CC BY
19
УДК 332.628
О.В. КАМНЕЦЬКА,
acnipaHT, Нацональний унверситет боресурсв i природокористування Украни
Економ1чн1 теорп добробуту як основа ефективност та справедливост суспiльнoгo рoзпoдiлу земельних ресурЫв
В cTaTTi досл'щжен теоретичн особливост eкoнoмiчнol сутност та природи формування добробуту як основи ефективност та справедливост суспльного розподлу земельних ресурсв. Про-анал'зован рол '1 держави, приватного сектору та громадськост у формуванн добробуту для зем-левласниюв та землекористувачв.
Ключовi слова: економ'мна теор'я, добробут, ефективнсть, суспльний розпод^л, земельн ресурси.
О.В. КАМИНЕЦКАЯ,
аспирант, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Экономическая теория благосостояния как основа эффективности и справедливости общественного разделения земельных ресурсов
В статье исследованы теоретические особенности экономической сущности и природы формирования благосостояния как основы эффективности и справедливости общественного разделения земельных ресурсов. Проанализированы роли государства, частного сектора и общественности в формировании благосостояния для землевладельцев и землепользователей.
Ключевые слова: экономическая теория, благосостояние, эффективность, общественное разделение, земельные ресурсы.
O. KAMINETSKA,
aspirant, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Economic theory of wellness as a basis of efficiency and justice of public separation of land resources
In the article the theoretical features of the economic essence and the nature of welfare formation as the basis for efficiency and equity of the social division of land resources are explored. The roles of the state, the private sector and the public in shaping welfare for landowners and land users are analyzed.
Keywords: economic theory, wellness, efficiency, social division, land resources.
Постановка проблеми. В умовах реалюацп' со-ц1ально-ор1ентовано! стратеги розвитку, коли од-ыею з найважлив0их цтьових завдань е досяг-нення в Укра'н европейських та загальносвп"ових стандарта життя у вск сферах, питання про не-обхщнють вдосконалення пщходю до оцЫки соцг ально-економнного становища населення мае особливу актуальнють i значимють. Природною основною стьськогосподарського виробництва е земельн ресурси. Правильне !х використання до-зволяе вир0увати проблеми продовольчого по-стачання населення, пщвищувати його добробут, забезпечувати со^альну стабтьнють в сусптьствк Теорiя добробуту в сучасному розумЫы мае багато Ытерпретафй. Багато науков^в-дослщ-ниюв мали на мет вир0ення проблеми добробуту як сусптьного так i Ыдивщуального в рiзних аспектах та пщ рiзним кутом зору.
Розподт земельних ресурсiв при рiзних еконо-мiчних системах завжди мае сво! недолiки. «1де-альним» певно мае бути такий розподт земельних ресурсв, при якому найкращим чином використан вс можливостi цих ресурсiв в Ытересах добробуту суспiльства. Це означае, що земельнi ресурси по-винн бути, по-перше, розподiленi ефективно, тоб-то так, щоб суспiльство отримувало вщ них макси-мальну сумарну користь, i, по-друге, вони повинн бути справедливо розподiленi мiж людьми.
Aналiз досл'!джень i пyблiкацiй з проблеми. Питаннями економiчних теор^ добробуту присвяченi працi багатьох провщних еконо-мiстiв свiту таю як А. Атюнсон, Г. Дал^ Дж. Кобб, С. Колм, В. Нордгауз, А. Пгу, П. Самуельсон, А. Сен, Дж. ТобЫ та Ыших. Вивченню суспiльного та Ыдивщуального добробуту, дослiдженню якос-тi та рiвня життя населення присвятили сво! на-
66 Формування ринкових вщносин в УкраУы №2 (189)/2017
© О.В. КАМНЕЦЬКА, 2017
уков1 прац багато украТнських вчених. Серед них Т. Юр'ян, Е. Л^анова, В. Мандибура, Л. НоздрЫа, А. Ревенко, С. Пирожков, Г. Филюк, М. Шаповал та ¡ншк 0днак, ¡ доел науковцями не запропоно-вано доетатньо ефективного алгоритму еуепть-ного розподту земельних рееуре¡в.
Метою статт! е доел¡дження теоретичних оео-бливоетей економнно! еутноет¡ та природи фор-мування добробуту як оенови ефективноет та еправедливоет еуеп¡льного розпод¡лу земельних рееурею а також анал¡з рол¡ держави, приватного еектору та громадеькоет у формуванн добробуту для землевлаениюв та землекориетувач¡в.
Виклад основного материалу.
Словник еучаено! економнно! теорм Макм¡ллана пропонуе наетупне визначення теорм добробуту: «Економнна теор¡я добробуту - це наука про те, як економнний уетр^ впливае на добробут член¡в еуеп¡льетва». Центральне м¡еце в теорм добробуту займають концепцм розподту дохода. В умовах доеконало! конкуренцм розпод¡л зд¡йенюeтьея таким чином, що граничний дох¡д, дютаетьея влае-нику кожного фактора виробництва, дор^нюе граничному продукту даного чинника. При наяв-ноет¡ вад ринку це вщповщнють порушуетьея. Юн-цевий розподт доход¡в, як правило, ¡етотно вщрю-няетьея в¡д первинного (рие. 1.).
0еновна причина полягае в перерозподтьч^ д¡яльноет¡ держави. У рол¡ безпоеередых об'eкт¡в пеперерозпод¡лу можуть виетупати: 1) доходи; 2) ф^ичний ¡ грошовий кап¡тал як фактор виробництва; 3) економны можливоет¡. В юнцевому ра-хунку, перерозпод¡льча д¡яльн¡еть держави обер-таетьея перерозпод¡лом доход¡в.
Добробут, будучи категорию екладною, вклю-чае в еебе результати р¡зних залежноетей в ео-ц¡ально-економ¡чному житт¡ еуептьетва. Його кориен¡еть для еуеп¡льетва ¡ конкретних ¡ндив¡д¡в не може визначатиея одним якимоеь показни-ком (наприклад, доходи на душу наеелення, об-чиелен в¡д ВВП) [1].
З переходом до ринкових умов гоеподарюван-ня ¡ етруктурно! перебудови економки в краТнах колишнього еоц¡ал¡етичного табору вщбулиеь еуттeв¡ зм¡ни в р^них еферах життeд¡яльноет¡ людини. Зокрема, змЫилиея р¡вень економнно-го виробництва, мотивацт прац¡, величина дохо-д¡в наеелення, методи розподту ¡ перерозпод¡лу еуептьних благ тощо.
Деяк¡ з цих та ¡нших зм¡н п¡деилювалиеь чи були окремо епричинен¡ кризами, як накотилиеь на ц¡ краТни. Вказан¡ чинники вплинули на добробут домогоеподаретв цих краТн, диференц¡ац¡ю до-ход¡в Тхнього наеелення, !х економнне зроетан-ня тощо. 0днак, незважаючи на глобал^ацщ яка притаманна еучаеному ев^у, в кожн¡й кра!ы ц процееи в¡дбувалиея по евоему.
Причинами цих вщмЫноетей були р¡зн¡ етарто-в¡ умови кожно! держави, ТТ регулятивна пол¡тика, ментал¡тет наеелення та ¡н. В результат¡, на еьо-годн¡шн¡й день р¡вень добробуту наеелення в одый кран в¡др¡зняeтьея вщ цього р¡вня в ¡нш¡й кран [2].
У в¡тчизнян¡й економ¡чн¡й лп"ерат^ найчает¡ше розглядаютьея окрем¡ концепцм теорм добробуту без !х еиетемним викладу ¡ лопчно! взаемодм та зв'язку. Це обумовлено тим, що дана галузь еко-номнного знання не е монотеорщ а екладаетьея з безл¡ч¡ р^норщних них г¡потез, концепц¡й, теор¡й:
Первинний розподш доход!в в економ!чнш систеш, яка побудована на бaзi добровольного обмшу, визначаеться д1ею ринкових сил
Перерозподш (кшцевий розподш) пов'язаних з1 стягненням податюв, постачанням суспшьних благ, здшененням грошових виплат, розподшом окремих приватних благ в натуральнш форм!
Добровшьний - приватна благодштсть
Цшеспрямований - виплата допомоги тим хто мае потребу за рахунок податив з заможно! частини населения
Навмисний - при розмщенш податкового навантаження для фшансування виробництва суспшьних благ
Рисунок 1. Класиф\кац\я первинного \ к\нцевого розпод\лу доход\в
мapжiнaлiстськoí' тeopiï iндивiдyaльнoгo дoбpoбy-ту, мapшaллiaнcкoй тeopiï дoбpoбyтy, тeopiï era-нoмiчнoï oптимaльнocтi ^peTO, тeopiï «пpoвaлiв» pинкy Пiгy, кoнцeпцiï «функцГ( cycпiльнoгo дoбpo-буту» Бepгcoнa i Caмyeльcoнa, тeopiï cycпiльнoгo вибopy Б'юкeнeнa, тeopiï пpoвaлiв дepжaви тoщo.
Boни cтвopювaлиcя в piзнi icтopичнi пepio-ди, piзними вчeними i висв^люють piзнi a^e^ ти фopмyвaння iндивiдyaльнoгo i сyспiльнoгo дo-бpoбyтy. He мoжнa нe вiдзнaчити вeличeзний пiзнaвaльний тa нayкoвий пoтeнцiaл ^eï тeopiï. Бiльшiсть вiдкpиттiв в oстaннi дeсятилiття зpo-блeнi сaмe в дaнiй гaлyзi eкoнoмiчнoï нayки [3].
Людствo, як i oкpeмa людинa, зaвжди пpaгнyлo дo дoсягнeння дoбpoбyтy. Ужe в iдeяx paнньoгo yтoпiчнoгo сoцiaлiзмy знищeння пpивaтнoï влaс-нoстi, зpiвняльний poзпoдiл i пoвнa peглaмeн-тaцiя сyспiльнoгo життя poзглядaлися як yмoвa дoсягнeння зaгaльнoгo щaстя. Ha думку пpeд-стaвникiв дaнoгo вчeння, людинa нeщaсливa тому, щo вiдчyвa8 зaздpiсть дo бiльш щaсливoгo сyсiдa. А знищити зaздpiсть мoжнa тiльки oдним шляxoм - зpoбити всix oднaкoвими [4].
Зaxiднa тeopiя дoбpoбyтy iндивiдa i сyспiльствa пpoйшлa pяд eтaпiв. Ha пepшoмy eтaпi А. Cмiт сфopмyлювaв зaлeжнiсть сyспiльнoгo дoбpoбy-ту вiд: 1) юль^ст piчнoгo пpoдyктy пpaцi i числa спoживaчiв; 2) дoсягнyтoгo в сyспiльствi вiдпo-вiднoстi спoживaння piчнoгo пpoдyктy пoтpeбaм спoживaчiв. У зaгaльнoмy виглядi мoжнa скaзa-ти, щo А. Cмiт пoстaвив дoбpoбyт в зaлeжнiсть вiд пpoдyктивнoстi сyспiльнoï пpaцi i йoгo пpoпopцiй-нoстi пoтpeбaм.
Bитoки сyчaсниx тeopiй дoбpoбyтy слiд шу^ти в yтилiтapизмi - eтичнoï тeopiï, якa визнa8 кopис-нiсть вчинку кpитepi8м йoгo мopaльнoстi. Зaснo-внигам цieï тeopiï з'явився aнглiйський ф^^ф I. Бeнтaм (174B - 1B32), який ввaжaв, щo y ф^-сoфiï нeмa8 бiльш дoстoйнoгo зaняття, aнiж нa-дaвaти пiдтpимкy eкoнoмiцi пoвсякдeннoмy життi. Meтoю бyдь-якoï люд^га'!' дГ( Бeнтaм пpoгoлoсив дoбpoбyт. ^œe, нa думку Бeнтaмa, eдинoю унг вepсaльнoю гpoмaдськoю нayкoю пoвиннa CTa™ «eвдeмoнiкa» - нayкa дoсягнeння дoбpoбyтy.
Зa MOÏ^ eкoнoмiчним пoглядaм B. ^peTO (1B4B - 1923) мoжнa вiднeсти дo пpeдстaвни-кiв Лoзaнськoï' eкoнoмiчнoï шкoли. Як i Baльpaс, Пapeтo ввaжaв пoлiтичнy eкoнoмiю свoepiднoю мexaнiкoю, якa poзкpивa8 пpoцeси eкoнoмiч-ниx взa8мoдiй нa oснoвi тeopií' piвнoвaги. Ha йoгo
думку, дaнa нayкa пoвиннa дoслiджyвaти мexa-ызм, який встaнoвлюe piвнoвaгy мiж пoтpeбaми людeй i oбмeжeними зaсoбaми ïx зaдoвoлeння.
Пpoблeмaм дoслiджeння дoбpoбyтy бyлa пpисвя-чeнa poбoтa iншoгo виднoгo aнглiйськoгo eкoнo-мiстa, пpeдстaвникa кeмбpiджськoï' шкoли А.Пигу (1B77 - 1959), книга якoгo «Eкoнoмiчнa тeopiя дoбpoбyтy» вийшлa в свiт в 1924 p. MeTOrci свoгo дoслiджeння Пгу пoстaвив poзpoбкy пpaктичнo-гo iнстpyмeнтapiю для зaбeзпeчeння дoбpoбyтy нa oснoвi eлeмeнтiв нeoклaсичнoí' тeopií': тeopií' спaд-нoí' гpaничнoí' кopиснoстi, сyб'8ктивнo-псиxoлoгiч-нoгo пiдxoдy в oцiнцi блaг i пpинципy yтилiтapизмy. Moжнa з пoвним пpaвoм скaзaти, щo Пiгy зaвep-шив ствopeння нeoклaсичнoí' тeopií' дoбpoбyтy.
Biдoмий aнглiйський iнститyцioнaлiст Дж.А. to6-сoн нa пepшe мiсцe стaвив iндивiдyaльний дoбpo-бут, визнaчaючи йoгo кpитepií' з тoчки зopy Ыди-вiдyaльнoгo здopoв'я, який пepeдбaчae гapмoнiю фiзичнoí' i poзyмoвoí' дiяльнoстi. Зaбeзпeчeння гpoмaдськoгo дoбpoбyтy вiн пoклaдaв нa дepжaвy.
У щe бiльшiй мipi вплив дepжaви нa iндивiдy-aльний i сyспiльний дoбpoбyт пiдкpeслю8 тeopiя Дж. M. Keйнсa. Дepжaвa, впливaючи свoeю мa-кpoeкoнoмiчнoю пoлiтикoю нa piвeнь зaйнятoс-тi peсypсiв i нaцioнaльнoгo дoxoдy, визнaчa8 тим ммим i piвeнь дoбpoбyтy. Keйнсiaнствo в пeвнoмy сeнсi пoвepнyлoся дo aнaлiзy дoбpoбyтy з гpoмaд-ськиx пoзицiй, щo бyлo xapaктepнo для А. Cмiтa. Öe висyнyлo нa aвaнсцeнy пpoблeмy спiввiднo-шeння iндивiдyaльнoгo тa сyспiльнoгo дoбpoбyтy, якa poзpoблялaся пpoвiдними зaxiдними eкoнo-мiстaми А. Бepгсoнoм, лaypeaтaми Hoбeлiвськoí' пpeмií' K. Eppoy, П. Caмyeльсoнoм i iн.
Ha думку K. Eppoy, пpийняття гpoмaдськoгo pi-шeння вимaгae стaлoстi систeми пepeвaг, пepeд-бaчa8 вибip мж вiдoмими сyспiльствy aльтep-нaтивaми. Üднe з циx yмoв зaвжди пopyшyeться (нaпpиклaд, пpи виpiшeннi питaння гoлoсyвaнням). Eppoy зaзнaчив, щo oскiльки в сyспiльствi iснy8 зi-ткнeння ^epe^, виpiшeння питaнь тeopií' eкoнo-мiчнoгo дoбpoбyтy мoжнa шyкaти зa дoпoмoгoю тeopií' iгop. Iнший пiдxiд дo тeopií' дoбpoбyтy - цe пщ-xiд П. Caмyeльсoнa, a тaкoж Бepгсoнa i Лaнгe.
Teopeми зaгaльнoгo дoбpoбyтy П. Caмyeльсo-нa зaснoвaнi нa poбoтi А. Бepгсoнa. Ha думку Caмy-eльсoнa, з функц^( кopиснoстi мoжнa вивeсти iндeкс цЫ нa спoживчi тoвapи, тaк як oднaкoвa eлaстич-нiсть пoпитy вщ дoxoдiв мaлoймoвipнa. Фyнкцiя дo-бpoбyтy нe вкaзyвaлa нa oбoв'язкoвiсть вибopy oд-
нoгo з мoжливиx стaнiв сyспiльствa, aлe пoкaзyвaлa пepeвaгy oднiй си^цй з дeкiлькox. Дoбpoбyт poз-глядaлoся як мaксимiзaцiя спiввiднoшeнь «^mpa-ти - випуск». Taк як фyнкцiя дoбpoбyтy Caмyeльсoнa пoкaзyвaлa мoжливiсть пopiвняння кopиснoстi блaг для piзниx спoживaчiв, вoнa сyпepeчилa думгам Ы-шиx тeopeтикiв, якi ввaжaють, щo пoтpiбнo виpoби-ти ттьки кpитepiй змiни дoбpoбyтy. Пpиклaдaми зa-стoсyвaння тeopiï дoбpoбyтy Caмyeльсoнa ^yxa^ пpoблeми дepжaвниx витpaт i мiжнapoднoï TOp^-лi. Tyт виxoдять з пpинципy, щo бiльшe зaвжди кpa-щe мeншoгo. Biднoснo виpoбництвa цe дa8 виpoб-ничу фyнкцiю витpaт i випуску, щoдo iндивiдyaльнoгo пpoпoзицiï i пoпитy цe дoзвoля8 пpиpiвняти вiднo-шeння гpaничниx кopиснoстeй ^6O гpaничнy нopмy зaмiннoстi) вiдпoвiднoгo нopмaтивнoгo кoeфiцi8нтy пepeтвopeння y виpoбничiй функцм'.
B peзyльтaтi oтpимy8мo систeмy piвнянь з ïx числoм, мeншим, ыж числo змiнниx, нa к — 1 ^e к - числo Ыдиврв).
Caмyeльсoн пpaгнyв знaйти фyнкцiю дoбpoбy-ту сyспiльствa, щo пpeдстaвляe вeктop k фyнкцiй iндивiдyaльнoï кopиснoстi
W = W{UbU2,....,Uk) (1)
дe W - пopядкoвa фyнкцiя пoдiбнo всix функ-ц^ iндивiдyaльнoï кopиснoстi U (i = 1, 2, 3,.., k), щo встaнoвлюe пoслiдoвний спiльний гpoмaдський пopядoк всix мoжливиx ситyaцiй.
Caмyeльсoн xapaктepизye фyнкцiю W як eтичнe пepeкoнaння всix дoбpoзичливиx людeй. Koжнa Ui зaлeжить вiд iндивiдyaльнoгo спoживaння i пpo-пoзицiï |'м пoслyг. B^cyme (к — 1) piвнянь склaдa-ються, виxoдячи з yмoв мaксимiзaцiï W зa yмoви
пiдпopядкyвaння oбмeжeнням, щo нaклaдaють-ся iншими piвняннями систeми. Для oптимyмy в тeopiï eкoнoмiчнoгo дoбpoбyтy пoтpiбнo тiльки тe, щoб W бyлa зaдaнoю фунщею (xoчa б i пopядкo-вoю) - визнaчeнoï з тoчнiстю дo зpoстaючoгo мo-нoтoннoгo пepeтвopeння. He oбoв'язкoвo piвнiсть aбo спiввiднoшeння oкpeмиx Ui, a тaкoж ïx пщсу-мoк (yкpyпнeння) y фopмy типу.
Taким чинoм, y всix нoвиx тeндeнцiяx зaxiднoï нayки визнa8ться, щo в peзyльтaтi poзшиpeння iндивiдyaльниx мoжливoстeй в кiнцi XX ст. o^o-вним i гoлoвним джepeлoм сyспiльниx пepeтвo-peнь стa8 iндивiд, a iндивiдyaльний дoбpoбyт ви-сyвa8ться в ягаст фyндaмeнтaльнoï пpoблeми сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy.
Üскiльки iндивiд aктивнo впливa8 нa життя, ви-являючи нaпpямки сyспiльнoгo пpoгpeсy, гoлo-вним oбoв'язкoм сyспiльствa стae винaгopoдy iн-дивiдyaльнoï iнiцiaтиви, кoнтpoль зa мipoю пpaцi i мipoю спoживaння.
Aнaлiтичний нaпpям в зaxiднiй eкoнoмiчнiй нa-yцi - eкoнoмiкa дoбpoбyтy - лoкaлiзy8 eкoнoмiч-нi, сyспiльнi тa пoлiтичнi дeтepмiнaнти дoсягнeнь цивiлiзaцiï. Toчний, мoдeльний тип мислeння, зa-гaльний для aвтopiв бiльшoстi aнaлiзoвaниx po-бiт, пoки щo нe ввiйшoв в пpaктикy вiтчизняниx eкoнoмiстiв-тeopeтикiв, щo визнaчae вщсутнють пpaктичнoï нaцiлeнoстi, фyнкцioнaльниx зaлeж-нoстeй, peкoмeндaцiй.
Гoлoвним питaнням тeopiï дoбpoбyт■y в yмoвax pинкoвиx зeмeльниx вiднoсин е eкoнoмiчнa oпти-мiзaцiя, яга poзyмi8ться як мaксимaльнa пpoдyк-тивнють витpaт пpaцi, дoсяжнa пpи paцioнaльнoмy
iE
-ix
РЕСУРСНЫЙ
П1ДХ1Д до вивчення cycninbHoro добробуту
КОМПЛЕКСНИИ ПЩХЩ до вивчення суспшьного добробуту
ÏL
споживчии гпдхтд
до вивчення суспшьного добробуту
Виробництво Розподш —► 06míh —► Споживання
Загальноекононачний вщтворювальний пщхщ
Pиcyнoк 2. Фopмyвaння кoмплeкcнoгo пiдxoдy дo вивчeння дoбpoбyтy нa ocнoвi зacтocy-вaння вiдтвopювaльнoгo пiдxoдy
викopистaннi зeмeльниx pecyp^. У тoчцi oптимy-му пpoдyктивнi сили спoлyчaються з сyмoю пo-тpeб, виpoбничий пoтeнцiaл вiдпoвiдa8 спoжив-чoмy пoтeнцiaлy. Bичepпaння всix виpoбничиx мoжливoстeй i нaсичeння пoтpeб в^ члeнiв сус-пiльствa ввaжaються oзнaкoю oптимyмy. Peзyль-тaтoм oптимiзaцií' е цiни, тaк як oцiнки - цe кoшти визнaчeння oптимaльнoгo стaнy eкoнoмiки. Era-нoмiкo-мaтeмaтичнa тeopiя, poзpoблeнa зaxiдни-ми i вiтчизняними eкoнoмiстaми-мaтeмaтикaми
(А. Kypнo, I. Гoссeн, T. Tюнeн, Л. Baльpaс, Дж. Хкс, П. Caмyeльсoн, А. Baльд, K. Eppoy, Ж. Дeбpe, Л. Maк-Keнзi, Д. Гeйл, А. Гpaнбepг, Л. Kaнтopoвич, B. Лiвшиць, B. Пoлтepoвич i iн.), пiдтвepджy8 нeoб-x^io^ pинкy, дeцeнтpaлiзaцií' [5].
Зв'язoк мiж вiдтвopювaльним пiдxoдoм дo ви-вчeння eкoнoмiчниx явищ i пiдxoдaми дo вивчeння пpoблeми дoбpoбyтy мoжнa вiдoбpaзити нa pис. 2.
Peсypсний пдащ дo вивчeння пpoблeми сус-пiльнoгo дoбpoбyтy зa дyмкoю A.C. Бpyсoвoï' тa
Iнcтитуцiйнe уявлeння eкoнoмiки дoбpoбуту i cуcпiльнoгo вибopу
Aвтop ^увдвий внecoк в iнcтитуцioнaльнe уявлeння cучacнoï тeopiï eкoнoмiки дoбpoбуту Peпpeзeнтaтивний iнcтитут (oпиc)
I. Бeнтaм yтилiтapистськe oбчислeння eкoнoмiчнoï свoбoди як «^иф-мeтики щaстя». yнiвepсaльний iндикaтop eфeктивнoстi eкoнoмiчнoï систeми - питoмa вaгa щaсливиx людeй Пpaвилo гeдoнiзмy як yнiвepсaльний peгyлятop eкoнoмiчнoï пoвeдiнки: мaк-симум зaдoвoлeння i мiнiмyм пpикpoщiв «тут i зapaз»
А. Ceн Aнaлiз poлi i взaeмoвпливy ключoвиx iнстpyмeнтaльниx свoбoд: пoлiтичниx свoбoд, eкoнoмiчниx i сoцiaльниx мoжливoстeй, гapaнтiй пpoзopoстi тa сoцiaльнoгo зaxистy. Дoкaз тeopeми нeмoжливoстi дoсягнeння oптимyмy дoбpo-буту пo Пapeтo i пiдтpимки iндивiдyaльниx свoбoд (тeopeмa нeмoжливoстi пapeтiaнскoгo лiбepaлa). Poзpoбкa кoнцeпцiï poзвиткy як пpoцeсy poзшиpeння peaльниx пpaв i свoбoд, якими кopистyються члeни сyспiльствa iнститyт визнaння oсoбистoï свoбoди: iснyють питaння, зa якими будь-який вибip будь-якoï людини мae ввaжaтися нaйкpaщим для сyспiльствa, нeзaлeжнo вiд думки Ы^и людeй
Дж.P. Хикс Bизнaчeння oптимaльнoï opгaнiзaцiï eкoнoмiчнoï ^CTe-ми сyспiльствa, «в якoï кoжeн iндивiд живe нaстiльки дo-бpe, нaскiльки цe мoжливo, зa yмoви, щo нiякa дoзвoлeнa peopгaнiзaцiя систeми нe пoгipшить стaнoвищe бyдь-якoгo ^rno^ iндивiдa». Пpи дaниx peсypсax i шкaлax пepeвaг бyдe iснyвaти нeвизнaчeнa кiлькiсть мoжливиx oптимyмiв, якi в^зняються oдин вiд oднoгo piзним poзпoдiлoм сyспiльнoгo бaгaтствa iнститyт eфeктивнoï eкoнoмiчнoï пoлiтики як пpa-вилo (нopмa) гамб^цм тpьox видiв yмoв oптимaльнoстi eкoнoмiчнoï систeми: гpaнич-ниx yмoв, yмoв стaбiльнoстi i зaгaльниx yмoв
K. Eppoy Peдyкцiя piвнiв eкoнoмiчнoï систeми дo iндивiдyaльнoгo, aбo нaнoeкoнoмiчним piвнeм. B yмoвax пoлiтичнoï систeми пpeдстaвницькиx дeмoкpa-тичниx iнститyтiв i мaсoвoгo сyспiльствa paцioнaльний сyспiльний вибip нe сyмiсний з iндивiдyaльнoю свoбoдoю Ыститут кoнкypeнтнoï piвнoвaги нa oснoвi взaeмoдiï pинкoвиx i нepинкoвиx мexaнiзмiв
A.B. Eтцioнi Poзpoбкa сoцioeкoнoмiки. Moдeль «eкoнoмiчнoï людини» зaснoвaнa нa дeoнтoлoгiчнiй eтицi, я^ пepeдбaчae, щo oцiнки пpoнизyють вчинки людeй, ïx нaмipи, вoни нeвiддiльнi вiд eтичниx нopм сyспiльствa, визнaчaються ними, вистyпaючи в poлi дeякoгo пpoтивaги eгoïстичним пoтягaм людини. B eтичнoмy мoдeлювaннi гoспoдapюючoгo сyб'eктa сyчaснoï pинкoвoï eкoнoмiки пepeдбaчaeться, щo Ыдивщи знaxo-дяться пiд впливoм двox oснoвниx нaбopiв фaктopiв - œo^ зaдoвoлeння i мopaльнoгo бopгy Ыститут eтичниx, сoцioкyльтypниx i куль-тypнo-iстopичниx oцiнoк як peгyлятopiв пoвeдiнки «Eкoнoмiчнoï людини»
Дж. Poyлс Poзpoбкa тeopiï eкoнoмiчнoï спpaвeдливoстi. B ягамусь пoчaткoвoмy стaнi iндивiди вибepyть тaкe сyспiльствo, якe бyдe вoлoдiти тaкi влaстивoстi: 1) кoжeн iндивiд oтpимae piвнi пpaвa нa мaксимaльнy oсoбистy свoбoдy, сyмiснy зi свoбoдoю Ы^и iндивiдiв; 2) всi нepiвнiсть в сyспiльствi мoжe бути peзyльтaтoм вiльнoï кoнкypeнцiï aбo мoжe ви-пpaвдoвyвaтися лишe нaстiльки, нaскiльки вoнo пpинoсить кopисть всiм члeнaм сyспiльствa iнститyт yтилiтapистськoгo (poyлсiaнськoгo) кoнтpaктy: пpaвилo мaксимaльнoï iндивiдyaльнoï бeзпeки i нeвiдчyджyвaнoгo пpaвa нa життя зa oднaкoвoï кiлькoстi свoбoд, дoxoдiв i дoбpoбyтy
М.Т. Ачiлова опираеться в основному на розгляд стадм виробництва в рамках вiдтворювального циклу, в зв'язку з чим в центрi уваги опиняються так iндикатори, як величина нацюнального дивiденду (А. Пiгу) або рiвень ВВП на душу населення (рис. 2).
Комплексний пщхщ мае на увазi вивчення добробуту з точки зору взаемозв'язку всiх основних ета-пiв циклу вiдтворення, як результат единого процесу створення, розподшу i споживання благ. Опосеред-ковано на це ж вказуе у сво!й роботi Л. Ерхард: «Куди легше дати кожному по великому шматку вщ великого, все зростаючого в сво'!х розмiрах, пирогу, ыж отримувати вигоду з суперечок про розподш маленького пирога, ось чому я вважаю незрiвнянно бшьш важливим домагатися множення добробуту шляхом експансм господарства, нiж розраховувати на те, що цей добробут може виникнути в результатi непотрiбних суперечок про iнший перерозподiл нацюнального продукту [6].
Репрезентативн Ыститути добробуту пов'язують в динамiчну систему громадянське суспшьство, економiку, полiтику i iндивiдуальну свободу як еле-менти единого цшого, знижуючи витрати тран-сакцiй за рахунок мирного вир0ення соцiальних конфлiктiв, впровадження контрактно! парадигми, вкорЫення норм толерантностi i взаемноси Ы-сталяцм нового iнституцiйного порядку (див. табл.).
1ндикатором економiчноí' ефективност со^аль-но-економiчноí' системи е зростання суспшьного добробуту, подаеться як сума чистих виграшiв всього населення (чистий виграш - це одержу-ванi вигоди господарюючим суб'ектом за мЫусом витрат, що складають його неминучi «жертви»). Виграш, так само як i «жертви», припускають аб-солютну або вiдносну грошову оцЫку [7].
Eкономiчна основа зростання i розвитку добробуту - об'ективна, але в цiй об'eктивностi присут-ня необхiднiсть активно! творчо! дiяльностi людей, !х цiлеспрямованостi в досягненн кращих резуль-татiв. Людям в цшому притаманне прагнення кра-
ще жити матерiально i духовно. Така якють життя не придумуеться, а задаеться вимогами со^аль-но-економiчного життя. Однак, системна оцЫ-ка добробуту цим не заюнчуеться. Надзвичайно важливо, що зростаючий добробут людей формуе зростаючi потреби економiчного розвитку. Тим самим утворюеться вiдтворювальна основа добробуту, тобто його стйкють i можливостi зростання.
Висновки
Таким чином, зд^снення земельно! полiтики пе-рерозподiлу земельних ресурсiв i со^альних гаран-тiй, що не пщривала б стимулiв економiчноí' актив-нос^ суб'eктiв земельних вiдносин, але при цьому утримувала в прийнятному дiапазонi рiвень життя всього населення, залишаеться однieю з ключових завдань сучасно! економiки природокористування.
Список використаних джерел
1. Електронний ресурс. Режим доступу: file:///C:/ Usens/HP/Downloads/blagosostoyanie-kak-sotsialno-ekonomicheskaya-kategoniya.pdf.
2. Електронний ресурс. Режим доступу: http://economics. opu.ua/files/anchive/2011/No1/149-158.pdf.
3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www. lib.csu.nu/vch/264/003.pdf
4. Електронний ресурс. Режим доступу: http:// bukvi.nu/ekonomika/ekonomteonia/osnovnye-teoneticheskie-polozheniya-i-obshhaya-xanaktenistika-ekonomicheskoj-teonii-blagosostoyaniya.html
5. Електронний ресурс. Режим доступу: http:// bukvi.nu/ekonomika/ekonomteonia/osnovnye-teoneticheskie-polozheniya-i-obshhaya-xanaktenistika-ekonomicheskoj-teonii-blagosostoyaniya.html
6. Jenhand L. Blagosostojanie dlja vseh [Welfare fon everybody]. Moscow: Business, 2001. 336 p., С. 34
7. Лавров И.В. Институты благосостояния: теория, методология, проблематика [Електронный ресурс]. - Режым доступа: http://cybenleninka.nu/anticle/n/instituty-blagosostoyaniya-teoniya-metodologiya-pnoblematika
