CC BY
161
УДК 65.012.12:33
Юрмв Н.Я.,
к.е.н., доц. заслужений економют УкраТни, завiдувач вщдту бюджетних видаткiв соцiальноТ сфери та eK0H0Mi4H0r0 розвитку АкадемiТ фiнансового управлЫня
MiHicTepcTBa фiнансiв УкраТни
економ1чна безпека пщприсмств реального сектора на посттрансформац1йному етап1 розвитку економ1ки
украУни
Охарактеризовано ризики та загрози функц)онування суб'ект'в реального сектора економiки на посттрансформа^йному етапi розвитку у коHmeKcmi ix впливу на економiчну безпеку пдприемств.
Ключовi слова: економiчна безпека, реальний сектор економiки, ризики та загрози.
Охарактеризованы риски и угрозы функционирования субъектов реального сектора экономики на посттрансформационном этапе развития в контексте их влияния на экономическую безопасность предприятий.
Ключевые слова: экономическая безопасность, реальный сектор экономики, риски и угрозы.
The description of risks and threats to the functioning of the subjects of the real economy to the post of the transformational stage of development in the context of their impact on economic security companies.
Keywords: economic security, the real economy, risks and threats.
В умовах ринковоТ економки пщприемства отримують цту низку прав i можливостей щодо вибору видiв дiяльностi, мюця та способiв Тх здмснення, свободу у використанн результат господарювання. Однак, економiчна незалежнють пщприемств покладае на них вщповщальнють за передбачення, оцЫку можливих наслщюв та проведення заходiв з мiнiмiзацiТ негативного впливу рiзноманiтних ризиюв.
У цих умовах на перший план висуваеться питання, вже нав^ь не конкурентоспроможност пщприемств, а Тх економiчноТ безпеки, що е, на наш погляд, дещо ширшим поняттям. Ми вважаемо, що форми прояву загроз економiчноТ безпеки мають рiзний характер на макро-, мезо- й мiкро рiвнях iерархiТ управлЫня економкою i являють собою складну динамiчну систему, яка визначае необхщнють монiторингу iнтенсивностi Тх впливу.
Значне мюце в системi нацiональноТ економiчноТ безпеки займае проблема економiчноТ безпеки окремих пiдприемств (зокрема, базових видiв економiчноТ дiяльностi), що мае дуальний характер. З одного боку, функцюнування пщприемств здмснюеться в умовах нестабтьного зовнiшнього середовища, для якого характеры зниження обсяпв Ывестицмних вкладень, високi процентнi ставки за довгостроковими банювськими кредитами, недосконалiсть податкового законодавства i т. iн., що ютотно знижуе рiвень життедiяльностi пщприемств i пiдвищуе iмовiрнiсть переходу в кризовий стан. З Ышого боку, кризовi тенденцiТ на мiкрорiвнi створюють передумови негативних тенденцiй розвитку регюнальних систем i зниження рiвня нацюнальноТ економiчноТ безпеки. У зв'язку з цим надзвичайно актуально дослщити змютовы аспекти i механiзми формування загроз економiчноТ безпеки пiдприемств. Пiдприемство не може вщчувати себе у стан економiчноТ безпеки, якщо суб'екти зовышнього середовища, з якими пiдприемство тюно взаемодiе, знаходяться пiд впливом певних загроз чи небезпек.
В економiчнiй лiтературi питанням економiчноT безпеки пщприемств присвяченi численнi роботи в^чизняних i зарубiжних авторiв. Серед них: Г. Андрощук, О. Архипов, О. Барановський, В. Геець, Г. Дарнопих, Г. Пастернак-Таранушенко, Л. Омелянович, В. Сенчагов та н Слiд зазначити, що на сьогодышый день серед фахiвцiв та науковцiв, якi займаються цiею проблемою, не iснуе единоТ думки з приводу визначення сут поняття мекономiчна безпека пiдприемствам.
Економiчна безпека пiдприемства являе собою стан захищеност його дiяльностi вiд негативного впливу зовышнього середовища, а також здатност швидко усунути загрози, пристосуватися до наявних умов, що негативно впливають на його дiяльнiсть. Змют цього поняття включае систему заходiв, якi забезпечують конкурентоспроможнiсть i економiчну стабiльнiсть пiдприемства, а також сприяють пiдвищенню рiвня добробуту працiвникiв. Отже, виходячи з цього, належна робота керiвництва пщприемства з формування системи його економiчноT безпеки мае бути в тому чи^ направлена на виявлення джерел i розробку заходiв з мiнiмiзацiT негативного впливу факторiв на життедiяльнiсть пiдприемства.
Для реалiзацiT своТх функцiй пiдприемство використовуе виробничi фактори, якi умовно можна об'еднати у таю групи: трудовi фактори, основы фонди, обороты засоби, природы та Ыформацмы фактори. При непрофеайному використаны хоча б одного iз перерахованих вище виробничих факторiв пщприемству загрожуе зниження або повна втрата рiвня економiчноT безпеки.
Якщо стратепчний потенцiал пiдприемства в iснуючому виглядi вичерпав можливостi пристосуватися до нестабтьност зовнiшнього середовища, то можна теж говорити про загрозу економiчноT безпеки пщприемства. Ця загроза може виявлятися у виглядi втрати конкурентного статусу пщприемства, або ютотного попршення його фЫансового стану, або втрати позитивного iмiджу.
Основними факторами негативного впливу на економiчну безпеку пiдприемства можуть бути: свiдомi i несвiдомi дм окремих посадових осiб i суб'ек^в господарювання; збiг об'ективних обставин (стан фЫансово'|' кон'юнктури на ринках пщприемства, науковi вiдкриття та технологiчнi розробки, форс-мажоры обставини тощо).
Для запоб^ання загрозам економiчнiй безпецi пiдприемств реального сектора нацюнально! економiки необхiдно постмно враховувати весь спектр численних факторiв, вiд яких залежить Tх функцюнування. На наш погляд, на економiчну безпеку пiдприемств реального сектора впливають таю основы чинники:
1. Адаптивысть стратепчного потенцiалу пiдприемства, що визначаеться не ттьки внутрiшнiми, а й зовышыми впливами. В першу чергу, такий вплив виникае через попит на продук^ю пщприемства, мЫливють, якого зумовлена комплексом причин економiчного, поличного, демографiчного та соцiально-культурного характеру. На адаптивысть стратепчного потен^алу пiдприемства впливае також кон'юнктура, що складаеться на ринках матерiальних ресурсiв, фiнансових ринках, ринках робочо1 сили, iнформацiT, послуг тощо.
Це означае, що як i вся система, стратепчний потен^ал пщприемства мае граничы можливостi адаптацп до умов виробництва, що змЫюються. Наявнiсть таких граничних можливостей адаптацп зумовлена перюдичною потребою в техычному переозброеннi i реконструкцiT пiдприемства, вщновлены чи пiдвищеннi рiвня квалiфiкацiT його персоналу, змн стратегiчних зон господарювання, а можливо, i в змн виду дiяльностi.
2. Залежнiсть пщприемства вщ iнтенсивностi кооперованих його зв'язюв iз постачальниками рiзного роду ресурав. Йдеться про залежнiсть пiдприемства вщ стабiльностi постачань необхiдних ресурсiв як з погляду якост ресурсiв, що поставляються, так i повноти та своечасност цих постачань. Пiдприемство взаемодiе
з пщприемствами свое' та сумiжних галузей як з постачальниками ресурав так i покупцями свое''' продукцп (послуг).
3. Охорона комерцмно' таeмницi пщприемства, з одного боку, i нагромадження Ыформацп' про можливе втручання Ыших економiчних агентiв у дiяльностi пщприемства - з Ышого.
Поширення конфщенцмно' Ыформацп за межi пiдприемства може завдати йому ютотно' шкоди. Одночасно з охороною комерцмно' таемницi пщприемство повинно органiзувати збiр, нагромадження i обробку Ыформацп про дiяльнiсть реальних i потенцмних конкурентiв, що можуть вплинути на його iснуючий статус.
4. Рiвень можливого ризику прийнятих ршень. Економiчна безпека пiдприемства практично визначаеться здатыстю керiвництва вмiло ризикувати при прийнятт стратегiчно важливих ршень. Необхiдно постiйно порiвнювати можливi виграшi й втрати. Як свiдчить практика, iмовiрнiсть роботи без ризику надзвичайно мала. ^м того, необхiдно пам'ятати i про можливi наслiдки реалiзованих рiшень у майбутньому для пщприемства.
Важливо попадати в зону допустимого ризику, тобто в зону, де величина можливих втрат вщ прийняття того чи Ышого ршення не перевищуе прогнозованого прибутку.
Рiзноманiття процеав, якi протiкають на пiдприемствi, визначае широкий спектр загроз, яю впливають на його функцюнування. Пiд загрозою розумiеться сукупнiсть умов, процесiв, факторiв, якi перешкоджають реалiзацiï економiчних Ытереав суб'ектiв господарсько' дiяльностi чи створюють небезпеку для них. По суД загроза економiчноï безпеки припускае аналiз гiпотетичного (прогнозованого) стану пiдприемства в результат прийнятих ранiше стратегiчних економiчних та науково-технiчних рiшень, загальних тенденцм i процесiв у попит на продукцiю (послуги), iнвестицiй i т. н
Видiляють такi класифкацмы ознаки економiчноï безпеки пiдприемства, як: рiвень економiчного управлiння; походження загроз (позасистемы, внутрiсистемнi); сфера життедiяльностi виробника; систематичысть прояву; тривалiсть впливу; стутнь керованостi; ступiнь ваги кризи виробника.
Рiвень економiчного управлiння формуе загрози, що вщображають iснуючу структуру нацюнально' економiки. За даною ознакою видтяють загрози економiки в цiлому (нацюнальна безпека), регiону як територiального утворення Укра'ни (регiональна безпека) i пщприемства як основного структурного елемента економки кра'ни (безпека пiдприемства).
Вказанi загрози, з одного боку, взаемозалежы мiж собою, зумовлюють одна одну, але, з Ышого, дуже автономнi. Це визначаеться складними пщпорядкованими зв'язками, що характеры для держави, регюну i пщприемства. Так, взаемозв'язок i обумовлеысть цих загроз виявляеться, наприклад в тому, що якщо держава пщтримуватиме неефективну податкову пол^ику вiдносно господарюючих суб'ектв, то порушення економiчноï безпеки пщприемств, яке проявиться в ютотному скорочены 'хых доходiв, спричинить заборговаысть пiдприемства перед мунiципальними i державним бюджетами, що, у свою чергу, буде причиною порушення економiчноï безпеки регюну i держави. Автономысть аналiзованих загроз залежить вщ рiвня свободи i прав, яю держава надае регюнам i пiдприемствам, а також вщ рiвня витрат, що випливають за проявом загрози.
За цими видами загроз тюно пов'язанi позасистемы, тобто зовнiшнi i внутрiсистемнi, тобто внутршы загрози. Суть цих загроз виражаеться вже в 'хый назвi i вiдображае джерело формування загрози - з боку зовышнього для пщприемства середовища i за рахунок помилок i прорахунюв, допущених керiвництвом пщприемства. Якщо внутрюистемы загрози прямо залежать вщ квалiфiкацiï управлiнського персоналу пщприемства i, отже, можуть бути вчасно
виявленн та локалiзованi, то позасистемнi загрози, що вщображають загальне eKOHOMi4He становище в краТы локалiзованими бути не можуть. У цьому випадку керiвництво пiдприeмства мае створити систему спостереження за проявом цих загроз, обов'язково враховувати ïx у свом дiяльностi i намагатися запобiгати 1хым наслщкам шляхом створення страхових задiлiв чи резервних фондiв.
Економiчнi загрози пщприемств базових ви^в економiчноï дiяльностi рiзнi не тiльки за своïм змютом i виникненням, але i за систематичнютю прояву. У зв'язку з цим ïx необxiдно подiляти на:
- систематичн загрози, якi один раз виникнувши, iснують завжди (чи досить тривалий час) i завжди справляють свм вплив на дiяльнiсть пiдприемства. До таких загроз можна вщнести динамiчнiсть змiни економiчного законодавства кра'|'н постсоцiалiстичного простору, пiдвищення конкуренцп мiж виробниками однорiдноï продукцiï i т. iK Цi загрози мають систематичний характер прояву, оскiльки вщображають реальн процеси, якi протiкають у ринковм економiцi, а також закони розвитку ринку;
- несистематичн загрози, яю справляють свiй вплив на дiяльнiсть пiдприемства або стохастично, або з визначеним перюдом виникнення. До таких загроз можна вщнести сезоны коливання попиту на продукцю загрози стихмних лих, тимчасовий розрив вщносин з постачальником або пщрядчиком, нестабтьнють роботи дилерськоï мережi й т. н
За тривалiстю впливу на функцюнування i розвиток пiдприемства загрози подтяються на довго-, середньо- i короткостроковк Такий розподiл вiдображае тривалють прояву наслiдкiв, що е результатом прояву загрози.
^м того, вони тюно пов'язанi з джерелом виникнення загрози, тобто з внутрюистемним чи позасистемним ïï походженням. Так, до довгострокових позасистемних загроз можна вщнести: значну ктькють збиткових пщприемства у перюд стагнацп; низький купiвельний попит; високий рiвень мiжнародноï i нацюнально! конкуренцiï; монополiзацiю економiки; до довгострокових внутрюистемних загроз - низький рiвень вiдновлення основних фондiв; втрата ринюв збуту i ринкiв постачань; вщсталу теxнологiю виробництва продукцiï i т. н Термiн дiï наслiдкiв цих загроз коливаеться вщ 3-х до 5-ти роюв.
Середньостроковi загрози мютять у собi загрози, наслiдки вщ яких проявляються протягом 1- 3 роюв. До них належать: неефективна державна пол^ика на фiнансовому ринку крайни; високий рiвень iнфляцiï; пщвищення цiн на матерiали, сировину, енергоносп; неефективний фiнансовий менеджмент пiдприемства; неефективна кредитна пол^ика; низький рiвень квалiфiкацiï персоналу; негнучка асортиментна полiтика пщприемства i т. Ы.
Короткостроковi загрози високодинамiчнi у своему проявi, 1хы наслiдки справляють безпосереднiй вплив на дiяльнiсть пiдприемства вiд одного кварталу до одного року. Прикладами короткострокових загроз е: сезоннють збуту продукцп; кон'юнктурне збiльшення цiн на паливо; недолк оборотних коштiв пiдприемства; неефективна дивщендна полiтика; простоï устаткування i т. н
Класифiкацiя загроз на керован i некерованi вiдображае можливють локалiзацiï менеджментом пiдприемства ïxнix наслщюв. На керованi загрози можливе здмснення прямого впливу з боку керiвництва пiдприемства з метою змiни рiвня впливу загрози. Такий вплив здмснюеться за результатом монiторингу економiчноï безпеки пщприемства i виражаеться в комплекс стратегiчниx, тактичних i оперативних управлЫських заxодiв та iнституцiйниx перетворень. Некерован загрози не пiдлягають прямому впливу. Вони вщображають загрози загального рiвня розвитку ринкових вщносин в кращ а тому керiвництву пiдприемства обов'язково слщ враховувати ïx у свом дiяльностi. Прикладами некерованих загроз виступають: монополiзацiя економiки краïни; захоплення частки ринку Ыоземними компанiями i
транснацюнальними корпора^ями; динамiчнiсть змiни законодавства УкраТни; високий рiвень корупцiï i т. н
Залежно вiд рiвня ваги кризи, викликано! дiею того чи Ышого дестабiлiзуючого фактора, загрози класифкують на такi, що викликають труднощ^ значнi та катастрофiчнi. Необxiдно визначити, що юнуе досить багато варiантiв подiбниx класифiкацiй. Так, П. Друкер видтяе чотири фази кризи: криза в широкому
розумЫы (криза рентабельности, фаза збитковостi пiдприемства, фаза виснаження чи вщсутност резервних фондiв, фаза неплатоспроможност^ I. Кац розглядае стратепчну кризу, оперативну та кризу лквщносп; Е. Трененков, С. Дведенiдова пропонують використовувати стад^ страxовоï кризи, стад^ збитковостi, стадiю вiдсутностi власних засобiв i резервiв, стадiю неплатоспроможностi; Л. Грейнер формуе кризу лщерства, кризу автономп, кризу контролю, кризу вщ бюрократизму, кризу синерги; О. Терещенко використовуе кризу лквщносп, кризу прибутковосД кризу стратегiï. Цi класифiкацiï мають несуттевi розбiжностi через те що зв'язують рiвень розвитку кризи на пiдприемствi насамперед iз кризою у фЫансовм сферi. Це не випадково, осктьки фiнансова сфера дiяльностi пщприемства Ытегруе в собi результати дiяльностi всix життево важливих для пщприемства сфер.
Класифка^я економiчниx загроз пщприемства може проводитись i за ознакою "сфери дiяльностi пiдприемствам. Пiдтримуючи розглянутий вище структурно-функцiональний пiдxiд до розумЫня термiну "економiчна безпека пщприемства", класифка^я включае сiм основних ресурав, за допомогою яких пiдприемство здмснюе мiсiю свого iснування. Доцiльнiсть класифiкацiï заснована на
необxiдностi бтьш ретельного вивчення специфiчниx особливостей процеав, що вiдбуваються в окремо взятм сферi життедiяльностi пiдприемства й можливост розробки спецiальниx управлiнськиx рекомендацiй щодо локалiзацiï загроз i пiдвищення безпеки вщповщно1 сфери.
Аналiз наведених вище клаав загроз, оцiнка ïxнього внеску у формування кризових ситуацм пщприемства е одним з основних етатв управлЫня його економiчною безпекою. Результати такого аналiзу лежать в основi розробки випереджаючих впливiв, спрямованих на ефективну лквща^ю наслiдкiв вiд настання загрози.
Система управлЫня економiчною безпекою пщприемства стосуеться стратепчного, тактичного i оперативного контурiв управлiння. Загальна схема процесу оргаызацп економiчноï безпеки включае таю дм, що здiйснюються послiдовно чи одночасно: формування необхщних корпоративних ресурав (капралу, персоналу, прав, iнформацiï, технологи та устаткування); стратепчне прогнозування i планування економiчноï безпеки за функцюнальними складовими; стратегiчне планування фiнансово-господарськоï дiяльностi пiдприемства; загальнотактичне планування економiчноï безпеки за функцюнальними складовими; тактичне планування фЫансово-господарсько1 дiяльностi пiдприемства; оперативне управлЫня фiнансово-господарською дiяльнiстю пiдприемства; здiйснення функцюнального аналiзу рiвня економiчноï безпеки; загальна оцЫка досягнутого рiвня економiчноï безпеки.
Загальний характер реалiзацiï наведених заxодiв дозволяе досягти належного рiвня економiчноï безпеки пiдприемств реального сектора нацюнально1 економiки. У контекстi цього до основних функцюнальних задач системи економiчноï безпеки пiдприемства вiднесемо: забезпечення високо1 фiнансовоï ефективностi роботи пiдприемства; забезпечення технолопчно1 незалежностi i досягнення високо1 конкурентоспроможностi теxнiчного потенцiалу; досягнення високо1 ефективностi менеджменту, оптимальноï та ефективно1 органiзацiйноï структури управлiння пiдприемством; досягнення високого рiвня квалiфiкацiï персоналу, належно1 ефективностi корпоративних НДДКР; мiнiмiзацiя руйывного впливу результатiв
виробничо-господарсько' дiяльностi на стан навколишнього середовища; якюна правова захищенiсть всiх аспектв дiяльностi пiдприемства; забезпечення захисту Ыформацмного поля, комерцiйноï таемницi i досягнення необхщного рiвня iнформацiйного забезпечення роботи вах пiдроздiлiв пiдприемства i вщд^в; ефективна органiзацiя безпеки персоналу пщприемства, його капралу i майна, а також комерцмних iнтересiв.
Таким чином, цтьовою спрямованiстю системи управлiння економiчною безпекою пiдприемств реального сектора економки е формування адаптивних реакцiй на д^ загроз у будь-якiй сферi його життедiяльностi i, як наслщок, забезпечення стабiльного i максимально ефективного функцюнування на даний момент часу та високого потен^алу розвитку в майбутньому.
Водночас, в умовах ринково' економки вагома частка ризикiв i загроз виникае для пщприемства тод^ коли воно виходить на вщповщы ринки в якост покупця чи продавця. Тому достатнм рiвень конкурентоспроможност е вагомим показником здатностi пщприемства подолати негативний вплив цих ризиюв i загроз, а отже й досягти необхщного рiвня його економiчноï безпеки.
Перспективним напрямком подальших дослщжень е встановлення показникiв, якi характеризують рiвнi економiчноï безпеки пiдприемств за окремими складовими.
Л^ература
1. Андрощук Г.А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны : Моногр. / Г. А. Андрощук, П.П.Крайнев - К.: ИнЮре, 2000. - 400 с., ил.
2. Банкрутство i сана^я пщприемства: теорiя i практика кризового управлЫня / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та н ; за ред О.В.Мозенкова. -Х.:1нжек, 2003. - 272 с.
3. Барановський О.1. ФЫансова безпека: Моногр. / Олександр 1ванович Барановський. - К.: Фенкс, 1999. - 338 с.
4. Козаченко А.В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения: Моногр. / А.В.Козаченко, В.П.Пономарев, А.Н.Ляшенко. - К.: Л1БРА, 2003. - 280 с.
5. Моделювання економiчноï безпеки: держава, регюн, пщприемство : Моногр. / В.М.Геець, М.О.Кизим, Т.З.Клебанова та iK ; За ред. В.М.Гейця . - Х.: 1НЖЕК, 2006. - 240 с.
