CC BY
12
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.2
УДК 330.1 Доц. €.М. Борщук, д-р екон. наук; здобувач 1.В. Морква -
Львiвський Р1ДУ НАДУ при Президентовi Украти
ЕВОЛЮЩОНВМ I КАТАСТРОФ1ЗМ У РОЗВИТКУ ЖИВО1 МАТЕРП
З позицш системного аналiзу, виконано аналiз характеру розвитку бюсфери. Показано, що на сучасному етат розвитку цившзаци посилюються природнi катас-трофiчнi явища, яю необхiдно враховувати у визначеннi стратеги суспшьного розвитку. Встановлено, незважаючи на те, що населення краш, якi розвиваються, страж-дае вщ численних стихiйних лих мiсцевого масштабу, таких як пожеж1, повенi, посу-хи тощо, це часто не вщображаеться у статистицi стихiйних лих.
Ключов1 слова: система, розвиток, еволющя, катастрофа, бюсфера.
Функцюнування будь-яких систем пов'язане з розвитком як незворот-ною змшою яюсного стану системи, що охоплюе виникнення нових можли-востей i тенденцш впродовж тривалого перюду юнування системи. У процес розвитку матерiальних систем дiють два, на перший погляд, несумюних, про-тилежно спрямованi процеси. Один з них визначаеться другим початком тер-модинамжи - дiею фундаментальноi асиметри в природi, що об'ективно при-пускае рух до статичноi рiвноваги, у виглядi так званоi "тепловоi смертiм. 1н-ший, на основi законiв гравiтацiйноi та електромагнiтноi взаемодп, припускае зворотний напрямок - до формування порядку у виглядi цшсних самооргаш-зованих систем, здатних породжувати не тшьки гравiтацiйнi та електричш сили, але й тепло i пов'язану з системою енергiю.
Можна видшити декiлька виткiв велико!" сшраш еволюцii природи планети, що тривала впродовж бiльш як 4 млрд роюв. Перший виток - вщ великого вибуху, з якого починаеться вщлж часу для Всесвггу, до формування Сонячно" системи, враховуючи Землю, який тривав до десяти мiльярдiв ро-кiв. Другий виток пов'язаний з геологiчною iсторiею Земл^ де рахунок ве-деться на кшька мiльярдiв рокiв, i вш завершився виникненням життя на Зем-лi i формуванням бiосфери. Третш виток тривав декiлька сотень мшьйошв рокiв i його результатом була поява людини. Четвертий виток охоплюе ri ета-пи еволюцii людини, коли вона не здшснювала ютотного впливу на навко-лишне середовище, одержуючи вiд природи всi необхщш ресурси для забез-печення свое" життедiяльностi. Сучасний, п'ятий, виток розпочинаеться з не-олiтичноi революцii, коли людина, формуючи сощум i техносферу, породила проблеми у ii взаемодп з природним середовищем. На початку третього тися-чолiття людство i природа постали перед необхiднiстю нового витка еволю-цii: або переможе траекторiя стiйкого, гармонiйного розвитку суспшьства i природи, або в бiосферi не буде мiсця для виду Homo sapiens [7].
Iсторiя свщчить, що циклiчний характер життя на Земл^ повiльна його еволюцiя час вщ часу переривались швидкими кардинальними змiнами ка-тастрофiчного (чи кризового) характеру, внаслщок чого докорiнно змшював-ся склад рослинного i тваринного свггу. У далекi геологiчнi епохи це було звичним явищем. Палеонтологам ниш вiдомi "критичнi епохи" в розвитку бь осфери, коли вимирали великi систематичнi групи рослин i тварин, якi до цього юнували десятки мiльйонiв рокiв, а також епохи швидкого розвитку окремих систематичних груп [2-6].
У цьому контексл В.1. Вернадський зазначав, що в ютори земно" кори перюдично виявляються критичш перiоди, коли геологiчна дiяльнiсть поси-
2. Екологiя довкiлля
81
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
люеться у своему темт. У цi перюди вiдбуваються найважливiшi та найзнач-нiшi змiни структури живо! речовини, що е яскравим виразом глибини геоло-гiчного значення цього пластичного вщдзеркалення живо! речовини на змiни планети, що вщбуваються [1].
На сучасному етат розвитку цившзаци населення та довкшля дедалi бiльшою мiрою вдаувають наслiдки стихiйних лих iз рiзних причин, а саме: зростання чисельност i щiльностi населення, мираци; та неупорядкована ур-банiзацiя, деградацiя природного середовища; глобальна змiна клiмату.
У таблиц подано динамiку кiлькостi найбшьших природних катастроф i величини вщповщних економiчних збиткiв [9].
Десятир1ччя 19501959 рр. 19601969 рр. 19701979 рр. 19801989 рр. 19901999 рр. 19922002 рр.
Кшьтсть природних катастроф 20 27 47 63 91 70
Економ1чт втрати, млрд дол. 42,1 75,5 138,4 213,9 659,9 550,9
Упродовж останшх двадцяти рокiв кшьюсть людей, якi щорiчно гинуть внаслщок природних i техногенних лих, скоротилася вщ 86328 - у 80-х роках до 75252 - у 90-х роках. Однак кшьюсть постраждалих вщ природних катастроф у 90-х роках зросла: якщо у 80-х роках !х було 147 млн ошб на рiк, то у 90-х роках !хня кшьюсть зросла до 211 млн оЫб на рж. Тодi як кшьюсть геофiзичних катастроф залишаеться вiдносно постшною, кiлькiсть пдромете-орологiчних стихiйних лих зросла. У 90-х роках понад 90 % жертв стихшних лих загинули внаслщок пдрометеоролопчних явищ, таких як посухи, урага-ни i повенi. Незважаючи на те, що на частку повеней припадае двi третини всiх випадкiв, коли люди страждають вiд стихiйних лих, щ поди все-таки менш небезпечнi для життя, нiж iншi природнi катастрофи, оскiльки число жертв повеней становить лише 15 % вщ загально! кiлькостi загиблих у таких катастрофах.
Ниш спостер^аеться тенденцiя до зростання ймовiрностi виникнення природних катастроф у 24 зi 49 найменш розвинених кра!н. За останнiх 15 роюв принаймнi в шести з них щорiчно вiдбувалось вiд 2 до 8 катастро-фiчних природних лих. З 1991 р. бшьше половини вшх стихiйних лих за-реестровано в кра!нах зi середнiм рiвнем соцiального розвитку, а 2/3 вЫх загиблих проживали в кра!нах iз низьким рiвнем соцiального розвитку, i лише
2 % вщ числа загиблих - у розвинених кра!нах. У розвинених кра!нах унасль док одного стихiйного лиха у середньому гине майже 23 людини, а в кра!нах
3 середшм i низьким рiвнями соцiального розвитку - вщповщно, 145 i 1052 людини [8].
Сощальний та економiчний збитки вiд катастроф важко ощнити в глобальному масштабi. Страховi позови про вiдшкодування збитку вщ сти-хiйних лих часто не дають реально! картини економiчних втрат. Наприклад, збитки вiд повеней в Австри, Нiмеччинi i Швейцари у 1999 р. були компенсо-ваш страхуванням вiд стихiйних лих тшьки на 42,5 %. У Венесуел^ у цьому ж роцi, збитки вщ повенi було вiдшкодовано лише на 4 %. Необхщно мати достовiрнi i систематичнi данi про стихшш лиха для того, щоб оцiнити !х со-цiально-економiчнi та еколопчш наслiдки як на найближчий, так i на вщда-
Науковий вкиик НЛТУ Укра1'ни. - 2011. - Вип. 21.2
лений перюди. Але незважаючи на те, що населення краш, як розвиваються, страждае вщ численних стихiйних лих мюцевого масштабу, таких як пожежi, повеш, посухи тощо, це часто не вщображаеться у статистищ стихiйних лих.
Еволюцшшсть розвитку забезпечуе стабiльнiсть упродовж тривалого перiоду функцiонування системи. Криза ж виконуе у динамщ хвилеподiбно-го, суперечливого розвитку систем три важливi функцii:
• р1зкого послабления (або яшсного перетворення) застар1лих елемеппв патв-но! системи, але яка вже втратила свш потенциал;
• змщнення нестшких елемеппв ново!" системи майбутнього циклу;
• випробовування на мщтсть i передачу у спадковють тих елемеппв системи (зазвичай це одночасно елементи надсистеми i мегасистеми), як акумулю-ються, накопичуються, переходять в майбутне (школи частково модиф1ку-ючись).
На сьогоднi тенденцii до збшьшення природних катаклiзмiв у розвитку людства визнають фахiвцi, а також керiвники бiльшостi кра!н i мiжнарод-них органiзацiй. Свiдченням цього е, зокрема, вщома декларацiя про довкшля i сталий розвиток, яка прийнята в Рю-де-Жанейро у 1992 р. У цьому контек-стi важливим аспектом формування стратегii сталого розвитку е врахування характеру розвитку природних систем.
Лггература
1. Вернадский В.И. Биосфера / В.И. Вернадский. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 376 с.
2. Водопьянов П.А. Устойчивость и динамика биосферы / П. А. Водопьянов. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1981. - 246 с.
3. Голубець М.А. ППшвка життя / М.А. Голубець. - Льв1в : Вид-во "Полл1", 1997. - 86 с.
4. Зербшо Д.Д. Гжегоцький М.Р. Еколопчш катастрофи у свт та в УкраЫ / М.А. Голубець. - Льв1в : Вид-во "БаК", 2005. - 280 с.
5. Катастрофы и история Земли: новый униформизм. - М. : Изд-во "Мир", 1986. -
471 с.
6. Кондратьев К.Я. Естественнонаучные основы устойчивости жизни / К.Я. Кондратьев, К.С. Лосев, М.Д. Ананичева, И.В. Чеснокова. - М. : Изд-во ЦС АГО, 2003. - 240 с.
7. Мороз С.А. 1стор1я бюсфери Земл1. - У 2-ох кн. - Кн. 1. / С. А. Мороз. - К. : Вид-во "Заповгг", 1996. - 440 с.
8. Washington profile. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wasprofile.org. -Экономика и бизнес.
9. Проблемы окружающей среды и природных ресурсов : обзорная информация. - М., 2005. - № 5. - С. 57-76.
Борщук Е.М., Морква И.В. Эволюционизм и катастрофизм в развитии живой материи
С позиций системного анализа, выполнен анализ характера развития биосферы. Показано, что на сегодняшнем этапе развития цивилизации наблюдается увеличение природных катастрофических явлений, которые необходимо учитывать при определении стратегии общественного развития. Установлено, невзирая на то, что население страны, которое развивается, страдает от многочисленных стихийных бедствий местного масштаба, таких как пожары, наводнения, засуха и тому подобное, это часто не отображается в статистике стихийных бедствий.
Ключевые слова: система, развитие, эволюция, катастрофа, биосфера.
Borshuk Ye.M., Morkva I.V. Evolutionism and catastrophism in the development of living matter
From the standpoint of system analysis of the analysis of the nature of the biosphere. Shown that at the present stage of civilization, there is an increase of natural disasters that
2. Еколопя довкшля
83
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
must be considered when determining the strategy of social development. It is set, without regard to that populations of countries, which develops, suffers from the numerous natural calamities of local scale, such as fires, floods, droughts and others like that, it often is not represented in statistics of natural calamities.
Keywords: system development, evolution, catastrophe, biosphere.
УДК 332.142.6:338.124.4:330.341.4 Ст. наук. ствроб. I.B. Андел,
канд. екон. наук - 1РД НАН УкраХни
ВИЯВЛЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО ДЕПРЕСИВНИХ РЕГ1ОН1В НА ОСНОВ1 ПРОСТОРОВОГО ВИМ1РУ СТРУКТУРНИХ
ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ЗРУШЕНЬ ТА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРИРОДООХОРОННО1 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Запропоновано cnoci6 дослщження виявлення еколопчно депресивних регюшв на основi структурних територiальних зрушень природоохоронно! системи, резуль-татiв й дiяльностi шляхом оргашзацп вiдповiдного монiторингу. За допомогою зап-ропонованого монiторингу можна виявити змши стану природно! системи регiону за приростом територш i3 погiршенням (покращенням) стану земель, природних ресур-ав, iз зменшенням (з6iльшенням) просторових форм охорони природи, виявити тен-денцп змiн.
Ключов1 слова: екологiчно депресивш регiони, структурнi територiальнi зру-шення, природоохоронна система, природна система, територiальна суспiльна система, регiональна еколопчна полiтика, суспiльна полiтика, природоохоронна швести-цiйна дiяльнiсть.
Перехщ до ринкових вщносин зачшае вс сфери оргашзацп життедь яльност суспшьства, зокрема i його територ1альну оргашзащю, яка охоплюе вщносини мiж розвитком економiки та охороною довкшля, виникнення депресивних територiальних ситуацш, зокрема екологiчно депресивних регюшв. Еколопчно депресивш регюни характеризуються попршенням показникiв стану довкiлля протягом останшх 5 роюв, при тому, що в минулому щ показ-ники 6ули достатньо високими. Еколопчно депресивний регюн можна оха-рактеризувати на основi просторового вимiру структурних територiальних зрушень, якi вiд6уваються у природнш системi регiону пiд впливом природо-охоронно!" системи, розвитку економши.
До секторiв територiальноl оргашзацп суспшьства належать реп-ональнi суспiльнi системи. Системний шдхщ е зручним i рацiональним iнструментом дослiдження економiчного явища. За визначенням енциклопе-дп, "система - комплекс елеменлв та !хтх властивостей, взаемодiя мiж яки-ми зумовлюе появу яюсно ново!" цшсност^ ... система як комплекс взаемодь ючих елемент1в" [1]. Якщо розглядати онтолопчний аспект поняття, то "система ... - сукупшсть елеменпв i зв,язкiв мiж ними, що юнують незалежно вiд волi людей" [1]. Якщо розглядати гносеолопчний аспект поняття, то "система - це шструмент шзнання сутностi складних матерiальних систем. I. Кант тд системою розумiв еднiсть рiзноманiтних знань, об'еднаних однiею iдеею" [1]. Економшу регiону можна розглянути як систему, "Економiчна система -комплекс шдсистем та елементiв i сукупнiсть рiзних зв,язкiв мiж ними, внас-лщок взаемодн яких виникають закони розвитку та функцюнування дано!"
