CC BY
23
Для вирiшення невщкладних еколого-економiчних проблем АПК необхщ-но сформувати державну полтгику, яка повинна створити умови для того, щоб:
• тдтримувати сталу прибутковшть аграрного сектора;
• створити альтернативы можливост зайнятост! у сшьськш мюцевостц
• зберегти i збагатити бюр1зноматття сшьських ландшафтов;
• зберегти родючють грунтiв;
• допомогти агро-формуванням i фермерам контролювати i мiнiмiзувати рь вень негативного впливу на довкшля.
Для реал1зац11 цих прюритетних завдань необхщно:
• вдосконалити мехатзм i систему iнструментiв екологiчноï полынки у сферi аграрного природокористування ввдповвдно до умов ринковоï економiки, ви-користовуючи досвiд промислово розвинутих краш свiту;
• сформувати на державному рiвнi i детал1зувати на регюнальному рiвнi штег-ровану агроекологiчну полггику.
Л1тература
1. Стан навколишнього природного середовища Хмельницько' обласп у 2002 р. -Мшютерство екологп та природних ресурав Украши, Державне управлшня екологп та при-родних ресурав у Хмельницькiй областi. - Хмельницький, 2003.
2. Тархов П.В. Проблемы экологизации производственной функции в АПК. - Методы решения экологических проблем/ Под ред. до-ра экон. наук, проф. Л.Г. Мельника - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2001. - С. 164-175.
3. Using Economic Instruments to Address Environmental Impacts. - London: UK Government, 2001, 50 p.
4. Adamowichz, Miechyslaw. Integration of agricultural and environmental policies as a way for sustainable development of rural areas. Paper presented at The ACE Seminar on Environmental Effects of Transition and Needs for change Central and Eastern European Sustainable Agriculture, September 10-16, 2001, Nitra, Slovakia._
УДК[332.36+332.365]:502 Мол. наук. ствроб. О. Т. 1ванишин -НЛТУ Украти
ЕКОЛОГ1ЧНО ЗОР1еНТОВАН1 НАПРЯМИ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ПРИ ПЛАНУВАНН1 СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто теор^ охорони земель з точки зору еколопчно'1' стабшьносп довкшля, питання оптимiзащi використання земель та оптимiзащi антропогенного наванта-ження, значення еколого-економiчного планування та прогнозування впливу сощаль-ного розвитку для стану земельних ресурав. Обгрунтовано оптимiзацiйне прогнозування землекористування. Проанашзовано питання пщвищення вiддачi земл^ почина-ючи з еколопзацп виробництва, еколопчне планування землекористування.
Ключов1 слова: еколопчна стабiльнiсть довкiлля, еколого-економiчне планування землекористування, еколопчна оптимiзацiя землекористування.
Junior research worker O.T. Ivanyshyn - NUFWT of Ukraine
Ecologically oriented trends of spatial development in sustainable land use planning
The theory of land protection in lights of environmental sustainability is considered. The optimization of land uses and optimization of anthropogenic actions, the role of ecological and economic planning and influence of prognosing for social development and land resources state.
Keywords: ecological stability of environment, ecological and economic land use planning, environmental optimization of land use.
1. Вступ
Теорiя охорони природи мiстить положення, зпдно з яким екологiчну стабшьшсть довкiлля може бути досягнуто шляхом застосування системи спещальних природоохоронних заходiв. Практика охорони земель показала, що самi лишень захиснi заходи на фот штенсивно! господарсько! дiяльностi не забезпечують надiйного екологiчного ефекту. Постае питання щодо необ-хiдностi оптимiзащl використання земель та оптимiзащl антропогенного на-вантаження, яке сьогоднi стало рушшною силою, адекватною енерги природ-них геологiчних процесiв. Незадовiльний стан навколишнього середовища в урбанiзованих регюнах та необхiднiсть отримання дедалi бшьшо! маси бюло-гiчних ресурсiв для забезпечення харчовими продуктами населення, чисель-шсть якого зростае, а також деградащя створених людиною агроландшафтiв примушують переглянути iснуючi пiдходи до використання та охорони зе-мельних ресурЫв. Насамперед, потрiбно усвiдомити важливiсть еколого-еко-номiчного планування та прогнозування впливу сощального розвитку на стан земельних ресурЫв.
2. Насл1дки еколог1чно необгрунтованого землекористування
Людина завжди прагнула шдкорити природу, змiнити у сво!х штере-сах природнi ландшафти, використовуючи, добуваючи та споживаючи ресур-си бюсфери. При цьому господарська дiяльнiсть людини проявляеться у двох альтернативних типах впливу на природу - трансформацшному та адапта-цiйному. Перший означае перетворення поверхш землi без особливого враху-вання сил природи та часто на противагу цим силам з метою отримання максимально можливого поточного економiчного ефекту. Другий тип госпо-дарсько! дiяльностi полягае в пристосуваннi до довкшля, його стану, процесiв та взаемозв'язюв з метою так званого облагородження природи, покращання 11 яюсних характеристик, iз збереженням при цьому еколопчно! рiвноваги та отримання стшкого в часi, хоча i не максимально можливого на даний момент економiчного ефекту.
Практика довела, що адаптацшний тип господарсько! дiяльностi е найбiльш ефективним та прийнятним природою, а володшня природою на основi трансформацшно! дiяльностi призводить до виникнення критичних еколого-економiчних ситуацiй. Цей тип впливу на природу дедалi бшьше за-мiнюеться адаптацiею до довкшля та ошгашзащею взаемодп з природою. Ба-гато вiдомих учених вважали, що управлiння природними процесами означае не змшу еколопчно! ситуацй, до яко! адаптувалася людина, тварини та рос-лини, а збереження позитивних та звичних для людей природних умов та якостi навколишнього середовища.
Трансформацшний тип впливу людини на природу та природш ресур-си сприяв виникненню непередбачених абютичних та бютичних наслiдкiв.
З абiотичних наслщюв масштабно! господарсько! дяльносп вiдзначимо таю:
• геоморфолопчт;
• геолопчт;
• геох1м1чт.
З бютичнихнаслщюв спостер^аеться:
• попршення стану рослинного та тваринного свггу; зникнення багатьох вид1в;
• масовий розвиток небагатьох окремих вид1в, яю пристосувалися до нових умов i завдають збитшв с1льському господарству;
• порушення структури водних бiоценозiв;
• перебудова мшробних ценозiв у грунтах, пригноблення корисно! мiкрофлори та активiзацiя життед1яльност1 шкщливо1 мiкрофлори;
• зниження захисно!, продукцiйноï та вiдновноï функцй' екосистем. Еколопчно необгрунтоваш шдходи до використання природних ре-
суршв та змши навколишнього середовища з метою легшого ïx добування, кращоï доступност та реашзаци чисто споживчих штереЫв викликали велик регюнальш порушення в бюсфер1 Землг забруднення поверхш та природних вод техногенними речовинами, спустошення великих територш суш1, спри-чинення урагашв, змши гiдрогеологiчноï ситуацiï з розвитком тдтоплюваних земель та населених пунк^в, а головне - процеси деградацй грунту та грунтового шару на територй сiльськогосподарського використання, збщнення грунтово!" родючостi, погiршення якостi грунтових вод та комфортностi нав-колишнього середовища.
3. Еколопчш аспекти планування землекористування
Основою формування стратеги планування землекористування е ре-алiстична оцiнка глобальних, регюнальних та локальних екологiчниx наслщ-юв впливу людини на грунт та через грунтовий компонент на агроландшаф-ти, бiоценози та бiосферу в цшому. Однiею з важливих умов достовiрного пе-редбачення змiн у земельних ресурсах е оцшка матерiальниx, енергетичних та соцiально-полiтичниx можливостей планування таких впливiв iз врахуван-ням реалш економiчноï полiтики та прогнозованого розвитку виробничих сил, вдосконалення виробничих вщносин. У будь-якому випадку ri або iншi впливи людини на грунт, а через нього на бюсферу - неминуч^ тому голов-ним завданням е оптимiзацiя таких впливiв з врахуванням усix аспек^в розвитку суспiльства на даний момент та на перспективу.
У землеробствi засоби виробництва - це живi оргашзми (рослини, мж-рооргашзми та живий свiт грунтiв), об'ект виробництва, грунт - теж бюгенне тiло, насичене живим свiтом. Агроеколопчш системи дуже чутливi та крихю, ними не можна керувати, не враховуючи властивостей живого грунту, чутли-востi живих органiзмiв, репродуктивних процешв.
Необxiдно виразно уявити рiзноманiтнiсть та масштабшсть негатив-них змiн, як вносять люди в агроекосистеми, та регулювати ïx органiзацiею територiй, методами внесення добрив, шдбору культур для Ывозмш з ураху-ванням властивостей грунту та кшмату.
Будь-яка географiчна закономiрнiсть е конкретною просторовою ре-алiзацiею бiльш загально1' екологiчноï закономiрностi, i тiльки знання загаль-них еколопчних законiв створюе основу для розумшня не тiльки сучасних земельних закономiрностей, але i для планування та прогнозування. Виявлення причиннозумовлених грунтових властивостей можливе тiльки за умови знання чинниюв, пiд впливом яких формувалися цi властивостi. Виникли проблеми,
розгляд яких е важливим для розвитку теорiï планування землекористування. Одшею з них е проблема здатност землi до самовщтворення та стiйкостi до впливу антропогенних чинникiв зокрема. Ця проблема виникла при порiв-няннi уявлення про землю як про юторично-природне тшо, результат земле-утворення та уявлення про землю як дзеркало ландшафту. Уявлення про здатшсть землi до швидкого та адекватного вщображення сьогоднiшнiх чин-никiв землеутворення суперечать уявленню про необхщшсть тривалого часу (сотш та тис. рокiв) для розвитку земельного профшю - штегрального вщоб-раження д^' чинникiв за весь перюд землеутворення. Сво1'ми консервативни-ми властивостями земля вiдображае чинники, як дiють протягом тривалого вiдрiзку часу (сотнi рокiв - сотш тисяч роюв). Сумiснiсть стiйких i консерва-тивних властивостей землi е штегральним результатом дiï факторiв та проце-сiв землеутворення.
4. Принципи еколог1чно*1 оптим1зацп землекористування
Охорона земель полягае у цшснш системi правових, оргашзацшних, економiчних та iнших заходiв, спрямованих на рацiональне використання земель, запоб^ання необгрунтованому вилученню земель сшьськогосподарсь-кого призначення, захист вщ шкiдливого антропогенного впливу, вщтворен-ня i шдвищення родючостi грунтiв, шдвищення продуктивностi земель лiсо-вого фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природо-охоронного, оздоровчого, рекреацшного та iсторико-культурного призначення.
Еколого-економiчне прогнозування, що переходить у розробку ком-плексних схем природокористування, схем розвитку регюшв, схем охорони довкшля, а на ïx базi - планування використання природних ресуршв - роз-глядають як послiдовний процес управлшня природним середовищем у рамках оптимiзацiï природно-антропогенноï взаемодiï.
У практищ iснують два головних шдходи до створення прогнозiв -пошуковий та нормативний. Пошуковий прогноз полягае в конструюванш логiко-математичноï моделi майбутнього стану дослiджуваноï системи з вра-хуванням результатiв ретроспективи, та шляхом продовження розвитку вже юнуючих тенденцш. Нормативний прогноз складаеться з врахуванням визна-чених цiлей та термшв регульованого розвитку i застосування завчасно зада-них нормативiв економiчниx показниюв. Вказанi види прогнозування е ета-пами трансформацiйноï господарськоï дiяльностi.
Оптимiзацiйне прогнозування структури земельного простору мютить такi етапи:
1. Системний аналiз стану земельних угiдь, якостi земл^ 1х продуктивностi, виявлення наявностi, масштабiв та швидкостi розвитку негативних процешв у грунтах та грунтовому шарц
2. Прогноз - як науково обгрунтоване рiшення про майбутнiй стан ландшафту при шнуючих тенденцiяx трансформацп угiдь, 1х якостi та продуктивности
3. Розроблення моделей оптимiзацiï ландшафпв з альтернативними варiанта-ми штенсифшацп сiльськогосподарського землекористування;
4. Визначення та еколого-економiчне обгрунтування оптимально! структури земельних упдь та допустимого антропогенного навантаження на ландшафт;
5. Прогнозування еколого-економiчного ефекту впровадження заxодiв з опти-мiзацiï ландшафту.
Оптимiзацiйне прогнозування в землекористуванш полягае в розробщ моделей оптимiзацiï майбутнього стану земельних ресурЫв та виступае еле-ментом збалансованого регулювання природно-антропогенних взаемовщно-син. Змiст оптимiзацiï землекористування полягае в забезпеченш найбiльш сприятливо1' взаемоди природних та суспiльно-економiчниx умов i взаемовщ-носин для екологiчно безпечного та сощально необxiдного використання землi як засобу виробництва та просторово1' бази для розселення i розмщен-ня виробничих сил з метою найбшьш повного задоволення матерiальниx, рекреацшних, естетичних та iншиx потреб суспшьства. Оптимiзацiя охоплюе якiсний стан земл^ структуру землекористування, види використання земельних ресурЫв та шше.
Оптимiзацiя якостi землi розглядаеться як комплекс впливiв на грунт з метою покращення його показникiв, властивостей та стану гумусу - доведен-ня до оптимального рiвня пiдняття продуктивност землi.
Оптимiзацiя сiльськогосподарського землекористування спрямована на забезпечення еколопчно-безпечного, гармоншного, доцшьного в iнтересаx всього суспшьства сшввщношення земельних ресурсiв, якi знаходяться у рiз-них землекористувачiв для бшьш повного задоволення народногосподарсь-ких та сощальних потреб населення. Вона охоплюе, здебшьшого, три елемен-ти: оптимiзацiю земельного фонду, структури сшьськогосподарських угiдь та структури посiвниx площ.
Питання покращення структури земельного фонду та сшьськогоспо-дарського землекористування як невщкладна потреба суспiльного розвитку завжди були в цен^ суспiльноï уваги, але в умовах фактично екстенсивного землекористування вони принципово не виршувалися. Внаслщок екстенсивного характеру землекористування i високих показниюв антропогенного на-вантаження на сiльськогосподарськi угiддя грунти активно деградують.
Пiд час оптимiзацiï землекористування важливо враховувати сшввщ-ношення площ сiльськогосподарськиx угiдь та люу, спiввiдношення орних земель та полезахисних люосмуг. Лiси та iншi насадження е важливими еко-логiчними об'ектами. Якщо ранiше лiс розглядався переважно як джерело отримання деревини, то сьогодш суспшьство вже усвщомило його важливе природоохоронне значення, оздоровчу, кшмато- та водорегулюючу, грунтоза-хисну i рекреацшну функцй'. Збiльшуеться люистють тих територiй, на яких за минулi столiття були масово вирубаш лiси, проте питання досягнення оптимально:' люистост^ яка повинна забезпечувати не тшьки задоволення потреб населення в деревиш та шших ресурсах лiсу, а й визначае природоохоронне значення люу, який захищае ландшафт вiд руйнiвниx сил природи, ре-гулюе мiкроклiмат, до сьогодш не виршене.
Донедавна оптимiзацiя землекористування, як i в цшому використання ресурсiв, розглядалися винятково з точки зору створення сприятливих економiчниx умов - максимального доходу, мшмальних витрат при викорис-танш окремих видiв ресурсiв. На цих принципах було розроблено вщповщш економжо-математичш моделi, однак екологiчний аспект питання залишався поза полем зору дослщниюв.
У ситуацй, яка склалася, винятково технiчними засобами неможливо пiдвищити вiддачу земель. Застосування тдвищених доз мiндобрив зумов-люе тiльки знищення грунтово! бiоти попршенням властивостей грунту та пiдвищенням забруднення навколишнього середовища. Проблему шдвищен-ня вiддачi землi, пiдвищення !! родючост необхiдно вирiшувати комплексно, на основi науково-технiчних досягнень та з урахуванням соцiально-економiч-них перетворень в аграрному секторь Виходячи з того, що в сучасний перiод продовжуеться виснаження природних ресурЫв, можна передбачити, що про-цес зниження вмiсту гумусу в грунтах та зниження !х природно! родючостi буде i надалi посилюватись, якщо не розпочати з еколопзацп виробництва. 1снуе гостра необхщшсть прийняття невiдкладних заходiв щодо збереження природних екосистем, оптимiзацiйного регулювання взаемовщносин людини з природою, частиною яких е екологiчне планування землекористування.
\ Загрозливi ^Ч,. явища Вразлив^ч^ явища ^s^ Розвиток ш-дус^атза-ци, розробок, транспорту Розвиток урбашза-цл Розвиток ш-тенсивного сiльського господарствс Розвиток штенсив-ного лiсового та водного природо-користування Розвиток штенсив-но!рекре-аци Типи переважа- ючих проблем
Багатостороння охорона приро-ди та ландшафту Проблеми, як загрожують загальному еколопчному стану ландшафту
Захист люових ресурсiв Проблеми захисту природних дже-рел
Захист водних ресурсiв
Захист грунто-вих ресурсiв
Захист джерел здоров'я та рек-реаци Проблеми навколишнього середовища
Захист вiд джерел людського втручання
Прим1тка: Частини або клiтини, видiленi товстою лiнiею, е прикладом наиважливь ших проблем с.-г. ландшафту
Рис. 1. Походження основних екологiчних проблем ландшафту на межi
штереЫв рiзних чинниюв
Еколопчш проблеми ландшафту виникають на межi стику штереЫв господарсько! дiяльностi та iнтересiв охорони довкiлля (рис. 1). Користу-ючись методикою ландшафтно-еколопчного планування LANDEP - Landscape Ecological Planning [3] для просторово! ощнки цих проблем у межах конкретного регюну розрiзняють територiальну систему стресових чинникiв та територiальну систему еколопчно! стабiльностi ландшафту. Докладшше роз-глянемо територiальну систему еколопчно! стабiльностi на прикладi терито-рй Словаччини (рис. 2). Ця система включае: наИбiльш важливi ландшафтнi регюни з деякими видами широкомасштабного законодавчого захисту - реп-ональт ядра (1); найбшьш важливi бiоцентри - природш резервати (2); такi ж, як вже зазначалося вище, регюнальт ядра тiльки без охорони (3); еколопчно важливi пасовищно-луговi регiони в межах головних груп (4) i поза головними
групами (5); екологiчно важливi елементи ландшафту, яю, своею чергою висту-пають як початковi елементи коридорiв (6); планування можливих i необхiдних напрямiв коридорiв (7); територн, найбiльш вражеш широкомасштабними чин-никами впливу, а саме повггрят забруднення, ареали штенсивно! рекреаци (8); найбтьш враженi частини лшшних стресових чинниюв транспортного наванта-ження i т. iн. (9).
Рис. 2. Територiальна система екологiчноi стабтьности 1 - ядра региональна;
2 - найбыьш важлив1 бюцентри; 3 - ядра региональна без охорони; 4 - пасовищно-лугов1 регюни в межах головних груп; 5 - ландшафтн одиниц поза головними групами; 6 - елементи ландшафту - (в той же час початковI елементи коридор1в); 7 - можлив1 I необх1дш напрями коридор1в; 8 - територп, найбыьш вражеш широкомасштабними чинниками впливу; 9 - найбтьш вражет частини лЫйних стресових чинниюв
5. Висновки
Накладення рядiв антропогенного впливу на ряди природного ресурсу стшкост земл^ типолопчний та географiчний аналiзи отримано! взаемоди дають основу для прогнозування та аналiзу альтернатив планування антропогенного впливу з урахуванням еколопчного ризику, а вщповщно i реальну базу для вибору еколопчно обгрунтованого виду землекористування. Скорек-тована соцiально-економiчними аспектами природокористування така еколо-пчна оптимiзацiя мають бути покладена в основу стратеги ращонального ви-користання земль Важливу функцiю при цьому повинш виконувати альтер-нативнi шляхи оптимального поточного використання потенщалу землi та максимуму його збереження та вщновлення.
Науковими дослiдженнями доведено, що в процесi iнтенсивного використання земель вщбуваються зростаючi змiни !х природних властивостей i виникають новi трансформаци внутрiшнiх зв,язкiв i процеЫв у грунтах, а !х родючють, наприклад, залежить не тiльки вщ властивостей, якi були успадко-ваш вiд попереднiх етапiв природного розвитку, але i вiд надбаних внаслщок господарсько! дiяльностi. Ось чому планування використання природних ре-сурсiв повинно базуватися на врахуванш природних та набутих властивостей, спрямованост процеЫв та явищ, якi вiдбуваються в них.
Досвщ планування землекористування показуе, що потр1бно зважува-ти як на економ1чне використання земель, так i на еколопчне, що вщповщае принципам сталого розвитку. Для оргашзаци сталого землекористування не-обхiдно досягти прийняття такого ршення, яке передбачало би не тшьки ко-роткотермiнову i негайну вигоду, але й розвиток територи планування в цшо-му впродовж як тепершнього, так i майбутнього поколшь.
Л1тература
1. Forman, R.T.T. (1995) Land Mosaics: The Ecology of Landscapes and Regions. Cambridge: Cambridge University Press.
2. Meyer, William B. and Turner, B.I. Changes in Land Use: a global perspective. -Cambridge; William B. Meyer and B.I. Turner, editors, University Press, 1994.
3. Miclos L. Space and position - scene and origin of spatial ecological problems.// Ecologia (CSSR) - 1988, Vol.7, № 4 б 381-395.
4. Richardson, Nigel. Land Use Planning and Sustainable Development in Canada. - Ottava: Minister of Supply and Survices, 1989.
5. Rudel, Thomas K. Situations and Strategies in Americal Land Use planning/ Thomas K. Rudel. - 1. publ. - Cambridge: Cambridge University Press, 1989. - X, 166 S.; (engl.) (The Arnold and Caroline Rose monograph series of the American Sociological Association). 1989. - P. 7-31.
6. Данилишин Б.М. Социально-экономические проблемы экологизации АПК Украинской ССР: Автореф. дисс... канд. экон. наук. - Киев, 1991. - 22 с.
7. Земельний кодекс УкраТни (в ред. вщ 13 березня 1992 р.)// Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 1992, № 25. - Ст.354.
8. Планування сталого землекористування/ 1.П. Соловш, О.Т. Яремчук, М.Е. Матвеев, Ю.1. Турчин: Методичш вказiвки до виконання курсового проекту для студенпв спещаль-носп 8.000010 - Економша довкшля i природних ресурав. - Львiв: УкрДЛТУ, 2000. - 88 с.
9. Сштинський В.В., Сявавко М.С., Сохнич А.Я. Землекористування та еколопя: системи шдтримки прийняття ршень. - Львiв: НВФ "Укр. технологи", 2002. - 580 с.
10. Соловш 1.П., Лавний В.В., Турчин Ю.1., Яремчук О.Т. Актуальш проблеми оптимiзацii землекористування в Украшг Наук. вюник УкрДЛТУ. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 8.3. - С. 42-47.
УДК332.3 Асист. Т.О. Свсюков-Нащональний АУ;
здобувач О.А. Сохнич - Швденнослов'янський iH-т Кшвського
славктичного утверситету
УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ EKmOri4HOÏ ТА EKOHOMI4HOÏ 1НФОРМАЦП ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
Розглянуто теоретичш i методичш питання шформацшного забезпечення державного земельного кадастру та автоматизаци системи ïï ведення.
Ключов1 слова: земельно-кадастрова шформащя, земельний кадастр, база да-них, стандартизащя, ринок земль
Assist. T.O. Yevsyukov - National Agrarian University; competitor O.A. Sohnych - Kyiv Slavistic University
Improvement of System of Ecological and Economic Information of
Lend Use is Proposed
Theoretical and methodological issues on providing the public land cadastre with information and news are considered.
Keywords: land-cadastre information, land cadastre, data base, standardization, land market.
