CC BY
66
УДК 371.15
ЕВОЛЮЦ1Я Б1ЗНЕС-ОСВ1ТИ В СВ1Т1 ТА 1НТЕГРАЦ1Я ПРОГРАМ МВА В УКРА1Н1
Баранов В.В.
Предмет досл'1дження. Предметом дослдження е теоретичн та прикладн аспекти opaaHieauji' та удосконалення украТнськоТ б'знес-осв 'ти в контект концепцУ «освта впродовж життя».
Мета роботи. Метою даноУстатт i е з'ясувати особливостi пдаотовки спещалст^в економ'чноао профлю у вищих навчальних закладах США, Свропейськоао Союзу та УкраУни, дослдити сторичний розвиток МВА та виокремити найбльш щнн елементи вдповдних проарам пдаотовки.
Методи та методолог'т досл'дження. Метoдoлoaiчну i теоретичну основу досл'дження становлять пращ заруб'жних i в/тчизняних учених. Застосовано сторичний метод, абстрактно-лоа 'чний i системний пдхд тощо.
Результати роботи. В статт'1 дослджено еволющю б'знес-освти в свт на пpиклaдi проарам МВА та обрунтовано неoбхiднiсть, дощльнЬть та перспективнсть бльш широкого використання не лише в системi нащональноУ вищоУ освти, а також в системi пдвищення квалфкацУ в межах пiдпpиемств, ф'рм, ораанзащй piзних форм власнот. Розалянуто iсторю розвитку та становлення пдаотовки по проарамам МВА, а також окремих найбльш авторитетних осередюв свтовоI' бзнес-освти, яка свдчить про значне вдставання та недостатню уваау в УкраУн до такоУ складово'У вищоУ освти менеджера як МВА. Як показують систематизован дослдження, формування ос&тньоУ доктрини i стратеаН пдаотовки фах1вц'в у краУнах €С та США здшснюються з обов'язковою участю роботодавщв та представниюв бiзнесу. В нашй держав не poзумiння бзнесу важливостi учат в освтньому прощес та в системнш пдаотовщ персоналу взaaaлi, та кервноУ складово'У зокрема стимулюе недостатню поширенсть та майже зародковий стан проарам МВА в нащональнш системi вищоУ освти.
Галузь застосування результатie. Нащональна система вищоУ освти потребуе бльшоао розповсюдження та використання як свтовоао досв/'ду МВА, так i opiентaщй на нoвiтнi oсвiтнi тенденщ'У, зокрема «Life Long Learning». Кр'ш щьоао, результати дослдження можуть бути викopистaнi як на р'тш окремоао пiдпpиемствa, так i на р'тш аалуз при пдаотовщ або пдвищенн квал'ф'кащ'У менеджеров, управлнщв, всьоао кер'тноао складу. Це дозволить не тльки пiдвищити ефективнсть системи внутpiшньoфipмoвoao навчання, а й врахувати аалузевi та pеaioнaльнi особливостi аосподарськоао функщонування.
Висновки. Досв!д розвинених кра'Ун свту показуе, що пдаотовка за проарамами МВА не лише не втрачае своеI' актуальности та дощльностi, але й еволющонуе одночасно з все 6'льш високими вимоаами сучасноУ економочноУ системи. Поява piзнoмaнiтних спещaлiзauiй в МВА, ще так само вимоаа часу, як i ороентащя на освту, або пдвищення квалофкащУ впродовж всьоао професйноао життя. Нащональна система освти, практика пдаотовки керовникв самими пiдпpиемствaми потребують ширшоао використання инструментов пдаотовки як пpитaмaннi МВА.
Запропоновано вдосконалення системи внутpiшньo фipмoвoao пдвищення квалофкащУ шляхом поеднання пдаотовки по традищйним проарамам МВА з конщепщею «Навчання на протязi всьоао життя» (Life Long Learning).
© Баран ов В .В., 2016
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 28/1
7
Ключовi слова: б'знес-осв'та, освта впродовж життя, Master of Business Administration, б'знес-кейс, Executive MBA, Full-time MBA, GMAT, майстер д лового адмнстрування.
ЭВОЛЮЦИЯ БИЗНЕС-ОБРАЗОВАНИЯ В МИРЕ И ИНТЕГРАЦИЯ ПРОГРАММ МВА В УКРАИНЕ
Баранов В.В.
Предмет исследования. Предметом исследования являются теоретические и прикладные аспекты организации и совершенствования украинского бизнес-образования в контексте концепции «образование в течении жизни».
Цель работы. Цель статьи — выяснить особенности подготовки специалистов экономического профиля в высших учебных заведениях США, Европейского Союза и Украины, исследовать историческое развитие МВА и выделить наиболее ценные элементы соответствующих программ подготовки.
Методы и методология исследования. Методологическую и теоретическую основу исследования составляют труды зарубежных и отечественных ученых. Применен исторический метод, абстрактно-логический и системный поход и др.
Результаты работы. В статье исследована эволюция бизнес-образования в мире на примере программ МВА и обоснована необходимость, целесообразность и перспективность более широкого использования не только в системе национального высшего образования, а также в системе повышения квалификации в рамках предприятий, фирм, организаций различных форм собственности. Рассмотрена история развития и становления подготовки по программам МВА, а также отдельных наиболее авторитетных организаций мировой бизнес-образования, которая свидетельствует о значительном отставании и недостаточное внимание в Украине к такой составляющей высшего образования менеджера как МВА. Как показывают систематизированы исследования, формирование образовательной доктрины и Стратегии подготовки специалистов в странах ЕС и США осуществляются с обязательным участием работодателей и представителей бизнеса. В нашем государстве недостаточное понимание бизнеса важности участия в образовательном процессе и в системной подготовке персонала вообще, и руководящей составляющей в частности стимулирует недостаточную распространенность и почти зачаточное состояние программ МВА в национальной системе высшего образования.
Область применения результатов. Национальная система высшего образования требует большего распространения и использования мирового опыта МВА, ориентаций на новые образовательные тенденции, в частности на «Life Long Learning». Кроме этого, результаты исследования могут быть использованы как на уровне отдельного предприятия, так и на уровне отдельной отрасли при подготовке или повышении квалификации менеджеров, управленцев, всего руководящего состава. Это позволит не только повысить эффективность системы внутрифирменного обучения, но и учесть отраслевые и региональные особенности хозяйственного функционирования.
Выводы. Опыт развитых стран мира показывает, что подготовка по программам МВА не только не теряет своей актуальности и целесообразности, но и эволюционирует одновременно со все более высокими требованиями современной экономической системы. Появление различных специализаций в MBA - такое же требование времени, как и ориентация на образование, или повышение квалификации в течение всей профессиональной жизни. Национальная система образования, практика подготовки руководителей внутри предприятий требует более широкого использования инструментов подготовки, которые присущи МВА.
Предложено совершенствование системы внутрифирменного повышения квалификации путем объединения подготовки по традиционным программам МВА концепции «Обучение в течение всей жизни» (Life Long Learning).
Ключевые слова: бизнес-образование, образование в течение жизни, Master of Business Administration, бизнес-кейс, Executive MBA, Full-time MBA, GMAT, мастер делового администрирования
EVOLUTION OF BUSINESS EDUCATION IN THE WORLD AND INTEGRATION MBA PROGRAMS IN UKRAINE
Baranov V. V.
Purpose. The subject of the research is theoretical and applied aspects of organizing and rationalization of Ukrainian business-education in the context of the concept "Life Long Learning".
The objective of the article is to clarify the specific features of training program for economic type specialists in higher educational establishments of USA, European Union and Ukraine, to study historic development of MBA and single out the most valuable elements of the corresponding training programs.
The subject of the research are theoretical and applied aspects of organization and Improvement Ukrainian business education in the context of the concept« Life Long Learning «. The purpose the study is to learning of the training of specialists in economics in higher educational institutions of the USA, the European Union and Ukraine, by examining their historical development and to identify the most valuable elements of the development and training
Methodology. Methodological and theoretical basis of the research consists of the works of foreign and national scholars. The methods applied are historical, abstract-logical, systemic one etc.
Results. The article presents the study of the evolution of business-education in the world on the example of MBA and grounds are given to necessity, expedience and availability of the wider appliance not only the system of national higher education, but also in the system of further training within enterprises, firms, organizations of different forms of proprietorship. The history of development and establishment of training, based on MBA programs, is presented, as well as the programs of the most authoritative organizations of the world business-education, which proves considerable backlog and insufficient attention in Ukraine to such a component of manager higher education as MBA. As systematized researches show, the formation of educational doctrine and Specialists Training Strategy in the countries of EU and USA are implemented with the compulsory participation of employers and business representatives. In our country insufficient business understanding of the importance of participation in educational process and in the systemic staff preparation in general, and the managing staff in particular, stimulates insufficient spread and almost rudimentary state of MBA programs in the national system of higher education.
Practical implications. National system of higher education requires more spreading and appliance of MBA worldly experience, aiming at new educational tendencies, particularly "Life Long Learning". Besides, research results may be used both on the level of a separate enterprise and a separate branch when training or advancing the qualification of managers, administrators, all administrative body. This will enable both to enhance the efficiency of intro-reform studying and to account for branch and regional specific features of economic regulations.
Conclusions. The experience of other countries shows that MBA program-based training doesn't lose its topicality and expedience; moreover it advances together with progressing high requirements of the modern economic system. The appearance of different specializations in is the same time requirement, as focus on education or on professional advancement through all the professional activity. National education system, managers training practice inside an enterprise requires wider appliance of preparation tools, typical to MBA.
Improving the system of firm qualification advancement via joint preparation on the basis of traditional MBA programs of "Life Long Learning" concept are suggested.
Keywords: business education, Life Long Learning, Master of Business Administration, business case, Executive MBA, Full-time MBA, GMAT.
Вступ. Бiзнес-освiта на сучасному етап розвитку Украши визначаеться завданнями переходу до демократично!' i правовоТ держави, ринковоТ економки, необхщносп наближення ïï до свтових тенденцш економiчного i сусптьного розвитку. Розвиток осв^и супроводжуеться трансформа^ею рiзних сторш сусптьного життя у тюному взаемозв'язку з перебудовою в шших сферах, водночас виступаючи для них джерелом забезпечення необхщним кадровим ресурсом.
В умовах глобалiзацiï мiжнародних економiчних та фшансових зв'язш, формування шформацшного сусптьства, в якому знання i со^альна вщповщальнють стають головними чинниками життедiяльностi людини як творчого пра^вника, споживача i члена сусптьства, виникае необхщнють у визначенш нових принцишв i шляхiв розвитку бiзнес-освiти в УкраТш, у вивченш, творчому осмисленш нов^шх тенденцш свтового розвитку осв^и, обфунтованого поеднання зарубiжних технологш iз досягненнями нацюнальноТ осв^и у процесах штеграци в европейський та св^овий проспр бiзнес-освiти.
Сполучеш Штати Америки е всесв^ньо визнаним лщером економiчноï та бiзнес-освiти, тому вивчення в першу чергу американського досвщу, а також досвщу кра'ш, як мають потужш бiзнес-школи подготовки економiчних кадрiв, набувае актуальност для Украши в сучасних умовах в^чизняноТ економки.
Постановка завдання. Метою даноТ статп е з'ясувати особливост подготовки спе^алю^в економiчного профтю у вищих навчальних закладах США, ¿вропейського Союзу та Украши, дослщити юторичний розвиток МВА та виокремити найбтьш цшш елементи вщповщних програм подготовки.
Вщповщно до мети послщовно розв'язувалися таю задачи
- аналiз оргашзаци' бiзнес-освiти в УкраТш, крашах Заходу, США;
- визначення оптимально!' оргашзаци навчання в нашш краТш за програмами МВА, враховуючи нацюнальну специфку.
Об'ект дослщження - система св^овоТ бiзнес-освiти. Предметом дослщження е теоретичш та прикладш аспекти оргашзаци та удосконалення украшськоТ бiзнес-освiти в контекст концепци «осв^а впродовж життя».
Аналiз публшацш. Бiзнес-освiта тривалий час знаходиться в центрi уваги дослщнимв. Основш тенденци розвитку зазначеного напряму освiти висвп"лено у дослiдженнях Е. Каверiноï [2], Н. Ничкало i В. КудЫа [4]. Особливосп пiдприемницькоï освiти розкрито у працях О. Романовського [5]. Становлення та розвиток вищоТ економiчноï i бiзнес-освiти Сполучених Штатiв Америки у сучасних умовах розглядаються у працях украшських та американських учених В. 1ль1'ноТ [1], Д. Джонстоуна [6], П. Деноса [8], В. Волстеда [9] та Ы.
Виклад основного матерiалу. Першi бiзнес-школи з'явились у 1819 роцi, коли в Париж1 вiдкрилася École Supérieure de Commerce. Сьогодш вона зветься ESCP Europe i належить до десятки найкращих у ¿вропк Як у будь-яку вищу школу Францп, сюди нелегко потрапити: слухачiв набирають за рейтинговим принципом на основi загальнодержавного юпиту - а ï'ï випускники зазвичай стають головними публiчними особами краши.
Наступними за хронологiею були одразу двi бiзнес-школи, вiдкритi в бельгшському Антверпенi в 1855. Institut Supérieur de Commerce d'Anvers та École Spéciale de Commerce et d'Industrie, шсля майже 150 ромв суперництва мiж державними та релИйними покровителями, злилися в незалежний Антверпенский ушверситет.
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 28/1
9
У 1857 роц пiд патронатом австрiйського iMnepaTopa Франца Йозефа вiдкрилася перша бiзнес-школа в Центральнiй eвропi: Пештська торгова академiя. За вже сформованою в Сврош традицieю, створення бiзнес-школи шщшвала мiсцева комерцiйна палата. Коли двi частини мiста з'едналися, заклад перетворився до Будапештськот торпвельноТ академи.
Пвшчна Америка приедналася до свiтовоТ ходи бiзнес-освiти у 1881 роцi - з вщкриттям Wharton Business School при Пенсильванському ушверситетк 1Т' засновником вперше стала приватна особа -бiзнесмен i меценат Джозеф Нортон. Вш передав $ 100,000 на заснування школи, де замiсть азiв у ролi пiдмайстра студент м^ би самостiйно вивчати основи бiзнес-мислення, розбиратися в економiчних циклах i логiчних зв'язках. Незабаром, до навчального плану УортонськоТ школи додали пол^ичш та соцiальнi науки.
Вiдкриття у 1900 роц Tuck School of Business стало нов^шм напрямком в галузi бiзнес-освiти. Тут вперше запропонували пюлядипломне навчання i ступiнь «Мапстра комерцiйних наук», який став за зразок у подальшому розвитку МВА.
Датою виникнення МВА вважаеться 1901 рк, коли випускники бiзнес-школи Дортмутського коледжу штату Нью Хемпшир (США) отримали стушнь Master of Business Administration. Перша у свт програма MBA з'явилася 7 ромв потому у знаменитш Harvard Business School. Перший набiр складався з 59 студенев, а на кафедрi значилося 15 ствроб^ниш. До 1924 року професори усвщомили, як бракуе пщручниш з даного напряму - було виршено проводити iнтерв'ю з провщними представниками бiзнесу i в деталях записувати дм, якi тi виконували. Студенти мали вивчати цi вщомосл i приходити на заняття з готовими рекоменда^ями вiдносно того чи шшого випадку. Методика бiзнес-кейсiв устшно використовуеться в бiзнес-школах i доск
Далi iсторiя розвивалася стрiмко. Освоенням ринку зайнялася Booth School of Business при Ушверситет Чикаго - друга найстарша бiзнес-школа Нового Св^у - 1922 року тут запустили докторську програму у сферi бiзнесу, а 1943 р. - першу Executive MBA для керiвникiв зi значним професшним досвiдом. Спочатку BSB пропонувала також програму базового рiвня для молодо але з часом вщ нет вiдмовилася.
У 1921 р. хвиля докотилася до Ази: був заснований Шанхайський торговий ушверситет, багато в чому орiентований на захщш стандарти, оскiльки 11 з 16 його викладачiв здобули осв^у в американських бiзнес-школах. У середин столiття канадська Richard Ivey School of Business першою почала видавати дипломи MBA за межами Сполучених Шталв, а в 1959 р. на навчання у Гарвард взяли жшок. 1сторичний факт: у 1915 р. випускником Гарварду вперше став афроамериканець - син колишнього раба.
Через 66 рош пюля першого випуску MBA бiзнес-школи з'явились в Сврош. Першим, хто вщкрив програму MBA в Сврош, була французька INSEAD, розташована у Фонтенбло. Вона ж стала тонером скороченого варiанту MBA - курсу тривалютю рк. У 1976 р. виникла сучасна верая GMAT - ушверсального тесту на рiвень пiдготовленостi абiтурiента до MBA, що використовують школи у всьому свт.
США довгий час вважали батьмвщиною бiзнес-шкiл, а також единою краТ'ною, де пщприемц можуть отримати гiдну освiту, поглибивши i розширивши своТ знання в галузi бiзнесу. I, хоча сьогодн азiатськi програми MBA стрiмко наздоганяють за якiстю освiти свот американськ прообрази, поки що США залишаеться визнаним лщером у сферi бiзнес-освiти.
Це пiдтверджуе, серед iншого, i рейтинг шкiл MBA, який щорiчно складае журнал Financial Times. Так, за вераею Financial Times, кращi програми MBA в свiтi в 2015 роц виглядали так (таблиця):
Таблиця. Global MBA Ranking 2015
Мiсце в 2015 Ei3Hec-wKona Краша Мкце в 2015 Ei3Hec-wKona Краша
1 Harvard Business School US 26 Indian Institute of Management, Ahmedabad India
2 London Business School UK 26 SDA Bocconi Italy
3 University of Pennsylvania: Wharton US 28 Cornell University: Johnson US
4 Stanford Graduate School of Business US 28 University of Hong Kong China
4 Insead France / Singapore 30 CUHK Business School China
6 Columbia Business School US 31 National University of Singapore Business School Singapore
7 lese Business School Spain 32 University of Virginia: Darden US
8 MIT: Sloan US 33 Indian School of Business India
9 University of Chicago: Booth US 34 Imperial College Business School UK
10 University of California at Berkeley: Haas US 35 Manchester Business School UK
11 Ceibs China 36 Carnegie Mellon: Tepper US
12 IE Business School Spain 36 The Lisbon MBA Portugal
13 Cambridge Judge Business School UK 3B Warwick Business School UK
14 HKUST Business School China 39 University of North Carolina: Kenan-Flagler US
14 Northwestern University: Kellogg US 40 Nanyang Business School Singapore
16 HEC Paris France 40 University of Texas at Austin: McCombs US
17 Yale School of Management US 42 Georgetown University: McDonough US
1B New York University: Stern US 43 Rice University: Jones US
19 Esade Business School Spain 43 University of California at Irvine: Merage US
20 IMD Switzerland 45 Rotterdam School of Management, Erasmus University Netherlands
21 Duke University: Fuqua US 45 City University: Cass UK
22 University of Oxford: Saïd UK 45 Cranfield School of Management UK
23 Dartmouth College: Tuck US 4B Purdue University: Krannert US
24 University of Michigan: Ross US 49 University of Maryland: Smith US
25 UCLA: Anderson US 50 Lancaster University Management School UK
Стенфордська бiзнес-школа - одна з найстарiших шкт MBA (заснована в 1925 роц^. Трое ïï випyскникiв стали Нобелiвськими лаyреатами, хоча загальна кiлькiсть випускнимв вiдносно невелика -всього 1B тисяч оаб за весь час. Бтьшють з них стали yправлiнцями вищоТ ланки.
Гарвардська бiзнес-школа бyла заснована в 190B роцi, з тих шр вона завжди входить до тршки кращих MBA не ттьки Aмерики, але й св^у. Крiм усього iншого, Гарвардська бiзнес-школа мае свiй жyрнал - Harvard Business Review, який публкуе новини св^у бiзнесy i високо цшуеться фахiвцями.
Особливiстю ГарвардськоТ школи е методика «кейс-стадю»: навчання вiдбyваeться на дослщженш та вирiшеннi проблем реальних практичних ситуацш.
Уортонска школа бiзнесy Пенсiльванського yнiверситетy у 2011 роц займала перше мiсце в аналопчному рейтингу. Bона е, без перебтьшення, найвiдомiшим i найпрестижнiшим навчальним закладом подiбного типу. Сьогоднi в нш викладають понад 300 професорiв, а мережева система школи одночасно охоплюе до B0 тисяч студенев. Профть школи не обмежуеться бiзнесом: там вивчають i викладають також державну пол^ику, фiнанси, страхування, менеджмент, маркетинг, особливост ринкiв нерyхомостi, тощо.
Лондонська школа бiзнесy - London Business School - перша неамериканська школа, представлена в рейтингу. Сьогодн тут юнуе широкий вибiр додатковоТ освгги, наприклад, програми Masters in Finance, Masters in Management, знаменитий Executive MBA та ш З шшого боку, Лондонська школа бiзнесy висувае висок вимоги вже до своТх абiтyрieнтiв: високий iнтелектyальний i осв^нш рейтинг недостатнi, для вступу до школи потрiбнi досягнення в бiзнесi i великий практичний досвiд.
Нарешт, необхiдно згадати бiзнес-школy Insead - французький лщер в областi бiзнес-освiти, б мiсце в рейтингу Financial Times в 2012 роцк Навчання в цш школi вiдбyваeться як французькою, так i англiйською мовами. Програми - Full-time MBA, навчання на ступшь PhD, Executive MBA та шшк
B УкраМ про бiзнес-освiтy заговорили у 90-х. 1ст^я украТнськоТ системно!' бiзнес-освiти починаеться зi створення в Киeвi Miжнародного Ыституту менеджменту (MIM) у 19B9 роц - з iнiцiативи видатного громадського дiяча Богдана Гаврилишина спiльно зi швейцарською школою IMD. На сьогодншнш день до трiйки найавторитетнiших, на думку сптьноти випyскникiв, належать також Киево^огилянська бiзнес школа, заснована у 1999 роц при одному з найстарших yнiверситетiв Схiдноï Свропи, й Miжнародний iнститyт бiзнесy - едина бiзнес-школа Украши, чи MBA-програми акредитован мiжнародною асоцiацieю AMBA.
У зародковому стаж дос залишаеться в УкраМ така складова менеджерськоТ освiти, як програми M,A (MBA) - майстер дтового адмiнiстрyвання. На нашу думку, професшна перепiдготовка за програмами MBA е додатковою професiйною освiтою, що вщповщае перепiдготовцi найвищого рiвня. Mетою програми е формування високопрофесiйних менеджерiв-практикiв, якi матимуть сyчаснi знання i навички, що дозволять Тм ефективно здмснювати керiвництво органiзацiями або самостшними пiдроздiлами в умовах ринку. Bиди програм MBA; програми MBA з загального менеджменту (Mайстер дiлового адмшютрування); спецiалiзованi програми MBA (MBA - маркетинг MBA - фЫанси, MBA - мiжнародний бiзнес i Ы.). Основнi форми та тривалiсть навчання за програмами MBA: денна - 1 календарний рк стацюнарноТ форми навчання; заочна - 1,5-2 роки; модульна/багатомодульна - 1,5-2 роки; дистанцмна. B УкраМ готують магiстрiв з <^знес-адмУстрування» у 32, а з «адмшютративного менеджменту» вiдповiдно у 34 вищих навчальних закладах. Окрiм цього функцюнуе велика кiлькiсть бiзнес-шкiл з програмою подготовки вiд одного тижня до одного дня (Mini MBA).
До найбтьш потужних шкiл MBA в УкраМ можна вiднести:
Економiчний вiсник yнiверситетy j Bипyск № 2B/1
11
Бiзнес Школа Вщкритого Ушверситету Велико!' Британiï;
Бiзнес Школа КРОК (BSK);
Бiзнес-школа Львiвського iнституту менеджменту;
Единбурзька бiзнес-школа;
1ВК КНТЕУ - 1нститут вищо!' квалiфiкацiï Кш'вського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету;
Киево-Могилянська бiзнес-школа;
Кивська вища банкiвська школа;
Львiвська бiзнес-школа Укра!'нського Католицького Ушверситету (LvBS);
Мiжнародна бiзнес-школа «Nikland»;
Мiжнародний iнститут бiзнесу;
Мiжнародний 1нститут Менеджменту (М1М-Ки!'в);
Школа бiзнесу Кш'вського шституту бiзнесу та технологiй.
Однак, поряд з вщносно великою кiлькiстю бiзнес-шкiл ситуацiя в цьому освiтянському сегмент така: сьогоднi у списку «ТОП-100 найкращих топ-менеджерiв кра!'ни» лише близько 5% керiвникiв мають вiтчизняний диплом МВА. Чому зараз так мало топ-менеджерiв бажають отримати МВА в Укра!'ш, попри те, що першi бiзнес-школи в нас з'явилися ще 1989 року - одночасно з народженням в^чизняного бiзнесу?
Про згасання штересу украïнцiв до бiзнес-освiти свщчить i той факт, що у кра!ш з 2004 року ктькють пошукових запитiв у Google за ключовим словом «mba» знизилася бтьш нiж у 10 разiв (з 22 тис. до 1,9 тис. заптчв на мюяць) на ™i загальносвiтового стабiльного зростання цього показника. Аналiзуючи причини виникнення тако!' ситуацп, ми виявили двi основнi проблеми: значна частина топ-менеджерiв не мае ч^кого уявлення про актуальнi можливосл у сферi укра!'нсько!' бiзнес-освiти, а бтьшють iз тих, хто знае про вп"чизняний МВА, вважають, що його якють не вiдповiдае висош цiнi й кiлькостi часу, який слщ на нього витратити.
Причин низького рiвня обiзнаностi управлiнцiв з можливостями вiтчизняноï бiзнес-освiти е дектька. По-перше, в Украïнi дiе порiвняно мала кiлькiсть потужних бiзнес-шкiл, як можуть запропонувати свiтовий рiвень навчання. Переважна бтьшють з яких розташована у столицк
По-друге, у споживачiв обмаль конкретно!' iнформацiï про ключовi переваги, якi мае вiтчизняна бiзнес-освiта. На сайтах бiзнес-шкiл багато шформаци, але нема чiткоï загально!' логiки, яка дозволяла би порiвнювати програми за базовими критерiям споживача. Бракуе й ресурав, присвячених саме в^чизнянш МВА-освiтi. Загальнi статтi на тему корист МВА ряснiють популярними клше. Зазвичай пишуть про те, що МВА стане перевагою в резюме, значно пщвищить вашу вартють на ринку працк дасть корисш дiловi контакти й системне бачення бiзнесу. На практицi перевага в резюме й пщвищення заробiтноï плати ринок прац зовсiм не гарантуе, корисш контакти ще треба вм^и встановлювати, а «системне бачення бiзнесу» кожна бiзнес-школа розумiе по-своему, й не завжди ясно, що конкретно вкладаеться у це словосполучення.
По-трете, укра!'нськ роботодавц й рекрутери не посшшають популяризувати iдею значущостi МВА. Примiром, у США бiльшiсть компанш серед вимог до управлiнцiв зазначають, що диплом бiзнес-школи -обов'язковий чи, принаймш, е перевагою. Звюно, не диво, що для американ^в МВА - необхiдна сходинка у побудовi успiшноï кар'ери, оскiльки першi бiзнес-школи постали там понад стол^тя тому. Але ж i укра'шськш бiзнес-освiтi вже 25 рокiв, а бтьшють топ-менеджерiв i досi не дуже усвщомлюють ïï цiннiсть.
По-четверте, рiвень культури бiзнес-освiти в Укра!'ш в цiлому дуже низький. Бтьшють роботодав^в не мають чiткого уявлення про украТнську бiзнес-освiту. Вiдтак не заохочують претенденлв з МВА й не горять бажанням оплачувати навчання сво!'х сшвроб^нимв.
Пiдсумок названих вище причин - дуже низька мотива^я наших управлш^в до первинного пошуку iнформацiï про здобуття вiтчизняноï бiзнес-освiти.
Що стосуеться невiдповiдностi «цiна-якiсть» украТнського МВА, то ця думка також мае ктька реальних передумов. Останшм часом на ринку виникло чимало низькосортних програм, як називають себе МВА («МВА за три дш» i т.п.), що дискредитувало саме поняття системно!' бiзнес-освiти. При цьому, мiж тими, хто може бути зацкавленим в шдвищенш якостi МВА-осв^и (бiзнес-школами, компанiями-роботодавцями, HR-директорами, споживачами, державою), немае ефективно!' комунiкацiï. Як наслщок - вiдсутнiсть консолiдованого погляду на розвиток в^чизняно!' бiзнес-освiти. Ось i виникае певне замкнене коло: низький попит - недостатня ктькють бiзнес-шкiл - розмита шформа^я про украТнський МВА - вщсутнють комушкацп - низька якiсть продукту.
Зовам не дивно, що досить висока цша МВА-освiти у поеднаннi з величезною ктькютю розмито!' iнформацiï та вщсутнютю мiж бiзнес-школами конкуренцiï, котра стимулювала би Тхнiй розвиток, призводить до цтковитого нерозумшня «за що платити такi грошЬ. Хоча останнiм часом склалися й позитивш тенденцiï. Наприклад, зросла ктькють «свщомих» топ-менеджерiв, якi бажають здобути МВА. За даними HeadHunter (портал проводив дослщження у вереснi 2014 р.), 54,5% украТнських управлiнцiв у найближчi п'ять рокiв планують здобути МВА. Близько половини з них хочуть навчатися саме в УкраМ
Проте, як i багато рош тому, сьогодш бiльшiсть управлiнцiв, виршивши здобути МВА, приходять у в^чизняну бiзнес-школу за рекомендацiею знайомих - ïï випускникiв, мiж тим остаточно не розiбравшись у своТх очкуваннях i конкретних вигодах, якi може дати обрана ними бiзнес-школа. Цей факт аж шяк не сприяе розвитку системно!' бiзнес-освiти в Укра!'ш.
Що могло б змiнити ситуацш та пiдвищити цiннiсть вiтчизняного МВА?
Конче noTpi6Ha якiсна iнформацiя про украТ'нський МВА, яка допомагала б керОвнику розiбратися й обрати програму, вiдповiдну його вимогам. У цьому роц був створений один Онтернет-ресурс, присвячений винятково розвитку вггчизняноТ' системно! бiзнес-освiти - http://mbafield.com.ua. Сайт надае чiтко структуровану за важливими для споживача параметрами Ыформацю про бiзнес-школи, програми й викладачiв МВА в УкраМ
Ринок також потребуе розвитку вже вОдомих бiзнес-шкiл i створення нових, не менш якiсних, у рiзних регюнах краТ'ни. Водночас, бiзнес-школам слiд налагоджувати активну спiвпрацю, яка б оформилася, наприклад, у створення украТнськоТ' асоцОацп бiзнес-шкiл з метою формування сптьних стандартiв i векторiв розвитку. На щастя, про це вже замислилися окремi представники сфери бiзнес-освiти.
Насамкшець, дуже важливо популяризувати саму Одею цiнностi бiзнес-освiти й тих конкретних переваг, як може дати управлшцю украТнський МВА. Потрiбнi також i новi, ефективнiшi способи знайомства з вОтчизняною бiзнес-освiтою. До речi, в листопадi 2012 року в УкраТ'ш з'явився зовсiм новий формат One Day MBA - один день навчання з викладачами МВА в однш iз украТ'нських бiзнес-шкiл. Захщ дозволяе ознайомитися з навчальним процесом на практик i при цьому протестувати бiзнес-школи за ключовими для потенцшних слухачiв параметрами.
Незважаючи на вс описанi недолiки, у вггчизняного МВА е безумовна перевага - навчання на прикладах i реалiях нашого бiзнесу, логiку якого часто не розумшть за кордоном. Разом з тим, незаперечною лишаеться гостра потреба активного розвитку украТнськоТ' бiзнес-освiти. Адже сьогоднi цiна нашого МВА не завжди вiдповiдае його якостк Можна, звiсно, й надалi швелювати його цiннiсть, але справжня мудрють - в умiннi концентруватися не на проблемах, а на пошуку розв'язання. Лише в консолщаци зусиль бiзнес-шкiл, споживачiв, роботодавцiв, рекрутерiв та шших учасникiв ринку украТнськоТ' бiзнес-освiти можна накреслити перспективи для подальшого активного розвитку. Й пiдвищення цшносп продуктiв вггчизняноТ' бiзнес-освiти, серед яких першочергове значення мае МВА, стане природним i закономiрним результатом такого сшльного руху.
Однак, разом з високою популярнiстю пiдготовки за програмами MBA та Ышими схожими школами, в останнм час все гостршою стае дискусiя наскiльки вартiсть такого навчання виправдано з позицп ефективносп.
Слiд сказати, що критика програм MBA, а також якост подготовки фахiвцiв за цими програмами, не е чимось принципово новим. Пюля того, як у 1959-му роц фонди Carnegie та Ford поддали нищiвнiй критицi те, що можна було вважати тодi освiтою МВА, вОдбулося багато суттевих змiн. Провщш бiзнес-школи доклали багато зусиль, щоб повернути собi хоча б часточку довiри та поваги з боку бiзнесу та критикiв.
Зараз ми можемо спостер^ати схожу тенденцiю зниження якост пiдготовки в бiзнес-школах та велику ктькють нарiкань щодо окупност iнвестицiй в таку форму навчання. У пОдтвердження цього свiдчить i така статистика: якщо в 1990 роц iснувало 259 бiзнес-школ, акредитованих американською AACSB, то зараз Т'х 505; у 1955 роцi диплом МВA отримали 3 тыс. оаб, в 2012 году Тх ктькють перевершила 100 тысяч. Зрозумто що маемо не той випадок коли ктькють переходить у якють.
Останым часом справедлива критицi знову почали пОддавати сумнiвну кориснiсть програм МВА, звинувачуючи Тх в тому, що вони не мають жодного зв'язку з реальним свггом. На думку критиюв, бiзнес-школи все бiльше та бтьше перетворюються на своерiднi клуби для майбутых консультантiв. Генеральнi директори скаржаться, що освiта МВА стае все бтьш та бiльш теоретичною, а випускники бiзнес-шкiл в реальносп не здатнi справлятися iз викликами, якi ставить перед компанiями сьогодення. Деяк рекрутери сьогоднi вже поговорюють про те, що ступЫь МВА може стати недолгом. Адже на думку найбтьш практичних керiвникiв, людина, яка затребувана на ринку пращ ыколи не стане витрачати 2 роки свого життя на заняття у бiзнес-школi.
Свiтовий аналiз, а також вОтчизняна практика бiзнес-освiти виокремлюе наступн найбiльш вагомi недолiки подготовки за програмами MBA:
1. Комерцiалiзацiя бiльшостi бiзнес-шкiл;
2. Падiння довiри та популярностi МВА на заходО;
3. Вiдiрванiсть вiд практики i орiентацiя на теорiю;
4. Вiдiрванiсть слухачiв курсу МВА вiд професшноТ' дiяльностi;
5. Зниження якостi подготовки за програмами МВА.
Як «помирити» мiж собою теорiю та практику? Розширюючи своТ' лiдерськi обрп, бiзнес-школи постiйно перебувають у пошуку способiв поеднання мiж собою теорiТ та практики. У Мiчиганському унiверситетi, наприклад, декан Stephen M. Ross School of Business Роберт Долан працюе над впровадженням навчання, яке б цтком базувалося на практик (action-based learning). «1дея полягае в тому, щоб працювати над типовими аналггичними завданнями МВА, але робити це не ттьки заради академОчно'Т оцшки, але й для практики та вттення у реальному жигп. Тобто студенти, ям вчаться на МВА не змушен будуть чекати диплома для того, щоб зайнятися справою. Вони зможуть спробувати своТ сили вже пОд час навчання».
Висновок. На нашу думку, доцтьно звернути увагу ще на одну проблему, яка не ввшшла в цей перелОк: старшня та втрата цшносп здобутих знань i навичок з часом, в тому число i за програмою подготовки МВА. Мова, насамперед, йде про те, що з початком нового тисячорОччя свгг вступив в нову епоху - епоху знань. Ефективне функцюнування в таких обставинах як економки, так i сусптьства, з його конкретними шдивОдуумами, можливо лише за умови постшного навчання та самоосвОти. Цей напрямок отримав назву концепцп «Навчання на протязО всього життя» (Life Long Learning). Таке навчання передбачае рОзноманггш форми: починаючи з дистанцшного навчання, онлайн-навчання, традицшного безперервного навчання,
ЕкономОчний вОсник унОверситету | Випуск № 28/1
13
заочних курав i закiнчуючи пiдготовкою, яку здшснюе безпосередньо людина. У процес навчання на протязi всього життя також залучен i роботодавцi усiх рiвнiв, вiд малого бiзнесу i до транснацюнальних корпорацiй, а, враховуючи загальносв^ову економiчну динамiку, можна впевнено стверджувати: актуальнiсть концепци Life Long Learning буде лише зростати. Дана концеп^я отримала насттьки велике поширення i пiдтримку, що багато економiчних експерлв дотримуються думки: сьогоднi це едина дiева антикризова програма. Ми впевненш, що для будь-якот компанiТ були б дуже виграшним програми подготовки фахiвцiв (менеджерiв), у тому чи^ i програми МВА, орiентованi на концепцш LLL, адже будь-якi знання в умовах сьогодення через 5-7 рош старшть. Пiдсумовуючи, слiд сказати, що внутршньо корпоративне навчання за своею суттю схоже з LLL i дозволяе використати потен^ал кожного пра^вника для досягнення успiху ваеТ компани для оперативноТ вiдповiдi на виклики динамiчного зовнiшнього середовища.
Список використаних джерел
1. Лы'на В. Ю. Становлення та розвиток вищо( економ'чно)' i 6i3Hec-oceimu Сполучених Штат'в Америки у сучасних умовах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / 1лына Веронка Юрпена. Ялта, 2009, 237 с.
2. Каверина 3. Ю. Тенденции развития высшего образования США : дис. канд. зконом. наук: 08.00.14 /Каверина Злина Юрьевна. - Москва, 2007. - 246 с.
3. Магдюк Л. Система осв'ти в Сполучених Штатах Америки / Магдюк Лариса // Маркетинг в УкраГнi. -2005. - Випуск: № 4(32), липень - серпень. - С. 63-65.
4. Профес'йна осв'та в заруб'жних кранах: пор'вняльний анал'з : монограф'я / за ред. Н. Г. Ничкало, В. О. Кудна. - Черкаси : Виб'р, 2002. - 322 с.
5. Романовский А. А. Подготовка граждан к предпринимательской деятельности в зкономически развитых странах (на примере США и Германии Сборник научньУх трудов «Проблеми современного искусства и культури». -Харьков : Каравелла, 1999. - С. 62-73.
6. Джонстоун Д. Б. Система высшего образования в США: структура, руководство, финансирование / Д. Б. Джонстоун // Университетское управление : практика и анализ. - 2003. - N 5-6(28). - С. 92-102.
7. Comparative Indicators of Education in the United States and other G8 Countries: 2006 [Электронный ресурс] //National Center for Education Statistics. - 2006. http://nces.ed.gov/pubsearch/pubsinfo.asp?pubid=2007006.
8. Danos P. (2010), Changing with the times. Business education must transform in response to global business needs. Business India, 4-17, 128p. [in English]
9. William B. Walstad (2001) Economic Education in U.S. High Schools, Journal of Economic Perspectives, 15-3. 195-210p. [in English]
References
1. Il'ina V.Y. Stanovlennia ta rozvytok vyschoi ekonomichnoi i biznes-osvity Spoluchenykh Shtativ Ameryky u suchasnykh umovakh : [The formation and development of the USA higher economic and business education in modern conditions] dys. kand. ped. nauk [Manuscript: the candidate's thesis in Pedagogy by speciality] Yalta, 2009, 237 p. [in Ukrainian]
2. Kaveryna Z.Y. Tendentsyy razvytyia v'issheho obrazovanyia SShA [ Trends in the development of higher education of the USA] dys. kand. ekonom. Nauk [dissertation of the candidate of economic sciences] Moskow, 2007, 246 p. [in Russian]
3. Mahdiuk L. Systema osvity v Spoluchenykh Shtatakh Ameriki [The education system in the USA] Marketynh v Ukraini [Marketing in Ukraine], 2005, 4(32), 63-65p. [in Ukrainian]
4. Nychkalo N.H., Kudina V.O. Profesijna osvita vzarubizhnykh krainakh: porivnial'nyj analiz [Professional education in foreign countries : a comparative analysis] monohrafiia [monograph] Vybir, Cherkasy, 2002, 322 p. [in Ukrainian]
5. Romanovskyj A.A. Podhotovka hrazhdan k predprynymatel'skoj deiatel'nosty v ekonomychesky razvitikh stranakh (na prymere SShA i Hermaniy)[ Preparation of citizens for entrepreneurship in leading economic country (for example, the USA and Germany)] Problemy sovremennoho yskusstva y kultury: Sb. nauch. trudov. [Problems of Contemporary Art and Culture: collect papers], Karavella, Kharkov,1999, 62-73 p. [in Russian]
6. Dzhonstoun D.B. Systema vissheho obrazovanyia v SShA: struktura, rukovodstvo, fynansyrovanye [The higher education system in the United States: structure, management, financing] Unyversytetskoe upravlenye : praktyka i analiz [University Management: Practice and Analysis] 2003, 5-6(28), 92-102 p. [in Russian]
7. National Center for Education Statistics(2007, August) Comparative Indicators of Education in the United States and other G8 Countries. http://nces.ed.gov/pubsearch/pubsinfo.asp?pubid=2007006. [in English]
8. Danos P. (2010), Changing with the times. Business education must transform in response to global business needs. Business India, 4-17, 128p. [in English]
9. William B. Walstad (2001) Economic Education in U.S. High Schools, Journal of Economic Perspectives, 15-3. 195-210p. [in English]
ДАН1 ПРО АВТОРА
Баранов Вггалш В'ячеславович, к.е.н., доцент кафедри менеджменту, економки та права, Юровоградська льотна академiя нацюнального авiацiйного ушверситету, УкраТна
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Баранов Виталий Вячеславович, к.э.н., доцент кафедры менеджмента, экономики и права, Кировоградская летная академия национального авиационного университета, Украина. e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Baranov Vitaly Vyacheslavovich, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor of Department of Management, Economics and Law, Kirovohrad Flight Academy of National Aviation University, Ukraine. e-mail: [email protected]
УДК 336:378.3
РОЛЬ ДЕРЖАВИ У СТВОРЕНН1 УН1ВЕРСИТЕТ1В СВ1ТОВОГО Р1ВНЯ
Боголiб Т.М.
Предметом досл'дження е полiтика держави у галузi вищоУосв'ти.
Мета досл'дження полягае у визначенн'! рол!' держави у створенн'! ун'!верситет'!в свтового рiвня.
Методи, що були використан в процес досл'дження. Досл'дження базуеться на д'алектичному методi наукового п'знання i системному п'дход'! до вивчення передумов виникнення i розвитку ун'!верситет'!в св'тового рiвня та рол!' в цьому держави. Використанi методи анал'зу та синтезу, методи узагальнення та пор вняння.
Результати досл'1дження. Досв'д кран, де створено унверситети св!'тового р'вня св'дчить, що держава повинна забезпечити фнансовi i законодавчi умови Ух розвитку. Це допоможе унверситетам успшно конкурувати на м'жнародному р'!вн на ряду !з критер'ями якостi i актуальност'! освти. Усв'домлюючи, що УкраУна переживае економ'чну кризу в краУнi, ми проанал'зували виклики, ризики i витрати, i показали, що будь-як нвестицУУу вищу освту в короткостроковй i середньостроковй перспектив!' дадуть в'ддачу.
Галузь застосування результатie: Мнютерство осв'ти i науки УкраУни, Верховна Рада УкраУни.
Висновки. В умовах структурноУ кризи потр'бно не обмежувати витрати на вищу осв'ту, потр'бно активн'ше оптим'зувати мережу ВНЗ, а вивльнен'! кошти вкладати у розвиток ун верситет в св тового р вня.
Ключовi слова: м'жнародна конкуренця, рейтинг ун'!верситет'!в, ун'!верситети свтового р'вня, високоефективна д'яльнсть, нацюнальна нноваЦйна система, науковi досл'дження, автоном'я ВНЗ.
РОЛЬ ГОСУДАРСТВА В СОЗДАНИИ УНИВЕРСИТЕТОВ МИРОВОГО УРОВНЯ
Боголиб Т.М.
Предметом исследования является политика государства в области высшего образования.
Цель исследования заключается в определении роли государства в создании университетов мирового уровня.
Методы, использованные в процессе исследования. Исследование базируется на диалектическом методе научного познания и системном подходе к изучению предпосылок возникновения и развития университетов мирового уровня и роли в этом государства. Использованы методы анализа и синтеза, методы обобщения и сравнения.
Результаты исследования. Опыт стран, где созданы университеты мирового уровня свидетельствует, что государство должно обеспечить финансовые и законодательные условия их развития. Это поможет университетам успешно конкурировать на международном уровне на ряду с критериями качества и актуальности образования. Осознавая, что Украина переживает экономический кризис в стране, мы проанализировали вызовы, риски и затраты, и показали, что любые инвестиции в высшее образование в краткосрочной и среднесрочной перспективе дадут отдачу.
Область применения результатов: Министерство образования и науки Украины, Верховная Рада Украины.
Выводы. В условиях структурного кризисна нужно не ограничивать расходы на высшее образование, нужно активнее оптимизировать сеть ВУЗ, а высвободившиеся средства вкладывать в развитие университетов мирового уровня.
Ключевые слова: международная конкуренция, рейтинг университетов, университеты мирового уровня, высокоэффективная деятельность, национальная инновационная система, научные исследования, автономия ВУЗ.
THE ROLE OF THE STATE IN CREATING WORLD-CLASS UNIVERSITIES
Bogolib Т.М.
The study examines the state policy in the field of higher education.
The purpose of the study is to determine the role of the state in creating world-class universities.
© Боголiб Т.М., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
15
