CC BY
21
Вольвач Богдан Володимирович,
аспiрант кафедри господарського права, Нац'юнальний юридичнийушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-3025-5210
doi: 10.21564/2414-990x.142.142510 УДК 346(050)
ЕСК1З ПРАВОВО1 ПОЛ1ТИКИ У СФЕР1 НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТ! ТА БАНКРУТСТВА
Розглянуто проблеми формування ефективног правовог полтики держави у сфер1 непла-тоспроможност1 та банкрутства. Проаналгзовано теоретичне тдгрунтя дослгдження циклгч-ност1 нацюнальног економгки та обгрунтовано дощльнкть взаемозв'язку економгчного циклу та державног економ1чног полтики. На основ1 наведених у статт1 прикладю з дгяльност1 великих компатй установлено, що в багатьох випадках штучно створен державою умови для гх тд-тримки не тгльки не вгдновлюють економ1чног р1вноваги, а посилюють кризов1 явища у нацональ-нш економщ, що обумовлюе колшю мж державними (публгчними) та приватними ттересами (ттересами тдприемств). Особливу увагу придглено розробц концептуальних засад правового регулювання вгдносин неплатоспроможностг та банкрутства в Украгт.
Ключовi слова: неплатоспроможшсть; банкрутство; економiчний цикл; правова полиика; eKOHOMi4Ha полиика.
Вольвач Б. В., аспирант кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0002-3025-5210
Эскиз правовой политики в сфере неплатежеспособности и банкротства
Рассматриваются проблемы формирования эффективной правовой политики государства в сфере неплатежеспособности и банкротства. Исследуется существующий теоретический базис цикличности национальной экономики, обоснована целесообразность взаимосвязи экономического цикла и государственной экономической политики. На основе приведенных в статье примеров из деятельности крупных компаний установлено, что во многих случаях искусственно созданные государством условия для их поддержки не только не восстанавливают экономического равно -весия, а усиливают кризисные явления в национальной экономике, что обусловливает коллизию между государственными (публичными) и частными интересами (интересами предприятий). Особое внимание уделяется разработке концептуальных основ правового регулирования отношений неплатежеспособности и банкротства в Украине.
Ключевые слова: неплатежеспособность; банкротство; экономический цикл; правовая политика; экономическая политика.
Постановка проблемы. Трансформацшшсть економiчного розвитку Укра-!ни протягом тривалого перюду супроводжуеться постiйними змiнами в еко-номiчнiй системi, а також у системi державного регулювання економiчних процесiв. При цьому характер таких змш здебiльшого вiдображае поступовiсть, лопчшсть, обrрунтованiсть упровадження методiв та шструменпв державного правового регулювання.
Слiд зазначити, що у сучасному глобалiзованому свiтi вiдбуваеться взае-модiя насамперед макрорiвневих - загальнодержавних штере^в, пов'язаних iз забезпеченням економiчно! безпеки i суверенiтету, iз захистом економiчного простору держав. Дiя й роль цих чинниюв в умовах глобалiзацi! зумовили появу нових теоретичних пiдходiв, згiдно з якими нехтування такими сер-йозними поняттями, як «державна безпека», «економiчнi iнтереси держави», «влада» в аналiзi ефективностi та визначенш доцiльностi формування та реалiзацi! сучасно! правово! полiтики е недопустимим. Усввдомлення i втЬ лення у практичну дiяльнiсть головних постулатiв даного «багатовимiрного» пiдходу швидше за шших здiйснили захiднi кра!ни. При в^х розмовах про скорочення ролi держави в !х економiках фактично, на думку автора, мають мiсце зов^м iншi процеси. За останнi два десятирiччя у розвинених кра!нах частка ВВП, яка перерозподшяеться через бюджет, залишилась практично незмiнною. Вiдбуваеться повне скорочення функцш держави у сферi сощаль-ного захисту населення i вiдчутна лiбералiзацiя зовнiшньоекономiчно! сфери. Але одночасно рiзко зросла участь держави у шдтримщ експортних зусиль i пiдвищеннi конкурентоспроможностi вiтчизняних пiдприемств шляхом: розвитку й створення необхiдно! для цього шфраструктури (науки, засобiв зв'язку, шформацшного забезпечення); упровадження стимулюючо! податко-во! системи; розробки i реалiзацi! рiзноманiтних варiантiв промислово! i/чи структурно! пол^ики; стрiмкого упровадження державних норм i стандартiв щодо технологiчних, еколопчних, санiтарних та iнших характеристик виробiв; свого роду розширення корпоративно! дипломатп, при якiй зростаюча частина дипломатичного корпусу орiентована на сприяння у тш чи iншiй формi опе-рацiям «сво!х» компанiй за кордоном.
Тому у розвинених кра!нах ввдбуваеться не скорочення економiчно! ролi держави, а лише переорiентацiя !! господарських функцш у бж бiльш активно! участi у боротьбi !"! шдприемств за свiтогосподарськi позицГ!.
Аналiз остантх дослiджень i публтацш. Проблемам формування та реалiзащ! ефективно! полiтики держави в сферi регулювання вiдносин непла-тоспроможностi та банкрутства присвячено чимало наукових праць, зокрема таких учених, як: Д. В. Задихайло, О. Пасхавер, Л. Верховодова, К. Агеева, В. В. Джунь, О. В. Коваленко, К. В. Пралiчен, Б. М. Поляков, М. В. Фомша та ш.
Метою статтi е спроба розроблення концептуальних засад формування сучасно! правово! пол^ики держави у сферi неплатоспроможност та банкрутства.
Виклад основного матерiалу. Безсумшвно, що сучасна економiчна полЬ тика повинна Грунтуватись на правовому базисi забезпечення стiйкого та ефек-тивного !! розвитку. У контекстi дослщження проблем неплатоспроможностi i банкрутства сучасна полмка врегулювання цих питань тюно взаемопов'язана та взаемообумовлена з рiвнем i характером взаемодп суб'ектiв нащонально! економiки.
Тож слiд розглядати питання щодо змiн правово! полiтики вщповщно до змiн в економiцi кра!ни, обумовлених !"! циклiчнiстю на певному еташ розвитку. Циклiчнiсть економiки передбачае порушення рiвноваги економiчно! системи, що повторюються перiодично, але в кожному новому перiодi цi порушення мають новий характер i набирають новi форми.
Теоретичним пiдГрунтям дослiдження циклiчностi нацiонально! економiки можуть бути, на нашу думку, «довп хвилi» М. Кондратьева, тобто довгостроковi тенденцп економiчного розвитку, якi включають понижувальну та шдвищу-вальну фази. Основним елементом довгостроково! циклiчностi е динамiчний науково-техшчний прогрес, пов'язане з ним економiчне зростання i сощально-економiчнi процеси. Кожен з них розвиваеться за сво!ми законами i виклика-еться специфiчними iмпульсами, якi зливаються в одну циклiчну хвилю [5].
Характеризуючи велию цикли («довгi хвилi») економiчно! кон'юнктури, М. Кондратьев прийшов до таких висновыв.
По-перше, початок шдвищувально! хвилi великого циклу знаменуеться коршними зрушеннями в технiчному базисi виробництва на основi викори-стання досягнень НТП; в сферi кредиту i грошового обiгу; у висуваннi в лщери свiтово! економiки нових кра!н. У цей перiод зазвичай ввдбуваеться бiльше великих соцiальних зрушень i переворотiв.
По-друге, в перiод понижувальних хвиль великого циклу спостертаються тривалi аграрнi кризи. Середньостроковi економiчнi цикли, що входять у пони-жувальний перюд великого циклу (на вщмшу вiд його пiдвищувального циклу) характеризуються депресiею, слабкiстю i нетривалiстю пожвавлення i пiдйому.
Субстанцiйною основою кнування довгих хвиль циклiв, на думку М. Кондратьева, е сам вщтворювальний процес, який включае в основу довго! хвилi всю суму капггальних i трудових ресурсiв (галузеву структуру виробництва, юнуючу сировинну базу, джерела енергп, цiни, зайнятiсть, громадсью iнститути, стан кредитно-грошово! системи тощо) [6].
У теорГ! економiчно! динамжи Й. Шумпетера доведено, що економiчний розвиток не е рiвномiрним, це послвдовшсть чергування спадiв та пiдйомiв, обумовлених впровадженням iнновацiй. Дослiдник вважав, що всередиш еконо-мiчно! системи е джерело енергп, яке спричиняе порушення !"! рiвноваги. Саме порушення рiвноваги системи та пошук шляхiв досягнення ново! рiвноваги е рушшною силою розвитку наукового мислення [9, с. 53]. За висловом вченого, ситуащя в наущ характеризуеться наявшстю трьох пар взаемопов'язаних протилежностей:
1) економiчна рiвновага - стихiйнi порушення рiвноваги;
2) дослщження економiчних npo^ciB у статицi - дослiдження економiчних процесiв у динамiцi;
3) тип господарюючого суб'екта «власник» - тип господарюючого суб'екта «шдприемець» [9, с. 175-176].
Грунтуючись на теоретичних засадах цикшчносп економiки, можна визна-чити характер та рiвень зв'язку економiчноï i правово'1' полiтики. Так, у перюд пiдвищувальних хвиль (тобто економiчного зростання) правова полiтика регу-лювання вiдносин неплатоспроможностi та банкрутства спрямовуватиметься на розробку й реалiзацiю ввдповщних законодавчих норм щодо проведення дiагностики фiнансового стану пiдприeмств (розробку методик та встановлення граничних меж показниюв рiвня платоспроможностi та фiнансовоï стшкосп), проведення приватизацп, оцiнку можливих ризиыв фiнансовоï безпеки шдпри-емств. 1нвестицшна привабливiсть пiдприeмства, а отже, i його ринкова щна, е одшею з прiоритетних сфер економiчних iнтересiв краши, що обумовлюе необ-хщшсть об'ективностi оцiнювання ступеня ймовiрностi банкрутства. За рахунок пожвавлення швестицшного ринку формуються можливостi для пiдвищення ринковоТ вартостi пiдприемств та формування ïx ринково'1' репутацп.
У перiод понижувальних хвиль (тобто економiчного спаду) правова полЬ тика повинна орiентуватися на розроблення антикризових заxодiв, спрямованих на залучення швестицш, реструктуризацiю, фiнансове оздоровлення шдпри-емств, якi мають потенщал вирiшення проблеми неплатоспроможностi. Особливо! уваги в цей перюд заслуговують питання градацп пiдприемств-банкрутiв не тшьки за галузевою, регiональною належнiстю, а вщповщно до потенцiалу виходу з кризи та можливост збереження ïx цiлiсностi як повноцiнниx господа-рюючих суб'ектiв. Саме у цьому проявляються соцiальнi та економiчнi iнтереси керiвництва пiдприемств, профспiлок, працiвникiв.
На думку Алейшково1 О. В. [1], циклiчнiсть е чутливою до характеру та рiвня державного впливу на соцiально-економiчнi процеси, що обумовлюе необxiднiсть узгодження правово'1' полiтики держави з вщповщним економiч-ним циклом. Щодо дослщження цих питань у сферi неплатоспроможност та банкрутства врахування економiчного циклу при розробщ та реалiзацiï правово1 полiтики дае можливiсть бiльш Грунтовно визначити рiвень небезпеки банкрутства за рахунок виявлення та ощнки вщповщних ризикiв (iнвестицiйниx, валют-них, економiчниx, полiтичниx, соцiальниx тощо), шдвищити рiвень захисту прав власностi, шдвищити швестицшну привабливiсть нацiональноï економiки.
Так, урахування кризових явищ у економщ дае можливкть гнучко адап-тувати ввдповщне правове забезпечення врегулювання вщносин неплатоспро-можностi та банкрутства шляхом постшного монiторингу фiнансовоï стiйкостi шдприемств, виявлення ризикiв фiнансовоï безпеки та розробки дiевиx заxодiв щодо запобтання виникнення ситуацп неплатоспроможностi. Однак для оздоровлення економжи доцiльною е лжвщащя тих пiдприемств, якi об'ективно чи суб'ективно неспроможш виробити дiевi заходи щодо запобiгання банкрутству та е значним тягарем для бюджету краши та об'ектом державно! фшансово! шд-
тримки. При вщсутност у шдприемств коштГв для проведення реструктуризацп варто активiзувати швестицшне та державно-приватне партнерство. У даному контекст банкрутство слщ розглядати як регулятор ринково! економши, дiя якого сприяе !! оздоровленню за рахунок позбавлення вiд збиткових неефек-тивних суб'eктiв господарювання, як обгрунтовано не мають нiяких шансiв на вiдновлення успiшностi свое!' господарсько! дiяльностi.
Ринкова економiка, як вГдомо, не сприймае неефективних дiй i вимагае за них надто високу щну: втрату цiльових ринкiв, послаблення конкурентних позицш, недоотримання фiнансових ресурсГв, скорочення робочих мiсць та шдвищення рiвня безробiття.
В економiчних вщносинах пiдприемство виступае як самостiйний суб'ект, дiяльнiсть якого здiйснюеться вiдповiдно до визначених стратепчних цiлей, але регулюеться нормами нацiонального законодавства. При цьому рiвень та характер такого регулювання ввдповщають загальнонацiональним iнтересам та умовам укладених мiждержавних угод, що спричиняе виникнення колiзi! мiж державними (публiчними) та приватними iнтересами (iнтересами шдприемств).
Яскравим шдтвердженням цього може слугувати приклад з одшею з най-бiльших американських корпорацiй «General Motors», яка протягом 77 роюв була лщером у автомобiльному виробництвi, але визнала себе банкрутом у 2008 р., отримавши збитки у розмiрi 30,9 млрд дол., а у 2009 р. почала процедуру банкрутства. ПолГтика американського уряду стосовно фшансово! шд-тримки корпорацГ! полягала у наданш близько 30 млрд дол. допомоги в обмш на 60 % акцш корпорацп, уряд Канади надав 9,5 млрд дол. за 12 % акцш, Об'еднана профсшлка пращвниюв автомобiльно! промисловостi отримала 17,5 %, а 10,5 % були розподшеш мiж кредиторами.
У липш 2009 р. було розпочато процес реструктуризацп корпорацп, в результат якого створена незалежна компанiя «General Motors Company», яка вже у листопадi 2010 р. здшснила первинну емюю акцiй. У даному випадку державна шдтримка мала тимчасовий характер i була спрямована на розробку дГе-вих антикризових заходiв з боку и керiвництва. Ниш корпоращя функцiонуе за рахунок державно! допомоги у розмiрi 20 млрд дол., а ще 1 млрд дол. потрiбно на реорганiзацiю. Основними причинами банкрутства, на думку автора, були системш помилки як в управлшш компашею, так i в галузi у цiлому. Потенцiйнi передумови банкрутства виникли ще до свГгово! фшансово! кризи - у 2005 р., i можливост пройти процедуру банкрутства в умовах стшкого економiчного стану в кра!нi з меншими втратами керiвництво не використало.
1ншим прикладом фшансово! пiдтримки великих компанш з боку держави е шдтримка шмецьким урядом автогiганту - компанп «Opel» - дочГрньо! компанп «General Motors», банкрутство яко! i сформувало передумови для банкрутства «Opel».
Питання надання державно! шдтримки компанп «Opel» мало принципове значення i урядом було прийнято ршення вГдмовити !й у фiнансовiй допомозГ через вщсутшсть надГйно! концепцГ! реструктуризацп. Обгрунтуванням такого
заходу став приклад надання державно!" допомоги будiвному концерну «Filipp Holzman», яка на пiвтора року ввдтермшувала ïï банкрутство, що обумовило втрату значно'1 кiлькостi робочих мюць, неефективне використання коштiв, якi могли бути переспрямоваш в iнновацiйнi сектори економжи. Однак на федеральному рiвнi така пiдтримка все ж була надана, але з умовою розробки дiевиx заxодiв з реструктуризацп компанп. У 2017 р. бвропейська комiсiя схвалила поглинання нiмецького автовиробника «Opel» французьким автомобiлебудiвним концерном «Peugeot Citroen» (PSA).
Ц приклади чггко засвiдчують, що пряме державне втручання у вщносини неплатоспроможностi та банкрутства через надання фшансово'1 допомоги навт таким великим корпорацiям не е запорукою ïx виведення з кризового стану. Навпаки, саме кризовий стан великих компанш, яы нехтують урахуванням впливу зовшшшх факторiв, загострюе кризову ситуащю в нацiональнiй еко-номщ, провокуючи негативнi змiни як в ïï структур^ так i в динамщь Можна стверджувати, що шдвалини свiтовоï фiнансовоï кризи 2008 р. формувались через щлу хвилю банкрутств великих американських компанш та банив, серед яких можна виокремити корпорацп «Enron» та «WorldCom» (причина -фiнансовi махшацп), банки «Lehman Brothers», «Bear Stearns» та «Washington Mutual» (велика кшьккть ризикових шотечних кредиив), «General Motors Company», «Olivetti» (зниження конкурентоспроможноси, рiзке скорочення обсягiв продажiв).
Але в багатьох випадках державне втручання у сферу банкрутства великих компанiй обумовлюеться питаннями нацiональноï безпеки та нащонального iмiджу, який формують вiдомi свiтовi бренди. Однак практика мiжнародного бiзнесу доводить, що таю втручання мають, по-перше, короткостроковий ефект; по-друге, не виршують внутрiшнi проблеми компанш-банкруив, якi мають системний характер; по-трете, перенаправляють державш кошти не ефективно; по-четверте, нехтують впливом ринкових сил.
Не можна не погодитись з твердженням О. Пасхавера щодо функцюнування ринково'1 економжи як дп саморегулюючо'1 системи. Основними меxанiзмами саморегулювання виступають вiльна конкуренцiя i банкрутство. Конкуренщя здiйснюе автоматичну селекцiю власниюв i виробництв на ефективних i неефек-тивних. Призначенням меxанiзму банкрутства е видалення з ринку власниыв i виробництв, яю визначилися в xодi конкуренц11 як неефективнi [3].
У цьому контексп варто акцентувати увагу на активiзацiï з боку держави процесу залучення приватних iнвесторiв у виршення питань неплатоспро-можноси та банкрутства. Але для забезпечення ефективно'1 взаемод^1 держави та господарюючих суб'екпв необxiдно визначитись з характером публiчниx та приватних iнтересiв, яы виникають у сферi неплатоспроможностi та банкрут-ства. Незважаючи на те, що основними учасниками у справах про банкрутство е кредитори, боржники, арбггражш керуюч^ якi мають приватнi штереси у задо-воленнi сво'1х вимог (щодо кредиторiв), розробцi антикризових заxодiв (щодо боржникiв), проведеннi процедури банкрутства у встановленому законодавчому
полi (для арб^ражних керуючих), слщ також враховувати публiчнi штереси -iнтереси держави i сусшльства. Банкрутство як eKOHOMi4He та сусшльне явище мае позитивнi i негативш прояви. Негативнi наслiдки банкрутства на макро-рiвнi проявляються не тшьки у погiршеннi показникiв соцiально-економiчного розвитку краши, а й зниженнi ïï позицiй у свiтових рейтингах. Сусшльний характер банкрутства проявляеться у неввдповвдност врахування у правовому аспектi iнтересiв боржникiв та кредиторiв, що спричиняе посилення негатив-них тенденцiй вщносно сприйняття iснуючоï системи нормативно-правового регулювання економжи. У свiтовiй практицi вщсутня едина оптимальна модель процедури банкрутства, що й обумовлюе необхiднiсть подальших дослiджень у цiй сферi.
Розглядаючи багаторiвневiсть нацiонального господарського комплексу, слщ також зазначити й необхiднiсть формування iерархiчноï структури правово1 полiтики у сферi неплатоспроможностi та банкрутства. В УкраШ, незважаючи на прийняття низки законодавчих актв з регулювання вщносин неплатоспро-можностi та банкрутства, й дотепер щ питання розглядаються у мiкрорiвневiй площинi, торкаючись iнтересiв кредиторiв та боржникiв. Безперечно, при роз-робленнi законодавства мають враховуватись як права боржниюв, так i права забезпечених i конкурсних кредиторiв. Але не слщ забувати i про ïx обов'язки, якi повиннi мати чггку правову забезпеченiсть, обов'язковий характер та вщ-повiдну процедуру ïx дотримання. Тобто в основi нового правового бачення виршення питань у сферi неплатоспроможностi та банкрутства повинен бути суб'ектний шдхщ, в основi якого лежить урахування iнтересiв кредиторiв, боржникiв та третix осiб. Окрiм цього, в даному процесi суб'ектом мае бути держава в особi оргашв регулювання даних вiдносин, тобто виршення про-блеми носитиме вже макрорiвневий характер, що дозволяе узгоджувати цШ та завдання економiчноï полггики з цiлями та завданнями правово'1 полiтики, а також визначати мюце останньо'1 в економiчнiй системi. Правова полггика повинна розглядатись як частина правореалiзацiï економiчноï полiтики держави на певному вторичному етапi.
Вiдтак, на наше переконання, саме макрорiвневий характер правово1 полi-тики сприятиме формуванню дiевого iнституту банкрутства як необхщного еле-менту системи державного регулювання економжи. У рамках даного шституту забезпечуватиметься попередження стиxiйностi економiчного розвитку, вияв-лятимуться можливi ризики та ощнюватиметься рiвень i характер ïx впливу, розроблятимуться ефективнi антикризовi заходи.
Ефектившсть правово1 полiтики насамперед полягае у наявност в учасникiв процедури банкрутства мотивацп до розробки заxодiв з фiнансового оздоров-лення шдприемств-боржниюв шляхом реструктуризац11', модернiзацiï, злиття, поглинання, тобто до вщродження його дiяльностi у новому форматi, а не до лжвщацп. В iншому випадку в рамках правово1 полiтики мае бути розроблено заходи щодо забезпечення оргашзацп розподiлу майна серед у^х учасникiв процедури банкрутства.
Як стверджуе Д. В. Задихайло, формування та реалiзацiя державою окремо'1 полггики в тш чи шшш сферi суспiльниx вiдносин поступово набувае законо-давчого закрiплення. Разом з тим змют поняття «полггака держави» може бути репрезентовано щонайменше у двох контекстах.
По-перше, як шформацшний продукт, що мiстить певну концепщю державного управлiння у визначенш сферi суспiльниx вiдносин.
По-друге, з огляду на широке коло видiв дiяльностi держави, що мають бути синтезованими у процесi створення такого шформацшного продукту i тим бшьше його практично'1 реалiзацiï, а також контролю ефективносл вiдповiдного управлшського впливу, слiд визнати, що формування та узгодження змюту державно'1 полггики утворюе собою достатньо автономний та специфiчний тип управлшських вщносин. Особливо це стосуеться прощсГв створення концеп-цш, доктрин, стратегiй дГяльност держави, ïx прийняття в межах визначених меxанiзмiв апаратно'1 роботи та контролю за реалiзацiею [4].
Вважаемо цю позищю слушною i додамо, що процес формування та реа-лiзацiï державно'1 економiчноï полтики повинен мати ввдповвдне норматив-но-правове забезпечення в рамках концепцп регулювання ввдносин у сферТ неплатоспроможностi та банкрутства в УкраШ.
Як ввдомо, Господарський кодекс Украши видiляе щлу низку напрямiв державно'1 економiчноï полтики, зокрема структурно-галузеву, швестицшну, амортизацiйну, пол^ику шституцшних перетворень, еколопчну, цГнову, анти-монопольну, бюджетну, податкову, сощальну, грошово-кредитну, валютну та зовнiшньоекономiчну.
СлГд звернути увагу, що шститут банкрутства вiдiграе особливу за значенням роль у системi господарських вщносин, сприяючи розро6цГ дiевиx заxодiв з попе-редження та запобйання неплатоспроможностi та банкрутства в умовах економiч-но'1 нестабiльностi внаслiдок цикл!чносп нацiональноï економiки для реалiзацiï комплексу суспiльно-економiчниx iнтересiв. БГльш того, економiчнi кризи, ГншГ екстраординарнi подй", часто реалiзуються у виглядГ цГлих ланцюпв та «хвиль» банкрутств з цшою низкою суттевих негативних суспiльно-економiчниx насладив, що позначаються на макроекономiчнiй ситуацп у нацiональнiй економiцi. Таким чином, вщносини банкрутства слГд розглядати як окремий об'ект економiчноï полГтики держави, де остання мае формувати власну полгтико-правову позищю щодо балансу iнтересiв держави, суб'екпв господарювання, працiвникiв та шших суб'ектiв у регулюваннi та реалiзацiï вГдносин неплатоспроможностi та банкрутства.
Оскшьки у правовiй державi ïï економiчна полiтика може реалiзовуватися виключно у правових формах ¡з застосуванням передбачених законодавством засобiв, вважаемо правомiрним ставити питання щодо концептуально'1 шститу-цiалiзацiï поняття «правова та законодавча полмка» держави у сферi вщносин неплатоспроможностi i банкрутства.
Лише на таких засадах може бути створено ефективне законодавство в наз-ванш сферi й забезпечено ефективне адмшктрування вГдносин неплатоспро-можностГ та банкрутства.
Висновки.
1. В УкраТш спостертаеться тенденщя змщення акцентiв з нормативно-правового забезпечення процедури банкрутства до розробки заходiв щодо його запобтання, тобто не доведення до банкрутства, що повною мiрою вщповщае сучаснiй лiберально-демократичнiй моделi суспiльного розвитку, притаманнш розвиненим краТнам.
2. Саме макрорiвневий характер правовоТ полiтики сприятиме формуванню дiевого iнституту банкрутства як необхiдного елементу системи державного регулювання економжи.
3. Правова та економiчна полiтика у сферi регулювання вiдносин непла-тоспроможност та банкрутства мають бути узгодженими, спрямованими на виршення цiлей i завдань економiчного зростання. При цьому правова полггика не може функщонувати автономно, а тiльки у ткному зв'язку з iнвестицiйною, iнновацiйною, фшансово-кредитною полiтикою держави задля створення для досягнення високого рiвня економiчноТ безпеки держави у щлому.
Список лггератури:
1. Алейникова О. В. Теорп цикшчносп та проблеми структурних, фшансових i системних криз сустльного виробництва. Економжа. Управлтня. Ыноваци. 2014. Вип. 1 (11). С. 25-36.
2. Джунь В. В. 1нститут неспроможностк свиовий досввд розвитку i особливосп станов-лення в УкраТш : монограф1я. Вид. 2-е, випр. i допов. КиТв : Юрид. практика, 2006. 384 с.
3. Державна полиика i законодавство з регулювання сфери неплатоспроможностк анал1з практики, рекомендацп по удосконаленню / за наук. керiв. О. Пасхавера. КиТв : Центр комерцш-ного права, 2010. 105 с.
4. Задихайло Д. В. Господарсько-правове забезпечення еконо]шчноТ полиики держави : монографiя. Харкiв : Юрайт, 2012. 456 с.
5. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики / ред. кол. : Л. И. Абалкин (отв. ред.) и др. Москва : Экономика, 1989. 526 с.
6. Кондратьев Н. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. Москва : ЮНИТИ, 2000. 98 с.
7. Поляков Б. М. Право неспроможносп (банкрутства) в УкраТш : тдручник. КиТв : 1н. Юре, 2011. 560 с.
8. Фомша М. В. Сталий розвиток економжи в умовах глобалiзацiТ: теорiя i методолопя : автореф. дис. ... д-ра екон. наук. Донецьк, 2010. 40 с.
9. Шумпетер Й. Теория экономического развития / пер. с нем. В. С. Автономова, М. С. Люб-ского, А. Ю. Чепуренко. Москва : Прогресс, 1982. 455 с.
References:
1. Aleinykova, O.V. (2014). Teorii tsyklichnosti ta problemy strukturnykh, finansovykh i systemnykh kryz suspilnoho vyrobnytstva. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, issue 1 (11), 25-36 [in Ukrainian].
2. Dzhun, V.V. (2006). Instytut nespromozhnosti: svitovyi dosvid rozvytku i osoblyvosti stanovlennia v Ukraini. Kyiv: Yuryd. praktyka [in Ukrainian].
3. Derzhavna polityka i zakonodavstvo z rehuliuvannia sfery neplatospromozhnosti: analiz praktyky, rekomendatsii po udoskonalenniu. O. Paskhaver (Ed.). (2010). Kyiv: Tsentr komertsiinoho prava [in Ukrainian].
4. Zadykhailo, D.V. (2012). Hospodarsko-pravove zabezpechennia ekonomichnoi polityky derzhavy. Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
5. Kondrat'ev, N.D. (1989). Problemy jekonomicheskoj dinamiki. L.I. Abalkin (Ed.). Moscow: Jekonomika [in Russian].
6. Kondrat'ev, N. (2000). Bol'shie cikly kon#junktury i teorija predvidenija. Moscow: Juniti [in Russian].
7. Poliakov, B.M. (2011). Pravo nespromozhnosti (bankrutstva) v Ukraini. Kyiv: In. Yure [in Ukrainian].
8. Fomina, M.V. (2010). Stalyi rozvytok ekonomiky v umovakh hlobalizatsii: teoriia i metodolohiia. Extended abstract of Doctor's thesis. Donetsk [in Ukrainian].
9. Shumpeter, J. (1982). Teorija jekonomicheskogo razvitija. Moscow: Progress [in Russian].
Volvach B. V., Postgraduate Student of the Department of Business Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0002-3025-5210
Sketch of legal policy in the sphere of insolvency and bankruptcy
The article is devoted to problems of formation of effective legal policy of the state in the field of insolvency and bankruptcy. The author thoroughly researched the existing theoretical basis of the research cycles of the national economy and the expediency of the relationship between economic cycle and the state economic policy. On the basis given in the article examples from the activities of large companies found that in many cases artificially created by the state conditions for their support not only to restore economic balance, and strengthen the crisis phenomena in national economy, resulting in a conflict between the state (public)andprivate interests (the interests of enterprises). In the article special attention to the development of the conceptual foundations of legal regulation of insolvency and bankruptcy in Ukraine.
Keywords: insolvency; bankruptcy; economic cycle; legal policy; economic policy
Hadiuwna do pedKomzii 10.09.2018 p.
