CC BY
45статистично значиме (Р<0,05) поліпшення результатів зафіксовано між кандидатами у майстри спорту і майстрами спорту та від 3 розряду до 1 розряду у каратистів вагової категорії до 70 кілограм, від 2 розряду до майстра спорту вагової категорії до 80 кілограм, а у вагових категоріях до 90 і понад 90 кілограм - між 2 і 1 розрядами та між кандидатами у майстри спорту і майстрами спорту. У спортсменів інших розрядів результати поліпшуються при Р>0,05. Визначається широкий діапазон зміни абсолютного значення нервово-психічної стійкості каратистів вагової категорії до 70 кілограм варіюється у межах від 26,73 балів у спортсменів 3 розряду до 5,91 балів у майстрів спорту. У ваговій категорії до 80 кілограм - з 24,18 балів у спортсменів 3 розряду до 5,09 балів у майстрів спорту. Показники спортсменів вагової категорії до 90 кілограм реєструються на рівні від 23,55 балів у 3 розряду до 4,18 балів у майстрів спорту. Результати вагової категорії понад 90 кілограм - від 22,91 балів у 3 розряду до 3,00 балів у майстрів спорту. На рис. 1. надана характеристика рівня нервово-психічної стійкості каратистів за ваговими категоріями.
Висновки.
Проведені дослідження дозволили виявити наступні характеристики, що мають важливе значення для контролю за психологічної підготовленістю спортсменів в кіокушинкай карате.
1. Визначені параметри показників нервово-психічної стійкості у спортсменів різної кваліфікації у всіх чотирьох вагових категоріях, які спеціалізуються з кіокушинкай карате.
2. Статистично значимі (Р<0,05) результати нервово-психічної стійкості у каратистів зафіксовані: між кандидатами у майстри спорту і майстрами спорту та від 3 розряду до 1 розряду вагової категорії до 70 кілограм, від 2 розряду до майстра спорту вагової категорії до 80 кілограм, між 2 і 1 розрядами та між кандидатами у майстри спорту і майстрами спорту у вагових категоріях до 90 і понад 90 кілограм. Між іншими розрядами каратистів, що не вказані були вище, виявлено зі зростом кваліфікації аналогічне збільшення показників нервово-психічної стійкості, але при Р>0,05.
3. У каратистів зі зростом кваліфікації укріплюється стан нервової системи, а спортсмени в тренувальній і змагальній діяльності з більш високою майстерністю піддаються впливу негативним факторам в меншій мірі.
4. Отримані в ході досліджень дані можуть використовуватися для контролю за рівнем психологічної підготовленості спортсменів різної кваліфікації при побудові тренувального процесу в кіо-кушинкай карате або в інших контактних бойових єдиноборствах.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення рівня нервово-психічної стійкості у спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай карате
Література
1. Блеер А. Н. Психологические факторы обеспечения устойчивости психомоторных действий в единоборствах // Теория и практика физической культуры. - 2005. - № . - С. 28-31.
2. Боевые и спортивные единоборства: Справочник / Под общ. ред. А. Е. Тараса. - Мн.: Харвест, 2003. - 640 с.
3. Гордон С. М., Ильин А. Б. Оценка психической готовности к соревновательной деятельности спортсменов разных специализаций и квалификаций (на примере циклических, игровых видов и спортивных единоборств) // Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 2. - С. 46-49.
4. Кадочников А. К бою готов! Стрессоустойчивость в рукопашном бою / Серия «По системе спецназа». - Ростов н/ Д: «Феникс», 2004. - 160 с.
5. Корольчук М. С., Крайнюк В. М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навч. посіб. для студентів ВНЗ. - К.: Ніка-Центр, 2006. - 580.
6. Макаров Н. А., Антонов Г. В. Психологическая самоподготовка к рукопашному бою. - Минск, 1994. - 80 с.
7. Райгородский Д. Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учеб. пособие. -Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002. - 672 с.
8. Родионов А. В. Принцип психофизического сопряжения в подготовке спортсменов-единоборцев высокой квалификации // Теория и практика физической культуры. - 2001.
- № 11. - С. 34-36.
9. Савченко В. Г. Основы психологии современного бокса: Учеб. пособие. - Дніпропетровськ: вид-во «Пороги», 1996.
- 140 с.
10. Саєнко В. Г. Оцінка рівня спеціальної витривалості спортсменів в кіокушинкай карате //Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10. - Львів: НФВ „Українські технології”, 2006. - С. 95-96.
11. Саєнко В. Г. Сила ударів руками у спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 6. -С. 255-257.
12. Шлахтер В. В. Психологические и методические особенности обучения спортсменов медитации // Теория и практика физической культуры. - 2000. - № 1. - С. 29-30.
Надійшла до редакції 06.09.2007р.
ФАКТОРНАЯ СТРУКТУРА И ОЦЕНОЧНЫЕ УРОВНИ АНАЭРОБНО-АЭРОБНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ КВАЛИФИЦИРОВАННЫХ РАПИРИСТОК
Собчак Анна, Смульский Валерий Академия физического воспитания и спорта в Гданьске (Польша)
Аннотация. Статья посвящена изучению факторной структуры анаэробно-аэробных возможностей квалифицированных польских рапиристок. Выделены ведущие показатели четырех определяющих факторов: Wmax•kg-
1, ^02тах Wcr• kg-1, НЯ для которых определены оценочные уровни.
Ключевые слова: рапиристки, аэробные и анаэробные возможности, факторная структура, оценочные уровни. Анотація. Собчак А., Смульський В.Л. Факторна структура і оцінювальні рівні анаеробно-аеробних можливостей кваліфікованих рапіристок. Стаття присвячена вивченню факторної структури анаеробно-аеробних можливостей кваліфікованих польських рапіристок. Виділено провідні показники чотирьох визначальних чинників: WmaX•kg-1, "^О^ах Wcr• kg-1, НЯ^ для яких ок-
реслено оцінювальні рівні.
Ключові слова: рапіристки, аеробні і анаеробні можливості, факторна структура, оцінювальні рівні. Annotation. Sobczak A., Smulskij V. The factor structure and estimation levels of anaerobic-aerobic possibilities of skilled female rapierists. The article introduces the research of the factor structure of aerobic-anaerobic possibilities of skilled female rapierists. Next basic indices of four leading factors were separated: Wm ^kg-1, VO2inax W^ kg-1 and HRmax. The estimation levels for those indices were calculated.
Key words: female rapierists, anaerobic-aerobic
possibilities, factor structure, estimation levels.
Введение.
Фехтование относится к видам спорта, в которых требуется проявление определенного уровня как анаэробных, так и аэробных возможностей. Специфика соревновательной деятельности в данной спортивной дисциплине предопределяет необходимость реализации всех механизмов, обеспечивающих как генерацию энергии в организме (систему АТФ-КФ, гликолитическую и окислительную), так и ее утилизацию.[1]. Поэтому вполне объяснимым может быть тот факт, что максимальные показатели аэробной и анаэробной работоспособности у фехтовальщиков проявляются в существенно меньшей степени по сравнению с представителями видов спорта преимущественно анаэробной (бег на короткие и средние дистанции) или аэробной (марафонский бег, лыжные гонки) направленности [7]. Так, показатель максимального потребления О2, определяемый у чемпионов Шци-ональной Атлетической Ассоциации Коледжей (NCAA) [4], членов Олимпийской команды США [2] и у фехтовальщиков мирового уровня [3], находился в диапазоне от 51 шТк^-шт^у чемпионов колледжей до 67 ml-Rg^-min-1 у фехтовальщиков мирового уровня. В этой связи определенный теоретический и практический интерес представляет вопрос об установлении объективных критериев оценки уровня проявления анаэробной и аэробной работоспособности фехтовальщиками в зависимости как от их половых особенностей, так и от уровня их спортивного мастерства. Между тем, имеющаяся к настоящему времени в специальной литературе информация по данному вопросу часто носит противоречивый и фрагментарный характер, что требует внесения определенной ясности в его разрешение.
Учет изложенных выше обстоятельств определил цель настоящей работы - определить факторную структуру и оценочные уровни проявления квалифицированными рапиристками анаэробноаэробных возможностей.
Материалы и методы.
В исследовании, проведенном в соревновательном периоде 2005 г., приняли участие 11 рапиристок, являющихся членами сборной команды ПИР по фехтованию (этап максимальной реализации индивидуальных возможностей и сохранения достижений). Возраст испытуемых 20-2S лет, спортивный
стаж - 7-15 лет). Согласно результатам диспансерных обследований, в период проведения исследований отклонений от нормы в состоянии здоровья спортсменок отмечено не было. Все исследования выполнены на кафедре Теории и методики спортивных игр и спортивной борьбы в Академии физического воспитания и спорта г. Гданьска, а также в Лаборатории функциональной диагностики этой же Академии.
Определение анаэробных возможностей производили с помощью велоэргометрического теста Wingate Anaerobic Power Test (WAPT) в его 30секундной версии [5]. Выполнение теста осуществлялось с одновременной регистрацией с помощью компьютеризованного комплекса следующих показателей: максимальной мощности работы (Wmax; Wmax-kg-1); средней мощности работы (Wsr; Wsr-kg-1); общего объема выполненной работы за 30 с (KJ; J-kg-1); времени достижения максимальной мощности (T ..W ; s); времени удержания максимальной мощности (T ,_W ; s); показателя снижения мощности
v utr max7 '7
работы (W'kg-1,s-1).
Исследование аэробных возможностей рапиристок проводили в лабораторных условиях с использованием ступенчатовозрастающей по мощности через каждые 2 минуты на 20 W нагрузки до отказа на велоэргометре типа “Monark E-824” (по стандартам, предложенным D. Thoden [6]) и методики непосредственного газоанализа.
Для регистрации частоты сердечных сокращений (HR) использовали спорттестер (“Polar Sport Tester”), а для респираторных показателей - портативный анализатор “Cosmed” (K 4 B-2). В процессе тестирования регистрировали как абсолютную критическую (аэробную) мощность работы на уровне VO2max (W ), так и ее относительное значение (на kg массы тела) - Wcr-kg-1 . Из респираторных показателей - абсолютное и относительное максимальное потребление кислорода (VO2max /ml-min-1/, VO2max-kg-
1 lmlmin-1kg-1/), содержание углекислого газа в выдыхаемом воздухе (VCO2max ml min-1/), дыхательный коэффициент (RQ), а также величину кислородного пульса (VO2lHR).
Математико-статистическую обработку полученных данных (факторный анализ - метод главных компонент, корреляционный анализ, определение M±SD) осуществляли с помощью стандартной компьютерной программы „STATISTICA 6,0”.
Результаты исследования.
В табл. 1 и 2 представлены результаты определения соответственно анаэробной и аэробной работоспособности ведущих польских рапиристок.
В связи с полученными данными возникает вопрос о том, в какой степени каждая из исследованных нами энергетических систем организма спортсменок задействована в обеспечении их двигательной активности и, с другой стороны, какие из исследованных показателей могут быть наиболее информативными для их характеристики. Ответ на поставленный вопрос можно получить путём ис-
12З
пользования факторного анализа как математического метода классификации и редукции данных. Применение указанного метода позволило выделить в структуре состояния анаэробной и аэробной систем энергообеспечения двигательной активности исследованных рапиристок четыре ведущих фактора, вклад которых в общую характеристику энергетических возможностей спортсменок составил 88,1% (табл. 3).
Как видно из представленных данных, наиболее значительный вклад в указанную характеристику (37,6%) пришелся на первый фактор (Б1), в котором высокие значения весовых коэффициентов составили показатели анаэробной производительности. Из них самым высоким (0,94) оказался показатель относительной максимальной мощности работы ^ ’к^-1). Приведенное обстоятельство может служить основанием, с одной стороны, для условного обозначения Б1 е1 как фактора относительной максимальной анаэробной мощности и, с другой стороны, при его характеристике ограничиться исследованием лишь данного показателя (рис. 1).
□ 1 □ 2
□ 3
□ 4
1 - Р1 фактор относительной максимальной
анаэробной мощности
2 - F2 - фактор абсолютного максимального
потребления О2
3 - F3 - фактор относительной максимальной
аэробной мощности
4 - F4 - фактор максимальной частоты сердечных
сокращений
Рис.1. Факторная структура состояния энергетических систем обеспечения мышечной деятельности ведущих польских рапиристок и условные названия выделенных факторов
Вклад второго по значимости фактора в общую дисперсию показателей энергетического обеспечения мышечной деятельности рапиристок высокой квалификации составил 26,7%. Для него наиболее весомыми оказались показатели, характеризующие аэробные возможности, среди которых самое высокое значение весового коэффициента (0,98) пришлось на показатель абсолютного максимального потребления кислорода (У02шах шЬшш-1). В связи с этим данный показатель можно считать наиболее информативным для характеристики второго фактора (Б2), который условно можно обозначить как фактор абсолютного максимального потребления кислорода.
Третий фактор (Б3 , процентный вклад в структуру составляет 12,4%) условно назван фактором относительной максимальной аэробной мощности, поскольку наиболее весомым (0,82), а значит и наиболее информативным для него является показатель W • кг-1.
ег °
Для четвертого по значимости фактора (Б4), вклад которого в анализируемую структуру составил 11,4%, наиболее весовым коэффициентом оказался показатель НЯ (0,81). В связи с этим для данного фактора указанный показатель можно считать наиболее информативным, а сам фактор можно условно обозначить как фактор максимальной частоты сердечных сокращений.
С учетом приведенных данных создается возможность установления объективных критериев оценки уровня проявления анаэробной и аэробной работоспособности квалифицированных рапиристок на основании сравнительного анализа индивидуальных значений выделенных показателей со среднегрупповыми. В данном случае значения показателей, входящих в пределы Ы±8Б, можно расценивать как средние для данной группы спортсменок, а значения, выходящие за эти пределы, как выше или ниже средних. На основании такого подхода оценочные уровни проявления анаэробно-аэробных возможностей обследованных нами рапиристок
Таблица 1
Показатели анаэробной работоспособности ведущих польских рапиристок в тесте Wingate (n=11)
Статистика Показатели
Wsr WSrkg-1 I KJ Jkg-1 W vv max Wmax—kg-1 Wkg-1—s-1 T W A uz v y max T t W A utrz v y max
M 443,2 6,85 13,0 205,3 535,9 8,3 0,169 5,2 5,0
SD 53,1 0,75 1,6 22,5 81,5 1,1 0,056 1,1 2,5
Таблица 2
Показатели аэробной работоспособности ведущих польских рапиристок (n=11)
Показатели
Статистика VE max -1 rmin VO2 max mlmin'1 VCO2 max mlmin'1 VO2 max ml^g' 1 -1 min VE/ VO2 VE/ VCO2 RQ HR -n-t'-max VO2/ HR W cr Wcr-kg- 1
M 93,1 2564 3013 40,66 34,8 30,0 1,17 178 14,4 227 3,53
SD 19,0 363 512 5,09 5,2 5,6 0,09 8,0 2,0 38 0,68
Таблица 3
Факторная структура состояния энергетических систем обеспечения двигательной активности ведущих польских рапиристок (п=10; курсивом выделены весовые коэффициенты, значения которых превышают
0,70) Показатели Ф акторы
Р1 Р 2 Рэ Р 4
Анаэробные Wsг 0,93 0,17 0,13 0,17
Wsг■kg-1 0,86 0,23 0,25 0,02
X о 0,93 0,17 0,13 0,18
і^-1 0,86 0,24 0,24 0,02
'^'шах 0,91 І”0,17 0,16 0,06
W к^1 шах 0,94 0,16 0,14 0,27
W ^-1^-1 0,61 0,15 0,03 0,48
Т W 1 иг шах 0,64 \~ 0,57 0,36 0,23
Ти1:гг^^шах 0,66 I"” 0,37 0,11 0,36
Аэробные УБ їтіп1 0,49 0,74 0,45 0,02
У02 шах тї-тіп'1 0,02 0,98 0,01 0,11
УС02 шах тї-тіп'1 0,10 0,88 0,14 0,41
УО2 шах тї-к^^-тіп1 0,14 0,85 0,20 0,06
УБ/ У02 0,69 0,15 0,68 0,04
УБ/ УС02 0,72 0,14 0,43 0,47
яд 0,13 I-0,11 0,42 0,77
ПБ -^шах 0,12 0,07 0,10 0,80
У02/ПБ 0,02 \~ 0,94 0,08 0,09
W сг 0,30 I"” 0,65 0,60 0,23
WCг• kg-1 0,12 0,51 0,82 0,10
Вклад фактора (%) 37,6 I"” 26,7 12,4 11,4
Таблица 4.
Оценочные уровни проявления квалифицированными рапиристками анаэробно/аэробных возможностей
Факторы Наиболее информативные показатели факторов Оценочные уровни анаэробно-аэробных возможностей
Ниже среднего уровня Средний уровень Выше среднего уровня
Р1 Wmax•kg-1 < 7,2 7,2 - 9,4 > 9,4
^2 У02шах ( тї-тіп'1) < 2200 2200 - 2930 > 2930
Р3 'ад о £ < 2,8 2,8 - 4,2 > 4,2
^4 НБшах (уд-мин ) < 170 170 - 186 > 186
представлены следующим образом (табл. 4):
Таким образом, ориентация на выделенные показатели и определенные нами оценочные уровни, как мы полагаем, может благоприятствовать осуществлению мониторинга анаэробно-аэробных возможностей рапиристок и рационального индивидуального подбора для них соответствующих средств и методов подготовки.
Выводы.
1. Установлено, что среднегрупповые показатели анаэробных и аэробных возможностей ведущих
польских рапиристок находятся на уровне значений, характерных для представительниц данного вида спорта международного класса.
2. В факторной структуре состояния энергетических систем обеспечения двигательной активности квалифицированных рапиристок выделено четыре определяющих фактора, вклад которых в общую дисперсию выборки составил 88,1%. Наиболее информативными показателем, характеризующими указанную структуру для фактора Б1 (37,6%), является определяемый в тесте
Wingate показатель Wmax-kg-1; для фактора F2 (26,7%) показатель абсолютного максимального потребления кислорода VO2max ml-min-1; для фактора F3 (12,4%) показатель Wcr- kg-1; для фактора F4 (11,4%) - показатель максимальной частоты сердечных сокращений.
3. Установлены оценочные уровни проявления квалифицированными рапиристками наиболее информативных показателей их анаэробно/ аэробных возможностей:
- для Wmax-kg-1: < 7,2 - ниже среднего уровня; 7,2...9,4 - средний уровень; > 9,4 -выше среднего уровня;
- для VO2max ( ml-min-1): < 2200 - ниже среднего уровня; 2200....2930- средний уровень; > 2930 - выше среднего уровня;
- для Wcr- kg-1: < 2,8- ниже среднего уровня; 2,8 ...4,2 - средний уровень; > 4,2 -выше среднего уровня;
- для HR -1): < 170 - ниже среднего
max (уд-мин ' А
уровня; 170... 186 - средний уровень;
- 186 - выше среднего уровня.
Литература
1. Bac H. Tau (2005). Fencing. Competitive training and practice the foil, the epee, the saber. http://home.lynx.net/bactau/ intro.htm).
2. Stewart J, Peredo AR, Williams CM. (1977). Physiological and morphological factors associated with successful fencing performance. J Hum Ergol (Tokyo), Sep; 6 (1): 53 - 60.
3. Nystrom J, Lindwall O, Ceci R, Harmenberg J, Svedenhad J, Ekblom B. (1990). Physiological and morphological characteristics of word class fencers. Int J Sports Med. Apr; 11 (2): 136 - 139.
4. Vander L., Barry F., Wrisley D., Scherf J., Kogler A.A. and Rubenfire M. (1984). Physiological profile of national-class national collegiate athletic association fencers. J Am Med Assoc, 252: 500 - 503.
5. Ronikier A. (2002). Diagnostyka fizjologiczna procesu treningowego. W: T. Ulatowski (red.) Zastosowanie metod naukowych na potrzeby sportu. Warszawa: 118 - 119.
6. Thoden J. Testing Aerobic Power. Physiological Testing of High Performance Athlete. - Champaign, Illinois: Human Kinetics Books, 1991. - P. 107-173.
7. Платонов В.Н. (1997). Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев, Олимпийская литература: 584 с.
Поступила в редакцию 10.09.2007г.
ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ АСОЦІАЦІЇ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНОЇ ОЛІМПІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
Томенко О. А.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка
Анотація. Особливості становлення і розвитку Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії. Досліджено особливості становлення і розвитку Асоціації учасників міжнародної олімпійської академії. Вона функціонує як незалежна громадська організація, що має спільні з МОА цілі і задачі - розповсюдження ідеалів олімпізму у світі, популяризація олімпійської освіти, дія у якості мережі, що поєднує та координує дії минулих учасників сесій міжнародної олімпійської академії. Ключові слова: олімпійська освіта, Асоціація учасників міжнародної олімпійської академії, олімпійський рух.
Аннотация. Томенко А.А. Особенности становления и развития ассоциации участников международной олимпийской академии. И^ледованы особенности становления и развития Ассоциации участников международной олимпийской академии как института олимпийского образования. Она функционирует как независимая общественная организация, которая имеет общие с МОА цели и задачи - распространение идеалов олимпизма в мире, популяризация олимпийского образования, действие в качестве сети, которая объединяет и координирует действия бывших участников международной олимпийской академии.
Ключевые слова: олимпийское образование, Ассоциация участников международной олимпийской академии, олимпийское движение.
Annotation. Tomenko A.A. The peculiarities of International Olympic Academy Participants Association existence and development. The existence and development peculiarities of International Olympic Academy Participants Association as an olympic education institution were investigated. It exists as an independent public organization, which has a common goals with IOA - the spreading of olympic ideals, the popularization of оlympic education, acts as a net for unification and coordination of former International Olympic Academy participants.
Key words: оlympic education, Olympic Academy Participants Association, оlympic movement.
Вступ.
Національні олімпійські комітети різних країн сприяють створенню організацій, діяльність яких пов’язана з олімпійською освітою. Значна увага питанням олімпійської освіти молоді в дусі ідей олімпізму приділяється в роботі Міжнародної олімпійської академії (МОА) і Національних олімпійських академій, які створені в багатьох країнах [ 1; 3; 7].
Слід також зазначити, що на міжнародному рівні найбільш відомим інститутом, що займається олімпійською освітою є МОА. В основі діяльності міжнародної олімпійської академії лежить реалізація освітніх програм та проектів. Серед них: міжнародна сесія молодих учасників; міжнародний семінар післядипломної олімпійської освіти; об’єднана міжнародна сесія президентів національних олімпійських академій, членів і представників національних олімпійських комітетів і міжнародних федерацій; об’єднана міжнародна сесія педагогів і представників вищих навчальних закладів й інших інститутів з фізичного виховання; спеціальні сесії для представників установ та організацій, діяльність яких пов’язана з олімпійським рухом (національні олімпійські комітети, національні олімпійські академії, міжнародні спортивні федерації, товариства спортивної медицини, асоціації тренерів, суддів і спортивних керівників); спеціальних сесій для інститутів, які мають непряме відношення до олімпізму, проте націлені на поширення олімпійських ідей та інші [1].
Досить часто в літературних джерелах вітчизняних і закордонних авторів [1;2;4;5;7] зустрічається інформація про особливості проведення вищезгаданих сесій і програм МОА, але практично відсутні дані про наявність організацій, що створені на базі і під патронатом МОА. Однією з таких організацій є Асоціація учасників міжнародної олімпійсь-
