CC BY
28
УДК 616.314.13-085:546.16 :612.08 Г.В. Сороченко
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ГЛИБОКОГО ФТОРУВАННЯ ЕМАЛ1 В ПЕР1ОД ВТОРИННО1 МШЕРАЛГЗАЦП ЕМАЛ1 ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В
Нацiональний медичний уыверситет iMeHi О.О.Богомольця
Актуальнiсть.
Необхiднiсть розробки, поглибленого вивчення та широкого впровадження в щоденну практику л^ KapiB-стоматолопв сучасних методiв i засобiв проф^ лактики карieсу постiйних зубiв зумовлена високими показниками поширеносл й штенсивносл цього за-хворювання серед дггей рiзних регiонiв УкраТни [1-2].
Пщвищений ризик розвитку карieсу постiйних зубiв у дитячому вiцi припадае на перюд вторин-ноТ мiнералiзацil (5-15 рош) [2-4]. Особливостями будови та складу емалi зубiв одразу пюля прорн зування е низький стушнь мiнералiзацil (знижений умiст кальцiю, фосфору та фтору в поверхневому шарО, пщвищений умют води й оргашчноТ складо-воТ, висока проникнiсть (за рахунок велико' ктько-стi мiкропор, щiлин тощо), значно виражений мк-рорельеф поверхнi [3;5-7].
Ключовим патогенетично обфунтованим напря-мом профiлактики карiесу в цей перiод е пщвищення ступеня мiнералiзацiТ емалi зубiв, що реалiзуеться шляхом систематичного мiсцевого застосування за-собiв профiлактики, якi мютять сполуки кальцiю, фосфору, фтору, магнш тощо [2-6;8].
Висока ефективнiсть методiв фторопрофтак-тики карiесу зубiв пов'язана зi впливом фтору на рiзнi ланки патогенезу карiесу, зокрема i на кшети-ку процесу мiнералiзацiТ [2;3;5;6;8-11]. Сполуки фтору в складi засобiв екзогенноТ профiлактики карiесу зубiв застосовують у виглядi паст, гелiв, лакiв, розчинiв, пiнок тощо [2-6;8-12].
Одним зi шляхiв насичення поверхневого шару незршоТ емалi зубiв сполуками фтору е методика глибокого фторування емалi (А.Кнаппвост, 1986). У результат проведення ^еТ методики в емалi на глибинi до 10 мкм утворюються нанокристали фтористих кальцiю, м^д та магнiю, якi зануренi в гель кремыевоТ кислоти, що створюе умови для пролонгованоТ мiнералiзуючоТ та ремiнералiзуючоТ дiТ на емаль [6;12;13]. Перевагами цього методу також е неболючють, швидкiсть проведення (3 хв) i кратнiсть (1 раз за 6 мюя^в) процедури.
Окрiм орипнального засобу для глибокого фторування емалi ("Емальгерметизуючий лквщ", Humanchemie, Нiмеччина), на ринку УкраТни також представленi аналопчы препарати ("Ftorcalcit Е", Latus, УкраТна; "Глуфторед", ВладМиВа, Росiя; "Фтор-Люкс", TehnoDent, Росiя), ефективнiсть яких досi залишаеться маловивченою [6;13].
Тому актуальним е вивчення ефективност сучасних засобiв екзогенноТ профiлактики карiесу в перюд штенсивноТ вторинноТ мiнералiзацiТ.
Метою дослщження було вивчення in vitro зм1н х1м1чного складу та морфолопчноТ структури поверхневого шару емал1 постшних зуб1в, як1 щойно прор1залися, пщ впливом глибокого фторування емал1.
Об'ект i методи дослiдження.
Для проведення досл1дження було використа-но 15 зразк1в емал1 пост1йних зуб1в, що прор1зали-ся в однаковий термш.
Зразки емал1 отримували з постшних зуб1в, як1 були видален1 за ортодонтичними показаннями (премоляри 12-13-р1чних д1тей, не п1зн1ше 6 мюя-ц1в п1сля прор1зування). Одразу п1сля видалення кореш зуб1в в1др1зали на р1вн1 емалево-цементного з'еднання та видаляли залишки м'яких тканин. Коронарн1 сегменти очищували за допо-могою ультразвуку та пол1рувально' пасти i щ1тки.
Ус1 зразки емалi були довтьно розподiленi по-рiвну на три групи. Вони були розмщен в трьох окремих герметичних боксах (по 5 зразш у бош), заповнених штучною слиною (T. Fusayama, 1975). Зразки емалi першоТ групи дослщжували одразу на початку експерименту. Зразки емалi другоТ гру-пи обробляли засобом для глибокого фторування емалi "Ftorcalcit E" (склад: рiдина 1 (фторосилкат магнiю, фторосилiкат мiдi, дистильована вода), рщина 2 (високодисперсний гiдроокис кальцш, п-дроокис мiдi, загусники, дистильована вода)) (УкраТна). Обробку зразш цьеТ групи проводили на початку дослщження та через 6 мюя^в згщно з рекомендацiями виробника. Зразки третьоТ групи слугували контролем, Т'х ычим не обробляли. Зразки емалi другоТ та третоТ груп дослщжували на-прикiнцi експерименту.
Зразки емалi для дослiджень зрiзали з вести-булярноТ та оральноТ поверхонь коронковоТ части-ни зубiв за допомогою алмазного диска товщиною 0,2 мм пщ струменем води, очищували за допомогою ультразвуку, знежирювали та вакуумували. Поверхн зразкiв не напилювали для максималь-ноТ достовiрностi результату. Дослщження поверхневого шару емалi проводили через 6 мюя^в у 2 етапи. Спочатку поверхню зразш аналiзували за допомогою вторинного електронного методу в сканувальному електронному мiкроскопi (SEM, INCA PENTA FETx3, Oxford Instruments, Co., UK) iз збтьшенням вiд 200 до 5000. На другому етап визначали кiлькiсний хiмiчний склад поверхневого шару емалi методом рентгенофотоелектронноТ спектроскопiТ (X-ray, EDS) за допомогою Оже-мiкрозонда JAMP-9500F (Field Emission Auger Mi-
croprobe) апарата JEOL JSM 5310LV (Япоыя). Для кожного зразка проводили анал1з у 5-7 точках по-верхн1. Результати обчислювали у вагових вщсотках. Досл1дження виконан1 у в1дд1л1 ф1зико-х1м1чних досл1джень матер1ал1в (зав1дувач вщдту - академ1к НАН Укра'ни Г. М. Григоренко) 1нституту електрозварювання 1мен1 е.О.Патона НАН Укра'ни. Особливу подяку висловлюемо вщ-пов1дальному науковому сп1вроб1тнику в1дд1лу Л.М. Кап1танчуку.
Статистичну обробку результат1в досл1джень проводили з використанням програм МЕДСТАТ. Ураховували середню арифметичну (М) та стан-дартну похибку середньо' арифметично' (m). До-
Змни xiMi4Hoao складу поверхневого шару
стовiрнiсть вщмшностей середнiх величин оцшю-вали з використанням t -критерiю Ст'юдента.
Результати дослiдження хiмiчного складу поверхневого шару незршоТ емалi постшних зубiв методом рентгенофотоелектронноТ спектроскопiТ представлен в табл. 1.
Результати дослщження свiдчать про те, що найбтьш представленими хiмiчними елементами емалi е оксиген (О), кальцiй (Са), фосфор (Р) та карбон (С). Також було виявлено 6 елеменпв, кн лькiсть яких перевищувала 0,01 % вагових: штро-ген натрiй (Na), магнiй (Мд), фтор хлор (С1) та силщш (Si) (табл. 1).
Таблиця 1
незрлоГ емалi по^йних зубiв пюля глибокого фторування емалi
Група i час дослщження Умiст хiмiчних елеменлв (% ваговi)
C O F Na Mg P Cl Cu Ca Si N Ca/P
Група 1 Початок Дослщження 8,22± 0,73* 54,09± 6,08 0,1± 0,03 0,58± 0,07 0,21 ± 0,04 14,83± 0,41 0,46± 0,08 - 20,47± 1,07 0,02± 0,009 1,02± 0,25 1,38± 0,08
Група 2 (Ftorcalcit E) 6 мюя^в 5,7± 0,52* 35,5± 3,75* 12,5± 1,97* 0,3± 0,05* 0,7± 0,09* 13,5± 0,56 0,47± 0,05 0,8± 0,1 28,5± 1,05* 1,33± 0,17* 0,7± 0,08 2,11± 0,12*
Група 3 (контроль) 6 мюя^в 8,06± 0,57 53,37± 4,97 0,11± 0,01 0,56± 0,05 0,25± 0,02 14,98± 0,41 0,43± 0,05 - 21,12± 0,84 0,02± 0,009 1,1± 0,15 1,41 ± 0,04
* - достовiрнiсть вiдмiнностей (р<0,05) порiвняно з показниками
Аналiз хiмiчного складу поверхневого шару незртоТ емалi постшних зубiв свщчить про те, що пн сля глибокого фторування в поверхневому шарi емалi вiдбуваються достовiрнi змiни вмiсту окси-гену, карбону, фтору, натрш, магнiю, купруму, силщш, кальцш та спiввiдношення кальцш/фосфор у порiвняннi з групою контролю.
Достовiрне збiльшення кiлькостi кальцiю в зра-зках емалi постiйних зубiв було отримано в групi 2 ^огса1сК Е) пiсля 6 мюя^в експерименту. У цей перiод умют кальцiю в дослiджуваних зразках ста-новив 28,5±1,05, що було на 38,2% та 34,9 % вщ-повщно бiльше, нiж аналопчы показники груп на початку (група 1) - 20,47±1,07 - та наприкшц до-слiдження (група 3) - 21,12±0,84 (р<0,05).
Умiст оксигену в зразках емалi на початку експерименту (група 1) дорiвнював 54,09±6,08. У гру-пi 2 через 6 мюя^в рiвень оксигену знизився до 35,5±3,75, що було достовiрно нижче за аналопч-ний показник групи контролю 3 (53,37±4,97, 33,5%) (р<0,05).
Установлено достовiрне зменшення кiлькостi карбону в зразках емалi групи 2 (Ftorcalcit Е). Умют карбону в емалi зразкiв ^еТ' групи пiсля 6 мн ся^в дорiвнював 5,7±0,52 i був достовiрно нижчим за подiбний результат початкового дослщження (група 1) (8,22±0,73, 30,7 %) та в групi контролю 3 (8,06±0,57, 29,3 %) (р<0,05).
Рiвень фтору в зразках емалi постiйних зубiв у групi 2 ^огса!сК Е) достовiрно пiдвищився напри-кiнцi експерименту. Через 6 мюя^в умiст фтору в зразках емалi групи 2 становив 12,5±1,97 (р<0,05). На початку експерименту (група 1) та через 6 мн ся^в у групi контролю 3 аналопчы результати були достовiрно меншими - 0,1±0,03 та 0,11 ±0,01
груп 1 та
вщповщно (р<0,05).
Кiлькiсть магнiю в зразках емалi групи 1 (початок) дорiвнювала 0,21±0,04. Через 6 мюя^в пiсля глибокого фторування емалi (група 2) вмiст магнiю в дослщжуваних зразках достовiрно зрiс до 0,7±0,09, що було достовiрно вище за аналопчний результат у груш 3 (контролю) - 0,25±0,02 (р<0,05).
Установлено, що вмiст натрiю в зразках незрн лоТ емалi постшних зубiв дорiвнював 0,58±0,07. Пiсля обробки зразш емалi препаратом Т№гса1сй Е" через 6 мiсяцiв зафiксовано достовiрне зменшення кiлькостi натрiю майже в 2 рази (0,3±0,05) (р<0,05). У групi контролю 3 пюля 6 мiсяцiв експерименту достовiрних змiн кiлькостi натрiю встано-влено не було (р>0,05).
Через 6 мюя^в пiсля глибокого фторування емалi в зразках групи 2 було зафксовано наяв-нiсть купруму - 0,8±0,1, тодi як ознак наявност купруму в зразках емалi груп 1 (початок) та 3 (контроль) у концентрацп вище 0,01 % вагових установлено не було.
Умют силщш в зразках емалi групи 2 ^огса1сй Е) пiсля 6 мюя^в експерименту (1,33±0,17) був достовiрно вищим за початковий рiвень (0,02±0,009) та вiдповiдний показник групи 3 (контролю) - 0,02±0,009 (р<0,05).
Значення коефiцiента кальцiй/фосфор у груш 1 (початок) - 1,38±0,08 - та 3 (контроль) - 1,41 ±0,04 -пщтверджуе вiдомi данi про недостатнiй рiвень мь нералiзацiТ емалi постiйних зубiв у перiод вторин-ноТ мiнералiзацiТ [3-6]. Через 6 мiсяцiв пюля глибокого фторування емалi в зразках групи 2 ^огса1сй Е) показник кальцш-фосфорного коефiцiента до-стовiрно збiльшився до 2,11 ±0,12 (р<0,05).
Достовiрне збтьшення кiлькостi кальцiю, фтору, купруму та коефщента кальцiй/фосфор i зме-ншення кiлькостi карбону через 6 мюяцв пiсля глибокого фторування, за даними рiзних авторiв [2;3;5;6;8;12;15], може вказувати на пiдвищення карieсрезистентностi емалi.
Водночас, достовiрне пiдвищення вмюту силь цiю та магнiю залишае привiд для дискусiT, оскть-ки ц елементи входять до групи карiесогенних [5]. Збiльшення кiлькостi кремыю може бути пов'язане насамперед iз утворенням гелю кремнiевоT кисло-ти, що забезпечуе ефективнiсть проникнення i пролонгацiю дiT наносполук фтору [6;12;13]. З цим, можливо, пов'язана ефективнють використання засобiв на основi кремшевмюного бiоактивного скла для ремiнералiзацiT твердих тканин зубiв [16; 17]. Пщвищення вмiсту магнiю пiсля глибокого фторування, за даними л^ератури [12;13], пояс-нюеться утворенням фториду магыю за достовiр-ного зростання ктькосп фтору.
Даних щодо вивчення впливу оксигену та на-трiю на структурно-функцюнальну карiесрезистен-тнiсть твердих тканин зубiв у доступнiй лiтературi ми не виявили, що спонукае до подальшого вивчення цього питання.
Отже, дослщження поверхневого шару незртоТ емалi методом рентгенофотоелектронноТ спект-
роскопп встановило достовiрнi змiни хiмiчного складу пюля глибокого фторування емалi засобом "Ftorcalcit E". Отриманi данi можуть свiдчити про те, що пщ впливом глибокого фторування емаль постшних зубiв, якi щойно прорiзалися, може до-сягти оптимального рiвня мiнералiзацiT (>1,67) через 6 мгсяцв застосування.
Пiдвищення рiвня мiнералiзацiT емалi постiйних зубiв пiсля глибокого фторування пщтверджува-лося даними сканувальноT електронно!' мiкроскопiT (рис.1-3). На електронних мiкрофотографiях пiд рiзним збiльшенням помiтнi змши ультраструктури поверхнi емалi в грут 2 (Ftorcalcit E) порiвняно з групою 1 (початок) та 3 (контроль).
На поверхн емалi зразюв контрольно1 групи пiсля 6 мюяцв експерименту чiтко простежуються перикимати (лшп Ретцiуса) (рис. 1а), на межi яких помiтний вихiд емалевих призм аркадоподiбно! форми (рис. 1а, 2а), поверхня емалi тьмяна, зер-ниста. Це свщчить про низький рiвень мiнералiза-цiT поверхневого шару емал^ вiдсутнiсть захисно-го шару на поверхш, високу проникнiсть незр^^ емал^ наявнiсть умов для додатковоT ретенцп мь кроорганiзмiв. Наведенi фактори зумовлюють ни-зьку карiесрезистентнiсть незр^^ емалi в перiод вторинно^ мiнералiзацiT.
4FI Ч П1Л/ wnn wn 9"i П
Рис. 1. Поверхня незрло/ емал\ пост'/йних зуб\в через 6 м'юяц'/в у груп\ контролю (а) i пюля глибокого фторування емал\ (б)
(SEM, *500) (стрлками в\дм\чено перикимати)
Пюля глибокого фторування (група 2) рельеф емалi згладжувався, поверхня виглядала св^ль шою, блискучшою i гладкою (рис. 1б, 2б). При збь льшеннi у 2000 разiв на поверхнi емалi контури
перикима^в стають невиразнi, помiтнi поодинокi контури емалевих призм та заглиблення, що свщ-чать про мюце виходу емалевих призм на поверх-ню (рис. 2б).
Рис. 2. Поверхня зразк\в незр'то)' емал\ пост\йних зуб\в через 6 м\сяц\в у груп\ контролю (а) \ п\сля глибокого фторування емал\ (б) (SEM, *2000) (стрлками в\дм\чено м\сця виходу на поверхню емалевих призм)
При збтьшены у 5000 pa3iB установлено дета-льнiшу piзницю в мюц виходу на поверхню ема-левих призм протягом 6 мюяцв експерименту. На поверхн зpазкiв емалi на початку дослщження
(група 1) спостер^алася велика кiлькiсть заглибин, якi вказують на мiсце виходу емалевих призм (рис. 3а). Кратери майже плош, Тхне дно шереха-те.
Рис. 3. Поверхня 3pa3Kie незрлоТ емал\ посmiйних зуб\в на початку дослiдження (а) i п\сля глибокого фторування емал\ (б) (стрлками eidMi4eHO мсця виходу на поверхню
емалевих призм)^ЕМ, *5000)
Пщ впливом глибокого фторування через 6 м1-сяц1в спостер1гаеться закриття 51льшост1 кратер1в або суттеве зменшення незакритих площин кра-тер1в у пор1внянн1 з початковим р1внем. Кратери виходу на поверхню емалевих призм у пор1внянн1 з аналопчною д1лянкою в груп1 контролю в1зуаль-но гладш1 та глибш1 (рис.3).
Отриман морфолог1чн1 дан1 п1дтверджують п-потезу про в1дкладання I тривале збереження на поверхн емал1 шару додаткових х1м1чних сполук (фториду кальц1ю) [12;13], особливо п1сля глибокого фторування емал1, нав1ть п1сля мехаычного й ультразвукового очищення поверхн1 при п1дготовц1 зразк1в. Так зм1ни на поверхн емал1 створюють умови для ТТ повноцнноТ м1нерал1зацп та, вщпов1-дно, зростання р1вня кар1есрезистентност1.
Тому в перюд до 12 мюяц1в п1сля прор1зування пост1йних зуб1в необхщно застосовувати засоби, як1 сприяють пщвищенню м1нерал1зацп. Засоби для глибокого фторування емал1 можуть бути рекомендован! для ключного застосування одразу пюля прор1зування пост1йних зуб1в протягом 12 м1-сяц1в (1-2 рази за р1к).
Висновки.
Таким чином, результати нашого досл1дження св1дчать про те, що емаль зуб1в, як1 щойно прор1-залися, е недостатньо м1нерал1зованою та, вщпо-в1дно, мае недостатнм р1вень кар1есрезистентнос-т1. Х1м1чний склад поверхневого шару емал1 зуб1в змнюеться п1сля методики глибокого фторування емалк Досягнення оптимального р1вня м1нерал1-зацп п1д впливом глибокого фторування вщбува-еться в умовах експерименту через 6 мюяц1в. От-же, засоби екзогенноТ проф1лактики кар1есу зуб1в для глибокого фторування емал1 можуть бути рекомендован! для ключного застосування одразу пюля прор!зування пост!йних зуб!в протягом 12 м1-сяц!в (1-2 рази за р1к).
Лiтература
1. Хоменко Л. О. Стоматолопчне здоров'я д!тей УкраТни, реальн!сть, перспектива / Л. О. Хоменко // Науковий вюник Нацюнального медичного уывер-ситету ¡мен! О. О. Богомольця. - 2007. - №4. - С. 11 - 14.
2. Контроль над кар!есом зуба: еволюц!я концепцп / Л.О.Хоменко, Н. В. Вденко, О.1. Остапко [та ¡н.] // Стоматология: от науки к практике. - 2013. - №1. -С. 53-65.
3. Леонтьев В. К. Профилактика стоматологических заболеваний / В.К.Леонтьев, Г. Н. Пахомов. - М., 2007. - 430 с.
4. Жаркова О.А. Реминерализирующая терапия с использованием GC TOOTH MOUSSE / О.А. Жаркова, О.С. Лобкова // Современная стоматология. -2011. - №2. - С. 43 - 46.
5. Боровский Е.В. Биология полости рта / Е.В. Боровский, В.К.Леонтьев. - Н. Новгород, 2001. - 304 с.
6. Терапевтична стоматолопя дитячого в1ку. Т.1. Ка-р1ес зуб1в та його ускладнення / [Л.О. Хоменко, Ю.Б. Чайковський, Н.1. Смоляр та ш.]; за ред. Л.О. Хоменко. - Книга-плюс, 2014. - 432 с.
7. Дослщження in vitro поверхневого шару емал1 по-стшних зуб1в в перюд вторинноТ мшерал1зацп / Г.М.Григоренко, Л.О.Хоменко, Г.В.Сороченко [та ¡н.] // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2015. - № 1. - С. 11-15.
8. Попруженко Т.В. Профилактика кариеса зубов с использованием средств, содержащих фториды, кальций и фосфаты: учеб.- метод. пособие / Т.В. Попруженко, М.И. Кленовская. - Минск: БГМУ, 2010. - 258 С.
9. Рейзвих О. Э. Фториды в стоматологии / О. Э. Рейзвих, Т.П.Терешина // Дентальные технологии. - 2008. - № 1(36). - С. 44-47.
10. Влияние фтора и его соединений на формирование и устойчивость твердых тканей зуба. Профилактика кариеса / О.Д.Бакуменко, Т. В. Камина, Н. А. Пикуль [та ¡н.] // Стоматолог. - 2007. - №5. - С. 14 -17.
1шутко 1.Ф. Вплив xiMi4HMX елемен^в на структуру i властивостi емалi (огляд лiтератури) / 1.Ф. 1шутко // Стоматология: от науки к практике. - 2014. -№1(2). - С. 29-37.
Gjorgievska E. A preliminary study of enamel remin-eralization by dentifrices based on recaldent™ (cpp-acp) and novamin® (calcium-sodium-phosphosilicate) / E.Gjorgievska, J.W. Nicholson // Acta Odontol. Lati-noam. - 2010. - Vol.23, №3.- P. 234-239. Comparing the Remineralising Potential of Novamin and Casein phosphopeptide - Amorphous Calcium Phosphate using Qvantitative Light induced Fluorescence / T.Preethee, D.Kandaswamy, H.Rosaline [et al.] // Amrita Journal of medicine. - 2011. - Vol.7, №2.- P. 28-32.
Стаття надшшла 26.02.2016 р.
11. Fluoride toothpastes of different concentrations for 15. preventing dental caries in children and adolescents / T.Walsh, H.V.Worthington, A.M.Glenny [et al.] // Cochrane database Syst. Rev. - 2Q1Q; 1: CD007868.
12. Садовский В. В. Клинические теxнологии блокиро- 16. вания кариеса / В. В. Садовский. -M.:Mедицинская книга,2005. - 74 с.
13. Хоменко Л. О. Глибоке фторування - метод профилактики карieсу зубiв. Частина 1 / Л. О. Хоменко, П. Шаповалова // Профтактична та дитяча сто- 17. матолопя. - 2Q11. - № 2 (4). - С. 23-28.
14. Чепуряев О.С. Сравнительная xарактеристика препаратов для глубокого фторирования эмали зубов / О.С. Чепуряев, В.В. Ветютнев // Актуальные проблемы экспериментальной и клинической медицины: материалы 67-й открытой науч.-практ.конф. молодью учен. и студ. с междунар. уч. - Волгоград: Изд-во Вол^У, 2QQ9. - 364 с.
Резюме
За допомогою сканувальноГ електронноГ мiкроскопiï i рентгенофотоелектронноГ спектроскопiï вивчен in vitro змiни xiмiчного складу i морфолопчноТ структури поверxневого шару 15 зразш емалi постiйниx зу-бiв, якi щойно прорiзалися, пщ впливом глибокого фторування. Aналiз xiмiчного складу поверxневого шару незр^! емалi постiйниx зубiв свiдчить про те, що протягом експерименту пщ впливом глибокого фторування вщбуваються достовiрнi змiни вмiсту кальцiю, карбону, фтору, силщш, оксигену, магнiю, купруму, натрш та спiввiдношення кальцiй/фосфор. Пщвищення рiвня мiнералiзацiï емалi постiйниx зубiв, якi щойно прорiзалися, пiд впливом глибокого фторування пщтверджувалося даними сканувальноï електро-нноï мiкроскопiï. Досягнення оптимального рiвня мiнералiзацiï пiд впливом глибокого фторування вщбу-ваеться в умоваx експерименту через б мiсяцiв.
Kлючoвi слова: емаль, постiйнi зуби, мiнералiзацiя, глибоке фторування, профiлактика карieсу.
Резюме
При помощи сканирующей электронной микроскопии и рентгенофотоэлектронной спектроскопии изучены in vitro изменения xимического состава и морфологической структуры поверxностного слоя 15 образцов эмали постоянные зубов, которые только что прорезались, под воздействием глубокого фторирования. Анализ xимического состава поверxностного слоя незрелой эмали постоянные зубов свидетельствует о том, что в течение эксперимента под влиянием глубокого фторирования происxодят достоверные изменения содержания кальция, углерода, фтора, кремния, кислорода, магния, меди, натрия и соотношения кальций/фосфор. Повышение уровня минерализации эмали постоянные зубов, которые только что прорезались, под влиянием глубокого фторирования подтверждалось данными сканирующей электронной микроскопии. Достижение оптимального уровня минерализации под воздействием глубокого фторирования происxодит в условияx эксперимента через б месяцев.
Ключевые слова: эмаль, постоянные зубы, минерализация, глубокое фторирование, профилактика кариеса.
UDC 616.314.13-085:546.16 :612.08
EXPERIMENTAL STUDY OF EFFECTIVENESS OF DEEP FLUORIDATION OF ENAMEL DURING SECONDARY MINERALIZATION OF THE PERMANENT TEETH ENAMEL
H. V. Sorochenko
O.O. Bohomolets National Medical University (Kyiv)
Summary
Introduction. Increased risk of dental caries of permanent teeth in childhood corresponds to the period of secondary mineralization (5-15 years). The main pathogenetic direction of caries prevention in this period is to increase the level of mineralization of tooth enamel. High efficiency of caries prevention with fluoride preparations is associated with exposure to fluoride at different stages of dental caries pathogenesis, including the kinetics of the process of mineralization. Among the advantages of method of deep fluoridation of enamel (A.Knappvost, 1986) there are its painlessness, duration (3 minutes) and multiplicity of procedures (once every 6 months).
The aim of the research was in vitro investigation of changes in chemical composition and morphological structure of the superficial layer of just erupted permanent teeth enamel under the influence of deep fluoridation. Object and methods of the research. We examined 15 samples of permanent teeth enamel (erupted not
later than 6 months before research, premolars of children aged 11-13). All samples were randomly divided into 3 groups and stored in 3 separately sealed boxes (5 in each box) with artificial saliva (T. Fusayama, 1975). Enamel samples of the first group were investigated at the beginning of the experiment. Enamel samples of the second group were treated with medication for deep fluoridation of enamel "Ftorcalcit E". Samples were treated at the beginning of experiment and after 6 month of experiment. Enamel samples of the third group were the control ones and they were not treated. Enamel samples of the second and third group were investigated at the end of experiment.
Enamel samples were studied at the beginning of the experiment and 6 months later. Surface of the samples at the first stage of the research was analyzed by scanning electron microscope (SEM, INCA PENTA FET*3, Oxford Instruments, Co., UK), at the second stage quantitative chemical composition was determined by X-ray photoelectron spectroscopy (X-ray, EDS) with Auger microprobe JAMP -9500F (Japan). The results were calculated in weight percentage.
The research results prove that 6 months after the procedure of deep fluoridation significant changes in content of calcium (from 20.47±1.07 to 28.5±1.05), oxygen (from 54.09±6.08 to 35.5±3.75), carbon (from 8.22±0.73 to 5.7±0.52), fluorine (from 0.1±0.03 to 12.5±1.97), magnesium (from 0.21±0.04 to 0.7±0.09), sodium (from 0.58±0.07 to 0.3±0.05), silicon (from 0.02±0.009 to 1.33±0.17), calcium/phosphorus ratio (from 1.38±0.08 to 2.11 ±0.12 ) take place in the superficial layer of immature permanent teeth enamel (p<0.05).
Increased mineralization of the permanent teeth enamel after deep fluoridation was confirmed by scanning electron microscopy data. After deep fluoridation of enamel, the relief of enamel smoothed, surface looked lighter. There was closure of significant part of craters of enamel prisms or substantial reduction of unclosed surfaces as compared to the initial level.
Conclusions. Thus, the results of the study indicate that enamel of just erupted teeth is not mineralized and thus has insufficient resistance to caries. The chemical composition of the superficial layer of tooth enamel changed after using of methods of deep fluoridation of enamel. Achieving of the optimal level of mineralization under the influence of deep fluoridation occurs within 6-months of the experiment. Thus, exogenous agents for the prevention of dental caries (deep fluoridation of enamel) can be recommended for clinical use immediately after the eruption of the teeth within 12 months (1-2 times per year).
Keywords: enamel, permanent teeth, mineralization, deep fluoridation, caries prevention.
