CC BY
31
D4-14 b.qxd 02.12.2014 18:24 Page 49
EPIDEMIOLOGICAL RESEARCH AND THE DEVELOPMENT DYNAMICS ANALYSIS OF THE BLOOD-VASCULAR SYSTEM DISEASES IN ADULT POPULATION EVACUATED FROM
30-KM MRNOBYL AREA
Kapustynska O.A.
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ У ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЕВАКУЙОВАНОГО ІЗ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ЧАЕС
КАПУСТИНСЬКА О.А.
ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМн України", м. Київ
УДК 616-036.22093:616.1:616-001.28 Ключові слова: хвороби системи кровообігу, аварія на Чорнобильській АЕС, доросле евакуйоване населення.
результаті аварії на Чорнобильській АЕС з м. Прип'ять та 30-км зони у перші місяці (з 27 квітня по cерпень 1986 року) з 81 населеного пункту України було евакуйовано 91600 осіб.
Результати епідеміологічних досліджень [1-6] показали, що післяаварійний період ознаменувався достатньо широким спектром непухлинних захворювань осіб, вік яких на момент аварії становив 18 років і старших.
За даними різних авторів, у структурі захворювань по-страждалих домінують хвороби системи кровообігу [7-10]
Питання про роль іонізуючого випромінювання як одного з факторів ризику розвитку
хвороб системи кровообігу продовжує обговорюватися і нині.
Метою дослідження стало вивчення динаміки і структури захворюваності на хвороби системи кровообігу дорослого евакуйованого населення з урахуванням віку на момент аварії, статі та часу під ризиком. Період спостереження становив 1988-2010 рр.
Матеріали та методи дослідження. Джерелом інформації слугували дані Державного реєстру України (ДРУ) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для вирішення цих питань на основі ДРУ було сформовано когорти з числа евакуйова-
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ И АНАЛИЗ ДИНАМИКИ РАЗВИТИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ СИСТЕМЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ У ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ, ЭВАКУИРОВАННОГО ИЗ ЗОНЫ ОТЧУЖДЕНИЯ ЧАЭС Капустинская О.А.
ГУ "Национальный научный центр радиационной медицины НАМН Украины", г. Киев Цель исследования. Характеристика динамики и структуры патологии системы кровообращения у взрослого эвакуированного населения с учетом возраста на момент аварии, пола и времени под риском. Период наблюдения — 1988-2010 гг. Материалы и методы. Источник информации — данные Государственного реестра Украины (ГРУ) лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы. На основании ГРУ были сформированы когорты из числа эвакуированных, находящихся на учете в реестре.
Результаты. Данные эпидемиологических исследований свидетельствуют, что послеаварийный период ознаменовался ростом заболеваний системы кровообращения (СК). Основное увеличение отмечается спустя 12-22 года после аварии. Значительные изменения произошли в структуре заболеваемости СК.
На первом этапе (первые 5 лет) первое место в структуре занимала гипертоническая болезнь (ГБ), второе место — ишемическая болезнь сердца (ИБС), третье — цереброваскулярные заболевания (ЦВЗ). Спустя 17-22 года после аварии картина изменилась: первое место занимает ИБС, а ГБ выходит на второе место. ЦВЗ стойко удерживают третью позицию. С увеличением периода наблюдения уровень заболеваемости ЦВЗ в структуре заболеваемости СК возрос с 6,5%
в 1988-1992 гг. до 15,8% в 2009-2010 гг., несмотря на снижение относительно 2003-2008 годов.
Рост уровня заболеваемости СК отмечен как у мужчин, так и у женщин, однако уровень заболеваемости у мужчин значительно превышает аналогичные показатели у женщин.
У мужчин показатели достигли максимальных величин на этапе 2003-2008 гг. В последующие годы наблюдается значительное снижение показателя (достоверное снижение в 2009-2010 гг. по сравнению с периодами 1988-1992 гг. и 20032008 гг.). У женщин рост заболеваемости наблюдался до 2003 года с максимальным уровнем в 1988-2002 гг. и дальнейшим достоверно подтвержденным снижением показателей.
Через 22-24 года установлена явная тенденция к снижению заболеваемости у исследуемого контингента, что связано, с одной стороны, с реализацией этих заболеваний, а с другой стороны, со значительным увеличением смертности среди отдельных категорий пострадавших.
Заключение. Для решения вопроса возможной зависимости роста заболеваемости СК у взрослого эвакуированного населения в послеаварийном периоде от действия радиационного и отдельных нерадиационных факторов в настоящее время проводится анализ уровня заболеваемости СК в зависимости от дозы облучения щитовидной железы (данные ГРУ) и внешнего радиационного облучения и отдельных факторов нерадиационного характера (по данным клинико-эпидемиологического реестра). Ключевые слова: заболевания системы кровообращения, авария на Чернобыльской АЭС, взрослое эвакуированное население.
© Капустинська О.А. СТАТТЯ, 2014.
49 Environment & Health № 4 2014
D4-14 b.qxd 02.12.2014 18:24 Page 50
них, які перебувають на обліку у реєстрі. Чисельний склад ко-
пертонічної хвороби, цере-броваскулярної патології, хвороб вен, лімфатичних судин, хвороб артерій, артеріол і капілярів. На початкових етапах перше місце посідала гіпертонічна хвороба, з часом збільшувалася захворюваність на ішемічну хворобу серця. Серед негативних змін можна відзначити особливо стрімке зростання відсотка ішемічної хвороби серця (46,0%) у 20092010 рр. порівняно з 19881992 рр. (11,9%). Високі темпи зростання захворюваності
можна розцінювати як негативні, що сприяють більш швидкому розвиткові ускладнень патологічних процесів.
Динаміку рівня ХСК дорослого евакуйованого населення за періодами спостереження залежно від віку на момент аварії (ID/103 люд-років) представлено на рисунку 1.
Зіставлення показників захворюваності на ХСК у різних вікових групах засвідчили, що захворюваність осіб віком понад 40 років на першому етапі досліджень перевищила рівні другого етапу, що, ймовірно, пов'язане зі "скринінг-ефек-том". У подальшому відбувається зростання захворюваності на ХСК в обох вікових групах з максимальним рівнем для осіб до 40 років у четвертому періоді (2003-2008 рр.) — 88,2±0,87 (lD/103 люд-років) та для осіб віком понад 40 років — у третьому періоді (19982002 рр.) — 247,6±3,4 (ID/103 люд-років). Наведені дані можуть свідчити про прояв відстрочених радіаційно-ін-дукованих ефектів. Зниження частоти захворювань у 20092010 роках, очевидно, пов'язане з реалізацією більшості вперше виявлених захворювань на попередніх етапах досліджень та смертністю частини досліджуваної когорти. Більш несприятлива епідси-туація щодо патології системи кровообігу відзначається в осіб, яким на момент опромінення було 40 років та більше (чим більший вік постражда-лих, тим вищі показники за-
Таблиця
Кількісний розподіл когорти дорослого евакуйованого населення за віком на час аварії на ЧАЕС
Категорії дорослого евакуйованого населення за віком Абсолютна кількість З них чоловіків З них жінок
Загалом дорослого евакуйованого населення 55022 22056 32966
у т.ч. віком 18-39 років 30779 13036 17743
у т.ч. віком 40-60 років 24243 9020 15223
Рисунок 1
Динаміка рівня захворюваності на ХСК дорослого евакуйованого населення за періодами спостереження залежно від віку на момент аварії (ID/103 люд-років)
□ до 40 років □ 40 років і старші
горти представлено у таблиці.
Аналіз даних здійснювався за періодами спостереження (1988-1992, 1993-1997,19982002, 2003-2008, 2009-2010 рр.). Базу даних сформовано у системі Microsoft ЕхсеІ. При дескриптивному аналізі розраховували рівень захворюваності, 95% довірчий інтервал. Використано методи графічного аналізу.
Результати та їх обговорення. Результати епідеміологічних досліджень показали, що за останні 24 роки формування рівнів захворюваності на хвороби системи кровообігу (ХСК) евакуйованого населення характеризуються змінами переважно за рахунок ішемічної хвороби серця, гі-
Рисунок2
Рівень захворюваності на ХСК у когорті дорослого евакуйованого населення за періодами спостереження залежно від статі та віку на момент аварії (ID/103 люд-років)
300
250
200
150
100
50
0
1988-1992 1993-1997 1998-2002 2003-2008 2009-2010
Ш чоловіки до 40 років S3 жінки до 40 років
□ чоловіки старше 40 років О жінки старше 40 років
№ 4 2014 Environment & Health 50
D4-14
b.qxd 02.12.2014 18:24 Page 51
хворюваності). Виявлені порушення у цієї категорії постраж-далих цілком відповідають загальноприйнятим уявленням про захворюваність на ХСК серед осіб старших вікових груп.
Статево-вікові особливості захворюваності на ХСК дорослого евакуйованого населення представлено на рисунку 2.
Протягом усього дослідження рівень захворюваності чоловіків прогресивно зростав і сягнув максимальних величин
Рисунок3
Структура захворюваності у 2010 році на окремі форми ХСК у дорослого евакуйованого населення (%)
6,4 0,4
Примітка:
1. Ішемічна хвороба серця;
2. Гіпертонічна хвороба;
3. Цереброваскулярні хвороби;
4. Хвороби вен, лімфатичних судин і лімфатичних вузлів;
5. Хвороби артерій, артеріол і капілярів;
6. Хвороби ендокарду.
на етапі 2003-2008 рр. У наступні роки спостерігається значне зниження показника (достовірне зниження у 20092010 роках порівняно з періодами 1988-1992 рр. та 20032008 рр.).
У жінок підвищення захворюваності відзначалося до 2003 року з максимальним рівнем у 1998-2002 роках та подальшим достовірно підтвердженим зниженням показників.
Виходячи з отриманих даних можна відзначити, що і для чоловіків, і для жінок зберігаються однакові тенденції у змінах показників захворюваності СК.
Наступним фрагментом дослідження було вивчення захворюваності СК за окремими нозологічними формами.
Згідно з даними літератури [11] було встановлено, що у структурі захворюваності СК у першому періоді спостереження перші місця посідали гіпертонічна хвороба (ГХ), ішемічна
хвороба серця (ІХС), цереброваскулярні хвороби (ЦВХ), хвороби вен, лімфатичних судин і лімфатичних вузлів (хвороби вен), хвороби артерій, артеріол і капілярів (хвороби артерій), що нами пов'язується зі "скри-нінг-ефектом".
На кінцевому етапі (20092010 рр.) (рис. 3) перше місце посідає ІХС.
Отримані у ході дослідження результати свідчать, що на першому етапі у досліджуваній когорті віком 18-39 років показники захворюваності на ГХ були вищими, ніж на другому етапі, що пов'язане зі "скри-нінг-ефектом". У подальшому відбувається зростання захворюваності на ГХ по іншим нозологічним формам — поступове підвищення рівня захворюваності вже з першого періоду. Пік захворюваності на ГХ припав на третій період (1988-2002 рр.), тобто за 1216 років після аварії), по іншим
Рисунок 4
Динаміка рівня захворюваності на окремі форми ХСК (ID/103 люд-років) дорослого евакуйованого населення (вік на момент аварії — 18-39 років)
51 Environment & Health № 4 2014
D4-14 b.qxd 02.12.2014 18:24 Page 52
хворобам — на 4 період (20032008 рр.). У подальшому відзначене зменшення рівня захворюваності за усіма нозологічними формами. Найвищі показники протягом 24 років зафіксовано на ГХ.
Для вікової групи 40-60 років захворюваність на ІХС та ГХ на першому етапі перевищувала показники другого етапу, а рівень захворюваності на ЦВХ, хвороби вен та артерій поступово зростав починаючи з другого періоду. Максимальне зростання захворюваності за усіма нозологічними формами зареєстроване на третьому етапі (1998-2002 рр.). У подальшому відзначається зниження показників захворюваності. Значно вищий рівень захворюваності на ІХС зберігається протягом усього післяаварій-ного періоду.
На початку дослідження (перший та другий періоди) рівень захворюваності на ГХ у чоловіків був вищим порівняно з жінками, на третьому етапі захворюваність була вищою у жінок, а у подальшому показники захворюваності майже зрівнялися.
Слід відзначити, що серед нозологічних форм ГХ найвищі показники на перших етапах дослідження виявлено у пацієнтів з діагнозом ессен-ціальної гіпертензії, а з третього періоду (1998-2002 рр.) — з діагнозом ГХ з переважним ураженням серця.
Розподіл пацієнтів залежно від віку показав, що протягом усього спостереження рівень захворювань ГХ і у чоловіків, і у жінок серед осіб віком понад 40 років був вищим порівняно з молодшим контингентом загалом.
Дослідженням виявлено тенденцію до зростання рівня захворюваності на ішемічну хворобу серця (ІХС) і переважання її у структурі захворюваності СК.
У осіб віком до 40 років захворюваність на ІХС продовжує зростати, а в осіб віком понад 40 років рівень захворюваності знизився, при цьому зниження відбулося починаючи з 2003 року.
У віці до 40 років ішемічна хвороба серця більш притаманна чоловікам. У жінок віком понад 40 років показники ІХС вищі порівняно з чоловіками.
Особливої уваги заслуговує стан захворюваності на це-реброваскулярні хвороби. Починаючи з 1993 року відбуваються негативні тенденції у захворюваності на ЦВХ, коли захворюваність дорослого евакуйованого населення віком до 40 років зросла у 8 разів порівняно з максимальним рівнем у 2003-2008 рр. Незважаючи на те, що у 2009-2010 роках спостерігається зниження показників, однак рівень захворюваності залишається високим. Аналогічна тенденція прослідковується і для осіб віком понад 40 років.
За результатами дослідження в евакуйованих віком до 40 років частота захворювань артерій, артеріол і капілярів (у т.ч. атеросклерозу артерій) починаючи з другого періоду спостереження вища у чоловіків, а в осіб старше 40 років — з третього періоду. Структура хвороб артерій, артеріол і капілярів характеризується переважно атеросклерозом та емболією і тромбозом артерій, які становлять 90%.
За результатами дослідження в евакуйованих осіб віком
Рисунок 5
Динаміка рівня захворюваності на окремі форми ХСК (ID/103 люд-років) дорослого евакуйованого населення (вік на момент аварії — 40-60 років)
гіпертонічна хвороба ““й “ цереброваскулярні хвороби —£ ішемічна хвороба серця
- а - хвороби артерій : : хвороби вен
№ 4 2014 Environment & Health 52
D4-14 b.qxd 02.12.2014 18:24 Page 53
EPIDEMIOLOGICAL RESEARCH AND THE DEVELOPMENT DYNAMICS ANALYSIS OF THE BLOOD-VASCULAR SYSTEM DISEASES IN ADULT POPULATION EVACUATED FROM 30-KM CHОRNOBYL AREA Kapustynska O.
National Scientific Center pf Radiation Medicine of NAMS pf Ukraine, Kyiv
The Objective. Characterization of the dynamics and structure of the circulatory system (CS) pathology of evacuated taking into account the age at the time of the accident, sex, and time at risk.
The observation period 1988-2010.
Research Methods. As the source of information served the data of the State register of persons affected by the Chornobyl disaster. In order to settle the matter the cohorts had been formed from the evacuated people who was registered. Results. The results of the epidemiological researches testify that the post-repair period was marked by the increasing the number of blood-vasular system disease. The main increasing is observed after 12-22 years repair.
The substantial changes took place in the structure of diseases of blood-vascular system. On the first stage (5 years) hypertension took the first place, the next ischemic heart disease followed and cerebrovascular disease took the third place.
On the stage of 17-22 years after repair the picture has changed - ischemic heart disease took the first place and hypertension occupied the second one. Cerebrovascular disease kept the third place.
With the extension of the observation period the level of cerebrovascular disease increased from 6,5 percent in 1988-1992 to 15,8 percent
in 2009-2010. The increasing of the diseases level found out in both men and women, but men s level of disease exceeded considerably.
Men's indexes reached the maximum in 20032008. Next years it was noticed substantial lowering of index (authentic lowering in 2009-2010 in comparison 1988-1992 and 2003-2008).
Women s rise of morbidity has marked to 2003 with maximum in 1998-2002 and then the indexes went down. As regards to changes in the dynamics of incidence on separate nosological entities, the significant difference observed in the level of hypertension, ischemic heart disease, cerebrovascular disease. Severe complications such as stroke, cerebral infarction, myocardial infarction is more common in men in the later periods of observation. Through 22-24 years it is established a clear downward trend in the incidence of a test contingent, which is associated with the implementation of these diseases, and with a significant increase of mortality among certain categories of victims.
Conclusion. Nowadays the analyses of the CS morbidity level depending on the dose of the irradiation observed thyroid gland sickness, the external radioactive irradiation and the separate factors of the non-irradiation characters (Clinical-epidemiological observation data) is being carried out. It will help to establish the possible dependence of the growing blood-vascular system morbidity in adult evacuated population at the post-repair after the effects of radioactive and separate non-radioactive factors.
Keywords: circulatory system diseases, Chоrnobyl nuclear power plant disaster, adult evacuated people.
до 40 років частота захворювань вен, лімфатичних судин та лімфатичних вузлів вища у жінок до 2003 р., а у подальшому частіше стали хворіти чоловіки. Серед патології вен, лімфатичних судин і лімфатичних вузлів провідне місце належить ускладненням — варикозному розширенню вен нижніх кінцівок.
Висновки
1. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що післяаварійний період ознаменувався зростанням рівня захворюваності на ХСК. Основне підвищення спостерігається у періоді 12-22 роки після аварії.
2. Значні зміни відбулися у структурі захворювань на ХСК. На першому етапі (перші 5 років) перше місце у структурі ХСК посідала гіпертонічна хвороба, друге місце — ішемічна хвороба серця, третє — цереб-роваскулярні хвороби. На етапі 17-22 роки після аварії картина змінилася: перше місце посідає ішемічна хвороба серця, а гіпертонічна хвороба виходить на друге місце. Цереброваску-
лярні хвороби стійко утримують третю позицію. Зі збільшенням періоду спостереження рівень захворюваності на цереброва-скулярні хвороби у структурі ХСК зростає з 6,5% у 1988-1992 рр. до 15,8% у 2009-2010 роках незважаючи на зниження у 2003-2008 рр.
3. Зростання рівня захворюваності на ХСК встановлено і у чоловіків, і у жінок, але рівень захворювань чоловіків значно перевищує аналогічні показники у жінок. У чоловіків показники сягали максимальних величин на етапі 2003-2008 рр. У наступні роки спостерігається значне зниження. У жінок підвищення захворюваності відзначалося до 2003 року з максимальним рівнем у 19982002 роках та подальшим достовірно підтвердженим зниженням.
4. Через 22-24 роки після аварії встановлено явну тенденцію до зниження захворюваності у досліджуваного контингента, що пов'язане, з одного боку, з реалізацією цих хвороб, а з іншого боку — зі значним зростанням смертно-
сті частини досліджуваної когорти.
Для вирішення питань можливої залежності зростання рівня ХСК у дорослого евакуйованого населення у післяа-варійному періоді через дію радіаційного і окремих нераді-аційних факторів нині проводиться аналіз рівня захворюваності СК залежно від дози — опромінення щитоподібної залози (дані ДРУ) і зовнішнього радіаційного опромінення та окремих факторів нерадіацій-ного характеру (за даними клі-ніко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ).
ЛІТЕРАТУРА
1. Эпидемиология неопухолевых эффектов ионизирующего облучения / В.А. Бузу-нов, Е.А. Пирогова, Л.И. Красникова и др. // Журн. АМН України. — 2006. — Т. 12, № 1.— С. 174-184.
2. Непухлинна захворюваність дорослого населення, евакуйованого з 30-км зони ЧАЕС: динаміка, вплив малих доз іонізуючого випромінювання (епідеміологічні дослідження) / О.Я. Пирогова,
53 Environment & Health № 4 2014
D4-14 b.qxd 02.12.2014 18:24 Page 54
В.О. Бузунов, В.А. Цуприков ТЄ. Домашевська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. — К.: ДіА, 2010.
— Вип. 15. — С. 100-114.
3. Епідеміологія непухлинних захворювань. Евакуйовані / О.Я. Пирогова, В.О. Бузунов,
B. А. Цуприков, ТЄ. Домашевська // Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: 1986-2011 / За ред. А.М. Сердюка, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2011. — С. 379-410.
4. Бузунов В.А. Неопухолевая заболеваемость и смертность эвакуированного населения / В.А. Бузунов, Е.А. Пирогова, В.А. Цуприков // Двадцать пять лет Чернобыльской катастрофы. Безопасность будущего. Национальный доклад Украины. — К.: КІМ, 2011.
— С. 163-174.
5. Эпидемиологические исследования неопухолевой заболеваемости взрослого населения, эвакуированного из г. Припять и 30-км зоны Чернобыльской АЭС / В.А. Бузунов, Е.А. Пирогова, В.С. Репин и др. // Международный журнал радиационной медицины.
— 2001.— Вып. 3, № 3-4. —
C. 26-45.
6. Епідеміологічний аналіз ризиків непухлинної захворюваності у дорослого евакуйованого населення внаслідок радіаційного опромінення / О.Я. Пирогова, В.О. Бузунов,
B. А. Цуприков, ТЄ. Домашевська // Гігієна населених місць. — К., 2008. — Вип. 52. —
C. 292-300.
7. McGale P. Low Doses of Ionizing Radiation and Circulatory Diseases: A Systematic Review of the Published Epidemiological Evidence / P. McGale, S.C. Darby // Radiation Research. — 2005. — Vol. 163. — P. 247-257.
8. Baker J.E. Radiation as a risk factor for cardiovascular
disease / J.E. Baker, J.E. Moulder, J.W. Hopewell // Antioxid Redox Signal. — 2011. — Vol. 15, № 7. — P. 1945-1956.
9. Горбась І.М. Популяційні аспекти серцево-судинних захворювань у дорослого населення України / І.М. Горбась, І.П. Смирнова // Новости медицины и фармации. — 2007. — № 216. — С. 3.
10. Хвороби системи кровообігу / І.М. Хомазюк, Е.В. Кур-сіна, Ж.М. Златогорська та ін. // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції / за ред. О.Ф. Возі-анова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. — К.: ДІА, 2007. — С. 224-249.
11. Пирогова О.Я. Серцево-судинна захворюваність евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС населення у післяевакуаційно-му періоді (епідеміологічне дослідження) / О.Я. Пирогова, В.О. Бузунов, Т.Є. Домаше-вська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. — 2011. — К.: ДІА, 2011. — Вип. 16. — С. 50-58.
REFERENCES
1. Buzunov V.A., Pirogova E.A., Krasnikova L.I., Voichulene Yu.S. Zhurn. AMN Ukrainy. 2006; 12(1) : 174-184. (in Russian)
2. Pyrohova O.Ya., Buzunov V.O., Tsuprykov V.A., Domashev-ska T.Ye. Nepukhlynna zakhvo-riuvanist dorosloho naselennia, evakuiovanoho z 30-km zony ChAES: dynamika, vplyv malykh doz ionizuiuchoho vyprominiu-vannia (epidemiolohichni dos-lidzhennia) [Non-Neoplastic Morbidity of Adults Evacuated from the 30 km Chоrnobyl Zone: Dynamics, the Effect of Low Doses of Ionizing Radiation (Epidemiological Studies)]. In: Pro-blemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii [Problems of Radiation Medicine and Radiobiology]. Kyiv; 2010; 15 : 100-114 (in Ukrainian).
3. Pyrohova O.Ya., Buzunov V.O., Tsuprykov V.A., Domashev-ska T.Ye. Epidemiolohiia ne-pukhlynnykh zakhvoriuvan. Eva-kuiovani [Epidemiology of NonNeoplastic Diseases. Evacuated]. In: Medychni naslidky Chornobylskoi katastrofy: 19862011 [Medical Consequences of the Chоrnobyl Disaster: 19862011]. Ternopil : Ukrmedknyha; 2011 : 379-410 (in Ukrainian).
4. Buzunov V.A., Pirogova E.A., Tsuprikov V.A. Neo-
pukholevaia zabolevaemost i smertnost evakuirovannogo naseleniia [Non-Tumor Morbidity and Mortality of Evacuees]. In: Dvadtsat piat let Chernobyl-skoi katastrofy. Bezopasnost budushchego. Natsionalnyi do-klad Ukrainy [Twenty-Five Years after the Chernobyl Disaster. Safety for the Future. National Report of Ukraine]. Kiev : KIM; 2011 : 163-174 (in Russian).
5. Buzunov V.A., Pirogova E.A., Repin V.S. et al. Mezhdunarod-nyi zhurnal radiatsionnoi medit-siny. 2001; 3 (3-4) : 26-45 (in Russian).
6. Pyrohova O.Ya., Buzu-
nov V.O., Tsuprykov V.A., Do-mashevska T.Ye. Epidemio-
lohichnyi analiz ryzykiv ne-pukhlynnoi zakhvoriuvanosti u dorosloho evakuiovanoho nes-elennia vnaslidok radiatsiinoho oprominennia [Epidemiological Analysis of the Non-Cancer Morbidity Risks in the Adult Evacuated due to Radiation Exposure]. In: Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv; 2008 ; 52 : 292-300 (in Ukrainian).
7. McGale P., Darby S.C. Radiation Research. 2005; 163 : 247-257.
8. Baker J.E., Moulder J.E., Hopewell J.W. Antioxid Redox Signal. 2011 ; 15 (7) : 19451956.
9. Horbas I.M., Smyrnova I.P. Novosti medytsiny i farmatsii. 2007; 216 : 3-3 (in Ukrainian).
10. Khomaziuk I.M., Kursi-na E.V., Zlatohorska Zh.M. et al. Khvoroby systemy krovoobihu [Circulatory System Diseases]. In: Medychni naslidky avarii na Chornobylskii atomnii elektro-stantsii [Medical Consequences of the Chornobyl Disaster]. Kyiv; 2007 : 224-249. (in Ukrainian)
11. Pyrohova O.Ya., Buzunov V.O., Domashevska T.Ye. Sertsevo-sudynna zakhvoriuva-nist evakuiovanoho іz 30-km zo-ny ChAES naselennia v pisliae-vakuatsiinomu periodi (epide-miolohichne doslidzhennia) [Cardiovascular Morbidity among the Population Evacuated from the 30-km Chоmobyl Zone after the Evacuation Period (Epidemiological Studies)]. In: Problemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii [Problems of Radiation Medicine and Radiobiology]. Kyiv; 2011; 16 : 50-58 (in Ukrainian).
Надійшла до редакції 15.07.2014
№ 4 2014 Environment & Health 54
