CC BY
7
--Фшанси -
I. С. Пащук,
астрантка, Тернотльський нацгональний економ!чний утверситет
Ф1НАНСОВА РЕГЮНАЛЬНА ПОЛ1ТИКА У ФОКУС1 АДМ1Н1СТРАТИВНО-ТЕРИТОР1АЛЬНИХ РЕФОРМ
В умовах трансформацл економ1чно! та политично! систем Укра!ни розв'язання фшансових проблем державно! репонально! политики е суттевим важелем економ1чного й сощального розвитку кра!ни. На ввдм1ну ввд мшро— та макроеконом1чного р1вн1в, на репональному р1вн1 об'ектом шститущйних перетво-рень виступае система регулювання територ1ального розвитку. Суб'ектом, що управляе зазначеним проце-сом, е держава, полгтичш нам1ри яко! знаходять ввдоб-раження у нормативно-законодавчш баз1 як основ1 регулювання ввдповвдних процеав та ввдносин. Саме тому в державнш полiтицi реформування економ1ки неабиякий акцент тепер ставиться на сектор репональ-ного устрою. Неврахування репональних особливос-тей рiзних за вама показниками територiй Укра!ни, в минга роки, починаючи вiд площi та щшьност насе-лення до екожмчно! спецiалiзацi! та ступеня iнтелек-туального i ресурсного потенцiалу, призвело до по-яви депресивних регiонiв та бвдносп, послаблення мiжрегiональних зв'язюв, поглиблення мiжреriональ-них суперечностей. Процент «вир1внювання репошв», за яким держава мае тдтягувати депресивнi регiони за рахунок тих, що розвиваються, зводиться до простого перерозподшу коштгв на центральному рiвнi, знову ж таки, практично без врахування регiональних особливостей [1, с. 173]. У державi вiдсутня мотива-цiя для економiчно! активности адмшютративно-тери-торiальних формувань, тому необхвдно вiднайти той механiзм, який забезпечить таку мотивацiю. Зазначе-на проблема набувае особливо! актуальност при системности впровадження реформаторських заходiв.
Проблемам регiонально! фiнансово! полiтики при-свячено численнi публiкацi! як молодих науковцiв, так i досвiдчених учених. Зокрема, М. Долшнього, Е. Лiба-ново!, I. Луюнова, С. Злупка, В. Чужикова, Б. Данили-шина, М. Паламарчука, О. Шаблiя та ш., яю створили теоретико-методичне тдгрунтя для подальших науко -вих пошуив у цiй сферi. Однак, i в теоретичному, i в прикладному плат бракуе глибоких комплексних ощ-нок стану фiнансово! репонально! полiтики.
З ухваленням Бюджетного кодексу Укра!ни ввдбу-лася реалiзацiя Концепцп державно! регiонально! по-
лiтики, затверджено! Указом Президента Укра!ни в частит розробки «механiзму надання трансфертов з державного бюджету, переходу до безпосередтх взае-мовiдносин державного та мюцевого бюджетiв, пере-ведення мiсцевих бюджетов на казначейське обслуго-вування, розмежування видаткiв державного бюджету та вах видiв мюцевих бюджетов» [3, с. 29].
Актуальним завданням влади лишаеться переход до взаемоввдносин державного бюджету безпосеред-ньо з бюджетами територiальних громад. Практична реалiзацiя цього питання можлива пюля ухвалення вiдповiдного законодавства про адмшютративно-тери-торiальний устрiй. Слiд зауважити, що на шляху сус-тльних перетворень в Укра!нi напрацьовано основнi тдходи до здiйснення державно! територiально! по-лiтики. Проте, на сьогоднiшнiй день практично вщсутш стимули до формування ефективно! фiнансово! репо-нально! политики держави та органiв мюцевого управ-лiння. Серед нагальних проблем у цш сферi е:
— надмiрнiсть бюджетних видатшв на централь-ну владу;
— вiдсутнiсть реального фшансового забезпечен-ня регiонального розвитку, значна залежнють мюце-вих бюджетiв ввд загальнодержавних трансфертiв;
— велика кшькють так званих делегованих по-вноважень, що позбавляе суб'екпв мiсцевого само-врядування органiзацiйно-правово! самоспйностц
— недосконалють статусу органiв мiсцевого са-моврядування регiонального рiвня, як фактично поз-бавленi власних виконавчих органiв;
— нечгтке розмежування повноважень мiж ними;
— дисбаланс мiж функцiями i повноваженнями, покладеними на органи мюцевого самоврядування, та !х реальними ресурсними можливостями;
— недосконалiсть нормативно-правово! бази, що регламентуе права та обов'язки оргашв мiсцевого управлiння щодо провадження регiонально! фшансо-во! политики. Крiм того, правова невизначенiсть повноважень мюцевих оргашв влади у транскордонному ствробгтнищш, ввдмшнють у митному законо-давствi кра!н-сусiдiв рiзко гальмують розвиток транскордонного та мiжрегiонального ствробгтництва;
— шститущйш одинищ мiсцевих урядiв держави не ввдповвдаютъ дiйснiй юлькосп територiальних громад та мiжнародним стандартам у цш сферi;
— наявнiстъ та зростання диспропорцп у рiвнi соцiалъно-економiчного розвитку i наданнi сощальних благ у репонах Украши.
Реформування адмiнiстративно-територiалъного устрою е нагальною потребою, яка у найближчш пер-спективi вимагае комплексного розв'язання цшо! низки питань, зокрема:
1. Донедавна наша держава не була суб'ектом проведення районування власно! територп, що позна-чилося на рацiональностi управлiння та територiальнш оргашзаци суспiльства. На сучасному етап доволi часто призводить до значних економiчних, соцiальних та iнших втрат. У зв'язку з цим соцiально-економiчне районування Украши слiд розглядати як одне з прю-ритетних завдань регiональноl полiтики держави.
2. Враховуючи прикордонний статус бiльшостi регiонiв Украши (Чернiгiв, Закарпаття, Львiв, Рiвне), особливого значення набувае питання розвитку транскордонного ствробгтництва, яке зважаючи на визна-чення прiоритетностi евроiнтеграцiйного курсу нашо1 кра1ни, стае одним iз найважливiших напрямiв спiвпрацi Укра1ни з €С.
3. Для подолання успадкованих вiд командно -планово1 системи розривiв та структурних диспро-порцiй у системi економiчних, виробничих, технолог-iчних, культурних та iнших зв'язшв мiж укра1нськими регiонами необхiдно проводити наукову обгрунтовану i ефективну державну политику регiональноl iнтеграцil, що сприятиме консолвдацл наци та зменшенню еконо-мiчноl й полгтично! залежност Укра1ни ввд зовнiшнiх чинниюв, визначатиме стратегiчний курс на шдвищен-ня економiчноl безпеки держави.
4. Необх1дно визначити науково обгрунтованi орь ентири регiонального економiчного розвитку, що дозволить розробити та впровадити ефективнi механiзми лшыдацл депресивност окремих територш, сприяючи економiчному зростанню Укра1ни.
5. Потрiбно розробити принципи науково обгрун-тованого рiвня регiональноl спещалiзацi! у виробництвi конкурентоспроможно1 продукцп для усiх секторiв нацiонально-економiчного комплексу, враховуючи орiентацiю на свгтов^ насамперед европейськ ринки.
6. Забезпечення фiскально! автономп мiсцевого самоврядування або достатньо1 власно1 дохщно! бази i права встановлювати у визначених межах надбавки до загальнодержавних податшв, як i в бiльшостi краш, шляхом запровадження мiсцевих майнових податкiв та за рахунок диверсифшацл джерел фшансування органiв мiсцевого самоврядування. Маеться на увазi органiзацiя фiнансування виконання органами мюце-
вого самоврядування покладених на них функцш за допомогою таких фшансових шститупв та шстру-менпв, як м1сцев1 податки i збори, мушципальш запо-зичення, мунiципальнi кредита, бюджет розвитку.
7. З метою подолання суперечностей мiж функ-щями i повноваженнями, покладеними на органи м1сце-вого самоврядування, та наявност достатнього рiвня реальних ресурсних можливостей необхiдно створи-ти нову низову iнституцiйну одиницю мiсцевого самоврядування — «громаду» в OT^^i адмшстратив-ного й бюджетного устрою. Для анулювання дисбалансу мiж органами тсцевого самоврядування на рiвнi територiальних громад та на рiвнi райошв i областей, слiд сформувати повноправш органи управлiння на кожному з таких рiвнi та змiнити статус керуючих ад-мiнiстрацiй. Це, у свою чергу, вимагае змiн до закошв Укра!ни про мiсцеве самоврядування.
Отже, у комплексi заходiв з адмшстративно! ре-форми е доцшьним внесення змiн до Бюджетного кодексу Украши стосовно визначення мiжбюджетних вiдносин. Така реформа повинна передбачати розбу-дову налаштовано! до потреб населения систему те-риторiальноi оргашзаци влади. Вона мае удосконали-ти умови для зручного надання громадянам сощаль-них, адмiнiстративних, комунальних, громадських послуг та запровадити у реалiзацiю принцип повсюд-ност мiсцевого самоврядування; сформувати дiездат-ну, забезпечену ресурсною базою, ефективну громаду; рацюнальну систему територiального устрою.
Основним завданням реформи системи територь ально! оргашзаци влади повинна стати реалiзацiя принципов децентралiзацii державного управлiння, деконцен-траци владних повноважень, субсидiарностi; формуван-ня економiчно спроможно!, забезпечено! необхвдними фшансовими, матерiальними ресурсами базово! само-врядно! i, одночасно, адмiнiстративно-територiальноi одиниц — громади. Наповнення мiсцевого самоврядування змютом, насамперед, збiльшення надання послуг мае проходити на mi перерозподiлу владних повноважень на вах рiвнях влади на користь громади.
АдмЫстративно-терит^альна реформа (АТР) в Укра!ш мае базуватись на наступних ключових поло-женнях:
1. Територiальний устрiй слiд розглядати в тюно-му взаемозв'язку з системою оргашзаци влади в дер-жавi. Тому адмiнiстративно-територiальна реформа мае передбачати й змiну системи територiального устрою, i змiну системи територiальноi оргашзаци влади.
Реформа територiального устрою, взята окремо, в кожному випадку не здатна привести до кардиналь-них змш у функцiонуваннi системи органiв державно! (публчно! влади). Зрушення такого рiвня визначаються реформуванням державно! служби, змшою принципiв
Економiчний вiсник Донбасу
побудови оргашв державно! влади, створенням даевих MexaHi3MiB контролю i вiдповiдальностi. АТР мае суп-роводжуватись реформуванням бюджетним, податко-вим, мушципальним, а також реформуванням усього комплексу галузей сфери послуг. Лише за таких умов АТР здатна привести до шдвищення ефективност уп-рaвлiння в держaвi та зростання якостi життя населения i забезпечення належного рiвня послуг кожному громадянину незалежно вiд мiсця його проживання.
2. Схема aдмiнiстрaтивно-територiaльного устрою мае якнайкраще вiдповiдaти потребам розбудови ук-ра!нсько! держави i узгоджуватись з об'ективною те-риторiaльною диференщащею соцiaльно-економiчних процесiв.
Новий територiaльний устрш мае стати вагомим чинником вдосконалення територiaльно! оргашзащ! соцiaльно-економiчно! простору держави. У зв'язку з цим економiчнa суть АТР полягае не в тому, щоб провести межi aдмiнiстрaтивно-територiaльних утво-рень вiдповiдно до сформованих aреaлiв i центрiв гос-подарсько! даяльносп, а в тому, щоб, об'еднавши певш територi!' в одне aдмiнiстрaтивно-територiaльне управ-лшське утворення, створити в його межах максимально сприятливе соцiaльно-економiчне середовище в умовах уштарного устрою держави.
3. Включення Укра!ни до зaгaльносвiтових про-цеав глобaлiзaцi! та регiонaлiзaцi!', !! реальш кроки до iнтегрaцi! в Свропейське спiвтовaриство гостро став-лять питання щодо вiдповiдностi адмшютративно-те-риторiaльного устрою держави основним европейсь-ким принципам побудови системи упрaвлiння регю-нальним i мiсцевим розвитком, розбудови мюцевого самоврядування.
4. Питання децентрaлiзaцi! влади в Укра!ш тюно
пов'язане з розвитком мюцевого самоврядування як головним елементом саморегулящ! та самоуправлш-ня громадян. Цей iнститут забезпечуе наближення влади до населення, завдяки йому впроваджуеться гнуч-кий мехашзм упрaвлiння, значно менш забюрократи-зований, нiж у жорстко центрaлiзовaнiй системi. Мiсцеве самоврядування дае можливють усунути iснуючу певну вiдчуженiсть влади ввд народу, е одним з мехaнiзмiв iстотного розширення прав i свобод кожного громадянина. Тому розвиток мiсцевого самоврядування мае стати нaрiжним каменем АТР.
5. АТР слад розпочати лише тсда, коли буде створено и достатне нормативно правове, кадрове та фшан-сове забезпечення.
Лiтература
1. Указ Президента Укра!ни «Про концепщю державно! регiонaльно! политики» // Офщ. вiсник Укра!-ни. — 2001. — №22. — С. 983. 2. Артеменко В. 1ндикатори стойкого соцiaльно-економiчного розвитку репошв / В. Артеменко // Регюн. политика. — 2006.
— №2. — С. 90—97. 3. Зайчиков В. В. Фшансова регюнальна политика держави / В. В. Зайчиков // Фшанси Укра!ни. — 2005. — №6. — С. 29—35. 4. Кара-ванський О. В. Регюнальна политика Укра!ни на су-часному етaпi / О. В. Караванський // Регiон. политика. — 2005. — №4. — С. 173—180. 5. Панух-ник О. В. Державна регюнальна политика як за«б регулювання розвиткку репошв: проблеми становлення / О. В. Панухник // Регюн. политика. — 2007. — №7(73).
— С. 134—141. 6. Ягодка А. Перекоси репонально! економiчно! политики держави / А. Ягодка, М. Диба, С. Кондратюк // Економша Укра!ни. — 2004. — №8.
— С. 28—34.
