CC BY
20
УДК 630*95 Доц. А.М. Дейнека, канд. екон. наук - ДЛГО "Львiвлiс";
доц. В.З. Холявка, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ
РЕСУРС1В В УКРА1Н1
Проаналiзовано умови використання лiсових ресурав в Укршш та запропоно-вано на основi мiжнародного та нацюнального досвiду напрями удосконалення наць онально'1 д1сово'1 полiтики.
Ключов1 слова: люова полiтика, використання лiсових ресурсiв, коренева плата.
Doc. A.M. Deineka - State forestry association "L'vivlis";
doc. V.Z. Kholyavka - NUFWT of Ukraine
Ecological and economic conditions of use of forest resources in Ukraine
This article analyses the conditions of use of forest resources in Ukraine and suggests the ways of national forestry policy improvement on the basis of international and national experience.
Keywords: forestry policy, forest resources use, stumpage price.
Для забезпечення сталого розвитку люового господарства виникае об'ективна необхщшсть удосконалення нацiональноi лiсовоi полггики Украши щодо регулювання обсяпв i способiв рубань у люах. Таке регулювання повинно здшснюватися iнструкцiями Державного комiтету люового господарства Yкраiни або шшим спецiально уповноваженим органом у сферi люо-вого господарства. Такi шструкци повиннi узгоджуватися з Мiнiстерством екологи i природних ресурсiв Yкраiни (або з шшим спещально уповноваженим органом з охорони навколишнього природного середовища). Як вiдомо, з прийняттям нового Земельного кодексу Украши, в Укршт почався процес формування, о^м державних, комунальних i приватних лiсiв. Вiдповiдно до цього, iнструкцii Державного комггету лiсового господарства Yкраiни та Mi-нiстерства екологii i природних ресурЫв Украши щодо регулювання вщтво-рення i використання лiсiв (особливо щодо рубань лiсiв) повиннi охоплювати лiси всiх форм власностi (державну, комунальну i приватну).
Обсяги рубань люу (включаючи освiтлення i прочищення) повиннi ре-гулюватися проектами оргашзаци лiсового господарства. Досвiд европейсь-ких краш (у першу чергу скандинавських) свщчить про те, що люовпорядку-вання е дiевим iнструментом люово!" полiтики. Удосконалення лiсовоi полгги-ки щодо використання люових ресурсiв тюно пов'язане з економiчними сан-кщями. Порушення лiсового законодавства тягне за собою дисциплшарну, адмiнiстративну, цивiльно-правову або кримшальну вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством Украши.
Складне становище склалося iз забезпеченням нацiональноi економiки деревиною, дефщит яко1' становить близько 18-20 млн. м щорiчно. За раху-нок власних ресурсiв потреба у деревиш задовольняеться на 30-35 %. Обсяги заготiвлi деревини характеризують табл. 1 та 2. З наведених даних видно, що за останне десятирiччя ХХ столбя нам^илась тенденщя зменшення обсягiв лiсокористування, i тшьки з 2000 року обсяги заготiвлi почали зростати. Так, обсяги заготiвлi деревини в лiсах Украши зменшились з 13,5 млн. м у
3 3
1990 рощ до 8,7 млн. м у 1999 рощ та склали у 2002 рощ 10,8 млн. м .
Науковий тсиик, 2006, вип. 16.5
Табл. 1. Динамша обсягiв заготiвлi деревини в л^ах державних л1согосподарських тдприемств Украши, тис. м3лiквiдноi деревини
Р о к и
Показники о о о о 6 00 0 1
ю 00 о 0 о
о 0 о
1 1 1 1 1 2 2 с^
<ч 00 о 3 6 о 00 00 2 ю
Розрахункова лшосша ^ т о о о ю гч сч ю сч сч ю сч 6 г^
ю
00 ,-н т (Ч ,-н о
Рубання головного користування ю т о т т т т т 2 о
ю ^
% ввд розрахунково! лшосжи ^ о о о 00 00 00 т 00 сч 00 00 00 6 00 00 00
Рубання, пов'язат з веденням л1со- 00 с^ 00 о о (Ч о о 00 т сч сч г^ ю т 3
вого господарства та шш рубання 00 т гч сч 00 ^ 00 ю о гч ^ 3
Всього заготовлено деревини 00 т с^ с^ т II13611 3 || 10312 6 сч 0 т 3 т 2 00 00 о 00 т ю 2 0 00 0
Щкавим е те, що при загальному зменшеннi заготiвлi деревини недо-використовуеться розрахункова лiсосiка у середньому по роках на 15 %, та ютотно перевиконуються плани рубань, пов'язаних з веденням лiсового гос-подарства. Так, у 2001 рощ план обсяпв рубань, пов'язаних з веденням люо-вого господарства, був перевиконаний на 24,5 %, план суцшьних саштарних рубань - 50,7 %, вибiркових санiтарних рубань - 16,7 %. У 2002 рощ щ тен-денцп не змшилися на краще i це при збшьшенш плану суцiльних санiтарних рубань на 300 тис. га. На цю негативну тенденщю звертають увагу провщш економiсти галузi. "Велика кшьюсть пiдприемств галузi, - говорить А. Боб-ко, - враховуючи кон'юнктурш умови та безконтрольнiсть, пiд виглядом зга-даних лiсогосподарських рубань, проводить звичайш рубання головного ко-ристування шляхом вщомих поступово-вибiркових рубань (у тому чи^ за принципом шдивщуального пошуку дерев, найкращих за формою стовбура i придатних для вироблення з них люових сортиментiв, найщншших за розмь рами i техшчними властивостями)" [1, с. 49].
Табл. 2. Обсягирубань, пов'язаних з веденням л^ового господарства, тдприемствами Держкомл1сгоспу Украши, тис. м3 загально'i маси
Роки Рубання, пов'язат з веденням лшового господарства у тому числ1
суцшьт саттарт рубання виб1рков1 саттарт рубання
план факт % вик. план факт % вик. план факт % вик.
1998 5468,7 6362,1 116,3 1961,5 1214,2 61,9 1561,0 1672,2 107,1
1999 4313,6 5119,2 118,7 721,7 1070,5 148,3 1518,0 1609,6 106,0
2000 4317,2 5218,0 120,9 768,5 1094,6 142,4 1608,5 1913,4 118,9
2001 5104,6 6356,7 124,5 852,2 1284,4 150,7 1767,6 2063,0 116,7
2002 5184,7 6263,0 120,8 1126,6 1626,1 144,3 1725,4 2052,0 118,9
В останш роки люоЫчний фонд недовикористовуеться на 10-20 %, як правило, за рахунок тих регюшв, в яких розробка люосж пов'язана з великими затратами, оскшьки вони розташоваш у складних природних умовах. Ви-користання розрахунково! люосши в люах державних лiсогосподарських тдприемств Украши характеризуе рис. 1.
и Н
12000 10000 8000 6000 4000 2000
0
9698
Б492
□ Розрахункова люоака ШФактично заготовлено
5397
5393
6000
5799 5260 5268 5695
5716
4354
4435
4921
5040
1960
1980
1990
1997
1999
2001
2002
Роки
Рис. 1. Використання розрахунковоХлЬсости в л^ах державних лкогосподарських мдприемств УкраХни
1нтенсивнють люокористування залишаеться невисокою. Вирубка дере-вини в розрахунку на 1 га вкритих люовою рослиншстю земель становить 1,4 м , або 38 % рiчного приросту насаджень, i 0,8 % запасу при нормi вщпо-вщно 80-85 i 2,0 %. Неповне використання нормативних показниюв приросту i запасу насаджень пов'язане з тим, що у структурi лiсового фонду переважають молодняки та середньовiковi насадження. На використання люосировинних за-пасiв значно впливае i сучасна економiчна ситуацiя в Укра!ш. З цього можна зробити висновок, що в люах Укра!ни вщбуваеться накопичення люосировин-них запасiв, як важливо! бази росту лiсокористування в майбутньому.
Аналiз окремих показникiв виробничо-господарсько! дiяльностi шд-приемств Держкомлiсгоспу Укра!ни характеризуе табл. 3. За останш роки на-мiтилась чiтка тенденщя зростання собiвартостi знеособленого м3 заготовлено! деревини та, вщповщно, щни на заготовлену деревину. Вартiсть деревини
3 3
зросла iз 36 грн. за м у 1997 рощ до 90 грн. за м у 2003 рощ, а частка корене-во! плати знизилась вщповщно з 18 до 11 % у вартост деревини. За останш 3 роки частка коренево! плати у собiвартостi деревини, заготовлено! у проце-с рубання головного користування, становила тшьки 13 %.
Незважаючи на дуже низька частка люистост територи Укра!ни, низь-ку частку стиглих i перестiйних лiсових насаджень у структурi лiсового фонду, важливе нацiональне i всепланетарне значення еколопчних функцiй лiсiв, а також розвинену деревообробну промисловють, значна частка круглих ль соматерiалiв (12,2 %) експортуеться за щнами, значно вищими вщ цiн внут-рiшнього ринку, але нижчими мiжнародних. Така ситуацiя св^ить про те, що деревообробна промисловють Укра!ни у найближчi роки зггкнеться з проблемою iстотного зростання щн на пиловник та iншi лiсоматерiали. Бу-дуть також зростати кореневi цiни на деревостани, що будуть продаватися ль совласниками на кореш. У зв'язку з цим, Укра!на повинна проводити виваже-ну люову полiтику, яка б передбачала шдтримку не тiльки лiсового господар-ства, але i деревообробно! промисловостi, що завдяки низьким щнам на сиро-вину динамiчно розвиваеться в останш роки.
Люова полiтика щодо регулювання рубань лiсу серед промислово роз-винених кра!н найбiльш лiберальна у США. У цш кра!ш люовласники, якi не пов'язанi зобов'язаннями з державними органами (не отримують державних гранив i субсидiй), мають право рубати лю рiзного вiку. Вщ них вимагаеться
Науковий вкник, 2006, вип. 16.5
тшьки план рубань, затверджений службою державного люничого (процедура затвердження, як правило, е формальною, оскшьки чинне законодавство i офщшш шструкци не регулюють обсяги i вiк рубань люових насаджень).
Табл. 3. Динамша показнишв виробничо-господарськоХ дiяльностi тдприемств ул'шахДержкомл'шгосчу УкраХни
о Рц
о К н
к к к м и . Л й <и го 4
£ о
Я *
й о ю 1-,
>у О
Л к м
Н М
К й
ра ^
о К Л
сч"
УО т
т
сч"
00 т
о
о
т
о о т
оо
уо уо
УО
00
УО
т
уо т
уо сч"
УО УО
00
£ о
Я *
й о ю 1-,
>у О
Л к . ра ^ о
Н « И О
ра и
о т
т т
00
т оо с^ т
УО
К
т
оо т
К
т
£ о
Я *
й о
ю 1-,
>у о
Л к ра
Н
ра
К й
ра ^
о К Л
о т
оо оо с^ т
оо" 00
00 о
00
УО
о т
Коренева плата
к &
о К
т
<Э и
о
А О
в
Н
е
«
2
ю *
р
е
а н е
£
л п
о
УО с^ УО т с^
о
УО" 00 т
т
т УО т т
г^
г^ т
УО
УО
а
и ю
нон
ё ^ Я НтГ
о
о К и Й ав
о
К Л во
ро Ч. о 3 К 2 ра 1 о
2 о
х и
00
мэ"
УО
о о^
0^
т
н н
К
в
е р
е
«
о н е л в о т о
и
а
СО
Л
т
О • ^
ар т
УО т
УО УО
00
УО
00
о^ УО
оо оо
а
И
ю р
0 н е
ов
К
Р сЗ
н ^
в
е р
е
Л
% О ^ И
1
1-4
о к
ы ра т
р а
т 2
УО т
о
УО
УО
1Л)
оо" 00
о 00
К
н
К
в
<и о\ Л % <и м
•Р
О
о
н
н а в
р а
вр
К
т а л п
о ра <и К <и к Л ^
он « <3 Й ю И ^
т
о
а
УО
1Л)
оо
00
00 т
оо
УО
оо т
т
о"
УО
УО
оо
УО
о
н
е
в о
т о
1-1 а £
СО
К
н н
Н а
в в
е р ^
е о
ч К
р
1 §
о
л 1-1
т о
о н
в
р о
а л
(а о
1(0
о о
о е
а Я
н о
в о пр
е
о
УО 1Л)
о т
о^
1Л)
УО УО
УО
1Л)
У бiльшостi европейських кра!н на рубку лiсу необхiдно мати спещ-альний дозвiл (незалежно вiд форм власнос^ на лiси). В европейських кра-!нах державними органами регулюеться мшмальний вiк рубань деревостанiв, встановлюються вимоги щодо ландшафтного планування, лiмiти лiсокорис-
тування. Рубань люу здiйснюються з врахуванням ринково1' кон'юнктури, не-безпеки виникнення вггровашв i снiголамiв.
Адмiнiстративнi обмеження щодо рубань лiсу в европейських крашах пов,язанi найчастiше з обмеженнями щодо вжу рубань лiсу. Обмеження рубань школи пов,язанi 3i способами рубань люових деревостанiв, забороною рубання люових насаджень на окремих дшянках (залежно вiд суспiльних, екологiчних i сощальних функцiй лiсу).
Перехiд до сталого розвитку потребуе формування Нащонально1 прог-рами та плану дш з питань охорони навколишнього середовища, розробки та реалiзацiï основних напрямюв екологiчноï полiтики, нових пiдходiв до ви-роблення соцiально-економiчноï стратегiï держави та вiдповiдноï еколопчно1" свiдомостi сусшльства.
Лiсову полiтику Украши щодо використання люових ресурсiв варто проводити з врахуванням стану лiсiв, ïx економiчного, екологiчного та сощ-ального значення. Мiжнародний i нацiональний досвiд люово1" полiтики в га-лузi використання люових ресурсiв дае пiдставу зробити таю висновки [2-4] :
• за допомогою шструменпв тсово1 полггики треба стимулювати комплексне використання компонентов ДМФР;
• национальна лшова пол1тика повинна передбачати тдтримку нащонально1 деревообробно1 i целюлозно-паперово1 промисловосп, оскшьки внутршнш ринок продукци лiсового господарства е найбшьш надiйним (вiдповiдно його пот^бно захищати у першу чергу);
• варто за допомогою економiчниx шструменпв (у першу чергу за допомогою митних платежiв) стримувати експорт круглих лiсоматерiалiв та сприяти ек-спорту продукцiï глибоко1 меxанiчноï, xiмiко-меxанiчноï та xiмiчноï перероб-ки деревини;
• за допомогою шструменпв тсово1 полiтики (головним чином за допомогою еколопчно1 сертифiкацiï продукци) треба стимулювати використання в меб-левiй промисловосп цшьно1 i еколопчно чисто1 деревини;
• заготiвля деревини повинна здшснюватися в межах розрахунково1 лiсосiки i не призводити до порушення лiсовиx екосистем. Для цього варто вводити екологiчнi обмеження на застосування екологiчно вразливих теxнологiй, нап-риклад, таких, що передбачають використання в лiсi гусеничних тракторiв;
• регулювання вiку рубань лiсу повинно здшснюватись методами, що не приз-водять до послаблення суспiльниx функцш лiсу та зниження якост продукци i прибутковосп лiсового господарства.
Лггература
1. Бобко А. Динамша лю1в Карпатського регюну та еколого-економ1чн1 аспекти управ-лшня люовим господарством// Економша Украши. - 1999, № 7. - С. 43-52.
2. Синякевич 1.М. Еколопчна i люова псоттика. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2001. - 202 с.
3. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Навчальний тдручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
4. Дейнека А.М. Науково-методичш засади збалансованого розвитку люогосподарсько-го комплексу регюну (на приклад1 Льв1всько'1 области): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01/ 1н-т регтональних дослщжень НАН Украши. - Льв1в, 2002. - 20 с.
