CC BY
22
Politological analysis conducted in the article combines socio-demographic, sociopolitical, socio-economic and socio-cultural components.
Representation in elected bodies and access to public services is an important marker in determining the level of gender equality in society and in decision-making system. The author analyzes the representation of women and men in elected bodies of local communities of Donetsk region, the number of deputies in Mariupol city council, the election of village, town and city heads of Donetsk region on the basis of sex, as well as the situation of the personnel reserve.
Key words: effective decision-making system, local governments, gender expertise, equal opportunities.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.; Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.
УДК 323.12 (045)
е.в. Рябшш
ЕТН1ЧНА ЩЕНТИЧШСТЬ ЯК БАЗОВИЙ ЧИННИК М1ЖЕТН1ЧНИХ
КОНФЛ1КТ1В
Розглянуто суттстъ, природу та вплив еттчно'г 1дентичност1 на розвиток м1жеттчних конфлтт1в. Анал1зуютъся тдходи втчизняних i заруб1жних учених щодо визначення цъого явища. У процеЫ до^дження було розглянуто примордиалютсъкий та конструктивютсъкий тдходи до вивчення цъого феномену. Автором запропоновано свт власний пiдхiд до вивчення цъого явища, а саме паттерно^хевюристсъкий. Наголошуетъся, що вс мiжетнiчнi конфлтти в тому чи тшому регют маютъ свог власт причини, але базовим чинником, який дае поштовх до розв 'язання мiжетнiчного конфлтту е саме еттчна iдентичнiстъ.
Ключов1 слова: мiжетнiчний конфлтт, еттчна iдентичнiстъ, примордиалiзм, конструктивiзм, паттерно^хевюристсъкт пiдхiд, цившзацтне поле.
Поняття щентичшсть у пол1тологл i сум1жних сферах наукового тзнання утвердилося порiвняно недавно, у другш половиш XX столггтя. С^мко yBipBaBrn^b у науковий проспр, воно справило ефект революцюшзуючого чинника i вiдтодi виступае як одна з виразних домшант у науковому, поличному, публщистичному дискурсах.
Зазвичай термшом «щентичшсть» позначаеться культурна норма, яка вщображае емоцшш реакцп спшьнот та iндивiдiв, тим чи шшим способом iнтеpпpетyючи оточуючий свiт i свое мюце в ньому. У психологи особи щентичшсть людини визначаеться як стшке «Я», внутршне усвщомлення себе як члена певно'1 спшьноти. У соцiaльномy сенсi iдентичнiсть мае вигляд найбшьш значущих полiтичних, культурних, релшйних та iнших оpiентaцiй, якими детермшована мережа зв'язкiв людини з групами, шститутами, iдеями тощо [4, с. 33].
У поличному дискурс iдентичнiсть зазвичай постае як наслщок процесу yсвiдомленого самоототожнення iндивiдa чи групи iз прийняттям у тому чи шшому сеpедовищi зразками поведшки, що формуються на основi певних цшнисних систем i визначають характер i спрямовашсть пpоцесiв соцiaлiзaцii та штеракцш [4, с. 34].
Прийнято вважати, що проблема почуття щентичносп е чисто фiлософською та мае вщношення лише до нашого розуму та мислення. Нaспpaвдi це не так. Еpiх Фромм
74
ввaжae, щo пoтpeбa в пoчyттi caмoiдeнтичнocтi виникae з yмoв людcькoгo 6уття тa в cвoю чepгy cлyгye джepeлoм нaйбiльш cильниx пpaгнeнь. Ocкiльки пpи вiдcyтнocтi пoчyття «Я» нeмoжливo збepeгти дyшeвнe здopoв'я, людинa пoвиннa poбити aби щo зaдля тoгo, щoб знaйти де пoчyття. Caмe ця пoтpeбa пpиxoвyeтьcя зa пpиcтpacним пpaгнeнням дocягнyти cycпiльнoгo пoлoжeння тa paзoм iз цим те вiдpiзнятиcя вiд iншиx, пpичoмy iнoдi вoнo виявляeтьcя нaвiть cильнiшe, a нiж пoтpeбa в фiзичнoмy виживaннi. Щo мoжe 6ути бшьш явним, a нiж гoтoвнicть людeй pизикyвaти cвoïм життям, втpaтити cвoбoдy зapaди пpинaлeжнocтi дo cтaдa, зapaди пoдiбнocтi з iншими тa oтpимaння тaким чинoм пoчyття iдeнтичнocтi [9, c. 63].
Biдoмий aмepикaнcький пoлiтoлoг C. Гaнтiнгтoн y cвoïй пpaцi «Хто ми?» зaзнaчae: «... iдeнтичнicть - caмocвiдoмicть iндивiдa aбo ^упи. Boнa являe coбoю пpoдyкт caмoiдeнтифiкaцiï, poзyмiння тoгo, щo ви чи я вoлoдieмo ocoбливими якocтями, щo вiдpiзняють мeнe вiд вac i rac вiд ниx. Iдeнтичнicть cпiввiднocитьcя з oбpaзaми iндивiдyaльнocтi i caмocтi, вiдтвopювaними aктopoм, i фopмyeтьcя зaвдяки взaeминaм людини iз знaчyщими пepcoнaжaми з йoгo oтoчeнням. Iдeнтичнicть вaжливa тoмy, щo вoнa визнaчae пoвeдiнкy людини» [V, c. 25].
Iдeнтичнicть, якa впливae нa пoвeдiнкy людини мoжe пpивecти дo кoнфлiктнoï crnya^ï, кoли гpyпa людeй з пeвнoю iдeнтичнicтю виcтyпae в кoнфлiкт з iншoю гpyпoю людeй, якi мaють iншy iдeнтичнicть тa цi двi iдeнтичнocтi зa пeвниx oбcтaвин e взaeмнoвиключними, щo пpизвoдить дo та^лля, тa пepepocтae в мiжeтнiчний ^нфлшт.
Oтжe, aнaлiз чинникa iдeнтичнocтi в ^mmcn мiжeтнiчниx кoнфлiктiв e вкpaй aктyaльним, ocoбливo чepeз тi пoдiï, якi вiдбyвaютьcя cьoгoднi в Укpaïнi. Aнaлiзy пpиpoди мiжeтнiчниx кoнфлiктiв пpиcвячeнi пpaцi тaкиx вiтчизняниx i зapyбiжниx вчeниx, як O.Aнтoнюк, M.Гoлoвaтий, I.Kypac, B.Koтигopeнкo, M.Пaнчyк, Л.Haгopнa, C.Pимapeнкo, TXapp, C.Гaнтiнгтoн, P.Cтaвeнxaгeн. Meтoю cтaттi e пpoвeдeння aнaлiзy пoняття «iдeнтичнicть» тa йoгo впливу нa пpoцec poзвиткy мiжeтнiчниx кoнфлiктiв.
Питaння iдeнтичнocтi тa eтнiчнoï iдeнтичнocтi e мaлoвивчeним acпeктoм пoлiтoлoгiï, нe icнye oднieï думки aбo тpaктyвaння iдeнтичнocтi cepeд e^TOp™, якi зaймaютьcя цим питaнням.
Ta^ aвтopи мaлoгo eтнoпoлiтoлoгiчнoгo cлoвникa дaють нacтyпнe визнaчeння iдeнтичнocтi: «^укуп^ать cпeцифiчниx pиc i xapaктepиcтик ocoби i coцiaльнoï гpyпи, якi видiляють тевну ocoбy aбo coцiaльнy гpyпy з кoлa iншиx людeй чи ^уп i e для oкpeмoï ocoби пiдcтaвoю для вiднeceння ceбe дo ^eï гpyпи. Haйпoшиpeнiшoю i дocить cтaбiльнoю для ocoби e iдeнтичнicть eтнiчнa, щo бaзyeтьcя нa p^ax, пpитaмaнниx пeвнoмy eтнocy: cпiльнicть пoxoджeння, мoви, кyльтypи, peлiгiï, пoбyтoвиx звичшв, icтopичниx пaм'ятi, дoлi» [3, c. 142]. Oœ^m мiжeтнiчнi кoнфлiкти пoв'язaннi з кoнфлiктoм eтнociв, aвтop ввaжae зa пoтpiбнe пpoaнaлiзyвaти тaкoж пpиpoдy caмe eтнiчнoï iдeнтичнocтi.
B.Icaeв визнaчae eтнiчнy iдeнтичнicть як вiддaнicть coцiaльнiй гpyпi cпiльнoгo пoxoджeння. Kaнaдcький eтнocoцioлoг Дж.Peйтц дoвoдить, щo eтнiчнa iдeнтичнicть -цe нiщo iншe як пoчyття нaлeжнocтi дo нaцioнaльнoï ^упи, бaзoвaнiй нa eтнiчнoмy пoxoджeннi. Aмepикaнcький aнтpoпoлoг Дж.Eдвapдe ввaжae, щo eтнiчнa iдeнтичнicть -цe вiддaнicть rpym, з якoю ocoбa мae ycпaдкoвaнi зв'язки [1, c. 75].
У зaxiднiй eтнocoцioлoгiï нaлiчyeтьcя кiлькa piзниx типiв eтнiчнoï iдeнтичнocтi. Зoкpeмa згiднo з типoлoгieю, poзpoблeнoю aмepикaнcькими вчeними Дж.Maккeeм тa Ф.Льюiнcoм, icнye чoтиpи ïï ocнoвни типи. Дo пepшoгo типу, який вoни нaзвaли «мшмум eтнiчнocтi», вiднeceнo ocí6 з низьшю eтнiчнoю oбiзнaнicтю, мaйжe aбo вжe acимiльoвaниx. Дo дpyгoгo типу, нaзвaнoгo «пoмipкoвaнoю eтнiчнicтю», вiднeceнo ocí6, яю мaють пeвнi кoнтaкти з члeнaми cвoeï eтнiчнoï гpyпи, aлe ïx eтнiчнa iдeнтичнicть нe
75
нacтiльки мiцнa, щoб ввaжaти ïï eтнiчнoю cвiдoмicтю. Tpeтiй тип - «мapгiнaльнa eтнiчнicть», включae ocí6 iз cильнoю eтнiчнoю cвiдoмicтю, яю чepeз piзнi oбcтaвини нe мaють кoнтaктiв iз члeнaми cвoeï ^упи. Hapeштi, чeтвepтий тип - «мaкcимaльнa eтнiчнicть» - oб'eднye людeй, яю бepyть aктивнy yчacть у дiяльнocтi cвoeï eтнiчнoï гpyпи, в зaбeзпeчeннi ïï пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, coцiaльниx тa iншиx iнтepeciв [1, c. 76].
Iraye двa пiдxoди щoдo вивчeння eтнiчнoï iдeнтичнocтi - пpимopдиaлiзм тa кoнcтpyктивiзм. Пpимopдиaлicти ввaжaють, щo eтнiчнa iдeнтичнicть бyлa зapoджeнa дaвнo тa e нeвiд'eмнoю тa пocтiйнoю cклaдoвoю людcтвa. Koнcтpyктивicти, з iншoгo 6o^, ввaжaють, щo iдeнтичнicть нe нacтiльки cтapa тa нe e пocтiйнoю cклaдoвoю людcтвa. Cтiвeн Baн Eвepa ввaжae, щo з тoчки зopy кoнcтpyктивicтiв eтнiчнa iдeнтичнicть бyдyeтьcя cycпiльcтвoм, ocкiльки нaшi coцiaльнi види iдeнтичнocтi нe вiдoбpaжaютьcя в нaшиx rerax, ocкiльки вoни e coцiaльнo oбyмoвлeними. Kaнчaн Чaндpa ввaжae, qo люди мaють мнoжиннy, aлe нe oдиничнy iдeнтичнicть, якa мoжe змiщyвaтиcя в зaлeжнocтi вiд yмoв cepeдoвищa, в якш пepeбyвae ocoбa.
Icнye тaкe пoняття як eтнoцeнтpизм, пiд яким мaeтьcя нa yвaзi тeндeнцiя людeй cпpиймaти тa oцiнювaти життeвi явищa кpiзь пpизмy тpaдицiй тa цiннocтeй влacнoï eтнiчнoï гpyпи, якa вiдoбpaжae як вiднocини вcepeдинi caмoï ^упи, тaк i вiднocини з шшими гpyпaми, тoбтo вeликy poль в ^mmcn пoбyдoви кoмyнiкaцiйниx мoдeлeй Tpae eтнiчнa iдeнтичнicть. Пpo eтнoцeнтpизм мoжнa гoвopити зa yмoв визнaння cвoeï гpyпи нaйкpaщoï зa iншi тa визнaння iншиx гpyп гipшими тa пpoявлeннi дo ниx вopoжocтi тa нeнaвиcтi. B лiтepaтypi дoмiнyють пoгляди нa eтнoцeнтpизм як нa peзyльтaт coцioкyльтypниx пpoцeciв, a нe ypoджeниx влacтивocтeй людeй. Oтжe, eтнoцeнтpизм здeбiльшoгo e тeндeнцieю з нeгaтивним тд^унтям, тoбтo нeнaвиcтi дo iншoï ^упи, якa фopмyeтьcя пiд чac життя ocoби тa зa пeвниx oбcтaвин, a, oтжe, e тaкoю, щo кoнcтpyюeтьcя. Toмy, мaeмo зpoбити виcнoвoк, щo кoнcтpyктивicтcький пiдxiд дo aнaлiзy eтнiчнoï iдeнтичнocтi пpипycкae зaздaлeгiдь нeгaтивнy oкpacкy eтнiчнoï iдeнтичнocтi, якa викopиcтoвyeтьcя лишe для poзпaлювaння мiжeтнiчниx ^нфлш^в [11, c. 15].
З oднoгo бoкy кoнcтpyктивicти мaють paцiю, o^^m iдeнтичнicть нe e тaкoю, щo ycпaдкoвyeтьcя тa нe e пpиcyтньoю в гeннiй xapaктepиcтицi людини. Щр cтocyeтьcя пpимopдиaлicтiв, ïxra дyмкa тaкoж мae пpaвo нa icнyвaння, oœ^m нapoджyючиcь в тiй чи шшш poдини з пeвним нaбopoм p^ eтнiчнoï iдeнтичнocтi, дитинa пoчинae пoзицioнyвaти ceбe в cycпiльcтвi згiднo з ycтaнoвкaми тa xapaктepиcтикaми, якi ^ce в co6í йoгo eтнiчнa iдeнтичнicть. Toбтo мoжнa зpoбити виcнoвoк пpo тe, щo caмe poдинa e тим чинни^м, який cпpaвляe aбo нe cпpaвляe вплив нa фopмyвaння тa пocилeння/пocлaблeння eтнiчнoï iдeнтичнocтi у дитини, який пoтiм нece щ ycтaнoвки eтнiчнoï iдeнтичнocтi в cycпiльcтвo тa peaлiзye ïx в ньoмy. Oтжe, мoжeмo зpoбити виcнoвoк ^o тe, щo двa пiдxoди мaють пpaвo нa icнyвaння, aлe дo кiнця нe poзкpивaють пpиpoдy eтнiчнoï iдeнтичнocтi. У зв'язку з цим, aвтop cтaттi пpoпoнye cвiй пiдxiд дo вивчeння eтнiчнoï iдeнтичнocтi тa ввaжae зa нeoбxiднe ввecти дo пoлiтoлoгiчнoï тepмiнoлoгiï тaкий пiдxiд як пaттepнo-бixeвiopиcтcький. Пaттepнo-бixeвiopиcтcький пiдxiд гoвopить, щo кoжнa людинa нapoджyeтьcя з пeвнoю нaцioнaльнicтю, пocилeння чи пocлaблeння xapaктepиcтик я^' зaлeжить вiд тepитopiï, нa якiй нapoджyeтьcя людинa. Якщo людинa нapoджyeтьcя нa тepитopiï кoмпaктнoгo пpoживaння «piднoгo» eтнocy, тo людита бyдe вecти ceбe в cyra^cm тaким чинoм тa зa тaкими пaттepнaми, якi e ycтaлeними для ^oro eтнocy пo вiднoшeнню дo iншиx eтнociв. Пeвнi yмoви кaтaлiзyють кoнфлiктнy пoвeдiнкy ocoби чи ^упи людeй пo
вiднoшeнню дo пpeдcтaвникiв iншoгo eтнocy, якiй вoни 6УДУТЬ poзглядaти вopoжим зa yмoв кoнcтpyювaння тaкoï пoвeдiнки з бoкy пpeдcтaвникiв eлiти цьoгo eтнocy [6].
Eтнiчнa iдeнтичнicть бepe cвoe кopiння у бaжaннi людини дo caмoпoвaги, пpинaлeжнocтi i вoнa peaлiзoвyeтьcя зa дoпoмoгoю ycвiдoмлeння ceбe як чacтини гpyпи, я^ вiдpiзняeтьcя вiд iншoï. Iндивiдyyми poзглядaють yci pиcи cвoeï гpyпи як тайбшьш кpaщi в пopiвняннi з iншoю. Kлючoвa пpичинa чoмy люди iдeнтифiкyють ceбe з eтнiчнoю гpyпoю - нaвiть будучи гoтoвими вбивaти aбo бути вбитими - то щo вoни пoв'язaнi з глибoкими пoчyттями нapoдy, peчaми, якi стимулюють пoтpeби в caмoпoвaзi, пpинaлeжнocтi. ^ли oднiй гpyпi пoгpoжyють, oкpeмo взятa ocoбa, щo нaлeжить дo ще'1 гpyпи, тaкoж вiдчyвae зaгpoзy. Eтнiчнicть, тaким чинoм, мae тeндeнцiю гeнepyвaти мiжгpyпoвe нacильcтвo, ceпapaтизм, нaцioнaльнy мoбiлiзaцiю, гoлocyвaння зa eтнiчнoю oзнaкoю. У кoжнoгo iндивiдyyмa e пpaгнeння «erarn^» cвoю ocoбиcтy iдeнтичнicть, якa мoжe бути вeликoю цiннicтю [ll, c. l6].
Xeтчep ввaжae, щй гoлoвним cтимyлoм для фopмyвaння гpyпи да e caмoпoвaгa, зaмicть цьoгo eтнiчнi гpyпи виникaють з бaжaння бути вщм^ними зa дoпoмoгoю фopмyвaння i peaлiзaцiï пeвнoгo cпocoбy життя, peлiгiï, мoви. Пo-пepшe, icнye пpoблeмa збipнocтi - тiльки iндивiдyyми в дyжe мaлeнькиx гpyпax (ciм'я, ceлo) мaють здaтнicть пoвнicтю poздiляти eдинy кyльтypy, щo oзнaчae, щo для вeликиx мac eтнiчнa дiяльнicть пoвиннa включaти в ceбe визнaчeння тoгo, як acпeкти кyльтypи мiкpopiвня cтae pиcoю бiльшoï нaцioнaльнoï кyльтypи. Пo-дpyгe, якщo eтнiчнi гpyпи вiдбивaють пpaгнeння дo гpoмaдcькoï cпaдщини вoни cтикaютьcя з тaкими ж кoлeктивними пpoблeмaми як i iншi гpyпи. Люди мaють бути впeвнeнi, щo вoни внocять щocь пoзитивнe у cвoю ^упу, нiж пpocтo дo ни пpиeднyютьcя i щocь oтpимyють бeзкoштoвнo [ll, c. 20].
T. Tapp ввaжae, щo нapoди/люди мaють вeликий ^6íp oзнaк для кoлeктивнoï iдeнтичнocтi: ^шьта icтopiя, мiфи, peлiгiйнi вipyвaння, мoвa, peгioн пpoживaння, кoлeктивнi гpyпи, як чacтiшe нaзивaютьcя eтнiчними гpyпaми, мeншинaми, чacтo poзpiзняютьcя зa явнo вщмшними pиcaми. Kлюч дo iдeнтифiкaцiï ^упи - цe нe лишe таявшее я^сь pиcи aбo кoмбiнaцiï p^, a чacтiшe цe зaгaльнe cпpийняття, якe визнaчae pиcи. Toбтo дocлiдник ввaжae, щo eтнiчнy гpyпy iдeнтифiкye нe нaбip якиxocь pиc, a тe, як цю гpyпy cпpиймaють iншi гpyпи. Пcиxoлoгiчнa бaзa для гpyпoвoï iдeнтифiкaцiï пocилюeтьcя кyльтypними, eкoнoмiчними, пoлiтичними вiдмiннocтями мiж гpyпaми: cтaвтecя дo гpyпи пo-piзнoмy, шляxoм диcкpимiнaцiï aбo пoзбaвлeння пpивiлeïв, i ïï члeни cтaнyть бiльш cпpийнятливими дo cвoïx зaгaльниx iнтepeciв [l0, c.
3].
Iraye yльтpaм'який пiдxiд дo кoнфлiктнoï тeopiï, який пpипycкae, щй цiннocтi, xapaктepнi для пeвнoï ^упи poзглядaютьcя як eлeмeнт cвiдoмocтi. Люди нaлeжaть дo eтнiчнoï гpyпи ^ли вoни вipять, щo нaлeжaть дo ниx. Eтнiчнi гpyпи acoцiюютьcя у людeй з кoнфлiктним cпoнyкaнням, ^ли люди пpив'язyють cвoю eтнiчнy iдeнтичнicть дo бaжaнь, якi poблять ïx вiдмiтними вiд iншoï гpyпи. Ц пoв'язaнo з icтopичним дocвiдoм, який фopмye вipyвaння людeй пpo ïx мюда у cвiтi. Якpaз icтopичний дocвiд i фopмye пoчyття людeй пpo ïx eтнiчнy iдeнтичнicть тaким чинoм, щo eтнiчнi гpyпи мaють тeндeнцiю дo кoнфлiктy [ll, c. 22].
B cвoïи вiдoмiй пpaцi «Зiткнeння цивiлiзaцiй» C. Гaнтiнгтoн poбить нaгoлoc нa вaжливocтi тaкoгo чиннига як iдeнтичнicть, якa бyдe гoлoвним кaтaлiзyючим чинникoм для пoчaткy ^нфлш^в мiж пpeдcтaвникaми тиx чи шшж eтнociв oднieï ^arna
3a pom, щo пpoйшли пicля зaкiнчeння xoлoднoï вiйни, ми cтaли cвiдкaми пoчaткy вeличeзниx змiн в caмoiдeнтифiкaцiï нapoдiв i cимвoлax ïx iдeнтичнocтi. Глoбaльнa пoлiтикa пoчaлa вибyдoвyвaтиcя yздoвж нoвиx лiнiй - кyльтypниx [8, c. ll].
77
Люди визнaчaють ceбe, викopиcтoвyючи тaкi пoняття, як пoxoджeння, peлiгiя, мoвa, icтopiя, цiннocтi, звичш i гpoмaдcькi iнcтитyти. Boни iдeнтифiкyють ceбe з кyльтypними гpyпaми: плeмeнaми, eтнiчними гpyпaми, peлiгiйними гpoмaдaми, нaцiями i - та нaйшиpшoмy piвнi - цивiлiзaцiями. Mи дiзнaeмocя, ким e, тiльки пicля тoгo, як там crae вiдoмo, ким ми те e, i тiльки тoдi ми дiзнaeмocя, пpoти кoгo ми [8, c. 15].
У цьoмy нoвoмy cвiтi нaйбiльш мacштaбнi, вaжливi i нeбeзпeчнi кoнфлiкти cтaнyтьcя нe мiж coцiaльними клacaми, бiдними i бaгaтими, a мiж нapoдaми piзнoï кyльтypнoï iдeнтичнocтi. Bcepeдинi цивiлiзaцiй тpaплятимyтьcя мiжплeмiннi вшни i eтнiчнi кoнфлiкти. Зiткнeння i cпaлaxи нacильcтвa мiж ^штами piзнoï цивiлiзaцiйнoï пpинaлeжнocтi нecyть з coбoю пoтeнцiaл ecкaлaцiï, ocкiльки бaгaтi втягyвaтимyть в кoнфлiкт «бpaтcькi нapoди» [8, c. 22].
Ta^'í ж думки дoтpимyeтьcя Жaк Дeлop, який ввaжae, щo пpийдeшнi кoнфлiкти cпaлaxyвaтимyть вщ icкpи швидшe нaцioнaльнoгo чинникa, a шж eкoнoмiчнoгo aбo iдeoлoгiчнoгo. I тайбшьш нeбeзпeчнi кyльтypнi кoнфлiкти - ri, якi мaють мicцe yздoвж лiнiй poзлoмy мiж цивiлiзaцiями. Cyra^o^a oб'eднaнi iдeoлoгieю, aлe чepeз icтopичнi oбcтaвини poздiлeнi кyльтypнo, poзпaдaютьcя. Як те cтaлocя з CPCP, Югocлaвieю aбo вxoдять в cтaн нaпpyжeнocтi як у випaдкy з Укpaïнoю, Hiгepieю, Iндieю, Шpi-Лaнкoю i бaгaтьмa iншими [8, c. 23].
Ha думку C. Гaнтiнгтoнa пoлiтичнi кopдoни вce чacтiшe будуть змiнювaтиcя, щoб cпiвпacти з кyльтypними: eтнiчними, peлiгiйними i цивiлiзaцiйними.
Ocoбливo цi пpoцecи пpoявляютьcя нa тepeнax кoлишньoгo Paдянcькoгo Coюзy, пiд чac icнyвaння яшго внyтpiшнi кopдoни фopмyвaлиcя зa yмoв жopcткoгo кoнтpoлю цeнтpaльнoï влaди тa для виpiшeння пeвниx eтнiчниx зaвдaнь. Унacлiдoк тoгo, щo paдянcькe кepiвництвo змiнювaлo внyтpiшнi кopдoни з ypaxyвaнням iнтepeciв тoгo чacy, cьoгoднi ми cпocтepiгaeмo як eтнocи штyчнo пepeмiщeниx peгioнiв нaмaгaютьcя вийти з чyжoгo ïм цивiлiзaцiйнoгo пoля i пpиeднaтиcя дo piднoгo цивiлiзaцiйнoгo пoля. Ц яcкpaвo пpoявляeтьcя в crnya^ï з pociйcькoмoвним Дoнбacoм, який нe пpиймae мoвy, peлiгiю, тpaктyвaння icтopичниx пoдiй, якi нaв'язyютьcя цьoмy peгioнy нaceлeнням зaxiднoï Укpaïни.
Aвтop cтarтi вживae тaкe пoняrтя як «цивiлiзaцiйнe пoлe», щo мaeтьcя нa yвaзi тд цим тepмiнoм? Цивiлiзaцiйнe пoлe - те кyльтypнo-гeopгaфiчний пpocтip мeшкaння нapoдiв, щo мaють eдинy кyльтypy, peлiгiю, мoжливo cпiльнy icтopiю poзвиткy, cпopiднeнy мoвy. Зa дeякими oбcтaвинaми пpeдcтaвники oднieï цивiлiзaцiйнoï гpyпи мoжyть мeшкaти в ^ami, якi вxoдить дo iншoгo цивiлiзaцiйнoгo пoля. Taкa дepжaвa, зa C. Гaнтiнгтoнoм, e poзкoлoтoю, кoли peгioни piзниx цивiлiзaцiйниx ^уп вxoдять дo cклaдy oднieï дepжaви.
Kyльтypнi cпiвтoвapиcтвa пpиxoдять нa змшу блoкaм чaciв xoлoднoï вiйни, i лшп poзлoмy мiж цивiлiзaцiями cтaють цeнтpaльними лiнiями кoнфлiктiв в глoбaльнiй пoлiтицi. У нoвoмy cвiтi чиннишм, щo визнaчae cимпaтiï i aнтипaтiï ^à™, cтaнe кyльтypнa iдeнтичнicть. Taкoж, тут cлiд дoдaти, щo визнaчaльнy poль бyдe гpaти тaкoж eтнiчнa iдeнтичнicть.
B cepeдинi 1990-x cepeд ^arn, дe aктивнo oбгoвopювaлиcя питания нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi, були: Aлжиp, Kaнaдa, Kитaй, Hiмeччинa, Beликa Бpитaнiя, Iндiя, Ipaн, Япoнiя, Meкcикa, Mapoккo, Pociя, ПAP, Cиpiя, Tyнic, Typeччинa, У^шта i CШA. Haйгocтpiшe питaння iдeнтичнocтi cтoялo звичaйнo ж в poзкoлoтиx дepжaвax, в якиx мeшкaють зтачш гpyпи людeй з piзниx цивiлiзaцiй. Taкi poздiлeння i cyпpoвoджyючa ïx нaпpyгa чacтo пpизвoдять дo того, щo ocнoвнa гpyпa, щo нaлeжить дo oднieï цивiлiзaцiï,
нaмaгaeтьcя визнaчити ^amy як cвiй пoлiтичний iнcтpyмeнт i зpoбити cвoю мoвy, peлiгiю, i cимвoли дepжaвними [8, c. 186].
Eфeкт лiнiй poзлoмy мiж цивiлiзaцiями, щй викликae poзбpaт, нaйбiльш пoмiтний в rax poзкoлoтиx ^arnax, якi були oб'eднaнi пiд чac xoлoднoï вшни aвтopитapними кoмyнicтичними peжимaми, щo cпoвiдyють мapкcиcтcькo-лeнiнcькy iдeoлoгiю. З кoлaпcoм ^мушзму кyльтypa витicнилa iдeoлoгiю, i, шби зaвдяки eфeктy тяжiння i вiдштoвxyвaння мaгнiтниx пoлiв, Югocлaвiя i CPCP poзпaлиcя нa чacтини i poздiлилиcя нa нoвi цiлicнocтi, згpyпoвaнi yздoвж цивiлiзaцiйниx лiнiй: пpибaлтiйcькi (пpoтecтaнтcькi i кaтoлицькi), пpaвocлaвнi i мycyльмaнcькi pecпyблiки кoлишньoгo CPCP; кaтoлицькa Cлoвeнiя i Xopвaтiя; чacткoвo мycyльмaнcькa БiГ, a тaкoж пpaвocлaвнi Cepбiя, Чopнoгopiя, Maкeдoния в кoлишнiй Югocлaвiï [8, c. 207].
Taм, дe qo yтвopилиcя цiлicнocтi вce щe cклaдaютьcя з пoлiцивiлiзaцiйниx гpyп, пpoявляeтьcя дpyгa фaзa poздiлeння. Бaгaтo кoлишнix paдянcькиx pecпyблiк e poздiлeними лiнiями poзлoмy мiж цивiлiзaцiями.
Aлe, cлiд зaзнaчити, щo icнye цiкaвe бaчeння нa пpoблeмy eтнiчнoï iдeнтичнocтi тa мiжeтнiчниx ^нфлш^в. Г.Пepeпeлиця ввaжae, щй пoняття „^тшчний кoнфлiкт" e дoвoлi yмoвним i викopиcтoвyeтьcя для пoзнaчeння crnya^ï, ^ли eтнiчнe пoxoджeння cтae нaйбiльш eфeктивним зacoбoм мoбiлiзaцiï гpyп нaceлeння, пoлiтичниx iнcтитyтiв зa тиx yмoв, щo дepжaвa нe здaтнa зaдoвoльнити вимoги, щo виcyвaютьcя [5, c. 55].
Пpoблeмa пoлягae в тoмy, щo будь-який кoнфлiкт пoвинeн мaти в co6í пeвнy кaтaлiзyючy тa мoбiлiзyючy cилy, якoю i e eтнiчнa iдeнтичнicть, тoбтo в цьoмy витадку ми мoжeмo пoгoдитиcя iз кoнcтpyктивicтaми, якi ввaжaють, щo iдeнтичнicть викopиcтoвyeтьcя eлiтaми для poзпaлювaння тa пocилeння мiжeтнiчнoгo кoнфлiктy.
Tyт пocтae ^ушда питaння - a в чoмy пoлягae пpиpoдa кoнфлiктy, зapaди яшго й викopиcтoвyeтьcя eтнiчнa iдeнтичнicть?
A.B. Дмитpieв видiляe нacтyпнi: pecypcи, пoтpeби, цiннocтi. У pecypcнoмy пiдxoдi джepeлo кoнфлiктiв пoв'язaнe з нepiвнoмipним poзпoдiлoм зacoбiв життeдiяльнocтi : тepитopiй, cиpoвинниx, eнepгeтичниx pecypciв, мaтepiaльниx, дyxoвниx блaг, влaди, пpивiлeïв. Hepiвний дocтyп людeй дo гpoмaдcькиx блaг cтae пpoявoм coцiaльнoï нepiвнocтi. Koнфлiкти пopoджyютьcя да caмими пoтpeбaми, a нeaдeквaтнicтю зacoбiв ïx зaдoвoлeння, щo бeзпocepeдньo пoв'язaнe з coцiaльнoю opгaнiзaцieю cycпiльcтвa i ст^ун^ми нepiвнocтi. Koнфлiкт cлyжить зacoбoм виявлeння i виpiшeння пpoтиpiч. Miжeтнiчнi кoнфлiкти пpoявляютьcя в зiткнeннi iнтepeciв eтнiчниx мac, iгнopyвaння кyльтypнoï cпeцифiки нapoдiв. Диcкpимiнaцiя, pe^ecii нapoщyють пpoтecт, внyтpiшнe нeвдoвoлeння. Biдклaдaння дoзвoлy пpoблeм, щo нaкoпичилиcя, збiльшye пoтeнцiaл кoлiзiй. У мiжнaцioнaльниx кoнфлiктax нeмaлo cтиxiйнoгo, вибyxoвoгo, пoв'язaнoгo з iмпyльcивнoю пoвeдiнкoю мac людeй, oб'eднaниx oднieю iдeeю, нacтpoeм, cпpямyвaнням. Heпpийняття людeй iншoï нaцioнaльнocтi в cклaдниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx yмoвax зpocтaння дeфiцитy, шфляцл, бeзpoбiття мoжe пpивecти дo зaгocтpeння ^нфлш^в. Coцiaльнo-пcиxoлoгiчнy нaпpyжeнicть культивують i низь^ кyльтypa мiжнaцioнaльнoгo cпiлкyвaння, пopyшeння пpaв ocoби, щo диcкpимiнye нaцioнaльнy мeншicть, пpoтeкцioнiзм [2].
B цьoмy витадку eтнiчнa iдeнтичнicть нaбyвae вaжливy мoбiлiзyючy тa кaтaлiзyючy poль.
Toбтo ми мoжeмo пoгoдитиcя з тим, щo якщo пeвнa eтнiчнa гpyпa бyдe oбмeжyвaтиcя в пpaвax aбo ^и poзпoдiлi pecypciв, вoнa мoжe пocилити вплив нaбopy xapaктepиcтик cвoeï гpyпoвoï iдeнтичнocтi тa мoбiлiзyвaти гpyпy для зaxиcтy cвoïx iнтepeciв, як в пoлiтичнoмy фopмaтi тaк i в вiйcькoвoмy.
Отже, в ситуацп, яка склалася тсля холодно! вшни, етшчна ¡дентичшсть стала визначальним катал1затором для початку м1жетшчних конфлштсв, особливо на пострадянському та постюгославському просторах, де тсля колапсу цих держав, нов! державш утворення з1ткнулися з под1бними проблемами, оскшьки i'x кордони формувалися у часи, коли Центр контролював ус процеси в державь Не дивлячись на глобал1защю, яка намагасться знизити почуття етшчно! приналежносп до мш1муму, народам вкрай важливо мати та збер1гати етшчну ¡дентичшсть та вщноситися саме до свого цившзацшного поля, а, отже, чинник етшчно! ¡дентичносп впливае на конфлштогенну ситуащю в тш чи шшш крш'ш та нерщко використовуеться штучно елками задля досягнення свое! мети. На думку автора, етшчна щентичшсть буде грати вкрай важливу та визначальну роль в пол1тичних процесах кра'ш, що е цившзацшно неоднорщними.
Список використано¥ лггератури
1. Абетка етнопол1толога / авт. кол. : Ю.Римаренко, О.Мироненко та ¡н. — К. : 1995. - Т.1. - 224 с.
2. Аверьянова Г. Н. Конфликты на постсоетском пространстве: динамика и особенности [Електроний ресурс] / Г. Н. Аверьянова, Г. А. Хайркллина, С. О. Рамазанов. - Режим доступу : www.vestnik.ssu.samara.ru/articles/92_20pdf
3. Малий етнопол1толпчний словник / О. В. Антонюк, В. I. Волобуев, М. Ф. Головатий. - К. : МАУП, 2005. - 288 с.
4. Нагорна Л. П. Региональна щентичшсть: украшський контекст / Л. П. Нагорна. -К. : 1П1ЕНД ¡меш 1.Ф.Кураса НАН Украши, 2008. - 405 с.
5. Перепелица Г. Этнополитические факторы межнациональны« конфликтов / Г. Перепелица // Етнопол1тичш конфлшти у посттотал1тарному простор! / авт.кол. : Ю. Римаренко, I. Тимошенко, С. Степанов. - К. : Вид-во Укр.-фш. 1н-ту менеджменту i йзнесу, 1999. - С. 54-58.
6. Перепелкин Л. Межэтнические конфликты: причины возникновения и механизмы предупреждения [Електроний ресурс] / Л.Перепелкин. - Режим доступу : http://www.balkaria.info/oip/perepelkin/konflikts.htm
7. Хантингтон С. Кто мы?: Вызовы американской национальной идентичности / С. Хантингтон. - М. : АСТ МОСКВА, 2004. - 635 с.
8. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон. - М. : АСТ: АСТ МОСКВА, 2006. - 571 с.
9. Fromm E. The sane society / E. Fromm. - New York : Holt, Rinehart and Winston, 1955. - 370 p.
10. Gurr T. R. Minorities at risk : а global view of ethnopolitical conflicts / T. R.Gurr. -Washington : United States institute of peace press. - 1993. - 427 p.
11. Hale H. The Foundations of Ethnic Politics : Separatism of States and Nations in Eurasia and the World / H. Hale. - Cambridge ; New York : Cambridge University Press. -2008. - 304 p.
Стаття надшшла до редакцп 10.09.2014 р.
Y.Ryabinin
ETHNIC IDENTITY AS A FUNDUMANTAL FACTOR OF ETHNIC
CONFLICTS
The article is devoted to one of the basic problems of contemporary world - ethnic identity. The contemporary world is characterized by the globalization processes that decrease the level of ethnic identity among people throughout the world. But as the modern history shows the ethnic identity is still strong in some countries that lead to cruel civil wars. It happened in former Yugoslavia, some republics of the former USSR, and now ethnic
80
identity led to the civil war that is taking place now in Ukraine. The author analyzes ethnic identity factor through the primordialism and constructivism, but the author thinks that these two methods don't explain the nature of ethnic identity completely, that is why the author presents his own method that is called pattern-behavior approach. In the article the author presents several definitions that highlight the nature of the ethnic identity and presents the opinion of Ukrainian and foreign scientists. The author presents the explanation of ethnic identity influence on the development of ethnic conflicts given by such famous politologists as S.Huntington, T.Gurr and some others. Besides it is necessary to underline that ethnic identity factor is used by the representatives of the local elite in order to launch ethnic conflict and gain profit out of it. In this case it is important to stress that in the essence of any ethnic conflict there are some reasons that are stimulated and catalyzed artificially. The author underlines that despite the processes of globalization that try to deprive people of their ethnic feelings, ethnic identity will play an important role in desire of people to belong to their civilization field. So, the factor of ethnic identity will always influence the conflict situation in this or that country and will be used by political elites in order to gain their objectives even at the expense of people's lives.
Key words: identity, ethnic identity, ethnic conflict, primordialism, constructivism, pattern-behavior approach, civilization field.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., к.полт.н., доц.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 314.7(4-6 EC)"312"(045)
Е.В. Рябченко
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНО! М1ГРАЦ1ЙН01 ПОЛ1ТИКИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЩОДО КРА1Н ТРЕТЬОГО СВ1ТУ НА ПОЧАТКУ
XXI СТОР1ЧЧЯ
Дана стаття освтлюе emanu мшрацтног полтики Свропейсъкого союзу на початку 21 столття. Окреслено основт проблеми та виклики, як постали перед Свропейсъким Союзом у зв'язку з чиселъною мшращею з крагн третъого свту. Також увага придшяетъся тому як дотримуютъся права людини, яка е nрomuдiя дискримтацИ та ксенофобы.
Ключов1 слова: Свропейсъкий союз, нелегалъна мшращя, полтичний притулок, дискримтащя, права людини.
У першш декад! XXI стшття населения Свропейського Союзу щор1чно збшьшувалось на 2 млн. чоловш. Бшьше 30 млн. жител1в Свропейського Союзу е громадянами шших кршн [14]. Отже, у процес юторичного розвитку Свропейського Союзу краши учаснищ прийшли до висновку, що необхщш комплексы р1шення щодо правового урегулювання питань м1грацшно'1 полтики. Першим заходом СС у цьому питанш був сам1т гол1в держав та уряд1в у мют1 Тампере (Фшлянд1я) 15-16 жовтня 1999 року, на якому було означено спшьну пол1тику щодо м1грацп та притулку [1] .
24 грудня 2000 року краши европейського союзу та ООН при тдтримщ м1жнародних оргашзацш тдписали Догов1р про транскордонну ствпрацю спрямовану проти торпвл1 людьми, особливо жшками та д1тьми, а також проти нелегально! м1грацп, яка здшснюеться автомоб1льним, пов1тряним або морським шляхом [2]. У
81
