CC BY
31
УДК 330.101. 542
Клепчева О.В., здобувач *© Харювсъкий нацюналъний аграрнийутверситет iм. В.В. Докучаева
ФАКТОРНИЙ АНАЛ13 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ EKOHOMI4HOI СТ1ЙКОСТ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Проведено поглиблений факторный анал1з умов забезпечення економгчног cmiÜKOcmi сшъсъкогосподарсъкого виробництва передбачае використання широкого арсеналу Memodie ощнки pienn його тдтримки. Доведено доречшстъ використання коефщента вар1ацп як показника ефективност1 виробництва для ощнки впливу р1вня його концентрацИ або природно-кл1матичного розташування господарств на економгчну cmiÜKicmb сшъсъкогосподарсъкого тдприемства. Визначено тенденщю до зниження Mirnueocmi урожаиност1 и npodyKmuenocmi пропорщино зростанню площ стъсъкогосподарсъкш уг1дъ або погол1в'я тварин и позитивний вплив на стабтзащю урожаиност1 стъсъкогосподарсъкш культур господарств, розмщениху лкостеповш зотХартвсъког област1.
Ключое1 слова: економ1чна стшюстъ, вар1ащя, концентращя виробництва, дисперстнии анал1з, урожаитстъ, продуктившстъ тварин, рентабелъшстъ, тренд, економ1чна кон'юнктура, продоволъча безпека.
Постановка проблеми. Аграрний сектор економши Украши е одним з найважливших складник1в економ1чно! системи, сталкть його розвитку багато в чому визначае характер функщонування держави у цшому. Пщвищення ефективност1 аграрного виробництва е запорукою гарантування продовольчо! та еколопчно! безпеки держави. Ощнка стшкост1 сшьськогосподарського виробництва та фактор1в, як1 И визначають, е комплексною i включае анал1з багатьох аспекпв. Зокрема, особливктю сшьського господарства е значна залежшсть вщ кон'юнктури св1тових ринюв, природних та кл1матичних умов. Таким чином, актуальшсть дослщження проблеми, класифжаци та ощнки впливу зазначених фактор1в на забезпечення економ1чно! стшкост1 функщонування агроформувань обумовлена завданням гарантування продовольчо! безпеки держави й особливим статусом агропродовольчо! сфери у цьому процесс
Анал1з останшх дослщжень з проблем стшкост1 аграрного виробництва вказуе на розмаптя наукових шдход1в до метод1в И оцшки. Як правило економ1чна стшккть ототожнюеться 3i словом "стабшьшсть" i в цьому контекст! означав "мщно укоршену традищю", стшкють, стабшьшсть, що, однак, не вичерпують його змкту. Так, академж HAH Украши В. Геець для цього термша використовуе таке поеднання: "...стабшьшсть i високе динам1чне
Науковий кер1вник - д.е.н., професор Олшник О.В. ©Клепчева О.В., 2014
219
зростання" [1]. Завдання економ1чно! теори А. Гриценко пов'язуе 3i створенням умов для забезпечення "...стабшьного економ1чного росту" [2]. Слщ зазначити, що проблема стабшьноси виробництва продукци сшьського господарства була дослщжена в роботах А.Г. Прудникова [3] 1.Б. Загайтова [4, 5], 1.П. Бойко [6], В. Сороюна [7], В.И. Векленка [8]. У науковш л1тератур1 також точиться жвава дискуая стосовно фактор1в, що впливають на забезпечення питань економ1чно! стшкоси як галуз1 рослинництва, так i тваринництва Так, A.M. Каштанов подшяе Bci фактори пщвищення продуктивное^ та забезпечення стшкоси землеробства на чотири основш групи: природ Hi, оргашзацшно-технолопчш, матер1ально-техн1чн1 та сощально-економ1чш [9]. У свою чергу, В.Ф. Сайко та A.M. ManieHKO видшили п'ять найбшьш важливих груп: бюлопчш, технолопчш, еколопчш, соц1ально-економ1чн1 та шформацшш [ 10]. Фактори стабшзаци землеробства М.С. Кравченко структуруе таким чином: родючють грунту, ф^осаштарний стан поля (25 %); стушнь забезпечення факторами життя (25 %); р1вень та стан техшчного забезпечення (15 %); кл1матичш та бюлопчш ресурси (14 %); соцюсфера, або антропогенна д1яльшсть (5 %), професшна пщготовка та технолопчна дисциплша (8 %), еколопя навколишнього природного середовища (8 %) [11]. Однак у сучаснш економ1чнш наущ, незважаючи на численш дослщження та наявшсть фундаментальних po6iT у цьому напрямку, немае едино! методики оцшки р1вня сталось й сили впливу на не! окремих фактор1в, що обумовлюе потребу у подальших дослщженнях для виршення поставленого наукового завдання.
Метою статт1 е висвплення результат дослщження впливу окремих природно-кл1матичних, технолопчних й виробничих фактор1в на забезпечення економ1чно! стшкоси сшьськогосподарського виробництва.
Викладення основного матер1алу. У процеа проведеного дослщження було оцшено вплив розм1ру землекористування в окремих агроформуваннях на р1вень мшливоси р1вня врожайносп зерна озимо! пшенищ, кукурудзи на зерно, насшня соняшнику та врожайносп цукрових буряюв у сшьськогосподарських пщприемствах Харювсько! обласи (табл. 1). Для цього !х було розподшено на ciM груп з площею угщь вщ 250 га до понад 8 тис. га. Розм1ри груп варшвали вщ 19 (понад 8 тис. га) до 146 одиниць (1001-2000 га). Таким чином, обчислеш даш показують, що м1ж трупами е реальш розб1жност1 за величиною р1вня Bapiaui! у кожнш з них.
Так, по пшенищ найбшьший р1вень вар1ативност1 спостер1гався у сшьськогосподарських пщприемствах з площею угщь 251-500 га (44,4 %), а найменший - у rpyni з площею угщь понад 8 тис. га (23,0 %). По кукурудз1 на зерно коефщент вар1ацп був найбшьшим у двох групах - з площею угщь 251500 га i 501-1000 га (57,6 та 57,3 % вщповщно), найменшим - у rpyni пщприемств з площею сшьгоспугщь 4001-8000 га (34,7 %). По соняшнику найвищий р1вень вар1ативност1 було зафжсовано у rpyni з площею сшьгоспугщь 2001-4000 га, а найнижчий - у rpyni з площею понад 8000 га (43,0 та 28,3 % вщповщно). Щодо мшливоси врожайносп цукрових бypякiв cитyaцiя була не настщьки однозначною, що може бути зумовлено перманентним
220
скороченням чисельносп виробниюв { площ вирощування ще! культури. Отже, можна зазначити, що переважна бшьшють пщприемств, яю мали невисокий р1вень вар1ативност1, була зосереджена в останшх двох групах, а бшьш висока вар1атившсть припадала на початок та середину динам1чного д1апазону.
Таблиця 1
Залежшсть |мвня вар1ативност1 урожайное™ окремих культур вщ площ1 сшьськогосподарських угщь шдприемств Харк1всько1 област1 у 2012 р.
Групи Кшьшсть шдприемств у груш Площа с.-г. упдь в Середне Коефщент
шдприемств середньому по груш, га значения варшци, %
Пшениця
до 250 49 100 27,8 28,7
251-500 55 367 21,4 44,4
501-1000 85 730 26,7 37,4
1001-2000 146 1455 28,8 35,9
2001-4000 124 2847 28,1 40,4
4001-8000 59 5274 31,1 32,1
понад 8000 19 12643 31,5 23,0
Кукурудза на зерно
до 250 49 100 31,4 41,7
251-500 55 367 24,1 57,6
501-1000 85 730 28,8 57,3
1001-2000 146 1455 35,1 48,2
2001-4000 124 2847 33,4 49,2
4001-8000 59 5274 35,1 34,7
понад 8000 19 12643 36,7 39,0
Соняшник
до 250 49 100 18,2 39,0
251-500 55 367 20,6 35,4
501-1000 85 730 23,8 38,0
1001-2000 146 1455 25,8 38,0
2001-4000 124 2847 22,3 43,0
4001-8000 59 5274 23,1 39,8
понад 8000 19 12643 19,5 28,3
Цукров1 буряки
до 250 49 100 328,4 18,5
251-500 55 367 330,5 30,8
501-1000 85 730 338,6 47,7
1001-2000 146 1455 322,6 37,2
2001-4000 124 2847 323,7 33,8
4001-8000 59 5274 413,4 24,3
понад 8000 19 12643 347,5 39,4
Наступним етапом нашого досл1дження стала оцшка м1нливост1 показник1в продуктивност1 виробництва у тваринництвг Для цього вся сукупшсть п1дприемств Харк1всько! област1 була подшена на с1м груп за кшьюстю умовних гол1в в1д 50 до понад 1600 (табл. 2).
221
Слщ знову зазначити, що як \ в галуз1 рослинництва, вщбуваеться поступове падшня р1вня вар1ацп за вЫма дослщжуваними галузями одночасно ¿з зростанням розм1ру пщприемства. Зокрема, найменшою величина коефщента вар1аци середнього р1чного надою молока на одну голову, що дор1внювала 29,0 й 22,8 % вщповщно, була у двох останшх групах ¿з чисельшстю погол1в'я 8011600 та понад 1600 умовних гол1в. Найбшьшою ж вона виявилась у груш ¿з чисельшстю погол1в'я 50,1-100,0 умовних гол1в, для яко! коефшдент вар1ацп дор1внював 50,7 %.
Таблиця 2
Залежшсть |мвня вар1ативносп продуктивное™ тварин вщ середньор1чного погол1в'я у альськогосподарських тдприсмствах Харк1всько*1 обласл
у 2012 р.
Групи шдприемств за Кшьшсть Умовне погол1в'я Середне значения Коефщент варшци, %
величиною умовних гол1в шдприемств у груш в середньому по груш, ум. гол.
Середнш р1чний удш молока на 1 корову, кг
до 50,0 30 24 4555 31,4
50,1-100,0 27 76 3494 50,7
100,1-200,0 22 135 2969 46,8
200,1-400,0 38 274 3962 39,7
400,1-800,0 43 584 4695 40,8
800,1-1600,0 18 1248 6026 29,0
понад 1600 17 8939 6234 22,8
Середньодобовий прир1ст ВРХ на вирощуванш та в1дгод1вл1, г
до 50,0 30 24 318 44,5
50,1-100,0 27 76 427 59,6
100,1-200,0 22 135 344 48,3
200,1-400,0 38 274 399 36,4
400,1-800,0 43 584 442 36,6
800,1-1600,0 18 1248 509 28,2
понад 1600 17 8939 528 36,7
Середньодобовий прир1ст свиней на вирощуванш та в1дгод1вл1, г
до 50,0 30 24 269 71,1
50,1-100,0 27 76 223 63,8
100,1-200,0 22 135 312 42,7
200,1-400,0 38 274 325 53,2
400,1-800,0 43 584 396 31,0
800,1-1600,0 18 1248 364 29,8
понад 1600 17 8939 316 30,8
Щодо вар1ативност1 середньор1чного приросту ВРХ слщ вказати на схожють тенденци з молочною галуззю, але для м'ясного скотарства вона не е настшьки ч1тко визначеною. Зокрема, з'ясували, що остання група з найбшьшою кшькютю умовних гол1в мала величину коефщента вар1ацп 36,7 %, а перша група з найменшою кшьюстю умовних гол1в - 44,5 %. Однак для друго! I третьо! групи притаманне деяке пщвищення коефщента вар1ацп, але, починаючи вщ четверто! I до останньо! групи, ч1тко простежуеться тренд зниження р1вня вар1ативност1 продуктивное^ тварин.
222
Що стосуеться приросту живо! маси свиней, то тут ситуащя виявилась значно чпташою \ такою, що виражаеться трендом. Найбшьшим р1вень вар1ативност1 був у першш груш, а найменшим - в останшх трьох трупах за кшькктю умовних гол1в. Ми можемо, таким чином, уважати, що в Харювськш облает! концентращя виробництва мае реальний вплив у галуз! тваринництва на р1вень вар1ативност1. Цей вплив проявляеться в тому, що зростання концентраци призводить до зменшення р1вня вар1ативност1.
Кр1м з'ясування впливу фактора концентраци виробництва на р1вень вар1ативност1 урожайност! сшьськогосподарських культур, було дослщжено вплив на мшливкть останньо! пщ д1ею природно-кл1матичного фактора. Для цього вЫ пщприемства Харювсько! облает! було згруповано за природно-кл1матичними зонами степовою та люостеповою. Зокрема, до люостепово! зони належать райони, розташоваш твшчшше вщ умовно! лшп, яка проходить на швшч вщ м. Краснограда, с. Мелих1вки, Мосьпанового, Бригадир1вки, м. Куп'янська, с. Кам'янки, а степов! райони розташоваш вщ зазначено! умовно! лшп до твденно! меж! области Щ дв1 природно-кл!матичш зони мають особливоси, яю так чи шакше повинш позначатися на м1нливост1 урожайност! сшьськогосподарських культур. Для перев1рки цього припущення звернемось до даних табл. 3.
Таблиця 3
Залежшсть |мвня вар1ативност1 урожайное™ окремих культур в сшьськогосподарських шдприсмствах вщ природно-ктматично*1 зони _Харк1всько1 област1 у 2012 р._
Показ ник Групп шдпрпемств
Степ .Шсостеп
Кшьюсть шдпрпемств у груш 236 301
Урожайшсть зерна озимо! пшениц!, ц/га середне значения 27,7 31,5
стандартне вщхилення 9,1 11,0
коеф!ц!ент вар!ац!!, % 32,8 34,9
Урожайшсть кукурудзи на зерно, ц/га середне значения 25,4 42,4
стандартне вщхилення 12,1 16,1
коеф!ц!ент вар1аци, % 47,6 37,9
Урожайшсть насшня соняшнику, ц/га середне значения 22,3 22,8
стандартне вщхилення 8,8 9,8
коеф!ц!ент вар!ац!!, % 39,6 42,9
Урожайшсть цукрових буряшв, ц/га середне значения 306,8 379,2
стандартне вщхилення 126,1 100,9
коефщент вар!ац!!, % 41,1 26,6
У нш наведен! середш значения, стандартне в!дхилення та величина коеф!ц!ента вар!ац!! по кожнш культур! в розр!з! природно-кл!матичних зон. Було з'ясовано, що по урожайност! зерна озимо! пшениц! р!вень розб!жностей м!ж даними за зонами виявився м!н!мальним. Про це свщчить значения коеф!ц!ента вар!ац!! в степовш зон! - 32,8 % та в лкостеповш - 34,9 %, тобто розб!жност! становили лише 2,1 од. Також була виявлена под!бна ситуащя по урожайност! насшня соняшнику. При цьому розб!жност! м!ж природно-кл!матичними зонами дор!внювали лише 2,3 % за величиною коефщента
223
вар1ацп. ЗовЫм шша ситуащя виявилась по кукурудз1 на зерно та цукрових буряках. Зокрема, по кукурудз1 на зерно р1вень вар1ативност1 в степовш зош дор1внював 47,6 %, а в лкостеповш - 37,9 %. Ця розб1жшсть свщчить про ¿стотний вплив природного фактора в Харювськш област1 на урожайшсть зерна кукурудзи. По цукрових буряках також спостер1гали ктотну розб1жшсть щодо стшкост1 виробництва ще! культури. Свщченням цього е розм1р коефщента вар1ацп в степовш зош (41,1 %), який значно перевищуе його величину в лкостеповш зош (26,6 %).
Висновки. Поглиблений факторний анал1з умов забезпечення прийнятного р1вня економ1чно! стшкост1 сшьськогосподарського виробництва передбачае використання широкого арсеналу метод1в ощнки р1вня економ1чно! ефективносп виробництва як досягнутого господарством у попередшх перюдах, так \ на майбутне. Зокрема, для ощнки впливу р1вня концентрацп виробництва або природно-кл1матичного розташування господарств на економ1чну стшкють сшьськогосподарського пщприемства доречним е застосування показника вар1ацп як показника ефективност1 виробництва пропорцшно змш1 значень вказаних фактор1в. Було визначено тенденщю до зниження мшливост1 урожайност1 й продуктивное^ пропорцшно зростанню площ сшьськогосподарських угщь або погол1в'я тварин, що вказуе на позитивний вплив нарощування р1вня концентрацп виробництва для забезпечення економ1чно! стшкост1 сшьськогосподарського виробництва. Також доведено позитивний вплив на стабшзащю урожайност1 сшьськогосподарських культур господарств, розмщених у лкостеповш зош Харювсько! област1 як запоруку забезпечення умов економ1чно! стабшьност1 господарств, розташованих у цш зош.
Л1тература
1. Геець В.М. Цшова конкурентоспроможшсть чи щнова стабшьшсть: дуал1зм пол1тики економ1чного зростання / В.М. Геець // Економжа 1 прогнозування. - 2005. - № 4. - С. 9-31.
2. Гриценко А. Проблемы и задачи комплексного развития экономической теории / А. Гриценко // Экономическая теория. - 2005. - № 4. -С. 71-99.
3. Прудников А.Г. Краткосрочный прогноз производства зерна / А.Г. Прудников. - М.: Росагропромиздат, 1989. - 120 с.
4. Загайтов И.Б. Экономические проблемы повышения устойчивости сельскохозяйственного производства / И.Б. Загайтов, П.Д. Половинкин. - М.: Экономика, 1984. - 240 с.
5. Загайтов И.Б. Законы и закономерности цикличиского воспроизводства / И.Б. Загайтов. - Воронеж: ФГОУ ВПО Воронежский ГАУ, 2011. - 163 с.
6. Бойко И.П. Проблемы устойчивости сельскохозяйственного производства / И.П. Бойко - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1986. - 167 с.
7. Сорокин В. Вопросы теории и методологии исследования устойчивости земледелия / В. Сорокин // Экономика сельского хозяйства. -1987. - № 1. - С. 73-75.
224
8. ВекленкоВ.И. Устойчивость земледелия: сущность, способы измерения прогнозирования / В.И. Векленко // Вестник сельскохозяйственных наук. - 1990. - № 9. - С. 76-82.
9. Каштанов А.Н. Устойчивость земледелия: пути повышения / А.Н. Каштанов. - М.: Знание, 1983. - 64 с.
10. Устойчивость земледелия - проблемы и пути решения / В.Ф. Сайко, A.M. Малиенко, Г.А. Мазур [и др.]; под ред. В.Ф. Сайко. - К.: Урожай, 1993. - 320 с.
11. Кравченко М.С. Землеробство: пщручник / М.С. Кравченко, Ю.А. Злобш, О.М. Царенко; заред. М. С. Кравченка. - К.: Либщь, 2002. - 496 с.
Аннотация
Проведен углубленный факторный анализ условий обеспечения экономической устойчивости сельскохозяйственного производства на основе использования широкого арсенала методов оценки уровня его поддержки. Доказано уместность использования коэффициента вариации показателей эффективности производства для оценки влияния уровня концентрации производства или природно-климатического размещения хозяйств на экономическую устойчивость сельскохозяйственного предприятия. Определены тенденции к снижению изменчивости урожайности и производительности пропорционально росту площадей сельскохозяйственных угодий или поголовья животных и, положительное влияние на стабилизацию урожайности сельскохозяйственных культур хозяйств, размещенных в лесостепной зонеХарьковской области.
Ключевые слова: экономическая устойчивость, вариация, концентрация производства, дисперсионный анализ, урожайность, продуктивность животных, рентабельность, тренд, экономическая конъюнктура, продовольственная безопасность.
Summary
Factor analysis of conditions to ensure the economic sustainability of agricultural production through the use of a wide arsenal of methods to assess the level of support it. Proved the appropriateness of using the coefficient of variation of performance indicators to assess the impact of production level of concentration of production or natural- climatic zoning households on the economic stability of the agricultural enterprise. Identified a tendency to decrease variability of productivity and productivity growth in proportion of agricultural land or livestock and positive impact on the stabilization of crop yields organize farms in forest-steppe zone of the Kharkov region.
Key words: economic stability, variation, concentration of production, analysis of variance, productivity, animal productivity, profitability, trend, economic conditions, food security.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
225
