CC BY
11
• 7. 1ндикаторами стану пасовищ, iнтенсивностi ix використання можуть бути по-
пуляцп таких видiв рослин Festuca rubra, Nardus stricta, Anthoxantum odoratum,
Leucanthemum vulgare, Plantago media, Taraxacum officinalis, Trifolium pratense.
Отримаш нами результати також можуть бути шдставою для eKOHOMi4HOi оцiнки ефективносп сучасних форм випасу худоби у передлрськш 30Hi Зах1дно1 Украши. На нашу думку, економiчна оцiнка випасання худоби повинна базува-тись на еколопчних даних щодо впливу випасу на бютичне рiзноманiття та перспективу розвитку сшьського господарства в УкраМ у майбутньому. Сiльське гос-подарство в Украíнi працюе зараз без суттевих державних субсидiй. Проте не слвд забувати, що такий стан не може тривати довго, у всякому разi не у той час, коли Украша шукае вихвд на мiжнародний ринок, особливо краши 6С. Може виявити-ся, що сучасш форми випасу е економiчно невигiдними, але екологiчно дощльни-ми. Тому пiд час розробки комплексних програм природоощадливого землекори-стування необидно буде передбачати рiзнi варiанти економiчноí пiдтримки сшь-ськогосподарського виробництва продукцií, особливо пасовищно!' господарки на великих територiях.
Робота виконана у рамках сшльного украíнсько-нiмецького проекту " Днк-тер" пiд егiдою ЮНЕСКО.
Лггература
1. Одум Ю. Экология. - М.: Мир, 1986. - Т. 1. - 328 с.
2. Царик Й.В. Стратегш виживання популяций рослин у мшливих умовах середовища. До-слiдження басейново! екосистеми Верхнього Днiстра. Збiрник наукових праць. - Львш, 2000. -С.102-111.
3. Anderson P. (Андерсон П.), Fadford E. (Фадфорд Е) (1994): Changes in vegetation following reduction in grazing pressure on the National Trusts Kinder Estate, Peak District, Derbysrire, England. - Biological Conservation, 69: 55-63.
4. Fleischer T. (Флейшер Т.) (1994): Ecological costs of livestock grazing in western northern America. - Conservation biology, 8 (3): 629-644.
5. Plachter H. (Плахтер Г.), Schmidt J. (Шмщт Й.) (1995): Die Kalkmagerrasen Südwestdeutschlands als Modell für den Schuty und die Entwicklunganthropo - zoogener Lebensräume. - Beih. Veröff. Naturschuty Landschaftspflege Bad. - Würt., 83: 13-30.
УДК630.3.001.12/18 Доц. О. А. Стиратвський1, к.т.н. - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИБОРУ ТЕХНОЛОГИ I ТЕХН1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Л1СОТРАНСПОРТУ
Приведено характеристики природно-ресурсного потенщалу лгав, сучасш умови менеджменту люу i мережу люових дор^ у регюш украшських Карпат. Запропоноваш ме-тоди надають можливють проведения оценки рiвня i екож^чно! доцiльностi технолопч-них операцiй i технiчних пiдходiв до транспортування люу з точки зору зменшення негативного впливу на довкшля.
1 кафедра лгёових машин i ajpir
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
Ph.D., Assoc. Prof. Oleg Styranivsky - USUFWT
Ecological-economical considerations of technology and machines for wood
transportation
The characteristics of a natural-resource potential of forests, modern conditions of forest managing and network of forest roads in locale of the Ukrainian Carpathians are given. Suggested methods gives the possibility to fulfill evaluation of perfection and economical reason-ability of technological operations and technical means of wood transportation from a stand of decreasing of negative influencing on an environment.
Карпатський регюн вiдрiзняeться особливим природно-ресурсним потенщ-алом. На плошд, що займае тальки 6 % територц Украши, зосереджено близько 30 % лкового фонду держави. За вковою структурою переважають молодняки i середньовiковi насадження, що пояснюеться ведениям лiсового господарства в повоенш роки. Отже, сьогодш потрiбно вирiшити не тiльки питання вiдновления природного потенцiалу, але й нарощення лiсового фонду. Водночас незадоволена потреба рiзних галузей виробництва в деревиш (понад 70 %) вимагае здiйснения iнтенсивних рубань, що в разi вiдсутностi екологобезпечних техиологií i технiки, необх1дно1 густоти лiсових дорк призводить до пониження охоронно- та грунто-захисних властивостей лiсiв, нищення деревостанк та руйнування природних комплексов.
Експлуатацiйний лiсовий фонд в Карпатах розташований в основному (близько 54 %) на крутих (210 - 300) i дуже крутих (бшьше за 300) схилах, що на-кладае сво1 особливостi на використання техиiчних засобiв лiсотранспорту. Наяв-на дорожня мережа представлена двома видами лкових дорiг: автомобiльнi дороги i вузькоколiйнi залiзницi. Основним видом транспорту деревини е автомобшь-ний транспорт, яким вивозиться 87 % вск1 заготовлено1 деревини. Сумарна дов-жина лiсових автомобiльних дорiг в Карпатському регiонi становить 5975,9 км. Середня густота мережi лiсових дорк становить 5.2 м/га - в лкопромислових тд-приемствах i 3.6 м/га - в заповвдниках [1].
Велика частина лкових автошляхк (54,4 %) мае вантажообiг до 5 тис. м3 в рiк, максимальний вантажообiг окремих дорiг не перевищуе 45 тис. м3. Щорiчно близько 27 % лкових дорк не використовуеться для вивезення деревини, але для них характерний рух поодиноких автомобiлiв з метою виконання господарських робiт. Лише невелика частка (2 %) лiсових дорiг мае вдосконалене покриття. На-веденi данi свщчать про недостатню густоту лiсових дорк порiвияно з лiсовими крашами бвропи та 1х незадовiльний стан.
При спуску деревини з крутих схилк використовують трактори (49 %), iз них 95 % гусеничнi i линвове устаткування (17 %). Кшним транспортом трелю-еться близько 22 % i самоспуском 12 % вщ заготовлено1 деревини. Трелювальш трактори використовуються на схилах крутизною до 250, линвове устаткування -150-350. Середня довжина трелювання змшюеться в межах 1.5-2.0 км, а в окремих випадках досягае до 4-5 км.
Трелювання деревини завдае значно1 шкоди довк1ллю. Так, за умови використання гусеничних лкопромислових тракторк, площа пошкодженого грунту становить 60.. .85 % всiеí площд лiсосiки, об'ем знесеного грунту - 250... 320 м3/га, а шода 520 м3/га, глибина пошкоджень 0.2. 2 м, масово знищуеться тдркт (до 90 %).
2. Проблеми практичного застосування еколого-економ1чного вчення
139
Основш причини цих пошкоджень зумовлеш, насамперед, використанням застарших техшчних засобк i технологш лiсозаготiвлi та транспорту лiсу. Питома вага фiзично зношено1 технiки в деяких регiонах досягла критичного ркня 70 % i бiльше. Широке впровадження природноощадно1 технологи на базi мобiльного линвового устаткування стримуеться вщсутнктю як промислового виробництва цього сучасного лiсотранспортного обладнання (в Украíнi створеш тальки дослвд-нi зразки), так i необхiдноí мережi лiсових дорк. У разi застосування на трелю-ваннi деревини тiльки мобiльного линвового обладнання необидна густота доро-жньо!' мережi в Карпатах повинна становити не менше нiж 16.5 м/га. Для цього необидно побудувати близько 12 тис. км лкових дорк, бшьше 95 % цих дорк повиннi бути з твердим покриттям [2]. На це, за темшв будiвництва 90-х рр. (2.5 км на 100 тис. м3 заготовлено!' деревини) знадобиться понад 30 рокк.
Для еколопзацп лiсогосподарськоí практики необхщна система регюналь-ного монiторингу, як джерела оперативних фактичних даних про стан лкового середовища, контролю техногенних впливiв лiсозаготiвлi i транспортування деревини на довюлля.
З метою вивчення техногенно обумовлено! змiни лкових екосистем i роз-роблення шдходк до створення екологобезпечних технологiй лкоексплуатацп на кафедрi лiсових машин i дорiг Украшського державного лiсотехнiчного ункерси-тету розроблено методику [3] i започаткованi всебiчнi та систематичнi досль дження ujei проблеми. Дослiдженнями охоплеш всi геоморфологiчнi зони Укра'н-ських Карпат i таким чином створена база даних для моделювання виробничих процеск лiсоексплуатацií, прогнозування змiни екологiчного стану лкоексплуа-тацiйного масиву, планування лкотранспортно!' мережi.
Запропонована методика базуеться на використанш комп'ютерно! геошфо-рмацiйноí технологи Г1С i дозволяе в швидкш, оперативнiй формi приймати рь шення для управлiння лiсовим господарством, вибору технологи i технiчних засо-бк лiсозаготiвлi та транспорту лiсу, з вiзуалiзацiею отриманих результатiв, що призводить до зниження негативного впливу технолопчних процесiв лкоексплуа-тацií на довкшля Карпат. Остаточний вибiр запропонованих заходав виконуеться за результатами функцюнально-варткного аналiзу. Згiдно цього допускну жен-сивнкть пошкоджень визначають за принципом максишзацц економiчного ефек-ту, який е наслвдком впровадження i доркнюе перевищенню економiчного результату Р=П+АД над витратами В, що його спричинили: Е = (П + АД - В) ® max, де П - попереджеш екологiчнi втрати, АД - рiчний прирiст прибутку вiд шдви-щення виробiтку i розширення можливостей догляду за лком, охорони лiсу, побь чного користування, туризму та лiсового вiдпочинку тощо.
При цьому визначають декiлька значень К; допустимо1 iнтенсивностi пошкоджень, для досягнення яких вибирають конкретш варiанти технологи, технiки чи природоохоронних заходiв (i) зi всiх можливих альтернативних (k) за умови
K _
мiнiмуму зведених витрат Вк на 1х здiйснення: ^Bk ® min, i = 1,N, де N - кiлькiсть
i=1
розрахункових значень допустимо1 штенсивноста пошкоджень.
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1
Лггература
1. Державна програма будiвництва люових дорiг в лiсфондi perioHy Карпат.- Украшсь-кий пректно-конструкторський технологiчний шститут люово! промисловостi, Ьано-Франювськ, 1995. - 25 с.
2. Бойко А., Медвщь С. Обгрунтування густоти, протяжной! та структури люотранспорт-но! мережi в Карпатах, Науковий вюник, вип. 9, 1998. - С. 106-112.
3. Библюк Н., Стирашвський О., Адамовський М., Борис М. Засади планування техно-логiчних процеав лiсозаготiвлi з використанням комп'ютерних технологш, Wood business, 1/2000. - С. 14-17.
УДК349.6: 630*907.1: 630(094.4) Ю.Г. Гринюк, к.с.-г.н. -3aeidyea4 Страдч1всько(
mcodoaiidwt станцп, УкрДЛТУ
ПРИРОДООХОРОННЕ ЗАКОНОДАВСТВО I ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРА1Н1
Останшм часом еколопчне законодавство i нормативно-правова база ведения л1со-вого господарства в Укра'лт зазнали чималих змш i доповнень, що послщовно наближае i'x до сучасних потреб. Проте еколопчно й юридично обгрунтованого стратепчного плану розвитку люового сектора Украша ще й дос не мае. Украшсью закони та шструкци по-требують подальшого вдосконалення i адаптування до сучасних еколого-економ1чних умов та вимог м1жнародного ршня., зокрема Конвенци про бюр1зномашття.
Dr. Yuriy Gryniuk, deputy director of Stradch Forest research station of USUFWT
Environmentprotected legislation and ecological-economic aspects of forestry in
Ukraine
Ecological legislation and normative base for forestry management in Ukraine have been transformed a lot lately, that move them near to present-day problems. Nevertheless there is no so far the Plan of Forest Sector development in Ukraine with ecological and juridical substantiation. There is necessity to improve and adopt Ukrainian law and instructions to present international ecological-economic conditions and requirements, specifically to Convention of Biological Diversity.
Жорстю eKOHOMÍ4Ha i еколопчна кризи, KOTpi охопили Украшу, необхвд-шсть швидкого реформування ycix галузей народного господарства, у тому чи^ й лкову, спонукають до негайного вдосконалення та адаптування до свиових норм природоохоронного законодавства i нормативно-правово! бази ведения ль сового господарства. Специфша функщонування лкогосподарських шдприемств стисло пов'язана з проблемами охорони природи, адже лки (як заповщш, так i го-сподарського призначення) залишилися найменш екологiчно пошкодженими те-риторiями держави.
До проголошення незалежносп 24 серпня 1991 р. Укра'нська РСР була уча-сницею 18 багатобiчниx мiжнародно-правовиx актш, що мали вiдношения до охорони навколишнього середовища. У 1992 р. Украша приедналася до Конвенид ООН про правонаступництво держав по договорах (Вщень, 1978 р.). Надалi вщпо-вiдними рiшениями вищих оргашв влади Украши юридично була оформлена участь Украши у бшьшосп з найбшьш важливих мiжнародниx договорш iз питань охорони природи. За станом на початок 2001 р. Украша е стороною 44 таких актав.
Прийнята 28 червня 1996 р. Конститущя Украши проголошуе всi природнi ресурси (землю, надра, атмосферу, воду) у межах територц Украши власнiстю
2. Проблеми практичного застосування еколого-eKOHOMÍHHoro вчення 141
