CC BY
49
Summary
CHANGES OF HEMODYNAMICS IN POOLS OF POSTERIOR LONG CILIARY ARTERIES IN PATIENTS WITH PERIPHERAL
UVEITIS
Shkil Ye.A.
Key words: peripheral uveitis, posterior long ciliary arteries, fluorescence iridoangiography.
Peripheral uveitis is a serious damage of the vascular tract, leading to severe complications. Diagnosis of the inflammatory process in some cases is difficult that prevents timely adequate therapy.
The study was aimed to reveal the patterns of hemodynamics in the pool of posterior long ciliary arteries in patients with inflammatory diseases of the peripheral parts of the fundus in order to improve diagnosis of peripheral uveitis. Materials and method. The studies were conducted in 43 patients (47 eyes) with different forms of peripheral uveitis. The control group consisted of 18 healthy individuals (31 eyes). Along with traditional methods of ophthalmological examination a comprehensive study of hemodynamics in the pool of posterior long ciliary arteries using rheoophthalmography, Doppler ultrasound, fluorescent iridoangiography, and contact thermometry were carried out. Results and discussion. The patients with peripheral uveitis had hemodynamic deterioration in the pool of posterior long ciliary arteries. The linear velocity of blood flow was reduced to 20.2 + 2.1%; iridoangiography timing was lengthened (the time "hand-Iris" was increased to 16.93 + 0.87 seconds); the exudative manifestations in the iris were noticed. Slowing of the blood flow linear speed in the area of studied vascular basin is caused by inflammation mechanical and toxic influence on the posterior long ciliary arteries. Doppler indicates the severity of the inflammatory process. Slowing of iridoangiography time parameters determines the level of iris vascular permeability damage. Perivascular changes suggest the severity of the inflammatory process and are specific to the peripheral uveitis. There was an increase of absolute temperature and temperature coefficient in the ciliary body in the area of localization of the inflammatory focus in all patients. Conclusions. The studies show the involvement of posterior long ciliary arteries in the course of the inflammatory process in the periphery of the fundus. Doppler ultrasound, fluorescent iridoangiography and of contact thermometry can positively improve the diagnosis of inflammation in the periphery of the fundus.
УДК 616.018.1-095:578.245-078 Щербакова Ю.В.
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ ІПСШ СЕРЕД ЗАГАЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ТА УРАЗЛИВИХ ГРУП
ДУ "Інститут дерматології та венерології Національної академії медичних наук України", Харків
Проблема ІПСШ обумовлена широкою поширеністю захворювань, загрозливими для стану здоров'я наслідками, епідеміологічними характеристиками та відмінами в залежності від приналежності до прошарку населення (загальна популяція, уразливі щодо зараження ІПСШ та ВІЛ, групи населення). Мета дослідження - вивчення особливостей розповсюдженості ІПСШ серед представників уразливих груп населення та осіб, що отримували лікувально-діагностичну допомогу з приводу іПсш в установах м. Харків. Проведено аналіз даних клініко-анамнестичних та даних лабораторного обстеження осіб (загальне населення, уразливі щодо зараження групи, статеві партнери), які отримували лікувально-діагностичну допомогу в ДУ «ІДВНАМНУ», Харківському КЗ "Обласний центр СНІДу", МБФ «Благо», Харків в 2010-2014 роках. Висновки. Серед представників загального населення спостерігається висока частота зустрічаємості позитивних результатів тестів на трихомоноз, урогенітальний хламідіоз, уреа- та мікоплазмоз, ВПЛ, ЦМВ, ВЕБ, ВПГ, гепатит С. Найпоширенішими ІПСШ серед представників уразливих груп є урогенітальний кандидоз, хламідіоз, мікоплазмоз, бактеріальний вагіноз, у досить високому відсотку випадків спостерігається розповсю-дженість ВІЛ та гепатиту С. Розповсюдженість ВІЛ та гепатиту С серед статевих партнерів представників уразливих груп також достатньо висока. З метою своєчасного виявлення патології, попередження розповсюдження ІПСШ та ВІЛ в різних групах населення доцільно проводити обстеження на ВІЛ, сифіліс та найбільш розповсюджені ІПСШ, а також й на наявність вірусних інфекцій (гепатити, ВЕБ, ЦМВ, ВПЛ) та проводити їх своєчасне лікування.
Ключові слова: інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), діагностика, розповсюдженість, загальне населення, уразливі щодо зараження ІПСШ та ВІЛ групи населення.
Дослідження виконувалося в рамках НДР «Вивчити особливості інфекцій, що передаються статевим шляхом, в групах населення, уразливих щодо зараження ВІЛ, та розробити стандарти надання допомоги» (2014-2016), № держреєстрації 0114U001385.
Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), протягом багатьох років залишаються однією з найважливіших проблем охорони здоров'я, які є загрозою як для здоров'я населення, так й для економіки країн [1, 2].
За даними ВООЗ, щорічно більше 1 мільйона людей заражаються будь-якою ІПСШ. За останні 5 років кількість нових випадків ІПСШ зросла на 50 мільйонів. Згідно даних спостережень в середньому в рік рієструється білизько 498 мільйонів
нових випадків ІПСШ, зокрема хламідіозу, гонореї - близько 106 мільйонів, трихомонозу - 276 мільйонів, сифілісу - 10 мільйонів випадків [4].
Збудники ІПСШ включають 30 різних представників, зокрема бактерій, вірусів, паразитів, які передаються при всіх видах сексуальних контактів (вагінальний, анальний, оральний). Можлива передача при контакті зі шкірою інфікованої особи, переливанні продуктів крові та пересадці тканин [4].
Захворюваність ІПСШ в різних регіонах світу відрізняється. Найбільш розповсюдженою ІПСШ в усьому світі є трихомоноз. Друга по частоті зу-стрічаємості ІПСШ в країнах Європи, та Америці є урогенітальний хламідіоз. В Африці, Південно-Східній Азії, Західно-Тихоокеанського регіону друга по розповсюдженості є гонорея [4]. Кількість нових випадків (мільйони випадків) інфікування серед населення 15-49 років представлені на рисунку 1.
Що стосується України, найбільш розповсюдженою ІПСШ також є трихомонадна інфекція. Протягом останнього десятиріччя спостерігається зниження захворюваності на трихомоноз, сифіліс, гонорею. Однак дані захворюваності на хламідіоз залишаються на досить стабільно ви-
сокому рівні, випадки захворюваності на мікоп-лазмоз щороку зростають [1]. Дані наведені на рисунку 2.
При аналізі захворюваності ІПСШ в Україні серед загального населення в 2014 році встановлено, що найбільша питома вага притаманна урогенітальному трихомонозу (47 %). Частка гонореї та сифілісу в загальній структурі захворюваності складає 3-5 % відповідно, хламідіозу -19%. Друга по частоті зустрічаємості ІПСШ в Україні це мікоплазмова інфекція (26 %).
Протягом останніх років в Україні основним шляхом передачі ВІЛ є статевий. Наявність ІПСШ значно збільшує ймовірність зараження та передачі ВІЛ при незахищених статевих контактах. Профілактика, рання діагностика і своєчасне лікування ІПСШ, в першу чергу у представників уразливих щодо зараження ІПСШ та ВІЛ груп населення (споживачі ін'єкційних наркотиків (СІН), робітники комерційного сексу (РКС), чоловіки, що мають сексуальні контакти з чоловіками (ЧСЧ), інші) є дієвим механізмом впливу як на поширення ІПСШ та ВІЛ статевим шляхом в середовищі груп ризику, так і переходу їх у загальну популяцію сексуально активного населення.
Рисунок 1. Захворюваність ІПСШ в різних регіонах світу (кількість нових випадків інфікування серед населення 15-49 років, мільйони)
Мета дослідження
Вивчення особливостей розповсюдженості ІПСШ серед представників уразливих груп населення та осіб, що отримували лікувально-діагностичну допомогу з приводу ІПСШ в установах м. Харків.
Матеріали та методи дослідження
Проаналізовано клініко-анамнестичні та дані лабораторного обстеження 495 осіб, що отримували лікувально-діагностичну допомогу в ДУ «ІДВНАМНУ», також дані обстеження та лікування ІПСШ представників уразливих груп населення в Харківському КЗ "Обласний центр СНІ-Ду", обстеження представників уразливих груп та їх статевих партнерів в МБФ «Благо», Харків в 2010-2014 роках.
Більшість з 495 осіб, які пройшли обстеженн-
ня та лікування в ДУ "ІДВНАМНУ», склали жінки - 274 (55,3 %). Чоловіків серед пацієнтів групи спостереженя було 221 (44,7 %). Середній вік пацієнтів склав 32,8 ± 0,5 роки.
Результати та їх обговорення
Пацієнти проходили обстеження на наявність таких ІПСШ, як хламідіоз, уреаплазмоз, мікопла-змоз, трихомоноз, вірус папіломи людини, а також вірусних інфекцій (гепатит В, гепатит С, ци-томегаловірус (ЦМВ), вірус Епштейн-Бар (ВЕБ), ВІЛ, вірус папіломи людини (ВПЛ), вірус простого герпесу (ВПГ)). Дослідження проводили з використанням методів ПЛР, ІФА, бактеріоскопіч-ного та бактеріологічного методів діагностики. Результати обстеження пацієнтів з групи загального населення наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Результати обстеження представників загального населення на ІПСШ, розподіл за нозологіями (кількість осіб, відсотки)
Виявлені збудники Обстежено всього хворих Позитивні випадки серед обстежених
Кількість осіб Відсоток (%) Кількість осіб Відсоток (%)
Trichomonas vaginalis (методи бактеріоскопічний, бактеріологічний) 495 100 143 44,5
Ureaplasma spp, ПЛР 232 46,9 69 29,7
Ureaplasma urealyticum, ПЛР 87 17,6 3 3,4
Ureaplasma urealyticum, ІФА, Ig A. 41 8,3 7 17,1
Ureaplasma urealyticum, ІФА, Ig G 120 24,2 36 30,0
Mycoplasma genitalium, ПЛР 187 37,8 2 1,1
Mycoplasma genitalium, ІФА, Ig A 17 3,4 3 17,7
Mycoplasma genitalium, ІФА, Ig G 70 14,1 14 20,0
Mycoplasma hominis, ПЛР 182 36,8 11 6,0
Mycoplasma hominis, ІФА, Ig A 47 9,5 6 12,8
Mycoplasma hominis, ІФА, Ig G 105 21,2 18 17,1
Chlamydia trachomatis, ПЛР 222 44,9 8 3,6
Chlamydia trachomatis, ІФА, Ig A 54 10,9 6 11,1
Chlamydia trachomatis, ІФА, Ig G 76 15,4 34 44,7
ВПГ-1, 2, ІФА, Ig М 3 0,6 0 0
ВПГ-1, 2, ІФА, Ig G 12 2,4 11 91,7
ВПЛ, ПЛР 39 7,9 18 46,2
ВІЛ, ІФА, сумарні Ig 22 4,4 1 4,5
Гепатит В, ІФА, Ig G 22 4,4 1 4,5
Гепатит С, ПЛР 2 0,4 0 0
Гепатит С, ІФА, Ig G 19 3,8 3 15,8
ЦМВ, ІФА, Ig М 7 1,4 3 42,9
ЦМВ, ІФА, Ig G 11 2,» 8 72,7
ВЕБ, ІФА, Ig М 6 1,2 3 50,0
ВЕБ, ІФА, Ig G 8 1,6 6 75,0
Згідно отриманих даних, відсоток пацієнтів, у яких з використанням бактеріоскопічного та бактеріологічного методів діагностики була виявлена трихомонадна інфекція, в середньому склав 44,5 %. Серед жінок спостерігався більший відсоток виявлення трихомонад - 52,2 %, серед чоловіків - 36,8 %, що можна пояснити фізіологічними та анатомічними особливостями будови жіночого організму, також відімінами мікробіоце-нозу та обміну.
При обстеженні пацієнтів методом ПЛР на наявність хламідійної, уреаплазмової та мікоп-лазмової інфекції отримані наступні результати. Урогенітальний хламідіоз виявлено у 3,6 % осіб, що пройшли обстеження, ureaplasma spp. виявлено у 29,7 %, Ureaplasma urealyticum - у 3,4 % пацієнтів.
Наявність Мycoplasma genitalium підтверджено методом ПЛР 1,1 % пацієнтів, Мycoplasma hominis - у 6,0 %. Дані наведені на рисунку 3.
Рисунок 4. Дані обстеження пацієнтів на наявність ІПСШ методом ІФА (Ig G), відсоток позитивних результатів.
Згідно отриманих результатів, методом ІФА виявлений Ig А до Chlamydia trachomatis у 11,1% обстежених, до Ureaplasma urealyticum - 17,1 %, Мycoplasma genitalium - 17,7 %, Mycoplasma hominis - у 12,8 % пацієнтів.
Виявлено антитіла (Ig G) до Chlamydia trachomatis у 44,7 % осіб, що пройшли обстеження, до Ureaplasma urealyticum - у 30,0 %, Mycoplasma genitalium - 20,0 %, Mycoplasma hominis - 17,1 % обстежених (рисунок 4).
Серед осіб, що пройшли обстеження методом ІФА (Ig G) на гепатити В та С, позитивні результати виявлені в 4,5 % та 15,8 % випадків відповідно. Дані наведені на рисунку 6.
При обстеженні пацієнтів на наявність ЦМВ та ВЕБ отримані наступні результати. До ЦМВ підвищений вміст Ig M в крові визначений у 42,9 % обстежених, до ВЕБ - 50,0 %. Позитивність до ЦМВ (Ig G) виявлена у 72,7 %, ВЕБ - 75,0 % осіб, що пройшли обстеження. Дані наведені на рисунку 5.
На наявність ВІЛ методом ІФА (сумарні Ig) вирішили пройти обстеження 4,4 % пацієнтів. Позитивний результат виявлений лише у 1 особи, що склало 0,2 % від усієї групи пацієнтів, що належали до загального населення.
За даними дослідження, наявність високоон-когенних типів ВПЛ методом ПЛР виявлена у 46,2 % обстежених пацієнтів.
До ВПГ (тип 1, 2) підвищений вміст Ig G виявлено в крові 91,7 % осіб, що пройшли обстеження.
Задля визначення розповсюдженності ІПСШ та ВІЛ серед представників уразливих, щодо зараження ІПСШ та ВІЛ, груп населення (зокрема СІН, РКС, ЧСЧ) та їх статевих партнерів, проведений аналіз даних за період 2011-2014 рр МБФ «Благо», Харків. З використанням швидких тестів проводилося обстеження представників даних груп на наявність сифілісу, урогенітального хламідіозу, гонореї, гепатитів В та С, ВІЛ (рисунки 5, 6).
Рисунок 5. Розповсюдженість ІПСШ та ВІЛ серед представників уразливих груп, дані обстеження швидкими тестами, 2012-2014 рр., %.
Отримані дані свідчать, що гепатити В та С, в також та гонорея частіше зустрічаються у СІН, сифіліс - в групі РКС.
Серед представників групи ЧСЧ найбільш розповсюджені урогенітальний хламідіоз та ВІЛ-інфекція. Такод в групі ЧСЧ гепатити В і С, хламідіоз та ВІЛ зустрічаються частіше, ніж серед представників РКС.
У середньому близько 3,65 % СІН інфіковані ІПСШ та ВІЛ, 1,7% РКС та близько 5,1% ЧСЧ. Антитіла до вірусних гепатитів виявляються у приблизно 16,75 % СІН, 1,35% РКС та 2,25 % ЧСЧ.
З отриманих даних зрозуміло, що ІПСШ (гонорея, хламідіоз, сифіліс) виявляються в середньому у 3,68% представників уразливих груп, що пройшли обстеження з використанням швидких тестів.
При аналізі даних обстеження на ВІЛ швидкими тестами звертає на себе увагу розповсю-дженіть ВІЛ не тільки серед ін'єкційних наркоманів, але й серед групи чоловіків, що мають секс з чоловіками, та високий рівень інфікованості статевих партнерів представників уразливих груп (рисунок 6).
Розповсюдженість ІПСШ серед представників уразливих груп також можна оцінити з наступних даних. У представників уразливих груп були діагностовані різноманітні ІПСШ. Дані особи проходили обстеження та отримували лікування в Харківському КЗ "Обласний центр СНІДу". На рисунку 7 наведені дані спостережень за 20102013 роки.
Аналізуючи отримані дані, найчастіше встановленим діагнозом ІПСШ був генітальний кан-дидоз, який спостерігався у 30,03 ± 2,34 % пацієнтів, що отримали лікувальну допомогу. Генітальний герпес зустрічався у 4,18 ± 1,02 % осіб, трихомоноз та урогенітальний хламідіоз - у 9,4 ± 1,49 % та 13,32 ± 1,74 % представників уразливих груп відповідно. Гонорея склала в середньому у 2,87 ± 0,85 %. Уреаплазмоз, мікоплаз-моз, бактеріальний вагіноз, негонококові уретрити у 33,68 ± 2,41 % хворих були діагностовані та проліковані. В 2013 році наявність раннього сифілісу спостерігалася у 17,36 ± 3,16% пацієнтів уразливих груп. Згідно даних спостережень, з 2013 року серед представників уразливих груп спостерігається зріст реєстрації нових випадків сифілісу.
Рисунок 6. Розповсюдженість ВІЛ серед представників уразливих груп населення та груп-контактів, обстеження швидкими тестами, 2011-2014 рр., %.
Рисунок 7. ІПСШ, що діагностовані та проліковані у представників уразливих груп населення,
2010-2013 рр, кількість випадків.
Висновки
розповсюджені ІПСШ, а й на наявність вірусних інфекцій (гепатити, ВЕБ, ЦМВ, ВПЛ) та проводити їх своєчасне лікування.
Література
1. Волкославская В.Н. Очерк заболеваемости инфекциями, передающимися половым путем, в Украине / В.Н. Волкославская, А.Л. Гутнев // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М.О. Торсуєва. - 2013. - № 1-2 (30). - С. 109-112.
2. Глобальная стратегия профилактики инфекций, передаваемых половым путем, и борьбы с ними, 2О0б—2015 гг. (ВОЗ) // Вестник дерматологии и венерологии. — 2008. —№5. — С. 97122.
3. ИППП и иные инфекции репродуктивного тракта. Руководство по основам медицинской практики. - ВОЗ, 2004.
4. Sexually transmitted diseases: policies and principles for prevention and care, UNAIDS / WHO, 2011.
References
1. Volkoslavskaya V.N. Ocherk zabolevaemosti infektsiyami, peredayuschimisya polovyim putem, v Ukraine / V.N. Volkoslavskaya, A.L. Gutnev // Zhurnal dermatovenerologii ta kosmetologii im. M.O. Torsueva. - 2013. - № 1-2 (30). - P. 109112.
2. Globalnaya strategiya profilaktiki infektsiy, peredavaemyh polovym putem, i borby s nimi, 2006—2015 gg. (VOZ) // Vestnik dermatologii i venerologii. — 2008. —№5. — S. 97-122.
3. IPPP i inye infektsii reproduktivnogo trakta. Rukovodstvo po osnovam meditsinskoy praktiki. - VOZ, 2004.
4. Sexually transmitted diseases: policies and principles for prevention and care, UNAIDS / WHO, 2011.
1. Серед осіб з загального населення, що пройшли тестування, спостерігається високий відсоток виявляємості збудників ІПСШ: трихомонади (44,5 %), Ureaplasma spp (29,7 %), ВПЛ 1 (44,7 %). Зустрічається високий відсоток позитивності (ІФА, Ig G) до Ureaplasma urealyticum (30,0 %), Мycoplasma genitalium(20,0 %), Chlamydia 2. trachomatis (44,7 %), ВПГ-1, 2 (91,7 %), гепатит С (15,8 %), ЦМВ (72,7 %), ВЕБ (75,0 %).
2. Найпоширенішими ІПСШ серед представ- 3. ників уразливих груп є урогенітальний кандидоз, 4 хламідіоз, мікоплазмоз, бактеріальний вагіноз, у досить високому відсотку випадків спостерігається розповсюдженість ВіЛ (1-6 %) та гепатиту 1 С (2,5-30,0 %). Причому розповсюдженість ВІЛ . та гепатиту С серед статевих партнерів представників уразливих груп, згідно даних спостережень, також достатньо висока (1,0-3,8 %). 2.
3. З метою своєчасного виявлення патології, попередження розповсюдження ІПСШ та ВІЛ в 3. різних групах населення доцільно проводити об- 4 стеження не тільки на ВІЛ, сифіліс та найбільш .
Реферат
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ИППП СРЕДИ ОБЩЕГО НАСЕЛЕНИЯ И УЯЗВИМЫХ ГРУПП Щербакова Ю.В.
Ключевые слова: инфекции, передающиеся половым путем (ИППП), диагностика, распространение, общее население, уязвимы по заражения ИППП и ВИЧ группы населения.
Проблема ИППП обусловлена широкой распространенностью заболеваний, угрожающими последствиями для здоровья, эпидемиологическими характеристиками и различиями в зависимости от принадлежности к группе населения (общая популяция, уязвимые к заражению ИППП и ВИЧ, группы населения). Цель исследования - изучение особенностей распространенности ИППП среди представителей уязвимых групп населения и лиц с ИППП, получавших лечебно-диагностическую помощь в учреждениях г. Харьков. Проведен анализ данных клинико-анамнестические и данные лабораторного обследования лиц (общее население, представители уязвимых групп, половые партнеры), получавших лечебно-диагностическую помощь в ГУ «ИДВНАМНУ», Харьковском КЗ "Областной центр СПИДа", МБФ «Благо», Харьков в 2010-2014 годах. Выводы. Среди представителей общего населения наблюдается высокая частота встречаемости положительных результатов тестов на трихомоноз, урогенитальный хламидиоз, уреа- и микоплазмоз, ВПЧ, ЦМВ, ВЭБ, ВПГ, гепатит С. Наиболее распространенными ИППП среди представителей уязвимых групп являются урогенитальный кандидоз, хла-мидиоз, микоплазмоз, бактериальный вагиноз, в достаточно высоком проценте случаев наблюдается распространение ВИЧ и гепатита С. Распространенность ВИЧ и гепатита С среди половых партнеров представителей уязвимых групп также достаточно высокая. С целью своевременного выявления патологии, предупреждения распространения ИППП и ВИЧ в различных группах населения целесообразно проводить обследование на ВИЧ, сифилис и наиболее распространенные ИППП, а также на наличие вирусных инфекций (гепатит, ВЭБ, ЦМВ, ВПЧ) и проводить их своевременное лечение.
Summary
EPIDEMIOLOGICAL PECULIARITIES IN PREVALENCE OF SEXUALLY TRANSMITTED INFECTIONS AMONG THE GENERAL POPULATION AND VULNERABLE GROUPS Shcherbakova Yu.V.
Key words: sexually transmitted infections (STIs), diagnostics, prevalence, general population, vulnerable to STIs and HIV groups.
STIs cause serious effects on the overall health and are still remaining the challenge for healthcare worldwide. The purpose of this research was to study the features of STI prevalence among vulnerable groups and persons with STIs receiving treatment and diagnostic care at the medical settings of Kharkov. The analysis of the clinic and anamnestic data and findings of laboratory investigations of individuals (general population, members of vulnerable groups, their sexual partners) who received the treatment and diagnostic care in the state medical institutions including "IDVNAMNU", Kharkiv, "Regional AIDS Centre", ICF "Blago", Kharkiv for 2010-2014. The representatives of the general population showed a high incidence of positive results of testing to trichomoniasis, urogenital chlamydiosis, urea- and mycoplasmosis, HPV, CMV, EBV, HSV, hepatitis C. The most common STIs among vulnerable groups are urogenital candidiasis, chlamydiosis mycoplasmosis, bacterial vaginosis, and a high percentage of cases of HIV and hepatitis C spreading. The high prevalence of HIV and hepatitis C is observed almost among sexual partners of members of vulnerable groups. To detect the diseases in their early stage, to prevent STIs and HIV spreading in different population groups it is important to carry out testing for HIV, syphilis, and the most common STI, as well as for detecting viral infections (hepatitis, EBV, CMV, HPV), and to conduct their timely treatment.
