CC BY
173
УДК 351.863:658/620.9
6.1. Овчаренко
ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ге ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА ПЩПРИеМСТВА ЕНЕРГЕТИЧНО1 СФЕРИ: СУТЬ ПРОТИСТОЯННЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОСЛАБЛЕННЯ
Розглянуто проблематику суперечливост впливу концепцм енергетичноТ безпеки держави та економiчноí безпеки пщприемства у енергетичнiй сферi. Обфунтовано шляхи пошуку та розробки спiльно-спрямованих заходiв забезпечення обох видiв безпеки за рахунок лопчного узагальнення спiвпадаючих та антагонютичних критерiíв настання станiв безпеки. Визначено можливосл, переваги та принципи системного забезпечення економлчноТ безпеки пщприемства для виршення проблем функцiонування пщприемств енергетичноí сфери в умовах антагонютичних стратепчних орiентирiв. Табл. 1, дж. 25.
Ключовi слова: енергетична сфера, пщприемство, енергетична безпека, економiчна безпека, система безпеки.
иЕ1_ Р82, М11
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок з важливими практичними та науковими завданнями. Глобалтцшш процеси, як1 поступово охоплюють планету, унеможливлюють 1снування хоч би одшеТ краíни осторонь них. Як би до цього не вщносилося украТнське сусп1льство, але життя УкраТни все бтьше п1дпорядковуеться глобал1зац1йним та штеграцшним хвилям. Одн1ею з найважлив1ших сторш глобал1зац1Т е вибудовування нових вщносин у сфер1 використання св1тових енергетичних ресурс1в. Сучасний св1т знаходиться у стаж пошуку нових парадигм енергетичноТ безпеки на фон вираженоТ непрацездатност старих, що особливо в1дчутно протягом останшх рок1в. УкраТна повинна знайти свое достойне мюце у межах таких нових парадигм.
УкраТна мае досить складний устрш у енергетичнш сфер1. Наша держава е 1мпортером та транзитером природних енергетичних ресурав та одночасно е експортером вироблених енергетичних ресурав. Така багатовекторн1сть зумовлюе надм1рну складн1сть енергетичноТ системи краТни, значну р1зноман1тн1сть вид1в енергетичних пщприемств та Тх п1дпорядкованост1. Кр1м того, пщприемства енергетичноТ сфери хаотичним чином розпорошен м1ж державною та приватною формами власностк При цьому, ефективнють енергетичноТ галуз1 е гранично низькою. Тому нашш держав! украй необхщно шукати шляхи п1двищення власноТ енергетичноТ безпеки та повноцшноТ' 1нтеграц1Т у св1тов1 програми розвитку.
Енергетична безпека як поняття з'являеться на стику двох антагошспв: конкуренци та сшвроб1тництва. При цьому, краТни-постачальники енергетичних ресурав тяжшть до загострення конкуренц1Т та пщвищення власних конкурентних переваг, а кра'Тни-споживач1 енергетичних ресурс1в змушен1 спонукати до сп1вроб1тництва. Тому б1льш-менш усталене тлумачення сутносп св1товоТ енергетичноТ безпеки е вщсутшм.
Отже, сукупн1сть умов, у яких функцюнують в1тчизнян1 пщприемства виробничоТ сфери, характеризуеться як украй несприятлив1 як на св1товому р1вн1, так I на державному. УкраТнський пол1тикум, у гонитв1 за гщним м1сцем у европейському та св1товому енергетичному бомонд1, фактично приносить у жертву новим енергетичним парадигмам власш пщприемства енергетичноТ сфери. I складова економ1чноТ безпеки цих пщприемств е найбтьш ураженою. По "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 83
суп, можна констатувати, що енергетична безпека держави протиставлена можливостям пщприемств енергетичноТ сфери забезпечувати власну економiчну безпеку. По-шшому можна сказати, що енергетична безпека держави не визначаеться через стан пщприемств енергетичноТ галузк Ця проблема виходить далеко за рамки прикладноТ i становить, на сьогодш, дуже складну наукову проблему на уах рiвнях: вiд теоретичного до шструментального.
Аналiз дослiджень та публшацш, видiлення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. Дослiдження у сферi безпекологи, що присвяченi питанням економiчноТ та енергетичноТ безпеки, е багаточисленними. Серед в^чизняних дослщниш проблем енергетичноТ безпеки слщ вiдзначити В. Гейця, I. Бшька, В. Горбулiна, Я. Жалта, А. Мазаракi, В. бвтушевського, С. брмтова, А. Сухорукова, А. Пабата, В. Лойка, В. Шлемка та ш. Зокрема ця проблематика е центральною у дiяльностi Нацiонального шституту стратегiчних дослiджень при Президентовi УкраТни. Прикладним питанням економiчноТ безпеки пщприемств присвятили власн дослiдження такi вчен як: В. Алькема, I. Белоусова, З. Живко, М. Камлик, Ю. Юм, Г. Козаченко, В. Мак-Мак, О. Ляшенко, П. Пригунов, В. Рач, О. Соснш, В. Франчук, Л. Шемаева, С. Шкарлет, I. Шульга та iн.
Але основною дослщницькою проблемою залишаеться поеднання напрямiв пiдвищення економiчноТ та енергетичноТ безпеки. Здебтьшого цi напрями розглядаються абсолютно окремо. Для прикладу наведемо два визначення поняття "енергетична безпека", що надаш у дуже серйозних джерелах. У межах "ЕнергетичноТ Стратеги УкраТни на перюд до 2030 р." вщзначено, що "Енергетична безпека е невщ'емною складовою економiчноТ i нацiональноТ безпеки, необхiдною умовою iснування i розвитку держави. У сучасному розумшш гарантування енергетичноТ безпеки - це досягнення стану техшчно надшного, стабiльного, економiчно ефективного та еколопчно прийнятного забезпечення енергетичними ресурсами економки i соцiальноТ сфери краТни, а також створення умов для формування i реалiзацiТ полiтики захисту нацюнальних iнтересiв у сферi енергетики" [1]. Надалi, у "Методичних рекоменда^ях щодо розрахунку рiвня економiчноТ безпеки УкраТни" сказано, що "Енергетична безпека - це такий стан економки, який забезпечуе захищенють нацюнальних штереав у енергетичнш сферi вiд наявних i потенцiйних загроз внутрiшнього та зовшшнього характеру, дае змогу задовольняти реальн потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життедiяльностi населення та надшного функцюнування нацюнальноТ' економiки в режимах звичайного, надзвичайного та военного стану" [2].
У фундаментальному дослщженш С. брмтова "Енергетика УкраТни: макроекономiчний i екологiчний контекст" роль держави у регулюванш енергетики також зведена лише до заходiв державного впливу. Зокрема зазначено, що "... у ринкових умовах господарювання державне регулювання енергетики е системою типових заходiв законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру. Державне регулювання енергетики як важливоТ складовоТ енергетичноТ безпеки УкраТни здшснюеться незалежними державними органами у межах дшчого законодавства на суспiльнi вщносини, що виникають пiд час задоволення енергетичних штереав мiж будь-якими суб'ектами у державi" [3].
Докладний аналiз наведених та подiбних до них визначень (напр. [4,5,6,7]) дозволяе зробити висновок, що енергетична безпека визнаеться одшею з найважлив^их проблем, але ТТ розв'язання переважною частиною дослщниш вбачаеться у зниженш енергетичноТ залежносп, достатнього забезпечення енергетичними ресурсами та, згодом, у захисп нацiональних штереав. Дуже мало дослщниш пов'язують досягнення енергетичноТ безпеки з переважаючим
84
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
економ1чним розвитком пщприемств в1дпов1дноТ галуз1 нацюнальноТ' економ1ки. Саме це е першоосновою як забезпечення енергетичними ресурсами, так I пщвищення енергетичноТ незалежност1.
Встановлення взаемозв'язку м1ж процесами забезпечення енергетичноТ безпеки держави та економ1чноТ безпеки пщприемства великою м1рою залежить вщ 1деолог1Т, що покладена в основу забезпечення економ1чноТ безпеки п1дприемства. Концептуально забезпечення економ1чноТ безпеки е значно складшшим н1ж забезпечення енергетичноТ безпеки. Тому базою поеднання вказаних процеав е економ1чна безпека, а енергетична безпека е надбудовою.
Сучасна безпеколопя розглядае значну ктькють п1дход1в до забезпечення економ1чноТ безпеки п1дприемства (розкрито, наприклад, у [8, 9]). Але пщхщ е не насттьки важливим сам по соб1, наск1льки важливим е характер безпекозабезпечувальних д1й та процеав на п1дприемств1, що зумовлен 1деолог1ею певного п1дходу. У контекст! даного досл1дження, найважлив1шим аспектом при поеднанш процес1в е середовище, у межах якого повинна бути знята проблема антагонютичносл енергетичноТ та економ1чноТ безпеки. Цим середовищем е енергетичне пщприемство як соц1ально-економ1чна система. Саме недооцшка та недоопрацювання властивостей пщприемства - соц1ально-економ1чноТ системи - е причиною теоретико-методолопчних "провал1в" у вир1шенн1 досл1джуваноТ проблеми.
У цьому сена головною проблемою сучасних наукових дослщжень у царин1 економ1чноТ безпеки пщприемства е Тх ор1ентац1я на атом1зм та 1сторичн1сть (генетичн1сть) розвитку, у той час як превалюючою доктриною повен стати хол1зм [10]. При цьому, застосування доктрини хол1зму н в якому раз1 не означае заглиблення у взаемовщносини м1ж елементами поняття економ1чноТ безпеки. Перш за все, холютичний п1дх1д припускае обов'язкове вивчення поняття економ1чноТ безпеки у межах певного середовища, де воно культивуеться. У нашому випадку середовищем юнування поняття економ1чноТ безпеки е енергетичне пщприемство. Кожне окреме пщприемство являе собою соц1ально-економ1чну систему, яка наповнена сукупнютю економ1чних, соц1альних та 1нституц1ональних елемент1в та вщносин м1ж ними, а енергетичне пщприемство, у цьому сена, являе собою взагал1 ушкальну сукупн1сть елемент1в та в1дносин. На сьогодн1 поняття "економ1чна безпека пщприемства" досл1джуеться у вщрив1 в1д самого поняття пщприемства. Дослщники-безпекологи 1гнорують глобальний зм1ст та призначення феномену пщприемства. Як вщзначае сучасний росшський ф1лософ Г.А. Атаманов: "Уа "види безпеки", 1снуюч1 на сьогодш, I т1, як1 з'являться в майбутньому, насправд1 е фразеолопзмами, що означають вузьке завдання забезпечення безпеки одного або дектькох атрибупв об'екту безпеки. А, як вщомо, у кожного об'екта неск1нченна ктькють атрибупв. Звщси вит1кае, що I "вид1в безпеки" може бути нескшченна множина" [11].
Головна мета, яку переслщують елементи об'еднуючись у пщприемство - це спрощення, здешевлення та впорядкування власноТ д1яльност1 у межах створеного пщприемства пор1вняно з шдивщуальною д1яльн1стю у неструктурованому ринковому середовищк Кожен з елемент1в, що створюють пщприемство, вбачае власну конкретну вигоду вщ об'еднання. Не е виключенням у цьому сена й концепт економ1чноТ безпеки. Якщо ми визнаемо забезпечення економ1чноТ безпеки одним з головних завдань пщприемства, то об'еднання певноТ сукупносл елемент1в у межах пщприемства також повинно давати можливють спростити, здешевити та впорядкувати безпекозабезпечувальну д1яльнють. Тобто, у базовому розумшш економ1чна безпека п1дприемства повинна бути пов'язана з1 здатн1стю п1дприемства функцюнувати у в1дпов1дност1 до свого призначення, виправдовуючи при цьому економ1чн1 оч1кування
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 85
учаснимв. Задля того, щоб функцюнувати у визначеному сена, пщприемство повинне вщнайти та пiдтримувати такий cnoci6 функцюнування, який дозволяе вести дiяльнiсть найбтьш просто, дешево та впорядковано. Знайшовши такий спосiб, пiдприемство втрачае лабтьнють i поведiнка елементiв стае стереотипною та рутинною. Саме за рахунок використання стереотипних дш та явищ пщприемство дiе дешево, просто та впорядковано. При цьому, стереотипнють поведшки пщприемства в цiлому сформована та залежить вщ стереотипностi поведiнки кожного з елемен^в. Але як ттьки з'являеться досить значна кiлькiсть позастереотипних дш та явищ, дiяльнiсть пщприемства дорожчае, складнiшае та стае роззугодженою. Це означае перехiд пiдприемства вщ безпечного стану до небезпечного.
Отже, доки пщприемство виконуе свое економiчне призначення для об'еднаних у його складi елеменлв (учасникiв), доти i його дiяльнiсть можна вважати економiчно безпечною для учасникiв [12]. На вщмшу вiд широкого загалу пщприемств, ям пiд час створення та функцюнування змушен шукати компромiс мiж антагонiстичними векторами розвитку та забезпечення безпеки, ушкальнють пiдприемств енергетичноТ сфери полягае у тому, що досягнення пщвищення впорядкованост дiяльностi за рахунок об'еднання супроводжуеться необхщнютю пошуку компромюу мiж двома антагонiстичними векторами забезпечення безпеки. А це значно складшше. I така проблематика на теоретико-методолопчному рiвнi майже не дослщжуеться.
Методика дослiджень. Поеднуючи мiж собою складовi концепцiй необхiдностi пiдвищення енергетичноТ' безпеки держави та забезпечення економiчноï безпеки пщприемств, зокрема енергетичноТ' сфери, можна дшти висновку щодо Тх суперечностк Виникае потреба у наукових дослщженнях щодо пошуку спiльно-спрямованих заходiв забезпечення обох видiв безпеки. Вщповщш дослiдження можуть фунтуватися на застосуванн iсторико-генетичного методу визначення розвитку понять "енергетична безпека" й "економiчна безпека" та лопчного узагальнення спiвпадаючих та антагонютичних критери'в настання станiв безпеки у складi системи економiчноï безпеки пщприемства. Застосування системного пщходу у забезпеченн економiчноï безпеки енергетичного пщприемства видаеться чи не единим шляхом досягнення прийнятного рiвня результативност такого забезпечення.
Метою статт е теоретичне доемшричне визначення можливостей та переваг концепцГТ системного забезпечення економiчноï безпеки пщприемства для виршення проблем функцюнування пщприемств енергетичноТ сфери в умовах антагонютичних стратепчних орiентирiв.
Викладення основного матерiалу дослiдження. Проблеми забезпечення укра'ТнськоТ' економiки та соцiальноï сфери енергетичними ресурсами достатньоТ' кiлькостi та якосп е одними з найважливiших для держави в цтому. За чаав незaлежностi ця проблема е домшуючою для кожного складу уряду та украТнського полiтикуму в цiлому. Це проблема, яка виходить далеко за межi економiчних вaжелiв вирiшення. На ситуацш впливають три нaйсуттевiших аспекти: критична залежнють вiд iмпорту енергоресурав, нaявнiсть нaдмiрних транзитних потужностей та енергоемнють ВВП.
Зaлежнiсть УкраТни вщ iмпорту первинних енергоресурсiв на сьогодш складае близько 61%. При цьому, у структурi споживання первинних енергоресурав домшуе природний газ - близько 40%. Питома вага споживання нафти складае 20%, вуплля - 20%, ядерного палива - близько 15%, на долю вщновлюваних джерел залишаеться 4-5% [13]. Високий рiвень споживання газу (у середньому - у двiчi вище шж у GC) вщповщно створюе i нaйбiльш серйозш проблеми у енергетичнiй незaлежностi УкраТни. Вир^ення газового питання
86
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
давно вийшло з економiчноï площини y пол^ичну.
Bикоpистання пеpвинноï енеpгiï на одиницю ваpтостi валового внyтpiшнього пpодyктy взагалi в Укpаïнi e катастpофiчним: близько 0,6 кг умовного палива на одну фивню ВВП. Це пеpевищye сеpедньосвiтовий piвень у 2,6 pази, а сеpедньоeвpопейський - у 3,3 pази [14]. Tака висока енеpгоeмнiсть ВВП не e несподiванкою нi для кого. Головною пpичиною цього e сyттeве теxнологiчне вщставання як у виpобництвi та тpанзитi енеpгiï, так i у викоpистаннi. На сьогоднi жодна з галузей нацюнально!' економiки не вiдповiдаe св^овим стандаpтам енеpгозбеpеження. Tа i сама стpyктypа нацюнально!' економiки дуже далека вщ вимог сучасного свiтового теxнологiчного укладу. Але змiнити щось суттево та швидко у цьому стаж спpав майже неможливо. На думку експеpтiв, у енеpгетичнiй сфеpi потpiбно щонайменше 120 млpд. дол. США для pеалiзацiï лише нагальниx заxодiв щодо pефоpмyвання ^eï сфеpи. Пpо виxiд на piвень свiтовиx теxнологiй цiлиx галузей нацiональноï економiки взагалi не йдеться.
Постаe питання - як вбачаються шляxи xоча б часткового виpiвнювання ситуаци? Для вщпов^ф пpоаналiзyeмо декiлька джеpел.
Спецiалiсти Нацюнального iнститyтy стpатегiчниx дослiджень пpи Пpезидентовi Укpаïни у межаx шиpоковiдомого дослщження [15] вiдзначають, що заxоди деpжавного pегyлювання щодо забезпечення енеpгетичноï безпеки можна pоздiлити на пpевентивнi та лювщацшж. До пpевентивниx заxодiв вщнесено енеpгозбеpеження, дивеpсифiкацiя джеpел надxодження енеpгоносiïв, стимулювання видобутку основниx видiв палива i виpобництва електpоенеpгiï, викоpистання нетpадицiйниx та вiдновлювальниx видiв енеpгiï. Ïx pеалiзацiя маe спpияти фоpмyванню в УфаМ менш ypазливоï до енеpгетичниx потpясiнь економiки. До лiквiдацiйниx заxодiв вiднесено ствоpення в Укpаïнi стpатегiчниx газовиx i нафтовиx pезеpвiв, пiдконтpольниx деpжавним оpганам, та системи pозподiлy нафти i газу в pазi сеpйозниx поpyшень в iнфpастpyктypi забезпечення споживачiв. Цi заxоди покликанi виpiшyвати поточнi пpоблеми.
Надалi вiдомий дослщник В.М. Лукашевич у пpоведеномy системному дослщженш вiдзначаe, що забезпечення енеpгетичноï безпеки Уфа'ши полягаe у дивеpсифiкацiï енеpгетичного pинкy; ефективному викоpистаннi нафти та газотpанспоpтниx можливостей Укpаïни; pацiоналiзацiï стpyктypи енеpгоспоживання, у тому чи^ за pаxyнок вiдновлення вyгiльноï галуз^ pеалiзацiï пpогpами енеpгозбеpеження [16].
Деpжавна позицiя щодо дослiджyваниx питань також викладена у багатьоx джеpелаx. Зофема "Нова Енеpгетична стpатегiя Укpаïни "НЕС 2020" [17] мютить pезyльтати багатофанного аналiзy ситуаци' та шиpокий спе^ пpопозицiй щодо стаб^зацп ситуаци' у енеpгетичнiй сфеpi, але, пpи близькому pозглядi, також стаe зpозyмiло, що pекомендацiï стосуються чого завгодно, але не конфетно пiдпpиeмств. У pезюме "НЕС 2020" вiдзначено наступне.
"Для досягнення головниx цiлей "НЕС 2020" визначаються наступш загальнi завдання:
а) ^антування енеpгетичноï незалежностi, включаючи ствоpення стpатегiчниx pезеpвiв, дивеpсифiкацiю джеpел i шляxiв постачань;
б) зниження енеpгоeмностi ВВП до 2020p. на 20% поpiвняно з 2012p.;
в) функцюнування конкypентниx i пpозоpиx pинкiв електpоенеpгiï, тепла, газу, нафти та нафтопpодyктiв, вуплля тощо з ypаxyванням чинника зовшшньо!' афеси';
г) оптимiзацiя енеpгетичного балансу за кpитеpiями ефективностi та pезyльтативностi;
д) забезпечення надiйного фyнкцiонyвання енеpгетичноï iнфpастpyктypи, у т.ч. заxист кpитичниx об'eктiв;
"Упpавлiння пpоектами та pозвиток виpобництва", 2016, №1(57) 87
е) швестицшна привабливють (залучення iнвестицiй);
е) удосконалення законодавства, що регулюе дiяльнiсть енергетичного сектору з врахуванням вимог acquis communautaire;
ж) подготовка кaдрiв та нaуково-технiчне забезпечення" [17].
Жодне з цих головних завдань не пов'язане прямо з розв'язанням проблем пщприемств у цш сферк НавГть саме поняття енергетичноТ безпеки держави у "НЕС 2020" представлене без участ пщприемств:
"Базова конфiгурaцiя формули енергетичноТ безпеки: енергозаощадження та енергоефективнють + власш енергоресурси (вугiлля, природний газ,нафта, бiомaсa+ iншi вiдновлювaнi джерела енерги) + диверсифiкaцiя iмпорту + стратепчш резерви + iнтегрaцiя в енергетичний проспр GC (сполученi та синхрошзоваш енергетичнi мережi)" [17].
У цьому контекст розглянемо також витяг з "ЕнергетичноТ стратеги УкраТни на перюд до 2030 року" щодо фшансування розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу УкраТни. У цьому документ напрямами розвитку вважаються нaступнi:
- оптимiзaцiя цшовоТ' i тарифноТ полГтики та доведення швестицшноТ' складовоТ тарифу на енергоносГТ з врахуванням цтьовоТ' надбавки до рiвня, що забезпечуе достатню iнвестицiйну привaбливiсть проектiв;
- законодавче запровадження прискореноТ' амортизацГТ основних фондiв ПЕК, забезпечивши при цьому цтьове використання aмортизaцiйного фонду;
- залучення коштГв вiд реструктуризацГТ та погашення боргових зобов'язань минулих рош учaсникiв енергоринку вГдповГдно до Закону УкраТни "Про заходи, спрямоваш на забезпечення сталого функцюнування пщприемств паливно-енергетичного комплексу" вщ 23.06.2005 р. №2711-IV;
- залучення державних коштГв вщповщно до о6сягГв, визначених чинним законодавством та бюджетом розвитку на вщповщний рк;
- вдосконалення бюджетноТ, податковоТ, рентноТ полГтики, зокрема, визначення частки прибутку та рентних плaтежiв на iнновaцiï, що сприятиме стабтГзацп фiнaнсового стану пiдприемств та активГзацГТ швестицшноТ' полГтики в паливно-енергетичному комплекс^
- розширення залучення зовнГшнГх кредитних ресурсГв та ГнвестицГй, зокрема, для реалГзацГТ програми штеграцГТ Об'еднаноТ' енергосистеми УкраТни до GC [1].
У складГ вказаних напрямГв розвитку знову ж таки мова про пщприемства не
йде.
Отже, в цтому слщ погодитися з тим, що запропоноваш у рГзних джерелах шляхи покращення ситуацГТ з енергозабезпеченням та енергетичною безпекою держави, мають сенс та перспективи застосування. Але, як у наведених для прикладу джерел, так i у широкому загалГ подГбних дослщжень майже не йде мова про пщприемства енергетичноТ сфери. Недостатня увага з боку як дослщниш, так i можновладцГв до проблем конкретних пщприемств призводить до того, що устяю енергетичш стратеги так i залишаються на паперк Неможливо пщвищити енергозабезпечення та енергетичну безпеку держави суто на рГвш реформування сфер обмшу та розподту енергетичних ресурсГв. Змши, перш за все, повинш торкатись сфери виробництва. Саме тут знаходиться центр усГх перетворень. I тому основы зусилля та кошти повинш бути спрямоваш у сферу виробництва.
З шшого боку, якщо аналГзувати поди', якГ де-факто вщбуваються у енергетичнш сферГ, то стае зрозумтим, що держава не лише розробляе стратеги' без врахування економГчних штереав пщприемств, a й на практицГ здшснюе заходи усупереч цим штересам. Наведемо лише один приклад щодо реал1зацГТ
88 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
державних швестицшних програм у енергетичнш сферi (табл. 1), за даними, що наведет ВсеукраТнською енергетичною асамблеею.
Таблиця 1
Динамка обсягiв фiнансування iнвестицiйних програм пiдприeмств електроенергетики за 2014-15 роки [18]
Пщприемства Обсяг Ывестицмно'Т програми на 2014 р1к, тис. грн. (Без ПДВ) Обсяг ЫвестицмноТ програми на 2015 р1к, тис. грн. (Без ПДВ)
Затвердже-на на 2014 р1к Скориго-вана у 2014 р. Затверд-жена на 2015 р1к Перегля- нута у 2015 роц1 Зм1на при перегляд! у 2015 Вщхилення м1ж 2015 та 2014 Вщхилення у %
ГК ТЕС 1 843 000 1 843 000 978 000 978 000 0 -865 000 - 46,9%
Укргщроенерго 756 945 997 152 824 652 1 605 952 781 300 849 007 85,1%
НАЕК Енергоатом 1 559 700 3 285 500 3 455 200 3 554 200 99 000 1 994 500 60,7%
НЕК Укренерго 2 674 617 2 105 652 4 704 494 6959 196 2 254 702 4 284 579 230,5%
Всього по виробникам та НЕК 6 834 262 8 231 304 9 962 346 13 097 348 3 135 002 6 263 086 76,1%
Всього по постачальникам 3 608 111 3 248 355 3 144 716 3 636 013 491 297 387 658 11,9%
Всього 10 442 373 11 479 659 13 107 062 16 733 361 3 626 299 6 650 744 57,9%
Даш табл. 1 ВсеукраТнська енергетична асамблея супроводжуе дектькома важливими висновками. По-перше, звертае увагу на себе факт, що швестицшш програми за групою компанiй, тарифи для яких встановлюються НКРЕКП на 2015 рк збiльшенi сумарно на 7 млрд. грн., а за групою ГК ТЕС знижен на 860 млн. грн. Залишаеться вщкритим питання, чому обранi саме таю прюритети? Адже саме генеруючi ТЕС мають найгiрше фiнансове становище. По-друге, юнуе величезна диференцiацiя у пщходах до рiвня змiн iнвестицiйних програм мiж компанiями у 2015 роц у порiвняннi з 2014 роком. До рiзних компанiй застосовано зовам рiзнi пiдходи. По-трете, структура джерел фшансування lнвестицiйних програм е такою, що уа кошти визначених джерел фшансування швестпрограм енергопостачальних компанiй надходять вщ споживачiв. При цьому, прибутки тих пiдприемств, якi Тх мають, майже не спрямовуються на розвиток. Лопчно припустити, що власники цих пщприемств, образно кажучи, "жалшть" витрачати прибутки на розвиток, а надають перевагу коштам споживачiв.
1ншими словами можна сказати, що державы ршення щодо швестування розвитку енергетичних пщприемств, з одного боку, нелопчш, а, з шшого боку, цi ршення прямо суперечать завданням забезпечення економiчноТ безпеки цих пiдприемств. Зокрема найбтьш проблемнi генеруючi ТЕС втратили майже половину швестицшних кош^в, натомiсть НЕК Укренерго, фiнансово-економiчна ситуацiя якоТ е значно кращою, отримала трьохкратне збтьшення коштiв. Таких прикладiв багато, що свщчить про вiдсутнiсть iнтересу держави до забезпечення саме економiчноТ безпеки пщприемств енергетичноТ сфери.
Недостатне врахування штереав пiдприемств енергетичноТ сфери при реформуванн галузi мае сумнi наслщки. Одним з таких наслiдкiв е суперечнють, яке вказана у даному дослщженш. Пiдприемства енергетичноТ сфери знаходяться мiж двох вогнiв: з одного боку, вони пщприемства, а, з шшого боку, -
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 89
енергетичноТ сфери. Тобто, як i будь-яке пщприемство, що виконуе свое економГчне призначення, пщприемство енергетичноТ сфери повинно мати економГчну та соцГальну ефективнють - провадити розширене вщтворення, забезпечувати роботою людей, сплачувати податки, виконувати шшГ соцГальш функци' тощо. Але, разом з тим, пщприемство енергетичноТ сфери повинно вести дГяльнють у руслГ рГзних енергетичних стратегГй, хартш, домовленостей, державноТ полГтики тощо. У результат таке пГдприемство опиняеться у пастцГ двох антагонГстичних груп критери'в ведення дГяльностГ. I, у остаточному пщсумку, пГдприемство змушене обирати: або працювати на себе, або - заради загальнодержавних штереав. Також, зважаючи на те, що значна частка пщприемств енергетичноТ сфери знаходиться у приватнш власносп, ситуацГя з енергетичною безпекою держави на сьогодш е взагалГ майже некерованою.
Але перевертання шрамщи з шг на голову також малодоцтьне. Якщо вивести пщприемства енергетичноТ сфери з-пщ впливу загальнодержавних штереав, то Тхня економГчна ефективнють не покращиться автоматично. ЦГ пщприемства мають досить застартГ технологи' виробництва i, як слщство, дуже високу собГвартють виробництва. З Гншого боку, монопольне становище буде спонукати багато з таких пщприемств право встановлення втьно'Т цшГ трактувати як право встановлення цши шляхом надбавки до собГвартост з огляду на вщсутнють потреби формувати цГну ринковим способом. НадмГрна собГвартГсть буде породжувати фантастичний рГвень цГни, неприйнятний для сусптьства як економГчно, так i соцГально. КрГм того, цГноутворення за принципом "вщ собГвартостГ", як правило, завжди спонукае пГдприемства не економити на витратах. Тобто варГант повноТ свободи дш для пГдприемств енергетичноТ сфери також е неприйнятним.
Отже, на думку автора, виходом з ситуаци', що склалася, е вщносне пщпорядкування критерГю забезпечення енергетичноТ безпеки бтьш об'емним критерГям забезпечення економГчноТ' безпеки у межах самостшноТ системи економГчноТ безпеки у статус самостшноТ управлшськоТ парадигми.
КонцепцГя системност забезпечення економГчноТ безпеки пГдприемства може бути використана як теоретико-методолопчна основа приведення у вщповщнють дм рГзноспрямованих факторГв дГяльностГ пГдприемств енергетичноТ сфери. Забезпечення економГчноТ безпеки пГдприемства зГ створенням вщповщноТ системи безпеки дозволяе звести воедино сукупност таких рГзноспрямованих факторГв дГяльностГ у межах одного масиву. Загальним знаменником, у такому випадку, може виступити поняття "загроза" економГчнш дГяльностГ пГдприемства. Статус цього поняття у економГчнш безпекологГТ одночасно е i широким, але досить чГтко визначеним. У основу визначення загрози покладена наявнють певноТ небезпеки для пГдприемства, незалежно вщ мюця ТТ локал1заци'. Загрози формуються шляхом опрацювання еклектики устяких небезпек i являють собою об'ективно вираженГ явища та поди', що можуть спричинити (або спричиняють) шкоду економГчнш дГяльностГ пГдприемства. У контекстГ даного дослщження, такий пщхщ е доцГльним для енергетичних пГдприемств тому, що вш дае можливють перетворити рГзнонаправленГ небезпеки у единий масив загроз, який, у свою чергу, може виступити основою для визначення системи управлшських критерГТв. Переформатування об'ективних небезпек, що зумовлюються для пГдприемства енергетичноТ сфери окремо вимогами дотримання енергетичноТ безпеки та окремо вимогами економГчноТ безпеки дГяльностГ, у об'ективГзовану сукупнють одночасно актуальних загроз не змшюе вектор ди' окремоТ небезпеки, а оргашчно вбудовуе ïï у певну структуру загроз. НайпростГший приклад - тарифи на вироблену вторинну енерпю. Образно кажучи, низькГ, соцГально доступнГ тарифи
90
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
- це вимога, пов'язана з енергетичною безпекою, висом тарифи - це вимога системи економiчноТ безпеки пщприемства. Джерелом вимог у першому випадку е держава, а у другому - пщприемство. Вимоги е протирiчними к вщповщно, напрями уникнення породжуваних ними небезпек е протирiчними, тому що джерела вимог не знаходяться у системному оргашзацшному взаемозв'язку. Тобто, як низьм тарифи е небезпекою для пщприемства енергетичноТ сфери, так i високi тарифи е небезпекою для нього. У намаганнях уникнути одшеТ з цих небезпек пщприемство може втратити контроль над реалiзацiею шшоТ. Але в сукупностi ц двi небезпеки формують одну загрозу, яку умовно можна назвати "невщповщнють тарифiв економiчнiй моделi господарювання" чи "невщповщнють тарифiв моделi фiнансування дiяльностi пiдприемства" тощо. Актуалiзацiя та використання ^еТ загрози у системi управлшня пiдприемством, транзитом через систему економiчноТ безпеки пiдприемства, дае можливiсть враховувати весь можливий дiапазон ситуацiй, пов'язаний з будь-якою невщповщнютю тарифiв. Система економiчноТ безпеки пiдприемства, реагуючи на загрозу в цтому, буде автоматично генерувати реакцшш заходи кожен раз, коли загроза буде набувати актуального значення. Це й же принцип стосуеться i будь-якоТ шшоТ небезпеки, що може актуалiзуватися вiдносно дiяльностi пiдприемства енергетичноТ сфери.
Отже, проблематика антагонютичносп концепцiй необхiдностi пiдвищення енергетичноТ безпеки держави та забезпечення економiчноТ безпеки пщприемств енергетичноТ сфери, що виражаеться у суперечност критерiТв ефективност управлiння пiдприемствами, може бути суттево послаблена за рахунок використання концепци комплексного забезпечення економiчноТ безпеки пщприемства зi створенням вщповщноТ' системи економiчноТ безпеки пiдприемства. Формування та функцюнування системи економiчноТ безпеки пiдприемства повинне виходити з того, що ця система - це шар у системi управлшня енергетичним пщприемством. Це накладае демлька суттевих вимог до побудови системи економiчноТ безпеки пщприемства.
На основi аналiзу [19, 20, 21] розглянемо послщовно загальносистемнi змютовш аспекти та принципи функцiонування системи економiчноТ безпеки пiдприемства, що мають безпосередне вщношення до предмету нашого дослiдження та дотримання яких при створенн цiеТ системи дозволить у достатнш мiрi вирiшити зазначенi у дослщженш проблеми й ослабити протистояння двох важливих складових безпеки.
Розумшня властивостей системи економiчноТ безпеки енергетичного пщприемства, ям зумовлюють особливостi ТТ iснування i функцiонування в цiлому збiгаеться iз загальносистемологiчним розумiнням. Насамперед, це там структуры властивосп, як цтюнють та незалежнiсть. Цiлiснiсть сприйняття системи економiчноТ безпеки пiдприемства зумовлена цтюнютю сприйняття самоТ соцiально-економiчноТ системи (пщприемства), у межах якоТ функцюнуе система безпеки. Але система економiчноТ безпеки енергетичного пiдприемства повинна бути побудована з дотриманням певних вимог.
По-перше, це вимога забезпечення управлшськоТ' незалежност та економiчноТ незалежностi. Ця вимога зумовлюе не лише наявнють власних ресурав, свободу цiлепокладання, прийняття ршень, форм контролю тощо. Також така незалежнють зумовлюе певну взаемозалежнють суб'ектiв економiчноТ безпеки на рiвнi пiдприемства. По-друге, це вимога створення стабтьних умов для стшкоТ' та передбачуваноТ роботи пiдприемства зi стримуванням факторiв дестабiлiзацiТ. Ця вимога зумовлюе статус системи економiчноТ безпеки пщприемства як забезпечуючого компонента системи управлшня пщприемством в цтому. Третя вимога стосуеться здатносп система економiчноТ безпеки енергетичного пщприемства до саморозвитку й прогресу в мшливих умовах.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 91
Практично неможливо створити систему безпеки одразу з придатним piBHeM результативность Вона створюеться з м^мальним набором необхщних компонeнтiв, а потiм система, проходячи yd стади' життевого циклу, набувае нових ктькюних та якiсних властивостей. Як би ми не розумти сугнють eкономiчноï безпеки - чи то як стан захищеносп, чи то як ступшь гаpмонiзацiï штереав, чи то як мipy eкономiчноï свободи - у будь-якому випадку вона повинна обумовлювати певний споаб соцiально-eкономiчноï взаемодп своГх сyб'ектiв, який е головним напрямом розвитку системи. Саме безперервний розвиток соцiально-eкономiчних вщносин може зумовити зростання результативност системи безпеки в цтому, а не розвиток та удосконалення шструментарш нeйтpалiзацiï загроз, як помилково вважаеться частиною дослiдникiв у безпекологп.
Наступними властивостями, як заслуговують на окрему увагу, е нелшшнють та нepiвноважнiсть системи eкономiчноï безпеки енергетичного пiдпpиемства. Нелшшнють системи пов'язана з диспропорцшнютю реакци' системи на вплив piзноманiтних фактоpiв. У цiй систeмi можливi таю стани, поблизу яких система може суттево змшити характер свого функцюнування, але зберегти власну моpфологiю та тополопю. Характер нeлiнiйностi системи суттевим чином залежить вiд використання того чи шшого системотворного фактора при ïï побудовк
Нepiвноважнiсть у систeмi eкономiчноï безпеки енергетичного пiдпpиемства проявляеться через нepiвноважнiсть безпекозабезпечувальних пpоцeсiв на пщприемствк Характер безпекозабезпечувальних пpоцeсiв е нepiвноважним завдяки постiйнiй боpотьбi системних функцш безпеки та розвитку. Оды безпекозабезпечувальж процеси пiдвищyють piвeнь eкономiчноï безпеки шляхом обмеження розвитку, ^i - знижують цей piвeнь шляхом перебудови системи безпеки задля переходу у якюно прогресивну форму розвитку. Тому з часовой' точки зору функцюнування системи безпеки складаеться з двох, постшно змшюючих одна одну, фаз (стадш). Ц процеси повинж постiйно змiнювати один одного - затримка у стаж piвноваги бтьше, нiж на мить одночасно попршить обидвi характеристики пiдпpиемства: i стан захищеносН i piвeнь розвитку. Надмipнe захоплення чи-то безпекою, чи-то розвитком призведе до регресу у стаж соцiально-eкономiчноï системи (пщприемства) з причини порушення базових системних властивостей - цшюносп та нeзалeжностi. Властивiсть нepiвноважностi системи базуеться на одночасному використанж у систeмi yсiх трьох титв взаемодiï eлeмeнтiв: взаемодоповнення, гаpмонiйноï piвноваги та використання.
Важливими, з точки зору розумшня пpинципiв фyнкцiонyвання системи eкономiчноï безпеки енергетичного пiдпpиемства, е властивосп pобастностi, симeтpичностi (асимeтpичностi) та ешфшальностк Однi й тi ж компоненти системи безпеки можуть приймати участь як у процесах розвитку пщприемства, так i у процесах забезпечення безпеки цього розвитку. Роль компоненту визначаеться фазою, у якш знаходиться системи безпеки у певний момент часу.
Систeмi eкономiчноï безпеки енергетичного пщприемства властива робастнють, пщ якою слщ розумти нeможливiсть представлення фyнкцiонyвання системи у виглядi матeматичноï модeлi. Робастнють системи безпеки зумовлена не сттьки тим, що головний елемент системи - люди, а сктьки тим, що людина обмежена в усвщомленж ступеня pацiональностi власноï поведшки та в yсвiдомлeннi pацiональностi власного вибору. Тeоpiя фyнкцiональних систем пояснюе першопричини pобастностi соцiальноï системи тим, що бачення майбутнього результату можливе лише пiсля накопичення та опрацювання певного eмпipичного досвiдy щодо функцюнування системи. Цть системи може бути сформульована лише у процеа функцюнування системи, а не у момент 92 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
створення.
Властивють симетричност (асиметричностi) системи економiчноТ безпеки будь-якого пiдприемства слiд трактувати з позицш загальноТ теори систем Ю.А. Урманцева [22]. Особливiстю ^еТ властивостi у системi безпеки е те, що вона може бути як симетричною, так i асиметричною, у залежност вщ системотворного фактора, на основi якого збудована ця система. У випадку, коли системотворним фактором е мета, система економiчно'Т безпеки пщприемства е асиметричною, тобто на шляху досягнення мети система змЫюе ознаки. Проявом змши ознак може бути змша складу та структури компонентв системи, що е ноаями ознак. Заради досягнення мнцевого бажаного результату функцюнування система безпеки може змшювати склад та структуру компоненлв, це не зачiпае аш системотворний фактор - мету, аш гомеостат системи. 1накше процес досягнення мети виявиться безглуздим - не змшюючи ознак, система не зрушить з початковоТ фази. 1ншою е ситуа^я, коли системотворним фактором у системi безпеки е функцiя або поведiнковi стереотипи. Така система повинна збер^ати характер функцiонування за будь-яких умов. Тому з такими системотворними факторами система е симетричною, сукупнють ознак системи повинна збер^атися за умови будь-яких змiн. У цьому випадку, склад, структура та тополопя компонентв системи повинна бути iнварiантною задля збереження ролi системотворного фактора та принципу дм гомеостату. ^м iншого, симетричнiсть (асиметричнiсть) системи безпеки суттевим чином визначае характер взаемоди системи з оточенням. Асиметричнють системи безпеки, що побудована з системотворним фактором -цтлю, дозволяе цш системi функцiонувати лише у "дружньому" оточеннi. Змiна ознак системи безпеки у такому випадку призведе до переходу системи у якюно новий стан на шляху до реалiзацГТ ц^ лише "завдяки оточенню". Симетричнiсть системи безпеки, що побудована з системотворними факторами - функ^ею або поведшковими стереотипами, дозволяе системi функцiонувати у "ворожому" оточеннi. Незмшнють ознак системи безпеки, при будь-яких змшах у системi, дозволить дотримати свого призначення "усупереч оточенню". При цьому, як асиметричнiсть, так i симетричнiсть системи безпеки може зумовлювати превентивнють Т'Т дiй по вщношенню до оточення.
У кшцевому сенсi, вищезазначенi особливостi функцiонування системи безпеки зумовлюють властивють ешфшальносп щодо них, яка е притаманною уам вщкритим системам, схильним до динамiчноТ рiвноваги. Еквiфiнальнiсть е методологiчною основою дослщження функцiонування системи економiчно'Т безпеки пщприемства. Ешфшальнють - це перехщ системи з рiзних початкових умов в один i той же кiнцевий стан. Еквiфiнальнiсть припускае наявнють рiзних шляхiв i рiзних початкових умов при досягненш одного i того ж кiнцевого стану. Розумшня кiнцевого стану, його вимiрностi та набору ознак, залежить вщ використаного для побудови системи системотворного фактора. Поняття ешфшальносл додав до теори систем Л. Фон Берталанфк який, протиставивши вщкрит i закритi системи, вважав, що вщкрита система, досягаючи стану динамiчноТ рiвноваги, зберiгае постшнють власноТ структури у процесi безперервного обмшу i руху Т'Т складових. На вщмшу вiд станiв рiвноваги у закритих системах, повнiстю детермшованих початковими умовами, вiдкрита система може досягати незалежного вщ часу стану, який не залежить вщ Т'Т початкових умов i визначаеться виключно параметрами системи [23]. Але, повертаючись до системи економiчноТ безпеки енергетичного пщприемства як рiзновиду соцiально-економiчно'Т системи, слщ розумiти, що за ешфшальнютю стоТть все та ж людина у своТх фiзичних i ментальних можливостях i обмеженнях. Такi думки пщтверджуються результатами новiтнiх наукових дослщжень у царинi
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 93
eкономiчноï безпекологп', зокрема О.В. Россошанська вщзначае, що загрози е об'ективними, а ступшь Гх небезпеки е суб'ективною оцiнкою. Сyб'ективнiсть оцiнки загроз "... пщтверджуе, наскiльки важлива компeтeнтнiсть (а не квалiфiкацiя) цього суб'екта, щоб якомога об'ектившше визначити, а яка мipа небезпеки (безпечно, виклик, загроза) для об'екту дм небезпеки з боку джерела небезпеки" [24]. Це означае, що система безпеки зобов'язана забезпечити динамiчний piвноважний стан безпеки пщприемства, не зважаючи на piзноманiття власних структурних елеменлв - людей зi стiйкими зразками повeдiнки. Це робить систему eкономiчноï безпеки пщприемства надскладною.
Отже, функцюнування системи eкономiчноï безпеки енергетичного пщприемства пов'язано з дектькома факторами ускладнення. Тому нехтування будь-яким з загальносистемних принцишв системотворення може призвести до краху системи безпеки.
Зважаючи на це, на думку автора даного дослщження, бтьш конструктивними пози^ями системного пiдходy щодо функцюнування системи eкономiчноï безпеки енергетичного пщприемства е позици з розгляду природних систем. За висловом Б. Коммонера: ".природа знае краще - тому створити певну систему, яка переважае максимальн пpостоpово-часовi меж^ характеры для ïï п^вня оргашзаци, неможливо. Найбiльшy ймовipнiсть довготривалого фyнкцiонyвання буде мати господарська структура, яка мае свш аналог у межах природних структур" [25].
Основы об'ективн природы i со^альш системы закономipностi визначають принципи i можпивосп iснyвання систем eкономiчноï безпеки пiдпpиемства бiльш близько до реальности нiж систeмнi закономipностi у межах мeханiстичного пiдходy. Саме вимоги реального св^у iснyвання пщприемств та систем eкономiчноï безпеки в них виступають тим прагматичним фтьтром, який повинен визначати напрями теоретичних дослщжень. Тeоpiя та практика системотворення у царин eкономiчноï безпеки пщприемств на сьогодн знаходяться у стаж певного гносеолопчного протиборства: тeоpiя стоить на шляху pацiоналiзмy у процес пiзнання, а практика тяжiе до емтризму. У кiнцeвомy пiдсyмкy це призводить до окремост та самостшносп одна вiд одноï теори' та практики. Тeоpiя не е науковим базисом для вдосконалення безпекозабезпечувальних процеав на практик, а практика не виступае "дослщницьким полем" для верифкаци теоретичних здобyткiв. Все це суттевим чином гальмуе науковий розвиток безпекологп в цтому. Не останню роль у такому протистоянн тeоpiï та практики системотворення в^грае "нав'язування" окремих системогенетичних позицш без надання належно1 уваги всeбiчномy дослiджeнню iнших, не менш значущих, пiдходiв. Перш за все, це стосуеться домшування механютичного пiдходy у pозyмiннi систeмностi системи eкономiчноï безпеки пiдпpиемства.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Створення та використання системи eкономiчноï безпеки на пщприемс™ поступово стае повноправною сучасною управлшською парадигмою, що дозволяе вщкривати та використовувати новi можпивостi ефективного функцюнування пщприемства у надскладних зовшшшх умовах. Умови функцюнування пщприемств енергетично1 сфери е саме такими: на них впливають не лише pинковi закони, а й, у значнш мipi, держава, зi сво^'м баченням мюця та pолi цих пщприемств у галузевш стpyктypi eкономiки. Використання тако^' yпpавлiнськоï парадигми як домшуючо1 в yпpавлiннi сучасними енергетичними пщприемствами дае можпивiсть вивести цi пщприемства на вищш piвeнь peзyльтативностi, а у деяких випадках - просто врятувати пщприемства. Система eкономiчноï безпеки пщприемства формуе та структуруе сукупносп загроз, що породжеш величезною ктькютю небезпек, яю
94
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
впливають на дiяльнiсть пiдприeмств енергетично' сфери. Сукупност загроз та вiдповiднi ÏM системнi реакци' можуть бути методолопчною платформою управлiння цими пiдприeмствами, що фунтуеться на удосконаленнi iнкорпорування антагонютичних стратегiчних орiентирiв дiяльностi. Створення системи економiчноï безпеки енергетичного пiдприемства повинно одночасно вщповщати як загальносистемним вимогам та принципам, так i сучасним викликам, породженим державною енергетичною пол^икою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Розпорядження КМУ "Про схвалення Енергетично''' стратегiï Украïни на перюд до 2030 року" №1071-р вщ 24 липня 2013 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.Ua/laws/show/1071-2013-%D1%80.
2. Методичнi рекомендаци щодо розрахунку рiвня економiчноï безпеки Укра'ни. Наказ Мiнекономрозвитку Укра'ни № 1277 вiд 29.10.2013р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=cf1 a6236-2e54-49b5-9d46-894a4bcdf481.
3. eрмiлов, С. Енергетика Укра'ни: макроекономiчний i екологiчний контекст [Електронний ресурс] / С. Срмтов. - Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua./n41texts/yermilov.htm.
4. Бенменнi, М. Пропозици щодо змiцнення енергетично''' безпеки Укра'ни / М. Бенменнi, М. Кузнецов, В. Хтько // икга'нська епегдетика, 2014. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-energy.org/post/47579.
5. Мазур, 1.М. Аналiз енергетично''' безпеки пщприемства: теоретичнi та практичнi засади [Електронний ресурс] / 1.М. Мазур // Ефективна економка. - 2014. - №3. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua.
6. Нацюнальний план дм з енергоефективност до 2020 року [Електронний ресурс] : [Пщготовлений Укра'ною, як Договiрною Стороною Енергетичного Ствтовариства, на основi шаблону NEEAP, пщготовлений IEE проекту пiдтриманого EMEEES для держав-членiв; схвалений розпорядженням КМУ №1228-р вiд 25.11.2015р.] / Держенергоефективност Укра'ни. - К., 2013 р. - 83 с. - Режим доступу: http://saee.gov.ua/sites/default/files/NEEAP 1228.doc.
7. Пабат, А. Сутнють та основы поняття енергетично''' безпеки як складово' економiчноï безпеки / А. Пабат // Проблеми науки. - 2011. - №8. - С. 26-30.
8. Атаманов, Г.А. О необходимости новых подходов к исследованию феномена экономической безопасности / Г.А. Атаманов, А.Ф. Рогачев // Научно-технические ведомости СПбГПУ. Серия: Экономические науки. - 2009. - №1(71). - С. 320-325.
9. Атаманов, Г.А. Основные виды безопасности антропных систем и их иерархия [Электронный ресурс] / Геннадий Альбертович Атаманов // Электронный научный журнал "Проблемы безопасности". - 2010. - № 2(10). - Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/257.
10. Кравченко, С. Основы напрями забезпечення економiчноï безпеки Укра'ни / С. Кравченко, С. Теленик // Економка. Фшанси. Право. - 2002. - №10. - С. 6-10.
11. Атаманов, Г.А. Диалектика безопасности / Г.А. Атаманов. - В кн.: Национальная безопасность России в перспективах современного развития. - Саратов: оОо Изд-во "Научная книга", 2005. - С. 21-27.
12. Овчаренко, G.I. Праксеолопчний контур поняття пщприемства та його економiчноï безпеки / G.I. Овчаренко // Економка та оргашза^я управлшня: зб. наук. праць Донецького нацюнального ушверситету. - ВЫниця: ДонНУ. - 2014. - № 1(17). - 2(18). - С. 189-195.
13. Державна служба статистики Укра'ни [Електронний ресурс]: [Веб-сайт]. - Електронн данг - К.: 2016. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
14. Энергобизнес : еженедел. информ.-аналитич. журн. / гл. редак. Н. Школьная. - 1997. -К.: 2016 - Еженедельно. - №3. - 19.01.16.
15. Шлемко, В.Т. Економiчна безпека Укра'ни: сутнють i напрямки забезпечення: монографiя / В.Т. Шлемко, 1.Ф. БЫько. - К.: Н1СД, 1997. - 144 с.
16. Лукашевич, В.М. Глобалистика : учебное пособие / В.М. Лукашевич. - Львов: Новий св^-2000, 2006. - 540 с.
17. Нова Енергетична стратепя Укра'ни до 2020 року "НЕС 2020". [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57) 95
http://mpe.kmu.qov.ua/minuqol/doccataloq/document?id=245032412.
18. Динамка обсягу швестицш в електроенергетичний сектор в 2014-15 роках. Обсяги, джерела, прюритети / ВсеукраТнська Енергетична Асамблея. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://uaea.com.ua/dinamika-obsvaqu-investicij-v-elektroenerqetichnij-sektor-v-2014-15-rokax-obsyaqi-dzherela-pririteti.
19. Анохин, П.К. Избранные труды: Кибернетика функциональных систем / П. К. Анохш ; под ред. К.В. Судакова, сост. В.А. Макаров. - М.: Медицина, 1998. - 400 с.
20. Блауберг, И.В. Становление и сущность системного подхода / И.В. Блауберг, Э.Г. Юдин. - М.: Мысль, 1973. - 283 с.
21. Старш, О.Г. Системотолопя: [пщруч.] / О.Г. Старш. - К.: Центр навчальноТ лтератури, 2005. - 231 с.
22. Урманцев, Ю.А. Симметрия природы и природа симметрии / Ю.А. Урманцев. - М.: Мысль, 1974. - 229 с.
23. Берталанфи, Л. фон. Общая теория систем. Обзор проблем и результатов / Л. фон Берталанфи. - В журн.: Системные исследования: Ежегодник. - М.: Наука, 1969. - С. 30-54.
24. Россошанская, О.В. Проектно-компетентностный подход к экономической опасности / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: зб. наук. праць. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля. - 2011. - №1(37). - С. 123-136.
25. Бондарев, В.П. Концепции современного естествознания : учеб. пособ. для студентов вузов / В.П. Бондарев. - М.: Альфа-М, 2003. - 462 с.
_ Стаття рекомендована до
Рецензент статп ■ ... „ . _
д.тЧн., проф.Рач В.А. публ|кац" 14°32016 р.
УДК 005.8:658:364
Т.Г. Фесенко, Г.Г. Фесенко
УПРАВЛ1ННЯ АРХ1ТЕКТУРОЮ ПРОЕКТНИХ Д1Й ДЕРЖАВНО! ПРОГРАМИ (НА ПРИКЛАД1 Ц1ЛЬОВО1 ПРОГРАМИ «МОЛОДЬ УКРА1НИ»)
Розкрито змiст сучасних пiдходiв до фшансування державних програм на платфоpмi Р2М. Проведено поpiвняльний анапiз стpyктypно-погiчних особливостей формування державноТ цiпьовоï та мюькоТ програм. Запропоновано схему взаемозв'язкiв завдань для штеграцп у процес формування збалансованоУ аpхiтeктypи програми. Розроблено модель вибору заходу для включення у «план дм», модульний елемент системи управлшня програмою - «картка заходу». Рис. 1, табл. 2, дж. 24.
Ключовi слова: управлшня змютом програми, бюджетування, мунщипальний проект, забезпечення зайнятост моподi.
JEL код 0210
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок i3 практичними завданнями. Молодiжна та амейна полiтика в Укpаïнi в останн роки е одним з прюритетних напpямiв дiяльностi держави. Важливим етапом у впровадженш комплексного пiдходy до законодавчого врегулювання питань молодiжноï пол^ики стало затвердження Дepжавноï цiльовоï соцiальноï програми «Молодь Укpаïни» на 2009 - 2015 роки (далi Програма) [1, 2]. В Пpогpамi зазначаеться, що молодь е важливою складовою сучасного украшського сyспiльства, носiем штелектуального потeнцiалy, визначальним фактором соцiально-eкономiчного прогресу. Вщ здатностi молодi бути активною творчою силою значною мipою залежить процес державотворення. Також звертаеться увага, що набуття
96
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №1(57)
