CC BY
13
ECOLOGICAL AND HYGIENIC ASSESSMENT OF HERBICIDES-INHIBITORS OF ACETOLACTATSINTETASE AND 4-HYDROXIPHENILPYRUVATEDIOXIGENASE
IN AGRICULTURAL PRACTICE
Antonenko A.M., Korshun M.M., Bardov V.G., Korshun O.M.
EKOnarO-nriCHIHHA OMIHKA 3ACTOCyBAHHfl rEPEIW - IHriEITOPIB AUETOnAKTATCMHTETA3M TA 4TIflPOKCMQEHIflnIPyBATflIOKCMrEHA3M
y CIflbCbKOMy TOCnOflAPCTBI
АНТОНЕНКО А.М., КОРШУН М.М., БАРДОВ В.Г., КОРШУН О.М.
1нститут ппени та екологií Нацiонального медичного ушверситету iM. О.О. Богомольця, м. Ки'|'в
УДК 613:632.954:633.15
Ключовi слова: гербщид, об'екти агроценозу, ппешчне нормування, екотоксикологiчний ризик.
останнi десятирiччя масштаби застосування хiмiчних засобiв захисту рослин у сшьському господарствi щорiчно зроста-ли та стали спiврозмiрними з обсягами використання мЫе-ральних добрив [1]. Тривале застосування пестицидов при-звело до того, що присутнють ix у навколишньому середови-rn,i перетворилася на постiйно дiючий антропогенний фактор. У зв'язку з цим здмснення жорсткого еколопчного контролю у практик застосування гербiцидiв стае важливим зав-данням [2].
Обов'язковим етапом ппе-нiчноí оцiнки нових пестицидiв е вивчення закономiрностей ix-ньоí поведiнки в об'ектах агроценозу у рiзниx Грунтово-icni-матичних умовах [3], що дае змогу встановити особливост íx мiграцií з Грунту до сумiжниx середовищ, оцшити ризики
для наземних екосистем та здоров'я населення, обГрунту-вати ппешчш нормативи та ре-гламенти застосування.
Важливе мiсце у процесах накопичення та мiграцií пести-цидiв в об'ектах агроценозу на-лежить Грунту та рослинам. Г"рунт як провщна ланка наземних екосистем може бути дже-релом вторинного забруд-нення сумiжниx середовищ: сiльськогосподарськоí сиро-вини, води поверхневих та пщземних джерел водопоста-чання, атмосферного пов^ря [4]. У рослинах може вщбува-тися накопичення токсикантiв та |'х бiоxiмiчна деградацiя, що мае важливе значення тд час визначення залишкових кть-костей пестицидiв у товарних частинах рослин i впливае на бюлопчну цiннiсть та токсико-лого-гiгiенiчнi характеристики сiльськогосподарськоí сирови-
ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА
ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГЕРБИЦИДОВ —
ИНГИБИТОРОВ АЦЕТОЛАКТАТСИНТЕТАЗЫ И
4-ГИДРОКСИФЕНИЛПИРУВАТДИОКСИГЕНАЗЫ
В СЕЛЬСКОМ ХОЗЯЙСТВЕ
Антоненко А.Н., Коршун М.М., Бардов В.Г.,
Коршун О.М.
Целью исследования была оценка потенциальной эколого-гигиенической опасности применения на посевах кукурузы новых гербицидов Стеллар, Аденго 465 SC и МайсТер Пауэр OD на основании изучения динамики остаточных количеств их действующих веществ топрамезона, изоксафлютола, тиенкарбазон-метила, форамсульфурона, йодсульфурон-метила натрия и антидота ципросульфамида в почве, растениях и зерне кукурузы. Материалы и методы. Натурные исследования проведены в течение 4-х вегетационных сезонов (2007-2010) в разныхагроэкологических районах (Полесье, Лесостепь). Отбор проб почвы и зеленой массы растений кукурузы осуществляли до обработки, через 1 час, 7-10, 21-30, 42, 60-72 суток после обработки и в момент сбора урожая; отбор початков кукурузы — через 60-72 суток и в момент сбора урожая. Определение остаточных количеств исследуемых веществ в объектах агроценоза,
зерне и масле кукурузы проводили методом обращенно-фазовой высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты. На 7-10 день после обработки концентрации исследуемых веществ в почве и зеленой массе растений составляли 0,070,32 мг/кг и 0,2-0,51 мг/кг. На момент сбора урожая их остаточные количества в зерне кукурузы и почве не обнаружены. Динамика остаточных количеств исследуемых веществ подчиняется экспоненциальной зависимости. Топрамезон, тиенкарбазон-метил, ципросульфамид и форамсульфурон являются умеренно стойкими в почве, изоксафлютол — малостойким; ципросульфамид является стойким в вегетирующих растениях, остальные соединения — умеренно стойкие. Потенциальный экотоксикологический риск использования исследуемых веществ в почвенно-климатических условиях Украины на 2-3 порядка ниже, по сравнению с симм-триазинами и шестичленными гетероциклами, и находится на одном уровне с имидазолиноновыми и сульфонилмочевинными гербицидами. Ключевые слова: гербицид, объекты агроценоза, гигиеническое нормирование, экотоксикологический риск.
© Антоненко А.М., Коршун М.М., Бардов В.Г., Коршун О.М. СТАТТЯ, 2012.
59 Environment & Health № 3 2012
ни, у подальшому — харчових продуктiв [1].
Метою дослщження була оцiнка потенцiйноí еколого-пп-eHi4Hoi небезпечностi застосу-вання на поавах кукурудзи но-вих гербщи^в Стеллар, Аденго 465 SC i МайсТер Пауер OD на пiдставi вивчення динамiки за-лишкових кшькостей íхнiх дю-чих речовин топрамезону, iзок-сафлютолу, тieнкарбазон-ме-тилу, форамсульфурону, йод-сульфурон-метилу натрю та антидоту ципросульфамiду у Грунту рослинах та зернi кукурудзи.
Матерiали та методи. Препарат Стеллар являе собою концентрат суспензи (КС) св^-ло-коричневого кольору зi слабким ароматичним запахом. Його дiюча речовина (д.р.) топрамезон за мехашзмом гербiцидноí активной нале-жить до класу iнгiбiторiв 4-гщ-роксифенштруватдюксигена-
ще тieнкарбазон-метилу та ци-просульфамiду, входять ще два шпб^ори АЛС: форамсульфу-рон та йодсульфурон-метил натрiю [7]. Зпдно з хiмiчною класифiкацieю топрамезон та iзоксафлютол належать до ок-сазолiв, форамсульфурон та йодсульфурон-метил натрю — до сульфонiлсечовин, ^нкар-базон-метил — до сульфонша-мiно-карбонiл-триазолiнонiв, ципросульфамщ — до сульфо-намiдiв [8].
Натуры дослщження проведено зпдно з [3] протягом де-ктькох вегетацiйних сезонiв у перiод з 2007 по 2010 рк у рiз-них агроекологiчних районах (Полюся, Лiсостеп) Киíвськоí областi за допустимих метео-рологiчних умов. Обробку поси вiв кукурудзи здiйснювали у максимальних рекомендова-них нормах витрат одноразово шляхом штангового обприску-вання (табл. 1).
Вiдбiр проб Грунту та зелено!' маси рослин кукурудзи здм-снювали до обробки, за 1 годину, 7-10, 21-30, 42, 60-72 доби пюля обробки та у момент збо-ру врожаю; в^дфр початюв кукурудзи — за 60-72 доби пюля обробки та у момент збору врожаю вщповщно до [9]. Визна-чення залишкових кшькостей дослiджуваних речовин в об^к-тах агроценозу, зернi та оли кукурудзи проводили методом обернено-фазово( високое-фективноí рiдинноí хромато-графи (ВЕРХ) з використанням ультрафiолетового детектора вщповщно до офiцiйно затвер-джених методичних вказiвок. Межi кiлькiсного визначення (МКВ) дослщжуваних речовин наведено у табл. 2. Математич-ну обробку результа^в проводили з використанням програ-ми Ехсе1 на персональному комп'ютерi [10]. Оцiнку досто-вiрностi розбiжностей здмсню-
Таблиця 1
Технолопчш умови проведення обробок nociBiB кукурудзи дослiджуваними iнгiбiторами
АЛС та 4-ГФПД
е
Препарат Мюце обробки Обприскувач Умови проведення обробок
Оброблена площа, га Норма витрати
препарату, л/га дючо1 речовини, г/га
Стеллар Борисптьський р-н, с. Рогозиво 0ПШ-2000 (МТЗ-80) 2 1,5 топрамезон — 75
Аденго 465 SC Кагарлицький р-н, с. Бурти 0ПШ-2000 (МТЗ-80) 2 0,5 ^нкарбазон-метил — 45 1зоксафлютол — 112,5 ципросульфамщ — 75
МайсТер Пауер OD Васильювський р-н, ДСВ 1нституту ф1зюлогп рослин та генетики НАН Украши 0ПШ-2000 (Бeларусь-82) 8 1,5 ^нкарбазон-метил — 15 форамсульфурон — 45 йодсульфурон-метил натрю — 1,5 ципросульфамщ — 22,5
е
Примтка: ОПШ — обприскувач штанговий (у дужках вказано модель трактору, з яким агрегатований обприскувач).
зи (4-ГФПД) [5]. Препарат .... . . . Таблиця 2
Аденго 456 SC, Кс e комбЫова- Межi ?льюсн°г°™значен"я Д0CЛiДЖУваних iHГiбiTOPiB ним та являe собою свiтлоко- АЛС та 4-ГФПД у пРобах Фунту та Рослин
ричневу суспензiю зi слабким ароматичним запахом. У його складi двi д.р. — ^нкарбазон-метил та iзоксафлютол i антидот ципросульфамщ. ^нкар-базон-метил e iнгiбiтором аце-толактатсинтетази (АЛС), iзок-сафлютол належить до класу iнгiбiторiв 4-ГФПД, ципросуль-фамiд e регулятором росту рослин [6]. Комбшований препарат МайсТер Пауер OD являe собою масляну дисперсю св^-ло-бежевого кольору зi слабким ароматичним запахом. До його складу, крiм згаданих ви-
Речовина № методичних вказ1вок Межа ктькюного визначення, мг/кг
Грунт зелена маса рослин зерно кукурудзи кукурудзяна ол1я
1зоксафлютол 298-2001 0,025 0,05 0,02 -
Форамсульфурон 432-2003 433-2003 0,05 0,05 0,05 0,1
Йодсульфурон-метил натрю 238-2001 239-2001 0,01 - 0,025 0,1
Топрамезон 854-2008 855-2008 0,2 0,2 0,2 -
^нкарбазон-метил 934-2009 936-2009 0,25 0,2 0,2 -
Ципросульфамщ 1063-2011 1064-2011 0,2 0,5 0,5 -
ECOLOGICAL AND HYGIENIC ASSESSMENT OF HERBICIDES-INHIBITORS OF ACETOLAC-TATSINTETASE AND 4-HYDROXIPHENILPYRU-VATEDIOXIGENASE IN AGRICULTURAL PRACTICE Antonenko A.M., Korshun M.M., Bardov V.G., Korshun О.M.
The aim of the study was to evaluate the potential environmental and hygienic risk of new maize herbicide Stellar, Adengo 465 SC and Meister Power OD on the basis of studying the dynamics of residual quantities of its active ingredients topramezone, thiencarbazone-methyl, isoxaflutole, foramsulfurone, iodsulfuron-methyl sodium and an antidote cyprosulfamide in soil, plants and grains of corn. Materials and methods: field investigations conducted during four vegetation seasons (2007-2010) in different agro-ecological regions (Woodlands, Forest-steppe). Soil sampling and green mass of corn plants was carried out before treatment, after 1 hour, 7-10, 21-30, 42, 60-72 days after, and at harvest, the selection of corn cobs — by 60-72 days after treatment and at harvest. Determination of residues of the investigated
substances in the agrocenosis, grain and corn oil was performed by ^ back-and-phase high performance liquid chromatography. Results: at 7-10 days after treatment the concentration of the investigated substances in the soil and the green mass of plants were 0,070,32 mg/kg and 0,2-0,51 mg/kg. At the time of harvest residues in the grain of corn and soil were not found. The dynamics of residues of the target substances is subject to an exponential dependence. Topramezon, thienkarbazone-methyl, cyprosulfamid and foramsulfuron are moderately persistent in soil, isoxaflutol — slightly persisted; cyprosulfamid is persistent in vegetative plants, the rest substances — moderately persistent. The potential ecotoxicological risk of the use of the investigated substances in the soil in ukrainian climate-soil conditions is on 2-3 orders of magnitude lower in comparison with sim-triazines and six-membered heterocycles and is on par with the imidazolinone and a sulfonylurea herbicides. Keywords: herbicide, agrocenosis objects, hygienic reglamentation, ecotoxicological risk.
вали за критерieм Ст'юдента.
Результати та Тх обговорен-
ня. Встановлено, що на 7-10 день пюля обробки концентра-цп доспщжуваних речовин у Грунт та зелешй мас роспин бупи дуже низькими — на рiвнi 0,07-0,32 мг/кг та 0,2-0,51 мг/кг вщповщно, що зумовпено дуже мапими нормами витрат. На 21 добу лише в одшй пробi роспин кукурудзи та Грунту бупо вия-впено залишковi ктькосп iзок-сафлютолу (0,32 мг/кг та 0,2 мг/кг вщповщно), у решти спопук не виявлено. Иодсупь-фурон-метип натрю з першого дня пюля обробки не був вия-впений у жодшй пробi Грунту, роспин та зерна кукурудзи. На момент збору врожаю залиш-ковi кшькост топрамезону, iзоксафлютолу, тенкарбазон-метипу, ципросупьфамщу, фо-рамсупьфурону та йодсульфу-рон-метипу натрю у зерш кукурудзи та Грунт обробпених ди пянок не бупи виявлеш.
На основi отриманих фактич-них даних доведено, що динамка залишкових кшькостей доспщжуваних речовин у Грунт та зелешй мас роспин пщко-ряеться експоненщапьшй за-пежност (рис. 1-3). Це дозволило розрахувати константи швидкост руйнування (к), пе-рюди натвруйнування (т50) та майже цшковитого руйнування (т95) тенкарбазон-метипу, ципросупьфамщу, топрамезону, форамсупьфурону та iзокса-флютолу (табл. 3). Для йод-
супьфурон-метипу натрю заз-начеш показники не розрахо-вувапи, тому що в уах пробах Грунту та роспин його залиш-ковi кшькост не бупи виявлеш, що зумовпено його дуже низь-ким вмiстом у препарат (1 г/л), а вiдповiдно й малою нормою витрат — 1,5 г/га (табл. 1). Показники розраховувапи за 5-6 точками у трьох повторностях.
0,7
У випадку, якщо концентра^я речовини у npo6i була <МКВ, брали значення МКВ, якщо "не визначено" — 1/2 вщ МКВ. Ос-кiльки тенкарбазон-метил i ци-просульфамiд входять до складу двох препаратiв Аденго 465 SC i МайсТер Пауер OD, для встановлення Тхнього класу не-безпечностi за стiйкiстю у Грун-Ti та зеленiй мас рослин роз-
0,6 0,5 0,4
L_
t- 0,3
со
0,2 0,1 0
0,7 0,6 0,5 0,4 0,3
о
2 0 2J
СО
0,1 0
40 60
Термин пiсля обробки, доба -•-Грунт — рослини
Рисунок 2
Динамка залишкових кшькостей в об'ектах агроценозу д.р. препарату Аденго 465 SC: ^енкарабзон-метилу (А), iзоксафлютолу (Б) та антидоту ципросульфамщу (В)
0
■ Грунт А
20
40
60 80 100 120 140 160 Термин пюля обробки, доба
рослина А — л- Грунт Б—*— рослина Б-* - Грунт В— рослина В
61 Environment & Health № 3 2012
раховували середши показник перюду нап1вруИнування, якиИ становив для ^енкарбазон-ме-тилу 16,7 та 14,3 доби вщповщно; для ципросульфамщу — 14,9 та 18,1 доби вщповщно.
Наведет у табл. 3 результати свщчать, що у Грунтово-ктма-тичних умовах УкраТни топра-мезон та форамсульфурон до-стов1рно швидше зникають i3
зелено1 маси рослин кукурудзи, ыж з Грунту (р<0,05); iзок-сафлютол та ципросульфамщ — навпаки. Щодо ^енкарба-зон-метилу, то при застосуван-ш обох препаратiв вiн швидше руИнуеться у зелешй масi рослин кукурудзи, шж у Грунту але ц розбiжностi виявилися достовiрними (р<0,05) лише у разi застосування препарату МайсТер Пауер OD, що може бути пов'язано з втричi мен-шою нормою витрати ^енкар-базон-метилу пщ час викори-стання цього гербщиду, порiв-няно з препаратом Аденго 465 SC.
Вщомо, що метаболiзм шпби торiв АЛС у Грунту який вщбу-ваеться внаслщок гiдролiтич-ного розпаду з подальшою ферментативно-каталiтичною деструкцiею пiд впливом Грун-тових мiкроорганiзмiв, мае
Рисунок 3
Динамка залишкових кiлькостей в об'ектах агроценозу д.р. препарату МайсТер Пауер OD: ^енкарабзон-метилу (А), форамсульфурону (Б) та антидоту ципросульфамiду (В)
0
Грунт А■
20
80
40 60
Термин пiсля обробки, доба - рослина А — Грунт Б —рослина Б - * - Грунт В -
100
■рослина В
двохфазний характер: у перший перюд (до 30 дiб тсля обробки) вщбуваеться руйна^я 50% речовини, тодi як 50% за-лишкiв зберiгають активнiсть у 5-10 разiв довше [11, 12]. 1нп-бiтори 4-ГФПД (зокрема топрамезон) можуть з'еднувати-ся з компонентами гумусу та вiдносно довго персистувати у Грунтi, хоча Тхнш основний шлях метаболiзму iдентичниИ Ыпбторам АЛС [13, 14].
Бiльшiсть дослщжуваних речовин у натурних умовах руйну-еться швидше, нiж у лабора-торних, що пояснюеться комби нованою дiею комплексу фак-торiв у першому випадку та лише одним або юлькома iзольо-ваними, дiя яких моделюеться, — у другому. Так, у лабораторному експеримент окремо вивчаються гiдролiз, фотолiз i мiкробiологiчна деструкцiя речовини. У натурних умовах ус ц процеси вiдбуваються одно-часно. ^м того, мае мiсце розсювання речовини внасли док вертикальноТ мiграцiТ (за профiлем Грунту, з Грунту до рослин i повiтря) та горизонтально)' (поверхневий стк).
За даними л^ератури, у ла-бораторних умовах перюд на-пiвруИнування (т50, доба) у Грунтi коливаеться у певних межах: топрамезону — 30-495, ^енкарбазон-метилу — 3,2-55, ципросульфамщу — 2,3-10,6, iзоксафлютолу — 2,3 та 1,3, форамсульфурону — 1,5-9,4,
Таблиця 3
Показники деградацп дослщжуваних речовин в об'ектах агроценозу
Препарат Речовина Об'ект Показники швидкост1 руйнаци (М±т) Клас небезпечност1
Т50, доба т95, доба
Стеллар Топрамезон Грунт 15,7±0,2 68,0±0,9 III
Зелена маса рослин 14,4±0,2 62,2±0,8 III
1зоксафлютол Грунт 7,9±0,03 34,5±0,1 IV
Зелена маса рослин 10,7±0,07 46,2±0,3 III
Аденго 465 SC Т1енкарбазон-метил Грунт 12,1±0,4 52,5±1,6 III
Зелена маса рослин 11,7±0,1 50,6±0,5 III
Ципросульфамщ Грунт 11,2±0,2 47,3±0,8 III
Зелена маса рослин 14,6±0,2 63,1±0,8 II
Т1енкарбазон-метил Грунт 19,3±0,4 83,4±1,5 III
Зелена маса рослин 17,0±0,2 73,7±0,8 II
МайсТер Ципросульфамщ Грунт 18,6±0,4 80,4±1,9 III
Пауер OD Зелена маса рослин 21,7±0,3 94,1±1,3 II
Форамсульфурон Грунт 14,7±0,6 63,8±2,5 III
Зелена маса рослин 6,8±0,04 29,7±0,2 III
Примтка: клас небезпечност досл1джуваних речовин встановлено зпдно з ДСанП1н 8.8.1.002-98 "Пестициди. Класиф1кац1я за ступенем небезпечност1".
йодсульфурон-метилу натрю — 1-22; у польових умовах топрамезону — 9,0-81,4, тенкар-базон-метипу — 17-45, iзокса-флютолу — 0,5-2,4, йодсупь-фурон-метипу натрю — 9-15 [15], що корелюе з даними, от-риманими пщ час проведення дослщжень у Грунтово-кшма-тичних умовах УкраТни (табл. 3). Ус дослiджуванi ре-човини зникають з Грунту та зе-леноТ маси роспин кукурудзи наполовину протягом двох тижшв пюля обробки та практично повнютю — за 2-2,5 мюя-цк Як вже зазначалося, най-довше у Грунтi персистуе тен-карбазон-метил (т50 16,7 дiб, т95 67,9 дiб). З роспин найдов-ше виводиться ципросупьфа-мiд (Т50 18,1 дiб, Т90 78,6 дiб), що пояснюеться його викори-станням у препаратах Аденго 465 ЭС та МайсТер Пауер OD як антидоту для захисту кукурудзи (активiзуe метаболiзм iзок-сафлютолу та тенкарбазон-метилу), тому, ймовiрно, дов-ше у шй i затримуеться [6, 16].
Результати, отримаш у ходi натурних дослiджень, було ви-користано нами тд час ппешч-ного нормування вмюту топрамезону, тieнкарбазон-метилу та ципросульфамщу у зерш кукурудзи, кукурудзяшй олiТ та Грунтi.
Враховуючи допустиму добо-ву дозу топрамезону, тенкар-базон-метилу та ципросульфа-мщу (0,0005 мг/кг, 0,05 мг/кг, 0,02 мг/кг вiдповiдно), встано-влено, що до оргашзму людини з харчовими продуктами (як основним джерелом надхо-дження пестицидiв) ïx може на-дiйти не бiльше 0,021 мг, 2,1 мг та 0,84 мг вщповщно.
Швидкий метаболiзм дослщ-жуваних речовин у кукурудзi е причиною вщсутност ïxнix за-лишкiв у зерш та фуражi на момент збору врожаю. Виходячи з фактично'' вiдсутностi топрамезону, тенкарбазон-метилу та ципросульфамiду у зерш кукурудзи на час збору врожаю та МКВ аналiтичниx методiв (табл. 2) було рекомендовано та затверджено у встановлено-му порядку величини максимально допустимого рiвня (МДР) у зерш кукурудзи: топрамезону — "не допускаеться", ти енкарбазон-метилу — 0,4 мг/кг, ципросупьфамщу — 0,5 мг/кг
За середньодобового спожи-вання кукурудзи на рiвнi 0,05 кг (як крупи) за умов дотримання встановлених мДр добове надходження (ДН) топрамезону, тенкарбазон-метилу та ципросульфамщу не перевищить вщповщно 0,0l мг, 0,02 мг та 0,025 мг, тобто не перевищить
вщповщно 33,3%, 0,7% i 2,1% вщ допустимого ДН або 47,6%, 1,0% та 3,0% вщ розрахунково-го безпечного надходження з продуктами харчування, що пщтверджуе надмнють встановлених гiгiенiчних нормативiв.
Щодо гiгiенiчного нормування вмiсту топрамезону, лен-карбазон-метилу та ципро-супьфамщу у кукурудзянiй оли, то, враховуючи фiзико-хiмiчнi властивостi речовин — коефи цiент розподiлу н-октанол-во-да (log Po/w за температури 25оС топрамезону становить -1,2, тенкарбазон-метилу — -1,98) та розчиннiсть ципро-сульфамiду у неполярних орга-нiчних розчинниках (н-гексан — менше 0,001 г/л), немае пщ-став очiкувати переходу за-лишкiв речовин в олiю. ^м того, на момент збору врожаю аш
Таблиця 4
Порiвняльна оцiнка екотоксикологiчноï He6e3ne4HOCTi гербiцидiв рiзних класiв та поколiнь
Клас за механ1змом дм Х1м1чний клас герб1цид1в Речовина Екотокс Рангове м1сце Джерело ыформаци
1нг1б1тори Оксазоли 1зоксафлютол 2,48х10-5 6
4-ГФПД Топрамезон 8,25х10-5 10 Власн1 дослщження
Сульфонтамшо-карбонт-триазол1нони Т1енкарбазон-метил 5,40х10-5 9
Форамсульфурон 1,90х10-5 5
Просульфурон 3,04х10-5 8 [18]
Сульфон1лсечовини Трибенурон-метил 3,76х10-6 3
1нг1б1тори АЛС Тр1асульфурон 1,24х10-6 1
Тритосульфурон 1,60х10-5 4
Метсульфурон-метил 2,51х10-6 2
1мазап1р 3,00х10-5 7 [19]
1м1дазол1нони 1мазамокс 1,60х10-5 4
1мазетап1р 2,07х10-4 11
Атразин 3,09х10-2 16 [20]
Сим-триазини Пропазин 1,17х10-2 15
1нпб1тори Симазин 7,45х10-2 17
фотосинтезу Шестичленн1 гетероцикли Бентазон 1,02х10-2 14
Метрибузин 3,00х10-3 13
Хлоридазон 4,20х10-4 12
63 Environment & Health № 3 2012
у зерн1 кукурудзи, ан1 в оли за-лишкових к1лькостей топраме-зону, т1енкарбазон-метилу та ципросульфамщу не було вия-влено. Саме тому вважаемо встановлення МДР дослщжуваних речовин у кукурудзяшй оли недоцшьним.
Враховуючи вказан1 вище особливост1 повед1нки дослщ-жуваних речовин в об'ектах агроценозу, ïx нормування у фунт було проведено розра-хунковим методом [3]. З огля-ду на пом1рну стабшьнють (Ill клас небезпечност1) топраме-зону та т1енкарбазон-метилу у фунт були обфунтоваш i за-тверджен1 у чинному порядку Т'хш орiентовно допустимi кон-центрацiï (ОДК): 0,3 мг/кг та 0,4 мг/кг вщповщно.
Для оцшки потенцмного ри-зику використання дослщжуваних iнгiбiторiв АЛС та 4-ГФПД для екосистем та бiоценозiв у фунтово-^матичних умовах УкраТни було проведено розра-хунок Т'хньоТ' екотоксиколопчно'Т небезпечностi (так званого екотоксу) за методикою, за-пропонованою М.М. Мельни-ковим [17]. Екотокс дозволяе порiвняти екотоксичнiсть до-слiджуваноï речовини з еко-токсичнiстю ДДТ, яку прийнято за 1, та оцЫити вщносну небез-пеку забруднення довкiлля ци ею речовиною.
Встановлено (табл. 4), що у фунтово-^матичних умовах УкраТни екотоксикологiчна не-безпечнiсть дослiджуваниx речовин для бiоценозiв на 5 порядкiв нижча, шж ДДТ При порiвняннi з шшими гербiци-дами показано, що екотоксич-нiсть дослiджуваниx речовин на 2-3 порядки нижча вщносно гербiцидiв попереднix поко-лiнь (сим-триазинiв та ше-стичленних гетероциклiв), якi за мехашзмом дiï належать до iнгiбiторiв фотосинтезу та пе-ребувають на одному рiвнi з iншими сучасними Ыпб^ора-ми АЛС (iмiдазолiнонами та сульфоншсечовинами). До-слiджуванi iнгiбiтори АЛС та 4-ГФПД, як i iншi представни-ки класу iнгiбiторiв АЛС, належать до першо'Т десятки най-менш екотоксичних гербiцидiв (табл. 4).
Висновки
1. Показано, що динамка за-лишкових кiлькостей топраме-зону, тiенкарбазон-метилу, ци-просульфамiду, iзоксафлютолу та форамсульфурону у фунт
та зеленм масi рослин кукурудзи у разi застосування препа-ратв Стеллар, Аденго 465 SC та МайсТер Пауер OD пщко-ряеться експонен^альшй за-лежностi. На момент збору врожаю залишкових кiлькостей дослщжуваних речовин у зернi кукурудзи та кукурудзяшй олiï не було виявлено.
2. Встановлено, що у фунто-во-клiматичниx умовах УкраТни за стйкютю у фунт топрамезон, тенкарбазон-метил, ци-просульфамiд та форамсульфурон належать до Ill класу не-безпечност (помiрно стiйкi), iзоксафлютол — до IV класу (малостйкий); за стiйкiстю у вегетуючих рослинах ципросульфамщ належить до стйких (II клас), що пов'язано з мехашзмом його дм на рослини, iншi дослщжуваш речовини — до III класу (помiрно стйю) згiдно з ДСанПiн 8.8.1.002-98.
3. Науково обфунтовано та затверджено у чинному порядку максимально допустимi рiвнi топрамезону, ленкарбазон-метилу та ципросульфамщу у зерш кукурудзи й орiентовно допустимi концентрацiï топрамезону та тенкарбазон-метилу у фунт.
4. Встановлено, що потенцм-ний екотоксиколопчний ризик використання дослiджуваниx речовин у фунтово-^матич-них умовах УкраТни на 5 поряд-кiв нижчий, шж ДДТ; на 2-3 порядки нижчий, порiвняно з сим-триазинами i шестичлен-ними гетероциклами та пере-бувае на одному рiвнi з iншими шпб^орами АЛС — iмiдазолi-нонами та сульфоншсечовина-ми.
5. Дослiдженi нами речовини мають низку переваг: вони е мало або помiрно стiйкими у фунт та оброблюваних рослинах, використовуються у дуже малих нормах витрат та е малотоксичними у разi пер-орального надходження до ор-ганiзму лабораторних тепло-кровних тварин. Усе вищезга-дане зумовлюе низький потен-цiйний ризик негативного впливу дослщжуваних речовин на наземш екосистеми i е ваго-мою пiдставою для широкого впровадження препаратв на ïxнiй основi у сшьськогоспо-дарську практику.
ЛIТЕРАТУРА
1. Онищенко Г.Г Гигиенические аспекты обеспечения экологической безопасности при
обращении с пестицидами и агрохимикатами / Г.Г. Онищен-ко // Гигиена и санитария. — 2003. — № 3. — С. 3-5.
2. Ларина Г.Е. Комплексная оценка действия гербицидов на компоненты агроценоза / Г.Е. Ларина // Агрохимия. — 2002. — № 4. — С. 54-64.
3. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 4263-87. — [Утв. 13.03.87]. — К.: Минздрав УРСР, 1988. — 210 с.
4. Гончарук Е.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве: Руководство / Е.И. Гончарук, Г.И. Сидоренко — М.: Медицина, 1986.
— 320 с.
5. Стеллар. Паспорт безпеки [Електронний ресурс] // Офи цмний сайт фiрми BASF — Режим доступу: http://www.ag-ro.basf.ua /ua/deploy/media/ product_files/passport_safe-ty/Stellar.pdf. — Назва з екрану.
6. Safety Data Sheet: Adengo [Електронний ресурс] // Офи цмний сайт фiрми Bayer Crop-Science. — Режим доступу: http://www.bayercropscience. com.ua.i.../ADENG0_RU10-03-02-1267539319.pdf. — Назва з екрану.
7. Safety Data Sheet: MaiseTer Pouer OD [Електронний ресурс] // Офщмний сайт фiрми Bayer CropScience. — Режим доступу: http://www.bayercrop-science.com.ua.i.../MAISE-TER_POUER_RU.pdf.— Назва з екрану.
8. World of Herbicides Poster [Електронний ресурс] / HRAC Herbicide Resistance Action Committee. — Режим доступу: http://www.hracglobal.com. — Назва з екрану.
9. Унифицированные правила отбора проб сельскохозяйственной продукции, продуктов питания и объектов окружающей среды для определения микроколичеств пестицидов: метод. указания № 205179: [Утв. 21.08.79]. — М.: М-во здравоохранения СССР, 1980.
— 27 с.
10. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич.
— К.: МОРИОН, 2000. — 320 с.
11. Как ослабить остаточное действие сульфонилмочевин-ных гербицидов / Ю.Я. Спиридонов, В. Г Шестаков, ГЕ. Ларина Г.Е. и др. // Защита и ка-
рантин растений. — 2006. — № 2. — С. 59-61.
12. Ying Yong Advances in researches of environmental behavior of sulfonylurea herbicides in soil / Ying Yong, Xue Bao, Sheng Tai // Institute of soil science, Chinese Academy of sciences.
— 2002. — № 13 (9). — P. 11871190.
13. Pesticide Fact Sheet: Topramezone [Електронний ресурс] / US Environmental Protection Agency. — Режим доступу: http://www.epa.gov/opprd00vf actsheets/topramezone.pdf. — Назва з екрану.
14. Role of sorption and degradation in the herbicidal function of isoxaflutole / G.K. Sims, S. Ta-ylor-Lovel, G. Tarr et al. // Pest management science. — 2009.
— № 2. — P. 1933-1939.
15. Каталог пестицидов — PPDB [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ru-pest.ru. — Назва з екрану.
16. What's new for agronomic weed control: 2011 [Електрон-ний ресурс] / Penn. State University, Department of Crop and Soil Sciences. — Режим доступу: http://www.extension.psu. edu/weeds/documents/weed-control-2011.pdf. — Назва з екрану.
17. Мельников Н.Н. К вопросу о загрязнении почвы хлорорга-ническими соединениями / Н.Н. Мельников // Агрохимия.
— 1996. — № 10. — С. 72-74.
18. Карпенко В.В. Ппетчна ощнка гербiцидiв — похщних сульфоншсечовини та наукове обГрунтування регламентв Тх безпечного застосування на зернових культурах: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.02.01 "Ппена та професмна патолопя" / В.В. Карпенко; Нац. мед. ун-т iм. О.О. Бого-мольця. — К., 2009. — 23 с.
19. Дема О.В. Ппешчне обГрунтування регламентв ви-користання у стьському госпо-дарств гербiцидiв на основi iма-зетатру: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.02.01 "Ппена та професмна патолопя" / О.В. Дема — К., 2007. — 21 с.
20. Мельников Н.Н. Сравнительная опасность загрязнения почвы гербицидами — производными симм-триази-нов и некоторых других ше-стичленных гетероциклических соединений / Н.Н. Мельников, С.Р. Белан // Агрохимия.
— 1997. — № 2. — С. 66-67.
Надiйшла до редакцИ 09.03.2012.
GLAUCONITE (GLAUCOHICOLITE): HIGIENIC AND ECOSORBSION PROPERTIES (REVIEW)
Khopyak N.
ГЛАУКОН1Т (ГЛАУКОН1ТОЛ1Т): ХАРАКТЕРИСТИКА Г1Г1БН1ЧНИХ ТА ЕКОСОРБЦ1ЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ(ОГЛЯД)
ХОПЯК Н.А.
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iM. Данила Галицького
УДК 613 : 628.4.045
лаукошт (стара украУнська назва — зеленка; ангтйська — glauconite, celadongreen; грецька — гпаукос блакитно-зепений, нiмeцька — Glaukonit). Глаукошт родовища По-дiппя (A^MiBCb^, Хмель-ницькоУ обпастi) дiстав назву глаукошто^т [7]. Це ком-плексний еколопчний сорбент, що являе собою природ-ний композит — мЫерал кла-су сипiкатiв групи гщрослюд сингонiя моноклинна, копiр зелений, блиск матовий; ви-сокомагнeзiапьнi вщмЫи, на-зивають сeпадонiтом (сипiкат
ГЛАУКОНИТ (ГЛАУКОНИТОЛИТ): ХАРАКТЕРИСТИКА ГИГИЕНИЧЕСКИХ И ЭКОСОРБЦИОННЫХ СВОЙСТВ (обзор) Хопяк Н.А.
Глауконитолит — экологический сорбент, имеющий высокую пористость, большую активную удельную поверхность и емкость катионного обмена (замещения) изоморфного, химического и физического характера, фильтрационную способность, емкость поглощения нефтепродуктов и высокотоксичных веществ органического и неорганического происхождения. Охарактеризованы минералогический, гранулометрический, химический, микроэлементный составы, физические и фильтрационные способности, микроморфологические и структурные особенности. Приведены параметры токсикометрии и даны рекомендации по использованию глауконитолита для профилактики загрязнения грунтов нефтепродуктами и различными ксенобиотиками. Глауконитолит хорошо поглощает нефтепродукты и соли тяжелых металлов, очищает воду от различных пестицидов, изменяет физико-химические свойства промышленных отходов, превращает жидкость в твердый материал. Предложен метод обезвреживания некачественных лекарственных препаратов на ГП "Львовдиалик" путем их смешивания с экосорбентом глауконитолитом. Смешивание отходов с экологическим сорбентом глауконитолитом в соотношении 1:1 в 1,3 раза снижает миграцию карбамида и формальдегида в воду, нормализует показатели биологического и химического потребления кислорода, что позволяет отнести отходы производства карбомидоформаль-дегидной смолы к IV классу опасности и вывозить их на полигоны твердых промышленных отходов без ограничений, используя в качестве перекрывающего слоя. Биореагент культуры Pseudomonas species PS-17 — поверхностно-активное вещество "Поликом" (комплекс моно- и диромнолипидов) — полимер альгинатной природы (полиуронид блоковой структуры, линейный полимер мануроновой кислоты и 5 эпимер-а-гулуроновой кислоты). Применяется в качестве модификатора экологического сорбента глауконита, солюбизируя (эмульгируя) нефтепродукты при их разливах, и самостоятельно — в виде культуральной жидкости для очистки воды и грунта при авариях на объектах нефтедобычи, нефтепереработки и транспортировании нефтепродуктов.
© Хоп як Н.А.
СТАТТЯ, 2012.
65 Environment & Health № 3 2012
5 Довктля та здоров'я № 3-2012
