CC BY
25
Пщхщ до перебування структури оптимального портфеля цшних па-nepiB так само припускае використання теорп iгор i, зокрема, гру двох осiб з нульовою сумою без шдлово! крапки (штереси гравцiв протилежнi). Так само як i у ситуаци 4, першим гравцем е банк, другим - зовшшне до нього фшан-сове середовище. При цьому мiж ними може бути конфлiкт.
Для формашзаци конфлiкту двох сторiн i3 протилежними iнтересами досить поширенi моделi теори матричних iгор. Нехай, для визначеност!, пла-тiжна матриця задаеться як математичне сподiвання виграшу першо'' сторони (банку), стратеги яко1' представлен! рядками матрицi (див. табл. 3). Тодi мат-рична гра розглядаеться як максимшна (мiнiмаксна) задача, ршенням яко1' е значення цiни гри й оптимальних змiшаних стратегiй сторш. Зведення гри до дво'сто! задачi лiнiйного програмування дае змогу знаходити точне ршення за допомогою симплексного методу i його модифiкацiй.
Висновки. Запропоновано методику портфельного аналiзу державних цш-них паперiв, яка реалiзована у вигляд логiчного iндикатора-перемикача (вперше).
Пропозицн щодо вибору метод!в портфельного анал!зу на основ! двох титв моделей Марковща, прово! модел! без сщлово! точки, та црово! модел! конфл!кту двох сторш спрямоваш на розв'язання шести шформацшних ситуацш.
Напрямом подальших дослщжень може бути анал!з сукупностей ш-вестицшних портфел!в, як вщповщають окремим ознакам.
Лiтература
1. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2003. - XII, 1028 с.
2. Лущв Б. Л. 1нвестицшний банювський портфель. - К.: Л1бра, 2002. - 192 с.
3. Пшик Б.1. Ситуацшне моделювання д1яльност1 банку. - Льв1в: ЛБ1 НБУ, 2003. - 191 с.
4. Дума Л., Бурда М. Оптим1защя портфеля цшних папер1в з невщомими середшми// III Всеукрашська наукова конференщя з фшансового анашзу студенпв та астранпв: Матер. конференци. - Льв1в, 19-21 кв1тня 2004. - С. 20-22.
5. Економпчний ризик: 1гров1 модели Навч. пос./ Вгшнський В.В., Верченко П.1., С1гал А.В., Наконечний Я.С.; За ред. д-ра екон. наук, проф. В.В. Вгшнського. - К.: КНЕУ, 2002. - 446 с.
6. Markowitz H.M. Portfolio Selection, Journal of Finance 7(1). March, 1952. - P. 77-91.
7. Markowitz H.M. Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investiment, Wiley, New York, 1959.
8. Markowitz H.M. Mean Variance Analysis in Portfolio Choise and Capital Markets, Basil, Blackwell, 1990.
9. Касимов Ю.Ф. Основы теории оптимального портфеля ценных бумаг. - М.: Инф.-изд. дом "Филинь", 1998. - 144 с.
10. Горелова Г.В., Кацко И.А. Теория вероятностей и математическая статистика в примерах и задачах с применением Excel. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 400 с.
УДК339.97:[504.03+504.062] Доц. Т.Ю. Туниця, канд. екон. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
ЕКОНОМ1ЧНА ПОЛ1ТИКА ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Розглянуто теоретико-методолопчш тдходи до формування ново'1 недискримь нацшно! св!тово'1 та ефективно'1 нацюнально! економ1чно! пол1тики збалансованого
природокористування. Потреба формування тако полiтики в умовах сучасно'1 глоба-л1зацп зумовлена незадовiльною iмплементацieю у свiтове господарство i нацюналь-нi економiки загальновизна^' концепцп сталого розвитку, а також тенденщями по-гiршення глобаль^' еколопч^' ситуацп.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, збалансоване природокористування, економiчна полiтика.
Assoc. prof. T.Yu. Tunytsya - L'viv NU named after Ivan Franko
Economic policy of balanced nature use in the context of globalization processes
The theoretical and methodological approaches are considered to forming of new un-discriminatory worldwide and effective national economic policy of balanced nature use. The necessity of forming of such policy in the conditions of modern globalization is dictated by unsatisfactory implementation in the world economy and national economies of confessedly conception of sustainable development, and also tendencies of worsening of global ecological situation.
Keywords: globalization, balanced nature use, economic policy.
Очевидним фактом сучасних м1жнародних економ1чних вщносин, а також важливим чинником розвитку свгтового господарства стала глобашза-щя природокористування (зокрема, у сфер1 мiжнародноï торпвл1 газом, наф-тою, вугшлям, деревиною, мшералами, зерном тощо). На сьогодш вже сфор-мувалася глобальна еколого-економ1чна система (ГЕЕС). Водночас глобал1за-щя, як об'ективна реальшсть, не може усшшно тривати (без ризиюв завдати непоправноï шкоди глобальному довкшлю), якщо не буде ч1тко сформульо-вано концепщю i вироблено стратегда змш у свгтовш i нацюнальнш еконо-м1чн1й полiтицi природокористування. Безперечним е той факт, що нинiшня глобалiзацiя процесiв природокористування зачiпае корiннi штереси кожноï держави, а тому вимагае глибоких наукових дослщжень.
Суперечностi, наявш в умовах пришвидшеноï глобалiзацiï свiтовоï економiчноï системи та деградацiï природного життевого довкiлля i висна-ження природних ресурЫв, можна подолати за умови формування та запрова-дження принципово новоï полiтики збалансованого природокористування, яка б вщповщала еколого-економiчним критерiям i була спрямованою на за-безпечення довготривалого сталого розвитку.
Понад це, економiчна полiтика збалансованого природокористування повинна стати невщ'емною складовою глобальноï економiчноï полiтики сталого розвитку. Дивно, але дослiдники проблем глобалiзацiï й досi не виок-ремлюють проблеми природокористування на глобальному рiвнi. Адже саме захист, рацюнальне використання i вщтворення глобального природного життевого довкшля та природних ресурсiв е ключовим чинником забезпечен-ня свiтовоï полiтики сталого розвитку.
З ошлядк на це кожна держава повинна здшснювати таку eKOHOMi4Hy пол^ику, яка заохочуе усiма доступними 1й економiчними й полiтичними iнструментами довготривале неруйнiвне використання природного життевого довкшля (ПЖД) i довготривале невиснажливе використання природних ре-сурсiв (ПР) - у межах нащонально! юрисдикци та на прикордонних територь ях. Водночас держава повинна ставити економiчнi, пол^ичш та iншi переш-коди на шляху руйшвного використання ПЖД (надмiрного забруднення та iнших форм його деструкци), а також запобiгати виснаженню природних ре-сурсiв. Кожна держава мусить застосовувати вс можливi заходи впливу та заохочувати своечасне вщтворення якост та стiйкостi природних (еколопч-них) систем, кiлькостi та якост природних ресурсiв, а також забезпечувати превентивну економжо-правову охорону природного життевого довкшля i природних ресурсiв. Саме на такш концептуальнiй основi потрiбно формува-ти, на нашу думку, нову економiчну полiтику збалансованого природокористування на глобальному, нащональному i локальному рiвнях. Причому така пол^ика повинна сприяти оптимiзацil управлiння природними ресурсами, появi суспшьно! довiри до влади i бiльш повному використанню ринкових iнструментiв для вирiшення усього спектра еколого-економiчних проблем.
В умовах глобашзаци, поруч з позитивними процесами, тривае прихо-вана дискримiнацiя багатих на природш ресурси, але економiчно слаборозви-нених кра1н з боку транснащональних компанiй i високорозвинених держав. Тому мiжнародна полiтика збалансованого природокористування обов'язково повинна набути недискримiнацiйного характеру. Дискримшащя у сферi вирь шення екологiчних проблем е злочином проти людства, особливо - проти майбутшх поколiнь. Вона суперечить першому (ключовому) принципу, за-декларованому на конференцп ООН з проблем довкiлля "Стокгольм-72" [1].
Зрозумiло, таку полiтику, зважаючи на домiнування у суспiльствах меркантильно! свщомост^ буде нелегко запровадити. Як свщчить проведений нами аналiз вiтчизняних i зарубiжних наукових праць з проблем сталого розвитку, i класична, i неокласична економiчнi теорп неспроможнi забезпечи-ти необхiдний в умовах глобалiзацil науковий фундамент для формування та реалiзацil достатньо ефективно! економiчноl полiтики збалансованого природокористування .
На це звертають увагу багато дослщниюв. Так, у фундаментальны пращ колективу авторiв "Природно-ресурсна сфера Украши: проблеми сталого розвитку i трансформацш" (пiд загальною редакщею чл.-кор. НАН Украши Б.М. Данилишина) зазначено, що невирiшеними залишаються питання створення засад нащонально! политики сталого розвитку в умовах глобалiза-ци, зокрема, "використання глобальних процеЫв винятково в нацiональних iнтересах" [2, с. 5]. У контекст саме економiчноl глобалiзацil автори розгля-дають i екологiчну безпеку. Глобалiзацiя розглядаеться ними з "позицш пе-
ретворення нащональних економiк в едину економiчну свгтову систему" [2, с. 6]. За твердженням Б.М. Данилишина та ш., "глобальна економiка - об'ек-тивна реальшсть, яка створюеться i шдтримуеться свiтовим капiталом, що долае кордони i вiдстанi у пошуках максимального прибутку (видтено автором - Т.Т) [2, с. 10].
На нашу думку, одним з ключових завдань св^ово! економiчно! поль тики збалансованого природокористування е саме подолання нестримного прагнення транснащональних компанiй до максимiзащ! прибутку без вщшко-дування заподiюваних ними еколопчних i-збиткiв.
Автори [2, с. 17] справедливо наголошують, що дослiдження впливу глобальних процесiв на екологiчну i природно-ресурсну полiтику в Укра!ш тшьки розпочинаеться. Водночас ними висловлюеться теза, про те, що '^ж-народна спшьнота наприкiнцi XX ст. почала усвщомлювати необхiднiсть глобального регулювання процесiв природокористування i охорони довкшля" [2, с. 29]. У процес аналiзу багатьох iнших концепцiй вони звертають увагу на найбiльш оптимютичну теорiю, згiдно з якою "...новгтня система глобальних взаемин буде спроможна обмежити власне споживання задля створення регу-ляторного св^ового механiзму природокористування" [2, с. 29].
Дослщники проблем сталого розвитку, зокрема, !х еколого-економiч-ного аспекту, у переважнiй бшьшост чiтко розмежовують поняття "природокористування" i "охорона природи". Безумовно, таке розмежування е виправ-даним з огляду на технолопчну, органiзацiйну й економiчну специфiку вико-ристання природних ресуршв - з одного боку, i охорони природи як особливого виду дiяльностi людини - з шшого. Проте такий методолопчний пiдхiд, на нашу думку, ускладнюватиме процес формування ново! цшсно! та ефек-тивно! економiчно! полiтики збалансованого природокористування.
Справа в тому, що природокористування об'еднуе широкий спектр проблем, який охоплюе всi сфери виробничо! дiяльностi, пов,язанi не лише з використанням ресурсно! частини природного життевого довкшля, а й нересурсного еколопчного потенщалу. У рамках тако! концептуально! доктрини пiд природокористуванням треба розумгти практично весь процес ви-готовлення матерiальних благ.
З огляду на наведет аргументи, змiст поняття "збалансованого природокористування" (як суспiльно-економiчного процесу використання, охорони й вщтворення умов природного життевого довкшля та природних ресурЫв) необхщно розглядати в ширшому контекстi (табл. 1). В умовах глобалiзацi! саме таке визначення цього процесу повинно лягти в основу внутршньо! та зовшшньо! економiчно! полiтики держав з метою досягнення ними сталого розвитку.
Зрозумшо, що у суто фiзичному сенсi природнi ресурси (ПР) е не-вiд,емною складовою частиною (компонентом) природного життевого дов-
кшля (ПЖД). Але процеси використання, охорони й вщтворення цих двоеди-них компонент природно! системи (як першоджерела багатства та умов життедiяльностi людини) iстотно рiзняться мiж собою в економжо-оргашза-цiйному сенсi. Проте, з точки зору суспшьних iнтересiв, щ процеси необхщ-но бачити в 1х едностi. Тому для кращого сприйняття сутностi дефшщи "зба-лансоване природокористування" з методолопчно! точки зору щ компоненти ми умовно вщокремили.
Табл. 1. Сутшсть збалансованого природокористування як методологiчноi основи формування нацюнально'1 та свШово'1 економiчноiполШики вумовах
глобалiзацii
Двоединий природний об'ект Триединий суспшьно-економ1чний процес Р1вн1 реал1заци екоиомiчиоl пол1тики збалансованого природокористування
1. Природ не життеве довкшля (ПЖД) 1.1. Довготривале неруйтвне використання 1.2. Превентивна економшо-правова охорона 1.3. Своечасне ввдтворення якост та стшкосп Глобальний Регюнальний (континентальний i субконтинентальний) Нацiональний
2. Природт ресурси (ПР) 2.1. Довготривале невиснажливе використання 2.2. Превентивна економшо-правова охорона 2.3. Адекватне використанню ввдтворення кшькосп та якост Регюнальний (у межах нацюнально! юрисдикци) Локальний
Концептуально вщмшне вщ традицшного визначення змюту поняття "збалансоване природокористування" як суспiльного-економiчного процесу, який по сут вiдображае характер взаемоди суспiльства i природи на даному еташ глобалiзаци, вимагае формування та здшснення вщповщно! цьому змю-ту нацюнально! й мiжнародноl економiчноl полггики.
Вiдомий американський вчений Г. Дейл^ який тривалий час працював на посадi головного економiста департаменту проблем довкшля Свiтового банку, вважае, що вiльна торгiвля i глобалiзацiя ддать проти довкiлля i людсько! спшьноти. Вiн критикуе одностайну пiдтримку з боку економютв основних напрямiв сучасно! по-сутi антиеколопчно! полiтики. "Замiсть критичного обговорення ютотних питань з ушверсшепв в унiсон лунае хрошння ледачих економiстiв, якi перебувають у глибокому догматичному ст. Бшь-шють економiстiв погоджуються з тим, що (1) економiчне зростання, вимiря-не за допомогою ВНП, е дуже добра рiч i що (2) глобальна економiчна штег-рацiя через вшьну торгiвлю не пiдлягае обговоренню, тому що вона сприяе конкуренци, здешевленню продукци, миру у свт й, особливо, зростанню ВНП. Пол^ика, яка грунтуеться на цих двох концептуально бездоганних - i взаемозалежних - догматах економiчноl ортодокси, зменшуе спроможнiсть
Землi шдтримувати життя, вбиваючи цим самим свгт у прямому розумiннi" [3, с. 173].
Г. Дейлi висувае аргументи проти пол^ики глобально! економiчно! ш-теграцi!, основними iнституцiями яко! виступають вшьна торгiвля та мобшь-шсть капiталу. Вiн заперечуе традицiйну думку про те, що економiчне зрос-тання, спричинене вiльною торгiвлею, е настшьки великим благом, що воно переважае будь-яю, пов,язанi з ним, витрати. По-друге, його справедливо, на нашу думку, тривожить те, що за принципом порiвняльно! переваги Д. Ршар-до економiчна теорiя позитивно ощнюе вiльну торгiвлю та глобалiзацiю в !х нинiшньому розумiннi.
Зпдно з Г. Дейлi, для того, щоби торгiвля була взаемовигiдною необ-хiдно, щоб користь вiд мiжнародно! торгiвлi та спецiалiзацi! не анулювалася прямими збитками, тобто бiльшими транспортними витратами i пiдвищеною залежнiстю окремих держав вщ вiддалених джерел постачання i ринкiв. У конкурентному середовишд всi фiрми зацiкавленi у тому щоб екстерналiзува-ти витрати настшьки, наскшьки це допускаеться чинним законодавством. У зв'язку з тим, що нижчi стандарти означають меншi витрати i нижчi цiни, мiжнародна конкуренщя прагне до зниження стандартiв шляхом екстерналь зацi! витрат i, тим самим, руйнуе життя людсько! спшьноти, яке базуеться на цих вищих стандартах. Сфера iнтерналiзованих витрат, яка включае контроль за забрудненням довкшля i вiдповiдальнiсть за аварi! та iншi техногеннi ка-таклiзми, збшьшуе витрати, якi не дають змоги витримати конкурентно! бо-ротьби, породжувано! вiльною торгiвлею з кра!нами, що мають нижчi стандарти. Внаслщок таких дiй щораз бiльша частина загальносвгтового вироб-ництва, вважае Г. Дейл^ буде перемiщатися до кра!н з нижчими стандартами. Це означае, що т кра!ни, якi найменше враховують та iнтерналiзують еколо-пчш витрати, будуть продукувати щораз бшьшу частку свiтового обсягу ви-робництва. Водночас це гальмуватиме пiдвищення глобально! ефективность Тому найважливiшою умовою досягнення ефективност виробництва е вра-хування вЫх витрат, в тому чи^ екологiчних.
Вiдкритiсть нацiональних кордонiв для перемщення товарiв, капiталу i робочо! сили, згiдно з Г. Дейл^ призводить до втрати контролю з боку держав над своею економжою. Вш вважае, що наци, послаблеш економiчним стиранням !хнiх кордошв, не в змозi ефективно впроваджувати в життя нащ-ональну пол^ику, в тому числi й ту, яку вони могли здшснювати, виконуючи шдписаш ними мiжнароднi екологiчнi угоди. Незважаючи на те, що таю угоди е кроком вперед до вщкрито! свгтово! спшьноти, вони стають безглузди-ми, якщо деяю наци де-факто вщмовляються вiд виконання сво!х зобов'язань, дозволяючи нищити сво! кордони в iм,я вiльно! торпвль Транснацiональнi корпорацi! взагалi намагаються уникати еколопчних вимог. Г. Дейлi вважае,
що глобашзащя насправдi не слугуе свгтовш спiльнотi, вона е просто "шдивь дуалiзмом вселенського масштабу" [3, с. 176].
Важливою, з точки зору формування глобально! економiчно! полiтики збалансованого природокористування, е думка Г. Дейл^ згiдно з якою в умо-вах вiльного мiждержавного руху ро6очо! сили, товарiв i капiталу утво-рюеться единий глобальний ринок робочо! сили, капiталу, товарiв i послуг. У таких умовах окрема кра!на вже не зможе проводити власну полггику заро-бiтно! плати, регулювання процентних ставок, полiтику цiноутворення з ура-хуванням усiх витрат i навiть власну полiтику контролю за чисельшстю насе-лення, якщо вона не переконае решту кра!н св^у проводити таку саму поль тику [3, с. 177].
Природний каштал став обмежувальним чинником подальшого зрос-тання та розвитку. Г. Дейлi наводить з цього приводу простий приклад: обся-ги виловлювання риби лiмiтуються саме наявним природним кашталом, тоб-то популяцiями риби, а не створеним людиною кашталом - рибальськими човнами. Кра!ни, в яких природний каштал став обмежувальним чинником (а таких кра!н стае щораз бшьше), сьогоднi намагаються привласнити той природний каштал, який перебувае поза юрисдикщею те! чи шшо! кра!ни, або купують природний каштал у менше розвинених кра!нах, як ще можуть i ба-жають його продавати. Деяким кра!нам мiжнародна торгiвля дае змогу розви-ватися, незважаючи на звужену потенцшну мютюсть довкiлля, шляхом iм-портування ще! мiсткостi (природного капiталу) з шших кра!н. Така тенден-цiя в окремих кра!нах, пише Г. Дейл^ прагне пiдштовхнути всю свiтову еко-номiку до зростання, яке може перевищити оптимальний масштаб вiдносно глобально! екосистеми, складовою частиною яко! е св^ове господарство.
Що стосуеться Укра!ни, то тут важливо враховувати !! нацiональнi особливостi. Це наголошено у працях багатьох вгтчизняних вчених, зокрема, у щкавому документi пiд назвою "Нащональна екологiчна полiтика Укра!ни: стратепчш оцiнки i рекомендацi!", який шдготовлено пiд науковим керiвниц-твом В.Я. Шевчука в рамках проекту ПРООН/ГЕФ "Ощнка нацiонального потенцiалу у сферi глобального екологiчного управлiння в Укра!ш" [4]. Зпд-но з цим документом, основою политики сталого розвитку е замiна нестiйких моделей виробництва i споживання на еколопчно чистi моделi. Своею чер-гою для цього необхщно, за твердженням авторiв [4], сформувати збалансо-вану економiчну полiтику переходу до сталого розвитку як складову цiлiсно! нащонально! полiтики Укра!ни i приступити до !! реалiзацi!. При цьому авто-ри зазначають, що вiдмiнною ознакою сталого розвитку е екосистемний шд-хщ до узгодженого вирiшення проблем глобального, регюнального, нацi-онального та мюцевого рiвнiв. Для реалiзацi! ново! збалансовано! полiтики автори вважають за необхщне вiдмовитися вiд традицiйно! "ресурсно! i спо-живацько!" стратегi! розвитку, змшюючи поведiнку суспiльства, методологiю
оцiнки ролi та значення екосистем у житт людини i суспiльства, i запрова-джуючи вiдповiдно новi концепцiï у сферу державного управлшня та шд-приемницько1' дiяльностi. За обгрунтованим визначенням В.Я. Шевчука, "ш-тегральна ощнка екосистемного потенцiалу (глобального, регiонального, на-цiонального, мiсцевого) - це цшсна оцiнка одночасно економiчного ресурсу забезпечення життедiяльностi i розвитку суспiльства та еколопчного ресурсу пiдтримання функцiонування й вщтворення екосистем як середовища життедiяльностi живих органiзмiв" [4, с. 6].
З концептуальноï точки зору, важливо врахувати, що автори [4] наго-лошують на необхiдностi комплексноï ощнки iдентичностi (видЫено автором - Т. Т.) нацiональноï та европейсько1' систем еколопчного управлшня i политики, а також на необхщност шституцшно1' модернiзацiï державно!" системи екологiчного управлшня на принципах сталого розвитку, зокрема, гармошзаци енергетично1' полiтики та еколопчно1' безпеки й розвитку еколопчного партнерства в ухваленнi та реалiзацiï стратегiчних рiшень. Основний наголос ставиться на гармошзаци законодавства Украши iз законодавством Свропейського Союзу, на основi якого необхiдно формувати й використову-вати економiчнi механiзми природокористування та природовщтворення. Серед них, зокрема, видшяються: екологiчне шдприемництво; страхування еко-логiчноï вiдповiдальностi та екологiчних ризиюв; екологiчний аудит; рефор-мування лщензшно-дозвшьно1' та податково1' системи; реформування уЫе1' економiчноï системи природокористування та природовщтворення; екологь зацiя виробничо1' дiяльностi.
Неефективна економiчна полiтика та наявна розбалансована система природокористування в Украïнi ставлять шд сумнiв можливостi реалiзацiï на-цiональних довгострокових стратегiчних iнтересiв, не гарантують еколопч-но1', зокрема енергетично1', безпеки держави, а також здоров'я людей, зни-жують ефективнiсть мiжнародних економiчних вiдносин. Бiльше того, у Вер-ховнiй Радi Украши до цього часу не розглянуто i не схвалено нащонально1' стратегiï сталого розвитку.
Мiж тим, Украша, яка розташована в географiчному центрi Свропи, i на частку яко1' випали складнi екологiчнi проблеми з двох головних причин -виснаження природних ресурЫв та надмiрного забруднення природного життевого середовища (особливо у зв'язку з аварiею на Чорнобильськiй АЕС), - повинна взяти на себе роль шщатора у створенш спшьних з евро-пейськими крашами ефективних механiзмiв дiяльностi щодо формування еколопчно та економiчно збалансовано1' полiтики природокористування, зокрема, спшьних проек^в у сферi використання природних енергетичних ре-сурсiв.
Збалансоване використання природно-ресурсного потенщалу Украши, з максимальним використанням переваг ïï геополiтичного розташування, на-
дало б змогу забезпечити конкурентну спроможшсть держави на свгговому ринку товарiв i послуг (в т.ч., еколопчних послуг), ii взаемовипдну участь у мiжнародному подiлi працi, мiжнародних швестицшних процесах, повномас-штабне й ефективне використання вггчизняного експортного потенцiалу.
У цьому контекст одним з головних завдань зовшшньо! економiчноi полiтики е розроблення та запровадження оптимальних способiв взаемоди нацюнально: економiки зi свгговим господарством з урахуванням сучасно! еколопчно! кризи та недостатньо ефективно! економжи. При формуваннi по-лiтики збалансованого природокористування треба максимально враховувати геополггичне становище Украши, зумовлене ii географiчним розташуванням. Зокрема, цiни на транзит паливно-енергетичних та iнших товарiв через нашу державу мусять бути приведет у вщповщтсть iз закономiрностями св^ово-го економiчного розвитку та рiвнем свiтових цiн.
Насамкiнець необхiдно додати, що в Укра!ш, крiм шших негативних чинниюв, якi заважають впровадженню ефективно!' полiтики збалансованого природокористування, сформувалося незадовiльне iнституцiйне середовище. Екологiчне законодавство, шдзаконш акти, норми i приписи виконуються формально або не виконуються взагалi [5]. В умовах нишшньо!" пол^ично! нестабiльностi Украша немае шанЫв сформувати виважену, науково обгрун-товану полггику збалансованого природокористування, а тим бшьше - шан-сiв на реалiзацiю тако!' полiтики. Водночас вщсутшсть дiевоi нацюнально: полiтики збалансованого природокористування ставить шд загрозу не лише економiчну та екологiчну безпеку держави, але й нацiональну безпеку зага-лом. У такiй ситуаци Украша може надовго залишитися на узбiччi прогресу свiтовоi цивiлiзацii.
Нестабiльний розвиток економжи Украши та реальнi еколопчш загро-зи, небезпека яких посилюеться в умовах ринкових вiдносин, вимагають не-вiдкладного наукового обгрунтування та втшення в життя ново!' (збалансова-но!' за еколого-економiчним критерiем) економiчноi полiтики та iстотного по-лшшення iнституцiйного середовища для того, щоб забезпечити нацiональну економiчну та еколопчну безпеку i з високими стандартами життя оргашчно вписатися у св^ове господарство.
Л1тература
1. Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment (Stockholm 1972)// United Nations Environment Programme. - Available at: http://www.unep.org.
2. Природно-ресурсна сфера Украши: проблеми сталого розвитку i трансформащй/ Пвд заг. ред. чл.-кор. НАН Украши Б.М. Данилишина. - К.: ЗАТ "Кчлава", 2006. - 704 с.
3. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку/ Пер. з англ.: 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
4. Нащональна еколопчна полынка Украши: стратегiчнi оцiнки i рекомендацп// Голова редакцiйноi групи В. Шевчук/ Мшютерство охорони навколишнього природного середовища Украши. Програма Розвитку ООН. Глобальний Еколопчний Фонд. - К., 2007. - 57 с.
5. Туниця Т.Ю. Вплив iнституцiйного середовища на забезпечення норм Екодопчно'1 Конституцп Земш// Наук. вiсник НЛТУ Украши: Проблеми створення Екодопчно'1 Конституцп Земт. - Львiв: НЛТУ. - 2006, вип. 16.8. - С. 165-172.
УДК 339.94 Ст. викл. Л.Г. Кльоба - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
СИСТЕМА УПРАВЛШНЯ БАНК1ВСЬКОЮ ШВЕСТИЦШНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ
Запропоновано практичш рекомендацп щодо вдосконалення системи ефектив-ного управлшня банювською iнвестицiйною дiяльнiстю. Результати цього досль дження полягають у приверненш уваги науковцiв та банкiрiв до необхiдностi пог-либлення теоретичних засад та розвитку науково-методичних положень щодо покра-щення управлiння банювською iнвестицiйною дiяльнiстю.
Senior teacher L.G. Kleba - L'viv NU named after Ivan Franko Control the system by bank investment activity
Practical recommendations are offered in relation to perfection of the system of effective management bank investment activity. The results of this research consist in bringing in of attention of research workers and bankers to the necessity of deepening of theoretical principles and development of scientifically methodical positions in relation to the improvement of management bank investment activity.
Вступ
У в^чизнянш л1тератур1 управлшня банювською швестицшною дь яльшстю дослщжено недостатньо. А. А. Пересада i Т.В. Майорова у свош мо-нографи чи не вперше привернули увагу науковщв до цього нового напряму банювського менеджменту: "...У зв'язку з тим, що швестицшна дiяльнiсть комерцшного банку багатогранна, мае своi особливост^ пов'язаш з високими ризиками, дослщження особливостей концептуальних пiдходiв i методолопч-них аспеклв iнвестицiйного менеджменту банку потребуе сьогодш науково-го обгрунтування" [1, с. 25].
При цьому Л.О. Примостка наголошуе на тому, що "в Укрш'ш фор-муеться змiшана модель оргашзаци фондового ринку, на якому комерцшним банкам дозволяеться займатися як швестицшною, так i торговельною (профе-сшною) дiяльнiстю" [2, с. 194]. На ii думку, в Укрш'т одним iз важливих пи-тань швестицшного менеджменту е "вибiр оптимального, з погляду поставле-ноi мети, шдходу до управлiння iнвестицiйним горизонтом банювського портфеля цшних паперiв" [2, с. 235]. У своему подальшому дослщженш Л.О. Примостка шд банкiвськими iнвестицiями розумiе "лише фшансову форму швес-тування, тобто вкладення у довгостроковi цiннi папери, mi, частки, статутнi фонди" [2, с. 199].
У шдручнику з банювського менеджменту, за редакщею О. А. Кири-ченка i В.1. Мщенка, зроблено висновок, що "механiзм банювського менеджменту складаеться з трьох ланок: внутрiшньобанкiвське управлiння, управлшня операцiями, управлiння персоналом" [3, с. 62]. Виникае питання: яке мюце управлшня швестищями у цiй схемi? Найiмовiрнiше управлiння ш-вестицiйною дiяльнiстю банку "заховане" у другiй ланщ - управлiннi опера-
