CC BY
36
1ни: Fraxinus ornus, Larix decidua subsp. polonica, Pinus cembra, Quercus cerris, Taxus baccata. Вони також характеризуются меншими обсягами екологiчних i географiчних ареалiв i вразливi до вщносно незначних змш умов iснування.
За сучасних стрiмких змiн природних умов юнування бiорiзноманiття планети вкрай необхщним вбачаеться проведення спецiальних дослiджень стосовно ширшого кола екологiчних факторiв. Це особливо стосуеться видiв рослин, занесених до Червоно! книги Укра!ни, оскшьки 1х екологiчнi власти-востi визначеш далеко не для всiх видiв i не за всiма факторами.
На нашу думку, запропонований метод анашзу еколопчних власти-востей рослин надасть змогу за критерiем величини еколопчно! амплiтуди виявляти мвразливiм види i враховувати 1х особливостi при розробщ засад за-безпечення 1х охорони та збереження.
Лiтература
1. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. Человек-Экономика-Биота-Среда. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 566 с.
2. Галанин А.В. Флора и ландшафтно-экологическая структура растительного покрова. - Владивосток: ДВО АН СССР, 1991. - 272 с.
3. Екофлора Укра!ни, т.1/ Д1дух Я.П., Плюта П.Г., Протопопопва В.В. та ш. - К.: Фгго-соцюцентр, 2000. - 284 с.
4. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение). - Харьков: Майдан, 2001. - 612 с.
5. Циганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно-широколи-ственных лесов. - М.: Наука, 1983. - 197 с.
6. Dieter F., Klotz S. Biologisch-ökologische Daten zur Flora der DDR// Wiss. Beitr. M. -Luter-Univ. - Halle, 1988. - N 35. - 103 s.
8. Flora Europaea// www.rbge.org.uk
9. National Genetic Resources Program (GRIN)// www.ars-grin.gov
10. The 2006 IUCN Red List of Threatened Species// www.iucnredlist.org
11. World Checklist of selected Plant Families// www.kew.org/wcsp/namedetail
УДК 582.711.713:632.125 В.М. 1ваницька - Закарпатський лкотехмчний
коледж, м. Хуст
ЕКОЛОГО-БЮЛОГГЧШ ВЛАСТИВОСТ1 ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ СЛИВИ НА ЗАКАРПАТТ1
Охарактеризовано еколопчш i бюлопчш властивост сливи. Встановлено пози-тивний еколопчний вплив систем утримання грунту, застосування фосфатшлаку, це-олтв i вапняку на покращення екологiчних функцiй еродованих грунтiв. При ство-реннi високопродуктивних плодових культурбiогеоценозiв на схилових землях необ-хщно пiдходити диференцiйовано, з урахуванням комплексу еколопчних чинниюв.
Ключов1 слова: еколого-бюлопчш властивостi сливи, структура грунту, про-тиерозiйна стiйкiсть, цеолiти, мелiоранти, продуктившсть рослин.
V.M. Ivanytska - Transcarpathian forest technical college, Khust
Eco-biological properties and ecological peculiarities of plum-tree gardening in the Transcarpathian forest college
A description of plum tree's ecological and biological properties is given. A positive ecological influence of soil hold systems is established, the usage of phosphat waste, ceoli-tes and chalk on improvement of ecological situation. In creatiation of highly-productive
fruit culturebiocenosis on slopy lands differenetiation is to be made, including the complex of ecological factors.
Key-words: eco-biological properties of a plum-tree, structure of soil, antierrosion steadiness, ceolites, drying substances, productivity of a plant.
Вступ. Проблема шдвищення бюлопчно1 продуктивност едафотошв, захисту ïx вщ eрозiï з метою ефективного використання для вирощування плодових культур на схилових землях - надзвичайно актуальна. Цший ряд аспеклв щодо вирощування плодових культурбiогeоцeнозiв на схилах далеко ще не вирiшeно. У створенш високопродуктивних плодових насаджень на схилових землях виршальне значення мають eкологiчна оцiнка грунлв при ïx виборi пiд плодовi культури, система утримання грунту, eкологiчнi прин-ципи шдвищення родючост грунтiв i захисту вщ eрозiï, правильний пiдбiр шдщеп i сортiв, рацiональна конструкцiя насаджень, високий рiвeнь агротех-нiки, eкономiчно обгрунтована в нових умовах вщносин на сeлi органiзацiя i спeцiалiзацiя виробництва. Ефективне i рацiональнe використання схилових земель обов'язково повинно передбачати створення люозахисних насаджень та впровадження комплeксноï мexанiзацiï.
Слива - важлива скороплщна кiсточкова культура. У Закарпатт вона на провiдному мiсцi серед юсточкових порiд. Частка ïï становить до 12 % уЫх плодових насаджень. Промислова культура сливи зосереджена у низин-нш зонi та у передир!'. У гiрськiй зош, через з менш сприятливi еколопчш умови, вона вирощуеться здeбiльшого для мюцевого споживання.
Сьогоднi одним iз найбiльш реальних рeзeрвiв розширення виробництва еколопчно чистих плодiв, насамперед для дiетичного i дитячого харчу-вання, е вiдновлeння вирощування плодових культур на схилових землях. При цьому необхщно бшьше уваги придшити пiдвищeнню eфeктивностi не-використовуваних земельних упдь на тих схилах, де сформувалися грунти рiзного ступеня змитосл.
У цiй роботi проаналiзовано еколопчш та бюлопчш властивостi сливи, встановлено еколопчну стабiльнiсть та продуктившсть рiзниx сортiв сливи на терасованих i нетерасованих схилах за рiзниx еколопчних умов вирощування. Показано еколопчш особливост вирощування сливи залежно вiд типу eдафотопiв на Закарпатп.
Матерiали та методика дослвджень. Об'ектами дослiджeнь були пло-довi культурбiогeоцeнози на бурих лiсовиx ошдзолених i шдзолисто-бурозем-них грунтах терасованих i нетерасованих сxилiв у передпрнш зонi Закарпаття.
Об'ект перший - дослщжувалися eкологiчнi особливостi окультурення полотна терас у плодових культурбюгеоценозах на терасованому сxилi крутизною 9-12° швденно-захщно1' eкспозицiï протягом 1983-2000 рр. У 1981 р. було проведено терасування дшянки i задерншня вшмкових укосiв, весною 1982 р. - посаджено сад, а у 1983 р. - накладено схему дослщу. Площа кварталу становить 5,09 га, полотна терас - 2,40 га, ширина терас - 5-6 м. Порода - слива, тдщепа насшнева, сорт - Угорка звичайна. Дерева висаджеш на вiддалi 0,7-0,9 м вщ насипного укосу i через 3 м одне вщ одного. Грунти дь лянки - бурi лiсовi ошдзолеш глеюват суглинистi i глинистi на елюво-делю-вiï глинистих сланцiв з шаруватим пiщаником.
Об'ект другий - дослiджувалися екологiчний вплив застосування орга-нiчних, мiнеральних добрив, фосфатшлаку, цеолiтiв i мелiорантiв у плодових культурбюгеоценозах на cx^i крутизною 2-3° швденно-захщно'' експозици. Доcлiдження проводили протягом 1991-2000 рр. Сад посаджено весною у 1980 р., площа тд дослщом становить 2,85 га. Порода - слива, сорти-Угорка звичайна i Ренклод фюлетовий. Площа живлення дерев - 6*4 м. Грунти дослано'' дiлянки - шдзолисто-буроземш поверхнево оглееш середньосуглинко-вi на елюви вулканiчниx порiд середньосуглинкового складу.
Зразки грунту для аналiзiв вщбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали водно-фiзичнi, фiзико-xiмiчнi, xiMi4rn показники, гранулометричний склад грунту, структурно-агрегатний склад i водоcтiйкicть грунтових часток, вмют важких металiв (Си, Zn, Mn, Pb, Cd). Доcлiджували кореневу систему плодових рослин. По кожному варiанту дослщу проводили оцiнку ерозшно! ситуаци, бiометричнi вимiрювання, облiк бюмаси багаторiч-них трав, сидеральних культур i урожаю плодiв.
Результати дослщжень. Слива вiдноcитьcя до родини розоцвггих (Rosoceae) пiдродини сливових (Prunoideae) роду Mill, який об'еднуе близько 30 видiв. Найбiльш практичне значення мають такi види: домашня, тернослива, терен, алича, уccурiйcька i китайська.
Слива (Prunus L.) - дерево висотою 4-12 м. Залежно вщ генетичних особливостей сорту, технологи вирощування, ряду еколопчних чинниюв слива починае плодоносити з 3-7 рiчного вiку, продуктивний перiод тривае 1025 рокiв, перiод виробничо'' експлуатацп - 15-30 рокiв, тривалicть життя вшь-норостучих дерев у оптимальних умовах зовнiшнього середовища - до 3540 рокiв. Продуктивнicть сливових культурбiогеоценозiв становить 100150 ц/га, в штенсивних насадженнях - до 400 ц/га.
Багато вчених i практиюв вважае сливу помiрно вимогливою до свгг-ла - значно тшьовитривалшою, нiж iншi кicточковi породи (абрикос, персик, вишня). Свггло впливае на характер зросту i форму крони дерева. Нестача свггла призводить до оголення гшок у середиш крони i перемiщення плодо-ношення на периферiю. У добре освгглених мicцяx крони формуються плоди з кращими смаковими i товарними якостями (Власюк, 1976; Каблучко, Гапо-ненко, Сшжко, Негода, 1990; Куян, 1998).
Серед плодових порщ слива е одшею з найвимогливiшиx до вологи, проте це не в однаковш мiрi стосуеться вcix cортiв. Високою вимогливicтю до вологи характеризуються европейськ сорти сливи, оcкiльки формування ix вiдбувалоcя в умовах достатнього зволоження. Водночас таю види слив, як терен, слива канадська досить посухостшю. Взагалi райони, де найбшьш по-ширена слива (Подiлля, Закарпаття, Тернопшьська i Чернiвецька облаcтi) характеризуються достатньою кшьюстю опадiв. Кiлькicть опадiв на бiльшiй чаcтинi Укра'ни достатня для культури сливи i тшьки у пiвденниx степових областях - ix випадае мало.
На думку М.Ю. Гущiна й 1.К. Омельченко (1977), основним чинником еколопчного середовища, який впливае на територiальне розмщення cортiв сливи в районах Карпат, е теплозабезпечешсть. У районах нормального й
надмiрного зволоження (pi4Ha норма опадiв 665-1200 мм i бшьше, за вегета-цшний перiод 60-82 % pi4HOÏ норми) забезпечешсть сор™ сливи достатня.
В.1. Майдебура та iн. (1983) вiдзначають, що слива е одшею з найбшьш вологолюбних пopiд. Погано переносить сухють пoвiтpя у пеpioд вегетаци. На вимoгливicть сливи до вологи вказують Г.А. Березовський (1974), С.Г. Вла-сюк (1976), П.Д. Попович, В.А. Джамаль, Н.Г. 1льчишина, С.О. Скорина (1981), В.Г. Куян (1998).
Дослщженнями П.Д. Поповича, В.А. Джамаля, Н.Г. 1льчишино", С.О. Скорини (1981) встановлено, що слива потребуе бшьш родючих грунпв. Пopiвнянo з яблунею i грушею краще росте й плодоносить на карбонатних грунтах, як непридатш для яблунi. Проте на грунтах з кшьюстю каpбoнатiв понад 8-10 % вона росте погано. ÏÏ розмщують на добре зволожених piвнин-них мicцепoлoженнях, а також на схилах переважно пiвнiчнoï i швшчно-за-хiднoï екcпoзицiï крутизною до 12-17°. Сорти, плоди яких використовуються для виготовлення сухофруклв (Угорка звичайна, Угорка ггалшська, Угорка ажанська та ш.), на думку автopiв, необхщно висаджувати в нижнiй чаcтинi швденних cхилiв.
В.Г. Куян (1992) вважае, що слива - пoмipнo свгглолюбна, не досить вибаглива до грунлв, вiднocнo зимocтiйка - у перюд спокою може витриму-вати зниження температури повггря до мiнуc 32-35°. Проте вимогливють piз-них сор^в до цих екoлoгiчних чинникiв неоднакова - одш з них бшьш вимог-ливi до cвiтла (Ренклод Альтана, Ганна Шпет), iншi (Угорка ажанська, Катерина) - менш вимоглив^ oднi бiльш мopoзocтiйкi (Угорка ггалшська, Траге-дiя), а iншi (Вiктopiя, Угорка кoзiïвcька) - малозимостшю.
Коренева система сливи розгалужена головним чином у верхшх шарах грунту, а тому вш особливо повинен бути багатим на поживш речовини, мати достатню вoлoгoмicткicть i piвнoмipну звoлoженicть, pеакцiю грунту, близьку до нейтрально].'. Для сливи меншою мipoю, нiж для iнших плодових культур, мае значення шдгрунтя, тому що ïï кopенi не проникають глибоко.
Вщомий помолог Л.П. Симиренко (1973, с. 134) писав: "Розгалужене коршня сливи надто не заглиблюеться, а розростаеться у верхнш шарах грунту; тому коли вона обеднюе необхщш якост^ то немае потреби. аби той шар виpiзнявcя особливлю потужшстю".
Л. Л. Любимова (1969) встановила, що в умовах низиннoï зони Закар-паття слива росте на дернових ошдзолених слабоглеюватих та сильноглеюва-тих грунтах. У пеpедгipнiй зош росте на дерново-буроземних грунтах.
З.А. Герасимова, В.Д. Кондратьев, Ю.1. Куницький та ш. (1972) заува-жують, що особливо зростае роль сорту в умовах cхилiв, де водно-поживний режим грунпв бшьш суворий. В умовах Молдови на схилах доцшьно виро-щувати такi виcoкoцiннi сорти, як Ренклод Альтана, Угорка запашна, Ганна Шпет. При цьому сорти Угорка запашна i Ганна Шпет рекомендуються для садшня на терасах. На терасованих схилах сорт Ганна Шпет плодоносить на 6-й рж. Середня врожайшсть 6-8 piчних дерев становить 20-30 кг з дерева.
Дослщженнями С.Г. Власюка (1976) встановлено, що вимогливють до грунту неоднакова i в piзних сор™. Так, сливи-угорки краще ростуть на важ-
ких суглинкових достатньо удобрених грунтах, а ренклоди вiддають перевагу чорноземам суглинковим i нав^ь пiщаним грунтам при достатньому ix удоб-реннi i наявностi вологого глинистого пiдгрунтя.
За даними В.О. Грекова (1988), в умовах Закарпаття значних вщмш-ностей у реакци рiзниx сортiв на грунтовi умови не вiдзначено. Поширення коренево! системи в буроземно-пiдзолистиx, дерново-буроземних i бурих прсько-люових грунтах передпрно! зони Закарпатсько! областi трохи рiзне.
На основi проведених дослiджень М.М. Горбач, В.М. Бобер, Л. А. Горбач та ш. (1992) дшшли висновку, що в умовах Закарпаття слива - одна iз найбшьш вологолюбних плодових порiд, дуже чутлива до родючост грунту, особливо до забезпеченосл його фосфором i кашем. Краще, нiж яблуня i груша, росте i плодоносить на кислих перезволожених грунтах.
Зпдно з дослщженнями Г.К. Карпенчука (1984), оптимальною для росту i плодоношення сливи реакщею грунлв е близька до нейтрально: i нейтральна (pH = 5,5...7,5). Але, як показали проведет нами дослщження, вона росте i плодоносить й на бшьш кислих грунтах (pH = 4,0.4,5).
В.1. Майдебура, 1.1. Середа (1987) також вщзначають, що багаторiчнi результати проведеного ними у Полюс Украши грунтово-бюлопчного обсте-ження насаджень сливи на дерново-шдзолистих грунтах легкого грануломет-ричного складу свщчать про високу чутливють дано1 плодово1 породи до грунтово1 кислотностi, зумовлено1 рухомим алюмiнiем.
Слива - досить теплолюбна рослина. За ступенем зимостшкосл вона посiдае четверте мюце пiсля яблунi, вишнi й грушь Проте зимостiйкiсть рiз-них видiв i сортiв сливи неоднакова. Так, окремi сорти сливи уссуршсько1 витримують морози до -50°, тодi як бiльшiсть европейських сортiв пошко-джуються, а iнколи повнiстю вимерзають при -30.32 °С.
Зимостiйкiсть дерев визначаеться насамперед ix спадковими бюлопч-ними властивостями. Вона формуеться при певних умовах i залежить вщ вь ку, умов вирощування, фiзiологiчного стану рослин, навантаження урожаем i не залишаеться постiйною у рiзнi перiоди вегетацiï i спокою.
Зимостшюсть дерев пiдвищуеться до вступання ïx у пору повного плодоношення (до 10-15 рiчного вiку), а з вжом вона рiзко знижуеться. На Закарпатп всi сорти сливи пошкоджуються морозами, проте ступiнь ïx пош-кодження у рiзниx сортiв неоднакова.
За даними Г. Падалищ, М. Скаженик (1975), в умовах Донбасу сорти Угорка ^алшська, Угорка ажанська, Ренклод Альтана, Рання синя мають слабку зимостшюсть.
Найчутлившими до морозiв у сливи е плодовi бруньки. Це пояс-нюеться насамперед тим, що вони мають менш глибокий перюд бюлопчного спокою порiвняно з вегетативними органами i тд час потеплшня, особливо у кiнцi зими та на початку весни, часто пробуджуються, а тсля настання моро-зiв вимерзають. Зимостiйкiсть плодових бруньок не впливае на загальну сту-пiнь пiдмерзання дерева i не залежить вщ його зимостiйкостi.
Слива, як i iншi плодовi породи, пристосувалася до перiодичноï змiни умов зовшшнього середовища, реагуючи на щ змiни протягом року. Рiчний
цикл дерева дшиться на два перiоди - перюд вегетаци i перюд спокою. У перюд вегетаци дерев сливи вщбуваеться ряд послщовних фаз, як називають фенологiчними (набрякання бруньок, цвтння, вегетативний рiст, диференщ-ащя плодових бруньок, розвиток i достигання плодiв, листопад). Середня тривалiсть вегетацшного перiоду сливи становить 190-200 дшв.
За даними В.Г. Куяна (1998), вивчено понад 3000 сор™ сливи, в Ук-ршш районовано понад 20. За строками достигання плодiв сорти подшяють на ранньо-, середньо- i шзньостигл^ а за морфолопчними особливостями плодiв- на ренклоди (плоди округл^ великi з соковитою м'якоттю - Ренклод Альтана, Ренклод Баве, Ренклод реформа та ш.), угорки (плоди овально-ви-довженi з щшьною м'якоттю - Угорка iталiйська, Угорка ошшнянська, Траге-дiя, Угорка звичайна та ш.), яечш (плоди яйцеподiбнi, великi з щiльною м'якоттю - Монро, Жовта яечна та ш.) i мiрабелi (плоди дрiбнi, округлi - Mi-рабель Нансi, М1рабель Бона та iн.).
Сьогоднi часлше всього грунт оцiнюють тiльки в агрономiчному вщ-ношеннi, його широка функцюнальшсть випадае iз поля зору. Грунт - один iз найважливших екологiчних чинникiв, невiд'емна складова екосистеми.
Еколопзащя виробництва взагалi i вирощування сшьськогосподарсь-ко1 продукцiï, зокрема в останнш час, набула надзвичайно важливого значен-ня. Вона зумовлена прагненням рацюнально використовувати екологiчнi ре-сурси, забезпечити ïx охорону i вщтворення. Екологiчнi ресурси мають ряд ютотних особливостей: обмеженiсть, незамiннiсть, невiдтворюванiсть або ду-же складну вiдтворюванiсть, багаточиншсть та iн.
Особливо необxiдно зазначити, що на схилових землях Закарпаття одшею з найважливших умов створення високопродуктивних плодових куль-турбiогеоценозiв е пiдвищення родючостi грунту. Шдтвердженням цього мо-жуть служити отримаш нами експериментальнi матерiали. Нестача тих чи ш-ших елементiв живлення впливае на загальний стан плодових рослин i ïx ок-ремi функцiï.
Екологiчна особливiсть окультурення з поганими фiзичними власти-востями, бщних на поживнi речовини грунтiв полотна терас, зумовлена ан-тропогенним впливом шляхом застосування рiзниx систем утримання грунту, оргашчних i мiнеральниx добрив, вапнування та сидераци, полягала у покра-щеннi екологiчниx функцiй еродованих грунлв, насамперед, у позитивнiй змт водно-фiзичниx властивостей, збiльшеннi рН, зменшенш кислотностi i вмiсту обмiнного алюмшда, полiпшеннi структури грунту та його протиеро-зiйноï стiйкостi.
Дослiдженнями встановлено, що шд впливом добрив, цеолтв i мель орантiв (фосфатшлаку, вапняку) на дослщних дiлянкаx нетерасованих сxилiв значно покращилися екологiчнi функцiï шдзолисто-буроземних грунтiв, що знайшло свое вщображення також, крiм iншиx показникiв, у шдвищенш ïx протиерозiйноï стiйкостi. Так, вмют водотривких агрегатiв розмiром 0,25-10,0 мм при внесенш гною 30 т/га i N12oP75K9o кг/га, вапнуванш (пiвтори норми за гiдролiтичною кислотшстю) у шарi 0-20 см збшьшився на 11,1 %, на дшянках з внесенням вапняку (повна норма за пдрол^ичною кислотшс-
тю) - на 24,0, фосфатшлаку - на 24,9, цеолтв - на 29,1-30,9 % порiвняно з показником до закладки дослщу.
Експериментальт матерiали також показали, що сорт Угорка зви-чайна мае бiльш широку пластичшсть щодо умов екологiчного середовища, шж сорт Ренклод фiолетовий.
У Закарпатп на схилах найбшьше поширення мають шдзолисто-буро-земнi, дерново-буроземнi i бурi гiрсько-лiсовi грунти рiзного гранулометрич-ного складу. Основними екологiчними особливостями вЫх буроземних грун-тiв передгiрноï зони Закарпаття е iнтенсивне глиноутворення, висока кислот-нiсть, сильна елювшовашсть грунтiв щодо Са, Mg, K, Na, Fe, Al та шших еле-ментiв, значна ненасиченiсть основами, накопичення вели^ кiлькостi обмш-ного алюмшш, дуже низький вмiст рухомого фосфору. Грунтотвiрний про-цес проходить в умовах промивного водного режиму.
Виробничий досвщ, а також науковi дослщження показують, що слива добре росте на рiзноманiтниx типах грунлв. Проте високопродуктивнi куль-турбiогеоценози цiеï плодовоï породи можна створити тшьки на родючих з добрими фiзичними властивостями грунтах.
Ми вважаемо, що при виборi дiлянок для створення високопродуктив-них плодових культурбiогеоценозiв на схилах треба враховувати комплекс еколопчних чинниюв, особливо стушнь еродованостi грунту. На повнопро-фiльниx грунтах рют сливи не вiдxиляеться вiд норми, але на слабозмитих -рослини вщстають у розвитку, суховершинять. На середньозмитих грунтах слива розвиваеться дуже слабо, дерева часто суховершинять. Тому на таких грунтах, для покращення ïx еколопчних функцш, необхщно проводити пе-редпосадкове окультурення грунту. Залежно вщ типу грунту воно здшс-нюеться протягом неоднакового перюду. Так, тдготовка бурих лiсовиx грун-™ проводиться протягом одного року, дерново-буроземних - двох i тдзо-листо-буроземних - трьох роюв.
Основнi прийоми шдготовки пiдзолисто-буроземниx грунтiв на схилових землях до ефективного використання для вирощування плодових культур (сливи) наведено в табл. 1.
Запропонована еколопчна система диференцшованого передпосадко-вого окультурення дае змогу збалансувати природш еколопчш зв'язки в грун-ri, збагатити його поживними речовинами, сприяе високш приживлюваностi рослин, скорочуе строки переводу насаджень в експлуатацшш, а у шдсумку забезпечуе створення високопродуктивних сливових культурбiогеоценозiв на схилових землях.
Висновки. Слива - важлива скороплщна кiсточкова культура. У Закар-патськш областi вона мае провiдне мюце серед к1сточкових порiд. Помiрно свгг-лолюбна, одна з найбiльш вологолюбних в умовах Закарпаття плодових рослин, досить теплолюбна, чутлива до родючосп грунту i грунтовоï кислотности.
Високопродуктивш сливовi культурбiогеоценози можна створити тшьки на родючих з добрими фiзичними властивостями грунтах. Для сливи меншою мiрою, шж для iншиx плодових культур, мае значення тдгрунтя, тому що ïï коренi не проникають глибоко.
Табл. 1. Перюд проведення i основш екологiчнi заходи щодо мдготовки мдзолисто-буроземних tрунтiв для вирощування сливових культурбiогеоценозiв _(шар 50-60 см)_
Грунто-во-кль матичт зони област! Типи грунпв Крутизна схил1в 1 експо-зищя Перюд проведення 1 основш заходи
Закар-патське перед-пр'я Пвдзолисто-бу-роземт неог-леет 1 глеюва-т1, слабо- та се-редньозмии Пвдзолисто-бу-роземт гле-юват1, слабо-змии До 5°. Вс1х експо-зицш 5-12°. ПС, П, ПЗ, З Трир1чне передпосадкове окультурення Грунту. Перший рж окультурення. Весною. Вносять першу половину фосфорно-ка-лшних добрив (Р250-300К200-300 кг/га), одну норму вапняку за пдрол1тичною кислоттстю (до 6-8 т/га), цеолгти 10 т/га. Заорюють на глибину 30-35 см. Вишвають сидерати - люпин (210-220 кг/га), суршицю, перко (20-25 кг/га) 1з заробленням 1х на глибину 25-30 см.
Пвдзолисто-бу-роземт по-верхнево-огле-ет, слабо та середньозмии Пщзолисто-бу-роземт поверх-нево глеювап те-пл грунти, слабо та середньозмит! Пвдзолисто-бу-роземт повер-хнево глеюват тепл1 грунти, слабозмип 5-12°. Вс1х експо-зицш 12°-15°. Вс1х експо-зицш 16-20°. ПС, П, ПЗ, З Восени. Вишвають сидеральт культури - суршицю (20-25 кг/га), вику озиму + жито (100+50 кг/га). Другий р1к окультурення. Весною. Дискування сидератш на глибину 10-12 см. Вносять другу половину фосфорно-калшних добрив (Р250-300К200-300 кг/га), одну норму вапняку за пдрол1тичною кислоттстю (до 6-8 т/га). Заорюють на глибину 30-35 см. Вишвають сидерати -перко, суршицю (20-25 кг/га), люпин (210-220 кг/га) 1з заробленням 1х на глибину 25-30 см. Вл1тку (серпень). Вишвають сидеральт культури - озимий ршак, суршицю (20-25 кг/га), вику озиму + жито (100+50 т/га).Вносять 90-100 т/га гною. Проводять плантажну оранку на глибину 50-60 см, а на терасах - на глибину 40-45 см.
Третш р1к окультурення. Весною. Заорювання сидерат1в на глибину 2530 см. Пос1в сидеральних культур - люпину (210220 кг/га), перко (20-25 кг/га). Заорювання сиде-рат1в на глибину 30-35 см. Вл1тку. Глибоке рихлення РН-80Б на глибину 70-80 см. Висшають сидеральну культуру - люпин (210220 кг/га) з заорюванням маси на глибину 25-30 см.
Одна з найважливших еколопчних особливостей створення високоп-родуктивних плодових культурбiогеоценозiв на кислих, бщних поживними елементами, особливо рухомим фосфором, буроземних грунтах передпрно1 зони Закарпаття полягае в необхщност проведення диференцiйованого пе-редпосадкового окультурення едафотошв. На бурих лiсових грунтах воно проводиться протягом одного року, дерново-буроземних - двох i тдзолисто-буроземних - трьох роюв.
Лггература
1. Власюк С.Г. Слива. - К.: Урожай, 1976. - 117 с.
2. Герасимова З.А., Кондратьев В. Д., Куницкий Ю.И. и др. Сорта косточковых пород, пригодные для выращивания на склонах. - Кишинев: Картя Молдовеняске, 1972. - 12 с.
3. Греков В.А. Влияние почвенных условий Закарпатской области на рост и развитие плодовых культур: Автореф. дисс. ... канд. наук. - Харьков, 1988. - 15 с.
4. Гущш М.Ю., Омельченко 1.К. Еколопчш умови вирощування сливи в передпрних 1 прських районах Карпат// Сад1вництво. - К.: Либщь. - 1977, вип. 25. - С. 3-10.
5. Каблучко Г.О., Гапоненко Б.К., Сн1жко В. Л., Негода В.1. Плод1вництво. - К.: Вища шк., 1990. - 351 с.
6. Карпенчук Г.К. Частное плодоводство. - К.: Вища шк., 1984. - 295 с.
7. Куян В.Г. Плод1вництво. - К.: Аграрна наука, 1998. - 468 с.
8. Любимова Л. Л. Сади на схилах. - Ужгород: Карпати, 1969. - 78 с.
9. Майдебура В.И., Середа И.И. Реакция сливы на кислотность и известкование дерново-подзолистой песчаной почвы// Садоводство. - К.: Либщь. - 1987, вип. 35. - С. 18-23.
10. Методические рекомендации по почвозащитной технологии возделывания садов и ягодников на юго-западных склонах Украинских Карпат и Закарпатского Предгорья (Закарпатская область)// Горбач Н.Н., Бобер В.М., Горбач Л. А. и др. - Ужгород: Тиса, 1992. - 31 с.
11. Падалица Г., Скаженик М. В Донбассе// Садоводство. - К.: Наука. - 1975, № 3. -С. 33-34.
12. Плодоводство и виноградарство с основами интенсификации// Под ред. Г. А. Березовского. - К.: Вища шк., 1974. - 343 с.
13. Попович П.Д., Джамаль В.А., ¡льчишина Н.Г., Скорина С.О. Придатшсть грун-■пв тд сади 1 ягщники. - К.: Урожай, 1981. - 158 с.
14. Симиренко Л.П. Помология. - К.: Урожай, 1973, т.3. - 423 с.
15. Справочник по садоводству// Под ред. В.И. Майдебуры. - К.: Урожай, 1983. - 319 с.
УДК 674:658.382.3 Доц. Г.В. Сомар, канд. техн. наук; студ. М.В. Падюка -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗД1ЙСНЕННЯ ЗАХОД1В
З ОХОРОНИ ПРАЦ1
Здшснення витрат на охорону пращ тдприемством е необхщним у процес ор-гашзацп виробничого процесу. Розрахунок показника ефективносп витрат тд-приемства на заходи з охорони пращ е позитивним моментом у визначенш дощль-ност та результативности здшснення заход1в з охорони пращ.
Ключов1 слова: витрати на охорону пращ, охорона пращ, економ1чна ефективнють.
Assist. prof. G.V. Somar; stud. M.V. Padiuka - NUFWT of Ukraine, L'viv Economic efficiency of realization of events on labour protection
Realization of charges on a labour protection by an enterprise is a necessity on the modern stage of organization of production process. The calculation of index of efficiency of charges of enterprise on a events for a labour protection is a positive moment in determination of expedience and effectiveness of realization of measures on a labour protection.
Keywords: charges on a labour protection, a labour protection, an economic efficiency.
Немае шчого цшшшого за здоров'я людини та життя у чистому дов-кшль Зпдно з оцшками експер^в Всесвггньо1" Оргашзаци Охорони Здоров'я, людське здоров'я на 8 % залежить вщ стану охорони здоров'я у кра1'ш, де ця людина мешкае, на 18 % вщ ïï генетики та на 74 % - вщ способу життя, в тому чист вщ умов пращ та дiяльностi [1].
Як вщомо, свою професшну дiяльнiсть людина здшснюе на робочому мющ - частиш виробничого простору одного або групи пращвниюв, оснаще-нш технолопчним обладнанням, швентарем, шструментом, робочими мебля-ми, необхщними для виконання певного виду робгг [4]. I саме тут виникае не-
