CC BY
49
УДК 33(4)
ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА УКРА1НИ В СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Авансова Н. Е., к.е.н., професор (ХНУБА)
У статт1 розглянуто системний п1дх1д до формування стратеги забезпечення економ1чно'г безпеки тдприемств оборонног промисловост1 Украгни в умовах евроттеграцгг. Визначено, що ситуащя, яка склалася в Украгн1 е типовою для посткомутстичних крагн, коли внутргшнг загрози переважають над зовтштми. Саме внутргшнг економ1чн1 чинники все вгдчутнгше впливають на стан национальног безпеки нашог держави. При цьому варто тдкреслити, що основт загрози виходять не в1д самих економ1чних перетворень, а в1д непосл1довност1, некомплексност1 гх проведення, що призводить до гальмування процесу реформування. Зроблено висновок, що Украгна, як повноправний учасник побудови об'еднаног Свропи, а в майбутньому - член €С, зможе впливати на вироблення вгдповгдних ргшень г, таким чином, на процеси, що в1дбуваються на европейському континентI - перебуваючи осторонь, Украгна не матиме анг економ1чних, анг полтичних ресурсгв для такого впливу г може перетворитися радше на слабкий об 'ект, н1ж активний суб 'ект европейськог полтики. Можливою альтернативою европейськгй ¡нтеграци е поступова маргталЬацЫ Украгни, гг економ1чна недорозвинут1сть, полтична нестабгльнгсть I поява нових загроз нацюнальнт безпещ. Геополтична невизначетсть зробить Украгну надто вразливою для зовншнього тиску. Шсля початку розширення Свропейського Союзу на сх1д та внасл1док активног участ1 в ньому вс1х без винятку зах1дних сус1д1в Украгни опинитися поза цим процесом означатиме самоусунення в1д загальноевропейських процеЫв I небезпеку ¡золяцгг. В такому раз1 цгна неттеграци може виявитися набагато вищою в1д цгни ¡нтеграци.
Ключовi слова: економiчна безпека, ттегращя, глобалiзацn, Свропейський Союз, нащональна безпека держави
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ В СИСТЕМЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА
Авансовая Н. Е., к.э.н., профессор (ХНУСА)
В статье рассмотрен системный подход к формированию стратегии обеспечения экономической безопасности предприятий оборонной промышленности Украины в условиях евроинтеграции. Определено, что ситуация, которая сложилась в Украине является типичной для посткоммунистических стран, когда внутренние угрозы преобладают над внешними. Именно внутренние экономические факторы все больше влияют на состояние национальной безопасности нашего государства. При этом стоит подчеркнуть, что основные угрозы исходят не от самих экономических преобразований, а от непоследовательности, некомплексности их проведения, что приводит к торможению процесса реформирования. Сделан вывод, что Украина, как полноправный участник построения объединенной Европы, а в будущем - член ЕС, сможет влиять на выработку соответствующих решений и, таким образом, на
© Аванс0ва НЕ. Вкник економжи транспорту i промисловост № 56, 2016
процессы, происходящие на европейском континенте - находясь в стороне, Украина не будет иметь ни экономических, ни политических ресурсов для такого воздействия и может превратиться скорее на слабый объект, чем активный субъект европейской политики. Возможной альтернативой европейской интеграции является постепенная маргинализация Украины, ее экономическая недоразвитость, политическая нестабильность и появление новых угроз национальной безопасности. Геополитическая неопределенность сделает Украину крайне уязвимой для внешнего давления. После начала расширения Европейского Союза на восток и в результате активного участия в нем всех без исключения западных соседей Украины оказаться вне этого процесса будет означать самоустранение от общеевропейских процессов и опасность изоляции. В таком случае цена неинтеграции может оказаться гораздо выше цены интеграции.
Ключевые слова: экономическая безопасность, интеграция, глобализации, Европейский Союз, национальная безопасность государства
ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE IN THE SYSTEM OF ECONOMIC SECURITY OF THE EUROPEAN UNION
Avanesova N. E., Ph.D. in Economics, Professor (KhNU of B&A)
The article considers the system approach to formation of strategy of economic security of defense industry enterprises of Ukraine in conditions of European integration. It was determined that the situation in Ukraine is typical for postcommunist countries, when internal threats dominate over external ones. Internal economic factors increasingly affect the national security of our country. It should be emphasized that the major threats come not from the economic reforms, and from inconsistency, complexest their conduct, which leads to inhibition of the process of reform. The conclusion that Ukraine as a full member of the European construction, and in the future EU member, will be able to affect production decisions and, thus, on the processes occurring on the European continent - from the sidelines, Ukraine will have neither economic nor political resources for such exposure and may produce a rather weak object than an active subject in European politics. Possible alternative to European integration is the gradual marginalization of Ukraine, its economic underdevelopment, political instability and the emergence of new threats to national security. Geopolitical uncertainty will make Ukraine extremely vulnerable to external pressure. After the beginning of the enlargement of the European Union to the East and as a result of active participation by all, without exception, the Western neighbors of Ukraine to be left out of this process will mean disengagement from pan-European processes and the danger of isolation. In this case, the price annthegran may be much higher than the price of integration.
Keywords: economic security, integration, globalization, European Union, national security
Постановка проблеми та н зв'язок з науковими чи практичними завданнями. Наприкшщ XX ст. у свт вщбулися глобальш змши, яю призвели до трансформаци поглядiв на зовшшню пол^ику, нащональну безпеку,
арх^ектуру мiжнародноi безпеки взагаль Шшло в небуття блокове протистояння,
вщбуваеться переощнка системи ризиюв для сучасно'1' держави i, що найголовшше, ми е свщками все бшьшо'1" прагматизацп вщносин мiж кранами, в основi яких домшують економiчнi чинники.
Украша, створюючи систему нащонально'1' безпеки, адаптовану до мiжнародних вимог, прагне брати активну
участь в унiверсалiзащï репонально:!, европейсько'1 та глобальноï систем безпеки на Bcix стадiях цього процесу - вщ розробки концепцп до участi в конкретних спшьних дiях. Для нас надзвичайно важливо, що внесок Украши у розробку моделi безпеки ХХ1 ст. знайшов свое втiлення у положеннях Хартл европейсько'1' безпеки XXI ст., ухвалено'1' пiд час Стамбульського самiту ОБСС.
Головним стратегiчним напрямом нащональноï безпеки та сутнюним орiентиром зовнiшньоï пол^ики Украши е iнтеграцiя у европейсью структури, включаючи й структури безпеки. В умовах дотримання багатовекторносп зовшшньо! полiтики принциповий европейський вибiр зумовлюеться не сьогоденною кон'юнктурою, а довготермшовими нацiональними iнтересами.
Аналiз дослщжень i публжацш останнiх рокчв. Створення ново! европейсько! архiтектури безпеки розглядаеться через призму
самоусвщомлення GC свое ролi у зазначенiй сферi. Украина хотша б вже сьогоднi бути залученою в якостi спостерiгача до участ в його роботi з асоцшованими членами. Особливох уваги вченi придшяють побудовi системи европей^^ безпеки як в середиш Свропейського Союзу, так i в свт взагаль Окремоï у працях науковцiв розглядаеться економiчна безпека розвитку пост-радянських краш у цiлому й Украши зокрема. На нашу думку, слщ видшити дослiдження таких вчених, як: В. Паламарчук [1], З. Кочетов [2], В Мармазов [3], О. Чалий [5], Ю. Тарасюк [7] та ш.
ïх роботи спрямованi на комплексу ощнку ситуацп, що склалася в процес наростання iнтеграцiйних та
глобалiзацiйних явищ у свiтовiй економщ з позицiй забезпечення економiчноï безпеки як краш у цшому, так i окремих пщприемств рiзних галузей народного господарства. Вщносно Украши дослщниками було зроблено наступний
висновок: ситуащя, яка склалася в Укрш'ш е типовою для посткомушстичних краш, коли внутршш загрози переважають над зовшшшми. Саме внутрiшнi економiчнi чинники все вщчутшше впливають на стан нащонально'' безпеки нашо'' держави. При цьому варто пiдкреслити, що основнi загрози виходять не вiд самих економiчних перетворень, а вiд непослiдовностi, некомплексносп 'х проведення, що призводить до гальмування процесу реформування. Негативнi наслiдки вiд цього вщчуваються не тiльки в соцiально-економiчнiй сферi, а i у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi нашо'' держави. Про це свщчать проблеми, що виникають в Украши у знаходженнi свого мюця у свiтовому подiлi працi, у приеднанш до COT та CEFTA, а також труднощ^ пов'язанi з поверненням кредитив, з оплатою постачання енергоресурав тощо.
Вид1лення невир1шени\ рашше частин загальноУ проблеми. Украша iнтегруеться до загальноевропейсько'' спiльноти та розглядае поглиблення штеграцшних процесiв на континент як необхiдну передумову створення системи глобально'' безпеки, що вщповщатиме вимогам наступного столбя. 1з входженням до Ради Свропи у нашо'' кра'ни з'явилися принципово новi можливостi для застосування
багатовшового досвiду демократичних держав Свропи у практищ будiвництва. Украша тсля здобуття незалежностi стала членом ОБСС, приедналася до Центральноевропейсько'' шщативи,
змiцнила спiвробiтництво з такими впливовими мiжнародними iнституцiями як Мiжнародний валютний фонд, Всесвiтнiй банк i Свропейський банк реконструкцп та розвитку. Пщписання базових полiтичних договорiв з Роаею та Румунiею, угод щодо Чорноморського флоту, договорiв про державний кордон з Бшоруссю i Молдовою, та стльно'' заяви президентiв Украши та Республши Польща до злагоди та еднання стали тим
ланцюгом, що поеднуе нашу державу з простором стабшьносп й добросусiдства.
Проблем, якi довелося розв'язувати Укршш протягом першого десятирiччя 11 незалежностi, не завадили 1й бути безпосереднiм учасником зусиль, якi докладаються мiжнародним
спiвтовариством задля врегулювання регiональних конфлiктiв у Gвропi. Варто нагадати про внесок нашо1 держави у миротворчi операцп у колишнiй Югослава, Нагiрному Карабаху та 11 дiяльнiсть з врегулювання ситуацп у сумiжному з нами Приднiстровському регiонi Республши Молдова. Активна участь Украши у цих процесах зайвий раз демонструе 11 об'ективний потенцiал як велико1 европейсько1 держави, мирний характер 11 зовшшньо1 полiтики та досвщ врегулювання власних
внутрiшньополiтичних регiональних
питань, зокрема - ситуацп в Криму.
Ця проблема поки що не знайшла достатнього вщображення у наукових працях. Серед опублшованих робiт iз загальних питань безпеки в Сврот та Свразп варто видiлити колективнi монографп захщних експертiв, в яких проаналiзовано процеси створення регионально! системи безпеки на пострадянському просторi, а також роль окремих держав у цьому процеа. Одним iз виявiв цившiзащйноi консолщацп протягом останнього десятилiття стала поступова трансформащя бiполярноi структури на Свразшському континентi на систему безпеки, що складаеться з двох компонент: Свроатлантичного i Gвразiйського.
Формування ц1лей статть Саме тому метою статтi е визначення основних напрямюв побудови системи економiчноi безпеки пiдприемств оборонное' промисловосп Украши в умовах GвроiнтеграцГi.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Для сучасного розумшня безпеки неприйнятний статичний тдхщ, який передбачае широкий погляд на
безпеку, яка охоплюе не лише военш, а й eKOHOMÏ4HÎ, пол^ичш аспекти, питання демократизацп й стабшьносп в окремих державах, формування дружшх мiжнародних стосункiв. Йдеться також про колективну здатшсть протистояти новим загрозам, зокрема розповсюдженню збро'1 масового знищення, мiжнародному тероризму, органiзованiй злочинностi, нелегальнш мграцл, масштабним екологiчним лихам. У комплекс взаемопов'язаних елементiв безпеки дедалi бiльшу роль вiдiграе ïï економiчна складова, яка в ядерному свт стала стрижнем мiжнародноï та нащонально'1 стабiльностi. Виник феномен глобальних фшансових i економiчних систем.
Вiйни митш i торговельнi прийшли на змшу «гарячим» та «холодним» вiйнам. У цьому контекст економiчна безпека розумiеться як сталiсть прийнятних для мiжнародного спiвтовариства або для окремо'1 краши умов економiчного розвитку.
На сьогодшшнш день Украина навряд чи зможе швидко досягти економiчноï стабiльностi без мiжнародноï допомоги, зокрема без тдтримки реформ з боку краш Заходу та мiжнародних фiнансових органiзацiй. Йдеться не тшьки про фiнансову допомогу, яка е для Украши надзвичайно важливою. У цьому контекстi слщ назвати необхiднiсть спшьно'1 лшвщацп наслщюв
Чорнобильсько'1 катастрофи, проблеми, яка мае св^овий вимiр, i з якою сьогоднi ми фактично залишилися наодинщ. Йдеться також про сприяння поступовому входженню Украши до Свропейського економiчного простору. I тут для нас ключовим питанням е поглиблення вщносин з Свропейським Союзом [1, с. 51].
Для Украши стратепчна мета це вступ в €С. Вона мае сприяти активiзацiï процеав реформування украшського суспiльства та надавати 1'м чiткi орiентири, оскiльки вступ до GC вимагае досягнення крашою-кандидатом певних европейських
стандартiв у всiх найважливiших суспiльних сферах. Не можна повною мiрою бути задоволеними динамшою розвитку вiдносин Украши з €С. Серед чинникiв, що стримують виведення цих вщносин на якiсно новий рiвень - i важка економiчна ситуацiя в Укршш, i незадовшьний стан iнституцiйного забезпечення нашоï пол^ики щодо СС, i досить непроста внутршня ситуацiя в Свросоюзi, що не завжди сприяе виробленню адекватноï позицп ïï краш-членiв щодо Украши. Даеться взнаки й високий ступшь нашоï економiчноï залежностi вщ Росп [1, с. 52].
На сьогодш, коли економiчна безпека стае одним з найважливших компонентiв мiжнародноï, регiональноï та нацiональноï безпеки, Свропейський Союз починае ввдгравати провiдну роль у забезпеченш стабiльностi та безпеки европейського континенту. Процес розбудови i реформування СС необхщно розглядати не тшьки як розширення кордонiв «спшьного ринку», а й як чинник створення новоï европей^^ архiтектури безпеки, яка мае комплексний та взаемопов'язаний характер i рiзнi вимiри -економiчний, военний, пол^ичний. Але незважаючи на те, що Свропейський Союз е одним зi св^ових економiчних i полiтичних центрiв, вш може не мати далекосяжних зовшшньопол^ичних
iнтересiв у сферi безпеки.
Налагодження спiвробiтництва з Свропейським Союзом в рамках його оборонного компонента, вщкривае для Украши великi перспективи.
Започаткування плщного партнерства з СС у цш сферi з огляду на визнану роль нашоï держави як контрибутора европей^^ безпеки може стати вщправним пунктом для подальших позитивних зрушень у ставленнi СС до Украши i одним з головних чинниюв штеграцп нашоï держави до ща впливовоï шституцп.
«Консолiдацiя» ключове слово, яке визначае характер процеав у системi
мiжнародних вiдносин, що вщбуваеться у трьох вимiрах. По-перше, це цивiлiзацiйна консолiдацiя, сутнiсть якоï полягае у самовизначеннi держав на основi спiльноï iсторiï, духовних цшностей, релiгiï тощо, а також створенш вiдповiдних
iнституцiйних форм. По-друге, консолщащя на пострадянському просторi у сферi безпеки, з огляду на схож1 проблеми та завдання, що стоять перед молодими державами i виявляються через формування i змiцнення авторитарних та натвавторитарних режимiв. По-трете, консолiдацiя шститутв безпеки шляхом формування iнтегрованоï системи безпеки у складi Свроатлантичного та Свразшського компонентiв. Характер та штенсивнють перебiгу трьох зазначених процесiв суттево впливатиме на розвиток мiжнародноï системи впродовж принаймш найближчих десятилiть; вщ них значною мiрою залежатиме майбутне регюну нових незалежних держав. Таким чином, ця проблема становить науковий та практичний штерес [2, с. 184].
На початку XXI ст. розвиток системи мiжнародних вщносин. вщзначаеться процесом переплетення трьох консолщацш: цивiлiзацiйноï, пострадянського простору, iнститутiв безпеки, грунтуеться на консолiдацiï ïï основних елемештв переважно на основi цившзацшно-культурних чинникiв. Тодi як Свропа об'еднуеться на основi демократичних цiнностей, на
пострадянському просторi переважно вiдбуваеться консолщащя авторитарних та натвавторитарних режимiв. Це впливае на характер процеав у галузi безпеки в регiонi Свропи та Свразп, що виявляються через створення вщповщних пiдсистем на основi вже дiючих iнститутiв. Проте внаслщок появи нових загроз та виклиюв i перегляду захiдних пiдходiв до майбутнього Свразп на початку XXI ст. спостер^аеться зближення обох пщсистем безпеки.
Поглиблення штеграцшних
процеав е одшею з найбiльш суттевих
особливостей сучасного розвитку св^ово'' економiки. Науково-технiчний прогрес, передуам розвиток iнформацiйних технологий, стали важливими
передумовами мiжнародноi штеграцп, глобалiзацГi економши, якi на сучасному етапi е об'ективними i закономiрними явищами.
Найважливiшими мiжнародними подiями сьогодення можна смiливо назвати завершення процесiв синхронного розширення Оргашзацп
Пiвнiчноатлантичного Договору (НАТО) i Свропейського Союзу за рахунок постсощалютичних краш Центрально'' i Схщно'' Свропи. Украша також проголосила сво1м ключовим
зовнiшньополiтичним прiоритетом
iнтеграцiю в Свросоюз i НАТО.
Складний шлях трансформацп сво'1'х поглядiв на НАТО i СС, яке пройшло укра'нське суспiльство, вiд 1х абсолютного несприйняття на початку 1990 роюв до усвiдомлення значною частиною суспшьства корисностi членства в цих оргашзащях для реалiзацii нацiональних iнтересiв. Проте для повноправного входження Укра1ни до ам'1' европейських народiв потрiбно здiйснити комплекс заходiв, якi б сприяли формуванню украшсько1 пол^ично'' нацп. 1дея евроатлантично'' штеграцп повинна стати фундаментом, на якому сформуеться нащональна iдентичнiсть украшського народу. Адже щея побудови демократично1, правово1 держави, спроможно1 забезпечити добробут громадян, всебiчний розвиток особистосп, задовольняе потреби представникiв усiх нащональностей, усiх регiонiв Украши. Лише внутршньо згуртована Украша може стати учасницею регiональних i свiтових iнтеграцiйних процеав у всьому 1х розмштп [3, с. 38].
Непослщовна зовнiшня пол^ика нацiональних пiдприемств Украши, намагання «поеднати непоеднуване», встановити стратегiчне партнерство з якомога бшьшою кiлькiстю краш рiзноi
геополiтичноi' орiентацii' значно звужуе евроштеграцшш перспективи кра'1'ни. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть
тдприемств Укра'ни мае бути цiлком тдпорядкована реалiзацii курсу на евроатлантичну штегращю. Для досягнення успiху на шляху до НАТО i СС необхщно здiйснити ряд важливих крокiв на мiжнароднiй аренi [4, с. 69].
Незадовшьний соцiально-
економiчний стан кра'1'ни е серйозним гальмом евроатлантично'' штеграцп. Пiсля 1991 року сталося безпрецедентне зниження обсяпв виробництва. За основними показниками сощально-економiчного розвитку Украша суттево вiдстае вiд пост-соцiалiстичних кра'1'н, якi вступили до НАТО i СС. Склалася вкрай несприятлива структура укра1нсько1 економiки, мiзерний загальний обсяг iноземних iнвестицiй. Приватизащя проводилася в iнтересах кiлькох кланово-олiгархiчних угруповань, а цi штереси майже нiколи не збiгаються iз загальнонацiональними. Нинi укра'1'нська економiка бшьше схожа на латиноамериканську, нiж на европейську.
Реалiзацiя економiчних реформ необхщна для вступу до НАТО i СС. Кра'на з найнижчими в Сврот зарплатами i пенсiями, невисоким рiвнем iноземних iнвестицiй, всевладдям чиновниюв i тотальною корупцiею не мае перспектив в оновленш Свропi. Полшшенню соцiально-економiчного становища, посиленню позицш Укра'ни сприятиме успiшне виконання кшькох ключових завдань:
1) важливо реалiзувати стратегiю випереджаючого розвитку, яка мае забезпечити щорiчнi темпи зростання ВВП на рiвнi не менше 6-7%. Це сприятиме подоланню вщчутного розриву в обсягах ВВП на душу населення мiж Украшою та членами Свросоюзу;
2) потрiбно здiйснити комплекс заходiв щодо структурно'' перебудови економши та укра'1'нських пiдприемств, якi займаються зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, та переведення 1'х на
iнновацiйний шлях розвитку;
3) товарообiг Украши з кранами СС, враховуючи десять краш, яю приедналися до Свросоюзу 2004 року, становить лише 35,8% [5, с. 34]. Тим часом, як пщкреслюе А. Ослунд, не менше 60% експорту мае спрямовуватися до краш СС, якщо Украша прагне до членства в ньому [6, с. 46]. Отже, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть повинна скеровуватися на змщнення позицш украшських товаровиробникiв на ринках СС;
4) важливою складовою евроiнтеграцiйноï пол^ики Украши мае стати суттеве полшшення iнвестицiйного клiмату, активне залучення захщних капiталiв в украшсью пiдприемства. Досягнення на шляху евроштеграци нових члешв НАТО i СС безпосередньо пов'язаш з потужними позицiями iноземного катталу в цих крашах;
5) необхщно послщовно зменшувати енергетичну залежнiсть вщ Роси та активiзувати iнтеграцiю в европейський енергетичний проспр. Реалiзацiя проекту Свро-Азшського нафтотранспортного коридору сприятиме залученню Украши до виршення проблем енергетичноï безпеки Свропи та змщненню ïï позицiй як транзитноï держави.
Активна реалiзацiя
евроiнтеграцiйноï стратеги зможе зробити цшком реальною перспективу членства Украши в Свросоюзi протягом другого десятил^я ХХ1 ст. Вступ Украши до НАТО активiзуе процес набуття повноправного членства в СС, який, враховуючи нинiшнiй стан украись^ економши та велику кiлькiсть iнших проблем, буде тривалшим i складнiшим порiвняно iз вступом до Альянсу.
У св^овому господарствi Свропейський Союз займае провщш позици. Тому для будь-якоï краши спiвробiтництво з СС означае можливють отримати iстотнi економiчнi здобутки, яю, зрештою, сприятимуть економiчному
зростанню та пiдвищенню життевого рiвня населення. При цьому слiд зазначити, що таке ствроб^ництво вигiдне всiм сторонам. Думка про те, що виграш одного партнера означае втрати шшого, е хибною. Можна навести цшу низку аргументiв на користь розвитку ствпращ з СС, враховуючи особливосп сучасного стану економiки Укра'ни [7, с. 21].
I. Протягом десятилт украiнськi пiдприемства були фактично вiдрiзанi вiд свiтового ринку. Тому ''х вихiд на европейський ринок мае велике значення як джерело досвiду та практичних вмiнь конкурувати з виробниками шших кра'н, розробляти та реалiзовувати стратегiю виробничо-комерцiйноi дiяльностi, зорiентованоi на свiтову кон'юнктуру вiдповiдних ринюв. При цьому слiд окремо зазначити, що вмшня успiшно дiяти на мiжнародних ринках веде до пщвищення рiвня i якостi задоволення потреб нащональних споживачiв.
II. Розвиток ствроб^ництва з СС сприятиме повнiшому використанню потенщалу Укра'ни як транзитно' держави, що означае збшьшення надходжень вщ експорту транспортних послуг та розвиток вщповщних галузей промисловостi.
III. Економiчний потенцiал СС та динамiка його розвитку дають можливють дiйти висновку про те, що Свропейський Союз являе собою великий ринок збуту виробiв укра'нських пiдприемств та джерело задоволення потреб Украши в найрiзноманiтнiших споживчих та швестицшних товарах. До того ж торпвля з СС е важливим джерелом надходження валюти.
IV. Спiвробiтництво Украши з СС необхщне для технологичного оновлення укра'нського виробництва. Виробничi технологи укра'нських пiдприемств вiдстають вiд тих, що 'х використовують передовi европейсью кра'ни, Укра'на не мае катталу, необхщного для модернiзацii наявних та створення нових сучасних
пiдприeмств. А без модершзацп успадкованих вiд СРСР виробничих структур Украша навряд чи може сподiватися вийти на траектор^ стшкого eK0H0Mi4H0r0 розвитку та подолати зростаюче вiдставання вiд економiчно розвинутих краш, яю визначають напрями та масштаби динамiки свiтовоï економiки. 1ншими словами, йдеться про створення виробничо-технолопчного укладу,
порiвнянного з европейським.
V. Розвиток ствроб^ництва з GC неминуче означае запроваджувати вiдповiднi правила та стандарти реалiзацГï економiчноï пол^ики, поведiнки первинних економiчних агентiв. А це, в свою чергу, сприятиме формуванню прозорого середовища виробничо-комерщйноï дiяльностi на нацiональному ринку, що мае надзвичайно велике значення для Украши.
VI. Свропейський Союз - це невичерпне джерело досвщу функщонування ринковоï соцiально орiентованоï економiки та державного регулювання економiчних процесiв. Очевидно, саме тут Украша може отримати знання щодо розробки та реалiзацiï антимонопольно' пол^ики та здiйснення контролю за концентращею економiчноï дiяльностi, регулюванням фондового ринку, полiтики в галузi зайнятосп тощо.
VII. Однiею з тенденцш сучасного промислового розвитку е формування виробничо-комерцшних ланцюгiв, учасниками яких е фiрми та пiдприемства рiзних краш. Iнтеграцiя украшських виробникiв у таю ланцюги дасть змогу виходити на новi перспективнi ринки збуту, рацiоналiзувати власне виробництво, гнучкiше реагувати на змши мiжнародноï економiчноï кон'юнктури, забезпечувати стабiльний розвиток вiдповiдних виробництв.
VIII. Розвиток мiжнародного спiвробiтництва в цшому та економiчних зв'язкiв з СС зокрема, безпосередньо впливае на бшьш ращональний розподiл
ресурсiв, тдвищення ефективностi економiчних процесiв, тобто мае позитивш наслiдки в довготермiновому плаш.
IX. Саме на европейському фшансовому ринку, який сьогоднi е найбшьшим у свiтi, Украша може мобшзувати кошти, необхiднi для забезпечення макроекономiчноï
стабiльностi, диверсифiкуючи тим самим джерела зовшшшх запозичень.
Змiцнення стабiльностi
демократичноï полiтичноï системи та ïï шстшупв, модернiзацiя правового поля i забезпечення прозоросп нацiонального законодавства, поглиблення культури демократа i повага до прав людини тощо, е основними пол^ичними вигодами послiдовноï европей^^ штеграцп. Також европейська iнтеграцiя означае змщнення нацiональноï безпеки та безпеки громадян, адже вона виключае застосування сили як методу виршення залагоджування суперечностей, сприяе стабшьносп у вiдносинах з усiма сусщами. В цьому контекстi успiшне просування Украши шляхом европей^^ штеграцп може наблизити до Свропи i Роаю, змщнить украшсько-росшсью взаемини, що вщповщае нацiональним iнтересам обох краш.
Висновки даного дослщження та перспективи подальших po6iT у цьому напрямку. Украша, як повноправний учасник побудови об'еднаноï Свропи, а в майбутньому - член СС, зможе впливати на вироблення вщповщних ршень i, таким чином, на процеси, що вщбуваються на европейському континент - перебуваючи осторонь, Украша не матиме аш економiчних, анi полiтичних ресурсiв для такого впливу i може перетворитися радше на слабкий об'ект, нiж активний суб'ект европейсько1 полiтики. Можливою альтернативою европейськш штеграцп е поступова маргiналiзацiя Украши, ïï економiчна недорозвинутiсть, пол^ична нестабiльнiсть i поява нових загроз нащональнш безпецi. Геополiтична
невизначенiсть зробить Украшу надто вразливою для зовнiшнього тиску. Шсля початку розширення Свропейського Союзу на схщ та внаслiдок активно! участ в ньому всiх без винятку захщних сусiдiв Украши опинитися поза цим процесом означатиме самоусунення вщ
загальноевропейських процесiв i небезпеку iзоляцп. В такому разi цша нештеграцп може виявитися набагато вищою вiд цiни штеграцп.
Тому, Украша може посiсти чiльне мiсце як держава, що залучена до обох пщсистем. Це можливо, по-перше, за умов пщтвердження i послiдовного
вщстоювання европейського вибору, подруге, збереження демократичного вектора суспшьних перетворень i, потрете, створення передумов i накопичення ресурсiв для виконання ролi стабiлiзуючого чинника у Схщнш Gвропi.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Паламарчук, В. Взаемодiя натвдемократш та усталених
демократiй - можливе майбутне Свропи / В. Паламарчук, О. Литвиненко // Вiче. -
2013. - №4. - С. 45-54.
2. Кочетов, З.Г. Геоэкономика: освоение мирового экономического пространства. - М.: БЕК, 1999. - 480 с.
3. Мармазов, В. З «дорожньою картою» на шляху до €С / В. Мармазов, I. Пшяев // Полггика i час. - 2013. - №11. -С. 36-41.
4. Елементи стратеги €С щодо Украши (Чеський погляд. Виклад пол^ики) / 1нституцшш реформи в €С. Аналiтичний щоквартальник. - 2013. -Вип. 4. - С. 67-74.
5. Чалий, О. Стан та перспективи ствроб^ництва мiж Укра'ною та Свропейським Союзом / О. Чалий // 1нституцшш реформи в €С: аналiтичний щоквартальник. - 2013. - Вип. 4. - С. 3237.
6. Украша: стратегия евроштеграцп та ствроб^ництво на пострадянському просторi. Матерiали «круглого столу» (Ки'в, 18.03.2003 р.). - К.: Н1СД, 2003. -211 с.
7. Тарасюк, Б. Украша - €С: прiоритети, проблеми, перспективи / Б. Тарасюк // Ствпраця СС та Украши: анал^ичний щоквартальник. - 2013. -Вип. 3. - С. 19-26.
УДК 328.185(477)
ПОЛ1ТИЧНА КОРУПЦ1Я ЯК ЗАГРОЗА ДЕРЖАВН1Й БЕЗПЕЦ1
УКРА1НИ
Зайцева I. Ю., д.е.н., професор, Бившев Д. Ю., студент (УкрДУЗТ)
У статт1 досл1джуються фактори негативного впливу полтичног корупци на сустльш в1дносини, насамперед у сфер1 державног безпеки Украши, а також зазначаються причини сучасного "розкв1ту" цього вкрай небезпечного для Украгни явища. Проводиться анал1з полтичног ситуацгг в держав1 протягом остантх ротв. Надаеться визначення полтичног корупци, розкриваеться гг сутнгсть I змгст, наводяться приклади гг сучасного прояву в украгнському сустльств1. Пропонуються першочергов1 заходи, як необх1дно вжити для м1н1м1зацгг негативного впливу полтичног корупци наукрагнське сустльство.
© Зайцева 1.Ю., Бившев Д.Ю.
