CC BY
11
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
Гендерний анатз за зведеними даними показав, що захворювашсть жшок переважала захворювашсть чо-ловшв у 2017 рощ в сшввцшошенш 1,57 : 1. Загалом цей показник практично не змшюеться за останш два роки: у 2016 poni — 1,54 : 1.
Як i у попередш роки, частина хворих зазнала нападу юпгщв на шших адмшютративних територ1ях. У 2017 poni в 422 випадках (у 2016 — у 523 випадках, у 2015 — у 448) на територи 24 областей i м. Киева. За межами Украши заразились XBopi у 58 випадках: Росш-ська Федеращя — 18, Польща — 18, Швещя — 5, Hi-меччина — 4, Чех1я — 3 i по 1 випадку в Австри, Рес-публщ Вторусь, Волгари, Дани, Латви, Люксембурз1, 1тали, Молдов1, США, Швейцари.
У 2017 poni досшджено бшыпе 11 тисяч ¡ксодових клищв 7 вщцв (у 2016 — б1льше 10 тис., а у 2015 poni — бшыне 5 тис. екз.). Найбшыне дослщжеш шсодов! кл1-nii: I. ricinus — 12,AI % i D. reticulatus — 16,36 %, а та-кож D. marginatus, R. rossicus, R. sanguineus, H. punctata i Ну. marginatum. Шдгверджена провцща роль I. ricinus у циркуляци борелй Бургдорфера. Серед I. ricinus бо-рели мштили 17,05 % (8,09 % - у 2016 р.; 27,1 % - у 2015 р.) популящй. Сумарна заражешсть iHninx вид1в становила 10,16 %.
Висновки. Анал1з вивчення шсодових клицових бо-рел1оз1в в Укра1ш у 2017 poni подтвердив розширення ареалу природних й антропурпчних вогнищ ХЛ, зрос-тання чисельносп переносниив i пщвищення ix зара-женосл борел1ями. Результата дослщжень доводять, що своечасне звернення oci6 з укусами юищами до медичних заклад1в i в1ропдна лабораторна д1агности-ка зменшують ризик захворювання на ХЛ i системн1 if прояви.
Незговорова ГЛ., Татаренко О.М., Громадська В.М.
Державна установа «Нац!ональний науковий центр рад1ац!йно1 меАицини Нац/онально)' академП медичних наук Укра!ни», м, Кию, Укра'/на
Експертна оцшка стану BepxHix в!дд1д1в шдунково-кишкового тракту з урахуванням ¡нф1кованост! на Helicobacter pylori в oci6, як! виконували роботи в умовах впливу юшзуючого опромшення
Актуалъшсть. Результата довготривалих наукових досл1джень постраждалих вщ аварп на ЧАЕС, персоналу об'екта «Укриття» ЧАЕС (ОУ) та 30-кшометрово1 зони вдауження засвщчили, що система травления через високий стушнь уразливосл пшунково-кишко-вого тракту (ШКТ) до да зовн1шнього та внутршнього юн1зуючого опромшення е одшею з тканин-м1шеней реал1зацп впливу рад1ацшних i нерад1ац1йних чинниыв ризику щодо здоров'я i працездатносп людей. Незва-жаючи на досягнуп ycnixn у розкритп механ1зм1в ви-никнення та формування патологи ШКТ, застосування
сучасних метод1в д1агностики та л1кування (зокрема, антихелшобактерно! терапп), поширен1сть захворю-вань шлунка та дванадцятипало! кишки (ДПК) не мае тенденцп до зменшення, особливо серед постраждалих внаслщок аварп на ЧАЕС. Отже, проблема рад1ацшно шдукованих уражень ШКТ не е остаточно вщлшеною. Тому ощнка стану ШКТ у контингенту, який працюе в рад1ацшно-небезпечних умовах, в тому чишп й да вщ-критих джерел 1он1зуючого опромшення, е важливою й актуальною для вчасно! д1агностики та запобпання розвитку патолопчних змш.
Мета: проанал1зувати стан BepxHix BiimiiiiB ШКТ з урахуванням наявносп хелшобактерно! шфекци в oci6, яи виконували рад1ацшно-небезпечш роботи з пере-творення об'екта «Укриття» ЧАЕС на еколопчно без-печну систему, для вчасного проведения лшувально-профшактичних заход1в щодо збереження здоров'я та працездатносп робиниыв в подалыному.
Матер1али та методи. Обстежено 334 особи чоловь чо1 стал вшом вщ 20 до 55 роив (середшй BiK 38,6 ± 0,6 року) до та шсля роби на ОУ, яи проходили обстежен-ня в клш1ко-д1агностичних шдроздшах ДУ «ННЦРМ НАМН Украши» впродовж 2005—2012 pp. При первин-ному обсгеженш у дослщжених не було д1агностовано захворювань системи травления або наявш хрон1чн1 захворювання ШКТ знаходились в стан1 довготрива-ло1 peMicil. Проведен1: лабораторш досл1дження кро-Bi, езофагогастродуоденоскоп1я (ЕФГДС) з викорис-танням вщеоезофагогастродуоденоскопа «GIF 160» (Olympus, Япошя); ультрасонограф1я орган1в черевно! порожнини. Д1агнози захворювань травно! системи встановлен1 вщповщно до стандартизованих протоко-л1в д1агностики та л1кування хвороб оргашв травления, затверджених МОЗ Украши. Враховаш традиц1йн1 чинники ризику розвитку патологи ШКТ, а саме: ви-значено шдекс палшня людини, проанал1зовано опи-тувальники щодо наявносл спадково! схильносл, пси-хоемоц1йного навантаження та вживання алкоголю.
Для визначення наявносл Helicobacter pylori (HP) застосовували швидкий уреазний тест з використан-ням тест-системи «URE — HP test» (Pliva, Чехгя). Bio-ф1зичний контроль доз внутрппнього опромшення ро-биниыв виконувався вщповщно до вимог державного гшешчного нормативу «OchobhI сан1тарн1 правила за-безпечення рад1ац1йно1 безпеки Украши». Використа-Hi: рад1ох1м1чний анал1з проб сеч1 та фекал1й з вим1рю-ванням вм1сту 238—240Pu i прям1 вим1рювання вм1сту 137Cs в орган1зм1 персоналу ОУ. Статистичну обробку отриманих результалв дослщження зд1йснювали за допомогою статистичних пакет1в Statistica 6.0, сер1я № 4431415926535897, та Stata/SE 8.1.
Результати. Анал1з результалв медичного обстежен-ня oci6, яи зазнали впливу зовншшього та внутрш-нього 1он1з5точого опромшення (дози опромшення за piK в межах 24,3 ± 16,1 мЗв), засвщчив значне по-ширення патологи верхшх вищшв ШКТ. Основною нозолоичною формою ураження шлунка та ДПК були хрошчний гастрит та гастродуодешт (100 % п1сля ро-6iT на ОУ). Кшыасть порушень моторики BepxHix в1д-
274
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
дшв травного каналу у виглщи гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби пор1вняно з результатами пер-винного огляду в1ропдно збшьшилась (р < 0,01) теля виконання робп на ОУ, зокрема за рахунок ерозивних форм, особливо у дослщжених ошб 1з загальною дозою опромшення 32,9 ± 18,5 мЗв. Дуоденогастральний рефлюкс також виявлено вдв1ч1 (р < 0,05) частпне теля робгг на ОУ. Ерозивш ураження шлунка теля робгг на ОУ даагностовано ¡з статистично в1ропдним збшыпен-ням (р < 0,01) пор1вняно з даними первинного огляду (на 15,6 %) на фош шфшування НР. Хрошчний ерозив-ний дуоденгг виявлявся в1ропдно (р < 0,01) частит у дослщжених теля робп на ОУ (на 28 %), з в1ропдним (р < 0,05) переважанням патолопчного процесу в оаб, котр1 не мали впливу юшзуючого опромшення в анамнез!, У зазначено! групи обстежених виразки ДПК також виявлялиеь в1ропдно ча стиле — на 4,5 % (р < 0,05). Доведено, що ризик розвитку загоетрень хрошчних захворювань шлунка та ДПК суттево залежить вщ ди рад1ацгйного фактора у дозах бшыне 20 мЗв за р1к 1 зна-чно пщсилюеться шфшуванням НР, тютюнопалшням та неетабшьним психоемоцгйним станом прагцвниыв.
Висновки. Експертний висновокщодо оцшки стану системи травления та дозволу виконувати виробни-ч1 завдання в умовах ди юшзуючого опромшення мае Грунтуватись на результатах об'ективних дослщжень, а саме ЕФГДС з визначенням шф1кування на НР, разом з улырасонограф1чними та лабораторними дослщжен-нями як обов'язковим комплексом обстеження прагцв-ниюв ОУ та пщприемств ядерно-паливного комплексу, що дозволить вчасно виявляти патолопчш змши, при-значати вщповщно додаткове обстеження та адекват-ний курс лшування, запоб1гти розвитку рецидив1в або ускладнень наявних захворювань шлунка та ДПК для збереження здоров'я контингенту працюючих.
Нехороших З.М., Егорова О.О., Гайдаш О.М., Ажуртубаева Г.М., Пилипенко Н.В., Процишина Н.М., Ковбасюк О.В.
ДУ «Укра'/нський науково-досл!дний протичумний ¡нститут ¡м. 1.1, Мечникова МОЗ Укра!ни», м, Одесаг Укра'/на
Мониторинг природних вогнищ туляремм в Швденному perioHi УкраТни
Актуальнкть. Природн1 вогнища туляремп pÎ3Hoï активносп та р1зноман1тних тишв зареестроваш на вс1й територи' Украши. Поширення природних вогнищ в KpaÏHi HepÍBHOMipHe i залежить вад р1зних кл1матичних та еколопчних фактор1в, що впливають на б1оценотич-hí зв'язки м1ж збудником туляремп та численними нолями i переносниками шфеющ. П1вденний perioH мае дуже сприятлив1 ландшафтно-географ1чн1 особливосл (теплий кл1мат, лимани, пойми р1чок) для формування та функцюнування природних вогнищ туляремп.
Виршення актуально! проблеми туляремп в су-часних сощально-економ1чних умовах Украши е дуже складним у зв'язку з фшансовими труднощами, 3MÍ-ною характеру взаемодп зац1кавлених служб та вщеут-HÍCTro профшактики ¡нфекцп'.
У той же час мониторинг туляремп вкрай необхщний, тому що Francisella tularensis {F. tularensis) характеризуемся дуже високою в1рулентшстю, контапозн1стю та вщне-сена до патоген1в найвищого прюритету (категория A) i розглддаеться як потенцшний агент б1олопчно'1 збро!'.
Висока еколопчна пластичн1сть, здатнють до пер-систенцп F. tularensis, тривале збереження збудника в зовншньому середовищ1, полшосталыпсть, пол1век-TopHÍCTb, довготривале функц1онування природних вогнищ туляремп', неоднозначна та непередбачувана ïx ешзоотична активнють можуть зумовити еп1дусклад-нення р1зного масштабу — в1д спорадичних випадив до групових захворювань.
Мета: визначити ешзоотичний потенщал та фак-тори актив1зацй природних вогнищ туляремп на швдш Украши (зона степу).
Матер1али та методи. При дослщженш польового ма-тер1алу (др1бних ссавщв, клщ1в, пелеток хижих птах1в), з1браного в 6ioTonax Одесько! та Херсонсько'1 областей за перюд з2015 по 2017р., з метою виявлення туляремш-hoï шфекцп' засгосовували еколого-зоолопчш, бактер1-олог1чн1, бюлопчн1, 1мунолюмшесценпп, серолопчн1 (РПГА, РНГА, РНАт), а також молекулярно-б1олопчт методи: ПЛР — для виявлення ДНК F. tularensis, MLVA (Multilocus VNTR Analysis) — для генотипування шдивь дуальних штам1в збудника туляремп'.
Вщлов др1бних ссавщв 11 вид1в (516 екз.) проводили за допомогою пасток Геро, вщетань м1жпастками — близько 5 м. 1ксодових юшщв 6 видав (11839 екз.) збирали методом «на прапор» та «на co6i», а також з велико!' рогато!' худоби. 36ip пелеток хижих птаив (479 екз., що м1сгили залишки 1060 др1бних ссавц1в) проводили в м1сцях денних скуп-чень сови вухато! (Asió otus) в зимовий перюд року.
Результати. В XX столил на швдш Украши були ви-явлен1 численш природн1 вогнища туляремп, але най-бшьш вивчен1 з них о. Б1рючий (Херсонська область, Гешчеський район) та дельта Дунаю (Одеська область, Кшйський район).
В 1997—1998 роках в Одеськш та Микола!всыай областях був зареестрований один з найбшыпих в Укра!-hí спалах1в туляремп серед людей, коли захворшо 100 oci6. При цьому джерелом шфекцп' були др1бн1 ссавщ фонових вщцв — миша л1сова (Sylvaemus sylvaticu) та польова (Apodemus agrarius), а також зайщ cipi (Lepus europaeus). За перюд з 1993 по 1999 р. на швдш Укра'1-ни, в тому числ1 шд час спалаху туляремп' серед людей, було 1зольовано 17 штам1в F .tularensis holarctica з р1зних джерел (зайщ, гризуни, кл1щ1, вода).
При вивченн1 генотипових властивостей зазна-чених природних ¡золяив щентифшовано 9 генотип1в високов1рулентних штам1в F. tularensis. Важливим е факт, що ушкальний генотип А22/5 штаму F. tularensis, який видшений вщ миш1 хатньо! (Mus musculus) пщ час спалаху туляремй в Одесыай обласп (1998 р.), харак-
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
275
