CC BY
19
Остапенко Юлiя IropiBHa,
кандидат юридичних наук,
асистент кафедри господарського права,
Нацональний юридичний унверситет
iменi Ярослава Мудрого,
Украна, м. Харш
e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0002-4033-5927
doi: 10.21564/2414-990x.133.70648 УДК 346.13.(094)
«ЕКОНОМ1ЧНЕ ПРАВО» ЯК РЕЗУЛЬТАТ МАКРОСИСТЕМАТИЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У СИСТЕМ1 ЗАКОНОДАВСТВА: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
У cmammi розглянуто розвиток втчизняного законодавства у сфер1 економгчних в1дно-син, що викликае змктовж та структурн трансформаци в cucmeMi права, а отже, i право, i законодавство е оргашчно пов'язаними. Як на^док, виникають структуры новоутворення в cucmeмi законодавства. Установлено, що саме з урахуванням cucmeмноcmi у визначенж основних та другорядних аcпeкmiв нормативно-правового забезпечення функщонування еко-номгчног системи можна вести мову про високу ефективнсть правового регулювання свтовог eкономiчноi системи. Обгрунтовано, що незважаючи на складний iерархiчнuй характер вiдно-син в економгчнш системi, що mяжiе до бeзпeрeрвноi cпeцiалiзацii ii складових, забезпечення взаемоди умх eлeмeнmiв структури та вuхiд ii функщонування на задан загальж параметри вимагае створення цiлicноi, взаемопов'язаноi системи законодавчого та правового забезпечення в адекватному для такого масштабу проблеми формать
Ключовi слова: eKOHOMi4He законодавство; система eK0H0Mi4H0r0 законодавства; еконо-Mi4He право; макроекономiчне законодавство; предмет економiчного права.
Остапенко Ю. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков. e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4033-5927
«Экономическое право» как результат макросистематизационных процессов в системе законодательства: постановка проблемы
В статье проанализировано динамичное развитие законодательства в сфере экономических отношений, что вызывает содержательные и структурные трансформации в системе права, а, следовательно, и право, и законодательство являются органически связанными. Как следствие, возникают структурные новообразования в системе законодательства. Установлено, что именно с учетом системности в определении основных и второстепенных аспектов нормативно-правового обеспечения функционирования экономической системы можно гово-
рить о высокой эффективности правового регулирования мировой экономической системы. Обосновано, что несмотря на сложный иерархический характер отношений в экономической системе, которая тяготеет к непрерывной специализации ее составляющих, обеспечение взаимодействия всех элементов структуры и выход ее функционирования на заданные параметры требует создания целостной, взаимосвязанной структурной системы законодательного и правового обеспечения в адекватном для нее масштабе.
Ключевые слова: экономическое законодательство; система экономического законодательства; экономическое право; макроэкономическое законодательство; предмет экономического права.
Постановка проблеми. Аксюматичним е положения про ткний дiалек-тичний зв'язок мiж економiчною та правовою системами. Ще у XVIII ст. Адам См^ розмiрковував над економiчними наслвдками створення «mercantile laws». Поряд зi См^ом й iишi фшософи вбачали взаемозв'я-зок мiж економжою i правом. З цього приводу висловлював сво! думки i «батько комушзму» Карл Маркс.
Однак у сучасних умовах проблема ввдповщност правового забезпечення економiчних вщносин кнуючим формам !х реалiзацi! е складною й багатоас-пектною. Передусiм це пояснюеться глобалiзацiйиими екоиомiчиими проце-сами, пiдвищеииям ролi та значення мiжнародного публiчиого екоиомiчиого та мiжнародного приватного права при встаиовлеииi й регулюванш зовшшньо-екоиомiчиих господарських ввдносин, яким вiдводиться велика частка у струк-турi свiтового та нащональних ВВП. Отже, формуеться свiтове економiчне право, що частково може бути репрезентоване концепщею LEX mercantoria. Проте i в системi внутрiшнього законодавства кра!н вiдбуваеться актуалiзацiя цiло! низки комплексних шдгалузей, що мають на мет подолання галузевих бар'ерiв у правовому забезпеченш економiчних вiдносин.
Справа полягае в тому, що ввдносини, як е складовими категорп «еко-номiчна система», надзвичайно масштабнi i виходять за межi власне госпо-дарського, податкового, природоресурсного та шших галузей законодавства. Важливим фактором i водночас маркером вирiшення проблеми мiжгалузе-вих бар'ерiв е необхiднiсть проведення державою ч^ко! й зрозумiло! еконо-мiчно!, зокрема, промислово! або аграрно! полiтики. Зрозумiло, реалiзацiя положень тако! полiтики вiдбуваеться в межах цього масиву ввдносин в еко-номiчнiй системi, а тому включае в себе комплексне, системне застосування державою правових засобiв впливу на поведшку учасниыв економiчних ввд-носин, зокрема суб'ектв господарювання, територiальних громад, пращвни-кiв, iнвесторiв, споживачiв тощо.
З огляду на це необхщна певна правова ушфжащя всього арсеналу рiз-ногалузевих правових iнструментiв. Саме такш постановцi питання вщповЬ дае спроба сформувати таку категорш, як економiчне право - iнтегративний результат автономного розвитку його галузевих складових.
Актуальтсть теми. Розгляд цього питання зумовлений вщсутшстю у понятшному апаратi законодавства Укра!ни термiнiв «економiчна система»
та «eK0H0Mi4He право». До того ж, у вггчизняному законодавствi не вироблений мехашзм забезпечення розвитку останнього, який функщонуе й усшшно дie в сучасних правових системах свггу. Тому можемо констатувати, що необхвд-нiсть адаптацп украшсько1 правово!" доктрини до европейсько1 системи права полягае саме в правовому забезпеченш функщонування економiчноï системи нашо1 держави, адже оформлення економiчного права як науки й навчально1 дисциплiни дозволить виршити проблему розбiжностi економiчних i юридич-них поглядiв, створити цтсну концепцiю вiдносин держави, права та еконо-мiки. Доки дана прогалина не лжввдована, тобто залишатимуться нормативно не врегульованими певш аспекти, кнуючий концептуальний механiзм правового забезпечення економiчноï системи буде недостатнiм. Окрiм того, слiд узгодити основнi положення законодавства щодо врегулювання вiдповiдних вщносин iз зарубiжними крашами, досягти рiвня економiчних показникiв, яких прагне втизняна юридична думка i загалом наша держава.
ÂHanÏ3 остантх дослiджень i публжацш. Ниш в науковш юридичнш лiтературi почали дослiджувати окремi категорiальнi поняття, деякi пред-метнi мехашзми вдосконалення концептуального рiвня, що дозволяе вести мову про утвердження розумшня необхвдност виокремлення тако1 правово!" науки, як економiчне право Украши [1-11]. Багато уваги цьому питанню придшили науковцi харкiвськоï школи права, зокрема Д. В. Задихайло, Д. Д. Задихайло, В. С. Мшаш, О. Ф. Скакун, В. А. Устименко та ш. Також ця проблематика входила до кола наукових штере^в представниыв кшвсько1 та одесько!" шкш (О. М. Вiнник, О. П. Подцерковний, В. С. Щербина та ш.) На пострадянському просторi економiчне право дослiджували О. Алпатов, Г. Бальсевич, Г. Вельяновський, М. Одшцова, В. Тамбовцев та ш. Однак учеш не придiляють достатньо1 уваги самому понятшному аналiзу категорп «економiчне право» як окремого правового явища, тобто понятiйний апа-рат залишаеться поза межами наукових дослiджень, не визначено i мкце термiна «економiчне право» у правовому просторi. Вони, зазвичай, зосе-реджуються на окремих фрагментах функщонування ввдносин економiчноï системи, створюючи необхiдний категорiальний апарат для кожного з них. Варто додати, що часто через певш обставини ïx погляди не ввдповвдають сучасним реалiям, адже для динамжи економiчниx вiдносин 10 рокiв -великий строк. Таким чином, можна констатувати, що питання штегратив-них проце^в законодавства з економiчниx питань, вплив шоземних норм на процеси модершзацп нацiонального економiчного законодавства i визна-чення ix ролi в ньому в щлому залишаються ще не визначеними.
Формулювання щлей. Метою статт е обгрунтування необxiдностi законо-давчого та правового закршлення поняття «економiчне право» як структурного новоутворення в системi законодавства, а також встановлення комплексно!" природи даного iнституту як цШсного правового комплексу - об'екта в сис-темi права та функщонального впливу держави на нього.
Виклад основного Mamepiany. Глобалiзацiя як об'ективний процес детер-мшуе кардинальш змши базових засад у житт суспiльства, що знаходить свш прояв у змiнах не тшьки 3MicTy основних правових понять, категорш, а й у переглядi ïx фyнкцiонального призначення, що, врештi-решт, призво-дить до трансформацп нормативного, суб'ективного, штелектуально-пси-xологiчного, дiяльнiсного та результативного складниыв правових систем [1, с. 3]. Враховуючи динамiзм процесiв, зростання обсяпв iнформатизацiï та ускладнення структури права, можемо констатувати, що створення та структурування трансформацiйниx сегменив, модернiзацiя державно-право-вих iнститyтiв, норм i ввдносин на свiтовомy, макрорегюнальному i внутрш-ньодержавному рiвняx стимулюють i прискорюють процеси yнiверсалiзацiï рiзниx галузей права [2, с. 38]. Звкно, данi процеси впливають i на те, що традицшний шдхвд до структурування права та ввдповвдного законодавства як у його змктовому, так i в системному аспектах е вже застаршим, особливо на фош консолiдацiï та yзгодженостi дш, створення единого меxанiзмy сшль-ного функщонування складових сегменив зi сшльними завданнями. Таким чином, з'являеться життева необхвдшсть у комплексних правових галузях саме за своею природою. Цей процес повинен бути «звичайним» напрямом законодавчо'1 пол^ики i законотворчо'1 дiяльностi в Украïнi в сучасних умо-вах. Це дозволить прискорити штеграцшш процеси та розв'язати багато правових проблем як у нащональному, так i в глобальному контекстах.
Втизняна правова доктрина i законотворча практика за роки неза-лежност набули значного досввду рекодифiкацiï, тобто прийняття на новш концептyальнiй основi цiлоï низки кодексiв у тих галузях законодавства, що вже були рашше розроблеш й представленi кодифжащями радян-ського перiодy, а також первинно'1 кодифiкацiï, яскравими прикладами яко'1 е господарське право i його законодавче втшення у виглядi Госпо-дарського кодексу Украши [3, с. 38]; аграрне право та аграрне законодавство [4, с. 6-9; 5, с. 17-68; 6, с. 83-38]; еколопчне право та еколопчне законодавство [4, с. 6-9; 5, с. 17-68; 6, с. 83- 138] тощо. Йдеться про те, що прийняття ушфжованих, спецiалiзованиx нормативно-правових акив, як були «первинними клпинами» нових, комплексних галузей законодавства, та утворення мiж ними певно'1 правово'1 спiльностi пiд впливом iншиx важливих системоутворюючих факторiв вимагали нових пiдxодiв до структурування права, тобто створення комплексних галузей [3, с. 39]. Слiд зазначити, що комплекснi правовi та законодавчi утворення за своею природою характеризуются наступним: складнiстю предмета вщносин, що регулюються, системно-синтетичною ïx природою i надзвичайною динамЬ кою розвитку, а також тим, що являють собою особливий «пол^он» роз-гортання трансформацшного законодавчого забезпечення i прискорення наукових розробок з його модершзацп на основi прогресивного погляду ввдносно класичного (традицiйного) пiдxодy до структурування права.
Таким чином, комплексний характер структурних новоутворень у системi законодавства - це тренд, запорука розвитку, тобто стае природним ство-рення единого комплексного законодавства. Зауважимо, що в сучасних умо-вах модершзацп правового регулювання до нього додаються ще й мiжгалузевi реоргашзацшш акти, оскшьки в них закрiпленi традицп та звича'1. Це шдтвер-джуе, що саме перспективи, темпи й загальний вектор соцiально-економiч-ного прогресу нащональних господарств тею чи шшою мiрою визначаються глобалiзацiйними процесами у свш й спроможнiстю нацiональниx економш протистояти глобальним викликам. Нинi склалася така ситуащя, що цiла низка економiчниx за своею природою вщносин залишаеться поза межами предмета яко1сь однiеï галузi, тобто е мiжгалузевими.
Виходячи з системного погляду, економiчна дiяльнiсть у контекстi господарсько-правового регулювання ввдповщно до розподiлу предметiв регулюеться мiж аграрним, конституцiйним, екологiчним, фшансовим, адмiнiстративним, а також цивiльним i трудовим правом та законодавством [7, с. 212], i це ткьки в межах нащонально1 економiчноï системи. У той же час ринковi вщносини передбачають ïï розгляд у сукупност з мiжнарод-ними нормами та стандартами.
Така методолопя розмежування сучасних економiчниx вiдносин й шших видiв вiдносин на нащональному рiвнi закрiплена у нормах ст. 4 ГК Украши. Розумшчи призначення i роль у цьому питанш норм конституцшного права, слвд зазначити, що однi з названих галузей створюють правовий режим власне господарсько1 дiяльностi, але предметно автономiзованi, виходячи зi специфiки сфери господарювання, зокрема аграрно'1, iншi - створюють правовi режими використання специфiчниx факторiв виробництва, якими е природш та трудовi ресурси, деяк - визначають змiст вiдносин мiж суб'ектами публiчноï влади та суб'ектами господарювання щодо оподатку-вання, окремi з них - створюють загальну правову базу забезпечення обку майнових прав тощо. Варто зауважити, що за допомогою регулятивного потенщалу названих галузей, кожно1 окремо, але взятих у сукупност, мае складатися загальна картина правового забезпечення статики та динамши, мшро- та макрорiвнiв функщонування економiчноï системи суспiльства -системи ïï економiчниx вiдносин [7, с. 213].
Ввдсутшсть переконливих сучасних економiчниx концепцiй моделювання органiзацiï економiчного життя створюе значш перешкоди розвитку еконо-мiчниx iнститутiв та економiчноï системи в щлому. Вiдповiдно до сучасно1 соцiодинамiки в контекстi регулювання економiчниx комплексiв та структурних об'еднань щодо трансформацшних iнституцiйниx змiн в економiчниx вiдносинаx, якi вiдбуваються як на нащональних, так i мiжнародниx рiвняx, iснують рiзнi погляди на тенденцп модернiзацiï правового регулювання того чи шшого економiчного комплексу чи галуз^ якi i впливають на нащональну законодавчу полiтику в щлому.
На нашу думку, саме модершзащя правового регулювання в кожнш окремш сферi взагалi залежать ввд проце^в, якi стосуються: по-перше, об'екта регулюючих ввдносин, який мае високий ступшь сусшльно-полЬ тично'1 актyалiзацiï i стосуеться лише внутршньогалузево'1 законодавчо'1 полпики та створюе вiдповiдний правовий комплекс чи галузь (мiжiнсти-тyцiйнy), наприклад, шноващйне iнвестyвання, нацiональна економiчна безпека; по-друге, об'екпв економiчниx вiдносин, що виникають у мiжга-лузевому формап, стyпiнь сyспiльно-полiтичноï актyалiзацiï яких е наба-гато вищим (екологiчне шдприемництво, iнформацiйне право). Наприклад, останнi (мiжгалyзевi) у свою чергу утворюють комплексш галyзевi шсти-тути та ввдповвдш комплекснi мiжгалyзевi iнститyти, а в процес подальшого розвитку виникають новi комплекснi галyзi, зокрема, iнформацiйне право.
У щлому необxiдно визнати, що саме даш об'екти вiдiграють ключову роль у формуванш законодавчого забезпечення функщонування економiчноï системи в щлому, адже ïx надмета - оргашчно поеднати й створити сшльний (ушфжований) дiевий правовий меxанiзм забезпечення ефективносп щлк-но'1 економiчноï системи за рахунок використання в ньому таких рiзнорiд-них правових засобiв, що слугують досягненню ввдмшних за своею природою сусшльних iнтересiв: приватних i пyблiчниx, коротко- i довгострокових, вну-трiшньо- i зовнiшньоекономiчниx, економiчного розвитку й еколопчно'1 без-пеки тощо, що генеруе високий сусшльний попит на здшснення правового та законодавчого великомасштабного реформування [8, с. 38].
Саме масштабшсть завдань робить економiко-правовy науку шновацш-ною лабораторiею зi створення нових засобiв i меxанiзмiв правового регулювання, компонування ïx у новому складi запроваджуваних спещальних режимiв фyнкцiонyвання, розширення та поглиблення сфери господар-сько-правового регулювання пошуку нових форм iерарxiчноï розбудови економiчного законодавства та його джерел. Слщ зазначити, що процес систематизацп об'ектiв-комплексiв мжро- та макромодyлiв господарського законодавства, про як пише Д. В. Задихайло [9, с. 193-215; 10, с. 10-45; 11, с. 214-218], розпочався саме з прийняття Господарського кодексу Украши, i е обумовленим яккним станом самого господарського законодавства, конкретними особливостями змкту державно'1 економiчноï полпики. Щ чинники, з одного боку, визначаються обсягом нормативного матерiалy системи в щлому, динамжою його змш i доповнень, внутршньоструктур-ною динамжою (утворення нових шститупв, шдгалузей, актyалiзацiя окре-мих з них тощо), динамжою розширення сфери господарсько-правового регулювання як такого, а з шшого - ступенем та обсягами застарелость
Звкно, що на перехщному етапi вiд одного типу економжи до iншого (вiд закрито'1 до вiдкритоï ринково'1 економiки) врегулювання певних сфер еконо-мiчноï системи за допомогою положень рiзниx за своею природою та методоло-пею галузей, тобто не як цтсного об'екта, вважаеться нормальним правовим
процесом, але в сучасних умовах економiчна система повинна розглядатися як цтсний об'ект, який, на нашу думку, слщ розглядати як складний комплекс сусшльних вщносин, що забезпечують економiчну i, в першу чергу, господар-ську дiяльнiсть на засадах того чи шшого мехашзму координацп дiй ïï суб'ек-пв та учасникiв економiчниx вiдносин. Дивно, але навггь в економiчнiй наущ вiдсутне бiльш-менш узгоджене визначення поняття «економiчна система». Хочемо висловити власний погляд на це поняття.
Як вказуе Д. Д. Задихайло, економiчна система сусшльства в мжро-рiвневому форматi вимагае закрiплення таких блоыв об'ектiв: 1) правових режимiв володшня, використання i розпорядження об'ектами майнових та немайнових прав, що використовуються в процес залучення ввдповвдних об'екпв у пiдприемницьку дiяльнiсть, виробничий процес; 2) правових засад обку самих названих об'екив; 3) правових засад правового становища суб'ек-тiв комерцшного та некомерцiйного господарювання, включаючи аспекти ïx створення, реалiзацiï виконання оргашзацшно-установчих повноважень власникiв капiталу, особливостей оргашзацшно-господарських вiдносин мiж ними та органами публiчноï влади, що надiленi ввдповвдною господарською компетенцiею; 4) правових засад шдприемництва, що полягае в додержанш пiдприемницькоï свободи на правочини, яю забезпечують виробництво това-рiв та послуг, через фжсащю сфери диспозитивного правового регулювання форм реалiзацiï приватних iнтересiв у сферi господарювання [12, с. 166- 174; 13, с. 170- 179; 14, с. 179- 188; 15, с. 8-32].
Макроекономiчний контекст забезпечення функщонування економiчноï системи потребуе ще бшьшо'1 уваги, адже йдеться здебшьшого про реалiза-щю владних повноважень оргашв публiчноï влади щодо забезпечення ïï функ-цiональниx властивостей, якi суттево впливають на конфпуращю приватних iнтересiв усix учасникiв економiчниx вiдносин - суб'екпв шдприемницько'1 дiяльностi, власникiв корпоративних прав, споживачiв тощо.
На сучасному еташ розвитку нацiональниx моделей економiчниx систем, тобто в умовах загострення суперечностей мiж глобальним характером свггово'1 економiки та необxiднiстю захисту нащональних економiчниx iнте-ресiв, виникае необхщшсть у переглядi традицiйниx пiдxодiв до розумiння ролi держави в економiчниx процесах для вироблення мехашзму забезпечення публiчниx iнтересiв в економщь У зв'язку з цим перед св^овою наукою постае завдання пошуку нових концептуальних пiдxодiв, шляxiв i меxанiзмiв соцi-ально-економiчного розвитку, безперечно, це мае вщбуватись у правовому поль Ця проблема мае свою багатовжову iсторiю та залишаеться актуальною й ниш. Адже ефективне функщонування економiчного мехашзму передбачае врахування i дотримання суб'ектами економiчниx ввдносин саме вимог у правовому аспекта Уся система законодавчого нормування сусшльних вщносин в економiчнiй сферi, включаючи сегменти правово'1 полiтики та безпосередньо нормотворчо'1 дiяльностi, мае набути адекватно'1 власному призначенню низки
системних ознак. Передуем йдеться про високий рiвень глибини, деталiзацiï, спецiалiзацiï та ушфшацп, диференщацп та штегративносп, фyнкцiональностi, адаптованостi та шновацшност самого нормативного матерiалy. Вбачаеться, що усе наведене повною мiрою також мае бути притаманне i правовому регу-люванню економiчноï сфери, тобто економiчномy законодавству.
У основi мехашзму розвитку економiки (тобто прогресу) сьогодш лежить запровадження iнновацiйниx теxнологiй п'ятого порядку, що характеризуются штенсифжащею трансформацiйниx й yсix iншиx проце^в. З огляду на це людство ввдчувае, що потенцiал прогресу вичерпався, а отже, необхвдно знаходити шляхи i ресурси для проведення змш. Уже сам факт того, що еко-номiчна система е трансформацшною, дозволяе видiлити найбiльш очевидну ïï характеристику - сyперечнiсть мiж iнерцiйнiстю динамiки сощально-еконо-мiчниx вiдносин i яккним характером змiн, що ввдбуваються. Взагалi змiстом трансформацiйноï економiки е перетворення системи соцiально-економiчниx вiдносин. Змшюються майже всi складовi економiки: спо^б координацп та пiдтримки рiвноваги, ввдносини власностi, тип вiдтворення, структура вироб-ництва, iнститyти i право. Проте якими б суперечливими не були щ змши, у сво\и сукупност вони призвели до того, що економiчна система досягла нового, яккно вищого ступеня свого розвитку, що не могло не позначитися на законодавства Фактично, трансформацшш процеси можна звести до трьох моменпв - лiбералiзацiя, приватизацiя та стабiлiзацiя, на що вказують зару-бiжнi i впчизняш дослiдники. Однак, на наш погляд, такий шдхщ е хибним. Звюно, сама економiка безперервно змшюеться, реагуючи на нововведення, це i зумовлюе динамiчний характер, що, у свою чергу, пов'язано з природою виникнення, оновлення самих економiчниx вщносин (iнодi ïx взаемозамшш-стю), а також з рiвнем i якктю «економiчниx продyктiв» та послуг, прагнен-ням до моделювання та шновацшност засобiв промисловостi.
А тепер проаналiзyемо безпосередньо економiчнi законодавчi норми. Встановлено, що вони теж характеризуються динамiзмом, але в частиш лише понять чи окремих явищ, а не в контекст мехашзму регулювання економiч-но'1 системи в цiломy. Такий стан справ часто пояснюеться певним рiвнем розвитку економiчниx законiв з точки зору ïx економiчноï «ефективностЬ», прагненням до соцiальноï адаптацГ1 правового регулювання з урахуванням уподобань економiчноï «елпи». У той же час необхвдною умовою динамiки й усшшного розвитку будь-якого з iнститyцiйниx комплек^в у економiцi, як у нащональнш (мiкросистеми або мiкромодyлi), так i в мiжнароднiй (макро-рiвнi або макромодул^ правовiй економiчнiй системi, е процес штегрування економiчниx норм та меxанiзмiв, що призведе до стабшьного i динамiчного поглиблення при встановленш iерарxiчно упорядковано'1 моделi правового регулювання економжи в цiломy.
Отже, як бачимо, право та економжа не просто сшввщносяться, вони вза-емодшть, але до певно'1 мiри, адже правове регулювання являе собою вста-
новлену державою правову поведшку суб'екпв економжи, але не торкаеться при цьому всix життевих процесiв, оскшьки правове регулювання вiдстае вщ економiчного життя в цiлому. У зв'язку з цим сьогодш в правовш науцi вислов-люеться щея публiчно-правового регулювання економiки, хоча деяю вченi ставляться до цього неоднозначно. Важливо й те, що в окремих державах щ ще1 знайшли свое вщображення в економiчному прав^ яке е вiдгалуженням конституцiйного, господарського, цивильного, адмiнiстративного, трудового, екологiчного, фшансового права. До речi, украшська правова наука вщйшла вiд регулювання економжи навiть у Конституцп Украши, хоча законодавчi норми, якi стосуються ще1 сфери, на наш погляд, слщ було б включити в не'1. По-перше, такий пiдxiд зумовлюеться кторико-вдеолопчними причинами. Тривалий час у нашш державi було вiдсутне цiлiсне правове регулювання еко-номiки, а практика адмшктративного втручання державних органiв призвела до ототожнення понять «адмшктративне» i «державне», до того, що державне регулювання економжи асоцiюеться з адмшктративним свавiллям. Вiдомо, що пiсля тотал™рно1 епохи украшське суспiльство прагне до абсолютизму в лiбе-ралiзмi, повшстю вiдмовляючись вiд держави. До реч^ лiберальнi теорп, якi десятилiттями формувалися в розвинених крашах, викликають дискусп й сьо-годнi. На шдтвердження додамо, що в цих крашах тривають суперечки щодо прийняття на вiру презумпцп невтручання держави в економшу, оскiльки держава асощюеться тiльки з перешкодами та бюрокраиею. Утопiчнiсть подiбниx теорiй спростовуеться тим, що ринок кнуе в державу основним завданням яко'1 е забезпечення громадянам стабшьност i безпеки. З огляду на це нав^ь найбшьш лiберальна теорiя не передбачае повного усунення держави i ïï оргашв з економжи, а пропонуе концепщю мшмально'1 (лiберальноï) регуляцй", засновану на повазi до правил конкуренцп. I це е слушним, бо якщо послугу надае публiчний оператор, у нього просто немае особливого статусу, а отже, держава бере участь в економщ нарiвнi з приватними суб'ектами. По-друге, щеолопчш причини завжди пов'язаш з полггичними, що вщображаеться в непослiдовностi економiчниx реформ, вщсутносп чiткоï стратегй' дiяльностi держави в економщь По-трете, теxнiко-юридичнi причини, до яких можна ввд-нести, наприклад, стрiмкий розвиток приватних економiчниx вiдносин i «туп-цювання» на мкщ у планi законодавчого захисту публiчниx iнтересiв. Нинi можна з упевнешстю говорити про неадаптованiсть положень ГКУ та ЦКУ до умов, що змшилися, застарШсть понять i термов, що призводить до нехту-вання публiчно-правовим регулюванням. Матерiальнi умови тягнуть за собою процесуальш. Мова йде про недостатню розвинешсть регулювання i процедури виршення публiчно-правовиx спорiв у сферi економiки, небажання багатьох економiчниx суб'ектiв судитися з державними органами, вщсутшсть чiткого меxанiзму виршення спорiв на рiвнi держави. I все це на ^i того, що рiзнi частини економiчного законодавства (едиш за своею правовою природою) або виступають предметом вивчення ввдразу декшькох правових галузей (напри-
клад, еколопчне шдприемство, державш закушвл^, або взагалi не розгляда-ються жодною (економiчне прогнозування, цшова полiтика). Економiчнi теорп без будь-якого правового опосередкування проникають безпосередньо у зако-нодавство. До того ж законодавство характеризуеться роздроблешстю предмета, що свщчить не на користь економiчниx прiоритетiв розвитку. Тим часом оформлення економiчного права як науки i навчально'1 дисциплши дозволить нарештi вирiшити проблему розбiжностi економiчниx i юридичних поглядiв, створити цтсну концепцiю вiдносин держави, права i економжи.
Утiм, сyчаснi економiко-правовi тенденцп незмiнно тягнуть за собою зни-ження ефективностi й злагодженосп фyнкцiонyвання саме господарського меxанiзмy, в результат чого в сyспiльствi виникае питання щодо дощль-ностi його запровадження. Це псно пов'язано i з «провалами демократы» та нездатшстю держави виконувати зобов'язання щодо забезпечення мате-рiальноï стабiльностi життедiяльностi сусшльства. Власне, в цьому контекст необxiдно зосередитися на тому, що неоднозначшсть i складнiсть змiстy самих економiчниx вiдносин також зумовлюе виникнення певних трудно-щiв ïx регулювання з боку держави та рiзноманiтниx мiжнародниx спiльнот. Таким чином, жодна приватна модель правового мехашзму економiчниx ввд-носин не виконае функцп забезпечення останнix, бiльш того, поховае надп щодо отримання позитивного ефекту ввд них. З огляду на це сьогодш держава потребуе вироблення обгрунтовано'1 державно'1 полiтики, але й сусшль-ство повинно мати полпичну волю до цього. Полпична воля втiлюеться у правову форму, у визначений «коридор» можливостей розвитку подш, яким потенцшно мiг би бути мехашзм державно-приватного партнерства. (Упм, йдеться не про чинний Закон Украши «Про державно-приватне партнерство», який в кнуючому виглядi малоефективний) [15, с. 125].
Слщ вказати, що науково-навчальна дисциплша «економiчне право» виникла й активно розвивалась у Великш Британи та США передyсiм на основi матерiалiв судово'1 практики. Загалом наприкшщ ХХ - на початку ХХ1 ст. вона одержала наукове визнання в бврош, адже вже почали дiяти iнтеграцiйнi процеси. Однак спочатку економiчне право в крашах Заxiдноï бвропи використовувало практику сyдiв США та американськi навчаль-но-методичнi джерела [16, с. 128]. Йдеться про юридичну практику i справи, розглянуп у судах 6С, зокрема шмецьких, а також спори, що розглядались у Мiжнароднiй Торговш палатi, Арбiтражномy трибyналi Мiжнародного центру з урегулювання швестицшних спорiв та в шших арбiтражниx судах. Наприклад, у США економiчний аналiз закону значно впливав на полЬ тиыв i на саму правову систему. Багато ввдомих американських сyдiв при обгрунтуванш прийнятого рiшення враховували економiчнy доцiльнiсть саме з позиц^1 економiчного меxанiзмy в цiломy. Деякi вчеш критикували цей пiдxiд, однак з огляду на необхвдшсть дотримання прав людини та захи-сту цих прав ïx критику вважаемо безшдставною.
То що ж входить до предмета «економiчного права»? На нашу думку, предмет економiчного права - це система ввдносин господарювання, взятих в масштабi нащонального ринку, включаючи вщносини функщонування фак-торiв виробництва, самого виробництва, обмшу й розподшу, а також у^е'1 системи реалiзацiï економiчноï полiтики. До цього додамо, що в даному контекст необxiдно визначити не тшьки предмет, але й суб'ектний склад еконо-мiчного права, його об'ект тощо.
Зрозумшо, що економiчнi вщносини е комерцiйними в широкому розу-мiннi, адже в усix вщносинах, включених нами до предмета економiчного права, присутнiй комерцiйний елемент, а саме: кушвля-продаж, оренда, пiдряд, найм, позика, лiзинг, франшиза та перевезення. Саме тому прикладом можуть висту-пати норми транспортних конвенцш щодо мiжнародниx перевезень пасажирiв i вантажiв, адже вони належать до економiчного права. Слiд також зазначити, що таке явище, як франшиза мае рiзнi назви: в науковш i навчальнш лггера-турi воно широко вщоме як франчайзинг, у нащональному правi - комерцiйна концесiя. Вщсутшсть единих узгоджених пiдxодiв веде до неоднакового тлума-чення однакових за своею природою понять.
Процес впливу норм економiчного права на систему економiчниx зв'языв мiж державами е надметою, але головним у цьому процесi повинно бути праг-нення наведення й шдтримки певного бажаного порядку в економiчнiй сис-темi. На нашу думку, економiчне право стае потужним шструментом свiдомого узгодженого впливу держав на розвиток економiчниx процесiв у свiтi.
Висновки. 1. Економiчна система - це складний комплекс сусшльних виробничих ввдносин, якi забезпечують економiчну дiяльнiсть на визначе-них засадах координацп мiж ïï суб'ектами та учасниками економжи в домЬ нуючий спосiб розподiлу результатiв ïï функщонування, що визначають стушнь ефективност нацiональноï економiки. Таким чином, економiчна система як цiлiсний комплекс економiчниx вiдносин мае бути репрезенто-вана як цШсний об'ект правового регулювання, адже саме ознака «щлкного характеру» останньо'1, що притаманна будь-якiй систему логiчно передбачае ïï функцiонування як результат взаемодп всix ïï елеменив шляхом саморе-гулювання всix системоутворюючих зв'языв мiж цими елементами, а отже, варто говорити про обов'язкове розроблення едино'1 правово'1 моделi для систематизацп економiчниx вiдносин у щлому.
2. У сучасних умовах структурування системи права та законодавства е розподшеним мiж окремими ïï галузями. Одш з них гомогенш за при-ватноправовою або публiчно-правовою природою - цивiльне або фшансове право, iншi е комплексними - господарське, аграрне, еколопчне (приро-доресурсне) право. Але серед ще'1 структури галузей економiчне право як самостшна категорiя не викристалiзувалося.
3. Необхвдшсть формування саме такого нормативно-правового структурного макроелемента обгрунтовуеться зростаючою вагою економiчноï
сфери як цШсного об'екта сощального управлшня задля: 1) проведення едино! економiчноT полпики держави; 2) здшснення макроекономiчного державного регулювання; 3) швелювання зовнiшнiх впливiв на нащональну економiку економiчно! полiтики iнших держав, мiжнародних економiчних органiзацiй, впливу кон'юнктури зовнiшнiх ринкiв; 4) запровадження (сти-мулювання) унiверсальних властивостей нацiонально! економжи як тако! (наприклад, забезпечення шновацшного характеру економiчного розвитку, запровадження альтернативно! енергетики як домшуючого джерела енер-гп, здiйснення структурно! перебудови нащонально! економiки, подолання депресивностi та економiчно! деградацп регiонiв тощо).
4. Можливють та доцiльнiсть формування такого суперкомплексу в правi як економiчне право може бути обгрунтоване також i юридико-технiчними аспектами конституцiйно-правового забезпечення: 1) наявшсть хоча й фрагментарного, але загального за характером конститущйно-правового регулювання економiчних вiдносин; 2) фжсащя загальноправових економiчних щннос-тей - об'ектв конституцiйно-правового регулювання (економiчна безпека, конституцiйний економiчний порядок, економiчна багатоманiтнiсть тощо); 3) наявнiсть у текст Основного Закону Укра!ни компонентв загальноправо-вого та загальноекономiчного, що визначають компетенцiйне навантаження вищих оргашв державно! влади, зокрема: а) Верховна Рада Укра!ни - щодо об'ектв законодавчого регулювання, перелiчених у ст. 92 Конститущ! Укра!ни, а саме: використання природних ресур^в, виключно! (морсько!) економiчно! зони, континентального шельфу, освоення космiчного простору, органiзацi! та експлуатащ! енергосистем, транспорту i зв'язку, правовий режим власност, правовi засади i гаранты пiдприемництва, правила конкуренщ! та норми антимонопольного регулювання, засади зовшшшх зносин, зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, митно! справи тощо; б) Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни - функщ! Уряду щодо забезпечення функщонування економiчно! системи, зазначеш у ст. 116 Конститущ! Укра!ни, наприклад: розробляе i здiйснюе загальнодержавш про-грами економiчного, науково-технiчного, сощального i культурного розвитку Укра!ни, забезпечуе рiвнi умови розвитку всiх форм власностц здiйснюе управ-лiння об'ектами державно! власност вiдповiдно до закону; в) загальноеконо-мiчна за змютом та характером компетенцiя окремих оргашв державно! влади таких, як, наприклад, НБУ, АМКУ тощо.
Список лггератури:
1. Хаустова М. Г. Тенденцп розвитку права в умовах глобал1зацц / М. Г. Хаустова // Про-блеми законность - 2013. - Вип. 124. - С. 3-15.
2. Нерсесянц В. С. Процессы универсализации права и государства в глобализирующемся мире / В. С. Нерсесянц // Гос-во и право. - 2005. - № 5. - С. 36-53.
3. Задихайло Д. В. Кодифжащя шновацшного законодавства: окрем1 концептуально-пра-вов1 тдходи / Д. В. Задихайло // В1сник Академп правових наук Укра!ни : зб. наук. праць. -2010. - № 4 (63). - С. 177-185.
4. Титова Н. I. Аграрне законодавство Украши / Н. I. Титова // Право Украши. - 1995. -№ 1. - С. 6-9.
5. Аграрне право Украши : тдручник / В. З. Янчук, В. I. Андрейцев, С. Ф. Василюк [та щ.] ; за ред. В. З. Янчука. - 2-е вид., перероб. та допов. - Ктв : Юршком !нтер, 2000. - 720 с.
6. Аграрне законодавство Украши: проблеми ефективносп // В. I. Семчик, В. М. Стрето-вич, О. О. Погр1бний [та in.] ; за ред. В. I. Семчика. - Ктв : Наук. думка, 1998. - 243 с.
7. Задихайло Д. В. Економ1чна система як оргатчний об'ект законодавчого забезпечення / Д. В. Задихайло // В1сник Академп правових наук Украши : зб. наук. праць. - 2012. - № 4 (71). - С. 210-221.
8. Олеф1р А. О. До питання вдосконалення державного регулювання господарських ввдно-син в охорош здоров'я [Електронний ресурс] / А. О. Олеф1р // Теор1я i практика правознавства : електрон. наук. зб. - 2012. - Вип. 1 (2). - Режим доступу : http://tlow.nlu.edu.ua/.
9. Задихайло Д. В. Господарсько-правове забезпечення економ1чно1 полиики держави : монограф1я / Д. В. Задихайло. - Харюв : Юрайт, 2012. - С. 430-454.
10. Задихайло Д. В. Процеси концентраци катталу в економщ1 Украши (господарсько-пра-вов1 позицп) / Д. В. Задихайло // Засоби та мехатзми господарсько-правового регулювання : монограф1я. - Харюв : Юрайт, 2013. - Т. 3. - С. 8-45.
11. Задихайло Д. В. Економ1чна полиика держави в систем! правового i законодавчого забезпечення / Д. В. Задихайло // В1сник Академп правових наук Украши : зб. наук. праць. - 2013. -№ 3 (74). - С. 214-221.
12. Задихайло Д. Д. Регюнальна полиика держави: формування правового мехашзму реа-л1зацп / Д. Д. Задихайло // В1сник Национально! юридично! академп Украши 1меш Ярослава Мудрого. Сер1я: Економ1чна теор1я та право. - 2010. - № 1. - С. 166-174.
13. Задихайло Д. Д. Теоретичт аспекти конституцшно-правового забезпечення д1яльност1 держави в економ1чнш сфер1 / Д. Д. Задихайло // В1сник Нацюнального ушверситету «Юри-дична академ1я Украши 1мет Ярослава Мудрого». Сер1я: Економ1чна теор1я та право. - 2014. -№ 1 (16). - С. 170-179.
14. Задихайло Д. Д. Правове регулювання економ1чних вщносин: реформування законодавчого забезпечення / Д. Д. Задихайло // В1сник Нацюнального ушверситету «Юридична академ1я Украши 1меш Ярослава Мудрого». Сер1я: Економ1чна теор1я та право. - 2014. - № 2 (17). - С. 179-188.
15. Задихайло Д. Д. Кабшет М1тстр1в Украши як суб'ект економ1чно1 системи: конститу-цшно-правов1 засади : монограф1я / Д. Д. Задихайло ; НАПрН Украши, НД! держ. буд. та м1сц. самовряд. - Харюв : Юрайт, 2013. - 192 с.
16. Задихайло Д. В. Окрем1 завдання оптим1зацп правового забезпечення господарських ввдносин / Д. В. Задихайло // В1сник Нацюнально1 академи правових наук Украши : зб. наук. праць. - 2014. - № 1 (76). - С. 121-130.
17. Скакун О. Ф. Етапи становлення «економжи права» як науково! та навчально! дисци-плши в крашах свиу i сучасне формування «економ1чного права» в Укра'М та Росп / О. Ф. Скакун // В1снпк Нацюнального ушверситету «Юридична академ1я Украши 1меш Ярослава Мудрого». Сер1я: Економ1чна теор1я та право : зб. наук. праць. - 2013. - № 1 (12). - С. 120-128.
References:
1. Haustova, M.G. (2013). Tendencii' rozvytku prava v umovah globalizacii'. Problemy zakon-nosti, issue 124, 3-15 [in Ukrainian].
2. Nersesjanc, V.S. (2005). Processy universalizacii prava i gosudarstva v globalizirujushhemsja mire. Gosudarstvo i pravo, 5, 36-53 [in Russian].
3. Zadyhajlo, D.V. (2010). Kodyfikacija innovacijnogo zakonodavstva: okremi konceptual'no-pra-vovi pidhody Visnyk Akademii' pravovyh nauk Ukrai'ny, 4 (63), 177-185 [in Ukrainian].
4. Tytova, N. I. (1995). Agrarne zakonodavstvo Ukrai'ny Pravo Ukrai'ny, 1, 6-9 [in Ukrainian].
5. Janchuk, V. Z., Andrejcev, V.I., Vasyljuk, S.F. et al. (2000). Agrarne pravo Ukrai'ny V. Z. Jan-chuk (Ed.). 2-e vyd., pererob. ta dop. Kiev: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
6. Semchyk, V.I., Stretovych V.M., Pogribnyj, O.O. et al. (1998). Agrarne zakonodavstvo Ukrai'ny: problemy efektyvnosti. V. I. Semchyka (Ed). - Kiev: Nauk. dumka [in Ukrainian].
7. Zadyhajlo, D.V. (2012). Ekonomichna systema jak organichnyj ob'jekt zakonodavchogo zabez-pechennja. Visnyk Akademii' pravovyh nauk Ukrai'ny, 4 (71), 210-221 [in Ukrainian].
8. Olefir, A.O. (2012). Do pytannja vdoskonalennja derzhavnogo reguljuvannja gospodars'kyh vidnosyn v ohoroni zdorov'ja. Teorija i praktyka pravoznavstva. issue 1 (2). tlow.nlu.edu.ua. Retrived from: http://tlow.nlu.edu.ua/ [in Ukrainian].
9. Zadyhajlo, D.V. (2012). Gospodars'ko-pravove zabezpechennja ekonomichnoi' polityky der-zhavy Kharkiv: Jurajt, 430-454 [in Ukrainian].
10. Zadyhajlo, D.V. (2013). Procesy koncentracii' kapitalu v ekonomici Ukrai'ny (gosp-odars'ko-pravovi pozycii'). In: Zasoby ta mehanizmy gospodars'ko-pravovogo reguljuvannja. Kharkiv: Jurajt, vol. 3, 8-45 [in Ukrainian].
11. Zadyhajlo, D.V. (2013). Ekonomichna polityka derzhavy v systemi pravovogo i zakonod-avchogo zabezpechennja. D.V. Zadyhajlo (Ed.). Visnyk Akademii' pravovyh nauk Ukrai'ny, 3 (74), 214-221 [in Ukrainian].
12. Zadyhajlo, D.D. (2010). Regional'na polityka derzhavy: formuvannja pravovogo mehanizmu realizacii'. Visnyk Nacional'noi' jurydychnoi' akademii' Ukrai'ny imeni Jaroslava Mudrogo. Serija: Ekonomichna teorija ta pravo, 1, 166-174 [in Ukrainian].
13. Zadyhajlo, D.D. (2014). Teoretychni aspekt y konstytucijno-pravovogo zabezpechennja dijal'nosti derzhavy v ekonomichnij sferi. Visnyk Nacional'nogo universytetu «Jurydychna akadem-ija Ukrai'ny imeni Jaroslava Mudrogo». Serija: Ekonomichna teorija ta pravo, 1 (16), 170-179 [in Ukrainian].
14. Zadyhajlo, D.D. (2014). Pravove reguljuvannja ekonomichnyh vidnosyn: reformuvan-nja zakonodavchogo zabezpecennja. Visnyk Nacional'nogo universytetu «Jurydychna akadem-ija Ukrai'ny imeni Jaroslava Mudrogo». Serija: Ekonomichna teorija ta pravo, 2 (17), 179-188 [in Ukrainian].
15. Zadyhajlo, D.D. (2013). Kabinet Ministriv Ukrai'ny jak sub'jekt ekonomichnoi' systemy: kon-stytucijno-pravovi zasady. Kharkiv: Jurajt [in Ukrainian].
16. Zadyhajlo, D.V. (2014). Okremi zavdannja optymizacii' pravovogo zabezpechennja gospodars'kyh vidnosyn. Visnyk Nacional'noi' akademii' pravovyh nauk Ukrai'ny, 1 (76), 121-130 [in Ukrainian].
17. Skakun, O.F. (2013). Etapy stanovlennja «ekonomiky prava» jak naukovoi' ta navchal'noi' dyscypliny v krai'nah svitu i suchasne formuvannja «ekonomichnogo prava» v Ukrai'ni ta Rosii'. Visnyk Nacional'nogo universytetu «Jurydychna akademija Ukrai'ny imeni Jaroslava Mudrogo». Serija: Ekonomichna teorija ta pravo, 1 (12), 120-128 [in Ukrainian].
Ostapenko Y. I., Candidate of Legal Sciences, Assistant Lecturer of Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4033-5927
«Economic rights» as a result of the makrosystemth process in the law: formulation of the problem
The article analyzes the dynamic development of legislation in the field of economic relations is matched to structural transformation in the law, and therefore the law, and legislation is organically linked. As a consequence, become structurally tumors in the legal system as a key emerging trend of improving its evolyutsinuvannya. In this sense, the normative legal provision of economic relations -is a complete standalone system, it is appropriate to determine as the only legal complex object. It is established that it is considering systematic in identifying major and minor aspects of the legal functioning of the economic system we can talk about high efficiency of legal regulation of the global economic
system. Proved that despite the complex hierarchical nature of relations in the economic system that tends to continuing specialization of its components, ensuring the interaction of all elements of the structure and output of its operation to set general parameters requires an integrative, holistic, coherent with the legal system and legal support in adequate to the problem of this magnitude format.
Now the scientific legal literature began to explore some categorical concepts, some substantive mechanisms for the enhancement of the conceptual level that can be regarded as approval beliefs and understanding of the separation of such jurisprudence as Economic Law of Ukraine [1-11]. The rich have paid attention to this issue and scientists of Kharkiv Donetsk schools of law, namely:, D. V. Zadyhaylo, D. D. Zadyhaylo, V. S. Milash, V. A. Ustymenko and others. Also, this perspective was a range of scientific interests of Kiev and Odessa schools, namely A. M. Vinnik, O. P. Podtserkovnyy, V. S. Shcherbina and others. In the former Soviet Union it examined: A. Alpatov, G. Velyanovskyy, G. Balsevich, M. Odintsov, V. Tambovtsev and others. However, scientists have not paid sufficient attention, and the very conceptual analysis of the category of «economic rights» as a separate legal phenomenon, that conceptual device was left outside the research, also identified and place of the term «economic law» in the legal space as required result Sociodynamics the mechanism legislation. However, usually focuses on individual fragments relationship functioning economic system creating categorical apparatus required for each. It should be added that often because of certain circumstances their views do not correspond to modern realities, because the dynamics of economic relations for ten years - big time. In view of the above it can be stated that the question of integrative processes of legislation on economic issues, the impact of international standards on the process of modernization of national economic legislation and determine their role in it as a whole are not defined.
Consideration of this issue is caused by lack of conceptual apparatus legislation Ukraine of terms such as «economic system» and «economic law». In addition, the domestic legislation is not developed a mechanism to ensure the development of the latter, which operates successfully operates a modern legal systems of the world. Given this, we can state that the need to adapt Ukrainian legal doctrine to the European legal system is in the legal functioning of the economic system of our country, because the design of economic law as a science and discipline will solve the problem of mismatch economic and legal point of view, a holistic concept relations state of law and Economics. Emphasize that while this gap is not eliminated, that remain unsettled some legal aspects of the existing conceptual mechanism of legal support economic system is inadequate. In addition, should agree on the basic provisions of legislation on regulation of relevant relations with foreign countries, to achieve the level of economic indicators sought legal opinion and national general our country.
The article is the rationale for the legislative and legal consolidation of the concept of «economic law» as a structural system neoplasms legislation and establishing a comprehensive nature of the institution as a whole legal complex object in the legal system and functional state's influence on him.
Axiomatic is provision for a close dialectical relationship between economic and legal systems. Even in the XVIII century, Adam Smith (author of «The Wealth of Nations» and the phrase «life, liberty and property») pondered the economic consequences of the establishment «of mercantile laws». Along with Smith and other philosophers saw the relationship between economics and law. On this occasion expressed their thoughts and «father of communism» - Karl Marx.
However, in today's issue of legal compliance to ensure economic relations existing forms of their implementation is complex and multifaceted and has a corresponding character. First of all, this is due to globalization of economic processes, the growing role and importance of public international economic law and private international law in the establishment and regulation of foreign economic relations, which play a large share in the global and national GDP. Thus, the emerging global economic right, which may be partly represented the concept LEX mercantoria. However, in internal legislation of the update is kompleknyh a number of industries that are designed to overcome industry barriers to legal provision of economic relations.
The fact is of course that the relationships that are part of the category of «economic system» extremely ambitious and go beyond their own business, tax, natural resource and other sectors zakonodas-
tva. An important factor marker while solving the problem of inter-sectoral barriers is the need for clear and understandable state of economic, including industrial or agricultural policy. Clearly, implementation of this policy occurs within the array of relations in the economic system, and therefore includes a comprehensive, systemic use of state-legal means of influencing the behavior of economic relations, in particular economic entities, local communities, employees, investors, consumers etc...
Thus it is necessary a certain legal unification of the whole arsenal of different-legal instruments. Yes, this formulation of questions, answers attempt to form such a category as an economic right - the integrative result of independent development of its industry components.
1. The economic system is a complex set of social relations of production that ensure economic activities on certain principles of coordination between the participants and subjects of economy in the dominant way to distribute the results of its operations, determining the degree of efficiency of the national economy. Thus, the economic system as a whole set of economic relations should be represented as a single object of legal regulation, because it is a sign of «whole nature» of the latter, which is inherent in any system, its operation logically implies the interaction of all elements by « self-regulation «of all systemically important ties between these elements and therefore obligatory to talk about the development of a single legal model for organizing economic relations in general.
2. In modern terms of structuring the legal system and legislation are distributed between the individual sectors. Some of them are homogeneous by private law or public-legal nature, such as the civil law or the finance law, the while law others are complex the hospodarske law, the agricultural law, the environmental (natural resource) law. However, the structure of the said areas of the economic law as a separate category is not saying.
3. The need for the formation of just such regulatory structural macro grounded weight increasing economic sphere as integral object of social management-for: 1) implementation of a unified economic policy; 2) the macroeconomic state regulation; 3) external influences on the national economy due to the implementation of the economic policy of other states, international economic organizations, the impact kon'yuktury foreign markets; 4) the need to implement (incentives) universal properties of the national economy as such. For example - providing innovative character of economic development, the introduction of alternative energy as the dominant source of energy, the implementation of restructuring the national economy, overcoming depression and economic degradation regions and so on.
4. The possibility and feasibility of forming such superkompleksu the right to an economic right may also grounded bute legal and technical aspects of constitutional and legal support: 1) although fragmented, but overall the nature of the constitutional and legal regulation of economic relations; 2) fixation general legal economic values - objects of constitutional and legal regulation (economic security, constitutional economic order, economic diversity, etc.); 3) if the text of the Basic Law and the common values of the components overall, defining of competence load state authorities, in particular: a) the Verkhovna Rada of Ukraine on objects of legal regulation referred to in Article 92 of the Constitution of Ukraine, namely the use of natural resources, the exclusive ( maritime) economic zone and the continental shelf, the space exploration organization and operation of energy, transportation and communications, the legal regime of property rights, legal principles and guarantees of entrepreneur-ship, rules of competition and antitrust rules, principles of foreign relations, foreign trade, customs, etc.; b) The Cabinet of Ministers of Ukraine - the functions of the Government to ensure the functioning of the economic system listed in Article 116 of the Constitution of Ukraine, for example, develops and implements national programs of economic, scientific, technical, social and cultural development of Ukraine, ensures equal conditions of development of all forms of ownership; carries out management of state property in accordance with law; c) general economic content and nature of the competence of certain public authorities such as the NBU, AMC and others.
Keywords: economic legislation system of economic law; economic law; macro-economic legislation; the subject of economic law.
Надшшла до редколегп 06.06.2016 р.
