CC BY
13
управлiння Мсами е запорукою формування ефективних мехашзмтв i шструмен-tíb лiсовоí политики в умовах реформування лiсового сектору Украни.
Лiтература
1. Байтала В.Д., Дубiн В.Г. Еколого-географiчний пiдхiд до впровадження национально! системи критери та щдикаторгв сталого управлшня тсами// Науковий вiсник НАУ. - К., 2000. - Вип. 25. - Лсшницгво. - С. 1114-122.
2. Кравець П.В., Лакида П.1., Швиденко А.З. Парадигма стойкого розвитку i бюс-ферно! ролi лiсiв Украши// Науковий вiсник НАУ. - К., 1999, вип. 17. - Живництво. -С. 80-87.
3. Критерии и индикаторы устойчивого управления лесами Российской Федерации. Утверждены Приказом Рослесхоза от 5.02.98 № 21. http:// www.forest.ru/rus/ legislati-on/laws/#sustain.
4. Програма дш "Порядок денний на XXI столггтя"/ Переклад з англшсько!: ВГО "Украша, Порядок денний на XXI стсшття". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
5. Самоплавський В.1. Лiсове господарство Украши на зламi тисячолiть// Науковий вкник НАУ. - К., 2000. - Вип. 25. - Лiсiвництво. - С. 11-19.
6. Федоренко О.Н., Порошима Л.В. Проверка критериев и показателей устойчивого лесного хозяйства республики Беларусь на примере Хойникского лесхоза// Проблемы лесоведения и лесоводства: Сборник научных трудов ИЛ НАН Беларуси. Вып. 51. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2000. - С. 359-368.
7. Castañeda F. Criteria and indicators for sustainable forest management: international process, current status and he way ahead. http:// www.fao.org/D0CREP/X8080e/x8080e06.htm #P0_0.
8. Resolution L2: Pan-European Criteria, Indicators and Operational Level Guidelines for Sustainable Forest Management. Third Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. http:// www.minconf-forests.net/MCPFE-Resolutions/MCPFE-Resolutions-Third.html.
9. CFCS 1002:2001. Criteria and Indicators for Sustainable Forest Management. http:// www.uhul.cz/ncs/edefault.htm.
УДК 332.33 Асист. Л.1. Новосельська - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬН1 ПИТАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
Розглядаються питання впливу природних рекреацшних ресурсов на стан здо-ров'я людини та наводяться приклади еконо)шчно1 ефективност вщ 1х використання.
Assist. L.I. Novoselska - USUFWT
Ecological-economic and social problems of efficient use of natural recreation resources
Problems of recreational nature resources on the state of man's health have been considered and examples of economic efficiency of their use have been given.
За природними умовами Украша е одшею з багатих краш свиу, що дае шдстави з оптишзмом дивитися у майбутне. Разом з тим Украша е одшею з найбшьш неблагополучних в еколопчному вщношенш краш бвропи. ЧАЕС - результат непродумано!' та еколопчно необгрунтовано!' господарсь-ко!' дiяльностi керiвних структур колишнього СРСР. Адже економiка кра'ни формувалась без урахування об'ективних потреб та жереав ii народу, в той
час як фДнансування природоохоронних заходдв здДйснювалось за залишко-вим принципом. ВнаслДдок цього 11 економiка перенасичена хДмДчними, мета-лургiйними та гiрничодобувними виробництвами iз застарiлими технолоп-ями i значним руйнiвним впливом на навколишне середовище.
Природно-ресурсний потенцiал Укра'ни значний i рiзноманiтний. В умовах штенсифДкацц господарсько! дiяльностi винятково важливого значения набувае вивчення та рацюнальне використання земельних, мДнерально-сиро-винних, водних, кшматичних, лДсових, рекреацшних ресурсiв та 1х охорона.
Екологiчна криза, що швидко прогресуе унаслiдок антропогенного руйшвного впливу на бiосферу, загрожуе людинД вже сучасного поколДння хрошчними хворобами, а вДдмова вДд вирДшення екологДчних проблем нев-довзД загрожуватиме Дснуванню людини як бюлопчного виду. З бурхливим розвитком науково-техшчного прогресу, шдвищеною урбашзащею та погДр-шенням стану довкДлля збДльшилось фДзичне та психологДчне навантаження на людину. ВнаслДдок цього зростае еколого-економДчне та соцДальне значен-ня природних рекреацшних ресурсДв.
Як вДдомо, природними рекреацшними ресурсами називають фактори та властивостД природного середовища, що мають сприятливД для рекре-ацшно! дДяльностД яккш та кшьккш параметри Д використовуються для лДку-вання, оздоровлення, вДдпочинку та туризму.
ГеографДчне положення Укра'ни сприятливе у природно-ресурсному вДдношенш. За рДзномаштшстю Д багатством мшерально-сировинно! бази Ук-ра1на може забезпечити збалансований розвиток базових галузей промисло-востД та агропромислового комплексу. Поряд з цим винятково актуальною е проблема розвитку оздоровниць кра!ни. Санаторно-курортне лДкування та вДдпочинок в сучасному свт е одним з важливих способДв шдтримки здо-ров'я та посДдае важливе естетичне та рекреацшне мДсце в житп людини. ВДд рДвня здоров'я людини залежить трудова активнДсть Д продуктивнкть пращ, збДльшуеться тривалДсть життя та рДвень народжуваностД. Все це великою мД-рою визначаеться якДстю навколишнього середовища.
Курортне лДкування - це лДкування природними факторами. Тому мДс-цевДсть, де знаходяться Д використовуються природш лДкувальнД фактори, називають курортом вДд латинського "курате", що означае лДкувати. Курортне лДкування властиве тим, що на вДдмДну вДд лДкарських засобДв природш фактори найбДльш фДзюлопчш, природш для оргашзму. Вони мобшзують його резервнД можливостД, не викликаючи побДчних явищ, сприяють розвитку фун-кцюнальних можливостей основних систем оргашзму, його Дмунних реакцш
СприятливД рекреацшш ресурси для лДкування та вДдпочинку зумови-ли до перетворення кра!ни в одну з найбДльших оздоровниць. Особливо спри-ятливими рекреацшними (клДматичними, грязевими, водними) ресурсами вДд-значаеться Чорноморське узбережжя Укра'ни, яке е другим за величиною ку-рортним регДоном краши.
У сферД оздоровлення першочергового значення набувають питання розширення та змщнення матерiально-техиiчноí бази оздоровниць, охорони навколишнього середовища та рацДонального використання природних рек-
реацiйних ресурав, особливо у Причорномор'!', де у багатьох мкцях антропо-генне навантаження на природу значно перевищуе гранично допусташ нор-ми. У такому традицшному районi масового вiдпочинку та лшування загаль-ноукрашського ршня еколопчш можливостi для великомасштабного нарощу-вання матерiально-технiчноí бази комплексу оздоровниць практично вичер-панi, тому в найближчi роки щ райони не будуть спроможнi масово прийняти зростаючий потк рекреантiв без шкоди для навколишнього середовища. От-же без дальшого полiпшення охорони навколишнього середовища та вдоско-налення управлiння господарством санаторно-курортних комплекса в них може порушитися екологiчна рiвновага, що призведе до скорочення рекре-ацшно!' мiсткостi навколишнього середовища.
Необхiдно розробити також чику систему реалiзапií курортних послуг так званого неоргашзованого вiдпочинку. Поки що кнуе тальки один тимча-совий вихвд: ширше використовувати з щею метою житло мiспевого населения. У Причорномор'1 цим житлом щороку користуеться бшя 4 млн. людей, причому у великих центрах регюну кiлькiсть рекреантiв, що орендують житло у мкцевого населення, у 8-12 разiв перевищуе загальну чисельнкть пос-тiйних жителiв. Вирiшения питань фшансування природоохоронних заходав та матерiально-технiчного забезпечення господарства оздоровниць, створен-ня нормальних умов для вiдпочинку й лшування набувае надзвичайно важли-вого сощального значення.
У статтi 3 Конституцп Укра'ни зазначено, що "людина, й життя i здо-ров'я, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека визнаються в Украíнi найви-щою сопiальною пiннiстю". Таким чином, захист людини, охорона п життя i здоров'я вiд негативного впливу навколишнього середовища е прюритетним напрямком державно!' полiтики.
Здоров'я наци е одним з показникш цившзованоста держави та вщоб-ражае сощально-економiчний стан сусшльства та його сталий розвиток. Ан-тропогенне забруднення природи призвело до порушення ршноваги в бюсфе-рi i стало суттевою проблемою сьогодення. Населення Укра'ни шддаеться дц чинникiв навколишнього середовища в ршнях, що перевищують граничнодо-пустиш величини та негативно впливають на стан здоров'я. Прогнозоваш до 2010 року змiни довкшля в низщ регiонiв Укра'ни сприяють посиленню нес-приятливих тенденпiй у змiнi здоров'я людей, що полягае в бшьш тяжкому перебку захворювань, хрошзацп патологш, збiльшеннi розповсюдженостi нозологiчних форм та клаав хвороб.
Погiршения стану здоров'я населення кра'ни проявляеться в медико-демографiчних показниках - смертнiсть населення Укра'ни стала превалюва-ти над народжуванктю та перевищувати 11 в швтора рази. Тому питання охорони та ращонального використання природних ресурсiв е на сьогоднi найважливiшими.
Лiкувальне значення мають води Чорного моря, яю е високо мшераль зованими та складаються бiльш як з 60 хiмiчних елемеитiв. Сполуки цих еле-ментав позитивно впливають на оргашзм людини. Морськi ванни, як i при-
чорноморське пов^я, насичене парами морсько!' води, мають лiкувальнi властивостi.
Використання природних рекреацшних ресурс1в приносить значний сощальний ефект. За оцiнкою науковцiв Одеського ввддшення iнституту ринку й економжо-еколопчних дослiджень Академií наук Украши, де розробле-на методична й шформащйна база вивчення народногосподарсько!' ефектив-ностi використання рекреацшних ресурсiв морського узбережжя, народно-господарський ефект ввд оздоровления одного рекреанта в санаторп стано-вить 217 дол. США на рж, у будинку ввдпочинку - 135 дол. США на рж. Ефект вiд курортного освоення 1 м3 лiкувальних ресурсiв досягае: 4030 дол. США - ввд використання пiдземних мiнеральних вод у лшувальних щлях; 48,5 дол. США - ввд ванн; 1214 дол. США - вщ мулу в лжувальних щлях.
Курортне лiкувания i вiдпочинок дають позитивнi результати: зни-ження тимчасово!' непрацездатностi в середньому на одного оздоровленого становить 6,1 дня на рш, а економiчний ефект вiд оздоровлення - 108 дол. США. Отже, сумарний економiчний ефект вiд сучасного курортного лшуван-ня i вiдпочинку 2,5 млн. рекреанпв досягае 265 млн. дол. США, а сощальний - 15 млн. дшв скорочення 1хньо1 тимчасово!' непрацездатностi за рiк. Еконо-мiчний ефект вiд освоення природних ресурав для лiкувания 1 млн. санатор-них хворих перевищуе 121 млн. дол. США або 46 % сумарного ефекту. Шски Чорноморського узбережжя, полшшуючи здоров'я вiдпочиваючих, забезпе-чують економiчний ефект у 400 дол. США/м3 пiску. Цей же 1 м3 морського пiску, що використовуеться в будшнищга дасть бшя 200 дол. США економiч-ного ефекту, що у 2 рази менше. Ефект ввд застосування лiсiв природних зон у рекреацшних цiлях удвiчi вищий, нiж вiд вирубання лiсiв для заготiвлi лко-во!' деревини з розрахунку на 1 га лку. Отже, використання цих же ресурав у промисловостi i будiвництвi дае ефект нижчий на два-три порядки.
Недосконалий економiчний механiзм використання та охорони природних рекреацшних ресурсов став стримуючим чинником досконало!' оргаш-зацií ведення господарств санаторно-курортних комплексiв. В результатi цього нащональна економiка та населення використовуе недостатньо ефек-тивно природно-ресурсний потенцiал оздоровниць.
Нишшнш стан розбудови незалежно!' Украши характеризуеться склад-ними процесами трансформацп економiки. Час показав, що подолати кризовi явища в суспiльно-економiчному житп нашо!' держави тiльки полiтичними методами без докорiнних змiн в економщ неможливо. Об'ективною потребою е прискорене реформування ринково!' iнфраструктури та вдосконалення ринкових метод1в господарювання.
Господарська дкльнкть людини набула надзвичайно широкого роз-маху, що викликало адекватне зростання негативних вплив1в на навколишне середовище. Темпи екстенсивного росту економжи та масштаби залучення природних ресурав досягли рiвия, який призвiв до яккних змiн характеру взаемодл людсько!' дiяльностi i природних ресурсiв.
Забруднення атмосфери е найбшьш небезпечним. Забруднене повггря передае через органи дихання в органiзм людини шкiдливi речовини. У ре-
зультатi свого руху повiтря здатне поширювати забруднення на значну вДд-стань Д, осiдаючи, забруднюе iншi об'екти природи. Забруднювачi, потрапля-ючи в органiзми людини, рослин чи тварин зумовлюють рiзнi захворювання.
Особливо! гостроти та актуальностД набувае в УкраМ охорона водних ресурсiв. На пi потреби в краМ витрачаеться приблизно 60 % усДх державних капiталовкладень, що видДляються на охорону навколишнього середовища. У швденних районах Укра'ни, що 1'х омивають води Чорного та Азовського мо-рiв, розташованi велит оздоровнищ. Проте через частi аваршш скидання гос-подарсько-побутових стокДв у примДських мiстах Одесько', Микола1всько1', Кримсько', Херсонсько', ЗапорДзько! та Донецько! областей, на морських уз-бережжях - мДсцях масового вiдпочинку та лшування, склалася напружена обстановка внаслiдок сильного забруднення води та пляжДв. У результата цього доводилося тимчасово закривати влiтку численнi пляжi вiдомих сана-торно-курортних пентрiв. Використання води, насинено! хiмiчними забруд-нювачами, призводить до виникнення злоякiсних пухлин, хвороб шлунково-кишкового тракту, жовчнокам'яно! хвороби, а також може призвести до спа-лаху iнфекпiйних захворювань.
У складному сташ перебувають земельнi ресурси та грунти Украши. Внаслiдок екстенсивного розвитку сДльського та лiсового господарства, водних i хiмiчних мелiорапiй вiдбуваеться iнтенсивний розвиток ерозiйних процессе, ущшьненпя орного шару грунту, зниження його родючостi, ослаблення стiйкостi природних ландшафтiв.
Таким чином, людство зДткнулося з нагальною необхiднiстю поперед-ження та вiдтворення глобально! еколопчно! катастрофи шляхом посилення природоохоронно! дiяльностi, впровадження принпипiв екологобезпечного розвитку.
Негативний стан природних ресурсДв i навколишнього середовища безпосередньо стосуеться ДнтересДв народу та впливае на погiршення стану здоров'я нишшшх i майбутнiх поколiнь.
Важливим i актуальним е питання опiнки рiвня природоохоронно! дд-яльностi, вивчення особливостей Д закономiрностей пропесiв природокорис-тування та розвитку природоохоронно! сфери, взаемозалежностД процесДв еколого-сощально-економДчного розвитку. Основними критерДями оцДнки рекреацшного потенцДалу е якДсть природного середовища, стан здоров'я на-селення як головного рецишента забруднення, ефективнДсть витрат природо-охоронного значення, ступДнь рацДональностД природокористування, рДвень екологДчно! свДдомостД населення та рДвень державного регулювання.
Кризова екологДчна ситуацДя в УкраЫ, яка поглиблюеться складним економДчним станом у державД, обумовлюе необхДднкть активДзацц та удос-коналення фДнансового механДзму природоохоронно! дДяльностД, зокрема вдосконалення економДчних шструментДв, що спрямованД на ефективне використання природного потенцДалу.
Лггература
1. Буркинский Б.В. и др. Моpехозяйственный комплекс: В 2 т. - К.: Наук. думка, 1991, т. 1. - 349 с.
2. Заставний Ф.Д. Геогpафiя У^аши - Льв]в: Свгг. 1994.
3. Мельник Л.Г. Еколопчна економжа: Паучник. - Суми: ВТД "Унiвеpситетська книга", 2002. - 346 с.
УДК577.4:330 Acnip. Л.О. Шашула, РВПС Украти -НАН Украти;
В. О. Гавриленко, викладач СУФ1СМБ
ШСТИТУЦ1АЛЬН1 АСПЕКТИ КОНВЕРГЕНЦП ЕКОЛОГ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ ТА ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ СУСП1ЛЬСТВА
Розглядаються проблеми удосконалення державного регулювання сощально-еконо]шчного розвитку на основi природоохоронно! та ресурсозберк'аючо! дшльнос-tí. Визначено необхщшсть подальшого сталого розвитку краши, збереження приро-до-ресурсного потенцiалу, забезпечення еколопчно! безпеки з метою задоволення потреб сусшльства та прийдешнiх поколшь. Пропонуеться створення нового формального шституту еколого-орiентованого спрямування - Нацiонального Агентства з питань ресурсоспоживання (НАПР).
L.O. Shashula1, V.A. Gavrilenko2
The institutional aspects of ecology policy and society economical development convergaration
The article devoted to improvement of state management of socio-economical development on the basis of the environmental activity. It was defined the necessity of the sustainable development, protection of nature-resources potential, providing of ecology safety, with the aim of present and future society satisfaction. It was proposed the creating of the new institution - National Agency of Nature USE.
Серед чиннитв, яю маемо обов'язково враховувати у процес сучас-них eKOHOMÍ4HHx реформ, особливе мкце займае той факт, що невичерпнкть скарбниць надр Украши промайнула та згасла разом Í3 нафтогазовими та енергодоларовами ресурсами колишнього тоталитарного режиму надто швид-ко, i за фасадом багатющих земель i гшотетичних корисних копалин краша от-римала чи не найдорожчi у свт енергоноси. Такий стан справ впливае на де-формащю структури Державного бюджету Украши, посилюе залежнiсть ш-ших краш i окремих державних блоюв, впливових мiжнародних органiзацiй.
Ддача i сьогоднi система використань ресурсов не вiдповiдае сучасним потребам конвергенцц екологiчноí полiтики та економiчного розвитку, стри-муе зростання виробництва й нагромадження. Мiж iншим, тривалий свгговий досвiд вагомо переконуе в тому, що неможливо забезпечити стабшьний стан розвитку сусшльства за рахунок виснаження природних ресурс1в. Водночас однiею з головних умов нагромадження ресурс1в i збереження навколишнь-ого середовища е значне економiчне зростання.
1 Post-graduate student of the Council for Studying Productive Forces Of Ukraine - NAS of Ukraine
2 Lecturer of EUFISMB
