CC BY
19
УДК 338.43
Бунецька Н.В., астрант*® Полтавсъка державна аграрна академ1я
СУТШСТЬ I КРИТЕР111НТЕГРАЦ11 В АПК
У статт1 розглядаютъся погляди вченых-економ1ст1в на трактування дефшцп "ттегращя". Визначено основт критерп класифшацИ ттеграцтних об'еднанъ.
Ключое1 слова: агропромислов1 тдприемства, ттегращя, ттеграцтт об'еднання.
Постановка проблеми. Характерною рисою украшсько! економжи протягом двох останшх десятил1ть е трансформацшна криза: змшюються форми оргашзаци економ1чного життя, вщносини власност1, виробнич1 вщносини, продуктивш сили I, як наслщок, уповшьнюеться економ1чне зростання, а в деяких галузях, зокрема сшьському господарств1, спостер1гаеться економ1чний занепад. Якщо зважити на те, що щ процеси вщбуваються в умовах глобал1заци економ1чного простору, то стае очевидною небезпека втрати конкурентоспроможност1 багатьма в1тчизняними пщприемствами, як1 не звикли працювати в конкурентному середовищг
Конкурентне середовище формуеться на основ! ринково! вщособленост1 економ1чних суб'ект1в на баз1 приватно! власностг Але сшьське господарство т1сно пов'язане як з висхщним сектором, що забезпечуе його засобами виробництва, так I з низхщним- що переробляе I доставляв сшьськогосподарську продукцш споживачам. Через це зруйноваш господарсью зв'язки поступово вщновлюються на ринковш основу формуючи нову систему аграрно! економжи - систему агроб1знесу, основними елементами яко! стають р1зномаштш штегроваш одинищ.
Анал1з останшх дослщжень. Результати дослщження загальних питань розвитку штеграци в сучасному аграрно-промисловому виробництв1, його галузях I сферах висв1тлеш у працях провщних в1тчизняних та шоземних вчених: В.Г. Андршчука, П.П. Борщевського, Б.З. Дворкша, П.К. Каншського, М.Ю. Коденсько!, О.В. Крисального, К.К. Кумехова, В.З Мазлоева, А.Г. Мазура, М.Й. Малка, В.Я. Месель-Веселяка, В.Д. Мшгалева, Ю.О. Нестерчук, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, О.М. Сьомша, М.А. Хвесика, В.М. Яценка та шших.
У !хшх працях розглянуто р1зш аспекти розвитку штеграци в окремих галузях I сферах агропромислового комплексу. Бшьшост1 проведених дослщжень властивий традицшний пщхщ до !х виршення, однак ¿снують деяк1 питания, яю потребують бшьш грунтовного опрацювання.
* Науковий кер1вник - д.е.н., ® Бунецька Н.В., 2011
професор, член-кореспондент НААН Украши Макаренко П.М. 82
Мета статть Метою дано! статл е дослщження теоретичних засад та анал1з основних критерпв класифжаци штеграцшних об'еднань.
Виклад основного матер1алу дослщження. Питания штеграци перебувають у пол! зору вчених-економюлв i3 1970 р., коли в СРСР був узятий курс на м1жгосподарську кооперацш i агропромислову штеграцш. 3 друго! половини 80-х pp. спостер1гаеться створення агропромислових формувань, яю штегрували виробництво сшьськогосподарсько! продукцп з ïï збер1ганням, переробкою i реал1защею. У цей перюд почали з'являтися агроконсорщуми, що представляють собою об'еднання агропщприемств i пщприемств, що виробляють pi3Hi види продукцп. 3 1991 р. у розвитку агропромислово! штеграци розпочався новий етап, пов'язаний з переходом вщ форм i мехашзм1в, властивих плановш економщ, до форм та мехашзм!в, адекватним вимогам ринково! економ!ки. Поряд з громадським типом власност! з'явився i зайняв в АПК провщш позици другий ïï тип - приватна. Вона набула безл1ч форм: р1зномаштних господарських товариств i товариств, акцюнерних товариств, кооператив !в, спшок, фермерських та особистих пщсобних господарств, агропщприемств, агрокомбшат, агропромислових груп та ш. З'явилося безл1ч власниюв, в основному приватних - власниюв земельних i майнових naÏB, акцш та шших цшних nanepiB пщприемств i оргашзацш АПК.
Серед науковщв i практиюв категор1я штеграци трактуеться по-р1зному (табл. 1).
Представлен! думки А.П. Гарасима, М.М. Макеенка, C.B. Чугаевсько!, B.A. Добриншо! з визначення KaTeropiï "штегращя" акцентують увагу на те, що в процеЫ штеграци вщбуваеться "об'еднання будь-яких частин" i "створюеться едине управлшня".
Узагальнюючи наведен! в р1зних джерелах тлумачення KaTeropiï "штегращя" можна зробити висновок, що окрем! автори звертають увагу на певн1 фактори даного процесу, не видшяючи головну мету - спрямовашсть штеграцшних процеЫв на забезпечення ефективно! д1яльност1 bcîx ïï учасниюв з виробництва, переробки, збер1гання та реал!заци юнцево! продукцп.
3 урахуванням наведених дефшщш штеграци нами сформульоване ïï визначення як економ!чно! KaTeropiï - шструмент еднання окремих господарських суб'екпв, що веде до л!квщаци тарифних i нетарифних 6ap'epiB на шляху руху TOBapiB, послуг i фактор1в i3 виробництва м1ж групою шдприемств або р1зними ïï частинами, результативно! д1яльност1 bcîx ïï учасниюв i3 виробництва, переробки, збер1гання та реал!заци юнцево! продукцп (авторська розробка).
На сьогодшшнш день вщсутш ч!тю критерп класифжаци штеграцшних об'еднань. Тому варто систематизувати критери класифжаци штеграцшних об'еднань у таю пщгрупи (рис.1).
У систем! агроб1знесу в кра!нах з розвиненими ринковими вщносинами форми м1жгосподарських i внутршньогосподарських зв'язюв розвиваються у наступних напрямах: горизонтально вертикальш [5, с. 49-50], комбшоваш та конгломератш. Горизонтальш штеграцшш структури поеднують деюлька,
83
найчастше др1бних, пщприемств, промислов1 пщприемства, виробниюв однорщно! i товар1в-субститут1в (взаемозамшно! продукци).
Таблиця 1
_QcHOBHi визначення категорп "¡нтегращя"*_
Визначення PÎK Автор, л1тературне джерело
Стан зв'язаност1 окремих диференцшованих частин 1 функцш системи, ... а також процес, що веде до такого стану 1880 B.I. Даль [4]
Форма оргашзаци виробництва 1 управлшня управлшня, яка бере на себе координацш частини або бшьшосп функцш, залишаючи за штегровною одиницями функци оперативного кер1вництва. 1977 М.М. Макеенко [9, с. 153-164]
Об'ективна необхщшсть сполучення окремих диференцшованих частин в едине цше, упорядкування вщносин м1ж шдивщами, трупами, оргашзащями, державами. 1982 За енциклопедичн им визначенням радянських чаЫв
Об'еднання в едине цше будь-яких сукупностей 1 частин, яке веде до повного або часткового оргашзацшного злиття, у процес1 якого створюеться едине управлшня 2001 B.A. Добринш [6, с. 223]
Оргашзацшне поеднання технолопчно пов'язаних м1ж собою р1знорщних вид1в д1яльност1 3 притаманними !м функщями з метою виробництва кшцевого продукту 1 доведения його до споживача, а також досягнення на цш основ! вищих економ1чних результат. 2002 В.Г. Андршчук [1, с. 554]
Процес об'еднання пов'язаних у технолопчному ланцюгу пщприемств р1зних галузей агропромислового комплексу, яю забезпечують послщовну реал1зацш технолопчного процесу виготовлення кшцевого споживчого продукту, що забезпечуе високий синерпчний ефект вщ свого функцюнування як системи. 2003 А.П. Гарасим [2, с. 5]
Оргашзацшне поеднання технолопчно пов'язаних вид1в д1яльност1 з метою виробництва готово! до споживання продукци та доведения !! до споживача при досягненш на цш основ! вищих економ1чних результат. 2005 C.B. Чугаевська [13, с. 5]
*Джерело: [узагальнено за: 1, 2, 4, 6, 9, 13].
84
1нтеграцшш
Рис.1. Критерй'класифжацй'штегращйних об'еднань*
*Джерело: [узагальнено автором за: 11, с. 179-180, 308, 328; 5, с. 49-50; 4, с. 114-115 ].
Горизонтальный напрям штеграци дае особливу перевагу в управлшш асортиментом продукцп пщприемства з метою:
- переходу вщ виробництва продукт1в, що замщають до виробництва продукт1в, як1 доповнюють;
- виконання комплектних поставок;
- повного задоволення потреб кл1ент1в [5, с. 50].
85
Вщзначимо, що для пщприемств агропромислового комплексу це особливо важливо, оскшьки бшьшкть з них мае вузький асортимент продукци { схильш до сезонних коливань попиту. Окремому пщприемству важко одночасно забезпечити швидюсть оновлення асортименту, повноту задоволення потреб замовника, грамотний продаж, впровадження та супровщ свое! продукци.
У працях науковщв розр1зняють наступи! типи горизонтально! штеграци (рис.2):
- У-типу - об'еднання пщприемств одше! галуз1, що виробляють однакову продукцш або здшснюють одш { т1 ж стадп виробництва [14]. Вш мае на мет1 посилення позици пщприемства шляхом поглинання або контролю певних конкуренлв шляхом отримання ефекту масштабу, виграшу на взаемодоповнюваносп асортименту товар1в, доступу до збутово! мереж1 або до сегмент1в покупщв.
- X- або К-типу - об'еднання пщприемств, що випускають взаемозв'язаш товари. Наприклад, пщприемство, що виробляе фотоапарати, об'еднуеться з пщприемством-виробником фотопл1вки або х1мреактив1в для фотографування [14]. При цьому Х-штегращя - це об'еднання взаемодоповнюючих, схожих за масштабами збуту пщприемств або напрям1в д1яльносп, а К-штегращя - це приеднання пщприемства або додаткового напряму без змши основного напряму д1яльностг
- Н-тип (конгломератне злиття) - об'еднання пщприемств р1зних галузей без наявност1 виробничо! спшьност1, тобто злиття такого типу - це злиття пщприемства одше! галуз1 з пщприемством шшо! галуз1, що не е ш постачальником, ш споживачем, ш конкурентом [14].
Вертикальш штеграцшш об'еднання являють собою поширене явище в сучаснш аграрий економщг Вони дозволяють об'еднати в один господарський мехашзм суб'ект1в агроб1знесу, що дшть у змшаних { взаемопов'язаних галузях.
Розвиток вертикально! штеграци вносить змши в процес вщтворення суспшьного катталу. Переробка сшьськогосподарсько! продукци стае виключно справою промисловостг Роль сшьського господарства зводиться до постачання сировини для переробно! промисловостг У цих умовах вся продукщя сшьського господарства (або майже вся) набувае товарно! форми \ реал1зуеться промисловим пщприемствам. Продукти харчування у все бшьшш мас1 починають надходити до споживання тшьки у вигляд1 товар1в промислового
1нтегращя 1нтегращя 1нтегращя 1нтегращя Х-типу У-типу К-типу Н-типу
Рис. 2. Типи горизонтально1*штегращ1 [14]
86
виробництва: молоко вщ молокозавод1в, фрукти та овоч1 вщ консервних завод1в { холодильних пщприемств, м'ясо вщ м'ясокомбшаив.
I саме тому дощльно видщити пщсистеми вертикально! штеграци, в якш можуть бути видшеш вщносно самостшш штегроваш блоки продовольчих \ неиродовольчих товар1в: м'ясний (пщприемства з вщгод!вл! велико! рогато! худоби, свинини, птищ, м'ясокомбшати, холодильники), молочно-маслосироробний (молочш комилекси, маслосирзаводи), илодоовочевий, виноградарсько-виноробний, зерновий, бурякоцукровий, ол1ежировий, чайний; шюряно-взуттевий, хутровий, тютюновий, еф1роолшний [12, с. 179, 308].
Наведен! на рис. 1 штегроваш блоки е властивими для Укра!ни (нав!ть чай виробляеться з власно! сировини - трав ! яг!д). Кожен блок своею юнцевою метою вбачае забезиечення потреб держави в продовольчих ! непродовольчих товарах с!льськогосподарського походження [12, с. 308].
Вид!ляють так! типи вертикально! штеграци, як: штегращя "донизу", прикладом яко! е приеднання заводу - виробника сировини чи нап!вфабрикат!в до п!дприемства, яка здшснюе головне виробництво; виробнича штегращя "догори", яка е протилежною за змютом до першого типу; невиробнича штегращя "догори" включае сферу розпод!лу [10, с. 78].
Д!агональна ¿нтеграц!я - об'еднання п!дприемств, що знаходяться на р!зних р!внях паралельних г!лок виробничого циклу та проводиться з метою: зниження диверсиф!кац!! ризику ! надання тиску на постачальник!в ! споживач!в
[7, 93].
Поряд з вищезазначеними напрямами ¿нтеграц!! розр!зняють ! ¿нш! !! р!зновиди: конгломеративний - коли пщ единим управл!нням зведеш установи або види д!яльност!, не мають прямого в!дношення до основного б!знесу окремо взято! п!дприемства [15]. На сучасному етап! розвитку наукових ¿дей ¿нтеграц!! та практичного !х застосування поняття "конгломеративна ¿нтеграц!я" значно поширене, воно устоялося ! не викликае дискус!й.
В економ!чн!й л!тератур! також вид!ляють такий вид штеграци як кваз!вертикальний. При ньому штегруються виробництво ! збут продукц!!, здшснюються в!дпов!дно незалежними п!дприемством ! збутовою мережею, але п!д контролем провщного п!дприемства [8].
У заруб!жних крашах отримуе розвиток так звана "циркулярна ¿нтеграц!я". Особливо це стосуеться зернового господарства, де елеватори об'еднуються поряд з борошномельними ! комб!кормовими заводами, займаються випуском круп'яних, р!зних вид!в харчових продукт!в ! р!зного роду прем!кс!в (добавок до кормових сум!шей) [8].
Як зазначае Гусаков В.Г., слщ вид!лити ще одну форму розвитку горизонтально! штеграци сшьськогосподарських пщприемств - штегращя м!жгосподарська, яка являе собою форму сп!вроб!тництва юридично самост!йних п!дприемств, засновану на координаци !х д!й, обм!н! продуктами свое! д!яльност!, створення сп!льних служб з метою досягнення б!льш високо! продуктивное^ прац! на баз! оптимально! концентраци ! спец!ал!зац!! виробництва ! реал!заци досягнень науково-техн!чного прогресу [3, с. 114-115].
87
Дем'яненко C.I. вбачае доцшьним видшити наступи! форми штеграци: пряма, зворотна. Пряма - управлшсью ршення щодо оргашзаци виробництва, а часто i виробничо-фшансов1 функци бере на себе пщприемство-штегратор, яке знаходиться на попередшх ланках звичайного штеграцшного процесу [6, с. 51]. Зворотна - в рол1 штегратора виступае шслясшьськогосподарська ланка -переробш пщприемства, торпвля, кооперативи по збуту, переробщ
Висновки. Пщсумовуючи все вищезазначене про критери класифжаци штеграцшних об'еднань, яю юнують в Укршш та за кордоном, можна зробити висновок, що виникнення i розвиток даних утворень е результатом аграрно! реформи, i зокрема земельно!. Д1яльшсть даних штеграцшних одиниць ввдграе значну роль у ефективному розвитку агроб1знесу.
Л1тература
1. Андршчук В.Г. Економжа аграрних пщприемств: [пщручник] / - 2-ге вид., доп. i перероблене. / В.Г. Андр1йчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.
2. Гарасим А.П. Формування i ефективн1сть 1нтегрованих виробництв у молокопродуктовому п1дкомплекс1 АПК: [автореферат] / А.П. Гарасим. -Тернопшь, 2003. - 20 с.
3. Гусаков В.Г. Экономика организаций и отраслей агропромышленного комплекса: В 2 кн. Кн1 / В.Г. Гусаков. - Мн.: Белорус. наука, 2007. - 891 с.
4. Даль В.И. Толковый словарь живаго великорускаго языка / В.И. Даль.
- М.: Видання книгаря-друкаря М.О. Вольфа, 1880. - 624 с.
5. Дем'яненко C.I. Економжа i орган1зац1я агропромислових формувань / C I. Дем'яненко, М.Й. Хорунжий, О.Г. Боброва, П.В. Коваль. - К.: КНЕУ, 2006. -301 с.
6.Добринин B.A. Актуальные проблемы экономики агропромышленного комплекса / B.A. Добринин. - M.: МСХА, 2001. - 402 с.
7. Замазш О.В. 1нтеграц1йн1 процеси у механ1зм1 управлшня д1яльн1стю п1дприемств сфери малого б1знесу / О.В. Замаз1й // Вюник Хмельницького нац1онального ун1верситету. - 2010. - № 5, T. 3. - с. 91-94.
8. Камаева В.Д. Экономическая теория: [учеб. для студ. высш. учеб. заведений] / В.Д. Камаева. - 6-е изд. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 462 с.
9. Макеенко М.М. Проблемы межхозяйственной кооперации и аграрно-промышленной интеграции / М.М. Макеенко. - М.: БНИИЭСХ, 1977. - 326 с.
10. Н1к1тченко С.О. Концентрац1я та поглиблення 1нтеграц1йних процеав в агропромисловому комплекс! / С.О. Нттченко // Економ1ка АПК. - 2011. - №1.
- С. 77-83.
11. Формування та функцюнування ринку агропромислово1 продукци: [практичний поабник] / За ред. П.Т. Саблука. - К.: IAE, 2000. - 556 с.
12. Хорунжий М.И. Оргашзащя агропромислового комплексу: [пщручник] / М.Й. Хорунжий. - К.: КНЕУ, 2001. - 382 с.
13. Чугаевська C.B. 1нтегращя в молокопродуктовому тдкомплекЫ: [автореферат] / C.B. Чугаевська. - К., 2005. - 20 с.
88
14. 1нтеграцшш стратеги. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://advanter.com.ua/articles.php?articlesid=17
15. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://alldisser.com/part/ref-26252.html.
Summary Bunetskaya N.V.
Poltava state agrarian academy
ESSENCE AND CRITERIA OF INTEGRATION IN APK
The views of economists on the meaning of the definition of integration are considered in the article. The main criteria for classification of integration associations were determined.
Key words: agro-industrial enterprises, integration, integration association.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
89
