CC BY
106
УДК 3.085
Є.М.Мануйлов, доктор філософії, професор ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛНМИ МЕЖ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми меж відповідальності. Досліджено особливості меж професійної, правової та морально-етичної відповідальності.
Ключові слова: відповідальність, соціальна відповідальність, професійна відповідальність,правова відповідальність, морально-етична відповідальність, межа відповідальності.
Актуальність проблеми. Розбудова демократичної та правової держави неможлива без відповідальності особистості в різних сферах життєдіяльності суспільства. Нині актуальною є проблема меж відповідальності в соціальної сфері, професійної діяльності, правовій та морально-етичній сферах.
Аналіз останніх досліджень та публікацій показує, що проблема відповідальності різних суб’єктів діяльності досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними авторами. В основному відповідальність розглядається в межах етичної, юридичної або політичної проблематики.
Важливий внесок в розроблення проблеми відповідальності з позицій соціальної філософії зробили В.Андрущенко, І.Бойченко, Л.Губерський, Т.Ящук, М.Краснов. Відповідальності як особливому типу взаємодії людини та суспільства присвячено праці Л.Грядунової, Г.Заболотної, І.Савченко, П.Симонова, Є.Головухи, В.Степаненко, О.Тітаренко та ін.
Дослідження соціальної відповідальності в контексті теорії соціальної правової держави та грамодянського суспільства відображено в працях А.Башнякак, М.Василика, В.Давидовича, В.Ільїна, В.Карнієнка, О.Мельника, С.Перегудова та ін.
Разом з цим у ціх дослідженнях недостатньо уваги приділяється межам відповідальності суб’єктів діяльності в різних сферах життя.
Межі відповідальності розглядаються перш за все з юридичної точки зору, наприклад, межі матеріальної відповідальності, кримінальна відповідальність, або межі господарсько-правової відповідальності.
На наш погляд правомірно говорити про межі відповідальності в різних сферах життєдіяльності людини. Кожна людина несе відповідальність навіть за ті вчінки, які вона здійснила, оскільки вона - частина суспільства. Від цього нікуди не дітися. Хоча це й деякою мірою не зовсім справедливо, однак без цього неможливо досягти поставлених цілей, вивести спільноту на вищій рівень моральності.
Нині Україна уповільнено просувається до демократії, ринкової економіки та громадянського суспільства. І за цих умов філософський аналіз меж відповідальності суб’єктів діяльності у різних сферах суспільства є дуже важливим.
Як свідчать дослідження [4; 7; 10], залежно від виду відповідальності іх межі також можуть бути різними. Так, професійна відповідальність - це перш за все персональна відповідальність фахівця, і вона зумовлює межі відповідальності в межах професійної діяльності, компетентності суб’єкта діяльності.
У більшості професій здавна існують вимоги, норми, за порушення яких фахівці даного виду діяльності можуть бути притягнені до відповідальності і піддані деяким негативним санкціям, аж до заборони займатися подібною діяльністю, наприклад, лікарі, адвокати. Проте ще не всі професії мають свої професійні кодекси, хоча ця потреба вже виникла. Сьогодні у середовищі інженерів і менеджерів точаться серйозні дискусії про необхідність розробити основні принципи професійної поведінки і етику відповідальності, оскільки влада, як політична, так і економічна,технологічна, зосереджена в руках фахівців різного рівня , міцніє. Якщо проаналізувати, які професійні співтовариства найбільш інтенсивно ведуть дискусії з проблем професійної відповідальності, то виявляється, що це групи, які володіють «значною технологічною владою». [8, с. 28].
Дійсно, можна навести масу доводів, що саме технізація таких галузей, як медицина, журналістика, державне управління і менеджмент, наука, інженерія, привели до виникнення проблематики професійної відповідальності та етики поведінки у цих галузях. В книзі К.Митчела «Что такое философия техники»? [8] розглядається історія становлення проблеми професійної відповідальності вчених і інженерів, в працях інших дослідників - у медицині (А. Огурцов), менеджменті (У. Дункан).
Виникає запитання: чому саме значна технологічна влада зумовлює інтенсивність спроб розробити професійну етику і механізм професійної відповідальності? Річ у тім, що понятійне оформлення відповідальності виникає в результаті необхідності створити раціональні регулятори.
У дослідженнях проблеми професійної відповідальності фахівців технологічної влади можна виділити три достатньо самостійні напрями: відповідальність влади, відповідальність менеджменту (бізнесу) та відповідальність інженерів, що відповідає напрямам розгляду професійної відповідальності, які склалися у сучасних дослідників. Відмітимо, що дослідження з проблем професійної відповідальності в основному здійснюються у руслі проблематики професійної етики. Ті, хто так чи інакше цю тему розробляють, важливе місце, якщо не головне, в цьому проблемному полі відводять саме проблемі професійної відповідальності [14, с. 14].
Частина дослідників при аналізі проблеми професійної відповідальності виходять з суто етичних вимог, тобто професіонал повинен бути відповідальним, поводитися морально, оскільки такими є загальнолюдські імперативи.
Деякі вчені пов’язують професійну відповідальність з персональною відповідальністю, зводять ії до проблематики відповідальності за доручену справу. Виходячи з цього, К. Бєльский уводить процесуальне визначення професійної відповідальності, стверджуючи, що вона реалізується за допомогою процесуальних правил, які спонукають суб’єктів відповідальності пройти ланцюг стадій: 1) дати звіт про виконану роботу; 2) вислухати (прийняти) оцінку компетентного органу; 3) понести у разі негативної оцінки які-небудь несприятливі наслідки [2, с 68]. О. Лейст увів поняття управлінської відповідальності, яка , як він вважає, має природу позитивної відповідальності, відмінну від природи відповідальності за правопорушення [6, с. 370]. О. Лейст пропонує структуру управлінської відповідальності, що базується на трьох елементах: 1) «конститутивна відповідальність», яка випливає з самого факту появи в установленому порядку відповідального органу або особи (обрання, призначення тощо); 2) «функціональна відповідальність», яка виникає з визначення завдань, наділення необхідними повноваженнями, за належну реалізацію яких суб’єкт несе відповідальність; 3) персональна відповідальність», що означає точну визначеність кола справ для працівника, доручених йому операцій, робіт, завдань (6, С. 218-223).
Таким чином, персональна відповідальність у тлумаченні О. Лейста є по суті функціональною відповідальністю, тільки не на рівні функцій, а на більш низькому рівні -окремих операцій, завдань та ін., тобто там, де може бути встановлена персональна відповідальність. Більш того, подібна конструкція відповідальності може бути запропонована для суб’єктів будь-якої діяльності, а не тільки для суб’єктів управління. Тому не зовсім зрозумілим є значення уведення терміна «управлінська» в назву такої структурованої відповідальності.
Отже, межі професійної відповідальності детермінуються повноваженнями, якими наділений той чи інший суб’єкт діяльності.
Що стосується меж правової відповідальності, то вона, на наш погляд, залежить від
норм права і законодавчих актів.
Більшість дослідників [7; 9; 11] вважають, що у рамках кримінальної відповідальності простежується тенденція до поглиблення і звуження поняття
відповідальності, оскільки від первісного тлумачення кримінальної відповідальності як порушення зовнішнього прописаного закону перейшли до обмеження об’єктивного характеру сучасної вини внутрішніми намірами суб’єкта, що її вчинив. Зокрема, якщо в момент вчинення людина була неосудною, тобто індиферентною до норми, то вона не може нести кримінальну відповідальність. На підставі цього можна відзначити, як вважає
О. Тітаренко, що поняття юридичної відповідальності базується не тільки на відношенні норма-поведінка, а на більш складному відношенні контекст-норма-поведінка [13, с.60].
Таким чином, поза розглядом контексту порушення правової норми неможливо не тільки ввести загальне уявлення про відповідальність, а й встановити межі цієї відповідальності, що є одним із важливих моментів правової відповідальності.
Роль юридичної відповідальності, як вважає М. Краснов, полягає аж ніяк не у висловленні якої-небудь вимоги до суб’єкта, бо для цього існує сама норма. Відповідальність не може бути зведена і до реалізації «позитивної» (заохочення) і «негативної» (покарання) санкції. Правова відповідальність - це самостійне добровільне порівняння своєї поведінки з наслідками користування свободою [5, с.13].
Отже, у сфері кримінальної відповідальності суб’єктом відповідальності може бути тільки конкретна особа, а межами відповідальності є вчинена протиправна дія.
Дещо інакше тлумачаться межі відповідальності у сфері цивільного права. На відміну від сфери кримінального права, де межі відповідальності звужуються, у сфері цивільного права вони розширюються. Цивільна правова відповідальність полягає або в позбавленні особи певного суб’єктного права, або в покладенні на неї додаткових юридичних обов’язків чи позаеквівалентних обов’язків майнового характеру. Крім цього, у сфері цивільної правової відповідальності суб’єктом відповідальності може бути як індивід (персональна відповідальність), так і соціальна група (фірма, корпорація та ін.). Вони несуть відповідальність не тільки за результат, а й за наслідки своїх дій, якщо ті призводять до заподіяння збитків. Час відповідальності може бути локальним, дискретним, і минулим (що характерно в основному для сфери договірного права), локальним, безперервним та прийдешнім (що характерно в основному для сфери безумовної незалежно від вини делікатної відповідальності за продукт).
Розглядаючи особливості меж морально-етичної відповідальності суб’єктів діяльності, слід відзначити, що вона є внутрішньою складовою відповідальності, характеризує людину як «приватну» істоту, поза її публічною роллю і ґрунтується на моральних нормах. Тому зміст цієї відповідальності та її меж суттєво залежить від моральних норм та їх реалізації у різних ситуаціях життєдіяльності людини. Моральні норми у цьому разі мають форму зумовленого імперативу, їх імперативний сенс може
бути інтерпретований як відносна повинність. Подібна моральна норма говорить про те, що «повинно» чи що «необхідно» зробити для реалізації певних цілей.
Вибір із позиції блага, як слушно вважає О. Тітаренко, вимагає розуміння людиною самої себе, що залежить не тільки від того, то вона сама себе описує (дескриптивного компонента), а й від тих зразків, які вона наслідує (нормативного компонента). Вибір у цій ситуації орієнтований на деяку абсолютну мету, благо самодостатнього життя, що тут «повинно» чи «необхідно» робити, означає і для індивіда поступити таким чином «добре», причому «добре» завжди чи, принаймні, протягом тривалого часу, поки зберігається самототожність «Я». Саме у зв’язку з цим Аристотель говорив про шляхи досягнення гарного і щасливого життя [13, с. 100].
Проблема відповідальності з позицій утилітарної етики пов’язана з ідеалом утилітаризму.»Більше користі для більшого числа людей» [1, с.45]. Ця позиція пов’язує поняття користі (добра) тільки з результатом, і моральні норми мають характер відносної повинності. Суб’єкти управління можуть нести морально-етичну відповідальність тільки за результат певних дій, виходячи, наприклад, із спеціально розробленого для цього аналізу «прибутку і витрат». Вони не несуть будь-якої морально-етичної відповідальності за запобігання будь-чиїх збитків чи за просування тих, а не інших товарів і послуг. Вони відповідальні тільки за раціональний вибір засобів для досягнення певних цілей. Питання про цілі залишається тут за межами етичної відповідальності.
Таким чином, межі морально-етичної відповідальності залежать від деонтологічних чи утилітаристських підстав. Що стосується відповідальності суб’єкта управління, то він, на наш погляд, має діяти усвідомлено і як людина обов’язку, і як людина користі.
Розглянуті філософські межі відповідальності дозволяють зробити висновок про те, що залежно від видів відповідальності їхні межі також можуть бути різними і дійсною проблемою відповідальності є проблема її меж.
ЛІТЕРАТУРА
1.Болецкий, Е.Социальные инвистиции компаний: закономерности и парадоксы / Е.Балецкий //Экономист. - 2005. - № 1. - С.64-81.
2.Бельский,К.С.Персональная ответственность и дисциплина в государственном управлении /К.С.Бельский //Сов. государство и право.-1984.-№ 3.
3.Безрукова,О.Ответственность в социологическом дискурсе /О.Безрукова //Социология: теория,методы, маркетинг.-2010.-№2. -С. 132-141.
4.Козлова,Н.П.Концепция моральной ответственности в философии Г.Йонаса / Н.П.Козлова // Весн. Моск. у-та. Сер. 7. Философия. - №2.-2006. -С.71-82.
5.Kраснов,М.A.Ответственность власти (государство в открытом обществе) /МА.Краснов. - М.: Магистр, 1997.-55с.
6.Лейст, О.Є.Санкции и ответственность по совместному праву / О.Є.Лейст.-М.; 1981.-С.218-223.
7.Мануйлов, Є. М. Філософський аналіз проблеми професійної відповідальності /Є. М. Мануйлов //Вісн. Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Сер.: Філософія, філософія права, політологія, соціологія /редкол.: A.П.Гетьман та ін. - Х.: Право,2011.-Вип.8.-С.11-18.
8.Митчем, К.Что такое философия техники : пер. с англ. / К.Митчем.-М.: Aспект Пресс,1995.-10Зс.
9.Ребане,Я.К.Ответственность как предмет комплексного исследования / Я. К.
Ребане // Учен. зап. Тарт. ун-та, 1982. - Вып.609. - С.1З.
10.Савченко,І.Г.Соціальна відповідальність в контексті розбудови соціальної держави в Україні / І. Г. Савченко/Мкгуальні проблеми державного управління: наук. пр. -Х.: ХорРі ^ДУ «Магістр»,2005. - №2(24). - Вип.1. - С. 454-461.
11.Степаненко, В.Безвідповідальне суспільство? / В. Степаненко //Українське суспільство1992-02009. Динаміка соціальних змін / за ред.. д-ра екон. наук В.Ворони, д-ра социолог. наук М.Шульги. - К.: Ін-т соціології НAН України, 2009.-С.З58-370.
12.Соціальна відповідальність бізнесу в Україні (відп. ред.: Ю.Саєнко. - К.:
Батискаф, 2002. - 72с.
13.Тітаренко,О.Г.Відповідальність в управлінні(соціально-філософський аналіз): дис. ... канд.філос.наук / О.Г.Тітаренко. - Х.,2006.-176 с.
14.Этика и бизнес.Межкультурные аспекты[Текст].-М.,1992.-147с. ФИЛОСОФСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ГРАНИЦ ОТВЕТСТВЕННОСТИ
Мануйлов Е. Н.
Осуществлен соц2иально-философский анализ проблемы границ ответственности. Исследованы особенности границ профессиональной, правовой и морально-этической ответственности.
Ключевые слова: ответственность, социальная ответственность, профессиональная
ответственность, морально-этическая ответственность, граница ответственности.
PHILOSOPHIC PROBLEMS OF BORDERS RESPONSIBILITY
Manuilov E. M.
The article deals with the philosophic analysis of personal responsibility and proves hat. Professional responsibility of borders responsibility professional , legal, moral and ethical . Keywords: responsibility,social responsibility , professional responsibility , moral and ethical responsibility , borders of responsibility.
