CC BY
11
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.4
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! КИЩО! ШКОЛИ
УДК 330.1 Члeн-кoр. HAH Украти, проф. В. С. Загорський, д-р emH. наук; доц. €.М. Борщук, д-р e^H. наук - ЛР1ДУ НАДУ при Прeзuдeнmoвi Украти
ЕKQЛQГQ-ЕKQHQМIЧHI ТОМПЕТЕНЦП ЯК ГQЛQВHА МЕТА ВИЩOÏ OCBrm ДЛЯ СTАЛQГQ PQ3BKTKy
Пpoaнaлiзoвaнo ocoбливocтi cyHacnoro eтaпy poзвиткy ocвiти. З'яcoвaнo, щo eкoлoгo-eкoнoмiчнi кoмпeтeнцГï e eфeктивним кpитepieм oцiнки peзyльтaтивнocтi oc-вiти для cтaлoгo poзвиткy.
Kлючoвi слова: ocвiтa, ocвiтa для cтaлoгo poзвиткy, кoмпeтeнцiï', emnoro-exo-нoмiчнi кoмпeтeнцiï'.
У дoпoвiдi Miжнapoднoï' кoмiciï' ООН "Оcвiтa: пpиxoвaний cкapб" cфopмyльoвaнo poль i мю^ ocвiти як нeoбxiднoï yмoви зaбeзпeчeння шщ-aльнoï cпpaвeдливocтi тa зacoбy гapмoнiйнoгo poзвиткy людини. Вoднoчac y дoпoвiдi зaзнaчeнo, щo cyчacнa cиcтeмa ocвiти нeпoвнoю мipoю викoнye cвoю iнтeгpaльнo-cвiтoгляднy poль внacлiдoк вiдcyтнocтi глибиннж cиcтeм-нo-cинтeтичниx yявлeнь, пoв,язaниx з мaйбyтнiм poзвиткoм людcтвa i cпpя-мoвaниx нa виpiшeння глoбaльниx пpoблeм, cepeд якиx oднieю з нaйaктyaль-нiшиx e eкoлoгiчнa пpoблeмa [1].
Moжнa видГлити низку ocoбливocтeй, xapaктepниx cьoгoднi для зa-гaльнoï cвiтoвoï cитyaцiï, вiдпoвiднo дo якиx швинт кopeктyвaтиcя пiдxoди в ocвiтi:
1. Екoлoгiчнa кpизa, мacштaби якoï мaють вжe глoбaльний xapaктep.
2. Дeмoкpaтизaцiя, яку мoжнa cпocтepiгaти в npo^ci Rpaxy тoтaлiтapниx peжимiв i стш^му poзвиткy дeмoкpaтичниx пpoцeciв.
3. Глoбaлiзaцiя, щo вiдoбpaжae взaeмoзaлeжнicть нaцioнaльниx eкoнoмiк i oбyмoвлюe нeoбxiднicть зacтocyвaння cиcтeмнoгo пiдxoдy дo виpiшeння пpoблeм ^щель^го poзвиткy, пepeдyciм eкoлoгiчниx.
4. Рeгioнaлiзaцiя, y paмкax якoï дepжaви oб,eднyютьcя в гpyпи eкoнoмiчнoï i тopгoвoï iнтeгpaцiï для пiдвищeння cвoeï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi.
5. Пoляpизaцiя, якa нaoчнo виявляeтьcя в пocилeннi coцiaльнoï нepiвнocтi в глoбaльнoмy, peгioнaльнoмy i нaцioнaльнoмy мacштaбax i пpизвoдить дo збiльшeння poзpивy мГж бaгaтими i 6Гдними кpaïнaми з вiдпoвiдними нacлiдкaми пoлiтичнoгo, eкoнoмiчнoгo, eкoлoгiчнoгo i coцiaльнoгo xa-paктepy.
6. Фpaгмeнтaцiя, щo cпpичиняe coцiaльнi й кyльтypнi poзбiжнocтi чepeз cпpoби пoдiлити cпiльнoти людeй зa eтнiчними, peлiгiйними aбo гншими oзнaкaми.
ЧГ^ь^ мicцe в зaгaльнiй cиcтeмi ocвiти нaлeжить вищим нaвчaльним зaклaдaм. Пoтpeбa y вищГй ocвiтi тa oвoлoдiннi пepeдoвими тexнoлoгiями зpocтae cкpiзь y cвiтi з eкcпoнeнцiaльнoю швидкicтю. ЮНЕСКО нaвoдить тa-КГ пoкaзники npo кiлькicть людeй нa плaнeтi, зaлyчeниx дo здoбyвaння вишр1'
б. OcBr^HCbKi проблеми вищоТ школи
Зб7
освiти: 1970 р. - 28 млн, 1991 р. - 65 млн, 2000 р. - 79 млн, 2015 р. (прогноз) - 91 млн [2].
Незважаючи на наявшсть рiзних пiдходiв щодо оргашзаци вищо! освь ти, можна виокремити головнi завдання i прiоритети вищо! освiти, як на нашу думку, полягають у такому:
• забезпечувати тдготовку висококвал1ф1кованих спещал1ст1в 1 ввдповвдаль-них громадян, здатних задовольняти потреби у вс1х сферах людсько! д1яль-ност шляхом надання можливост1 отримання ввдповвдних квал1ф1кацш, як постшно адаптуються до сучасних 1 майбуттх потреб суспшьства;
• забезпечувати можливост1 для здобування вищо! осв1ти 1 навчання впродовж усього життя;
• створювати 1 поширювати знання з метою сприяння культурному, сощально-му та економ1чному розвитку;
А _ • • • __• и
• сприяти захисту 1 зм1цненню сустльних ц1нностей, що становлять основу демократичного громадянського сустльства.
Аналiз стану освгти у свiтi свiдчить про посилення уваги урядiв держав до розвитку вищо! освгти. До основних чинниюв, що спонукають до пос-тiйного вдосконалення якостi вищо! освгти, належать: криза класичних теорш соцiально-економiчного розвитку; ревiзiя морально-етичних цiнностей; фор-мування нового постiндустрiального iнформацiйного суспшьства; зростаюча мобiльнiсть професорсько-викладацького персоналу i студентства.
У березнi 2005 р. Генеральний директор ЮНЕСКО Коiтiро Мацуура дав офщшний старт програми "Десятирiччя освiти на користь сталого розвитку". Вщповщно до задекларовано! програми, освга для сталого розвитку (ОСР) повинна вщгравати важливу роль в розвитку сучасно! цивiлiзацi!. Метою ОСР е сприяння особi набувати таких знань i умiнь, формувати таку систему цшностей, яю дадуть змогу приймати iндивiдуальнi та колективш рь шення локального i глобального характеру для пiдвищення рiвня життя людсько! спiльноти без загрози для майбутнього планети [3, 4].
Вщомо, що ефектившсть i яюсть навчання е визначальними параметрами системи освгти. Але якщо ефектившсть розглядаеться як економiчна ка-тегорiя, то поняття якостi, що мютить, поряд з економiчними i сощальними, також пiзнавальнi та культурнi аспекти, розглядають як загальну iнтегральну характеристику освгтянсько! дiяльностi.
Сьогоднi "цiну" фахiвця-випускника встановлюе ринок працi залежно, передуЫм, вiд якостi його практично! шдготовки i рiвня його компетентностi. Оскшьки якiсть професiйно! освiти як кшцевого результату визначаеться якiстю освiтнього процесу та освгтньо! системи загалом, то обидва показники також потрапляють в коло аналiзу загально! проблеми якость Адже випус-кник ВНЗ, навгть той, що сповна володiе теорiею, але не здатний застосовува-ти !! на практицi, мае невисоку "споживну вартiсть" для працедавця i низьку "мiнову вартiсть" на ринку пращ. Працедавця не щкавлять яюсть освiтнього процесу, якiсть освiтньо! системи i тi критерi!, за якими вони там оцшюють-ся. Для нього важлива професiйна компетентнiсть фахiвця, його здiбностi ефективно виконувати виробничi функцi!, практично вирiшувати певнi завдання i проблеми.
368
Збiрник науково-технiчних праць
^уковий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
Щ£ в кшщ 70-х рoкiв ХХ ет. нeвiдпoвiднicть мiж вимогами ринку правд та рeзультaтaми шкiльнoï ocвiти cтaлa виявлятиcя ocoбливo рiзкo. Яюеть ocвiти, що зaбeзпeчуeтьcя icнуючoю ocвiтньoю cиcтeмoю, пeрecтaлa задо-вольняти очжування cуcпiльcтвa, виробництва, дeржaви i кожного його гро-мадянина; нaрocтaлo уcвiдoмлeння нeoбxiднocтi ново!" мoдeлi ocвiти. В cуc-пiльcтвi дoзрiлa так звана '^волю^йна cитуaцiя", коли "^рхи те можуть, а низи нe хочуть". Вeрxи в цьому випадку - те cиcтeмa ocвiти, а низи - отожи-вaчi ïï поодуг. Внacлiдoк диcкуciй дiячiв ocвiти i пратедавщв, cтaлa oчeвид-ною теобхщшеть oцiнки нового типу ocвiтньoгo рeзультaту, що нe звoдитьcя до просто кoмбiнaцiï iнфoрмaцiï i нaвикiв, oрieнтoвaниx на вирiшeння рeaль-них завдань. ^й тип ocвiтнix рeзультaтiв став називаттея кoмпeтeнтнicтю i лeжить в ocнoвi кoмпeтeнтнicнoгo пiдxoду [5].
Koмпeтeнцiя - гoтoвнicть до cпeцифiчнoï "вщповщ" на виклики, на вплив ззовш, завдяки нaявнocтi унiвeрcaльниx знань i вмшня, cпрoмoжнocтi до дiяльнocтi в новш cитуaцiï. Вона тicнo пов'язана з якicтю ocвiти, пiд якою розумшть cпiввiднoшeння мiж вимогами до cиcтeми ocвiти i cтупeнeм ix за-дoвoлeння. При цьому вимоги cтocуютьcя, пeрeдуciм, нe отримання кoнкрeт-них знань як "продукту, що швидко пcуeтьcя", а нacaмпeрeд розвитку нових, унiвeрcaльниx здiбнocтeй ocoби i мoдeлeй ïï пoвeдiнки в рiзниx cитуaцiяx. Iдeя кoмпeтeнтнo oрieнтoвaнoгo навчання - одна з рeaкцiй cиcтeми ocвiти на coцiaльнe зaмoвлeння з шдготовки фaxiвцiв у кoнтeкcтi "фiлocoфiï якocтi". Koмпeтeнтнicний пiдxiд oрieнтуe ошбу на формування наукового cвiтoгляду, на духовшсть та coцiaльну aктивнicть.
Радою Свропи прийнято визнaчeння чотирьох ключових кoмпeтeнцiй, якими пoвиннi вoлoдiти мoлoдi eврoпeйцi:
1) пoлiтичнi та conjaram кoмпeтeнцiï, зoкрeмa таю, як здаттеть брати на ceбe вiдпoвiдaльнicть, брати участь в ухватит групових рiшeнь, вирь шувати кoифлiкти иeиacильиицьким шляхом, брати участь в тдтримщ i пoлiпшeииi дeмoкрaтичииx iиcтитутiв;
2) мiжкультуриi кoмпeтeицiï, пoв,язaиi з життям в полшультурному cуc-пiльcтвi, що отрияють позитивним взaeмocтocуикaм людeй рiзииx нащ-oиaльиocтeй, культур i рeлiгiй, розумшню i пoвaзi один одного;
3) комуткативт кoмпeтeицiï, що иaлeжaть до володшня уcиoю i пжьмо-вою комуткащею. У цьому кoитeкcтi комуткаци, дeдaлi бiльшу важли-вicть набувае вoлoдiиия бiльш, иiж oдиieю мовою;
4) coцiaльиo-iифoрмaцiйиi кoмпeтeицiï, пoв,язaиi iз зрocтaииям iифoрмaти-зацй' cуcпiльcтвa.
Водноча^ виходячи з того, що ОСР е важливим iнcтрумeнтoм вирi-шeння eкoлoгo-eкoнoмiчниx прoблeм, дoцiльнo зacтocувaти тeрмiн "eкoлoгo-eкoнoмiчнa кoмпeтeнтнicть". За аналопею з визнaчeнням поняття "кoмпeтeн-щя", eкoлoгo-eкoнoмiчну кoмпeтeнцiю можна розглядати як володшня тев-ними знаннями, вмшням, дocвiдoм, якi cпрoмoжнi зaбeзпeчувaти eфeктивнe (oптимaльнe) функцioнувaння прирoднo-coцiaльниx cиcтeм.
На нашу думку, найбшьш дoцiльнo eкoлoгo-eкoнoмiчнi кoмпeтeнтнoc-тi прeдcтaвити як едшеть coцiaльниx, eкoнoмiчниx i eкoлoгiчниx кoмпeтeн-
б. Освiтянськi проблеми вищо'1 школи
Зб9
тностей. 1х можна розглядати як системнi компетенци, що базуються на усвь домленш законiв функцiонування природних i сощальних систем. Вони за-безпечують здатшсть оцiнювати мiсце i роль кожного з компоненлв у проце-сах нормального функщонування системи загалом, здатшсть прогнозувати функщонування системи i 11 реакцiю на тi чи iншi впливи.
Таким чином, можна стверджувати, що наявшсть компетентностi свщ-чить про здатшсть шдивщууму використовувати i поеднувати знання, умiння i компетенци для виршення iснуючих проблем залежно вiд вимог конкретно! ситуаци, що постшно змiнюеться. Еколого-економiчнi компетенци вщповща-ють об'ективним вимогам сучасно! "економжи знань", у якiй бiльш значущи-ми й ефективними для усшшно! професшно! дiяльностi е не розрiзненi знання, а узагальненi вмшня, що виявляються у спроможностi особи вирiшувати складнi системнi проблеми.
Лггература
1. Высшее образование в XXI веке. Подходы и практические меры // Всемирная конференция по высшему образованию. - Париж : Изд-во ЮНЕСКО, 1998. - 136 с.
2. Washington profile. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wasprofile.org. -Экономика и бизнес.
3. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 сташття" : пер. з англ. ВГО "Украша. Порядок денний на XI столггтя" та ш-т сталого розвитку. - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 360 с.
4. Пщлкнюк В. Сталий розвиток суспшьства: роль осв1ти : пупвник / за ред. В. Пщлю-нюк, I. Пщлюнюк, В. Рудик, В. Кириленко та ш. - К. : Вид-во СПД "Ковальчук", 2005. - 88 с.
5. Зимняя И.А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. - 2003. - № 5. - С. 34-42.
Загорский В.С., Борщук Е.М. Эколого-экономические компетенции как главная цель высшего образования для устойчивого развития
Проанализированы особенности современного этапа развития образования. Показано, что эколого-экономические компетенции являются эффективным критерием оценки результативности образования для устойчивого развития.
Ключевые слова: образование, образование для устойчивого развития, компетенции, эколого-экономические компетенции.
Zahorskyi V.S., Borshuk Ye.M. Ecological and economic competence as the main purpose of higher education for sustainable development
The features of contemporary development of education. Shown that the ecological and economic competence is an effective criterion for evaluating the effectiveness of education for sustainable development.
Keywords: education, education for sustainable development, competence, environmental and economic competence.
УДК 339.138 Доц. Н.Р. Балук, канд. екон. наук;
доц. Н.Ф. Баай, канд. екон. наук - Львiвська КА
СИСТЕМАТИЗАЦ1Я МОДЕЛЕЙ ПОВЕД1НКИ СПОЖИВАЧ1В ЯК ЗАС1Б ПОШУКУ НАПРЯМ1В IX УДОСКОНАЛЕННЯ
Визначено важливють вивчення особливостей поведшки споживачiв у дiяль-носп фiрм, оргашзацш та тдприемств, яю застосовують або планують застосовува-ти концепщю маркетингу. Означено, що одним iз найбшьш ефективних методiв дос-
370
Збiрник науково-техшчних праць
