших можливостей для перемщення людей мiж краТнами, ютотно активiзувавши мiграцiйнi процеси.
Мiжнародна мiграцiя е важливим елементом формування складу i чисельност населення, фактором впливу на соцiально-економiчний розвиток та мiжнароднi вщносини. Згщно допов^д Департаменту ООН з економiчних та соцiальних питань, що був опублкований 11 вересня 2013 р., чисельнють мiгрантiв в свт склала 232 млн. оаб, або 3,2% населення Земл^ та мае тенденцю до подальшого збiльшення [1].
В умовах дм Угоди про асо^ацю мiж УкраТною та Свросоюзом, яка в повному обсязi набрала чинност з 1 вересня 2017 р., мае бути оновлено сптьш шституцмш рамки спiвпрацi УкраТни та СС та поглиблено стосунки у вах ТТ сферах на принципах пол^ичноТ асоцiацiТ та економiчноТ Ытеграцп. Однiею з важливих сфер ствроб^ництва е мiграцiя, адже саме СС на сьогодн е найбiльш привабливим репоном свiту для украТнських мiгрантiв. Згiдно з даними СтатистичноТ оргаызацп СвропейськоТ КомiсiТ (Свростат), в 2016 роц з майже 3,4 мтьйона нових дозволiв на проживання в Свропейському Союзi [2] найбiльшою групою отримувачiв були саме украТнцi - майже 589 тис. оаб, з них бтьшють просили дозволи на проживання в Свросою^ саме у зв'язку з роботою (майже 83% вщ уах отриманих украТнцями нових дозволiв). Безвiзовим режимом з Свропою уже користуються багато украшав, а невдовзi таку можливiсть матимуть понад 6 млн. украТнських громадян [3, с. 7]. За даними представництва Свросоюзу в УкраТы, за перший мюяць функцюнування безвiзового режиму мiж УкраТною та СС з 11 червня 2017 р. ним скористалися майже 100 тис. украшав, а на 30 ачня 2018 р. близько 400 тисяч громадян УкраТни, як е володарями бюметричного паспорта, перетнули кордон з Свропейським Союзом [4].
ВиТзд украТнських громадян на роботу за кордон мае для сусптьства числены психолопчы, свтогляды, культуры, пол^ичы, економiчнi та iншi наслщки. Породженi мiграцiею виклики та проблеми вимагають вщ уряду УкраТни сптьних з СС адекватних вiдповiдей, що мають бути реалiзованi через засоби мiграцiйноТ, соцiальноТ, економiчноТ, зовнiшньоекономiчноТ пол^ики, захисту прав людини тощо.
Проблема регулювання мiграцiйних процесiв займае достатньо важливе мiсце в со^ально-економiчнiй полiтицi будь-якоТ держави. В УкраТн мiграцiйнi процеси е об'ектом державного регулювання, що зазначено в Концепцп державноТ мiграцiйноТ полiтики. Концепцiя спрямована на:
- забезпечення ефективного державного управлЫня мiграцiйними процесами;
- створення умов для сталого демографiчного та соцiально-економiчного розвитку держави;
- пщвищення рiвня нацiональноТ безпеки шляхом запоб^ання виникненню неконтрольованих мiграцiйних процесiв та лквщацп Тх наслiдкiв;
- узгодження нацюнального законодавства у сферi мiграцiТ з мiжнародними стандартами;
- посилення со^ального i правового захисту громадян УкраТни, як перебувають або працюють за кордоном;
- створення умов для безперешкодноТ реалiзацiТ прав, свобод, законних Ытереав мiгрантiв i виконання ними передбачених законодавством обов'язюв;
- забезпечення повноти використання Ытелектуального та трудового потен^алу таких осiб, додержання принципiв захисту Ытереав УкраТни [5].
Таким чином, державне регулювання мiграцiйних процесiв в УкраТн здiйснюеться за допомогою мiграцiйноТ полiтики, спрямованоТ на захист нацюнальних iнтересiв держави в сферi мiграцiТ та на забезпечення сталого розвитку. В св^ евроiнтеграцiйних прагнень УкраТни з одного боку, та з Ышого боку - загроз ТТ нацюнальнм безпещ пов'язаних з виТздом за кордон економiчно активного населення, - дослщження регулювання мiграцiйних процеав потребуе нових пiдходiв. Вiдповiдно, державна мiграцiйна полiтика повинна базуватися на глибокому аналiзi мiграцiйноТ ситуацiТ, точнм i достовiрнiй мiграцiйнiй статистицi i наукових дослiдженнях.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Питання мiграцiТ на сьогодн е надзвичайно актуальними, а мiграцiйнi процеси е об'ектом ретельного дослщження в сучасшй економiчнiй науцк Проблеми регулювання мiграцiйних процесiв в УкраТн висвiтленi в працях таких в^чизняних вчених, як В. Будюн, I. Бураковський, О. Власюк, В. Геець, В. Кравченко, Е. Лiбанова, Д. Лук'яненко, О. Малиновська, Н. Марченко, Т. Мiрошниченко, А. Мокм, В. Новицький, С. Писаренко, О. Позняк, О. Рогач, М. Романюк, А. Румянцев, С. Савельев, Л. Семiв, А. Фттенко, Ю. Цибульська, Т. Циганкова, О. Шнирков, В. Шамраева та iнших.
Дослiдження, присвячен мiграцiТ з УкраТни до СС, зокрема наслщки скасування вiзового режиму, прогнозування ктькост мiгрантiв, формування та змют сучасноТ мiграцiйноТ полiтики УкраТни в контекст евроiнтеграцiТ, розвиток ринюв працi, проводяться вiтчизняними науково-дослщницькими органiзацiями. В кранах СС до дослщжень проблем мiграцiТ залучено низку мiжнародних урядових та неурядових оргаызацм, якi регулярно (як правило, щорiчно) публiкують результати дослiджень в формi звiтiв, оглядiв, аналiтичних доповiдей, рекомендацм тощо, певним чином впливаючи на формування мiграцiйноТ полiтики СС.
Разом з цим, нестабтьна полiтична й економiчна ситуацiя в сучасному свт, надзвичайна динамiчнiсть мiграцiйних процесiв, що обумовлена численними пол^ичними, економiчними, со^альними чинниками, якi впливають на сусптьство в свiтовому масштабi, мiграцiйна криза в Сврот, а також розвиток ствроб^ництва мiж УкраТною та СС в рамках дм Угоди про асоцiацiю, зокрема набуття безвiзового режиму поТздок громадян УкраТни до Свропейського Союзу, вимагають активiзацiТ наукових дослщжень в сферi регулювання мiграцiТ.
Метою статт е висвiтлення заходiв фЫансового регулювання мiграцiйних процесiв в УкраТн в умовах евроiнтеграцiТ на засадах аналiзу Тх сучасного стану i тенденцiй та згiдно з новою Стратепею державноТ мiграцiйноТ полiтики.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В краТнах з ринком, що формуеться, трудова мiграцiя громадян е на сьогодн найбiльш масовим i соцiально значущим мiграцiйним потоком. Вiдповiдно до даних дослщження, проведеного в рамках проекту МiжнародноТ оргаызацп з мiграцiТ (МОМ) у 2014-2015 рр., за кордоном перебувають для здмснення трудовоТ дiяльностi близько 700 тис. громадян УкраТни [6]. Основы краТни призначення пра^вниюв^грантв - Польща, Росiйська Федерацiя, Чеська Республка та Iталiя. На них припадае близько 80% загальних потоюв короткострокових та довгострокових трудових мiгрантiв з УкраТни.
Збтьшення обсягiв трудовоТ мiграцiТ супроводжуеться певною переорiентацiею ТТ потоюв iз традицiйного схiдного напрямку, до Росп, на захiдний. В умовах конфлкту вона прискорилася. За даними опитування GFK-УкраТна на замовлення МОМ, серед потенцмних трудових мiгрантiв з УкраТни частка тих, хто шукае роботу в РосГТ, знизилася з 18% у 2011 ро^ до 12% в 2015 р., водночас привабливють Польщi зросла з 7% у 2006 роц^ коли було здмснено перше аналогiчне дослщження,
до 30% на сьогодш [7; 8, с. 15]. Бтьш короткi i бiльш частi поТздки е характерними для 1шграцп до сусiднiх краТн. В цiлому ж, значна частина зовышшх трудових мiграцiй в УкраТш мае циклiчнiй та сезонний характер.
Аналiз результатiв дослiджень проблем трудовоТ мiграцiТ украТнцiв [8, 9, 10], проведений з виокремленням в якост об'екту дослщження саме мiграцiТ до краТн СС,, дозволяе сформувати певний соцiально-демографiчний «профiль» украТнського мiгранта в краТнах СС. Трудова мiграцiя бтьш поширеш серед чоловiкiв - вони складають двi третини вiд загальноТ кiлькостi трудових мiгрантiв. Частка трудових мiгрантiв серед украТнських чоловiкiв у вщ 15-70 рокiв становить 4,8%, тодi як жiнок - майже вдвiчi менше (2,2%). Втiм, е велик вiдмiнностi мiж краТнами призначення за гендерним складом мiгрантiв. 57% трудових мiгрантiв були вiком вщ 30 до 49 рокiв iз середнiм вiком 37 рокiв. Переважна ктькють украТнських трудових мiгрантiв зайнят в будiвництвi, сiльському господарствi, дiяльностi домашнiх господарств, готельно-ресторанному господарствi. В структурi персоналу за квалiфiкацiйним рiвнем найбiльша частина - представники найпростших професiй, а частка зайнятих в промисловосД IТ-iндустрiТ, фiнансовiй сферi е незначною.
Для украТнськоТ економiки та сусптьства трудова мiграцiя до СС мае як позитивы, так i негативы наслщки (табл. 1).
Таблиця 1. Наслiдки трудовоТ емiфаци з УкраТ'ни
Позитивнi Негативнi
• зменшення соцiальноТ напруги та навантаження на ринок пращ зокрема зниження рiвня безробiття • значний приплив грошей в економку у виглядi грошових переказiв • матерiальне утримання амей на батькiвщинi i полтшення умов Тх життя • розумшня мiгрантами реальних умов функцiонування ринковоТ економiки розвинених краТн • вивчення мiгрантами Ыоземних мов • зниження трудового потен^алу через втрату економiчно активного i найбiльш працездатного населення • вщт мiзкiв • втрата мiгрантами-професiоналами квалiфiкацiТ в наслiдок виконання «чорнових» роб^ • втрата працiвниками-мiгрантами здоров'я через важк умови працi та побуту • розпад амей мiгрaнтiв, вщсутнють догляду за Тхнiми дiтьми i батьками на бaтькiвщинi • порушення прав мiгрaнтiв в краТнах перебування (насильство, ксенофобiя, вiдсутнiсть гaрaнтiй отримання зароблених грошей, вщсутнють захисту вщ злочинних елемен^в)
Заробiтки трудових мiгрантiв за кордоном сприяють пiдвищенню рiвня життя багатьох домогосподарств, зменшенню бiдностi, зниженню тиску на ринку працi, розвитку малого бiзнесу. Так, в УкраТн грошовi перекази мiгрантiв родинам на батьювщиш перевищують обсяги прямих Ыоземних iнвестицiй в економiку, Тх можна порiвняти з 5,8% ВВП краТни [11] (табл. 2).
Таблиця 2. Динамка обсяпв приватних грошових переказiв в УкраТ'н / в 2013-2 016 рр. [9, с. 85; 12]
Показники 2013 2014 2015 2016
Надходження разом, млн. дол. США, в т.ч. 8537 6489 5154 5425
- через коррахунки банюв 3293 2410 2006 2279
- через мiжнaроднi плaтiжнi системи 4084 3190 2135 2126
- неформальними каналами 1160 889 1013 1020
Обсяги грошових перекaзiв у % до ВВП 4,5 4,8 5,7 5,8
Прямi Ыоземш iнвестицiТ, млн. дол. США 4509 847 3050 3441
Значна частка заощаджень украТнських трудових мiгрантiв накопичуеться в го^вц вдома, у формi iнвестицiй i на рахунках в банках у краТнах призначення. За наявност належних стимулiв i умов украТнськ трудовi мiгранти можуть перенести цей накопичений капiтал в УкраТну.
В УкраТнi в 2014-2017 роках внаслщок збройного конфлiкту на сходi краТни i значного погiршення соцiально-економiчноТ ситуацiТ спостерiгаеться рiзкий перекiс мiграцiйних потокiв в сторону емiграцiТ, переважно трудовоТ. Однак найбтьш загрозливою тенденцю е поступове перетворення трудовоТ мiграцiТ на постiйну, оскiльки украТнцi, працюю^ в розвинених краТнах Свропейського Союзу, намагаються легалiзувати свое становище, перевозять своТ сiм'Т з тим, щоб
бтьше нiколи не повернутися в УкраТну. Вiдповiдно, зменшуються обсяги грошових переказiв вiд мiгрантiв, що е суттевою загрозою економiчнiй безпецi УкраТни. Таким чином, в структурi мiграцiТ вщбуваються змiни в бiк збiльшення обсягу довгостроковоТ емiграцiТ, порiвняно з якою ктькють мiгрантiв, що повертаються в УкраТну, е вкрай незначною (рис. 1.).
Рисунок 1. Ктькють оформлених громадянами УкраТни докуменлв для виТзду за кордон на постшне мюце проживання та кiлькiсть громадян, що повернулися в УкраТну [9, с.52]
Все це вкрай негативно позначаеться на демографiчному потенцiалi краТни, що, при збереженн iснуючих тенденцiй, неминуче призведе до втрат населення в найбтьш активному вщ, дефiциту робочоТ сили, зменшення народжуваностi, прискорення старшня, i, як наслiдок, до катастрофiчноТ депопуляцiТ в УкраТнi. Вiдповiдно, в таких умовах мiграцiйна полiтика УкраТни в контекст евроЫтеграцп повинна розглядатися передуам як один iз засобiв протидiТ депопуляцiТ [3].
З огляду на соцiально-економiчну i демографiчну ситуацю в УкраТнi та новiтнi глобальн та локальнi змiни, уряд УкраТни 12 липня 2017 р. прийняв нову Стратепю державноТ мiграцiйноТ пол^ики, покликану забезпечити дотримання iнтересiв громадян УкраТни, украшав за кордоном та Ыозем^в в УкраТнi [11, 13]. Зазначен чинники обумовлюють формування прюритетв державного регулювання мiграцiйних процесiв (рис. 2.).
Забезпечення реалiзацiТ означених прюритетв досягаеться за рахунок: удосконалення законодавства; подальших реформ органiв виконавчоТ влади у сферi мiграцiТ та забезпечення скоординованоТ дiяльностi рiзних вiдомств та оргаыв влади рiзного рiвня у сферi реалiзацiТ мiграцiйноТ полiтики; розвитку ствпрац з громадянським суспiльством, асо^а^ями мiгрантiв в УкраТнi i за кордоном; розвитку мiжнародного спiвробiтництва; поглиблення наукових дослщжень у сферi мiграцiТ та удосконалення мiграцiйноТ статистики [11].
У листопадi 2015 р. парламент ухвалив Закон «Про зовншню трудову мiграцiю», спрямований на регулювання трудовоТ мiграцiТ та соцiальний захист мiгрантiв. На виконання цього Закону Уряд розробив i затвердив План заходiв щодо забезпечення реiнтеграцiТ в сусптьство трудових мiгрантiв i членiв Тх сiмей, якi повертаються в УкраТну. Планом удосконалено порядок лщензування провадження господарськоТ дiяльностi з посередництва у працевлаштуванн за кордоном. Водночас лiбералiзовано порядок оформлення дозволiв на тимчасове працевлаштування iноземцiв в УкраТнi [3, с. 6].
У багатьох краТнах, зокрема розвинених, регулювання мiграцiйних процеав здiйснюеться переважно за допомогою застосування адмЫютративно-правових i контрольних iнструментiв, спрямованих на ктькюне обмеження мiграцiТ, регулювання ТТ обсягiв i структури мiграцiйних потокiв, серед яких вiзовий режим, процедури мiграцiйного контролю, вимоги до суб'ектв трудовоТ мiграцiТ i до посередниюв, заборони, введення емiграцiйних квот, визначення статусу шозем^в тощо. Держава може встановлювати стввщношення мiж шоземними та вiтчизняними працiвниками, регулювати час роботи в певнм краТнi, забороняти Ыоземцям займатися певними видами дiяльностi
2015
□ Повернулось в УкраТну
□ Оформлено докумен^в для виТзду громадян УкраТни за кордон на ПМЖ
2016
тощо. Заходи регулювання мiграцiйних процесiв м1ж УкраТною та СС в рамках Угоди про асо^ацю е за характером переважно адмшютративно-правовими. Бiльш дороп, однак, i бiльш ефективнi в довгостроковм перспективi iнструменти економiчного, в тому чи^ фiнансового регулювання, що покликан створювати сприятливий мiграцiйний ^мат, поки що не набули достатнього поширення як в УкраТнi, так i в iнших краТнах, як стикаються з загрозою мiграцiйного убутку працездатного населення i посиленням процеав депопуляцiТ.
Нова Стратег'я державно'/ м'грац'шно)'пол'тики Украни
безпрецедентна вимушена мiграцiя до краТн СС з Близького Сходу
зближення УкраТни з СС i запровадження безвiзового режиму
зростання емiграцil украlнцiв до краТн СС
масштабне внутрiшне перемщення в краТн i внаслiдок збройного конфлкту на сходi УкраТни
прiоритети
стримування темтв виТзду населення з УкраТни
сприяння поверненню мiгрантiв, що витали ранше, а також репатрiацiя представникiв дiаспори
збiльшення вiддачi вiд застосування людського капiталу украТнцiв, якi вже обрали шлях емiграцiТ
Забезпечення дотримання штереав:
громадян УкраТни украТнцiв за кордоном iноземцiв в УкраТнi
заохочення iммiграцiТ з-за кордону близьких за культурою шозем^в та Тх iнтеграцiя в украТнське суспiльство
створення умов для ефективного використання прац тимчасових висококвалiфiкованих працiвникiв з-за кордону в штересах украТнськоТ економiки
регуляризацiя неврегульованих мiгрантiв, якi мають сiм'Т або роботу в УкраТн
Рисунок 2. Передумови та прюритети новоТ Стратеги державно'' мiграцiйноT полiтики УкраТни
Фiнансове регулювання е найважливiшою складовою державного регулювання економки, одним iз напрямiв державноТ фiнансовоТ полiтики i вагомим Ыструментом впливу на соцiально-економiчний розвиток краТни. Необхiднiсть державного фiнансового регулювання обумовлена тим, що держава повинна забезпечувати фЫансовими ресурсами сусптьы потреби, як не можуть бути задоволенi за допомогою функцюнування ринкового механiзму. До таких потреб належить i со^альна пiдтримка населення, що справляе величезний вплив на мiграцiйнi процеси. Впорядкування регулюючих цiлей фiнансовоТ полiтики дозволяе досягти вiдповiдного балансування процесу перерозподту фiнансових ресурсiв в суспiльствi i досягнення певного рiвня задоволення сусптьних потреб [14, с. 5]. Таким чином,
сутысть фiнансового регулювання полягае у впливi держави на економiчнi та со^альы процеси шляхом перерозподiлу фiнансових ресурав серед певних сегментiв ринку для запоб^ання можливих або усунення юнуючих диспропорцiй i забезпечення макроекономiчноТ рiвноваги з використанням вiдповiдних форм, мещфв та iнструментiв.
Заходи фiнансового регулювання, на вщмшу вiд адмiнiстративно-правового, опосередковано впливають на мiграцiйнi процеси через со^альы стандарти. Вони спрямованi на вихщ з фшансово-економiчноТ кризи, забезпечення економiчного зростання як головного чинника пщвищення соцiальних стандартiв i зростання добробуту населення.
З огляду на тенденцп мiграцiйних процесiв мiж УкраТною та СС в умовах евроЫтеграцп, нагальними прiоритетами Тх державного регулювання згщно з новою Стратепею державноТ мiграцiйноТ полiтики мають стати: стримування темтв виТзду населення з УкраТни, сприяння поверненню мiгрантiв, що виТхали ранiше, та репатрiацiя представниюв дiаспори; збiльшення вiддачi вiд застосування людського капралу украТнцiв, якi вже вибрали шлях мiграцiТ. Зазначенi прюритети дозволяють сформувати систему заходiв державного фЫансового регулювання мiграцiйних процесiв, що спрямован на покращення мiграцiйного ^мату в умовах евроiнтеграцiТ УкраТни. Серед них найбтьш актуальними, на наш погляд, е наступнк
1. Лквща^я дисбалансу у фiнансовiй системi краТни. В УкраТнi зовнiшнi запозичення використовуються для поповнення валютних резервiв Нацюнального банку УкраТни, рефiнансування банкiвськоТ системи i повернення попереднiх боргiв, а не для розвитку економки. Необхщно мобiлiзувати в економiку значнi фiнансовi ресурси, якi знаходяться на руках у населення внаслщок вилучення з банюв депозитiв i отримання грошових переказiв вiд трудових мiгрантiв. Так, за оцЫками фахiвцiв, всього за перюд з листопада 2013, коли почався Майдан, i до юнця 2015 року населення забрало з банюв депозитiв в гривнi на суму 75 млрд. грн., а депозитв у валютi - на суму 14 млрд. дол. [15]. Щоб залучити весь цей фЫансовий ресурс в економку УкраТни, потрiбно повернути довiру населення до фшансових iнститутiв.
2. Фiнансування державою або часткове фшансування спiльно з европейськими швесторами структурноТ перебудови вiтчизняноТ промисловост на основi iнновацiйного розвитку. Сусптьно регульований розвиток прiоритетних в шновацмному вiдношеннi галузей означае i модифкацю соцiальних структур на нацiональному рiвнi, пiдвищення добробуту населення, полiпшення якост та умов працi людей [16, с. 280]. ^м того, результатом шновацмного розвитку стане впровадження у виробництво сучасних ресурсозбер^аючих технологiй. Це дозволить промисловим пщприемствам зменшити матерiальну складову собiвартостi i, вiдповiдно, збтьшити витрати на оплату працi, забезпечуючи пра^вникам гiдний рiвень заробiтноТ плати, а також пщвищити власну конкурентоспроможнють i успiшно розвивати бiзнес на принципах корпоративно!' со^альноТ вiдповiдальностi, швестуючи в людський капiтал.
3. Залучення в економку прямих iнвестицiй, зокрема вщ европейських iнвесторiв, соцiальним ефектом вщ яких буде створення нових робочих мюць, зниження соцiальноТ напруженост, вiдновлення промисловостi та iнфраструктури депресивних територм.
4. Формування iнвестицiйних ресурав в со^альнм сферi з використанням, поряд з традицмними, нових джерел фшансових коштв (фiнансовi ресурси державних i громадських органiзацiй, пiдприемств, доходи вщ цiнних паперiв). Для того щоб ц джерела реально функцюнували, необхiднi умови, якi зроблять фiнансовi iнвестицiТ в соцiальний сектор достатньо привабливими. З ^ею метою необхщно диференцювати iнструменти фiнансового ринку i забезпечити Тм вiдповiдну державну пщтримку [16, с. 281].
5. Кардинальна реформа податковоТ системи, яка повинна бути узгоджена iз завданням побудови в краТы соцiально-орiентованоТ ринковоТ економки европейського типу, становлення якоТ передбачае ютотне пiдвищення державних витрат на розвиток охорони здоров'я, со^ального забезпечення, со^ального страхування, освiти, науки, культури тощо. В таких умовах мова йде не про зниження податюв, що може привести до значних втрат для бюджету (адже податкове навантаження на зароб^ну плату в УкраТш становить 41,5%, що вщповщае середньому по Сврот 40% [17]), а про комплексы заходи, покликаы вщродити довiру бiзнесу до держави, заохочувати пщприемництво та збiльшення ктькост робочих мiсць, вивести значну частину економки з тiнi, стимулювати бiзнес виплачувати працiвникам «бiлу» зарплату (за рiзними оцiнками, вiд 40 до 60% роботодав^в частину зарплати виплачують у конвертах [17]). Дуже важливо впровадити прогресивну систему оподаткування, забезпечити податковi птьги при створеннi нових робочих мюць, при запуску проектв створення нових виробництв.
6. Регулювання Ыфляцп, темпи зростання якоТ в УкраТнi починаючи з 2014 р. значно перевищують темпи зростання зароб^ноТ плати, що призвело до зниження реальних доходiв населення i його значноТ соцiальноТ диференцiацiТ. В рамках регулювання Ыфляцп державою повинн проводитися антиiнфляцiйнi дiТ з метою стримування iнфляцiйних процесiв, якi е комплексом заходiв у сферi фЫанав, грошового обiгу, кредиту, валютно-кредитних вщносин, соцiальноТ полiтики.
7. Фiнансування со^альних програм для внутрiшньо перемiщених оаб, що допоможе створити умови для ефективноТ i безпечноТ внутрiшньоТ мiграцiТ як альтернативи мiграцiТ до СС. Таю програми можуть включати фшансування будiвництва житла та надання птьгового iпотечного кредитування, фiнансування перенавчання внутршньо перемiщених осiб, надання грантiв на вщкриття власного бiзнесу.
Фiнансовi Ыструменти державного регулювання мiграцiйних процесiв можуть також бути широко використан для повернення украТнських мiгрантiв на батьювщину. Для цього, поряд iз запропонованими вище фЫансовими заходами щодо полтшення соцiально-економiчних умов в УкраТнi, необхщно здiйснення наступних заходiв [11]:
- надання фЫансовоТ допомоги для забезпечення доступу реемiгрантiв до професiйного навчання або переподготовки, а також до бiзнес-курсiв для бажаючих вiдкрити власну справу;
- впровадження державноТ системи кредитування реемiгрантiв, якi бажають вщкрити власну справу в УкраТнi;
- встановлення податкових птьг для тих реемiгрантiв, якi вкладають заробленi за кордоном кошти у вiдкриття власного бiзнесу в УкраТнi;
- скасування митних зборiв на ввезення мiгрантами обладнання з краТн СС з метою створення власного бiзнесу в УкраТнк
Важливими заходами також е розробка i впровадження на основi часткового фiнансування спiльних з краТнами СС проектiв добровiльного повернення та реЫтеграцп мiгрантiв на батькiвщину.
Збтьшення вiддачi вiд застосування людського капралу украТнцiв, якi вже обрали шлях емiграцiТ та постiйно проживають в краТнах СС, може бути забезпечено за допомогою:
- проведення пол^ики заохочення валютних переказiв мiгрантiв, в тому чи^ введення пiльгових поштових i телеграфних тарифiв на перекази;
- залучення валютних депози^в мiгрантiв в економiку УкраТни шляхом встановлення бтьш високого вiдсотка в порiвняннi з внутрiшнiми вкладами i впровадження системи державних гаранта на валюты депозити.
Задля посилення захисту прав та Ытереав украТнських пра^вниюв в краТнах СС необхщно: проводити переговори з краТнами СС щодо розширення легальних каналiв працевлаштування украшав на Тх територп, гаранта Тх прав, зокрема, в сферi соцiального забезпечення; надавати мiгрантам надiйну iнформацiю щодо Тх прав через дипломатичн представництва за кордоном, кол-центри та веб-сайти державних оргаыв в УкраТы, а також через мережу громадських оргаызацм та украТнськоТ дiаспори.
Висновки. Таким чином, в УкраТн та в шших краТнах з ринком, що формуеться, проблема емiграцiТ постае особливо гостро, i проведення адекватноТ мiграцiйноТ полiтики е одним iз прiоритетiв соцiально-економiчного розвитку.
Забезпечення нацюнальних iнтересiв УкраТни при спiвробiтництвi з краТнами СС в довгостроковм перспективi потребуе бiльш широкого використання шструмен^в економiчного, у т.ч. фiнансового регулювання, як покликанi створювати сприятливий мiграцiйний клiмат в краТнi. Незважаючи на непрямий характер впливу заходiв фЫансового регулювання на мiграцiйнi процеси (безпосередньо регулювання пщдаються не самi мiграцiйнi процеси, а соцiально-економiчнi умови, в яких вони здмснюються), Тх значення для стримування потоку економiчних мiгрантiв з УкраТни е величезним. Ключовим при цьому е пщвищення рiвня життя населення як едина можливють запобiгти масовому вiдтоку за кордон в^чизняних працiвникiв, особливо молодих фахiвцiв.
Безумовно, регулювання мiграцiйних процесiв е складною системою, на яку впливають безлiч чинниюв. У зв'язку з цим запропонований перелк заходiв не е вичерпним, а лише вщповщае найбтьш актуальним для УкраТни викликам в сферi мiграцiТ в умовах евроЫтеграцп. Слiд зауважити, що в сучасному глобалiзованому свiтi мiграцiя - це явище неминуче, ^ на нашу думку, домогтися радикального зменшення мiграцiйних потокiв неможливо. Фiнансове регулювання мiграцiйних процесiв мае здiйснюватися в комплекс з iншими методами регулювання в рамках державноТ мiграцiйноТ пол^ики УкраТни з метою отримання державою i суспiльством максимальних вигод вщ мiграцiТ.
Список використаних джерел
1. International migrant stock, total. [Электронный ресурс] / The World Bank Data. - Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/SM.POP.TOTL
2. Asylum and managed migration [Електронний ресурс] / Сайт Eurostat. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/data/database.
3. О.А. Малиновська. Зовнiшня мграц^я громадян Украни в умовах поглиблення евроШтеграцшних процесв: виклики та шляхи реагування [Електронний ресурс] / Нац'/ональний нститут стратег'чних досл'джень. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/ files/bezviz-6eaa1.pdf.
4. 400 тисяч укран^в вже скористались безв'зовим режимом з СС [Електронний ресурс] / Аген^я 'нформацп та аналiтики Galinfo. - Режим доступу: https://galinfo.com.ua/news/400_ tysyach_ukraintsiv_vzhe_skorystalys_bezvizovym_rezhymom_z_yes_279927.html.
5. Про Концеп^ю Державноi мгра^йно! полтики. Указ Президента Украни № 622/2011 вд 30.05.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/622/2011.
6. М'граи^я як чинник розвитку в Укран [Електронний ресурс] / К.:МОМ, 2016. - Режим доступу: http://www.iom.org.ua/sites/default/files/mom_migraciya_yak_chynnyk_rozvytku_v_ukrayini.pdf.
7. Досл'дження з питань м'грац)' та торгiвлi людьми: Укра1на, 2015 [Електронний ресурс] / М'жнародна органiзаиiя з м'грацп (МОМ). - Режим доступу: http://iom.org.ua/sites/default/files/pres_ kit_gfk_iom2015_ua_fin_3_2.pdf.
8. Мгра^я в Украiнi: факти i цифри 2016 [Електронний ресурс] / М'жнародна органiзаиiя з м'грацп (МОМ). - Режим доступу: http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf.
9. М'/грац'шний профль Украни 2016 [Електронний ресурс] / Державна м'грац'/йна служба Украни. - Режим доступу: https://dmsu.gov.ua/assets/files/mig_profil/mig_prifil_2016.pdf.
10. Проект «Прогноз м'грац! м'ж СС, кранами Вишеградськоi четвiрки та Схiдною Свропою: насл'дки скасування в'зового режиму». Червень 2014 р. [Електронний ресурс] / Центр сх'дних досл'джень. - Режим доступу: http://www.ier.com.ua/files//Projects/2013/visegrad_b/ 210x297_184pp_IER_Research_v3.pdf.
11. О. А. Малиновська. Щодо необх'дностi розробки i затвердження новоiредакцпКонцепцИ державноi м'грацшно)' пол'1тики Украни. Анал'/тична записка [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1762.
12. Foreign direct investment, net inflows (BoP, current US$) [Электронный ресурс] / International Monetary Fund. - Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/BX.KLT.DINV.CD. WD?end=2016&locations=UA&name_desc=false&start=2013&view=chart.
13. Украна прийняла нову стратег'!ю державноi м'грацшно! полтики, розроблену за пiдтримки МОМ / Официальный сайт представительства Международной организации по миграции в Украине [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://iom.org.ua/ua/ukrayina-pryynyala-novu-strategiyu-derzhavnoyi-migraciynoyi-polityky-rozroblenu-za-pidtrymky-mom.
14. Державне ф'!нансове регулювання економ'чних перетворень: монограф'я / 1.Я. Чугунов,
A.В. Павелко, Т.В. Канева, та н.; за заг. ред. А.А. Мазараю. - К.: Ки1в. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. - 376 с. - Ыблюгр.: 160.
15. Сколько денег украинцы забрали из банков в 2015 году? [Електронний ресурс] / Канал 112 UA. - Режим доступу: https://112.ua/mnenie/skolko-deneg-ukraincy-zabrali-iz-bankov-v-2015-godu-278182.html.
16. Тропiна В.Б. Фнансове регулювання со^ального розвитку суспльства: монограф'я /
B.Б. Тропна. - К.: НДФ1, 2008. - 368 с. - Б'1бл'1огр.: 363.
17. Податки по-новому: скльки укранц «платять» державi i чи потрiбно знижувати податки [Електронний ресурс] / 1нтернет-портал «Сьогодш». - Режим доступу: https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/nalogi-po-novomu-skolko-ukraincy-platyat-gosudarstvu-i-nuzhno-li-snizhat-nalogi--793142.html.
References
1. International migrant stock, total / The World Bank Data. https://data.worldbank.org/indicator/ SM.POP.TOTL.
2. Asylum and managed migration /Eurostat. http://ec.europa.eu/eurostat/data/database.
3. O.A. Malynovska. Foreign migration of Ukrainian citizens in conditions of deepening the European integration processes: challenges and ways of responding / National Institute for Strategic Studies. http://www.niss.gov. ua/content/articles/files/bezviz-6eaa1.pdf.
4. 400 thousand Ukrainians have already benefited from the visa-free regime with the EU/ «Galinfo» information and analytics agency. https://galinfo.com.ua/news/400_tysyach_ukraintsiv_vzhe_skorystalys_ bezvizo vym_rezhymom_z_yes_279927.html.
5. About the Concept of the State Migration Policy. Decree of the President of Ukraine № 622/2011 from 30.05.2011. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/622/2011.
6. Migration as a factor of development in Ukraine / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://www.iom.org.ua/sites/default/files/mom_migraciya_yak_chynnyk_ rozvytku_v_ ukrayini.pdf.
7. Research on migration and human traffic: Ukraine, 2015 / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://iom.org.ua/sites/default/files/pres_kit_gfk_iom2015_ua_fin_3_2.pdf.
8. Migration in Ukraine: facts and figures 2016 / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf.
9. Migration profile of Ukraine 2016 / State Migration Service of Ukraine. https://dmsu.gov.ua/assets/files/mig_profil/mig_prifil_2016.pdf.
10. Project «Migration forecast between the EU, the Visegrad Four Countries and Eastern Europe: the consequences of visa-free regime». June 2014 / Centre for Eastern Studies. http://www.ier.com.ua/files//Projects/2013/visegrad_b/210x297_184pp_IER_Research_v3.pdf.
11. O.A. Malynovska. Concerning the necessity to develop and approve a new edition of the Concept of the State Migration Policy of Ukraine. Policy Brief / National Institute for Strategic Studies. http://www.niss.gov. ua/articles/1762.
12. Foreign direct investment, net inflows (BoP, current US$) / International Monetary Fund. https://data. worldbank.org/indicator/BX.KL T.DIN V.CD.WD ?end=2016&locations=UA&name_desc=false &start=2013&view=chart.
13. Ukraine has adopted a new strategy for state migration policy, developed with the support of IOM / Official website of the International Organization for Migration in Ukraine. http://iom.org.ua/ua/ ukrayina-pryynyala-novu-strategiyu-derzhavnoyi-migraciynoyi-polityky-rozroblenu-za-pidtrymky-mom.
14. Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren / za zah. red. A.A. Mazaraki [State financial regulation of economic transformations]. Kyiv: Kyiv National Trade and Economic University, 2015. 376p. Bibliogr.: 160.
15. How much money did the Ukrainians take from banks in 2015? / Channel 112 UA. https://112.ua/mnenie/skolko-deneg-ukraincy-zabrali-iz-bankov-v-2015-godu-278182.html.
16. Tropina V.B. Finansove rehuliuvannia sotsialnoho rozvytku suspilstva: monohrafiia [Financial regulation of society's social development: monograph]. - Kyiv: Research Financial Institute, 2008. 368 p. Bibliogr.: 363.
17. Taxes in a new way: how much Ukrainians «pay» to the state and whether it is necessary to reduce taxes / Internet portal «Sohodni «. https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/nalogi-po-novomu-skolko-ukraincy-platyat-gosudarstvu-i-nuzhno-li-snizhat-nalogi--793142.html.
ДАН ПРО АВТОР1В
Рибакова Тетяна Олексан^вна, кандидат еконо1^чних наук, доцент, докторант e-mail: [email protected]
Андросенко Алла МиколаТвна, студентка фЫансово-гумаытарного факультету e-mail: [email protected]
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний уыверситет iMe^ Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Ки'вська обл., 08401, Укра'на
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Рыбакова Татьяна Александровна, кандидат экономических наук, доцент, докторант e-mail: [email protected]
Андросенко Алла Николаевна, студентка финансово-гуманитарного факультета e-mail: [email protected]
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»
ул. Сухомлинского, 32, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Tetiana Rybakova, Ph.D. in Economics Science, Doctoral Student
e-mail: [email protected]
Alla Androsenko, student, Faculty of Finance and Humanities e-mail: [email protected]
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University 30, Sukhomlynskogo Street, Kyiv region, 08401, Ukraine
УДК 336.
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСП1ЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Tip6ax Л.В.
Предметом роботи е теоретичн та npaKmu4Hi аспекти св!тового досв'ду бюджетного регулювання.
Метою роботи е анал'з та систематиза^я doceidy реал'зац! заход'в бюджетного регулювання у кранах з розвинутою та трансформацйною економкою.
Методологя: У робот'1 викoриcтанi методи пoрiвняльнoгo анал'зу, синтезу, лог'чного узагальнення результат'¡в.
Результати роботи: Проведений пор'вняльний анал'з бюджетной' пол'1тики кран - членiв СС та Укра/ни дае змогу стверджувати, що сформована в наш'ш кран бюджетна система в цлому в'дпов'дае загальним принципам побудови, правилам формування державних видатюв та ïx розподлу за проритетними напрямами розвитку coцiальнo-екoнoмiчнoï системи, що використовуються в межах европейського спвтовариства. В'дпов'дно це дае змогу нацioнальнiй екoнoмiцi ефективно iнтегруватися з кранами европейськоï спвдружностi та дотримуватися встановлених вимог щодо забезпечення економ'чноï конвергенцп об'еднуваних сусп'льно-територ'альних систем.
Галузь застосування результатie: результати даного досл'дження можуть бути застосован у практиц бюджетного регулювання суспльного розвитку.
Висновки: П'дх'д розвинутих кран до реал'зац)' заход'в бюджетного регулювання е важливим з позиц/'ï необх'дностi о^нки впливу бюджетной' пол'1тики на динамку економ'чного розвитку на рiзниx стад'ях економ'чного циклу завдяки 1х багатор'чному дocвiдy прогнозування бюджетних показниюв. Проритетним напрямом бюджетной' пол'1тики кран Свропейського Союзу е забезпечення стшкост '1 системи державних фiнанciв, сприяння досягненню фнансовоï р'вноваги. З метою реал'зац! зазначеного було пдвищено ставки податкв на споживання, розширено базу оподаткування податюв на доходи i прибуток, зменшено чисельнсть державних службовцв, запроваджено мораторш на iндекcацiю со^альних виплат. Особливоï значущост'1 набувають питання пдвищення ефективнocтi бюджетних видатюв. Задля посилення д'евостi заход'в бюджетного регулювання неoбxiдним е проведення системних реформ у сфер'1 державних фiнанciв.
Ключовi слова: бюджетна пол/тика, бюджетнi вiднocини, бюджетне регулювання, державн видатки, дефцит бюджету.
МИРОВОЙ ОПЫТ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ОБЩЕСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ
Тирбах Л.В.
Предметом работы являются теоретические и практические аспекты мирового опыта бюджетного регулирования.
Целью работы является анализ и систематизация опыта реализации мер бюджетного регулирования в странах с развитой и трансформационной экономикой
Методология: В работе использованы методы сравнительного анализа, синтеза, логического обобщения результатов.
Результаты работы: Проведенный сравнительный анализ бюджетной политики стран - членов ЕС и Украины позволяет утверждать, что сложившаяся в нашей стране бюджетная система в целом соответствует общим принципам построения, правилам формирования государственных расходов и их распределения по приоритетным направлениям развития социально-экономической системы, используемые в пределах европейского сообщества. Соответственно это позволяет национальной экономике эффективно интегрироваться со странами европейского содружества и придерживаться
© ^рбах Л.В., 2018
Ekohomî4h^ вюник ушверситету | Випуск № 36/1
265
