CC BY
9
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО КОМПЛЕКСУ
УДК 330 + 577.4 Доц. Я.В. Кульчицький, к.е.н. - УкрДЛТУ
ЕВОЛЮЦ1Я СОЩАЛЬНО-ЕКОЛОПЧНИХ В1ДНОСИН У КОНТЕКСТ ТРАНСФОРМАЦП СИСТЕМИ СУСП1ЛЬНИХ
В1ДНОСИН
Посилення антропогенного впливу на природу, зростання технолопчних можливос-тей людства визначае необхiднiсть свiдомого конституювання категорií сощально-еколо-гiчних суспiльних вiдносин. Це дозволить вщобразити в теори реальне юнування такого виду суспiльних вiдносин i надалi свiдомо впливати на ix формування i розвиток.
Doc. Ya. Kul'chyts'kyi- USUFWT
Evolution of social ecological relations in the context of social relations system
transformation
Enhancing of anthropogenic influence on nature and increase of human technological opportunities define the necessity of conscious constitution of the category of social ecological relations. It will allow to reflect in theory the real existence of social relations of such a kind and to influence consciously their formation and development.
Взаемоввдносини людини з довюллям опосередковаш сощумом. Сощаль-но-еколопчш ввдносини, тд якими бiльшiсть дослвдниюв ще! проблеми розумь ють ввдносини, яю склалися мiж суб'ектами суспшьного життя у процесi усввдом-леного перетворення природи, реально шнують протягом вие! iсторii людсько! цивiлiзацii. Перед людьми завжди поставала необхщшсть визначення засадничих принцитв власно! та суспшьно! взаемоди з оточуючим середовищем.
З урахуванням реалш сьогодення соцiальнi i природнi аспекти життя людини як школи повиннi розглядатися у нерозривнш органiчнiй едностi. Усуваю-чись ввд керiвництва соцiальними процесами, людська стльнота може зробити довкiлля непридатним для власного шнування. Адже еколопчна криза, яку сього-днi переживае людство, проявляеться i проявлятиметься не тшьки в руйнаци на-вколишнього природного середовища, але й у занепадi само! людини як бюлопч-но! iстоти. Деформаци, спричиненi людським впливом на довкшля, мають сво!м зворотнiм наслiдком спотворення само! людини. Неоздоровлення довкшля може викликати до життя руйшвш соцiальнi процеси, яю навiть здатнi перервати розвиток цивтзаци [3, ст. 30].
Зростання техшко-технолопчних можливостей людства i посилення його антропогенного впливу на природу ще актившше переконуе в необхвдноста усвь домлено! констатаци iснування категори соцiально-екологiчних суспiльних ввдно-син. Це дозволить вщобразити в теори реальне шнування цього виду суспiльних ввдносин для того, щоб надалi сввдомо впливати на !х формування i розвиток.
У проблемi взаемин мiж людиною i природою можна видшити два аспекти: матерiальний та духовний. На нашу думку, перший унаочнюеться еколопч-
ною дкльшстю, а другий - еколопчною культурою, сформованою на засадах пев-но1 системи цшностей, яю виявляються в анропо- чи екоцентристськш свщомость
М1ж духовним та матер1альним аспектами шнуе тшний зв'язок. Д1яльшсть як основа функцюнування суспшьно'1 системи неможлива без духовного забезпе-чення. Чим вищий р1вень д1яльносл, тим сильшша потреба в 11 духовносл [1, ст. 16]. Основу духовного забезпечення еколопчно! д1яльносп становить система цшностей, яю засвоеш св1дом1стю суб'еклв ще'1 д1яльносл 1 у сукупност визна-чають характеристики ввдповвдного типу еколопчно'1 культури.
Сощально-еколопчш суспшьш вщносини формуються через взаемодгю суб'еклв еколопчно'1 д1яльносл з приводу сввдомого перетворення природного середовища. Для анал1зу такого типу ввдносин необхщно насамперед виявити спе-цифшу свиоглядних цшностей, яю зумовлюють характер ще'1 взаемоди.
В цьому розумшш сощально-еколопчш суспшьш ввдносини е своервдною суспшьною програмою з перетворення природи шляхом здшснення еколопчно'1 д1яльност1, спрямування яко! визначаеться еколопчною сввдомштю.
Особлив1сть еколопчних ввдносин як регулятора природозмшюючо! пове-дшки людей полягае в тому, що в них зосереджуеться весь досвщ попередшх по-колшь взаемоди людства з природою. Ще донедавна це був досввд протистояння 1 постшно'1 боротьби. I тшьки сьогодш, в результата р1зкого зростання негативних насладив антропогенного впливу на середовище свого шнування, людство усвь домлюе необхвдшсть сшвпращ з природою з метою 11 якнайшвидшого ввдтворен-ня. У цьому розумшш еколопчш ввдносини виконують функщю сощального регулятора, поеднують людей, спрямовують 1 санкщонують 1х природоввдтворюючу актившсть.
Сощально-еколопчш суспшьш ввдносини як загальш зв'язки, що оргашзо-вують, або поеднують бшьшу частину населення щодо його еколопчно'1 д1яльнос-т1, викликаються до життя усввдомленням гостро1 необхщносл забезпечення ра-щонального природокористування.
Еколопчш ввдносини, що з одного боку, е оргашзуючими чинниками еко-лопчно'1 д1яльносл людей, спрямовано1 на задоволення 1х потреб у засвоенш природного свггу, визначаються цими потребами 1 змшюються разом з ними. З шшо-го боку, суто споживацьке ставлення до довюлля в юнцевому шдсумку призво-дять до знищення природних ресурс1в 1, таким чином, зменшуе потенцшш мож-ливосл природного свггу щодо задоволення життевих потреб людей.
Еколопчш ввдносини прогресивш тод1, коли вони тшно пов'язаш з еколо-пчними потребами бшьшоста населення, тдвищенням р1вня його еколопчно'1 безпеки. Тут необхвдно зауважити, що тд еколопчними потребами необхвдно ро-зумии справжш, глобальш потреби, яю не обмежуються мшливими вимогами сьогодення, а пов'язаш 1з збереженням природного свиу у всьому розмштп його прояв1в. За такого розумшня еколопчних потреб долаеться суперечшсть м1ж не-обхвдшстю переор1ентаци суспшьно'1 сввдомосл на екоцентристську систему щн-ностей 1 розумшня сощальних потреб як одного з чинниюв формування суспшь-них вщносин.
Осюльки ми визначаемо суспшьш ввдносини, котр1 виникають внаслвдок 1 в процес усввдомленого перетворення суб'ектами суспшьного життя навколиш-
нього природного свггу, як сощально-еколопчш, необхщним е з'ясування специ-фши соцiальних вiдносин порiвняно з вщносинами суто суспiльними.
У вiтчизнянiй лiтературi соцiальнi вiдносини найчастiше розглядаються як стосунки ]шж групами людей, що посiдають pi3He соцiальне становище, беруть неоднакову участь в економiчному, полггичному чи духовному життi суспiльства. За такого розумшня суб'ектами соцiальних вщносин е переважно рiзнi спiльноти людей (малi чи великi соцiальнi групи, наци, професiйнi об'еднання тощо), вио-кремленi за рiзними ознаками, залежно вiд мети та завдань дослщження. На нашу думку, таке дещо звужене розумiння соцiальних вiдносин значною мiрою Грунту-еться на марксистськш методологи, за якою домiнантою сощальних наук завжди була проблема рiвностi, iнтерпретованоï як рiвнiсть певних сощальних груп, вио-кремлених за ознакою 1'х ставлення до засобiв виробництва. Аналiз розшарування суспiльства за класовою ознакою, можливо, й був доречним наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст., однак сьогодш проблема сощально'1 стратифiкацii i, вiдповiдно, визначення на такш пiдставi структури суспшьних вiдносин, iстотно ускладнена, про що сввдчить розмаггтя думок з цього приводу багатьох вггчизняних i зарубiж-них дослiдникiв.
Розгляд системи сощальних ввдносин за такого розумiння 1'х сутностi пе-редбачае аналiз сощально'1 структури суспiльства. Адже, якщо ми визнаемо соща-льнi вiдносини як ввдносини мiж рiзними соцiальними групами, класами, спшьно-тами чи окремими шдиввдами, то неминуче виникае запитання: про яю верстви суспiльства, власне, йде мова? Питання сощально'1 стратифшаци сучасного суст-льства i, зокрема, украшського, могло б стати предметом окремого наукового до-слiдження, ми ж тшьки зазначимо, що, на наш погляд, невизначешсть соцiальноï структури сучасного украшського суспiльства певною мiрою пояснюеться його не-стабiльнiстю, перехщним етапом реформування основних засадничих принцишв.
Традицiйно вважаеться, що соцiальнi ввдносини необхiдно розглядати що-найменше у трьох вимiрах:
• як поняття, що спiвпадаe за cboïm змютом з категорieю "суспiльнi вiдносини". Тобто до сощальних ввдносин включаються ви вiдносини, як1 притаманш со-щальнш формi руху матери на вщмну вiд вiдносин, як1 характерш для Bcix iнших форм ïï перемщення;
• як найважливiша ознака, аспект Bcieï системи суспiльних вiдносин;
• як притаманний однiй з основних сфер життсдкльноси суспiльства (сощальнш) специфiчний вид суспiльних вiдносин, що юнують поряд з iншими - економч-ними, полiтичними, духовними вiдносинами [2, ст. 285].
Першi два запропоноваш пiдходи не видаються нам переконливими, оскь льки, ототожнення соцiальних i суспшьних вщносин е безпiдставним, а розумшня сощальних вщносин як одного з аспекпв суспiльних вiдносин, без визначення його головних характеристик, теж тшьки декларуеться, а не аргументовано доводиться. Звiдси, найбшьш переконливою е точка зору про рiвноположне мiсце со-цiального поруч з суспiльним, що дозволяе розглядати сощально-еколопчш ввд-носини як самостшне утворення в системi суспiльних вщносин.
Перспективним можна вважати i шдхвд, за яким визначення соцiального даеться через систему щнностей та орiентирiв, якi визначають спрямованiсть дiя-льность Стосовно соцiально-екологiчних суспiльних вiдносин це означае, що са-
ме певна сукупшсть антропо- чи екоцентристських цшностей, засвоених сввдомш-тю, визначае характеристики еколопчно'' дiяльностi, ii спрямування i наслiдки.
Аналiзуючи позици деяких вчених [4, 5] щодо розумiння ними феномену сощального, доходимо висновку, що пiд соцiальним необхiдно розумiти сукупшсть якостей i особливостей сустльних вiдносин, яка демонструеться iндивiдами чи сустльними угрупованнями у процесi стльно! дiяльностi (взаемоди) i яка проявляеться у ставленш !'х один до одного, до свого становища у суспшьств^ до явищ i процеив суспiльного i природного життя. Таким чином, тд сощально-екологiчними сустльними ввдносинами пропонуеться розумiти сукупнiсть характеристик сустльних ввдносин, якi виникають в процесi усвiдомленого перетво-рення навколишнього свiту завдяки реалiзацii на практищ певного типу еколопч-но!' свiдомостi.
Проблема конституювання соцiально-екологiчних сустльних ввдносин не повинна зводитись до декларацш необхiдностi ii теоретичного виокремлення. Власне кажучи, будь-який вид сустльних вщносин спричиняе реальний вплив на сустльний розвиток тiльки за умови його iнституцiоналiзацii, тобто, по-перше, створення i забезпечення функцiонування соцiальних шститулв, якi беруть на себе функци регулювання певною сферою суспшьного життя, а, по-друге, - усввдо-млене засвоення широким суспiльним загалом певно'' системи норм i настанов, що стосуються конкретноi проблеми. Але, якщо сьогоднi можна стверджувати про наявтсть деяких соцiальних iнститутiв в системi iснуючих видiв суспiльних ввдносин, то процес iнституцiоналiзацii соцiально-екологiчних ввдносин знахо-диться на початковому етат свого розвитку. Звичайно, питанням природокорис-тування i охорони довкiлля переймаються ввдповвдт структури державного управлiння, однак спрямування 'хньо'' дiяльностi, як правило, орiентоване насам-перед на отримання сьогоденного зиску, демонструючи всi ознаки переважання антроцентристсько'' системи цiнностей.
Проблема ж переходу ввд теоретичного обгрунтування сощально-еколопч-них суспiльних вiдносин до сввдомо' ''х побудови полягае насамперед у необхвд-ностi впровадження у суспшьну свiдомiсть екоцентристсько'' системи цшностей, формування на основi цих цшностей ввдповщно орiентованоi екологiчноi культу-ри, яка визначатиме в кшцевому рахунку спрямування природоперетворюючо'' дь яльностi.
Не будучи прихильником революцшних дiй для гармошзаци взаемоввдно-син у системi "людина-природа", тобто створення принципово нового типу сустльних ввдносин, автор вважае, що тсля конституювання сощально-еколопчних вiдносин на теоретичному рiвнi, практичне впровадження нового типу вiдносин цшком можливе шляхом модернiзацii iснуючоi системи, впровадження у суспшьну свiдомiсть екоцентристських цшностей, формування у суспшьста ввдповвдно'' екологiчноi культури, яка визначатиме спрямування природоперетворюючо'' дiя-льностi.
Л^ература
1. Материальное и духовное в социальном развитии/ А.А. Лысенко, А.И. Горак, Т.И. Ящук и др. - К.: Вища школа, 1986. - 208 с.
2. Общественные отношения (социально-философский анализ)/ В.И.Куценко, И.В. Бой-ченко, Ю.Д.Прилюк и др. - К.: Наукова думка, 1991. - 288 с.
3. Панфилов А.А., Сосунова И.А. Государственная экологическая политика: узловые проблемы формирования// Социально-политический журнал. - 1997. - № 6. - С. 28-3.
4. Попова И.М. Человек и социальные отношения// Философская и социологическая мисль. - 1991. - № 7. - С. 38-45.
5. Фролов С.С. Основы социологии. - М.: Наука, 1996. - 337 с.
УДК 378.14 Доц. Л.1. MaKcwnie1, к.е.н.; ст. викл. Л.Д. Загвойська2 - УкрДЛТУ
ПРАКТИЧН1 СТУДП МАГ1СТЕРСЬКОГО КУРСУ "ЕКОНОМ1КА ДОВК1ЛЛЯ I ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В"
Йдеться про досвщ проведення навчальних практичних занять у рамках магютерсь-кого курсу, форми ознайомлення студештв з процесом вироблення прикладно! пол^ики довкшля.
Doc. L. Maksymiv, s.t. L. Zahvoyska - USUFWT
Practical studies in the framework of environment and natural resource economics master course
Experience of practical studies arranging in the framework of Environment and Natural Resource Economics Master Course is introduced. Decision-making process in the field of Applied Environmental Policy is considered.
Центр тдготовки MaricrpiB еконо]Шки довкшля i природних pecypciB ENARECO, створений у 1998 p. в УкрДЛТУ, готуе економктав-еколопв - фахiв-щв, готових виробляти ртення, що ввдповвдають вимогам сталого розвитку, тоб-то досягати задоволення економiчних потреб без нанесення шкоди довкшлю, а отже й штересам майбутшх поколiнь. Участь викладачiв европейських ушверси-тетiв - мiст Фрайбурга (Имеччина), Гента (Бельгiя) i Паду! (Iталiя) у pозpобцi структури курсу та змшту навчальних дисциплiн сприяла пiдвищенню piвня освь ти, яку ушверситет може запропонувати обдаpованiй молодь
Високий теоретичний piвень пiдготовки магiстpiв економiстiв-екологiв пiдкpiплюеться практичними студiями, у рамках яких запрошуються досвiдченi вггчизняш та заpубiжнi фахiвцi-пpактики piзних галузей народного господарства. Особливе значення для формування у студентав вщповвдних умшь i навичок ма-ють семшари навчального блоку "Екологiчна полiтика".
Прикладом може служити проведений у рамках навчального курсу "При-кладна еколопчна полiтика" семiнаp "Роль неурядових оргашзацш у pеалiзацií мунщипально! еколопчно! политики та здiйсненнi pегiонального менеджменту" за участю директора центру мунiципального та регюнального розвитку п. Г. Дробе-нка (Львiв), заступника директора центру п. Я. Брусака (Львiв), директора асоць аци мунщипально! меpежi ENERGIE CITES п. М. Станкевич (Краков), члена гро-мадсько! спiлки BSP ELECTRONIC п. С. Скрипчака (Бельска-Бяла) i начальника вiддiлу стратеги та розвитку мiста, експерта з питань якосл продукци та систем управлшня навколишнiм середовищем п. А. Вуцького (Щещн).
1 - кер1вник центру тдготовки мапстр1в економши довкшля i природних pecypciB
2 — адмшстратор проекту Dissemination ENARECO
