CC BY
29
6. Щепкин А.В. Экологический менеджмент: игровое моделирование экономических механизмов в экологии// Инженерная экология. - 1996, № 6. - С. 44-50.
7. Кондратьев К.Я. Ключевые аспекты экологической политики// Изд. РГО. - 1995, т. 127, вып. 4. - С. 1-10.
8. Бертокс П., Радд Д. Стратегия защиты окружающей среды от загрязнений: Пер.с англ. - М.: Мир, 1980. - 606 с.
9. Стадницький Ю.1. Проблеми управлшня процесом зниження емюп забруднень в межах територiальних адмшютративних одиниць// Матерiали мiжн. конф. "Сощально-еконо-мiчнi та екологiчнi проблеми розвитку адмiнiстративних районiв": В 3 т. - Львiв, 1997, т.2. -С. 234-242.
10. Экономические основы экологии// В.В. Глухов, Т.В. Лисочкина, Т.П. Некрасова и др. - СПб.: Спец. литература, 1995. - 280 с._
УДК 630*477:630*091 Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук;
студ. Л. Ф. Гончаренко - УкрДЛТУ
еВРОПЕЙСЬКЕ БАЧЕННЯ "YCn^HOÏ ЛIСОВОÏ ПОЛ1ТИКИ"
(НА ПРИКЛАД1 ДЛИН)
Проаналiзовано та узагальнено тенденцп розвитку люово'1' пол^ики Данп, для яко'1 характеры neBHi нацiональнi особливостi, якi дають змогу оцiнювати ïï як ус-пiшну, добре функцiонуючу, скоординовану i багатосторонню полiтику.
Ключов1 слова: шструменти люово'1' полiтики, стале управлiння люами, лiсове законодавство, нацiональна лiсова програма.
Doc. I.P. Solovij; stud. L.F. Goncharenko - USUFWT European vision of the successful forest policy (Denmark as a case study)
Current tendencies of the Denmark's forest policy development have been analyzed in the paper. This policy has some original national differences which gives the possibility to say about it as successful, good functioning coordinated and multiple policy.
Keywords: forest policy instruments, sustainable forest management, forest law, National Forest Program.
Вступ
Дашя вщр1зняеться вщ шших скандинавських краш високою щшьтс-тю населення, домшуванням сшьського господарства i невеликою площею лшв. Люистють краши - 12 %, площа лшв й шших насаджень - 579 тис. га, на одного мешканця краши припадае тшьки 0,11 га. Дашя належить до краш 1з найвищою у Сврош часткою штучного люовщновлення, яке становить 87 %, в той час, як природне - 6 %, решта - комбшоване. При загальному що-р1чному приросл лшв i шших насаджень у розм1р1 5,2 млн. м , обсяг рубань
ф 3
в них становить тшьки близько 2 млн. м [4].
Штучш люи становлять коло двох третин вщ покршш люом площд, решту складають нашвприродш л1си. Дшянок л1су, позбавлених людського втручання, майже не залишилось. Понад 60 % лшв - це насадження хвойних порщ, переважна частина яких одновжов1 монокультури. У приватних руках перебувае 67 % лшв (26246 люоволодшь 1з загальною площею 391 тис. га), у державних - 33 % (360 люоволодшь 1з загальною площею 188 тис. га) [4]. Менше 10 % люових земель належить 90 % люовласниюв, тому юнуе багато малих люоволодшь [8].
У Дани наявний вшьний доступ до вЫх державних лiсiв, до приватних лiсiв доступ обмежено. Згiдно iз законом, вони доступнi тiльки для пiшоходiв i велосипедистiв, якi повинш триматись дорiг i стежок та перебувати там тшьки в денний час. Ця полггика спрямована на те, щоб попередити збирання грибiв i ягiд громадськiстю [3]. Фактично наявшсть i кiлькiсть недеревних продуклв лiсу е дуже обмеженою i практично не мае значення ш для приватного сектора, т для нащонально! економiки в цшому. На противагу до цього вирощування рiздвяних ялинок (яке оцiнюеться в 38 млн. дол. США) i полю-вання (яке оцiнюеться в 21 млн. дол. США) разом дае бшьше, тж вартiсть деревно! продукци (52,1 млн. дол. США).
Для бшьшосп датчан недеревнi форми люокористування (рекреацiя, дика природа, бiорiзноманiття, охорона грунтових вод, ландшафту i культурних цiнностей) е бшьш важливими, нiж деревина. Зайнятiсть у люовому господар-ствi з 1990 до 2000 р. знизилась на 6 % (з 4532 чол. до 4244 чол.), а в деревооб-робнш промисловостi, навпаки, зросла на 17 %о (з 14328 чол. до 16821 чол.), у целюлозно-паперовш знизилась на 8 % (з 10963 чол. до 10125 чол.). Загалом рь вень зайнятосп можна вважати достатньо високим - на 1000 га припадае 8,7 пращвниюв (для порiвняння, у Фшляндн - 1,1, у Норвегн - 0,6) [4].
Дiяльнiсть лiсового сектора не задовольняе високих вимог кра!ни у ль сопродукцп. Понад половину ринку забезпечуеться за рахунок iмпорту. Бшь-шiсть м'яколистяно! деревини проходить обробку на мюцевост^ високоякiсна деревина твердолистяних порщ iмпортуеться з Китаю та шших азiатських кра!н. 1мпорт 11 постiйно зростае. Потужна меблева промисловють Дани пок-ладаеться на iмпортну сировину i експортуе основну частину продукци.
-г/% • • ••••••
Концепцш нацюнально! люово1 полггики
Пiсля Гельсшсько! конференци 1993 р. Дашя у 1994 р. прийняла Стра-тегiю Сталого Управлiння Люами. Стратегiя була подана урядом у парламент у формi меморандуму, у якому видшено 12 дiй, спрямованих на стале веден-ня люового господарства. Меморандум трьох мiнiстрiв (довкшля, сiльського господарства i зовнiшнiх вщносин) об'еднав 1х зусилля, створивши спшьну основу для втiлення стратеги.
Вважають, що Данiя досягла значного прогресу у розробщ Нащональ-но! люово! програми [7]. Це зумовлено, зокрема, ршучими зусиллями Мшс-терства Екологи i Енерги у цiй сферь Використовуючи переваги можливостi поставити лю i лiсове господарство у пол^ичнш агендi, Мiнiстерство зумiло сконцентрувати управлшня лiсовою полiтикою пiд своею юрисдикщею.
Незважаючи на те, що в кра1ш домiнують штучнi лiси, вони розгляда-ються як частина природи, i з кiнця 1990-х роюв лiсовий сектор набрав еко-лопчного профiлю, успiшно конкуруючи навiть з еколопчними оргашзащ-ями з екстремальними поглядами. Однак, це не завжди знаходило вщобра-ження в люовш полiтицi через недостатне бюджетне фшансування i напруже-ну економiчну ситуащю у приватному лiсовому господарствi.
Наприюнщ 1990-х рокiв лiсова полiтика Дани була цшковито пере-формульована у контекст сталого управлiння лiсами. Основними цшями стали [1]: подвоення плошд, покрито! лiсами (за 80-100 роюв), покращення при-
родно1 якост лiсiв, оновлення i покращення люопродукци, активна участь у мiжнароднiй люовш полiтицi.
_Табл. 1. Меморандум л'шовсн полтики: сфери дiяльностi_
Сфери нащ- ональних ирюритет1в 1. Зал1сення. 2. Оцшка зв'язання двоокису вуглецю внаслвдок залшення. 3. Зростання дослщжень 1 розвиток деревно! 1 пов'язано! з нею продукци. 4. Угода про бюмасу. 5. "Зелений лшовий менеджмент" в державних л1сах. 6. Сприяння багатоцшьовому лтсовому господарству в приватних люах. 7. Стратепя для природних л1с1в. 8. Л1с1виич1 досл1джеиня. 9. Подготовка й шформащя.
Сфери м1ж-народних ирюритет1в 10. Глобальна Л1сова Конвенщя. 11. Пвдтримка для довкшля 1 розвитку19. 12. Ствробггництво з СС.
Люова полггика Данiï зазнае все бшьш вiдчутного впливу мiжнарод-них вщносин. Заходи щодо залiсення колишшх сiльськогосподарських земель мають витоки у структурних змiнах Спiльноï Аграрноï Полiтики GC. Аналогiчно, формулювання политики щодо сталого управлiння лiсами, здшснене в рамках мiжнародних конвенцiй i резолюцш. Оскiльки, стале уп-равлшня лiсами охоплюе також полiтичнi сфери, його запровадження зумо-вить шституцшт змiни, впливи на державну адмшстращю iнших секторiв, певнi змiни у межах юрисдикци [1].
Законодавство
У 1996 р. прийнято новий Люовий Акт, спрямований на те, щоб забез-печити i покращити рiзноманiтнi функцiï лiсiв. Внесення поправок до попе-реднього Акту було зумовлене спшьною iнiцiативою приватних люовласни-юв i державноï лiсовоï служби. Акт базуеться на принцип iнтегрування ви-робничих i природоохоронних цiлей i детально визначае добрий багатоцшьовий менеджмент з урахуванням лiсовирошування, збереження природи, ландшаф-тних i iсторичних щнностей, охорони довкшля i рекреацiйних штерешв [5].
Адм1н1стративна структура
Згiдно з Актом, Нащональне Агентство Лiсiв i Природи знаходиться у шдпорядкуванш Мшютерства Довкшля i Енерги. Агентство надае експертну допомогу Мiнiстерству та шшим органам влади стосовно лiсового господарства i шших питань, яю важливi для адмiнiстрування Лiсового Акту. Агентство мае здшснювати дослiдження i розвиток, спрямоваш на реалiзацiю цiлей цього закону, забезпечувати керiвництво та шформацшну дiяльнiсть з питань лiсiв i ль сового господарства, спрямовану на iншi органи влади i широку громад ськiсть.
На вимогу люовласника Мiнiстерство (тобто уповноважене ним Нащональне Агентство Люу i Природи) зобов'язане подати декларацiю стосовно стану його лiсiв, включаючи обставини, яю свiдчать про недотримання Люо-вого Акту, чи правил, яю з нього витжають. Така декларацiя повинна бути шдготовлена впродовж восьми тижшв вiд дня отримання запиту. Мшютер-
19 Маються на уваз1 процеси, пов'язаш iß ршеннями Саммиу Рю-92 з довк1лля i розвитку
ство може встановлювати за не! певну плату. Якщо обстеження показуе, що лiсовласник чи лiсокористувач не веде люове господарство згiдно з правилами, Мшютерство може встановити, як повинш виконуватись певнi роботи для виправлення ситуацй, включаючи деревнi породи, методи обробiтку, якi необхiдно використовувати. Можуть бути встановлеш i певш часовi рамки для виконання робгг. Якщо лiсовласник не погодився виправити невщповщ-нiсть законодавству, зробити це його може зобов'язати суд, або ж будуть вжит штрафнi санкцй.
Для перевiрки дотримання законностi Мiнiстерство може здiйснювати перевiрку власностi, де розташоваш лiси чи лiсовi заповщт об'екти. Така пе-ревiрка може здшснюватися без судового рiшення, при недостовiрнiй щенти-фшаци iз попередшм, наскiльки це можливо, попередженням люовласника чи лiсокористувача.
Еколог1чн1 аспекти л1сово1 пол1тики
Одшею з основних проблем датського люового господарства е проблема насаджень, створених на торф'яних грунтах, особливо посадок смереки, i !х переведення у бiльш стабшьш i рiзноманiтнi насадження, оскiльки впро-довж останнiх рокiв вони ослабли, що, як вважають, зумовлено еколопчними i клiматичними факторами, а також домшуючою лiсiвничою практикою.
Ситуацiя покращуеться iз запровадженням у 1995 р. схеми надання гранив за покращення стану насаджень i реалiзащю проекту "Зелений люо-вий менеджмент", в рамках якого державна люова служба надае увагу поряд з шшими питаннями i питанню формування бшьш стабiльних i рiзноманiтних насаджень.
Значний вплив на довкшля мае застосування техшки в лiсах. Загальною тенденщею е створення i використання бшьш "еколопчно дружнiх", тобто менш шкiдливих для довкiлля. З 1 шчня 1997 р. Нацiональне Агентство Лiсiв i Природи запровадило новi вимоги до лiсових машин, що використовуються в державних лiсах. Вони стосуються i приватних осiб ^рм), що укладають кон-тракти на ведення таких робiт у державних люах. До цих вимог належать:
• використання "зеленого" бензину 1 дизельного палива;
• використання мастил, як бюлопчно розкладаються, для пдравл1чних 1 лан-
цюгових пил;
• використання мастил, ф1льтр1в для них 1 катстр, як повинт бути скероват
на повторне використання або знищення;
• використання широких шин для зменшення тиску на грунт.
Забруднення грунтових вод через використання пестицидiв е основною еколопчною проблемою в Дани. Пестициди в Дани у люовому господар-ствi особливо застосовуються при вирощуваннi рiздвяних ялинок. Нацюналь-не Агентство розробило стратепю на перiод 10 роюв, щоб зовсiм вщмови-тись вщ !х використання, i деякi з них вже заборонеш. У зв'язку з цим на-уковцi i практики мають за мету розробити i запровадити альтернативш тех-нологй для прополювання бур,янiв i боротьби з бур'янами.
Датська програма залюення земель за останнi роки стимулювала про-екти залюнення в зонах, важливих для охорони грунтових вод. 1з запрова-
дженням субсидш на залiснення у 1980 р. 80 % залюень приватних земель ви-конано без пестицидiв.
У 1998 р. розроблено план дш щодо подальшого поступового скоро-чення використання пестицидiв i зменшення внесення добрив у державних люах. У додаток до цього Нащональне Агентство Люу i Природи розвинуло i апробувало методи виробництва еколопчно чисто1 продукци, якi повиннi знайти застосування у цшому лiсовому секторi. З початком 1998 р. запровад-жена нова спрощена схема подання субсидш, спрямована на сталий розвиток у приватних люах i субсиддавання тих робгг, як можна вiднести до природо-охоронних i сприятливих щодо довкшля [6].
З метою збереження бiорiзноманiття з середини 1990-х роюв значш заходи було здiйснено щодо охорони в люах рщюсних видгв рослин i тварин. Починаючи з 1999 р. розпочато роботу над Нащональною Люовою Програ-мою, робота над нею тривае доЫ. У рамках ще1 роботи для ознайомлення громадськост надаються техшчт звгти щодо збереження бюргзномашття, ве-дення господарства i проведення залгснень [7].
Сощальш аспекти, участь зац1кавлених стор1н
Вгдповгдно до Стратеги, загальна лгсова полгтика е результатом ек-стенсивного процесу консультацш i громадських слухань. Фгнансування стратеги було результатом вгдкритого процесу гз врахуванням внеску i ко-ментаргв до проекту Стратеги з боку громадських екологгчних оргашзацш, об'еднань лгсовласникгв, представникгв лгсово1 промисловостг.
У цшому, мгсцевг i нащональш громадськг еколопчш оргашзацп й гн-шг групи защкавлених сторш беруть участь у консультащях при шдготовщ менеджмент-плашв для державних люових райошв. Це досягаеться, зокрема, через створення рад мюцевих користувачГв Гз представництвом уЫх защкав-лених сторш [8].
Перспективи розвитку
У Датськш Стратеги для Сталого Управлшня Люами було визначено 18 нащональних критерив сталого управлшня люами, як е визначальними у люовш полГтищ при визначенш умов економГчного стимулювання, визначен-m напрямюв наукових дослщжень i розвитку сектора в цшому. Bti 18 критерь 1в е рГвносильними i випливають Гз мГжнародних зобов'язань краши. Розбит вони на п'ять основних груп "Використання лГЫв", "Охорона люГв", "Розвиток люГв", 'Чнституцшш рамки i можливостГ", "МГжнародне сшвробггаицтво".
У додаток до 18 датських критерив та Гельсшських критерив вони зараз трансформуються у керГвш принципи (guidelines - англ.) для операцшно-го (виробничого) рГвня, тобто рГвня люоволодшня. Датська люова статистика приводиться у вщповщтсть до нових вимог, пов'язаних Гз використанням Гельсшських шдикаторГв сталого управлшня люами.
У найближчГ роки передбачаеться деталГзоване розроблення базових виробничих принцишв для сталого ведення люового господарства i перегляд Стратеги Природних Лшв для того, щоб забезпечити як максимально можли-ве розширення площ лшв, зорГентованих на збереження бюрГзноманггаостГ,
так i iнтереси комерцiйного лiсового господарства. Найвищий прiоритет у найближчi роки матимуть заходи щодо залюення, насамперед, у зонах охоро-ни грунтових вод, поблизу мiст чи там, де люи е частиною земно! екомережi разом iз iншими дшянками рослинностi [6].
Оскiльки приватний сектор розвиваеться за сценарiем сталостi, важливу увагу придiляють добрим маркетинговим умовам люопродукци. Бiльш широке використання деревини й шшо1 люопродукци не тшьки сприятиме розвитку ль сiв, але також зменшенню суспiльних потреб в шших невщновних ресурсах.
Висновки
У цшому, лiсову полiтику Дани ощнюють як добре функцiонуючу, скоординовану i багатосторонню через двi основнi причини. Перш за все, тому, що вона стала полггичним прюритетом внаслщок мiжнародних процесiв щодо лiсiв i отримала висококвалiфiкованих державних службовщв. Данiя бере активну участь у мiжнародних процесах щодо сталого розвитку свгтових лiсiв, зокрема, здiйснюе фшансування проектiв з охорони тропiчних лiсiв. Кра'на активно пiдтримуе iдею прийняття Глобально!' Люово! Конвенцн, як законодавчо обов'язкового документу.
По-друге, лiсовий сектор Дани е дуже малим з макроекономiчноl точки зору, однак, сектори, з протилежними штересами i потужнiшi у фшансу-ваннi, не домшують над ним [2].
Концентращя люово! полiтики забезпечила ефективнi рамки для поль тики, сильно скоординовано!' всерединi лiсового сектора i за його межами з шшими секторами i политиками. Лiсовий сектор набрав еколопчного профь лю i висловлюе аргументи на користь катт^заци значно!' частини неринко-вих вигод вщ лiсового господарства через урядовi субсиди й iншi засоби фь нансового трансферту. Виправданням тако'' позицн е те, що еколопчш виго-ди забезпечуються суспiльству безоплатно.
Л1тература
1. Boon, Tove Enggrob (1997). Resent trends in Forest Policy Research in Denmark. In: Review of Forest Policy Issues and Policy Processes. Tikkanen, I.: Gluk, P., Solberg, B. (editors). Proceedings of the International Summer School on Forest Policy Analysis, Joensuu, Finland, 2-8ju-ne 1996.
2. Plum, P. 1998. Denmark: non-wood forestry in a densely populated temperate country. In G. Lund, B. Pajari & M. Korhonen, eds. Sustainable development of non-wood goods and benefits from boreal and cold temperate forests, P. 125-130. Proceedings of the International Workshop, Joensuu, Finland, European Forest Institute.
3. State of Europe Forests 2003. The MCPFE Report on Sustainable Forest Management in Europe. Jointly prepared by MCPFE Liaison Unit Vienna and UNECE/FAO, Vienna, 2003.
4. The Danish Forest Act. As amended by Act no. 959 of November 2, 1996. - The National Forest and Nature Agency Denmark. - http://www.sns.dk/skov/Forestact.htm.
5. The Danish Nature and Environment Policy 1999. Summary Report. Forestry.
6. Zimmerman, Willey; Mauderi, Ueli (2001). National Forest Programs in European Countries. An initial overview based on a quick survey in countries participating the COST E- Action, Vienna, 2001.
7. http://www.fao.org/forestry/foris/fortis/webview.
8. http://www.baltic21.org.
