О.А. Товкай
ФЕОХРОМОЦИТОМА: СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Щонайменше 10% ycix випадюв артер1аль-HOi ппертензи спричинено ендокринними пато-логiями, серед яких досить рiдкicним, але вкрай небезпечним захворюванням е феохромоцито-ма - пухлина мозкового шару надниркових залоз (НЗ), що виробляе велику кiлькicть бюло-гiчно активних речовин (адреналЫ, норадрена-лiн, дофамiн), кл^чно проявляеться синдромом артерiальноí гiпертензií рiзного ступеня та рiз-номанiтними метаболiчними розладами.
У загальнiй попyляцií пухлина, що походить iз xромафiнноí тканини, - феохромоцитома, -трапляеться з частотою 1:10 000. Частота вияв-лення феохромоцитоми серед оаб, як мають ар-терiальнy гiпертензiю, е значно бiльшою i скла-дае 0,5-1%. Феохромоцитома виявляеться у 0,3% випадюв патологоанатомiчниx доcлiджень. Cлiд зазначити, що наведен дан про поширенють феохромоцитоми не повною мiрою ствпадають з офiцiйними показниками заxворюваноcтi у зв'язку з очевидними труднощами и дiагноcти-ки. За 50 роюв спостережень у клiнiцi Мейо феохромоцитому за життя не було дiагноcтова-но у 76% випадюв [4]. Е. Bravo наводить данi американських та австралмських вчених про те, що 37% феохромоцитом розтзнаються лише на секци, попри наявну типову кл^чну картину у 76% випадюв. У Швецп вiрний дiагноз у 40% випадюв було встановлено лише пщ час розтину [2]. Серед причин, що пояснюють помилки дiагноcти-ки, найчастше зазначають вщсутысть усього спектру клiнiчниx ознак захворювання, юнування безсимптомно'( пухлини або пухлини з атиповою ключною картиною: з м^мальними ознаками, маскуючим впливом супутых захворювань, icni-нiчна симптоматика яких змЫюе картину захво-рювання [1].
Розма'пгя кл^чних проявiв катехоламн-сек-ретуючих пухлин робить дуже широким коло захворювань, з якими необхщно проводити ди-ференцмну дiагноcтикy. Саме цей факт унемож-
ливлюе встановлення дiагнозy феохромоцитоми лише на пiдcтавi скарг, анамнезу та фiзи-кального обстеження хворого. Для цього потрiбнi чiткi лабораторн та топiчнi данi. Практично вс феохромоцитоми розташовано у надниркових залозах, i лише в поодиноких випад-ках вони виявляються ретроперитонеально (походять з екстраадреналово!' хромафнно!' тканини: симпатичних i парааортальних ганглив, органа Цуккеркандля тощо) [6].
Приблизно у 15-20% випадюв феохромоцитома виявляеться у склад спадкових cиндромiв -множинних ендокринних неоплазм типу 2a (МЕН 2a) i типу 2b (МЕН 2b). ^м цього, феохромоцитома також спостер^аеться за нейрофiбромато-зу РеклЫгаузена (варiант NF-1) i за хвороби Пп-пеля-Лiндаy [3], яка поеднуе множиннi кicти та пухлини оcтрiвцевоi тканини тдшлунково'( зало-зи, ангюми ciткiвки, гемангiоблаcтоми центрально)' нервовоí системи, кicти нирок, рак нирок (п-пернефрому). Велику групу спадкових iзольова-них варiантiв феохромоцитом i параганглiом пов'язано з мута^ями гена сукцинатдепдроге-нази (SDHB i SDHD типи). Ц захворювання успадковуються аутосомно-домЫантно. У лтера-тyрi описано спостереження одночасного розвит-ку пухлин коркового та мозкового шарiв надниркових залоз. Одночасна гiперфyнкцiя коркового та мозкового шарiв НЗ трапляеться зрщка [5].
У цiй робот на пiдcтавi власних спостережень i пyблiкацiй cyчаcноí cвiтовоí лтератури проаналiзовано оcобливоcтi дiагноcтики та ли кування феохромоцитоми з характерною кл^ч-ною картиною.
Мета роботи - клiнiчна оцЫка дiагноcтики та лiкyвання феохромоцитом у сучасних умовах ме-дицини в Укра!'ы на прикладi доcвiдy провщно!' cпецiалiзованоí установи ендокринно!' xiрyргií.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Проаналiзовано результати лiкyвання 154 па-цieнтiв iз феохромоцитомою в Укра'шському
Kлiнiчна ендокринологiя та ендокринна xiрyргiя 2(39) 2012
19
нayкoвo-пpaктичнoмy цeнтpi eндoкpиннoï xipyp-гiï, тpaнcплaнтaцiï eндoкpинниx opгaнiв i ткaнин MOЗ Укpaïни (УHПЦEXTEOT) пpoтягoм 20012011 pp. iз зacтocyвaнням мiнi-iнвaзiйниx i вщ-кpитиx xipypгiчниx втpyчaнь.
Уа пaцieнти мaли xapaктepнy для фeoxpo-мoцитoми клiнiчнy кapтинy, виcoкий piвeнь га-тexoлaмiнiв y cиpoвaтцi кpoвi, мeтaнeфpинiв i кaтexoлaмiнiв y дoбoвiй ceчi тa пpoйшли тoпiчнy дiaгнocтикy зa дaними yльтpaзвyкoвoгo дocлiд-жeння (УЗД), cпipaльнoï кoмп'ютepнoï тoмoгpa-фп (CKT) aбo мaгнiтнo-peзoнaнcнoï тoмoгpaфiï (MPT).
У xoдi викoнaння тpaнcпepитoнeaльнoгo дo-ступу (як пpaвopyч, тaк i лiвopyч) xвopoгo y^a-дaли нa бк, пpoтилeжний ypaжeнню, згинaли тулуб нa 15-200, нaxиляли cтiл y бк ыг. Пicля нaклaдaння кapбoкcипepитoнeyмa ввoдили 3 ocнoвниx eндoпopти. Зa лiвoбiчнoï aдpeнaлeк-тoмiï eндocкoп poзтaшoвyвaли лaтepaльнo нa piвнi пepeдньoï пaxвoвoï лшп нa 3-4 cм нижчe вщ peбepнoï дуги, a iнcтpyмeнти - бшьш мe-дiaльнo нa тaкiй œe вiдcтaнi вiд peбepнoï дуги i нa вiдcтaнi 6-8 cм oдин вiд oднoгo. У xoдi oпe-paцiй нa лiвiй нaдниpкoвiй зaлoзi, як пpaвилo, нeoбxiднocтi в пocтaнoвцi дoдaткoвoгo 4-гo пop-ту для peтpaктopa нe виникaлo. Для мoбiлiзaцiï лiвoï HЗ викopиcтoвyвaли ^лу тяжiння тa вaги ceлeзiнки. Пюля пoчaткoвoгo пepeтинy cплeнo-пapieтaльнoï тa cплeнo-peнaльнoï зв'язoк пoc-тyпoвo видтяли мeдiaльнy пoвepxню HЗ iз пyx-линoю, пoчинaючи вiд ceлeзiнки тa xвocтa пщ-шлyнкoвoï зaлoзи y нaпpямкy знизу вгopy. HЗ iз пyxлинoю зaлишaлиcя фiкcoвaними дo зaдньoï тa лaтepaльнoï пoвepxнi чepeвнoï стЫки. Як пpa-вилo, тaкoгo пpийoмy бyлo дocить, aби ceлeзiн-^ paзoм iз xвocтoм пiдшлyнкoвoï зaлoзи пocтy-пoвo змiщyвaлиcя мeдiaльнo i впepeд, вщтягу-ючи cвoeю вaгoю pиxлi ткaнини тa вiдкpивaючи зoнy для мaнiпyляцiй нa цeнтpaльнiй вeнi нaд-ниpкoвoï зaлoзи. Пoшyк цeнтpaльнoï вeни пo-лeгшye вiдcтeжeння xoдy дiaфpaгмaльнoï вeни вiд дiaфpaгми дoнизy - oбидвi вeни зливaютьcя зa 2-3 cм дo впaдiння y лiвy ниpкoвy вeнy. Якщo пoшyк i пepeтинaння клiпcoвaнoï цeнтpaльнoï вeни HЗ нa цьoмy eтaпi були ycпiшними, тo мo-бiлiзaцiю пyxлини з нaдниpкoвиx зaлoз пpoдoв-жyвaли зa xoдoм гoдинникoвoï cтpiлки вщ ниp-кoвoï вeни дoгopи, дaлi вiдoкpeмлювaли пpeпa-paт вiд дiaфpaгми тa зaoчepeвинниx зв'язoк, дaлi -з лaтepaльнoгo бoкy, вiд вepxньoгo пoлюca ни-pки тa пo зaднiй пoвepxнi.
Зa пpaвoбiчниx aдpeнaлeктoмiй виникaлa нeoбxiднicть пocтaнoвки дoдaткoвoгo пopтy мe-дiaльнiшe вiд poбoчиx iнcтpyмeнтiв (пo cepeдин-нiй лiнiï мiж мeчoпoдiбним вiдpocткoм i пyпкoм) для peтpaктopa, яким вiдвoдили пpaвy чacткy пeчiнки мeдiaльнo i дoгopи. Oпepaцiя poзпoчи-нaлacя з мaкcимaльнoï мoбiлiзaцiï пpaвoï чacт-ки пeчiнки aœ дo пeчiнкoвиx вeн. Пicля ^oro виявляли мeдiaльнy cтiнкy нижньoï пopoжниcтoï вeни тa пocтyпoвo видiляли мeдiaльнy пoвepx-ню HЗ iз пyxлинoю знизу дoгopи, вiд вepxньoгo пoлюca ниpки i пpaвoï ниpкoвoï вeни вздoвж нижньoï пopoжниcтoï вeни пpoти xoдy щцинни-кoвoï cтpiлки. Пpaвa цeнтpaльнa вeнa HЗ вщ-piзняeтьcя мaлoю дoвжинoю (1-2 cм) i вeликим дiaмeтpoм (0,5-1,5 cм), щo вимaгae дyжe oбe-peжниx i вивipeниx дiй y xoдi ïï видiлeння тa пepeтиcкaння. Пicля пepeтинy клiпcoвaнoï ^н-тpaльнoï вeни HЗ пpoдoвжyвaли видiлeння пyx-лини вщ пeчiнки дoгopи i лaтepaльнo, y нaпpям-ку пpoти xoдy гoдинникoвoï cтpiлки, пoтiм - вiд зaдньoï чepeвнoï cтiнки тa дiaфpaгми, з лaтe-paльнoгo бoкy - вщ пapieтaльнoï oчepeвини тa вiд вepxньoгo пoлюca ниpки.
В ycix випaдкax пpeпapaт видaляли зa дoпo-мoгoю "caчкa" з киceтним плacтикoвим мiшeч-кoм-peзepвyapoм, тpoxи poзшиpюючи oтвip y чepeвнiй cтiнцi. Oбoв'язкoвo вcтaнoвлювaли тpyб-чacтий дpeнaж дo мicця oпepaцiï, який cлyжив нe лишe для кoнтpoлю гeмocтaзy, aлe й для пpи-cкopeння eвaкyaцiï гaзy з чepeвнoï пopoжнини.
Texнiчнe ocнaщeння для лaпapocкoпiчнoï aдpeнaлeктoмiï включaлo cтaндapтний нaбip oблaднaння (кoнтpoлep кaмepи, iнcyфлятop, acпipaтop-ipигaтop "Visap", кceнoнoвий ocвiтлю-вaч "Karl Storz", мoнiтop "Sony" 20", пpилaд виcoкoчacтoтнoï eлeктpoкoaгyляцiï "Soring-601" виpoбництвa Hiмeччини) тa iнcтpyмeнтiв. Виш-нaння ocтaннix 35 oпepaцiй icтoтнo пoлeгшив yльтpaзвyкoвий cкaльпeль-диceктop "Ultracision" ("Ethicon", США), який дoзвoляв нaдiйнo raary-лювaти i пepeтинaти нeвeликi cyдини (дo 3-4 мм) бeз нaклaдaння клiпc.
У xipypгiчнiй клiнiцi УHПЦEXTEOT зa 20012011 pp. викoнaнo 154 aдpeнaлeктoмiï з пpивo-ду фeoxpoмoцитoми, з ниx зa лaпapocкoпiчнoю мeтoдикoю - 146 (95%).
Ha пepeдoпepaцiйнoмy eтaпi вciм xвopим викoнyвaли yльтpaзвyкoвe дocлiджeння, кoмп'ютepнy тoмoгpaфiю з oбoв'язкoвим вими pювaнням щiльнocтi нoвoyтвopeння aбo мaгнiт-нo-peзoнaнcнy тoмoгpaфiю з T1 i T2 звaжeними
20
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 2(39) 201 2
зpiзaми, eкcкpeтopнy ypoгpaфiю. Для пiдтвep-джeння гopмoнaльнoï aктивнocтi дocлiджyвaли вмют кopтизoлy (бaзaльний i пicля нiчнoï дeкca-мeтaзoнoвoï пpoби), дигiдpoeпiaндpocтepoнy cyльфaтy, aльдocтepoнy тa peнiнy aктивнoгo y кpoвi, вмicт мeтaнeфpинiв, кaтexoлaмiнiв, вЫи-лiл-мигдaлeвoï киcлoти (мapкepa нeйpoблacтo-ми) тa кopтизoлy y дoбoвiй ceчi.
Heпpямими oзнaкaми злoякicнocтi ввaжaли вeликi poзмipи (пoнaд 5-6 cм), нepiвний кoнтyp пyxлини, нeпpaвильнy фopмy, нeoднopiднy тa пiдвищeнy щiльнicть зa дaними KT (>40-50 HU), пoвiльнe вимивaння кoнтpacтy.
Пpoтягoм 14-20 дiб нa пepeдoпepaцiйнoмy eтaпi вciм xвopим пpизнaчaли дoкcaзoзин y дoзi вiд 1 мг/дoбy дo 8 мг/дoбy, нa 1-2 пpиймaння з пoчaткoвoю дoзoю 1-2 мг/дoбy. Oбoв'язкoвo здiйcнювaли мoнiтopинг apтepiaльнoгo тиcкy y xвopoгo. Пюля cтaбiлiзaцiï apтepiaльнoгo тиcкy пaцieнтaм пщ eндoтpaxeaльним нapкoзoм виш-нyвaли aдpeнaлeктoмiю.
У 146 (95%) xвopиx викoнaнo лaпapocкoпiч-ну aдpeнaлeктoмiю тa y 8 (5%) - вщфитим дo-cтyпoм. Biк пaцieнтiв кoливaвcя вщ 2 дo 78 po-юв (cepeднe знaчeння - 38±3 po^), y тoмy чи^ лi дo 18 poкiв - 10 пaцieнтiв (7,5%). Жiнoк бyлo 101 (66%), чoлoвiкiв - 53 (34%). Poзмip пyxлин кoливaвcя вiд 2 cм дo 25 cм, y фут xвopиx, яким викoнyвaли лaпapocкoпiчнy aдpeнaлeктo-мiю, - 2-16 cм. У 31 (20%) випaдкax бyлo дiaг-нocтoвaнo злoякicнy фeoxpoмoцитoмy ^eoxpo-мoблacтoмy).
Kлiнiкo-aнaмнecтичнi oзнaки cпaдкoвoгo Ф-нeзy пyxлини (y cклaдi вiдoмиx cиндpoмiв aбo iзoльoвaнo) cпocтepiгaлиcь y 25 xвopиx (16%), xoчa зa вiдcyтнocтi мoжливocтi пpoвeдeння точ-ниx гeнeтичниx дocлiджeнь цeй пoкaзник мoжнa ввaжaти дeщo зaнижeним.
У 7 випaдкax (4,5%) бyлo викoнaнo ^pa-oпepaцiйнi кoнвepciï y зв'язку зi злoякicним пpo-цecoм з iнвaзieю y cyc^rn opгaни тa cyдини (2), вeликим poзмipoм пyxлини вiднocнo мaлoгo oб'eмy чepeвнoï пopoжнини (3, oдин iз ниx -дитинa), кpoвoтeчeю з cyдин пyxлини (2). Уcклaднeнь пooпepaцiйнoï paни пicля лaпapo-cкoпiчнoï aдpeнaлeктoмiï ми нe cпocтepiгaли. Tpaвмaтизм тaкиx oпepaцiй був знaчнo мeншим, a кocмeтичний eфeкт нaбaгaтo лтшим пopiвня-нo з вiдкpитими oпepaцiями. Пooпepaцiйнoï лe-тaльнocтi нe бyлo. Tяжкi ycклaднeння cпocтepiгa-ли y фут вiдкpитиx oпepaцiй (пaнкpeaтичнa нo-pиця, тpoмбoeмбoлiя, кpoвoтeчa, нaгнoeння paни).
У 3 дopocлиx i 3 дтей iз двoбiчним ypaœe^ ням нaдниpкoвиx зaлoз викoнaнo oднoмoмeнт-ну лaпapocкoпiчнy aдpeнaлeктoмiю з oднoгo 6okó тa cyбтoтaльнy peзeкцiю нaдниpкoвoï зaлoзи з пpoтилeжнoгo 6okó (з мeншoю пyxлинoю, пepe-вaжнo лiвopyч).
Звepтae нa ceбe yвaгy виcoкa чacтoтa двo-бiчнoï фeoxpoмoцитoми y дитячoмy вiцi, нaвiть зa вiдcyтнocтi чтшго cпaдкoвoгo aнaмнeзy. Tai, нa 10 випaдкiв фeoxpoмoцитoм y мoлoдшoмy вМ ми cпocтepiгaли 4 випaдки (40%) двoбiчниx ypaжeнь. Ocoбливий iнтepec виклигали двa з циx випaдкiв. B oднoмy з ниx (cиндpoм MEH 2a) бyлo викoнaнo oднoмoмeнтнy двoбiчнy лaпapocкoпiч-ну aдpeнaлeктoмiю (iз зaлишeнням чacтини кopкoвoï peчoвини з лiвoгo 6okó) тa ™peo'i^eK-тoмiю з пpивoдy мeдyляpнoгo paiy зa ти^л^нь пicля пepшoгo втpyчaння. B ноюму випaдкy xвo-poмy 8 po^ з iзoльoвaнoю poдиннoю двoбiч-нoю фeoxpoмoцитoмoю (cиндpoм фeoxpoмoци-тoми/пapaгaнглioми, пoв'язaний iз мyтaцieю гeнa cyкцинaтдeгiдpoгeнaзи) викoнaнo лiвoбiчнy лa-пapocкoпiчнy aдpeнaлeктoмiю, чepeз 4 мicяцi -peзeкцiю пpaвoï нaдниpкoвoï зaлoзи з фeoxpo-мoцитoмoю (зaлишeнo близькo 2-3 г кopкoвoï peчoвини), a щe чepeз 2 мюящ бyлo дiaгнocтo-вaнo пapaгaнглioмy дiaмeтpoм 4 cм зaдньoгo cepeдocтiння. Дитину бyлo ycпiшнo пpooпepo-вaнo з бiчнoгo тopaкoтoмнoгo дocтyпy в клшщ тopaкaльнoï xipypгiï.
Mи ввaжaeмo лaпapocкoпiчнy aдpeнaлeктo-мiю oпepaцieю вибopy для лiкyвaння фeoxpo-мoцитoми, зa виняткoм дyжe вeликиx пyxлин (пoнaд 12-14 cм) iз виcoкoю пiдoзpoю нa злo-якicнicть aбo нaявними oзнaкaми iнвaзiï чи мe-тacтaзiв.
У випaдкy двoбiчниx фeoxpoмoцитoм ми ввa-жaeмo зa мoжливe викoнaння oпepaцiï з тoтaль-ним видaлeнням oднieï HЗ (бaжaнo пpaвopyч) i зaлишeнням чacтини кopкoвoгo rnapy пpoтилeж-нoï HЗ, xoчa й нe зaпepeчyeмo ймoвipнocтi peцидивy фeoxpoмoцитoми зa тaкиx yмoв з o^ ляду нa мoжливicть мyльтифoкaльнoгo pocтy. Звичaйнo, тaкi пaцieнти y пoдaльшoмy пoтpeбy-ють диcпaнcepнoгo нaглядy. Пicля 6 пoдiбниx oпepaцiй ми нe cпocтepiгaли peцидивiв зaxвo-pювaння. Boднoчac Д пaцieнти дocить лeгкo кoм-пeнcyвaли нaдниpкoвy нeдocтaтнicть зaмicнoю тepaпieю нeвeликими дoзaми глюкoкopтикoïдiв, a двoe oбiйшлиcя бeз нeï. Ймoвipнicть злoякic-нoгo пepepoджeння cпaдкoвoï фeoxpoмoцитo-ми е дocить низькoю. Mи cпocтepiгaли лиою
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipyprá 2(39) 2012
21
1 випадок феохромобластоми на 25 операцм з приводу спадкових вар^тчв захворювання.
Характерним е поступове збшьшення гормонально! активност на тл1 зростання об'ему пухлини. Переважна бшьшють пацютчв демон-стрували симптоматику феохромоцитоми, коли диметр пухлини перевищував 3-4 см. Водно-час зволкання з видаленням феохромоцитоми е неприпустимим через можливють виникнення пперкатехоламнових криз1в у вщповщь на фи зичне, емоцмне навантаження, операцю, пологи тощо.
висновки
1. Спадков1 форми феохромоцитоми е по-ширеним вар^нтом хвороби, який охоплюе щонайменше 20% випадюв. Для спадкових форм феохромоцитоми характерним е двобнне ура-ження у молодому вц ¡нод1 у поеднаны з вщо-мими синдромними ураженнями ¡нших орган¡в.
2. Оптимальним вар^нтом х¡рург¡чного ли кування е лапароскопнна адреналектом¡я, яка дае можлив¡сть з м^мальною травмою вида-ляти нав^ь двоб¡чн¡ та велик¡ за розм^ом пух-лини.
3. Протипоказаннями до лапароскопнноТ адреналектом¡í е спайков¡ та рубцев¡ зм¡ни у зон¡ втручання, ознаки ¡нвазп у сус¡дн¡ анатом¡чн¡ структури, наявн¡сть метастаз¡в ¡ дуже велик розм¡ри пухлини (понад 12-14 см), коли мае мюце значне змщення та деформац¡я сум¡жних орган¡в, порушуеться топограф¡я та зменшуеться оперативний простр для ман¡пуляц¡й ¡нструмен-тами.
4. Пацюнти з феохромоцитомою та Тх близью родич¡ потребують диспансерного спо-стереження та свщомого активного скрин¡нгу можливих генетичних синдром^, як¡ уражають як наднирков^ так ¡ ¡нш¡ ендокринн залози.
Л1ТЕРАТУРА
1. Blake M.A., Kalra M.K., Maher M.M., et al. Phe-ochromocytoma: an imaging chameleon // Radiographics. - 2004. - Vol. 24 (1). - P. S87-99.
2. Bravo E.L. Evolving concepts in the pathophysiology, diagnosis, and treatment of pheochromocy-toma // Endocr. Rev. - 1994. - Vol. 15. - P. 356368.
3. Eisenhofer G., Lenders J. W., Linehan W.M., et al. Plasma normetanephrine and metanephrine for
detecting pheochromocytoma in von Hippel-Lin-dau disease and multiple endocrine neoplasia type 2 // N. Engl. J. Med. - 1999. - Vol. 340 (24). -P. 1872-1879.
4. Kudva Y.C., Sawka A.M., Young W.F. Jr. Clinical review 164: The laboratory diagnosis of adrenal pheochromocytoma: the Mayo Clinic experience // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2003. - Vol. 88 (10). - P. 4533-4539.
5. Luton J.P. Cushing's syndrome and pheochromocytoma // Nouv. Presse Med. - 1977. - Vol. 6 (43). - P. 4053-4057.
6. Neumann H.P., Berger D.P., Sigmund G., et al. Pheochromocytomas, multiple endocrine neoplasia type 2, and von Hippel-Lindau disease // N. Engl. J. Med. - 1993. - Vol. 329 (21). -P. 1531-1538.
РЕЗЮМЕ
Феохромоцитома: современные подходы к диагностике и лечению А.А. Товкай
В работе проведен анализ литературы и собственных данных (154 пациента), касающихся современных подходов к диагностике и лечению феохро-моцитомы. Наиболее надежным лабораторным диагностическим тестом является определение метанефринов в суточной моче. Оптимальным вариантом хирургического лечения является лапароскопическая адреналэктомия, которая позволяет с минимальным травматизмом удалять даже двусторонние опухоли и опухоли размером 2-16 см. Абсолютными противопоказаниями к лапароскопической адреналэктомии являются инвазивный рост опухоли и наличие регионарных метастазов. Описана методика и техника лапароскопической правосторонней и левосторонней адреналэктомии.
Ключевые слова: феохромоцитома, надпочечник, лапароскопическая адреналэктомия.
SUMMARY
Adrenal pheochromocytoma: current approaches to diagnosis and treatment O. Tovkay
The paper analyzed the literature data and own data concerning modern approaches to diagnostics and treatment of adrenal pheochromocytoma. The most reliable laboratory test is daily urinary metanephrines. The best option for surgical treatment is laparoscopic adrenalectomy which allows to remove even bilateral and very large (up to 16 cm) tumors with minimal injury. The technique and equipment of laparoscopic adrenalectomy on the right and left side are well described.
Key words: pheochromocytoma, adrenal glands, laparoscopic adrenalectomy.
Дата надходження до редакцп 10.12.2011 p.
22
КлЫнна ендокринолопя та ендокринна х^урпя 2(39) 201 2