CC BY
7
УДК 616.831-005.4.001.57:612.017.1:611.813.1 ЯременкоЛ.М. 1, Шепелев С.6.1, Грабовий О.М.2
ЕКСПРЕС1Я АКТИНУ ГЛАДКИХ М1ОЦИТ1В У СЕНСОМОТОРН1Й КОР1 ВЕЛИКИХ П1ВКУЛЬ ПРИ МОДЕЛЮВАНН1 ТРАНЗИТОРНО11ШЕМ11 НА ФОН1 ПОПЕРЕДНЬО1 СЕНСИБ1Л1ЗАЦП МОЗКОВИМ АНТИГЕНОМ ТА 1МУНОКОРЕКЦП
1 Нацiональнiй медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця, м. Кшв 2Нацiональний iнститут раку, м. Кшв
Мета роботи - вивчити особливост/ експреси актину в сенсомоторнт корi великих пвкуль при моделюванн транзиторно'У iшемu на фон попередньоУ сенсибШзаци мозковим антигеном та '¡муно-корекцУУ Ух насл/'дк/'в. Проведен/ спостереження виявили, що сенсибiлiзацiя мозковим антигеном при-зводить у сенсомоторнй корi до виразних нейродегенеративних зм/'н та достов'рного зниження експреси актину гладких м'яз'т (SMA) у нейроцитах. Оперативн!' втручання у тварин груп ПО / ПСА, яю, як ми вважаемо, викликали дисциркуляторнi змiни, на фон попередньоУ сенсибШзаци мозковим антигеном не призводили до посилення зм/'н експреси SMA у сенсомоторнш корi. Поеднання пошкоджуючих фактор'т сенсибШзаци та iшемu призводило до бльш вираженого зниження вмсту SMA у сенсомоторнш корi порiвняно з кожним з них окремо. Значне зниження експреси SMA у цитоплазм'! нейроцит'т можна трактувати як зменшення iнтенсивностi його синтезу. Зменшення у нейропт!' та на поверхн нейронiв експреси SMA, що локал'зований у синапсах, може бути пов'язане з порушенням функци останнх. Застосування /мунофану виявило його певн протекторн!' власти-вост! щодо зменшення експреси SMA як при транзиторних порушеннях кровообгу у мозку, так / при сенсибШзаци мозковим антигеном, як модельованих окремо, так / при Ух поеднаннСл'д в'дм-тити, що в останньому випадку в'дновлювальн'! процеси в'дбувалися уповльнено. Це дае пдстави вважати, у Ух гальмуванн принципову роль в'д'грають механiзми '¡мунноУ агреси. СенсибШза^я мозковим антигеном призводить до виникнення нейродегенеративних процес'т у корi мозку, що супро-воджуються зниженням експреси SMA у нейроцитах та нейропш!'. Сенсибiлiзацiя мозковим антигеном потен^юе нейродегенеративн процеси, обумовлен транзиторним порушенням кровопоста-чання у мозку, у тому числ/ й зниження експреси SMA. Застосування /мунофану призводить до зменшення виразност!' зм/'н експреси SMA, викликаних у сенсомоторнт корi як сенсибiлiзацiею мозковим антигеном, так транзиторними порушеннями кровообгу на фон сенсибШзаци.
Ключов1 слова: актин гладких мюцит1в, кора великих глвкуль, 1мунокорекц1я.
Публка^я е фрагментом науково-дослiдноi' роботи кафедри г'ютологп та ембрiологii' На^онального медичного унiверси-тету iменi О.О.Богомольця "Змни внутрiшнiх органiв та регуляторних систем за умов експериментального пошкодження та iсторичнi аспекти розвитку г'ютологп, цитологи та ембрiологii' в УкраГнГ, № держ. реестрацп 011би000121.
Вступ
Незважаючи на юнування гематоенцефалiчного бар'ера (ГЕБ), антитта до елеменпв тканини мозку виявляються в кровi вщ 5 до 92 % обстежених, у яких судинш мозковi катастрофи в анамнезi були вщсутш [10,11]. Змши гематоенцефалiчного бар'еру присутш з перших хвилин гостроТ фокальноТ ше-мп, але найбтьш виразними вони стають через дектька годин пюля шсульту та тривають досить дов-го, як наслщок складного каскаду мiкроциркуляторно-клiтинних реакцш. Аутоантитта можуть проника-ти в мозок через пошкоджений гематоенцефалiчний бар'ер та порушувати нормальну життeдiяльнiсть кл^ин мозку.
Одним iз принципово важливих компонент нервових кл^ин головного мозку е актин. Ця речовина е складовою цитоскелету нейрошв, бере участь у забезпеченш низки Тх специфiчних функцш, таких як внутркл^инний транспорт, модуля^я синаптичноТ передачу реалiзацiТ потенцш конуав росту [8,15,7,16,17,20,9]. Оргашза^я актинових мiкрофiламентiв у нервових кл^инах характеризуеться рiз-номаштнютю та швидкими перебудовами [7,13,15].
Судинш ураження мозку та порушення функцш гематоенцефалiчного бар'еру, що супроводжуються iмунною агреаею проти нервовоТ тканини, призводить до розвитку складних патолопчних процеав [1]. Серед останшх виявляються задiяними й т^ у реалiзацiТ яких бере участь актин. Це, в свою чергу, дае пщстави для вивчення змш вмюту актину у мозку при дм зазначених патолопчних чинниш, а також ви-користання iмунотропних засобiв з метою корекцп цих змш [2,3].
Мета роботи
Вивчити особливосл експреси актину в сенсомоторнш корi великих твкуль при моделюванш тран-зиторноТ iшемiТ на фон попередньоТ сенсибiлiзацiТ мозковим антигеном та iмунокорекцiТ Тх наслiдкiв.
Матерiали i методи дослiдження
Дослiдження виконанi на 180 статевозрiлих самцях бтих щурiв лши Вiстар вагою 260-290 г, яких утримували у вiварiТ на стандартному рацюш по 5 тварини у кттц з втьним доступом до харчування та води та постшним свiтло-затемненим режимом згщно «Принципам ухода за лабораторными живот-
ными». Дослщи проводились згщно з положеннями мiжнародних принципiв гуманного поводження з тваринами, викладених в «Guide for the Care and Use of Laboratory Animals» (NIH publ. No. 93 23, revised 1985). У робот використовували сам^в, осктьки рiвень естрогешв впливае на nepe6ir iшемiч-ного ушкодження головного мозку [14]. Тварин було рандомiзовано подтено на 6 груп. Щури групи К (штактний контроль; n=10) не зазнавали жодних втручань. Тварини вах шших груп за 12 дiб до оперативного втручання були сенсиб^зоваш 20% водно-сольовим екстрактом (антигеном) гомолопчноТ тканини мозку, отриманого за загальноприйнятою методикою [5], з вмютом бiлку 0,33-0,5 мг/мл за Ло-урi. Щурам пiдшкiрно вводили: в 1-й день - 0,5 мл; 2-й день - 1 мл; 3-й день - 1,5 мл екстракту [1]. При цьому тварини групи Кс (контроль, сенсиб^зоваш; n=35) не зазнавали жодних шших втручань. Тва-ринам групи ПОс (псевдоопероваш, сенсиб^зоваы; n=35) здшснювали оперативний доступ до лiвоТ загальноТ сонноТ артерп та ТТ мобiлiзацiю, пiсля чого рану зашивали. Щурам групи ПСАс (перев'язка сонноТ артерiТ, сенсибiлiзованi; n=35) здiйснювали аналогiчний доступ до лiвоТ загальноТ сонноТ артерiТ та ТТ моб^зацш, пiсля чого в зазначену артерш вводили 0,2 мл фiзiологiчного розчину та накладали лiгатуру. Тваринам груп МЕАс (з мiкроемболiзацiею басейну сонноТ артерп, сенсиб^зоваш; n=35) та МЕАс+i (МЕАс+iмунофан; n=35) моделювали гостре порушення мозкового кровообiгу шляхом введен-ня у лiву загальну сонну артерш 0,2 мл розчину, що мютив 20 мл вiдмитих iзольованих адипоцитiв, 2,8 мл 10% CaCl2, 10 г твiну та 0,9% NaCl до загального об'ему 100 мл [5], пюля чого на артерш накладали лiгатуру. При цьому щури МЕАс+i отримували пщшмрно по 0,5 мкг iмунофану (НВП «Бионокс», Ро-сiя) на 1 - 10, 21 - 23, 30 - 32 та 50 - 51 дн експерименту. Тваринам груп ПОс та ПСАс пщшмрно водили фiзiологiчний розчин за аналопчною схемою. Вс оперативн втручання було виконано з викорис-танням тюпенталового наркозу (50 мг/кг).
Головний мозок для дослщжень отримували вщ тварин через 1, 3, 10, 30 та 90 дiб пюля оперативного втручання, тобто, вщповщно, через 13, 15, 22, 42 та 102 доби пюля сенсиб^зацп мозковим антигеном, пюля надмiрного введення тваринам тюпенталу натрiю (200 мг/кг). На протязi до 1 хв. проводили розтин черепа, виймали мозок, який фронтально розрiзали на три частини, i середню помщали у 10 % забуферений формалш (рН 7,4, 40С) на 24 години. Матерiал ущiльнювали в парафш i виготов-ляли зрiзи товщиною 4 мкм, якi забарвлювалися азур 11-еозином.
lмуногiстохiмiчну (1ГХ) реакцш для виявлення актину проводили у вщповщносп з протоколом виро-бника з моноклональним мишачим антитiлом проти актину гладких м^в (SMA) (Clone 1A4, Dako, Denmark). Для вiзуалiзацiТ продуктiв реакцiТ використовували систему детекцп EnVision FLEX, (Dako, Denmark). Зрiзи докрашували гематоксилiном Gill. У якост позитивного контролю використанi зразки мозку щурiв з визначеною позитивною реактивнютю, а для негативного контролю проводили процедуру без застосування первинних антитт.
Пстолопчы препарати вивчали та фотографували за допомогою мiкроскопа Olympus BX51, цифро-воТ камери Olympus C4040Z00M, комп'ютера з програмним забезпеченням Olympus DP-Soft 3.2. за стандартизованих умов. На 7 мiкрофото (х400, 1280x960 пiкселiв RGB) в 35 шрамщних нейронах ден-сиометрично визначали штенсивнють експресiТ актину за допомогою системи аналiзу зображення ImageJ 1,46: Тх трансформували у 8-бп"ж та вимiрювали оптичну щiльнiсть симетричних дтянок ганг-лiонарного шару кори великих швкуль (лiвоТ та правоТ). Отриманi цифровi данi обробляли стандарт-ними статистичними методами з розрахунком середнього арифметичного, стандартного вщхилення, помилки середнього, довiрчих iнтервалiв. Для оцшки вiрогiдностi вiдмiнностей середнiх значень екс-пресiТ актину мiж групами, а також мiж ураженою та контралатеральною швкулями мозку використовували t-критерш Стьюдента.
Результати дослiдження та Т'х обговорення
Проведенi спостереження показали, що у щурiв контрольноТ групи (К - умовно штактних) у сенсо-моторнiй корi пiвкуль мозку, яка мала звичайну будову, iмуногiстохiмiчно експреая SMA виявлялися у цитоплазмi нейроцитв. Продукти реакцiТ мали вигляд дрiбноТ зернистостi, яка бiльш-менш рiвномiрно розподтялася у цитоплазмi перикарiону. Аксональний горбик зазвичай мютив менше продуктiв реак-цiТ. Доволi часто на цитоплазматичнш мембранi нейронiв виявлялися дещо бшьш^ нiж у цитоплазмi, та бтьш iнтенсивно забарвленi гранули. Аксони та дендрити не вiзуалiзовувалися. У нейроп^ виявлялися дрiбнi (пиловиднi, менше 1 мкм) гранули з рiзним вмютом продуктв реакцiТ' [6].
У тварин групи Кс (сенсиб^зоваы) через 12 i 15 дiб дослщу в сенсомоторнш корi виявлявся помiр-ний периваскулярний набряк. Нейроцити часто мали неправильн контури. 1х хроматофтьна субстан-цiя була глибчастою, пперконденсованою. lнодi вiдзначалися явища хроматолiзу. Виявлялися пооди-нокi дегенеруючi гiперхромнi та, рщше, некротично змiненi нейрони. Часто виявлялася дифузна, мож-на сказати, «пилоподiбна» дегенерацiя, яка мiсцями набувала вигляду дрiбнокомiрчастоТ. З часом ц явища ставали менш виразними. Разом з тим, спостер^алося збiльшення кшькосп глiоцитiв у корi, якi наприкшц дослiду (102 доба пiсля сенсиб^зацп) могли утворювати невеличкi скупчення. Вщбувалося статистично вiрогiдне поступове зниження рiвня експресiТ sMa у цитоплазмi нейроцитв, що сягав мн нiмуму на 42 добу пюля сенсиб^заци, а по™ зростав, але не вщновлювався до рiвня, притаманного контролю (К) (рис). Статистично достовiрних вiдмiнностей рiвня експресiТ SMA у тварин ^еТ групи у
правiй та лiвiй пiвкулях виявлено не було.
У тварин груп ПОс та ПСАс змши стану експресп SMA у сенсомоторнiй корi з боку ураження, порiв-няно з групою Кс, достов1рно не вщр1знялися (рис.).
75
70
65
60
55
50
45
40
12(1) О К
- ♦- ПСАс
Л1ва швкуля
15(3) 22(10) 42(30) 102(90) Кс —А—ПОс —»-МЕАс —Ж'МЕАсН
Рис. Експреая SMA у цитоплазм! п1рам1дних нейрон1в сенсомоторноТ кори (у.о) при моделювання порушень кровооб1гу в басейн1 л!во( сонноТ артерп на фон! попередньоТ сенсибт1зацп мозковим антигеном та ¡мунокорекцИ К - умовно ¡нтактн1 щури, Хс - тварини, що зазнали сенсиб1л1зацп: Кс - контроль, ПОс - псевдоопероваш, МЕАс - з мкоембол/ею адипоцитами,
МЕАс+1 - щури з МЕАс, шо отримували ¡мунофан.
У щурiв групи МЕАс на фон виразних дифузних i зрщка осередкових нейродегенеративних проце-ав спостер^алося рiзке зменшення рiвня експресп SMA в перкарюнах з 1 до 3 (10) доби шсля початку експерименту. Через 30 дыв шсля вщтворення порушення кровообiгу вiдмiчалося незначне зростання експресп SMA порiвняно з попередшм строком спостережень, через 90 дiб вiн зростав, але був досто-вiрно меншим, нiж при Кс (рис.). У нейроп^ в гострий перюд пiсля порушення кровообiгу (через 1, 3 i 10 дiб) вiдмiчалося зменшення кiлькостi маркованих гранул. Через 30 i 90 дiб спостерiгалося поступо-ве зростання як Тх кiлькостi, так i iнтенсивностi забарвлення.
У контрлатеральнiй (правiй) пiвкулi тварин груп ПОс, ПСАс та МЕАс вщповщн оперативнi втручан-ня не призводили до достовiрних змш експресiТ SMA у порiвняннi з Кс (рис.).
Застосування iмунофану за умов моделювання транзиторного порушення кровооб^у у лiвiй пiвкулi мозку на фон попередньоТ сенсибiлiзацiТ призвело до суттевого зменшення виразностi падiння експресп SMA в цитоплазмi нейрошв сенсомоторноТ кори. Вже з 3 доби шсля початку експерименту ц вн дмiнностi ставали статистично значущими (рис.), i через 90 дiб показники оптичноТ щiльностi ставали бтьшими нiж в групi МЕАс, хоча й не сягали рiвня контролю (К). Разом з тим, у нейроп^ на 30 i 90 доби шсля мiкроемболiзацiТ басейну сонноТ артерiТ i застосування iмунофану спостер^алося зростання актин-позитивних гранул, ктькють яких ставала бiльшою, нiж в груш МЕАс.
У колатеральнш пiвкулi (правiй) за умов дiТ iмунофану рiвень експресiТ SMA у нейроцитах через 1, 3 i 10 дiб пiсля вiдтворення iшемiчноТ атаки в лiвiй пiвкулi не в^знявся вiд показникiв групи Кс. Але, починаючи з 30 доби, вш достовiрно зростав i через 90 дiб сягав рiвня, що притаманний умовно штак-тним щурам (рис.).
Таким чином, проведен спостереження показали, що сенсиб^за^я мозковим антигеном [4] приз-водить у сенсомоторнш корi до виразних нейродегенеративних змш та достовiрного зниженню експресп SMA у нейроцитах. Оперативнi втручання у тварин груп ПОс i ПСАс, яю, як ми вважаемо, викли-кали дисциркуляторнi змiни, на фон попередньоТ сенсибiлiзацiТ мозковим антигеном не призводили до посилення змш експресп SMA у сенсомоторнш корк
Поеднання ушкоджуючих факторiв сенсибiлiзацiТ та шемп призводило до бiльш виразного знижен-ня вмiсту SMA у сенсомоторнш кор^ у порiвняннi з кожним з них окремо [6]. Значне зниження експресп SMA у цитоплазмi нейроцитв можна трактувати як зменшення штенсивносп його синтезу. Зменшення у нейроп^ та на поверхн нейронiв експресiТ SMA, що локалiзований у синапсах [16,18], може бути пов'язане з порушенням функцiТ останых.
Застосування iмунофану виявило його певн протекторнi властивостi щодо зменшення експресп SMA як при транзиторних порушеннях кровооб^у у мозку [6], так i при сенсибiлiзацiТ мозковим антиге-
ном, як модельованих окремо, так i при Тх поеднаннк Слщ вщм^ити, що в останньому випадку вщнов-лювальн процеси вiдбувалися уповтьнено. Це дае пiдстави вважати, у Тх гальмуванн принципову роль в^фграють механiзми iмунноТ агресiТ.
Висновки
Сенсиб^за^я мозковим антигеном призводить до виникнення нейродегенеративних процеав у корi мозку, що супроводжуються зниженням експресiТ SMA у нейроцитах та нейропл
Сенсиб^за^я мозковим антигеном потенцiюе нейродегенеративнi процеси, обумовлен транзито-рним порушенням кровопостачання у мозку, у тому чи^ й зниження експреси SMA.
Застосування iмунофану призводить до зменшення виразност змш експреси SMA, викликаних у сенсомоторнш ^i як сенсиб^за^ею мозковим антигеном, так транзиторними порушеннями кровоо-бiгу на фонi сенсибiлiзацiТ.
Перспективи дослщжень
Перспективи подальших дослiджень у даному напрямку полягають у поглибленн уявлень про морфофункцiональнi змiни у мозку при порушеннях кровообiгу та розробц критерiТв оцiнки ступеню важкост iшемiчного ураження.
Лiтература
1. Ганнушкина И.В. Иммунологические аспекты травмы и сосудистых поражений мозга / И.В. Ганнушкина - М.: Медицина, 1974. - 271 с.
2. Лебедев В. В. Гидрофильный гексапептид имунофан - гиперактивный регулятор транспортных белков множественной лекарственной устойчивости / В. Лебедев, С.А. Новиков // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2006. - Т. 142, № 12. - С. 649-651.
3. Караулов А. В. Молекулярно-биологическое обоснование применения имунофана в клинической практике / А. В. Караулов // Лечащий врач.
- 2000. - № 4. - С.46-47.
4. Пат. 36843 УкраТна, МПК G09B 23/00. СпоЫб моделювання комбшованого судинночмунного пошкодження мозку / Грабовий О.М., Яременко Л.М.; заявник й патентовласник Нацюнальний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця. - № u200806769; заявл. 17.05.08; опубл. 10.11.08, Бюл. №21.
5. Руководство по иммунологии. / ред. Вязова О.Е., Ходжаева Ш.Х. - М.: Медицина, 1973. - 392 с.
6. Яременко Л.М. ЕкспреЫя актину в сенсомоторнш корi великих швкуль головного мозку при моделюванш транзиторноТ шемм та iмунокорекцiТ / Л.М. Яременко, О.М. Грабовий, Г.М. ^чна, [та ш.] // Morphologia. Днтропетровськ - 2016. - Т. 10, № 3. - С. 349-353
7. Barth B. M. Proinflammatory cytokines provoke oxidative damage to actin in neuronal cells mediated by Rac1 and NADPH oxidase / B. M. Barth, S. Stewart-Smeets, T. B. Kuhn // Molecular and Cellular Neuroscience. - 2009. - Т. 41. - №. 2. - С. 274-285.
8. Bencsik, N. Protein kinase D promotes plasticity-induced F-actin stabilization in dendritic spines and regulates memory formation / N. Bencsik, Z. Sziber, H. Liliom [et al.] // The Journal of cell biology. - 2015 - V. 210, №5. - Р. 771-783.
9. Chetta, J. Bidirectional actin transport is influenced by microtubule and actin stability / J. Chetta, J. M. Love, B. G. Bober [et al.] // Cellular and Molecular Life Sciences. - 2015. - V. 72, №21. - Р. 4205-4220.
10. Diamond B. Brain-reactive antibodies and disease / B. Diamond, G. Honig, S. Mader, [et al.] // Annu. Rev. - Immunol. - 2013. - №31. - P.345-385.
11. Irani S. Autoantibody-mediated disorders of the central nervous system / S. Irani, B. Lang // Autoimmunity. - 2008. - V.41, №1. - P. 55-65.
12. Fan Y. Actin capping protein is required for dendritic spine development and synapse formation. / Y. Fan, X. Tang, E. Vitriol, [et al.] // The Journal of Neuroscience. - 2011. - V.31, №28. - P. 10228-10233.
13. Flynn K. C. ADF/cofilin-mediated actin retrograde flow directs neurite formation in the developing brain / K. C. Flynn, F. Hellal, Neukirchen, D., [et al.] // Neuron. - 2012. - V. 76, №6. - P. 1091-1107.
14. Hurn P. D. Estrogen as a neuroprotectant in stroke. / P. D. Hurn, I.M. Macrae // J. Cerebral Blood Flow & Metabolism. - 2000. - V.20. - P. 631-652.
15. Kuhn T. B. Regulating actin dynamics in neuronal growth cones by ADF/cofilin and rho family GTPases. / T. B. Kuhn, P. J. Meberg, M. D. Brown, [et al.] // Journal of neurobiology. - 2000. - V. 44, №2. - P. 126-144.
16. Luo L. Actin cytoskeleton regulation in neuronal morphogenesis and structural plasticity. / Luo L. // Annual review of cell and developmental biology.
- 2002. - V. 18, №1. - P.601-635.
17. Pacheco A. Actin filament-microtubule interactions in axon initiation and branching / A. Pacheco, G. Gallo // Brain Research Bulletin. - 2016. - V.126, Pt 3. - P. 300-310.
18. Shirao T. Actin filaments and microtubules in dendritic spines / T. Shirao, C. GonzalezDBillault // Journal of neurochemistry. - 2013. - V.126, №2. P. 155-164.
19. Stefen H. Regulation of the Postsynaptic Compartment of Excitatory Synapses by the Actin Cytoskeleton in Health and Its Disruption in Disease. / H. Stefen, C. Chaichim, J. Power, [et al.] // Neural plasticity. - 2016. - Hindawi Publishing Corporation Neural Plasticity. - 2016. - V.2016. - P. 19701987.
20. Xu K. Actin, spectrin, and associated proteins form a periodic cytoskeletal structure in axons. / K. Xu, Zhong, G., & Zhuang, X. // Science. - 2013. -V. 339, № 6118. - P. 452-456.
Реферат
ЭКСПРЕССИЯ АКТИНА ГЛАДКИХ МИОЦИТОВ В СЕНСОМОТОРНОЙ КОРЕ БОЛЬШИХ ПОЛУШАРИЙ ПРИ МОДЕЛИРОВАНИИ ТРАНЗИТОРНОЙ ИШЕМИИ НА ФОНЕ ПРЕДШЕСТВУЮЩЕЙ СЕНСИБИЛИЗАЦИИ МОЗГОВЫМ АНТИГЕНОМ И ИММУНОКОРРЕКЦИИ
Яременко Л.М., Шепелев С.Е., Грабовой А.Н.
Ключевые слова: актин гладких миоцитов, кора больших полушарий, иммунокоррекция.
Цель работы - изучить особенности экспрессии актина в сенсомоторной коре больших полушарий при моделировании транзиторной ишемии на фоне предшествующей сенсибилизации мозговым антигеном и иммунокоррекции их последствий. Проведенные наблюдения выявили, что сенсибилизация мозговым антигеном приводит к выразительным нейродегенеративным изменениям и достоверному снижению экспрессии актина гладких миоцитов (SMA) в нейроцитах сенсомоторной коры головного мозга. Оперативные вмешательства у животных групп ПОс и ПсАс, которые, как мы считаем, вызвали дисциркуляторные изменения, на фоне предшествующей сенсибилизации мозговым антигеном не приводила к усилению изменений экспрессии SMA в сенсомоторной коре. Сочетание повреждающих факторов сенсибилизации и ишемии приводило к более выраженному снижению содержания SMA в сенсомоторной коре по сравнению с каждым из них в отдельности. Значительное снижение экспрес-
сии SMA в цитоплазме нейронов можно трактовать как уменьшение интенсивности его синтеза. Уменьшение в нейропиле и на поверхности нейронов экспрессии SMA, что присутствует в синапсах, может быть связано с нарушением функции последних. Применение иммунофана выявило его определенные протекторные свойства по уменьшению экспрессии SMA как при транзиторных нарушениях кровообращения в мозге, так и при сенсибилизации мозговым антигеном, как моделируемых отдельно, так и при их сочетании. Следует отметить, что в последнем случае восстановительные процессы происходили замедленно. Это дает основания считать, что в их торможении принципиальную роль играют механизмы иммунной агрессии. Сенсибилизация мозговым антигеном приводит к возникновению нейродегенеративных процессов в коре головного мозга, сопровождающиеся снижением экспрессии SMA в нейронах и нейропиле. Сенсибилизация мозговым антигеном потенцирует нейродеге-неративные процессы, обусловленные преходящим нарушением кровоснабжения в мозге, в том числе и снижение экспрессии SMA. Применение иммунофана приводит к уменьшению выраженности изменений экспрессии SMA, вызванных в сенсомоторной коре как сенсибилизацией мозговым антигеном, так преходящими нарушениями кровообращения на фоне сенсибилизации.
Summary
EXPRESSION OF SMOOTH MUSCLE ACTIN IN SENSORIMOTOR CORTEX OF CEREBRAL HEMISPHERES IN MODELLING OF TRANSIENT ISCHEMIA AGAINST PREVIOUS SENSITIZATION BY BRAIN ANTIGEN AND IMMUNOCORRECTION Yaremenko L.M., Shepelev S.E., Grabovoу A.N.
Key words: actin of smooth myocytes, cortex of large hemispheres, immunocorrection.
The aim of the work is to study the features of actin expression in the sensorimotor cortex of the brain in the simulation of transient ischemia against previous sensitization of the cerebral antigen and immunocorrection of its effects The conducted observations has revealed that sensitization with brain antigen leads to expressive neurodegenerative changes and a significant decrease in smooth muscle cell actin expression (SMA) in the neurons of the sensorimotor cortex of the brain. Surgical interventions in animas of the groups of PO and PSA, as we consider, resulted in discirculatory changes, and against the previous sensitization by the brain antigen did not lead to an increase in SMA expression changes in the sensorimotor cortex. The combination of damaging factors of sensitization and ischemia has led to a more pronounced decrease in SMA content in the sensorimotor cortex compared to each of them alone. A significant decrease in the expression of SMA in the cytoplasm of neurons can be interpreted as a decrease in the intensity of its synthesis. The decrease in the expression of SMA in the neuropil and on the surface of neurons, which is present in the synapses, may be associated with a disruption of the function of the latter. The use of immunophane revealed its certain protective properties in reducing the expression of SMA in both transient circulatory disorders in the brain and in sensitization with the brain antigen, both separately modelled and when combined. It should be noted that in the latter case, the recovery processes occurred slowly. This gives grounds to suggest that the mechanisms of immune aggression play an important role in their inhibition. Sensitization by the brain antigen leads to the appearance of neurodegenerative processes in the cerebral cortex, accompanied by a decrease in the expression of SMA in neurons and neuroypile. Sensitization antigens potentiate brain neurodegenerative processes due to transient disturbances of blood supply to the brain, including the reduction in the expression of SMA. Application of immunofan reduces the severity of SMA expression changes induced in the sensorimotor cortex of the brain either by the sensitization antigen or transient disturbances of blood circulation against the sensitization.
