CC BY
98
3. Yadgarov Y.S. History of economic doctrines: Textbook. - 4 prod. reslave. and additional M: INFRA-M, 2004. 480 p.
4. Nosova O.V. The institutional theory and its application on the former Soviet Union / In the collective monograph: Social and economic development of Slavic CIS countries: comparative analysis (Series: Economic Slavic studies) / Under a scientific edition of K.V. Pavlova and I.Z. Yusupova (paragraph 9 of chapter 12). Izhevsk: Publishing house «Mitre», 2012. 837 p.
5. Nusratullin V.K. Nonequilibrium economy. 2nd prod. additional M: Satellite company +, 2006. 482 p.
6. Pavlov K.V. Pathological processes in economy. M: Master, 2009. 461 p.
7. Lyashenko V.I. Financial and regulatory modes of stimulation of economic development: introduction in an economic rezhimologiya. Donetsk: Institute of an industrial economy of NAN of Ukraine, 2012. 370 p.
8. The economic mechanism and features of innovative policy in the north / Under a scientific edition of V.S. Selin, V.A. Zuckerman. Apatity: Publishing house of the Kola Russian Academy of Sciences scientific center, 2012. 255 p.
9. Pavlov K.V. Pathological processes in the ekologo-economic sphere. Germany: LAP LAMBERT publishing house, 2011. 438 p.
10. Pavlov K.V. Regional ekologo-economic systems. M: «Master», 2009. 351p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Павлов Костянтин В^орович, доктор eKOHOMÍ4HMx наук, професор, зав. кафедрою економки i управлЫня, Камський шститут гумаштарних та шженерних технологш, 426003, Роая, м. 1жевськ, вул. Вадима Фвкова, буд. 12А e-mail: kvp ruk@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Павлов Константин Викторович, доктор экономических наук, профессор, зав. кафедрой экономики и управления,
Камский институт гуманитарных и инженерных технологий, 426003, Россия, г. Ижевск, ул. Вадима Сивкова, д. 12А e-mail: kvp ruk@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Pavlov K.V., doctor of economic sciences, professor, head. Department of Economics and Management, Institute of Humanitarian Kamsky and engineering technologies. Izhevsk, Udmurt Republic, Russian Federation e-mail: kvp ruk@mail.ru
УДК 336.22:338.2:94(477)
Ф1НАНСОВА СИСТЕМА УКРАТНИ ЧАС1В КОЗАЦЬКОТ ДЕРЖАВИ (1648-1657)
Пак Н.Т., Костишин Е.1.
Предмет досл'1дження - особливост/ формування фнансово)'системи козацько)'держави.
Мета досл'дження - е вивчення основ формування фнансово)'системи козацько)'держави.
Метод досл'дження - сторичний, порiвняльний, лтературний, описовий.
Результати роботи. В статт/ анал'зуються основы ознаки нацонально)' економки Укра)нсько)' козацько)' держави. Розглядаються особливост/ формування финансово)' системи, грошово-кредитно)' системи дано) доби.
Галузь застосування результат'^ - дан дослдження можна використовувати у навчальному процес'!, при викладанн навчальних дисципл/'н «lсторiя УкраТни», «Фнанси», «Бюджетна система», «Податкова система».
Висновки: нацональна економка виникла та розвивалась на основ/ держави (Укра)нська козацька держава) та поглиблення суспльного под ту працi.Були сформован основн ознаки нацонально)' економки: тiснi економiчнi зв'язки (розвиток внутрiшньо)' / зовншньо)' торгiвлi); единий економ'чний прост1'р (Гетьманськ унверсали, наявнсть грошово)' одиниц, формування едино)' фнансово)' системи та ))' складових); единий економ'чний центр (пом'ркована зовншня i внутрiшня економ'чна полтика Б. Хмельницького); сувернитет (особа / влада гетьмана як голови держави та ))' уряду; влада гетьмана мала всенародний характер) та сп льна територ я.
В даний перод сформувлиася фнансова система Укра)нсько)' козацько)' держави,про що св'дчить створений Державний скарб, система податкв та зборв, кордонн мита та обов язковсть )х в драхувань до Державного скарбу, видатки з нього, а також гошово-кредитна система.
Ключов'1 слова: нацональна економка, Б. Хмельницький, Укра)нська козацька держава, фнансова система, грошова система, податки.
© Пак Н.Т., Костишин Е.1., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
133
ФИНАНСОВАЯ СИСТЕМА УКРАИНЫ ВРЕМЕН КАЗАЦКОГО ГОСУДАРСТВА (1648-1657)
Пак Н.Т., Костышин Е.И.
Предмет исследования - особенности формирования финансовой системы казацкого государства.
Цель исследования - является изучение основ формирования финансовой системы казацкого государства.
Метод исследования - исторический, сравнительный, литературный, описательный.
Результаты работы. В статье анализируются основные признаки национальной экономики Украинского казацкого государства. Рассматриваются особенности формирования финансовой системы, денежно-кредитной системы данной суток.
Область применения результатов - данные исследования можно использовать в учебном процессе, при преподавании учебных дисциплин «История Украины», «Финансы», «Бюджетная система», «Налоговая система».
Выводы: национальная экономика возникла и развивалась на основе государства (Украинское казацкое государство) и углубления общественного разделения праци.Булы сформированы основные признаки национальной экономики: тесные экономические связи (развитие внутренней и внешней торговли); единое экономическое пространство (Гетманские универсалы, наличие денежной единицы, формирование единой финансовой системы и ее составляющих); единое экономическое центр (умеренная внешняя и внутренняя экономическая политика Б. Хмельницкого) суверинитет (лицо и власть гетмана как главы государства и его правительства; власть гетмана имела всенародный характер) и общая территория.
В данный период сформувлиася финансовая система Украинского казацкого государства, о чем свидетельствует создан Государственный сокровище, система налогов и сборов, пограничные пошлины и обязанности язковисть их отчислений в Государственный бюджет, расходы по нему, а также Денежные-кредитная система.
Ключевые слова: национальная экономика, Б. Хмельницкий, Украинское казацкое государство, финансовая система, денежная система, налоги.
FORMATION BASES OF NATIONAL ECONOMY DURING COSSACK STATE (1648-1657)
Pak N.T., Kostyshyn E.I.
The subject of the study - the formative Features fynansovoy system kazatskoho state.
The purpose of the study - Study javljaetsja bases the formative fynansovoy system kazatskoho state.
Method Studies - historically, comparative, lyteraturnbiy, opysatelnbiy.
Results work. The basic signs of national economy of the Ukrainian cossack state are analysed in the article. Thefeatures of forming of the financial system, money-and-creditand fiscal systems of these twenty-four hours are examined.
The area of application results - Data can be Studies in the Use uchebnom process, at prepodavanyy uchebnbih disciplines «History of Ukraine», «Finance», «Byudzhetnaya system», «Nalohovaya system».
Conclusions: natsyonalnaya Economy voznykla and razvyvalas based on the state (STATE Ukraynskoe kazatskoe) and socio razdelenyya uhlublenyya pratsy.Bulbi sformyrovanbi Main signs natsyonalnoy Economy: Economic tesnыe communication (Internal Development and External trade); edynoe эkonomycheskoe space (Hetmanskye unyversalы, availability denezhnoy edynytsы, Formation edynoy fynansovoy systems and sostavlyayuschyh ee); edynoe эkonomycheskoe Center (moderate vneshnyaya vnutrennyaya Economic and politics B. Khmelnitsky) suverynytet (charge and power Hetman As head of state and government of ego, power Hetman ymela vsenarodnыy nature) General and territory.
Data in the period sformuvlyasya fynansovaya kazatskoho Ukrainian state system, about something svydetelstvuet Created Hosudarstvennыy sokrovysche system and sborov taxes, duties and pohranychnыe poshlynы yazkovyst s otchyslenyy in Hosudarstvennыy sokrovyscha, rashodы on nemu, as well Denezhnыe-kredytnaya system.
Keywords: the national economy, B. Hmelnytskiy,The Uktainian Cossack state, finance system, money system, taxes.
Актуальшсть. Актуальнють нацiональноi економки зростае в умовах становлення або докоршноТ трансформаци економки краТни. Значущють нацiонально-економiчних дослщжень значно зростае напримнц XX - початку XXI стол^тя.
По-перше, в нових незалежних краТнах вщбуваеться активний пошук ефективних моделей нацюнальноТ економки та системи нацюнальноТ економiчноТ безпеки. По-друге, в умовах глобалiзацiТ загострюеться проблема об'еднання загальносв^ових тенденцш i закономiрностей розвитку з нацюнальними штересами та цтями, вщповщного коригування економiчноТ пол^ики.
Якщо економiчна теорiя XX столггтя зосереджувала увагу переважно на економiчних проблемах сусптьства, оргаызованого в держави-наци з певними моделями нацюнальноТ економки й громадянського
устрою, то в умовах сщмко''' глобалiзацiT XXI столiття eKOHOMi4Hi проблеми починають дослiджуватися з позицм глобального пiдходу - у едност та взаемоди економiки з Ышими сферами суспiльного життя за еволюцмним вимiром „минуле - сучасне - майбутне" в контекстi свiтових процеав на глобальному, цив^зацшно-територiальному, державно-нацюнальному, регiональному й локальному рiвнях. За цих обставин нацюнальы економiки е ункальними, потребують окремого дослiдження та розвитку ново'' галузi економiчноT теори.
Аналiз ocTaHHix дослiджень та публшацш. Найбiльший внесок у дослiдження засад розвитку нацюнально''' економiки зробили видатн укражськ економiсти iнституцiонального, iсторичного та неокласичного напрямш - М.1. Туган-Барановський, О.М. Миклашевський, 1.В. Вернадський,
A.Я. Антонович, 1.1. Янжула, В.Ф. Левитський, G.G. Слуцький, В.Я. Железнов, Д.1. Пiхно та iн. T'x дослщження та дискуси точились над питаннями, тюно пов'язаними з дослiдженням природи нацюнальноТ економки, TT сутностi, мюця i ролi кожноТ з TT пiдсистем, взаемозв'язкiв з iншими елементами сусшльного буття, визначенням особливостей розгортання господарського мехашзму нацiональноT економiки, аналiзу господарських комплексiв та пропорцiй мiж ними. Навiть визначаючи предмет пол^ично'Т економи, украTнськi економiсти виходять з того, що економiчна теорiя так чи жакше торкаеться питань нацюнального характеру.
УкраTнськi дослiдники другоТ половини Х1Х - ХХ ст. вивчали перюд Хмельниччини, полiтичнi поди, як вiдбувалися на украТ'нських землях у другш половинi XVII-XVIII ст.
Слщ зазначити, що вивчення нацiональноT економки е нерозривне з вивченням державност УкраТ'ни. Цi проблеми у своТх дослiдженняx розглядали науковцi М. Андрусяк, Л. Винар, О. Вжтоняк, П. Гой, Д. Дорошенко, Т. Мацьш, О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко та ж., виходячи iз державотворчих традицш украТ'нського народу окремо вiд росшського чи польського суспiльства.
Водночас i такий важливий аспект украТ'нознавчих дослщжень як питання формування основ нацюнальноТ' економки, украш^о''' фiнансовоT системи, державних податш та повинностей, особливо з початком Украш^о''' нацiональноT революцп пщ проводом Б. Хмельницького (В. Смолш, В. Степанков) розглядався побiжно.
У працях укражських науковцiв друго'' половини Х1Х - ХХ ст., зокрема, О. Лазаревського, В. БарвЫського,
B. Модзалевського, М. Слабченка, А. ершова, В. Дядиченка, В. Борисенка та Ыших, як займалися вивченням соцiально-економiчниx процесiв, питання фiнансовоT системи займало другорядну роль, вивчення питання державних податш та повинностей населення козацько'' держави не було комплексним.
Предмет дослщження - особливост формування фжансово''' системи козацько'' держави.
Мета i завдання статл. Метою статтi е вивчення основ формування фжансово''' системи козацько' держави. У вiдповiдностi до поставлено' мети завданнями статл е: проаналiзувати ознаки державност охарактеризувати основы ознаки нацюнально''' економiки дано'' доби; з'ясувати, як види державних податш та повинностей юнували на територи Укра'ни протягом друго' половини XVIIct., встановити Txнiй розмiр; дати характеристику особливост фiнансовоT систем перiоду козацько'' держави.
Метод дослiдження - юторичний, порiвняльний, лiтературний, описовий.
Постановка проблеми. Дослщження науков^в минулих рокiв, щодо питань дослщження ознак нацюнально''' економки козацько'' доби, фiнансовоT системи, вивчення питань податш, повинностей козацько'' держави не були комплексними. Отже, постае необхщнють бтьш детально зупинитися на цих питаннях.
Результати дослщження. Господарська система, що склалася юторично в певних територiальниx (нацюнальних) межах, мае назву «нацюнальна економiка». Формування i функцiонування нацiональноT економiки регламентуеться конститу^ею держави i створеними на TT основi законами, що регулюють господарську дiяльнiсть загалом i дiяльнiсть сфер, галузей, регюшв.
Слiд зазначити, що нацюнальна економка як самостiйна наука е порiвняно молодою, проте TT передумови формуються протягом багатьох стол^ь. Йдеться про поступове накопичення загальних щей та концепцш з основ функцюнування та розвитку економiки кражи; урахування в наукових дослщженнях не ттьки загальних законiв i закономiрностей економiчного розвитку, а й нацюнально''' специфки економiки кражи (особливостi юторичного розвитку iнституцiйного устрою, нацiональноT свщомост тощо), а також впливу неекономiчниx сфер (соцiальноT, полiтичноT, екологiчноT, духовно') на економiчний розвиток кражи. Нагадаемо, що у Ымеччиш середини XIX ст., у зв'язку з пошуком шляxiв захисту нацiональниx економiчниx жтереав при об'еднаннi дрiбниx держав, подтених митними кордонами та вiдкритиx до експанси iноземниx товарiв, була опублкована „Нацюнальна система полiтичноT економи" Ф. Люта (1841р.), де надаеться перша цтюна теоретична концеп^я нацiональноT економки, а в пiслявоеннi 50-тi роки XX ст. при формуванн нацюнально''' моделi об'еднання ринкових сил, державного регулювання та нацюнальних традицш, ця концеп^я отримала подальший розвиток в прац В. Ойкена „Основи нацюнально''' економп"[2, с. 6]
Нацiональнi економш, що розвиваються на однаковому технолопчному базисi, як правило, мають близью економiчнi системи, можуть рiзнитися певними нацюнальними економiчними рисами з огляду на неекономiчнi фактори. До них, зокрема, належать:природн особливостi, тобто розташування, ресурснi можливостi, запаси корисних копалин, розмiри та клiматичнi особливостi територи тощо;особливост iсторичного розвитку, коли в кожний конкретний перiод нацiональна економка сприймае впливи i тенденци юторичного розвитку кражи, а також новп"ых юторичних подiй;цивiлiзацiйнi фактори, що характеризуюсь культурнi, релiгiйнi, етнiчнi традицп та цжност кражи, передаються вiд поколЫня до поколiння та стимулюють або обмежують перетворення, надають 'м своерщно''' нацiональноT специфiки;виxiдний рiвень становлення i розвитку нацiональноT економiки (вiдтворення на власнш або новiй основi), в тому чи^ стан та рiвень продуктивних сил, економiчний потенцiал
краТни, зрiлiсть передумов формування новоТ eKOHOMi4HOi системи;особливостi полiтично''' оргашзаци суспiльства, якi впливають на вибiр курсу eKOHOMi4HOi полiтики держави.
Найбтьш сталими е цивiлiзацiйнi фактори, основи культури, що обмежують свободу вибору економiчно''' системи та iнститутiв сусптьства, включаючи форму державного правлiння. Пщ впливом неекономiчних факторiв елементи економiчного устрою, iнститути та оргашзаци сусптьства специфiчно упорядковуються, набувають нацiональних форм. Викликае штерес дослiдження i юторичний чинник формування основ нацюнально'Т економки.
Нацiональна економiка виникае i розвиваеться на основа- поглиблення суспiльного, зокрема територiального, подiлу працi, що зумовлюе виникнення рiзноманiтних видiв дiяльностi, спецiалiзацiю територiй;- формува ння мiцних централiзованих держав].Початковою хронологiчною межею дослiдження береться доба Хмельниччини, коли вщроджуеться украТнська державнiсть i починае формуватися власна фшансова система.
В першу чергу, спробуемо визначити ознаки державност пов'язаш з такими явищами, як козаччина. У подiях, що вiдбувалися на украТ'нських землях, значна кiлькiсть украТ'нських вчених схильна вбачати державницький елемент, що виступав своерщним посередником державницькоТ' iдеТ вiд часiв КиТ'вськоТ Руа до УНР, а згодом до сучасно'Т незалежно'Т УкраТни. Тому питання, пов'язаш з ^ею проблематикою, завжди е дискусiйними та актуальними. Як стверджуе Л. Винар на основi критичного аналiзу iсторичних джерел та л^ератури, украТнське козацтво сформувалося iз рiзних суспiльних верств i в XVII - XVIII ст. перетворилося на фундамент щеТ украТнськоТ держави [1,с. 25].
Початок вiдновлення державност Укра'Тни пiсля перiоду КиТвськоТ Руа пов'язуе з козаками такий знавець юторп УкраТни, як Д. Дорошенко. Вш стверджуе, що в середин XVI ст. в УкраТнi на змшу старiй аристократ^' i шляхл, яка поступово полонiзувалася, приходить нова провщна верства - козаччина. Вона очолюе велику со^альну i нацюнальну революцiю й пiд проводом козацького гетьмана Богдана Хмельницького утворюе самостшну Укра'Тнську козацьку державу.[2,с.108] Таким чином, цей автор солщаризуеться з М. Грушевським, що вказував на давню державницьку традицш украТ'нського народу.
У контекст полiтичноТ традицп середньовiчноТ УкраТни цiкаво висловився I. Мiрчук. Вш наголошував, що гармонiйна рiвновага КиТвськоТ Русi, моральнiсть 'ТТ аристократичних та демократичних принцитв продовжилися у польсько-литовський перюд i були сприйнятi козацькою державою [4]. Козацька республка придержувалася давнiх демократичних традицiй, хоча й у своерщнш формi вiйськового ордену.
Р. Млиновецький, характеризуючи початок ВизвольноТ вiйни пiд проводом Б. Хмельницького, наголошуе, що повстання 1648 р. не було ан «селянською револю^ею» проти шляхетського панування, анi «релИйною вiйною», i менш за все - рухом з метою «приеднання до Роси», а тiльки завзятою боротьбою за вщновлення УкраТнськоТ держави. Вш же пiдкреслюе, що щея нацiональноТ революци i вiдновлення втраченоТ державностi досить довго визрiвала в народнш свiдомостi та, завдячуючи Б. Хмельницькому, нарешт матерiалiзувалася У своТй iншiй роботi цей iсторик застер^ае вiд хибних висновкiв дослiдникiв, як хочуть, щоб Хмельницький творив «селянську державу» [4, с. 92 ]. Р. Млиновецький абсолютно справедливо наголошуе, що за чаав Б. Хмельницького нще у свт не юнувало жодноТ «селянськоТ держави» i шхто не мав навiть у головi такоТ думки. Навiть тепер не юнуе нiчого, що б могло служити зразком такоТ держави.
Дослщник М. Стахiв, розкриваючи термiнологiчний сенс поняття держави, стверджуе, що до нього входять три елементи: населення (народ), територiя i найвища влада в межах ^еТ означено'' територп [5, с. 56]. Застосовуючи цю формулу до украТ'нських земель за чаав Б. Хмельницького, бачимо, що пщконтрольш йому землi мали ва ц три ознаки.
Таким чином, будь-який дослщник Хмельниччини, використовуючи формулу М. Стажва, при бажанш може дшти висновку, що в часи вшни 1648 - 1654 рр. на територи УкраТни iснувала держава iз вiдповiдними ознаками. Однак автор статп вважае, що наявнiсть вищезгаданих ознак не може ще свщчити про юнування справжньоТ держави, тому що запропоноваш три елементи далеко не вичерпують суп держави i е лише частиною iз значно бтьшого списку, що повинен характеризувати будь-яку державу, головною ознакою якоТ е суверенiтет. А за чаав Богдана Хмельницького суверештет украТ'нських земель, на думку автора статп, був якраз дуже проблематичним.
Науковець П. Гой розробляе тезу, що Б. Хмельницький у своТ'й пол^и^ виходив iз того, що козацька держава - спадкоемиця КиТвськоТ держави, тому хо^в об'еднати ва укра'шсью та бторусью землi в УкраТнсько-Бiлоруську державу [6, с 143. ]Дослщник висловлюе думку, що козацька УкраТна не мала природних меж (за Зборiвським договором, до козацькоТ територп', на якш творилася УкраТнська держава, належали воеводства КиТвське, Брацлавське та ЧернИвське), не мала доступу до моря, i навiть головна ü' комушкацшна артерiя - Днiпро - не була повнютю в украТ'нських руках. Тому Б. Хмельницький i його сподвижники намагалися поширити украТнськi державы кордони на ^i землi [6, с. 67. ]
В той же час, характеризуючи угоду 1654 р., профессор О. Оглоблин вказував, що це була подiя мiжнародного значення, що свщчила про визнання влади Вшська Запорозького на УкраТш та вщповщних прав гетьмана як единого володаря держави. Дослщник наголошуе, що нова держава була суверенною та лептимною. «Держава Руська» стала «Вшська Запорозького Украйною», i це було повним i остаточним визнанням укра'ТнськоТ нацюнально-визвольно'Т революц^', ТТ справедливости легальностi й конституцiйностi. Фактично, це було визнання de jure новоТ УкраТнськоТ козацькоТ держави. Головною ознакою ТТ суверенности
вважае цей дослiдник, була особа i влада гетьмана як голови держави та ïï уряду. Влада гетьмана мала всенародний характер [7, с. 11].
Отже, перед сучасним дослщником козацько-гетьмансько' Укра'ни постае наступна картина. Збудована Б. Хмельницьким Укра'нська держава вщродила великодержавний дух Ки'всько' Руа, втiлений у нових формах гетьмансько' державностi на тогочасний европейський зразок. Тим самим було вщновлено спадкоемнють укра'нсько' державно!' традици' та передано ïï наступним поколшням укра'нських державних дiячiв.
Економiчна пол^ика Б. Хмельницького та уряду Укра'нсько' держави визначалася военними i пол^ичними досягненнями, вiдносинами з Рiччю Посполитою, розмахом селянсько' антифеодально! боротьби i змшювалася на рiзних етапах Визвольно' вiйни. Внаслiдок визволення Укра'ни вщ польсько-шляхетського панування почалося формування Укра'нсько' держави. Разом з тим почала становлюватися нацiональна економiка. Основними ознаками,яко' е:тiснi економiчнi зв'язки мiж суб'ектами господарювання на основi подту працi;загальний економiчний простiр, що характеризуеться единим економiчним законодавством; единою грошовою одиницею; загальною фiнансовою i грошово-кредитною системами;единий економiчний центр, який виконуе регулюючу та координуючу роль за допомогою заходiв економiчноï' полiтики;загальна система економiчного суверенiтету;територiальна цiлiснiсть.
Саме в цей перюд на територи Укра'нсько' козацько' держави вiдбулися змiни в поземельних вщносинах. Панiвними стали так форми земельно'' власносп, як державна i козацька. Поступово формувалася старшинська власнють, хоча i в незначних розмiрах - будинки, хутори, млини, слободи, окремi села. Вiдстояла сво' давнi права на землю дрiбна i середня православна укра'нська шляхта.Важливим досягненням стало визнання селянсько' власносп. I хоча селянське землеволодЫня на вщмЫу вiд козацького грунтувалося не на юридичнм основi, а на звичаевому прав^ однак селяни фактично стали вiльними виробниками.
Аграрна пол^ика Б. Хмельницького мала прогресивний характер. Незважаючи на 'ïï' суперечливiсть i непослщовнють, були створенi умови, за яких козаки i селяни змогли забезпечити сво' штереси. Змiцнився шститут приватно'' земельно'' власностi. Основною формою господарства стало дрiбне землеволодiння козакв, селян i мiщан. Фактична лквща^я феодально'' системи господарювання вiдкрила шлях до розвитку нацюнально' економки за кашталютичним способом виробництва. Вiдсутнiсть феодальних рентних вщносин сприяла становленню хутрського господарства як багатогалузевого фермерського, що за наявних умов забезпечувало високу конкурентоспроможнють в^чизняно' продукцi' на св^ових ринках.
Пiд час Визвольно' вшни укра'нського народу середини XVII ст. в становищi мiст i мщан вiдбулися важливi змiни. Мiста з магдебурзьким правом збер^али сво' привше'. Так, Б. Хмельницький видав ктька унiверсалiв про охорону Киева вщ посто'в козацьких вiйськ, погрожував покаранням за кривди мщанам, звiльнив Ки'в вiд воеводського податку, надавав шльги заможним селянам у торгiвлi, забороняв мюцевим селянам користуватися землями i сшожатями, що належали мiсту. Приватновласницьк та королiвськi мiста опинилися пщ юрисдикцiею уряду, i керували ними ратушу що пiдлягали компетенцiï' загально' козацько' влади в кра'. Деяк мiщани покозачилися (близько 60 - 80%), деяк селяни записалися в мщани [8, с. 123]. В окремих мютах (Черкаси, Канiв, Переяслав) бтьшу частину населення становили козаки. Зросла мюька верхiвка з бюргерства, козацько' старшини, шляхти. Бiльшiсть населення була укра'нцями. ХУ1-ХУШ ст. були перюдом бурхливого процесу виникнення i розвитку мют, зростання 'х ролi в господарському життi Укра'ни. Проте на вщмшу вiд мiст Захщно' бвропи вони зберiгали феодально-аграрний характер, були невеликими.
Зрушення в стьському господарствi, ремеслах i промисловостi Укра'ни зумовлювали пожвавлення торпвлК розвиток економiчних зв'язкiв мiж рiзними населеними пунктами, ринками i землями. Чим глибшим був сусшльний подiл працi, тим бтьшою ставала потреба рiзних сощальних та професiйних груп у виробничому спткуванш. Неабияку роль у цьому в^гравали мiськi торги та базари, на як при'жджали переважно жителi навколишнiх сiл i мiст.
Особливютю подiлу працi в товарному виробництвi е те, що вiн: пов'язуе виробникв у едину господарську систему виробництва, розподту, обмiну i споживання; сприяе зростанню продуктивностi працi, зменшенню витрат виробництва i збiльшенню обсяпв продукцi' остаточного споживання;зумовлюе позитивнi со^альш змiни: розвиток соцiальних послуг, полегшення умов працi, полiпшення соцiальноï' структури сусптьства тощо; забезпечуе формування сусптьства з единою системою норм оргашзацп виробництва, розподiлу, обмiну, споживання, управлшня, регулювання тощо.
У багатьох мютах i селах ярмарковi збори здавалися на вщкуп. Густа мережа базарiв, торгiв, ярмаркiв сприяла змiцненню торгових зв'язкв мiж мiстами i селами, окремими господарськими районами. На цш основi вiдбувалися злиття мiсцевих ринкв i подальша економiчна консолiдацiя лiвобережних, слобожанських, запорозьких, правобережних, прикарпатських, закарпатських i твшчноукра'нських земель.Торговi зв'язки мiж укра'нськими землями значно змiцнiли, що зумовило встановлення тюних економiчних зв'язкв мiж ними. Ярмарки набули загальноукра'нського характеру. В описах ярмаркiв i торпв згадувалися купцi з уах земель Укра'ни.Б. Хмельницький сво'м ушверсалом 1б57 р. наказав, щоб козацьк старшини «з людьми Львова як з власними нашими поводилися i в усякш торгiвлi купецтву не робили перешкоди» Протягом XVII - XVIII ст. визначились основы торговi шляхи [9, с. 152]
Отже, внутршня торпвля в XVI - XVIII ст. стимулювала господарське пщнесення, сприяла розвитку товарного виробництва та спецiалiзацi' окремих регюшв, об'еднувала в економiчне цiле села i мюта Укра'ни. Процес формування нацiонального ринку продовжувався.
Значну роль у господарському розвитку украТ'нських земель в^гравала зовшшня торгiвля. Розвиток мануфактур, зростання мют призвели до зменшення обсягiв стьськогосподарського виробництва у краТнах Захiдноï ¿вропи. Такi краТни, як Англiя, Голландiя, стають величезним ринком збуту стьськогосподарсько'Т продукцiï та сировини з УкраТни. В той самий час УкраТна була ринком збуту виробiв мануфактурноТ промисловостi захiдних краТн.
У XVI - першш половинi XVII ст. на захщ вивозили волiв, зерно, коней, шфи, мед, вiск, закарпатськ вина, полотно, пряжу, поташ, сть, дерев'янi вироби. Торговi зв'язки здшснювали переважно магнати, якi мали економiчнi переваги над купцями, середньою шляхтою, осктьки вони не сплачували регюнальних мит i податкiв, користувалися безплатним гужовим транспортом своТх крiпакiв для доставки товарiв до рiчкових пристаней, на рiчках Сян, Буг, Вепр. Велик маетки давали змогу Ум нагромаджувати для продажу значну ктькють продукцiï, утримувати власнi рiчковi судна, нав^ь цiлi флотилiï.
Б. Хмельницький ввiв у 1654 р. нову систему оподаткування. Мито збирали у розмiрi двох золотих з кожних 250. Це було в 2,5 раза менше порiвняно з тарифом 1643 p., що дiяв в УкраТш до ВизвольноТ вiйни. Гетьманськ унiверсали заохочували iмпортну торгiвлю, обмежували вивiз коштовностей, коней, селiтри. Водночас було заборонено продавати хтб у Польщу, пщ час ВизвольноТ вшни розрив з Польщею послабив торговi зв'язки з захiдними кра'Тнами. Активно велася торпвля з Бiлорусiею, Молдавiею, Туреччиною, Кримом Було розроблено проект договору з Туреччиною щодо торгiвлi на Чорному морк Украïнськi купц отримали право вiльно плавати i торгувати в Чорному i Середземному морях, звтьнялися вщ мит i податш.
Розвиток торгiвлi в XVI - XVIII ст. сприяв процесу подальшого формування грошового об^у характерним був бiметалiзм - використання як золотих, так i срiбних монет, як оцiнювалися стихiйно, за ринковою вартiстю вмiщеного в них металу. Одночасно iз зростанням торгiвлi та грошового об^у на украТ'нських землях в XVI - XVIII ст. поширилися кредиты операци й лихварство. Необхщнють кредиту була зумовлена також вщсутнютю у купцiв вiльних коштв. Лихварство було поширене серед представнимв рiзних верств населення (купцi, орендарк корчмарi, старости, вiйти). В козацькш державi iснував обопiльний кредит у зовшшньоторгових операцiях. Украïнськi купцi отримували його в Польщу Нiмеччинi, захщноукраТнськ купцi брали украïнськi товари в кредит. Осктьки не було шших умов для розвитку ринкових вщносин, лихварство негативно впливало на розвиток економки краю, виснажувало ТТ.
В УкраТнськш козацькiй державi фiнанси пщпорядковувалися гетьману, вони були невiддiльнi вщ його приватного господарства. Доходи створеного державного скарбу за Б. Хмельницького становили сотш тисяч золотих.Частину доходiв вш дiставав вiд земельних володшь - колишнiх королiвщин, маеткiв магнатв, шляхти i католицького духовенства. У трьох воеводствах (КиТвському, Брацлавському та Чершпвському) належало королiвщинам близько 450 мют i ст, магнатам i шляхл - близько 1400, католицькш церквi - понад 50. Ц землi частково були зайнятi селянами й козаками, частково перейшли у вщання вшськового скарбу. Бiльшу частину цих земель держава передала старшин та козакам, як не одержували нiякоï платнi грiшми, а також монастирям. Деяку частину землi вшськовий скарб продав. Значнi доходи козацька держава одержувала iз сiльськогосподарських проми^в. У ï'ï власнiсть перейшли млини, винокурш, броварнi, корчми, лiсовi буди та ^i пiдприемства, якi рашше належали королiвщинам або шляхтi.В умовах становлення та змщнення УкраТнськоТ держави великого поширення набула оренда. Орендували винокурш, шинки, корчми, млини та ш. Великими орендарями були магютрати й монастирк Поруч з ними багат козаки та мщани брали оренду на власш iмена. Вони здебтьшого орендували млини, винокурнi, шинки.
Важливою статтею поповнення Державного скарбу були доходи вщ торгiвлi. 1снував ряд внутрiшнiх торгових зборiв, що Тх платили на торгах i ярмарках, зокрема возове - вщ возiв, помiрне - вiд мiр збiжжя, повiдерщина - вiд продажу вщрами спиртних напо'Тв, а на дорогах - мостове, перевiз.Торговцi сплачували рiзнi збори, зокрема мито вщ мiсця, кiлькостi й рiзноманiтностi товарiв, за його ввезення. lноземнi купц платили по 30, украïнськi та росшськ - по 10, торговi люди - по 4 - 6 кт грошей вiд одного воза товарiв. Великi мiста грошi вiд цих зборiв брали на власш потреби, а мютечка - передавали Тх до скарбу. Повнiстю належали скарбовi кордоннi мита вщ ввезення та вивезення товарiв. Уа старi обороннi унiверсали, наданi купцям, було скасовано, «аби i найменший ущербок скарбовi нашому войсковому не бил», проте гетьман iнодi звтьняв купцiв вiд мит та шших торгових зборiв.
Кошти державного скарбу за Б. Хмельницького витрачали в основному «на утримання по^в i на всяю вiйськовi потреби». Рядових козаш за свою службу забезпечували земельними дтянками. Проте вища вшськова старшина й адмiнiстрацiя одержували платню гр^ми: генеральний писар - 1000 золотих, генеральний обозний, вiйськовi суддi - по 300, судовий Писар - 100, гетьманський бунчужний, гарматш, полков^ сотеннi хорунжi - по 50 золотих. Така платня була затверджена «Березневими статями» 1654 р. У ходi ВизвольноТ вiйни запроваджуеться також система державних повинностей (виконання роб^ на користь вiйська) як складова частина украТнськоТ' фiскальноï системи.Однак, незважаючи на складш умови ВизвольноТ вшни середини XVII ст., фшанси Укра'ни в цiлому були добре оргашзоваш. Державний скарб, успiшно долаючи труднощк виконував покладенi на нього важливi функцiТ. Отже, основними прибутками чаав козацькоТ держави були податки i торпвля.
Фшансова система яка сформувалася у ходi УкраТнськоТ нацюнально'Т революци пщ проводом Б. Хмельницького враховувала мiсцевi особливосп, не вдаючись до повного копшвання фшансово'Т системи Речi ПосполитоТ. Тому формування останньоТ дозволяе краще зрозумiти процеси державотворення,
починаючи з доби Хмельниччини, осктьки iснування власно' фiнансовоï системи е одшею з важливих ознак державностк
Таким чином, Визвольна вшна укра'нського народу привела до утворення Укра'нсько' держави i формування власно' нацюнально' економки.
Висновки. Становленню нацюнально' економки сприяла внутршня економiчна пол^ика Богдана Хмельницького(унiфiкацiя оподаткування, дотримання единих правил економiчно' гри) та зовшшня полiтика (за одними напрямками - лiберилiзацiя,за iншими - протекцiонiзм).Укра'нська козацька держава мала вс ознаки держави як тако': населення (народ), територiя i найвища влада в межах ^е' означено' територi'.
Нацiональна економка виникла та розвивалась на основi держави (Укра'нська козацька держава) та поглиблення сусптьного подiлу працi.Були сформован основнi ознаки нацiонально' економiки: тюш економiчнi зв'язки (розвиток внутрiшньо' i зовншньо' торгiвлi); единий економiчний проспр (Гетьманськi унiверсали, наявнiсть грошово' одинищ формування едино' фiнансово' системи та ï'ï складових); единий економiчний центр (помiркована зовнiшня i внутрiшня економiчна полiтика Б. Хмельницького); суверiнитет (особа i влада гетьмана як голови держави та ïï уряду; влада гетьмана мала всенародний характер) та спшьна тертая.
В даний перюд сформувлиася фшансова система Укра'нсько' козацько' держави, про що свщчить створений Державний скарб, система податмв та зборiв, кордонн мита та обов язковють 'х вiдрахувань до Державного скарбу, видатки з нього, а також гошово-кредитна система.
Список використаних джерел
1. Винар Л. Огляд icmopu4HOï л1тератури про початки украУнськоУ козаччини /Л. Винар. // УкраУнський сторик. - 1965. - № 3-4. - С. 17-38.
2. Дорошенко Д. Що таке /стор/я СхдноУ Свропи? / Д. Дорошенко. // краУнський сторик. - 1982. -№ 3-4. - С. 106-118.
3. Арюв УВУ. - Ф. 4. - Спр. 1. - Арк. 4.
4. Млиновецький Р lсторiя укра'Унського народу [Текст] : нариси з полтичноУ iсторiУ / Р. Млиновецький. - Б.м : Укр. наук. б-ка, 1946. - 312с.
5. Стахв М. Назва держави в мовах укра'Унськш i англшськш: зб. на пошану 70рччя народин Романа Смаль-Стоцького / М. Стаюв. - Нью-Йорк; Париж; Сдней; Торонто, 1963. - 140 с.
6. Гой П. Дuпломатuчнi стосунки УкраУни з Московщиною 1648 - 1651 / П. Гой. - Мюнхен; Львiв, 1996 - 240 с.
7. Оглоблин О. Проблема державно)' влади на УкраУн'! за Хмельниччини й Переяславська угода 1654 р / О. Оглоблин. // УкраУнський юторик. - 1965. - № 3-4. - с. 9- 12.
8. Полонська-Василенко Н. До iсторУУ ГетьманськоУ УкраУни XVII - XX вв. / Н. Полонська-Василенко. // Науковий зб'рник УВУ. - Мюнхен, 1974. - Т. 8. - С. 121-139.
9. В. С. Степанков. УкраУнська державна 'дея / Степанков В. // 1стор'я украУнськоУ культури у п'яти томах. - КиУв, 2003. - Т. 3. - С. 151-153.
10.1стор'я УкраУни в документах i матер 'алах. Т. 3. Визвольна боротьба укра'Унського народу протии гнту шляхетсько'У Польщ i приеднання УкраУни до РосУУ (1569-1654 роки). - К., 1941. -290 с.
References
1. Vynar L. Ogljad istorychnoi' literatury pro pochatky ukrai'ns'koi' kozachchyny. // Ukrai'ns'kyj istoryk. -1965. - № 3-4. - S. 17-38.
2. Doroshenko D. Shho take istorija Shidnoi' Jevropy? //Krai'ns'kyj istoryk. - 1982. - №3-4. - S. 106-118.
3. Arhiv UVU. - F. 4. - Spr. 1. - Ark. 4.
4. Mlynovec'kyj R Istorija ukrai'ns'kogo narodu : narysy z politychnoi' istorii'. - B.m : Ukr. nauk. b-ka, 1946. -
312s.
5. Stahiv M. Nazva derzhavy v movah ukrai'ns'kij i anglijs'kij: zb. na poshanu 70-richchja narodyn Romana Smal'-Stoc'kogo. - N'ju-Jork; Paryzh; Sidnej; Toronto, 1963. - 140 s.
6. Goj P. Dyplomatychni stosunky Ukrai'ny z Moskovshhynoju 1648 - 1651. - Mjunhen; L'viv, 1996 - 240 s.
7. Ogloblyn O. Problema derzhavnoi' vlady na Ukrai'ni za Hmel'nychchyny j Perejaslavs'ka ugoda 1654 r. // Ukrai'ns'kyj istoryk. - 1965. - № 3-4. - s. 9- 12.
8. Polons'ka-Vasylenko N. Do istorii' Get'mans'koi' Ukrai'ny HVII - XX vv. // Naukovyj zbirnyk UVU. -Mjunhen, 1974. - T. 8. - S. 121-139.
9. V.S. Stepankov. Ukrai'ns'ka derzhavna ideja // Istorija ukrai'ns'koi' kul'tury u p'jaty tomah. - Kyi'v, 2003. -T. 3. - S. 151-153.
10. Istorija Ukrai'ny v dokumentah i materialah. T.3. Vyzvol'na borot'ba ukrai'ns'kogo narodu protyy gnitu shljahets'koi' Pol'shhi i pryjednannja Ukrai'ny do Rosii' (1569-1654 roky). - K., 1941. -290 s.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Пак Наташя Тадеушiвна, доцент кафедри економш та менеджменту, доцент, кандидат економiчних наук.
Факультет управлшня фшансами та бiзнесу, Львiвський нацюнальний ушверситет iменi I. Франка.
Укра'на, 79053, м. Львiв, вул. Володимира Великого буд. 89, кв. 66.
e-mail: n.volpfik@qmail.com
Костишин Емiлiя iBaHiBHa, доцент кафедри юторп i теори соцюлоги, доцент, кандидат iсторичних наук. 1сторичний факультет, Львiвський нацiональний унiверситет iMern I. Франка. УкраТна, 80381, Львiвська обл., Жовкiвський р-н., м. Дубляни, вул. Львiвська 12, кв.25. e-mail: emilia.kostvshvn@qmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Пак Наталья Тадеушевна, доцент кафедры экономики и менеджмента, доцент, кандидат экономических наук. Факультет управления финансами и бизнеса, Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Украина, 79053, г. Львов, ул. Владимира Великого, д. 89, кв. 66. e-mail: n.volpfik@qmail.com
Костышин Эмилия Ивановна, доцент кафедры истории и теории социологии, доцент, кандидат исторических наук.
Исторический факультет, Львовский национальный университет имени Ивана Франко Украина, 80381, Львовская обл., Жолковский р-н., г. Дубляны ул. Львовская 12, кв.25. e-mail: emilia.kostvshvn@qmail.com
DATA ABOUT THE AUTHORS
Pak Natalia Tadeushivna, Associate Professor of Economics and Management, Associate Professor, PhD. Department of financial management and business, Lviv National Ivan Franko University Ukraine, 79053, Lviv, street Vladimir the Great system. 89, Apt. 66. e-mail: n.volpfik@qmail.com
Kostyshyn Emilia Ivanovna, assistant professor of history and theory of sociology, associate professor, candidate of historical sciences.
Faculty of History, Lviv National Ivan Franko University
80381, Ukraine, Lviv region, Zhovkva district., Dubliany street, Lviv 12 square meters, 25. e-mail: emilia.kostvshvn@qmail.com
Рецензент: Бттер О.А., зав!дувач кафедри м'жнародно)' економки та теори фнансв, доктор економ'чних наук, професор, факультет управл'1ння фiнансами та б'знесом, Льв1вський нацональний унверситет iменi I. Франка
УДК 330.1
ЕВОЛЮЦ1Я РОЛ1 ТА ФУНКЦ1Й ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМ1Ц1
Уманив Ю.М., Мшяйло О.1.
У статтi наведено результати досл'дження еволюци ролi та функцй держави в економц. Розкрито основн i теоретичн!' п'дходи до анал'зу мсця держави в економ'чних процесах.
Встановлено, що успшна реал'!заця державою ïï функцй передбачае виршення двох найважлив'ших завдань стратег'чного характеру. Перше завдання мае на метi приведення функцй держави у повну в'дпов'дн'ють з ïï потенцалом. Друге завдання пов'язане з необхiднiстю п'двищення д'ездатностi iнститут'!в, що передбачае здшснення ефективноï регламентуючо)' д'яльностi держави. Необх'дн'ють регулювання економ'ки випливае з економ'чних функцй, виконання яких покладаеться на державу. Виникнення та розвиток економ'чних функцй держави е результатом розвитку економ'ки та об'ективних суспльних потреб.
Обрунтовано, що у результатi ускладнення економ'чних зв'язюв держава дедалi активнше втручаеться у господарське життя з метою протидн негативним тенденцям, що виникають в економ ц . Визначено перспективн напрями вдосконалення регулювання державою економ чних процес в.
Предметом досл'дження е теоретико-методологiчнi засади аналзу еволюци економ'чних функцй держави.
Метою статтi е аналiз основних п'дход'в до визначення рол!' держави в економц, систематизаця наукових поглядiв на еволюцю ïï економiчних функцй та визначення перспективних напрямiв удосконалення регулюючого впливу уряду на перебiг макроекономiчних процесв.
При написанн статт використано широкий спектр загальнонаукових та спец альних метод в, зокрема, сторичний та логiчний, абстрагування, узагальнення, ндукци та дедукцн, аналiзу та синтезу.
Результати роботи полягають перш за все у здшсненн'! анал'зу основних пiдходiв до визначення рол!' держави в економц, систематизацн наукових поглядiв на еволюцю ïï економiчних функцй та визначенн на ц'й основ перспективних напрямiв удосконалення впливу уряду на перебг макроекономiчних процесв.
Висновки роботи полягають перш за все у тому, що досв'д розвитку свтово)' економки чтко продемонстрував, що р'!зн'! крани у певн перюди часу орiентувалися бльшою м'рою на певн функцй
140
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Уманив Ю.М., Мшяйло О.1., 2016
