CC BY
84Етап попередньої базової підготовки у спортивних іграх: експериментальне визначення ефективності традиційної системи тренування
Максименко І.Г.
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотації:
Визначені особливості побудови традиційної системи підготовки юних спортсменів на етапі попереднього базового тренування. У дослідженнях взяли участь 200 гравців віком 12 - 15 років. Представлено показники частоти серцевих скорочень, витрат енергії, змагальної діяльності юних спортсменів. Показники зафіксовані в ході виконання різних типових тренувальних програм та участі у двосторонніх й офіційних іграх. Проаналізовано типові раціони харчування, результати поглибленого медичного обстеження.
Ключові слова:
ефективність, підготовка, показники, проблема, система, тренування, футбол, футзал.
Максименко И.Г. Этап предварительной базовой подготовки в спортивных играх: экспериментальное определение эффективности традиционной системы тренировки. Определены особенности построения традиционной системы подготовки юных спортсменов на этапе предварительной базовой тренировки. В исследованиях приняли участие 200 игроков в возрасте 12-15 лет. Представлены показатели частоты сердечных сокращений, затрат энергии, соревновательной деятельности юных спортсменов. Показатели зафиксированы в ходе выполнения разных типичных тренировочных программ, участия в двусторонних и официальных играх. Проанализированы типичные рационы питания. Показаны результаты углубленного медицинского обследования.
подготовка, показатели, проблема, система, тренировка, футбол, футзал,
эффективность.
Maksimenko I.G. The second stage of long-term training in team games: experimental assessment of traditional training system. The features of construction of the traditional system of preparation of young sportsmen are certain on the stage of the preliminary base training. In researches 200 players took part in age 12-15 years. The indexes of frequency of cardiac rhythm, expenses of energy, competition activity of young sportsmen are presented. Indexes are t xed during implementation of the different typical trainings programs, participating in bilateral and oftcial games. The typical rations of feed are analysed. The results of deep medical inspection are rotined.
efficiency, preparation, parameters, problem, system, training, football, mini-football.
Вступ.
Сучасна спортивна наука та практика вказують на те, що високу ефективність багаторічної підготовки у ігрових видах може бути забезпечено лише за умов якісної реалізації на кожному з її етапів загальновідомих теоретико-методичних положень [2, 4, 6, 7, 9]. На особливу увагу заслуговує дотримання цих положень на першому - третьому етапах, коли раціональна побудова системи підготовки має забезпечити поступове зростання майстерності гравців у подальшому [1, 3, 5,
8]. Таким чином, особливої актуальності набуває вивчення особливостей побудови традиційної системи підготовки юних спортсменів, що склалася на зазначених етапах, зокрема на етапі попереднього базового тренування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що із зазначеної проблеми окремими фахівцями отримано різнохарактерні результати [1, 4, 8]. Крім того, в процесі попередніх власних досліджень [5] на основі аналізу програм для ДЮСШ виявлено певні недоліки традиційних схем побудови процесу підготовки юних спортсменів на першому та другому етапах багаторічного тренування.
Роботу виконано у відповідності із темою 2.2.3 «Удосконалення підготовленості спортсменів різної кваліфікації в групах видів спорту» Зведеного плану НДР Мінсім’ямолодьспорту України у сфері фізичної культури і спорту на 2006 - 2010 роки.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Зазначене вище обумовило проведення серії досліджень з наступною метою: на прикладі футболу та футзалу експериментальним шляхом визначити особливості побудови традиційної системи підготовки юних спортсменів на етапі попереднього базового тренування. Було використано такі методи досліджень: теоретичного аналізу та узагальнення, педагогічного © Максименко І.Г., 2010
спостереження (пульсометрія, реєстрація показників витрат енергії, аналіз показників змагальної діяльності), медико-біологічні методи досліджень (біохімічний аналіз крові), математичної статистики. За задумом дослідження у спортсменів віком 12 - 15 років, які спеціалізуються з футболу та футзалу, вивчали кількісні характеристики витрат енергії та ЧСС, зафіксовані в ході виконання різних типових тренувальних програм та участі у двосторонніх й офіційних іграх. Також було проаналізовано типові для підготовки юних гравців раціони харчування та результати поглибленого медичного обстеження, що свідчать про стан здоров’я юних спортсменів.
Результати дослідження.
На неадекватність типових для ДЮСШ навантажень віковим особливостям організму юних спортсменів і їх невідповідність завданням етапу попередньої базової підготовки вказують наступні показники ЧСС та енерговитрат, отримані експериментальним шляхом. Так, у якості прикладу наведемо зазначені показники, зафіксовані в ході одного з типових тренувальних занять у 12 - 13-річних гравців із футзалу. Тривалість такого заняття - 1 год. 20 хв.; переважна спрямованість
- розвиток і вдосконалення техніко-тактичної майстерності та комплексний розвиток основних фізичних якостей. В середньому, кожен гравець на виконання програми зазначеного заняття витрачає 511,7±18,4 ккал, середня пульсова вартість зазначеного тренування складає 10557,1±90,4 уд, а середні значення ЧСС тах дорівнюють 195,8±5,2 уд • хв_1. Про зазначену вище тенденцію, пов’язану з „ форсуванням” підготовки на другому етапі багаторічного тренування, також свідчать показники, зафіксовані у 15-річних футболістів під час проведення типових для більшості вітчизняних училищ спортивного резерву та ДЮСШ занять, а також зареєстровані у ході участі спортсменів у календарних матчах. З метою реєстрації зазначених показників спо-
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
чатку було підібрано тренувальні програми, які традиційно використовують в підготовці юних футболістів. Після цього такі програми згідно із сучасними уявленнями про навантаження класифікували за величиною впливу на організм, як малі, середні, значні та великі навантаження. В якості традиційних було обрано наступні програми, які найчастіше використовують в змагальному тижневому мікроциклі:
- Тренувальні заняття анаеробно-алактатної спрямованості (інтенсивність 96 - 100%): розминка 10 - 12 хв.; після розминки - 2 серії вправ: а) перша серія: біг з максимальною швидкістю 25 м*3 рази, біг на 25 м з м’ячем з максимальною швидкістю; в кінці серії - вправи на гнучкість та розслаблення; б) друга серія: така ж сама, як й перша серія. За величиною впливу на організм юних футболістів ці заняття було віднесено до малих навантажень.
- Тренувальні заняття анаеробно-аеробної (змішаної) спрямованості: 1. Перший варіант (тривалість 60 хв.): розминка; гра у “квадрат” 4*1 в один дотик та 4*2 у два дотики (інтенсивність 60-75%); вправа, що виконується шістьма гравцями - передача на фланг, прискорення, подача у штрафний майданчик, прискорення, удар по воротах (інтенсивність 60 - 70%); двостороння гра на одні ворота - 4 захисники проти 5 нападаючих (інтенсивність - до 90%); вправи, спрямовані на підвищення сили м’язів спини та черевного пресу (інтенсивність 40-50%). Величина навантажень в таких заняттях була визначена як середня. 2. Другий варіант (100 хв.): розминка; довгі передачі м’яча партнеру, в парах (інтенсивність 50 - 60%); жонглювання м’ячем; вправа, що виконується шістьма гравцями (інтенсивність 60 -70%); жонглювання м’ячем 1 - 2 хв.; гра у “квадрат” 4*1 в один дотик (інтенсивність 60-65%); “квадрат” 3 *2 у три дотики (інтенсивність 65 - 70%); “тримання” м’яча у повітрі (інтенсивність 45 - 55%); “квадрат” 3*2 у два дотики (інтенсивність 55 - 65%); вправи на гнучкість та відновлення дихання; двостороння гра у два дотики, на четверо воріт та напівполя (інтенсивність 75 - 95%); вправи, спрямовані на розвиток гнучкості та відновлення дихання; вправи, спрямовані на підвищення сили м’язів спини та черевного пресу (інтенсивність 40 - 50%). Такі навантаження класифікували як значні.
- Тренувальні заняття аеробної спрямованості (45 хв.): розминка; біг з максимальною швидкістю на 3000 м; вправи на відновлення дихання та гнучкість. Ці заняття за величиною впливу на організм було віднесено до середніх навантажень.
З метою дослідження реакції організму юних спортсменів на змагальні навантаження визначали показники ЧСС та витрат енергії під час участі футболістів у матчах юнацького Чемпіонату України U-15, участь гравців у матчах за величиною впливу на організм було оцінено як отримання великих навантажень. Також у юних спортсменів фіксували й параметри змагальної діяльності. В ході досліджень встановлено, що виконання роботи анаеробно-алактатної спрямованості тривалістю 45 хв., класифікованої як мале навантаження, характеризується наступними параметрами ЧСС: ЧСС min у кожного гравця, в середньому, складає 127,8±2,7 уд • хв_1, ЧСС max - 182,7±4,2 уд • хв-1. Середня пульсова вартість таких 45-ти хв. занять для кожного
гравця дорівнює 5098,5±94,8 уд, енергетична вартість
- 324,1±12,3 ккал. Встановлено, що вищезгадана робота більшу частину часу виконується на пульсі 140-160±5,2 уд-хв_і. Аналіз показників, пов’язаних з виконанням 45-ти хв. аеробних навантажень середньої величини, дозволив визначити наступні параметри: середні значення ЧСС min у гравців під час виконання роботи становлять 144±5,0 уд-хв_і, ЧСС max - 198,1±5,9 уд• хв"і; пульсова вартість занять - 7209,8±85,7 уд; витрати енергії дорівнюють 476,3±11,2 ккал; пульсова зона, в якій більшість часу виконують зазначену роботу - 160-190±6,2 уд-хв"і. Показники, зафіксовані у 15-річних гравців в ході та після виконання роботи анаеробно-аеробної спрямованості тривалістю 60 хв., класифікованої як середньої величини навантаження (варіант 1), виглядають таким чином: ЧСС min під час роботи 129,8±3,1 уд-хв"і; ЧСС max - 179,1±3,8 уд• хв"і; пульсова вартість занять - 8425,3±97,9 уд; енергетична вартість - 538,4±19,1 ккал; пульсова зона - 135-160±4,3 уд^хв"і. Аналогічні параметри, які було зареєстровано у юних футболістів в тренуваннях також змішаної спрямованості (варіант 2), дорівнюють: середні значення ЧСС min у гравців 134±3,4 уд •хв"!, ЧСС max -194,8±5,3 уд •хв-і; середня пульсова вартість таких занять - 16287,4±101,2 уд; середні витрати енергії - 1257,3±47,4 ккал; пульсова зона, в якій більшу частину часу “працюють” спортсмени - 140-182±7,1 уд• хв"і. В процесі дослідження також виявлено, що в середньому за гру команди юних футболістів виконують 580,1±13,27 ТТД з 36-відсотковим браком. При цьому загальний обсяг дій складається з наступної кількості прийомів: 109,3±2,43 коротких та середніх передач м’яча вперед, 125,4±4,03 коротких та середніх передач назад й поперек, 58,7±3,82 довгих передач, 43,2±1,79 ведень м’яча, 38,5±1,25 обведень суперника, 35,1±1,23 відбирань м’яча, 123,4±4,31 перехоплень м’яча,
35,3±1,28 прийомів гри головою, 11,2±0,71 ударів по воротах. За результатами досліджень встановлено, що змагальна діяльність юних гравців характеризується наступними параметрами ЧСС та витрат енергії. Під час виконання різноманітних дій у матчі ЧСС min, в середньому, дорівнює у футболістів 144,1±4,8 уд •хв-і, ЧСС max - 208,5±6,2 уд^х^. Середня пульсова вартість гри для кожного польового гравця складає 19885,6± 117,3 уд, а витрати енергії сягають 1559,2±92,3 ккал. Більшу частину часу юні спортсмени виконують різні дії на пульсі 160-185±7,3 уд^ хв"і.
Аналіз типових для зазначеної вікової групи спортсменів раціонів харчування свідчить про недостатнє забезпечення організму гравців потрібною кількістю енергії. Так, у дослідженнях за участю 128 юних футболістів установлено, що середньостатистичний 15-річний гравець у процесі харчування отримує: на сніданок - еквівалент 600 - 640 ккал; на обід - 950 - 1000 ккал; на полуденок - 350 ккал; на вечерю - 1250 - 1350 ккал; загалом протягом доби - 3310 - 3500 ккал. При цьому, як було встановлено в ході досліджень, участь у матчі, наприклад, потребує енерговитрат на рівні 1550 і більше ккал, а на забезпечення основного обміну, на специфічно-динамічну дію продуктів харчування, на виконання різних побутових дій та на заняття фізичними вправами у школі протягом доби витрачається близько
2250 ккал. Таким чином, встановлено, що загальні добові витрати енергії 15-річного футболіста, який активно тренується, можуть сягати 3800 і більше ккал. При цьому з продуктами харчування, в середньому, на добу гравець отримує 3310 - 3500 ккал.
У ході аналізу матеріалів комплексного медичного обстеження за участю 57 12 - 15-річних юних спортсменів, які спеціалізуються з футболу та мають стаж занять 5 - 7 років, установлено, що 36,11 % з цих гравців мають серйозні відхилення у стані здоров’я. Так, було виявлено наступні відхилення, які, на нашу думку, є наслідками використання на першому та другому етапах багаторічної підготовки неадекватних навантажень: порушення процесів реполяризації по задній стінці шлуночка серця; синдром ранньої реполяризації шлуночків; тенденція до зниження вольтажу зубця Т ІІІ УР; ваготонія; вегетодистонія пубертатного періоду; синусова тахікардія; сколіоз різних відділів хребта І ступеня; асиметрія поясу верхніх кінцівок та ін.
Висновки
1. Аналіз отриманих експериментальним шляхом матеріалів педагогічних спостережень вказує на низьку ефективність традиційних підходів до побудови тренувального процесу на етапі попередньої базової підготовки у спортивних іграх, що співвідноситься з думкою багатьох фахівців.
2. Встановлено показники витрат енергії, максимальних значень ЧСС і суми серцевих скорочень у юних футболістів і гравців у футзал під час використання різних за спрямованістю та величиною тренувальних і змагальних навантажень на другому етапі багаторічної підготовки. Так, наприклад, в ході застосування малих навантажень анаеробно-алактатної спрямованості (тривалість заняття 45 хв.) 15-річні футболісти, в середньому, витрачають 324,1±12,3 ккал, при цьому ЧСС тах дорівнює 182,7±4,2 уд • хв“і, а сума ЧСС за це заняття становить 5098,5±94,8 уд. В аеробних 45-ти хв. заняттях із середніми навантаженнями аналогічні показники складають, в середньому, 476,3±11,2 ккал, 198,1±5,9 уд • хв“і та 7209,8±85,7 уд. Під час проведення типових анаеробно-аеробних занять було зафіксовано наступні параметри: в 60-ти хв. тренуваннях (середні навантаження) - 538,4±19,1 ккал, 179,1±3,8 уд-хв_і та 8425,3±97,9 уд; в 100 хв. тренуваннях (значні навантаження) - 1257,3±47,4 ккал, 194,8±5,3 уд-хв“і
та 16287,4±101,2 уд відповідно. Отримані показники вказують на те, що традиційна побудова другого етапу багаторічної підготовки у спортивних іграх пов’язана з використанням неадекватних віковим можливостям гравців навантажень, що сприяє інтенсифікації тренувального процесу на даному етапі.
3. На основі аналізу типових раціонів харчування та показників енерговитрат юних гравців виявлено, що на етапі попередньої базової підготовки спортсмени у більшості випадків отримують із продуктами харчування недостатню для забезпечення повноцінної життєдіяльності та виконання тренувальної роботи кількість ккал. Так, наприклад, середньодобові витрати енергії з урахуванням участі у змаганнях у 15-річних футболістів сягають 3800 і більше ккал, а середня енергетична вартість добового раціону харчування складає 3310-3500 ккал. Ці дані співпадають з матеріалами комплексного медичного обстеження юних спортсменів: 36,11 % серед обстежених 12 - 15-річних гравців у футбол мають серйозні відхилення у стані здоров’я.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у експериментальному обґрунтуванні шляхів оптимізації побудови процесу підготовки юних спортсменів на другому етапі багаторічного тренування у таких спортивних іграх, як футбол і футзал.
Література
1. Андреев С. Н. Мини-футбол: учеб.-метод. пособие / С. Н. Андреев, В. С. Левин. - Липецк: Липецк. газ., 2004. - 496 с.
2. Годик М. А. Физическая подготовка футболистов / М. А. Годик. -М.: Терра - Спорт: Олимпия Пресс, 2006. - 272 с., ил.
3. Запорожанов В. А. Контроль в спортивной тренировке / В. А. За-порожанов. - Киев: Здоров’я, 1988. - 144 с.
4. Костюкевич В. М. Управление тренировочным процессом футболистов в годичном цикле подготовки / В. М. Костюкевич. - Винница: Планер, 2006. - 683 с.
5. Максименко И. Г. Соревновательная и тренировочная деятельность футболистов: моногр. / И. Г Максименко. - Луганск: Знание, 2009. - 258 с.
6. Матвеев Л. П. Общая теория спорта и её прикладные аспекты / Л. П. Матвеев. - М.: Известия, 2001. - 333 с.
7. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В. Н. Платонов. - Киев: Олимп. лит., 2004. - 808 с.
8. Спортивные игры: техника, тактика обучения / под ред. Ю. Д Железняка, Ю. М. Портнова. - М.: Академия, 2001. - 520 с.
9. Филин В. П. Теория и методика юношеского спорта: учеб. пособие для ин-тов и техникумов физ. культуры / В. П. Филин. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 128 с.
Надійшла до редакції 06.03.2010р.
Максименко Ігор Георгійович такБІтепко [email protected]
