CC BY
19
n^cTaBi розгляду балансу сил на пожежних стволах встановлено, що за умов роботи з високими напорами пожежнi стволи тстолетного типу мають перевагу над прямими стволами, оскшьки ïx використання дае змогу полегшити роботу оперaторiв пiд час гaciння пожеж.
Л1тература
1. Пат. 64205 Украша, МПК (2006.01), А62С 31/28. Ксшно тстолетного типу для руч-них пожежних ствол1в / 1.В. Паснак, О.Е. Васильева. N u 2011 07369; заявл. 14.06.2011; опубл. 25.10.2011, Бюл. N 20.
2. Пат. 64206 Украша, МПК (2006.01), А62С 31/07. Переносний пожежний скомбшова-ний ствол тстолетного типу / 1.В. Паснак, О.Е. Васильева. N u 2011 07378; заявл. 14.06.2011; опубл. 25.10.2011, Бюл. N 20.
3. Пожарная техника : учебник / под ред. М.Д. Безбородько. - М. : Академия ГПС МЧС России, 2004. - 550 с.
Гащук П.Н., Паснак И.В. Обоснование целесообразности применения пожарных стволов пистолетного типа
Проанализировано современное состояние производства и обоснована целесообразность применения пожарных стволов пистолетного типа. Рассмотрев баланс сил на пожарных стволах, установлено, что при работе с высокими напорами пожарные стволы пистолетного типа имеют преимущество над прямыми стволами, поскольку их использование позволяет облегчить работу операторов при тушении пожаров.
Ключевые слова: пожарный ствол, ствол пистолетного типа, баланс сил, эффективность.
HashchukP.M., PasnakI.V. Explanation of expediency of nozzles usage of pistol type
The current state of production and the expediency of usage of pistol type nozzles are based. Considering the balance of powers in nozzles it was found that under conditions of high pressure pistol type nozzles have advantages over straight nozzles because their usage can facilitate the work of operators during the fire extinguishment.
Keywords: nozzle, pistol type nozzle, balance of powers, efficiency.
УДК 674.047 Здобувач В.М. Борисов; доц. 1.Р. Кенс, канд. техн. наук;
доц. Б.П. Поберейко, канд. техн. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА ЗАЛЕЖНОСТ1 ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ ТА ВТРАТ ВОЛОГИ В1Д МЕХАН1ЧНИХ НАПРУЖЕНЬ У ПРОЦЕС1 СУШ1ННЯ ДЕРЕВИНИ
Показано рiзницю змш електричного опору стиснено! та розтягнено! деревини у процес сушшня. Дослщжено, що причиною виникнення вщмшностей електричного опору е вплив мехашчних напружень на швидкють втрати вологи зразками. Пом> чена властивють впливае на розподш вологи в матерiалi тд дiею внутршшх напружень. Вивчення мехашзму цього явища вщкривае шлях до бшьш повного контролю стану деревини та удосконалення технолопчних процешв сушшня деревини.
Ключовг слова: деревина, електричний отр, сушшня, волопсть, напруження.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Точнють визначення воло-госп кондукторметричними методами е невисокою [1, 2]. Одним 1з джерел похибок цього методу може бути залежнють опору вщ внутршшх напружень у матер1ал1. На сьогодш вплив мехашчних напружень на електричний отр
деревини дослщжено не достатньо. Пiд час проведення власних дослщжень було помiчено вщмшшсть змiн у часi електричного опору стисненого та роз-тягненого зразюв, типовi форми вiдповiдних залежностей зображено на рис. 1. Електричний ошр розтягненого зразка (на рисунку зразка 303) завжди змшювався бшьше за ошр стисненого (зразка 308), а починаючи з якогось часу щ вiдмiнностi ставали визначальними. Щоб пояснити це явище, було роз-глянуто та дослiджено декiлька гшотез, серед яких: можливiсть прояву тензо-ефекту в деревинi та вплив реолопчних змiн. Характер електричних опорiв стиснено! та розтягнено! деревини на етат розбiжностi 1х величин вказував на можливютъ виникнення вщмшноси вологосп зразюв.
Про теоретичне обгрун-тування взаемозв'язку напруже-но-деформiвного стану з штен-сивнiстю видалення вологи з пг-роскопiчного матерiалу у проце-сi сушiння йдеться в роботах [36]. Але експериментальних шд-тверджень наявностi вказано! за-лежност не отримано.
Така гiпотеза пояснюе ще один фактор, що сприяе утворенню пiд час сушiння зони шдвищено! вологостi в серединi матерiалу i виникненню внут-рiшнiх напружень. Тому питання експериментального виявлення вщповщних залежностей у деревинi е актуальним.
Постановка задачi, використане обладнання i зразки. Для перевiр-ки гшотези волопсно! причини розходження електричного опору стисненого та розтягненого матерiалу потрiбно пiдсушити декiлька зразкiв деревини: одну частину зразюв - у розтягнутому сташ, другу частину - у стисненому, а контрольну групу - без навантаження. Шд час сушшня необхщно зважувати зразки, слщкувати за швидкiстю втрати вологи та контролювати змшу електричного опору. Для проведення експерименту з перевiрки впливу напружень на швидюсть сушшня необхщне спецiальне устаткування: а) кшматич-на камера, яка дасть змогу вирiвняти i стабiлiзувати умови сушшня зразюв; б) пристро! навантаження (розтягу i стиснення), що мають бути розташоват у цiй камерц в) пристрiй зважування, який дасть змогу здшснювати цю опе-ращю не змiнюючи стану зразкiв (розтягу або стиснення) та кшматичних умов (тобто в камер^; г) прилади для вимiрювання деформацiй, зусиль, нап-ружень та електричного опору деревини.
Цю задачу: тдтвердити або спростувати зв'язок м1ж мехашчними напруженнями та швидтстю сушшня деревини I виникненням р1зниц1 електричних опор1в стисненого та розтягненого зразка за мшмалъних затрат ресурав, було виршено у експерименл, який вдалося провести за поданою нижче методикою. Електричний ошр в експеримент визначався за методом вольтметра та амперметра на частой 80 Гц. Як електроди використовувались
0'0Т "час(гг.хх)
0:00 4:48 9:36 14:24 19:12 0:00
Рис. 1. Змта електричного опору деревини nid час сушшня у напруженому стам
прямокутники тонко! алюмшево! фольги розмiрами 20x10 мм, щшьно при-тиснутi з фжсованим зусиллям через прошарок поролону до зразка.
Для створення у зразках напруженого стану було використано спещ-ально розроблений важшьний пристрiй, схематично зображений на рис. 2.
Рис. 2. Конструкция важтьного пристрою навантаження зразтв
Цей пристрш дозволив провести експериментальш дослщження, дос-татнi для перевiрки гiпотези залежностi електричного опору та динамки про-цесу сушшня вiд механiчних напружень. Пристрiй складаеться зi станини 1, на якш закрiплена вiсь важеля 2 з тягарем 3. Тягар в робочому сташ утри-муеться зусиллям, що передаеться через зразки 4 та 5, а також через тягло 6 та 7 i через накладку 8 притискае зразок 4 до кронштейна станини 9. Це са-ме зусилля розтягуе зразок 5. Зразок 10 не навантажуеться i використо-вуеться як контрольний. Для вирiвнювання умов висушування зразюв, для сповшьнення процесу сушшня з метою отримання бшьш рiвномiрного розпо-дiлу вологи у зразках та створення умов для максимального прояву очжува-но! залежностi, зона розташування зразкiв охоплена прозорою пластиковою оболонкою 11 з регульованою шiлиною для обмшу вологою з оточуючим се-редовищем. Ця оболонка частково виконуе функци клiматичноl камери: вона вирiвнюе умови сушiння навколо зразкiв, але не може стабiлiзувати вологiсть та температуру середовища. Для зразюв, незалежно вщ напрямку навантаження, було обрано форму паралелетпеда.
Це дозволило забезпечити однаковi умови вологообмiну зразюв та шдвищити вiдносний об'ем робочо! частини зразка, навантаженого на розтяг, порiвняно зi стандартною формою з масивною головкою. Крiплення зразка 5 здшснено за допомогою двох отворiв i вставлених у них пальщв. Для змен-шення контактних напружень у деревиш залiзна вiсь пальщв вкрита вщносно м'якою пластиковою оболонкою, що виступае над поверхнею зразка i утри-муе тягло на певнш вiдстанi для забезпечення вшьного вологообмiну повер-хнi. Пластикова оболонка пальщв до того ж збер^ае цшсшсть зразка у ви-падку багаторазового монтажу та демонтажу на пристро! навантаження шд час зважувань. На вщстат 11 мм вщ кра!в зразка 5 для кршлення пальцiв
пристрою навантаження було просвердлено отвори дiаметром 4 мм (рис. 3). Для забезпечення бшьшо! мщносл зразкiв пальцi розташовувались здовж волокон деревини.
20
10
З метою отримання максимально!' змши об'ему зразкiв було обрано тан-гентальний та радiальний напрямок навантаження. Довжина зразюв (у напрямку навантаження) знаходилась у межах 78102 мм. Поперечш (вщносно навантаження) розмiри зразкiв становили 20*20 мм з допуском ±2 мм. Для випробувань вико-ристовувались комплекти сумiжних зраз-кiв. Змшюючи вагу важеля 2, пiдбиралося зусилля, що створюе напруження у зраз-ках. Важiльний пристрiй забезпечував постшне зусилля у випадку деформаци зразюв.
Для експерименту було використа-но рашше висушену деревину сосни, що була намочена у водi до вологост 130 %, та деревину ясена, що була тдсушена
Рис. 3. Зони стисненоИ вперше до 40-50 На кожне випробуван-
деревини на ня вибиралися зразки, вирiзанi з сумiжних
розтягненому зразку дшянок одте! дошки.
Досл1дження 1. На першому етапi експерименту для виявлення рiзни-цi у швидкост сушiння стиснено! та розтягнуто! деревини були шдготовлет пари малих чистих сумiжних зразкiв сосни зi щшьшстю деревини у межах 400-460 кг/м3. Контрольнi зразки у цьому дослад не використовувались, що спростило доведення комплекс зразкiв до заданих рiвнiв вологостi. Важе-лем 2 у зразках створювалось невелике напруження 0,25 мПа у тангентально-му напрямку.
Змшу вологостi зразкiв сосни у процес сушiння вiдображено у даних табл. 1 та у бшьш наочному виглядi - на графжах (рис. 4). Результати експерименту однозначно свщчать про бiльшу швидюсть втрати вологи розтягне-них зразюв порiвняно зi швидкiстю сушiння стиснених зразюв. Як видно з табл. 1, за вологост >30 % навггь незначнi напруження вiдносно границ мщ-ностi (що на розтяг у тангентальному напрямку становить 2,1 МПа для сосни > 30 % вологост [7]) iстотно змшюють процеси вологообмiну. Рiзниця втрат вологи розтягненого та стисненого зразка за час експерименту знаходиться в межах 51-80 %.
Аналогiчнi умови стиснення та розтягу матерiалу спостерiгаються шд час сушiння деревини, але внутршш напруження при цьому сягають межi мiцностi, тому вплив 1х на швидюсть сушшня може бути незрiвнянно бшь-шим. Об'ективно порiвнювати швидкост втрати вологи зразками можна за
двома критерiями: часом, за який стиснений та розтягнений зразок змшили свою волопсть на певну величину, та кшьюстю вологи, втрачено! за фжсова-ний промiжок часу.
■» 305 Р
...
N.
i "
i
26.06.11 26.06.11 27.06.11 27.06.11 2S.06.11 28.06.11 29.06.11 0:00 12:00 0:00 12:00 0:00 12:00 0:00
б 60-1-1-1-1-1
23.06.11 24,06.11 24.06.11 25.06.11 25.06.11 12:00 0:00 12:00 0:00 12:00
-- t=z-
—•—308 —"—303
-- —*—303 г
1 ч1" 4
--
19.08.11 19.05.11 20.OS. II 20.0Я.11 20.0K.II 20.0K.II 20.0K.II 20.0K.1I 20.0K.il 19:12 21:38 0:00 2:24 4:48 7:12 9:36 12:00 14:24
Рис 4. Змна вологост зразКв сосни у процеа сушшня: зразки 304, 301, 308 стиснет; зразки 305, 302, 303 розтягнет; 305р, 302р, 303р розтягнена деревина зразтв
Табл. 1. Пор 'итяння втрат вологи зразками деревини сосни
Номер комплекту зразюв и о 3 ft го Тангентальне навантаження 0,25 мПа Волопсть % Втрата воло-гостi % Вщношения втрат вологостi
початкова кшцева без корекцц з корекщею
1 304 стиснення 129,9 88,7 41,2 1,51 1,77
305 розтяг 130,4 68,0 62,4
2 301 стиснення 95,9 70,5 25,4 1,74 2,04
302 розтяг 118,1 74,0 44,1
3 308 стиснення 47,6 36,6 10,9 1,80 2,12
303 розтяг 49,5 29,8 19,7
На графшах (рис. 4) сторони побудованих прямокутниюв шюструють обидва щ параметри: висота прямокутника пропорцшна величин змши воло-госп зразка; а ширина прямокутника зображае час, потрiбний зразку для змь ни вологосл на певну величину. Чим вужчий i вищий прямокутник, тим
швидше ще процес сушiння вiдповiдного зразка. Для nepeBipm iдентичностi умов сушiння зразюв проводились вiдключення навантажень на 3-9 год за умови близьких значень вологост зразюв комплекту. Виявилось, що за час таких вiдключень навантаження, втрати вологи зразками одного комплекту завжди були рiвними з точнютю до 0,01 гр. Така рiзниця втрати вологи не пе-ревищуе похибки вiд дискретностi вiдлiкiв ваги, що була використана в ек-сперименть Це тдтверджуе вплив на швидтсть суштня та змту електрич-ного опору напружень деревини, за вщсутносп яких зразки сохнуть та змшю-ють свш опiр з однаковою iнтенсивнiстю. Вiдзначимо, що частина об'ему розтягненого зразка у промiжку вiд отвору для пальця до краю займае стис-нений матерiал, який висихае значно повiльнiше за розтягнений. Якщо прийняти вказанi на рис. 3 положення та розмiри зони стиснено! деревини, то простими геометричними тдрахунками знайдемо, що 14,9 % деревини розтягненого зразка е стисненою.
Визначена зважуванням волопсть розтягненого зразка е середньою за об'емом. З рiвняння кiлькостi вологи
W^p m = a-m-(Wc-AW)+m (1-a)Wc (1)
отримуемо значения рiзницi вологостi стиснено! та розтягнено! частини зразка: AW = (Wсер Wc)/a = 1,175■(Wcеp- Wc), (2)
де: а = 1 - (14,9/100)=0,851 — об'емна частка розтягненого матерiалу зразка; W^j, — середня вологiсть розтягненого зразка, визначена ваговим методом; Wc — волопсть стиснено! частини розтягненого зразка (приймемо рiвною во-логосп стисненого зразка); AW — рiзниця вологостi стиснено! та розтягнено! частини зразка; m- маса деревини зразка.
На рис. 4 пунктирними лшями показано розрахований графiк змiни вологост розтягнено! деревини зразка. Вiдповiдна корекщя, проведена за да-ними табл. 1, показуе, що навпъ вiдноcно невелик напруження можуть ic-тотно змтити чаc cушiння деревини.
50
45 40 35
А
5 30
1 25 20
15
10
—•— 402
-«-421
v\V ......а 402 ......а 421 " ......а 413
-" ""- час (години)
Рис.5. Су in in н я деревини ясени. На ггстограмах верхнш стовпчик eidnoeidai часу сушЬшя розтягненого (421), HiiMCHtii — стисненого (402), середнш- контрольного (413)
jpatKie
0,00 20,00 40,00 60,00 Я0.00 100,00 120,00 Рис. 5. Суштня деревини ясена. На гicтогpамах верхтй аповпчик вiдповiдаe чаеу cушiння розтягненого (421), нижнт - титеного (402), cеpеднiй - контрольного
(413) зразтв
Дослщження 2. На другому етат експерименту дослщжувався вплив навантаження на швидюсть першого сушшня зразюв деревини ясена на межi пгроскотчно! вологосп. Для дослдав використовувався комплект iз трьох
малих чистих сумiжних зразкiв. Наявнiсть не навантаженого третього зразка дала змогу визначити вдаилення у швидкостi втрати вологосп стисненого та розтягненого зразюв вщ контрольного. Графiки зменшення вологостi зразюв наведено на рис. 5. Як допомiжнi на цьому графiку наведено гютограми часу, витраченого для зменшення вологосп зразкiв вiд 40 % до 30 % (верхня), та вщ 30 % до 20 % (нижня пстограма).
Табл. 2. Параметри процесу сушшня деревини ясена на межi гкроскотчног вологост
Зразок Напрямок танген-тального навантаження 0,38 МПа Змша вологост! зразюв, % Час втрати вологи, год. Вщносна швидюсть сушшня зразюЕ
до контрольного навантажених зразюв
вщ до
402 стиснення 40 30 33,2 0,933 1,732
421 розтяг 40 30 19,2 1,616
413 контрольний 40 30 31,0 1,000 -
402 стиснення 30 20 46,8 1,100 1,438
421 розтяг 30 20 32,6 1,582
413 контрольний 30 20 51,5 1,000 -
Числовi дат, що характеризуюсь процеси сушшня зразюв ясена, наведено у табл. 2. Навггь без врахування стиснено! зони розтягненого зразка вщ-мiнностi у часi зменшення вологост для мокро! деревини становлять 1,73, а для волого! - 1,44 раза. Звертае увагу, що за вологосп понад 30 % розтягне-ний зразок деревини ясена втрачав вологють на 62 % скорше, а стиснутий -на 7 % повшьшше за контрольний, у разi зменшення вологостi нижче 30 % обидва навантажених зразка стали сушитися скорше за контрольний, на 58 % та 10 % вщповщно. Змша вiдношень швидкостей сушшня навантажених i контрольного зразюв залежно вiд рiвня вологостi може пояснюватись рiзними механiзмами впливу напружень на сушшня деревини залежно вщ присутност вiльно! вологи.
Табл. 3. Параметри експоненщальних функцш апроксимаци змти вологост
¡ранив
Рису- II нок II и о эт й л го й « о л о с Навантаження Меж1 ап-роксима-ци, % Параметри апроксимаци Я2 Ьст/Ьр
напрям вид ДШ, % Ь %
5 402 ясен танг стисн 47-15 47,44 4,823 -0,09 0,996 2,42
421 танг розтяг 37,85 1,989 9,78 0,998
413 - 29,85 3,311 9,04 0,990 -
6 601 сосна рад стисн 40-10 30,30 2,646 5,40 0,996 2,64
602 рад розтяг 27,88 1,002 9,42 0,996
За пгроскошчно! вологосп таке ж спiввiдношення швидкостей сушшня було помiчено на зразках сосни, яю i розтягненi (305, 302, 303), i стисненi (304, 301, 308) без навантаження висихали повшьшше, шж пiд навантаженнями. Вiдсутнiсть стабшзованого режиму сушiння призвела до перюдичних змiн швидкостi сушiння деревини внаслщок добових коливань вологостi та темпе-ратури повiтря. Цi коливання, як видно на графжах (рис. 5), мають помiтний
вплив на процес сушшня та утрудняють анатз результатiв дослiдження. Ап-роксимацiя залежност вологостi вiд часу експоненцiальною функщею виду:
Ш (() = АШе-'ь + Ш0 (4)
дозволила отримати гладку функцiю з високою достовiрнiстю апроксимацп (К2). Параметри експоненщальних функцiй апроксимацп АШ, Ь, Ш0, Я2 подано у табл. 3.
Дослщження 3. Для експерименту було використано три малих чис-тих сумiжних зразки сосни: 601, 602, 603. У радiально навантажених зразках створювалось напруження 0,2 МПа. Графiчну залежнiсть змiни вологостi з часом навантажених у радiальному напрямку зразкiв сосни подано на рис. 6, а параметри апроксимацп ще! залежностi наведено у табл. 3. Швидюсть пере-бiгу експоненцiальних процешв можна порiвнювати за значенням стало! часу Ь. В останнш колонщ табл. 3 наведено вiдношення сталих часу стисненого та розтягненого зразюв Ьст/Ьр. Результати експерименту показали, що i за радь ального напруження розтягу (602) деревина мае значно бшьшу швидкiсть втрати вологи, шж стиснута (601) i ненавантажена (603).
Дослщження 4. За даними апроксимацп, наведеними у табл. 3, стиснут зразки видшяються не тшьки бiльшою сталою часу перехiдного процесу змши вологостi, але й низьким рiвнем кшцево! вологостi Ш0. Тому було проведено перевiрку змщення внаслiдок тангентального навантаження рiвня рiвноважноl вологостi на зразках ясена у процеш абсорбцп вологи. Графiк збшьшення вологостi зразкiв подано на рис. 7. На рисунку зображено на до-датковш шкалi графiки змши температури та вологост повiтря у примщенш. 1стотно! змiни рiвня врiвноваженоl вологостi зразкiв у цьому експеримент не спостерiгалося. Це означае, що з наближенням до рiвноважного стану тд час сушiння деревини крива зменшення вологостi мае значнi вщхилення вiд наведено! вище експоненщально! залежностi. Дослiдження цих процесiв потре-буе сталих клiматичних умов експерименту.
Головш висновки. Отриманi експериментальнi данi свiдчать про те, що головним чинником розбiжностi електричних onopiB е рiзниця вологосп стисненого та розтягненого зразюв, яка накопичуеться у процесi невпинного природного сушшня. Зaлежнiсть процесу видалення вологи з деревини вщ тангентального та рaдiaльного напруження мaтерiaлу е ютотною. Така залеж-нiсть явно виражена як у хвойно! породи - сосни, так i у листяно! кшьцесу-динно! породи - ясена, в широкому дiaпaзонi вологостi деревини вщ 130 до 10 %. Внутрiшнi напруження, що виникають тд час сушiння деревини, впли-вають на процеси вологообмiну в мaтерiaлi та мaтерiaлу з середовищем, i таким чином, на його електричний отр. Вивчення, врахування та використання виявленого явища дасть змогу удосконалити процеси контролю та техноло-пю сушiння деревини.
Л1тература
1. Голицын В.П. Оценка достоверности измерения влажности древесины хвойных пород различными методами и влагомерами // Лесной эксперт N 15, В.П. Голицын, канд. техн. наук, доцент, главный специалист ООО "ВИТ-Агро", г. Барнаул, Россия, Н.В. Голицына, магистр, менеджер компании " Toshiba ", г. Нью-Йорк, США.
2. Accuracy of a capacitance-type and three resistance-type pin meters for measuring wood moisture content Philip J. Wilson, Forest products journal. - 2007. - Vol. 49, No. 9.
3. Поберейко Б.П. Теоретичш основи розрахунку мщносп деревини зi змшними потен-щалами тепломасоперенесення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра техн. наук: спец. 05.23.06 - "Технолопя деревообробки, виготовлення меблiв та виробiв з деревини" / Поберейко Богдан Петрович. - Львiв, 2011. - 40 с.
4. Флуд Л.О. Дослщження взаемозв'язку релaксaцiйно-деформiвних, тепломасо-обмш-них та мiцнiсних процесiв у висушуванш деревинi / Л.О. Флуд, Б.П. Поберейко // Люове гос-подарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. -Львiв : Вид-во НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 37.1. - С. 89-92.
5. Соколовський Я.1. Дослiдження текучостi деревини та и особливостi / Я.1. Соколовсь-кий, Б.П. Поберейко // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 34. - С. 90-98.
6. Поберейко Б.П. Синтез тепломасообменных, реласационно-деформационных и прочностных процессов в гигроскопических материалах / Б.П. Поберейко, Я.И. Соколовский // Актуальные проблемы лесного комплекса : сб. научн. трудов. - Брянськ (РФ) : Изд-во БГИТА. -2007. - Вып. 18. - С. 133-137.
7. Вштошв 1.С. Деревинознавство : навч. поабн. / 1.С. Вштошв, 1.М. Сопушинський, А. Тайшшгер. - Львiв : Вид-во "АпрюрГ, 2007. - 312 с.
Борисов В.М., Кенс И.Р., Поберейко Б.П. Экспериментальная проверка зависимости электрического сопротивления и потерь влаги от механических напряжений в процессе сушки древесины
Показано различие изменений электрического сопротивления сжатой и растянутой древесины в процессе сушки. Доказано, что причиной возникновения различий электрического сопротивления является влияние механических напряжений на скорость потери влаги образцами. Это свойство влияет на распределение влаги в материале под действием внутренних напряжений. Изучение механизма этого явления открывает путь к более полному контролю состояния древесины при сушке и совершенствованию технологических процессов сушки древесины.
Ключевые слова: древесина, электрическое сопротивление, сушка древесины, влажность древесины, напряжение.
Borisov V.M., Kens I.R., Pobereyko B.P. Experimental verification of dependence of electrical resistance and loss of moisture from the mechanical stresses in the timber
Show the difference of changes of electrical resistance and the spread of compressed wood during drying. It is proved that the cause of differences in electrical resistance is the influence of mechanical stress on the rate of moisture loss of samples. Marked property have effect distribute of moisture in the material under tension. Studying the mechanism of this phenomenon opens the way for better control of wood and improvement of technological processes of drying wood.
Keywords: wood, electric resistance, wood drying, humidity of wood, pressure in a material.
УДК 629.113.06:628.83 Доц. О.Т. Возняк, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ПОВ1ТРОРОЗПОД1ЛЕННЯ ВЗА£МОД1£Ю ЗУСТР1ЧНИХ НЕСП1ВВ1СНИХ СТРУМИН У ПУЛЬСУЮЧОМУ РЕЖИМ1
Розглянуто пов1тророзподшення взаемодiею зустрiчних несшввюних струмин у пульсуючому режима Визначено динамiчнi параметри пов^ряного потоку, утворе-ного взаемодiею зустрiчних несшввюних плоских струмин, при !х витжанш в пульсуючому режимi та створенш динамiчного мжро^мату в примщенш.
Ключовг слова: повггророзподшення, плоска струмина, пульсуючий режим, ди-намiчний мжро^мат, взаемодiя струмин, зустрiчнi неспiввiснi струмини, швидкiсть руху повiтря, витрата.
Постановка проблеми. Дослщження у примщеннях як громадських, так 1 промислових будинюв св1дчать про те, що на тепловщчуття людини сприятливо впливають саме змшш подразники [1]. Змшний режим витжання припливних струмин означае створення динам!чного мжроктмату ! на тер-морегуляцп оргашзму людини вщображаеться позитивно.
По суп людина тддаеться дп динам!чного мжроктмату, постшно пе-ребуваючи у природних умовах, а вщтак звикла до постшних коливань тем-ператури, рухомосп повггря та його вологост! Звщси е очевидною доцшь-нють створення динамiчного мiкроклiмату також i в закритих примiщеннях. При цьому важливо знати, в яких межах необхщними та допустимими е ко-ливання метеофакторiв упродовж дня.
Мета та задач1 досл1джень. Метою роботи е визначення диюм1чних параметрiв повггряного потоку, утвореного взаемодiею зус^чних несшввю-них плоских струмин, при !х витжанш в пульсуючому режимi та створенш динамiчного мiкроклiмату в примiщеннi
Розглянемо схему взаемодп зус^чних неспiввiсних плоских струмин при !х витiканнi у пульсуючому режимi (рис. 1), де витрата i початкова швидюсть змшюються за перiодичним законом, причому з1 змiщенням на 1/2 перь оду, тобто з1 зсувом фаз коливань швидкосп руху повггря Аф = п. У зв'язку з цим при !х взаемодп утворюеться стояча хвиля (рис. 2).
Визначимо параметри результуючого потоку, що розвиваеться у вшь-ному простор! Струмини е плоскими, для яких осьова швидюсть Ух у розра-
