CC BY
227
Бухгалтерський облiк i аудит. - 2006. - № 6. - С. 42 - 51.
10. Савчук В. Годовое бюджетирование: цели, способы и подходы // Финансовый директор. - 2004. - № 11. - С. 5 - 8.
11. Семенов Г. А., Бондар А. В. Удосконалення управлшня тдприемством за допомогою бюджепв // Економжа та держава . -2006 - № 1. - С. 49 - 53.
12. Федосова Г. Бюджетирование как процесс планирования движения ресурсов // Финансовая консультация. - 2004. - № 5. - С. 20 -31.
13. Фшанси тдприемств: Навч.поаб. / Пвд заг. ред. Г. Г. Юрейцева. - 2-ге вид., перероб. та допов. - К.: ЦУЛ, 2002. - 267с.
14. Хруцький В. Е. Внутрифирменное бюджетирование: Настольная книга по постановке финансового планирования / В. Е. Хруцкий, Т. В. Сизова, В. В. Гамаюнов - М.: Финансы и статистика, 2003. - 393 с.
15. Шумшо Ю. О. Бюджетування як важливий елемент операцшного планування // Актуальш проблеми економши. - 2007. - № 7. - С. 105 - 111.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУНескородева 1.1. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТПолякова О.М.
УДК 658.286:65.014.1
РЕСУРСНЕ Й ЛОГ1СТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГ1ЧНОГО
РОЗВИТКУ ШДПРИеМСТВА
Науменко М.О., к.е.н., доцент, Веремейчик 1.€. (Академiя внутрiшнiх вшськ МВС Укрални)
ОбГрунтоеано концептуальш засади оргатзаци стратеЯчного управтння розвитком тдприемства в аспекта розбудови його ресурсного забезпечення та формування лог1стично1 стратеги. Розроблено послгдовнгсть формування ресурсноI стратеги тдприемства в контекст страте&чних iмперативiв його розвитку.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Значний вплив на дiяльнiсть нацюнальних товаровиробнишв насладив свггово! фшансово-економiчноl кризи актуалiзуe потребу впровадження певних стратепчних iмперативiв у практику 1х господарювання. При цьому слщ звернути увагу на два принциповi моменти. По-перше, розробка будь-яких стратегiчних плашв та програм вимагае наявностi певно! кiлькостi коштiв та релевантних ресурав. По-друге, необхiдно орiентувaтися на комплексшсть пiдходу до оргашзаци упрaвлiння дiяльнiстю пiдприемствa, яку в змозi забезпечити прийняття лопстично1 методологи. У такому випадку головним фактором стрaтегiчного зростання постае ошгашзацп руху мaтерiaльного й супутнього йому потоков [1, 4].
Анал1з останнгх до^джень i публтацш. Дане припущення вилилося у велику кiлькiсть концепцiй орiентовaних на впровадження систем мониторингу [5] та управлшня бiзнес-процесaми
© Науменко М.О., Веремейчик 1.6.
[3].
Значна представлешсть у лiтерaтурi тлумачень логистики не завжди дозволяе визначити и мiсце саме в пiдтримцi процесiв розвитку пвдприемства. Дшсно, як правило логiстики розглядаеться як м1ждисциплшарний напрямок пов'язаний з пошуком можливостей пвдвищення ефективностi мaтерiaльних потоков [1] чи як процес управлшня рухом сировини, частин, компонентiв i готово1 продукцп на всiх стaдiях оперaцiйного циклу [4]. Нажаль, у цих тлумаченнях не розглядаеться роль лопстики як фактору забезпечення конкурентоспроможносп пвдприемства, орiентовaного на ресурсну штегращя. Дiйсно, саме впровадження мехaнiзму лопстичного упрaвлiння значною мiрою сприяе розкриттю потенцiaлу використання всiх видiв ресурав.
Витрачання ресурсiв е однiею з характеристик будь-якого виробничо-
господарського процесу на пiдприемствi. При
цьому забезпечення збалансованостi ресурсно! бази являе собою один з найважливших елементiв системи стратегiчного управлшня пвдприемством. Логiстика ж оптимiзуе ресурсне забезпечення через штеграцш рiзних функцюнальних напрямк1в дiяльностi пвдприемства в едину управлiнську систему, спрямовану на оптимiзацiю наскрiзних логiстичних потоков. Разом з тим, бшьшстъ вчених [10, 13] дослвджуе завдання ресурсного забезпечення процеав функцiонування, нiвелюючи питання щдтримки розвитку пвдприемства. Саме в аспектi ресурсного щдходу (ресурсно-ситуацiйного [11, с.139-154] чи ресурсно-функцiонального [8, с. 125-137]) можна затверджувати про доцшьшсть переорiентацi! системи управлiння пвдприемством у цшому на логiстичнi принципи.
Метою статтi е розвиток теоретико-методичних засад створення системи стратегiчного управлшня лопстичними процесами,
обгрунтування вiдповiдних концептуальних положень оргашзаци й регламентацп и впровадження в практику господарювання та розробка процедури оптимiзацi! ресурсного забезпечення при вiдборi стратегiчних альтернатив розвитку щдприемства. Досягнення мети статтi ускладнюеться множиннiстю пiдходiв до розумiння поняття стратегiя. Вiдповiдно з точки зору потреби ресурсного обгрунтування обраних альтернатив пропонуеться у якостi робочих прийняти визначення стратеги I. Ансофом як набору правил для прийняття ршень, якими органiзацiя керуеться у сво!й дiяльностi [2], та Г. Клейнером [6] як конкретизацп шляху розвитку виходячи з динамши середовища за допомогою формулювання довгострокових цiлей, пошуку ресурсiв для !хнього досягнення й планування конкретних дiй на перспективу.
Виклад основного матерiалу. Розглядаючи наведеш визначення стратеги як комплементарнi, можна сформувати перелiк концептуальних положень, як розкриватимуть особливостi ресурсного й лопстичного забезпечення стратеги розвитку пiдприемства. До головних з них слщ вщнести наступнi.
Положення 1. Вiдбiр стратепчних iмперативiв розвитку щдприемства слiд щдпорядковувати теори ресурсних переваг й ключових компетенцiй, оск1льки саме ресурси виступають як джерела й передумови одержання необхщних благ. За таких умов й конкурентна позицiя пвдприемства визначатиметься через зютавлення вщносно! вартостi доступних ресурав i потенцiалу отримано! на !хнш основi споживчо! цiнностi.
Положення 2. Завдання ресурсного забезпечення слад диференцшвати м1ж стратегiчним (орiентування на релевантш й специфiчнi ресурси, яш не можуть бути легко
отримаш й перепрофiльованi для використання в альтернативних цшях) й оперативним (орiентування на всi природнi й вироблеш ресурси, використовуванi для додавання споживчо! вартосп) рiвнями.
Положення 3. Одшею з найпоширенiших форм стратегiчного розвитку постають стратегiчнi альянси. Можливiсть !х утворення мiж виробниками продукцi! та релевантними постачальниками можна розглядати як форму оптимiзацi! параметрiв логiстичного й ресурсного забезпечення.
Положення 4. В умовах удосконалення шформацшного забезпечення й поширення постiндустрiально! економiки ресурси слiд сшвввднести зi знанням про можливостi використання якого-небудь матерiального або нематерiального об'екта в умовах виникнення певно! поди [12].
Положення 5. Лопстичний щдхщ до моделювання дiяльностi пiдприемства дозволяе кожний бiзнес-процес розглядати як ресурс для наступного процесу штегрованого ланцюга створення вартостi. За умови прийняття такого шдходу ресурс може представлятися як спроможшсть впливу на послщовшсть подiй, а функцiонування п1дприемства зведеться до забезпечення погоджено! взаемодi! рiзноманiтних ресурсiв i процесiв !хньо! трансформаций
Положення 6. З точки зору ресурсного забезпечення пiдприемства, для кожно! позици його товарного асортименту потрiбно враховувати, яш ресурси й у якому спiввiдношеннi повиннi бути застосованi й у якому ступеш може бути здшснена !хня замiна. Коли необхвдна к1льк1сть ресурсiв доступна, проблема складаеться з пошуку шляхов ефективного !х використання.
Положення 7. Складнiстю i рiзноманiттям взаемодi! елементiв процесу перетворення ресурсiв у споживчу цiннiсть спричиняеться необхiднiсть формування механiзму управлiння ресурсним забезпеченням, що розглядатиметься як послвдовносп дiй спрямованих на досягнення певно! мети [7, с. 12] (в межах лопстичного шдходу до ввдображення потокових процеав) та як система взаемозалежних елеменлв, взаемодiючих на пвдстаы певних правил i процедур [11]. Об'еднання даних тлумачень визначае мехашзм стратегiчного управлiння як шгегровану систему органiчно зв'язаних економiчних, оргашзацшних, фiнансових i iнших форм господарювання, способiв, iнструментiв i важелiв впливу на п логiстичнi процеси тдприемства, яш забезпечують прояв стiйких конкурентних переваг.
Положення 8. Ресурсна стратепя пвдприемства мiститься у складi операцшних стратегiй та представляеться як сукупшсть мiжфункцiональних управлiнських рiшень, спрямованих на забезпечення досягнення
стратегiчних цiлей пвдприемства в певнш сферi, а також як комплекс найб№ш загальних правил i процедур прийняття, реал1зац!1, контролю й ощнки ефективностi виконання таких ршень.
Положения 9. Розкриття змiсту ресурсно! стратеги слщ засновувати на здобутках концепци 5П, яка розглядае стратепю як взаемозв'язок планiв, прийомiв, паттершв, позицiй й перспектив [9]. Ввдповщно до складу стратегi! входять: цш й завдання; найбiльш важливi елементи политики; обмеження на напрямки дiяльностi; послiдовнiсть дiй та програм досягнення цiлей. Ресурсна стратегiя являе собою набiр принципових положень, як1 дозволяють ефективно розподiлити ресурси й на цш основi вибирати найбiльш кращих постачальникiв виробничих ресурсiв (визначати взаемини тдприемства з ринком ресурсiв).
Положения 10. Ресурси необхвдш не пльки для реалiзацi! продукцi! у визначений перюд, але i для поповнення або створення запасiв ресурсiв чи товарiв. Вирiшения означено! проблеми пропонуеться здiйснювати на основi iнтеграцi! щдприемства до зон стратегiчних ресурсiв, що розглядаються як сукупнiсть постачальник1в, спроможних забезпечити виведення на ринок обраного альянсом товарного асортименту. Залучення постачальника у ввдносини з падприемством проходить через серш природних етапiв, як починаються з ввдносин непов'язаних сторш.
Положення 11. Формування ресурсно! стратеги тдприемства припускае проходження ряду етатв, послiдовнiсть яких представлена на рис. 1. Як завершальний етап пропонуеться створення вщповщного механiзму управлiння.
Положення 12. Управлiния ресурсним забезпеченням являе собою цшеспрямований вплив на змшюваш характеристики логiстичного потоку для досягнення поставлено! мети шляхом перерозподiлу ресурав та змiни iнформованостi учасник1в лопстично! системи про можливостi !хнього використання. При цьому можливо видiления таких сфер стратепчних рiшень як визначення поведшки пiдприемства на ринку факторiв виробництва, формування номенклатури, обсягiв i якостi ресурсiв тощо.
Положення 13. В основу визначення потреби в стратепчних ресурсах пропонуеться покласти матричш методи, орiентованi на комбiнуваиня ознак цшей, ресурсiв, завдань, строкiв ви ршення завдань, рiвия виробничих можливостей й ресурсного потенцiалу, обсягу стратепчних ресурав, темтв росту долi ринку й обсяпв випуску продукцi!. Таке комбiнуваиия дозволить обрати оптимальний варiант розподiлу наявних ресурсiв i ввдповщних можливостей.
Положення 14. Критерiем якосп оргаиiзацi!
логiстичного управлiния та оптимальносп формованого ресурсного забезпечення е ресурсний потенщал. Його можна iдентифiкувати як узагальнюючу характеристику спроможиостi використання видiв ресурсiв пвдприемства для досягнення його стратепчних цшей. З оглядом на динашчну природу дано! здатностi сутшсть ресурсного потенцiалу представляе складну, динашчну й iерархiчну систему взаемодi! елеменпв, оптимальнiсть об'еднання яких визначае ефектившсть процесiв функцiонуваиня й розвитку промислового пiдприемства.
Положення 15. Управлiния ресурсним потенщалом е процесом прийняття й здшснення управлiнських рiшень, спрямованих на рацюнальне його використання, оптимiзацiю й нарощування. Воно виступае елементом системи ресурсного забезпечення стратеги розвитку пвдприемства. Ввдповщно на всiх етапах упрвлшня потенцiалом виникае необхiднiсть у його оцшщ. II вiрогiднiсть й адекватшсть п1двищуе рiвень обгрунтоваиостi ухвалених ршень у рамках формовано! ресурсно! стратеги тдприемства. Основним напрямком оцiночно! дiяльностi пропонуеться встановити вiдповiднiсть розмiру й складу ресурсного потенщалу цiлям розвитку.
Положення 16. За критерш ефективносп ресурсно! стратегi! пропонуеться обрати виникнення синергi! мiж окремими функцiональними областями лопстики й дiяльностi п1дприемства. При цьому шструментом забезпечення синергi! постане концепщя збалансованих показник1в, вiдповiдно якш ресурсна стратегiя буде представлятися перспективою внутршшх процесiв.
Положення 17. Важливим завданням для системи стратегiчного управлшня буде п1дтримка економiчно! безпеки ресурсного потенщалу пвдприемства. Для цього пропонуеться штегращя критерi!в стiйкостi й можливосл протидi! погрозам у процедури ввдбору постачальник1в. Крiм цього як елемент ресурсно! стратеги пропонуеться використання мехашзму перерозподшу ризиком м1ж окремими зонами стратепчних ресурав.
Положення 18. Процес формування ресурсно! стратеги (ресурсного обгрунтування програми розвитку пiдприемства) обов'язково мае враховувати можливють траисформацi! середовища господарювання. Для цього необхiдно в рамках тривимiрно! матрицi зiставляти параметри стратегiчних зон ресурсiв, середовища господарювання та технологи переробки ресурсiв. Отримаш варiаити спiввiднесення визначатимуть набiр еталонних стратеги розвитку тдприемства, для кожно! з яких вже буде визначено особливосп ресурсно! й лопстично! щдтримки.
Рисунок 1 - Схема процессу ресурсного обхрунтування стратеги розвитку тдприемства
Висновки. Розглядаючи пропоновaнi концеитуальш положения слад наголосити, що у сучасний момент часу тшьки невелика кшьюсть вiтчизняних щдприемств мае можливють
використання повного подходу до впровадження логистики. Але вiн повинен стати стратепчною метою, тому що тшьки тодi можливе отримaиия нaйбiльшого економчного ефекту. Цiлi логiстичних функцiонaльних напрямив складаються в повному виконaинi стратепчних завдань iз мiнiмaльними витратами. Слад зазначити, що специфiкa змiсту окремих логiстичних цiлей, щодо головно1 мети, полягае в тому, що вони не вимагають локально1 отишзаци в чай, оскшьки це передбачено головною метою лопстики. За змiстом, лопстична стратепя, крiм орiеитaцil на обмеження iнших функцiонaльних стратегш, вимагае обов'язкового постшного монiторингу зовшшнього середовища, а також внутршшх сильних i слабких сторiн щдприемства, як1 перебувають у компетенци логiстики.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аникин Б.А. Коммерческая логистика. - М.: Проспект, 2007. - 432 с.
2. Ансофф И.Х. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 1989. - 346 с.
3. Бьёрн А. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования /Пер. с англ. С.В. Ариничева. - М.: РИА "Стандарты и качество", 2003. - 272 с.
4. Воронкова А.Э., Козаченко А.В. Современные технологии управления промышленным предприятием: монография. - К.: Либра, 2007. - 256 с.
5. Каримов В.Э. Стратегический учет. - М.: Омега-Л, 2005. - 168 с.
6. Клейнер Г.Б. Стратегии бизнеса. - М.: КОНСЭКО, 1998. - 432 с.
7. Кульман А. Экономические механизмы. - М.: Прогресс, 1993. - 192с.
8. Куркин Н.В. Управление экономической безопасностью развития предприятия: Монография. - Д.: АРТ-ПРЕСС, 2004. - 452 с.
9. Минцберг Г. Стратегический процесс. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
10. О'Лири Д. ERP системы. Современное состояние и управление ресурсами предприятия. Выбор, внедрение, эксплуатация. - М.: ООО "Вершина", 2004. - 272 с.
11. Пономаренко В.С. Стратепчне управлшня. - Х.: Основа, 1999. - 620с.
12. Поспелов А. М. Концептуальные основы формирования ресурсной стратегии промышленного предприятия // Бизнес Информ. - 2007. - № 8. - С. 89-92.
13. Ревенко Н.Г. Управлшня ресурсами промислових тдприемств: Монографш. - К: Бюл. Вищ. атестац. комас. Укр, 2000. - 256 с.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУПилипенко А.А. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТПолякова О.М.
УДК 656.96; 656.073
ОЦЕНКА ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ РАБОТЫ ЭКСПЕДИТОРА НА
РЫНКЕ ТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ
Наумов В. С., к.т.н., доцент (ХНАДУ)
Розроблено модель обГрунтування доцiльностi участг експедицшних тдприемств в процеы транспортного обслуговування. Визначет умови виходу експедитора на ринок транспортних послуг
Постановка проблемы. Современные экспедиторы на автомобильном транспорте при осуществлении посреднических операций обычно объединяют пары «грузовладелец-перевозчик», не разрабатывая при этом более эффективных схем транспортного обслуживания. Применение такой технологии объясняется как низкой квалификацией сотрудников большинства транспортно-экспедиционных предприятий (ТЭП),
© Наумов В. С.
так и отсутствием соответствующей научной базы, и снижает не только эффективность работы экспедиторов, но и эффективность функционирования логистической системы в целом.
Анализ публикаций. Авторы работ в области оценки эффективности транспортно-экспедиционного обслуживания (ТЭО) обычно определяют целесообразность функционирования
