CC BY
12
Дубович И. А., Булгакова М.Г. Социально-экономический анализ проблем изменения климата в Украине
Обращено внимание на необходимость разработки и внедрения в Украине политики по вопросам изменения климата. Осуществлен анализ результатов социологического опроса об осведомленности граждан Украины по проблемам изменения климата и готовности платить более высокую цену за продукцию, изготовленную с использованием экологически чистых технологий. Выявлены основные пути, которые, по мнению граждан, способствуют внедрению политики по предупреждению изменения климата в Украине. Рассмотрен вопрос о необходимости развития и финансирования мероприятий по предотвращению изменения климата и производства продукции с использованием экологически чистых технологий на общенациональном уровне.
Ключевые слова: изменения климата, экологизация экономики, энергосбережение, экологически чистые технологии.
Dubovych IA., Bulgakova M. G. Socio-economic Analysis of Climate Change Problems in Ukraine
Attention is paid to the need for development and implementation of climate change policy in Ukraine. The analysis of the results of the survey on public awareness in Ukraine on climate change problems and willingness to pay a higher price for products manufactured using environmental-friendly technologies is done. The basic ways which, in the opinion of citizens, promote the implementation of policies on the prevention of climate change in Ukraine, are identified. The issue of the need for the development and financing of measures to prevent climate change and the production of environmental-friendly technologies at the national level is discussed.
Keywords: climate change, the greening of economy, energy saving, environmental-friendly technologies.
УДК 504.062 Астр. М.Ю. Тараржо1 -
1нститут агроекологп i природокористування НААН
ЕКОНОМ1ЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ СИСТЕМ В1ДТВОРЕННЯ АГРОЕКОЛОГ1ЧНИХ ФУНКЦ1Й РАДЮАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ДЕРНОВО-ОПЩЗОЛЕНИХ ГРУНТ1В
Ниш аграрне виробництво характеризуемся звуженням спецiалiзацil, запрова-дженням короткоротацшних ивозмш, зниженням обсяпв внесення мшеральних добрив та використанням, за вщсутност гною, замiсть оргашчних добрив ш^чно! продукцп рослинництва. Тому виник комплекс актуальних питань щодо екож^чно! та енерге-тично! оцшки ефективност рiзних систем вщтворення агроеколопчних функцш грунту. За систематичного застосування як традиЦйно!, так i альтернативно! систем вщтворен-ня, внаслщок органiчних удобрювань, особливо внаслщок заорювання малоценно! частив врожаю, кiлькiсть гумусу зросла, що, вщповщно, позитивно позначилося на енер-гоемност грунту - 17-23 ГДж/га.
За результатами еколого-енергетичного та економiчного аналiзу, виробництву до-цiльно рекомендувати як традицшну, так i альтернативну системи вiдтворення грунту, залежностi вiд спецiалiзацil виробництва. Тобто в разi тваринницько! спецiалiзацil зап-роваджуеться традицшна система, а в разi рослииницько! спецiалiзацil - альтернативна.
Ключовi слова: економiчна ефектившсть, рентабельнiсть вiдтворення, енергiя, сь возмша, агроекологiчнi функци.
1 Наук. кергвник: доц. В.П. Ландш, д-р с.-г. наук
Вступ. У зв'язку з нестабшьним курсом вичизняно1 грошово' одиницi оцiнку економiчноí ефективносп агротехнологiй вирощування культур сшозш-ни за дослвджуваних систем вiдтворення грунту здайснювалася в умовних оди-ницях (у.о.). Для розрахунюв використано середш за 2011-2013 рр. статистичнi показники собiвартостi та цiни реалiзацií бульб картой i зерна iнших культур сшозмши. При цьому враховували додатковi до контролю варiанту затрати на придбання, транспортування i внесения мшеральних та органiчних добрив, а та-кож на технологiчнi операцц, пов'язаш iз збиранням додатково отримано!' вщ !'х застосування продукцп.
Мета дослвджень - визначити економiчну та еколого-енергетичну ефек-тивнiсть традицiйних та альтернативних систем вiдтворения агроекологiчних функцiй дерново-ошдзолених грунтав, що особливо актуально для радиоактивно забруднених земель, яш повертаються у сiльськогосподарське виробництво у вщдалений пiсляаварiйний перiод.
Методика дослщження. Дослщження проводили у стацiонарному польовому дослвд, що закладено в 2004 р. на дослвдному полi 1нститут сшьсь-кого господарства Полiсся НААН (с. Грозшо Коростенського р-ну Житомирсь-ко!' обл.). Грунт дерново-опiдзолений супiщаний, орний шар шд час закладки достду мав вмiст загального гумусу - 1,27 %, фосфору - 8,4 та обмшного ка-лда - 10,2 мг/100 г грунту, рНсол. - 5,0, Нг - 2,25 мг/е^валент 100 г. Овозмша 4-тльна: люпин, тритикале озиме, картопля, овес. Аналiзували такi варiанти систем ввдтворення: 1. Контроль без добрив (К); 2. Гнш 10 т/га + №К (Гн + №К); 3. Побiчна продукцiя 20 % вологосп 3,8 т/га + сидерат 15 т/га зелено!' ма-си + №К (ПП + Сд + МРК); 4. Гнiй 10 т/га + 1,5МРК (Гн+1,5МРК). Економiчну та енергетичну ефективнiсть дослiджуваних агротехнологш визначено за методиками [2-5].
У дослвд використано сорти сшьськогосподарських культур, якi занесено до державного реестру сорив рослин, придатних до поширення в Украíнi.
Результати дослщжень. Встановлено, що середнi за культурами вироб-ничi витрати на 'х вирощування е досить високими i змiнюються вiд 0,9 тис. у.о./га на контролi до 1,4-1,5 тис. у.о./га на удобрених фонах (табл. 1). Це пов'язано з високою собiвартiстю бульб картоплi, яка по Житомирськш обл. у се-редньому за 3 роки становила 1575,2 грн/т. За середньо' врожайносп цiеí куль-тури 16,3 т/га це вщповщае виробничим затратам 25,7 тис. грн/га або 3209 у.о./га.
Табл. 1. Економiчна ефективтсть агротехнологш зарЪних систем удобрення,
у. о./га авозмтног плош}
Показник Системи удобрення
К Традицшна (Гн+ЫРК) Альтернативна (ПП+ОТК) Гн+1,5 №К
Витрати, у.о./га 909 1438 1369 1456
Дохщ, у.о./га 988 1860 1783 1893
Прибуток, у.о./га 78 422 415 438
Рентабельтсть, % 9 29 30 30
Приштка: К - контроль (без добрив).
Проте середню цiну реатзацн по регюну зерна в1вса, тритикале i люпину приймали вiдповiдно - 183, 155 i 270 у.о./т, бульб картом - 211 у.о./т, по-6i4HOï продукцц - 11,3 у.о./т. Таке положения забезпечуе на фонi природно1 ро-дючостi валовий i чистий дохвд вiдповiдно на рiвнi 1,0 i 0,08 тис. у.о./га, на варь антах i3 застосуванням традицшних систем вiдтворения грунту - на рiвнi 1,9 i 0,4 у.о./га, альтернативно'' - 1,8 i 0,4 тис. у.о./га. Внаслвдок на контролi ршень рентабельностi у 3 рази нижчий, шж за агротехиологiй, заснованих на систематичному застосуваннi систем ввдтворення.
Бiоенергетичний пiдхiд з ощнювання агротехнологiй i систем землероб-ства дае змогу об'eктивнiше оцiнити 'х ефективнiсть, розглядаючи усi антропо-генш ресурси як результат попередньо витрачено'' енергiï минулих епох викоп-ного палива i природнi як носи нещодавно зв'язано'' в органiчнiй речовиш енер-гiï сонячного випромiнювания, зокрема енерги урожаю. Перевагою цього шд-ходу е також можливiсть юльккно' ощнки впливу агротехиологiй на довкшля, зокрема грунт [6, 7].
Застосоваш у сшьському господарствi антропогеннi ресурси можна подшита на таи категорн: техшчш засоби, енергоносiï, насшневий матерiал, пес-тициди i добрива (табл. 2). На коитролi без добрив на поавний матерiал, голов-ним чином за рахунок картоплi (5 т/га бульб), припадае 43 % енергозатрат, на технiчнi засоби - майже 20 %, на енергоносп - 25 % i на пестициди - 11 % за загально1 енергоемносп агротехнологiï 16,9 ГДж/га. Внесення мiнеральних добрив при збереженш вiдходiв рослинництва на полi збшьшуе сукупнi енерговит-рати до 22,2 ГДж/га або майже на чверть. При цьому за рахунок економи на транспортуванш соломи дещо скорочуються витрати на пальне i технiку.
Гнiй стандартно1 якосп мае енергетичний екв1валент 0,42 МДж/кг, тому його внесення у дозi 10 т/га пiдвищуе сукупнi затрати антропогенно1 енергiï вiд 22,2 до 29,4 ГДж/га або в 1,3 раза, зокрема за рахунок його транспортування i розподшу по полю. Збшьшення дози мшеральних добрив в 1,5 раза супрово-джуеться зростанням енергоемностi агротехиологiï вiд 29,4 до 32,7 або на 10 %, що майже у два рази бшьше порiвияно з контрольним.
Табл. 2. Затрати антропогенних енергоресурав заpi3Hux систем eidmeopeHня
Грунту, ГДж/га
Система в1дтворення Енергоресурси Разом
техтчт засоби енергоносп поСвний матерiал добрива i пестициди
Контроль 3,3 4,3 7,3 1,9 16,9
Гн+NPK 3,8 6,5 7,3 11,8 29,4
ПП+NPK 3,1 4,2 7,3 7,5 22,2
Гн+1,5 NPK 3,9 6,6 7,3 14,9 32,7
Природний фон родючосп без застосування органiчних i мшеральних добрив забезпечуе невисокий рiвень врожайносп культур та продуктивностi сь возмши. Середнi дози мiнеральних добрив як на фош побiчноí продукцц, так i в разi систематичного застосування гною, дають змогу пiдвищиги вихвд продук-цií вiд 2,65 до 4,84-4,87 т/га к. од. або бшьш шж в 1,8 раза. За традищйно!' систе-ми вдаворення грунту пiдвищеною дозою мiнеральних добрив продуктивнкть сiвозмiни зростае майже в 1,9 раза (табл. 3).
Табл. 3. Урожайтсть культур i продуктивтсть авозмти, 2012-2014 рр.
Система вiдтворення Люпин | Тритикале | Картопля | Овес Продуктивтсть
т/га т к. од./га ± до К, %
Контроль 1,26 1,91 14,1 1,36 2,65 -
Гн+№К 1,85 3,81 27,7 2,07 4,87 84
ПП+Сд+ОТК 1,81 4,15 26,1 2,22 4,84 83
Гн+1,5 №К 2,04 4,21 27,5 2,30 5,00 89
Середшй енерговмкт зерна вирощуваних культур становить 19 МДж/кг, бульб картоплi - 3,5 МДж/кг, сухо1 побiчноí продукцií - близько 18 МДж/кг [5]. Отже, на гектар с1возмшно1 плошд на контролi вихiд енергп становить 75 ГДж/га, за традицшних систем - 130-140 ГДж/га i за альтернативних на фонi побiчноí продукцií на добриво враховуеться енерпя тiльки основно1 продукцií -60 ГДж/га (табл. 4).
Тривале застосування рiзних систем вiдтворення грунту помино вплива-ло на його еколого-енергетичний стан, що потрiбно враховувати в загальному енергетичному балансi агроекосистеми. За 10 рокгв ведения дослiду запаси гумусу на контролi залишилися на вихвдному рiвнi (табл. 5). Це свдаить про те, що обсяпв нагромадження в грунта оргашчно!' речовини кореневих i тслязби-ральних решток вирощуваних у сiвозмiнi культур достатньо для компенсацц мь нералiзованого гумусу. За систематичного застосування як традицшно1, так i альтернативно!' систем вдаворення, внаслiдок внесення органiчних добрив, особливо внаслщок заорювання малощнно1 частини врожаю, кiлькiсть гумусу зросла, що позитивно позначилося на енергоемносп грунту - 17-23 ГДж/га.
Табл. 4. Вихгд енергп iз врожаем основное та побiчноi продукци, ГДж/га
Система вщ-творення
Картопля
Овес
Люпин
1
2
Тритикале
Середне по ивозмш
Контроль
48,9
39,5
25,8
39,8
23,7
23,5
38,1
59,5
74,7
Гн+ОТК
96,1
77,6
39,4
60,9
34,9
34,5
71,6
111,9
131,7
Сл+Сд+№К
92,3
42,1
34,1
76,3
61,2
Гн+1,5 №К
95,4
77,0
43,6
67,5
38,4
38,1
125,2
141,3
1
2
1
2
1
2
1
Примiтка: 1 - основна продукцiя; 2 - щ^чна продукцiя.
Табл. 5. Змти енергопотенщалу Грунту за тривалого застосування рiзних систем
вiдтворення, ±А ГДж/га
Варiант Енерг1я гумусу Вщкладет затрати (-) або накопичення енергп (+) за балансами бюгенних елеменив Затрати на вапну-вання Разом
азот фосфор калш
Контроль 0 -2,2 -0,2 -0,4 -0,9 -3,6
Гн+ОТК 17,2 2,8 0,7 0,2 -1,1 19,8
ПП+ЫРК 23,2 1,2 0,5 0,2 -1,2 23,9
Гн+1,5 №К 20,8 3,1 1,0 0,4 -1,2 24,2
Очевидно, що на контролi (без добрив) створюеться негативний баланс азоту, фосфору i калда. Затрати енергií на виробництво вiдповiдних мшераль-них добрив становлять 86,8, 12,6 та 8,3 МДж/кг i ввдкладеш затрати енергií на вiдновления поживного режиму грунту шорiчно становитимуть, вiдповiдно -2,2, 0,2 i 0,4 ГДж/га. П1д час застосування як традищйно1, так i альтернативно1
систем формуеться позитивний баланс елементiв живлення, вiдповiдно íх запаси в грунта систематично зростають, вiдповiдно збiльшуються i запаси гранто-во1 енергií. Але шд час застосування всiх систем за час ведения досдщу ввдбу-лося пiдкислеиня грунту i ввдкладеш затрати на вапнування змiиюватимуться ввд 0,9 до 1,2 ГДж/га.
Отже, на фош без добрив бюгенш елементи систематично вiдчужуються з бюмасою, вiдбуваеться агрохiмiчна деградацiя дерново-опiдзоленого грунту iз щорiчними втратами 2,8 ГДж/га енергп. У разi застосування систем ввдтворен-ня енергопотенцiал грунту щорiчно зростае на 20-24 ГДж/га, що можна зктави-ти iз затратами непоновдювано!' антропогенно!' енергií на вирощування культур.
Енергетична ефективнiсть агроекосистем та агротехнологш характери-зуеться коефiцiентом енергетично1 ефективностi, що вiдображае вихiд енергп урожаю (з урахуванням або без урахування змiн енергопотенцiалу грунту) на одиницю затрат антропогенно1 енергií х1мшо-техногенних ресурсiв (табл. 6).
Табл. 6. Енергетична ефективтсть традицшних та альтернативноI систем
Система Антропо- Енергш Змша енерго- Коеф1ц1ент енергетично!
генна енер- врожаю потенц1алу ефективност1
в1дтворення г1я (Еа), (Ев), грунту (Ег), без урахування З урахуван-
ГДж/га ГДж/га ±Д ГДж/га Д Ег ням Д Ег
Контроль 16,9 74,7 -3,6 4,4 4,2
Гн+№К 29,4 131,7 19,8 4,5 5,2
ПП+Сд+№К 22,2 61,2 23,9 2,8 3,8
Гн+1,5 №К 32,7 141,3 24,2 4,3 5,1
Якщо змiни запаав грунтово1 енергií в енергетичному баланс не врахо-вувати, то i на контродi, i на фонi традицiйних систем удобрення на одиницю затрат вихщ енергií урожаю одного рiвня становитиме 4,3-4,5 одиницi. Тшьки за адьтернативноí системи вдаворення грунту коефщент енергетично1 ефек-тивностi значно нижчий у зв'язку з тим, що значна кшьккть енергií по-госпо-дарськи не використовуеться i витрачаеться на пiдтримку енергопотенщалу грунту.
Якщо враховувати вплив систем вiдтворения грунту на його еколого-енергетичний стан, то за енергетичною ефективнiстю безперечну перевагу бу-дуть мати традицшш системи.
Висновки. Рентабедьнiсть традицiйноí та альтернативно1 систем вдаво-рення грунту становить 30 %. Пiдвищения доз мшеральних добрив супрово-джуеться як зростанням затрат, так i валового доходу, i при цьому рентабель-нiсть залишаеться незмiнною. На природному фош родючосп контроль цей по-казник значно нижче i становить лише 9 %. Коефiцiент енергетично1 ефектив-ностi значно вищий за систематичного застосування традищйно1 системи, по-р1вняно з альтернативною. Отже, за результатами еколого-енергетичного та економiчного аналiзу виробництву доцiдьно рекомендувати як традицшну так i альтернативну системи вдаворення грунту, залежно вiд спецiалiзацií виробниц-тва. Тобто в разi тваринницькоí спецiалiзацií запроваджуеться традицiйна система, а в разi ро^инни^^ - альтернативна.
Лiтература
1. Формування сталих агроекосистем: теорш i практика. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2005. - 508 с.
2. Цноутворення та нормативы витрати в сiльському господарствi / теорш, методологiя, практика / за ред. П.Т. Саблука, Ю.Ф. Мельника, М.В. Зубця, В.Я. Месель-Веселяка. - К. : Вид-во "", 2008. - 698 с.
3. 1льчук М.М. Оргашзацшно-екожмчне обгрунтування виробничо! програми по рослин-ництву : метод. вказшки / М.М. 1льчук, Ш.1. Катулш, 1.В. Мельникова, I.I. Андронович; вiдпов. за вип. проф. М.М. 1льчук. - К. : Вид-во "Н1ч лава", 2006. - 112 с.
4. Технолопчш карти вирощування сшьськогосподарських культур. - Харюв : Вид-во ХДТУСГ, 2001. - 173 с.
5. Методика бюенергетичного оцшювання систем землеробства. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2013. - 40 с.
6. Жученко А.А. Энергетический анализ в сельском хозяйстве / А.А. Жученко, Э.Ф. Казанцев, В.Н. Афанасьев. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1983. - 77 с.
7. Булаткин Г.А. Энергетическая эффективность применения удобрений в агроценозах : метод. реком. / Г.А. Булаткин. - Пущино : Изд-во ОНТИ НЦБИ АН СССР, 1983. - 46 с.
Тарарико М.Ю. Экономическая и энергетическая эффективность систем воспроизведения агроэкологических функций радиоактивно загрязненных дерново-подзолистых почв
Сейчас аграрное производство характеризуется сужением специализации, внедрением короткоротационных севооборотов, снижением объемов внесения минеральных удобрений и привлечения, при отсутствии навоза, в качестве органических удобрений побочной продукции растениеводства. В связи с этим возник комплекс актуальных вопросов экономической и энергетической оценки эффективности различных систем воспроизведения агроэкологических функций почвы. При систематическом применении как традиционной, так и альтернативной систем воспроизведения, при органическом удобрении, особенно при запахивании малоценной части урожая, количество гумуса возросло, что, соответственно, положительно отразилось на энергоемкости почвы - 1723 ГДж/га.
По результатам эколого-энергетического и экономического анализа, производству следует рекомендовать как традиционную, так и альтернативную системы воспроизводства почвы, в зависимости от специализации производства. То есть, при животноводческой специализации вводится традиционная система, а при растениеводческой -альтернативная.
Ключевые слова: экономическая эффективность, рентабельность воспроизведения, энергия, севооборот, агроэкологические функции.
Tarariko M. Yu. Economic and Energy Efficiency of the Restoration System of Radioactively Contaminated Sod-podzolic Soils Agroecological Functions
Today agriculture is characterized by narrowing of specialization, introduction short crop rotation, reduced volumes of mineral fertilizers and by-products plant involvement as organic fertilizer, in the absence of manure. In this connection there is a set of urgent issues of economic and energy efficiency evaluation of different agri-environmental soil functions restoration systems. In the systematic use both traditional and alternative restoration systems, with organic fertilizers, especially when plowing low value harvest part, humus content increased, that accordingly had a positive impact on soil energy intensity - 17-23 GJ / ha. Hence, the eco-energy and economic analysis showed that both traditional and alternative of soil system restoration should be encouraged for production depending on the production specialization. That is, when livestock specialization traditional system is to be introduced and with plant growing - an alternative one.
Keywords: economic efficiency, restoration profitability, energy, crop rotation, agri-environmental functions.
