CC BY
21
mass increased from approx. 29,6 t-ha"1 to 30,8 t-ha"1, of approx. 4 % compared to variant N (PK+N).
Keywords: Sorghum, cv. Biomass 150, sulphur fertilisation (as calcium sulphate fertiliser), morphological features of sorghum, fresh mass yield, dry mass yield.
Бури М, Хури Г., Давiдовскi A., Onamoei4 Н, Соболевска М., Ceidep-ска-Остапяк М., Башуцька У. Врожайшсть сорго звичайного сорту "Бь омас 150" залежно ввд удобрення аркою
Польовий експеримент проведено протягом вегетащйного перюду 2014 р. на грунт комплексу "житнш добрий" у сшьськогосподарськш дослщнш станцн в Лшшку бшя Штаргарда. Розглянуто три вар1анти удобрення: 0 - контрольний (PK), N - PK+N i S - PK+N+S Сорго звичайне сорту "Бiомас 150" розвивалося дуже добре i позитивно реагувало на вплив мiнеральних добрив. Мшеральне удобрення азотом i ирчано-вапня-ною сумшшю, отриманою вiд промислово! десульфуризацн димових газ1в (варiант S), що мiстить сiрку (17 % S = 42,5 % SO3), позитивно вплинуло на бiометричнi характеристики рослин сорго (висоту й товщину стебел) i фiзiологiчнi параметри (щдекс вм№ ту хлорофiлу SPAD i асимiляцiйну площу рослин - LAI). Шдтверджено значний вплив комбшованого мiнерального удобрення азотом та сркою, що мiститься в сульфатi кальщю (варiант S) на вихiд сиро! маси. Вщбулося його збiльшення близько 49 %, з 73,6 на контрольному об'ект до 109,4 т- га"1 (варiант S). Також вихiд сухо! речовини збшьшився iз 23,5 т-га"1 до 30,8 т-га"1 або близько 31% стосовно контрольного варiанта (0).
Ключовi слова: сорго звичайне, сорт "Бюмас 150", ирчаш добрива (у формi сульфату кальщю), морфолопчна структура сорго, сира маса врожаю, суха маса врожаю.
УДК 504.3:631.14:636.2 Ст. лаборант Р.В. Бездть -
Уманський НУ сШвництва
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ТА ОЦ1НЮВАННЯ СКЛАДУ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ У ЗОН1 ТВАРИННИЦЬКИХ КОМПЛЕКС1В - КРОЛЕФЕРМ
Наведено результати трирiчних дослiджень впливу кролеферми на яюсний склад атмосферного повiтря в зош й розташування. Дослiджено концентращю амiаку та ср-ководню залежно вщ ввддаленост вiд тваринницького комплексу, а саме - на вщстанях 10, 20, 50, 100, 200 та 300 м. За результатами дослщжень встановлено, що вже на р1вш житлово! забудови (300 м) концентращя цих газiв не перевищуе встановленi ГДК, од-нак потребуе уваги питання щодо зберiгання самого гною з метою рацюнально! його ушизаци. Запропоновано створення та укриття гноесховища з усiх бокiв шаром торфу або землц надалi використовувати перепрiлий гнiй як органiчне добриво, для покра-щення хiмiчних якостей та прискорення процесiв ферментацн застосовувати техноло-гiю вермикомпостування.
Ключовi слова: еколопчна оцiнка, атмосферне повiтря, тваринницький комплекс, амiак, сiрководень.
Охорона навколишнього природного середовища в зонi розташування тва-ринницьких комплексов - ниш одне з найважливiших завдань, що мають не ттль-ки державне, а й загальнобюлопчне значения. Без науково обгрунтовано!' i цшес-прямовано!' роботи в цьому напрямку розвиток тваринництва буде неможливим [5]. Усшшний розвиток аграрного сектору економки Укра'ни неможливий без стабшьного розвитку тваринництва, зокрема кролшництва. Вiдновления велико-масштабного тваринництва в Укрш'ш ставить перед науковцями та практиками серйознi проблеми у галузi збереження екологiчноí чистоти навколишнього середовища поблизу тдприемств з виробництва тваринницько!' продукцц.
Нагальною потpебою у фyнкцiонyвaннi твapинницькиx комплексов e утилГзацгя й пеpеpоблення гною. По-пеpше, економiчно невигiдно складувати значну кшьккть вiдxодiв i збеpiгaти ïï визначений час; ro-^pyre, ця пpоблемa зумовлена високими витpaтaми на повну пеpеpобкy; по-тpетe, вiдсyтнiй вщпо-вiдний комплекс машин та обладнання, пpизнaченого для пеpеpоблення велико!' кiлькостi вiдxодiв. Внаслщок цього спостеpiгaeться нaгpомaдження ïx на теpи-тоpiï феpм, pозмноження i пош^ени^ пaтогенниx мiкpооpгaнiзмiв, зaбpyднення aтмосфеpного повiтpя сipководнем, aмiaком, молекyляpним азотом та iншими токсикогенними неaгpесивними сполуками, зокpемa i важкими металами.
Твapинницькi комплекси за piвнем зaподiяноï навколишньому сеpедови-щу шкоди належать до пiдпpиeмств найвищого класу шкiдливостi. Чеpез скуп-чення фекaльниx мас i гною ствоpюються aнтисaнiтapнi умови не тшьки безпо-сеpедньо на теpитоpiï цього господapствa, але i на значнш вiдстaнi вiд нього, що зaгpожye зaбpyдненню фунту, водниx джеpел i повiтpяного басейну [S]. Не^иемы зaпaxи особливо вiдчyтнi у paíi aнaеpобного збpоджyвaння гною, за якого yтвоpюються сipководень, aмiaк, жиpнi кислоти, амши та меpкaптaни.
Гaзоподiбнi ^оду^и pозклaдaння гною здaтнi пошиpювaтись у високт шapax aтмосфеpи внaслiдок тypбyлентного пеpемiшyвaння повiтpя. В атмос-феpномy повiтpi тд дieю piзномaнiтниx фaктоpiв у мiкpооpгaнiзмiв можуть змь нюватись видовi ознаки i влaстивостi (моpфологiчнi, бiоxiмiчнi, сеpологiчнi), внaслiдок цього виникають aтиповi фоpми мiкpобiв, котpi спpичиняють латен-тнi та iнфекцiï, що важко pозпiзнaються [2].
Чим бiльше твapинницькиx пpимiщень у комплекс та чим вища концен-тpaцiя твapин, тим бшьше зaбpyднюeться повгфя навколо пpимiщень i тим дaлi зaпax пошиpюються по теpитоpiï. Цьому спpияють тaкi чинники: багатоточко-вий викид повгфя, непpaвильне pозтaшyвaння будгвель вiдносно пaнiвниx вГт-piв, спосГб yтpимaння твapин, вщсутшсть деpевниx насаджень, твеpдиx похитив, недосконaлiсть очиш^ споpyд та низка iншиx моменлв. Нaпpиклaд, ви-тяжною системою вентиляцл в paíi пaвiльйонного pозтaшyвaння свинapськиx будгвель у комплексax Гз поголш'ям вщ 10 тис. до 40 тис. свиней пpотягом годи-ни викидаеться до 6,05 кг пилу, до 14,4 кг ашаку i до 83,4 млpд мiкpобниx тш. У комплекс на 10 тис. телят за одну годину взимку видшяеться 103,9 млpд мш-pобниx тш, 6,2 кг пилу, 23 кг ашаку, а одна тшьки птaxофaбpикa на 720 тис. го-лш птищ викидае в пов^я пpотягом однieï години до 41,1 кг пилу, до 13,3 кг амГаку, до 1490 м3 вуглекислого газу та до 174,8 млpд бaктеpiй. З комплексу на 2 тис. коpiв видшяеться за годину 8,7 млpд мiкpобниx тш, 0,75 кг пилу, 4,8 кг амГаку, 2058 кг вологи у виглядГ aеpозолiв [8].
Пpиклaдом нaгpомaджения гною можуть слугувати найбшьшГ кpолефеp-ми У^аши, зокpемa кpолефеpмa, що функцюнуе на теpитоpiï Мантвського p-ну Чеpкaськоï обл. Однак пpiоpитетними в pозвиткy твapинництвa Мантвсько-го p-ну, кpiм кpолiвництвa, визначено також галузГ молочного скотapствa та свинapствa, що також ствоpюe значне зaбpyднения aгpоекосистем.
Стимулом до шиpокого pозвиткy ^олГвництва, його швидкого поши-pения е yспixи у м'ясному кpолiвництвi Epam Gвpопи i досягнення цieï галузГ в Укpaïнi у 70-80 pокax ХХ ст., коли Укpaïнa виpоблялa 6-8 % свГтового обсягу
пpодyкцiï i 6G-SG % колишнього союзного. Сеpедньоpiчне виpобництво ^оля-тини становило 5-6 кг на 1 мешканця. Сьогодш iз загального о6сягу в^обниц-тва м'яса y гpомaдськомy сектоpi Манкшського p-ну (6622 ц) - 3453 ц (52 %) становить м'ясо кpолiв. На сьогоднi в TOB "Кpолiкофф" yтpимyeться до 5G тис. голш, загалом по Укpaïнi - до 1 млн голш [6]. На ^олицю з пpиплодом отpимy-ють близько 2GG кг гною на prn, зокpемa на ^олицю - 44 кг, на 2G голiв молодняка - 15G кг. Отже, на однiй великiй кpолефеpмi може yтвоpитись до 22GG т гною за prn.
Biдомо, що гнiй - це цiннa оpгaнiчнa маса. Нaявнiсть оpгaнiчниx pечовин pобить гнiй незaмiнним добpивом, яке шдвищуе pодючiсть фунту та покpaщye його стpyктypy. Поpяд з цим вapто пам'ятати, що гнiй - один з найбшьш небез-печниx фaктоpiв пеpедaчi збyдникiв iнфекцiйииx i, особливо, iнвaзiйниx xвоpоб. Так, у твеpдомy гною збудники тyбеpкyльозy, бpyцельозy, пapaтифy, бешиxи збеpiгaють свою вipyлентнiсть вщ 7G до 26G днiв, а збудники деpмaтомiкозiв -бшьше восьми мкящв. Особливу небезпеку гнiй становить як джеpело ima-зiйниx xвоpоб. Сеpед ïxиix збуднишв особливе значення мають т. зв. геогельмш-ти, цикл pозвиткy якиx вiдбyвaeться без учасп пpомiжного живителя. У зв'язку з цим можливе зapaжения людей i твapин у paзi внесення такого гною i фекaлiй у фунт. Kpin цього, епiдемiчнa й етзоотична небезпека вiдxодiв твapинництвa пpоявляeться й у тш, що гнш здебiльшого e мiсцем pозмножения мyx i гpизyнiв, якi e пеpеносникaми бaгaтьоx iнфекцiйниx та iнвaзiйниx зaxвоpювaнь: дизенте-piï, пapaтифy, бешики, лептоспipозy та iн. Зaгpозa вiд гною пов'язана також iз можливiстю вмкту у ньому отpyйниx xiмiчниx сполук як мiнеpaльного, так i оp-гaнiчного поxоджения. Досить специфiчний непpиeмний зaпax гнойовиx мас зу-мовлений вмктом у ниx деякиx xiмiчниx сполук: aмiнiв, меpкaптaнiв, сipковод-ню, оpгaнiчниx кислот та iн. До того ж, у мае гною можуть бути солi вaжкиx металш, залишки пестицидiв, aнтибiотикiв [S]. Забезпечення стaбiльного ветеpи-нapного и еколопчного благополуччя можливе тальки за умов сyвоpого вико-нання сaнiтapно-гiгieнiчниx вимог пpибиpaния, збеpiгaння, yтилiзaцiï та шдго-товки гною до викоpистaння у pослинництвi та твapинництвi.
Мета дослщження - встановити екологiчнy оцшку та склад aтмосфеp-ного пов^я у зонi твapинницького комплексу - кpолефеpми TOB " ^оль кофф", pозмiщеноï на теpитоpiï Мaнкiвського p-ну Чеpкaськоï обл.
Об'ект дослщження - aтмосфеpне повiтpя на вiдстaияx 1G, 2G, 5G, 1GG, 2GG та 3GG м вщ мкця складування гною.
Предмет дослщжень - встановлення концентpaцiй aмiaкy та сipководню у повiтpi на вiдстaияx 1G, 2G, 5G, 1GG, 2GG та 3GG м вщ мкця складування гною.
Методика дослщжень. Для здшснення еколопчно!' оцiнки складу атмос-феpного пов^я у зонi твapинницького об'eктa пот^бно e пpовести iнстpyмен-тaльнi вимipювaння об'eктiв i фaктоpiв навколишнього сеpедовищa, якi ствоpю-ють потенцiйнy небезпеку для стану довкшля та ймовipнiсть впливу на умови пpоживaния мешканщв нaйближчиx нaселениx пункт1в. Зважаючи на xapaктеp та ознаки дiяльностi кpолефеpми, дослiджено пapaметpи aтмосфеpного повiтpя за пpiоpитетними показниками, а саме, концентpaцiï aмiaкy та сipководию.
Yci дослщження здiйснено впродовж 2012-2014 рр. у зош складування гною кролеферми ТОВ "Кролшофф" на вiдстанях 10, 20, 50, 100, 200 м вщ мю-ця його складування та 300 м - на межi найближчо! наявно! житлово! забудови. Вщповщно до характеру впливу доcлiдження атмосферного повиря проведено двiчi у рiзнi перiоди року (лiтнiй та зимовий) для виявлення показникiв впливу за рiзних клiматичних умов.
Вiдбiр зразюв проведено унiверcальним переносним газоаналiзатором типу УГ-2. Встановлено концентрацiю у повiтрi зони впливу складування гною амiаку та ciрководню. Вiдбiр проб здшснено вiдповiдно до загальноприйнятих методик на вщсташ 1,5 м вiд поверхш землi [1].
Результати досл1джень. Джерелом надходження амiаку в повiтря тва-ринницьких примiщень е розкладання cечi та фекалiй, з яких цей газ утво-рюеться внаcлiдок розкладу органiчних речовин, зокрема, пiд впливом мшроф-лори зi сечово'' кислоти, яка е основним продуктом розкладу бшюв. При цьому утворюеться також вуглекислий газ. Орководень утворюеться внаслщок гниття ciрковмicних органiчних речовин (бшок, екскременти), а також надходить з кишковими газами [5]. Зазначенi речовини володшть ефектом сумацп [9].
Динамку вмюту амiаку в зонi складування гною наведено на рис. 1.
= литай перюд 18,2 15,4 8,5 2,1 0,7 0,02 0,015
—зимовий перюд 9,2 7,6 4,1 0,8 0,4 0,01 0,004
Рис. 1. BMicm aMiaKy в атмосферному noeimpi залежно eid eiddmenocmi eid зони складування гною (ГДК 0,04), мг/м3
Анаизуючи результати дослщжень, можна зазначити, що найбшьший вмюту амiаку в noBÍTpi встановлено у зош складування гною. В середньому за роки дослщжень вiн становив 9,2 мг/м3 (у зимовий перюд) та 18,2 мг/м3 (в лгт-нш перюд), що значно перевишуе допусташ санiтаpно-епiдемiологiчнi норми [3, 4]. Проведено дослщження концентрацп цього газу залежно вщ вiддаленостi вiд тваринницького комплексу, а саме, на вщстанях 10, 20, 50, 100, 200 та 300 м. За результатами дослщжень встановлено, що зi збшьшенням вщдаленос-тi вiд точки викиду зменшуеться концентpацiя амiаку в повирг 20 м - у 2,1 (влгтку) та 2,2 рази (взимку), 100 м (на межi саштарно! зони для об,ектiв цього класу небезпечностi) - у 26 та 23 рази, 300 м (на межi найближчо'' наявно'' жит-лово'' забудови) - вiдповiдно, у 1213 та 2300 рази.
Якщо поpiвняти отpиманi результати дослiджень у л^нш та зимовий пе-piоди, то можна зробити висновок, що взимку показники забруднення нижч1 Це можна пояснити тдвищеною вологiстю повiтpя в цей перюд, яка спричиняе
швидке осщання амiаку на поверхнi землi, примщень, снiгового покриву тощо. Наступним етапом дослщжень було визначення концентрацií сГрководню в атмосферному повiтрi в точщ викиду (зона складування гною) та на рiзнiй вiддалi вщ не'' (рис. 2).
у зош складування 10 20 50 100 200 300
= литай перюд 4,2 2,2 0,5 0,2 0,05 0,003 0,001
— зимовий перюд 3,6 1,8 0,3 0,08 0,02 0,002 0,0002
Рис. 2. Вмкт арководню в атмосферному повiтрi залежно вiд вiддаленостi вiд зони складування гною (ГДК 0,008), мг/м3
Отримаш результати дослщжень концентрацп арководню свщчать про подiбну до амiаку тенденцГю и зниження зi зростанням вiддалi вiд точки викиду. У середньому за рш на вiддалi 100 м (на межi саштарно'' зони для об'екпв цього класу небезпечностi) вiд тваринницького комплексу концентрац1я сГрко-водню була меншою за таку у точщ викиду у 180 разГв, при тому, що в зимовий перюд вона була нижчою, нiж у лГтнш.
Дослiдження параметрiв атмосферного повГтря проводили у лiтнiй та зимовий перюди року, за рiзних метеорологiчних умов на рiзних вщстанях вiд зони викиду та на межi найближчо'' наявно'' житлово'' забудови (300 м). Такий тд-хiд найбiльш характеризуе фактичний вплив тваринницького об'екта на умови проживання мешканцiв [9]. Згiдно зi зразками атмосферного повГтря, вщбра-них у липш i сiчнi, перевищень гранично допустимих концентрацiй (ГДК) зпд-но з ДСП 201-97 [3] (дат дослщжень наведено у табл.) на межi наявно'' житло-во'' забудови не виявлено.
Дослiдження проведено в реальних умовах дiяльностi кролеферми i виз-начено сумарний вплив об'екта разом з наявним фоновим забрудненням терито-рГ' розташування, створюваним внаслщок господарсько'' дiяльностi мешканцiв села. Варто зазначити, що вщповГдно до "Порядку визначення величини фоно-вих концентрацш забруднюючих речовин в атмосферному повГтрГ" (наказ МГне-коресурсiв Украши вщ 30.07.2001 р. № 286, № реестр, в Мшюсп 700/5891 вщ 15.08.2001 р.) для населених пункпв Украши з населенням до 50,0 тис. осГб, де постГйно не ведуться дослiдження на стацiонарних постах, фоновГ значення заб-руднення атмосферного повГтря приймають на рГвнях: двоокис азоту -0,09 ГДК, двоокис арки - 0,04 ГДК, оксид вуглецю - 0,08 ГДК, пил г сажа -0,1 ГДК та за всГма шшими шгредГентами - 0,4 ГДК. Як свГдчать отриманГ фак-тичнГ данГ, в райош розташування кролеферми реальнГ сукупш показники амь аку та сГрководню значно меншГ вГд визначених у регламентному документ по-казникГв.
Табл. Показники до^дження атмосферного пов'апрп
Мiсце вiдбору Речовина ГДК середнь^-добова, мг/м Виявлена концентрац1я
мг/м3 частка ГДК
Штнш перiод
У зонi складування гною амiак ирководень 0,04 0,008 18,2 4,2 455 525
10 м амiак ирководень 0,04 0,008 15,4 2,2 385 275
20 м амiак ирководень 0,04 0,008 8,5 0,5 212,5 62,5
50 м амiак ирководень 0,04 0,008 2,1 0,2 52,5 25
100 м амiак ирководень 0,04 0,008 0,7 0,05 17,5 6,25
200 м амiак ирководень 0,04 0,008 0,2 0,003 0,5 0,375
300 м амiак ирководень 0,04 0,008 0,015 0,001 0,38 0,125
Зимовий перюд
У зот складування гною амiак сiрководень 0,04 0,008 9,2 3,6 230 450
10 м амiак сiрководень 0,04 0,008 7,6 1,8 190 225
20 м амiак сiрководень 0,04 0,008 4,1 0,3 102,5 37,5
50 м амiак сiрководень 0,04 0,008 0,8 0,08 20 10
100 м амiак ирководень 0,04 0,008 0,4 0,02 10 2,5
200 м амiак сiрководень 0,04 0,008 0,02 0,002 0,25 0,25
300 м амiак сiрководень 0,04 0,008 0,004 0,002 0,1 0,025
Таким чином, неоргашзоваш викиди кролеферми не створюють на межi наявно! житлово1 забудови понаднормативних ршшв забруднення атмосферного повиря, що вiдповiдаe вимогам ДСП 201-97 [3] та п.5.4 ДСП 173-96 [4] щодо вiдсутностi перевищень ГДК шкiдливих речовин на зовшшнш межi СЗЗ, звер-ненiй до житлово!' забудови. Висновки:
1. За результатами дослвджень встановлено, що зi збiльшенням вщдаленоста вiд точки викиду зменшуеться концентрацiя амiаку в повпрг на вiдстанi 20 м - у 2,1 (влпгсу) та 2,2 рази (взимку), 100 м (на межi саштарно!' зони для об'екпв цього класу небезпечностi) - у 26 та 23 рази, 300 м (на межi найближчо1 кнуючо!' житлово!' забудови) - вiдповiдно у 1213 та 2300 рази.
2. Отримаш результати дослщжень концентраци шрководню свiдчать про подаб-ну до амiаку тенденцiю 11 зниження зi зростанням вiддалi вiд точки викиду.
3. Якщо порiвняти отриманi результати дослвджень у лiтнiй та зимовий перь оди, то можна зробити висновок, що взимку показники забруднення нижч! Це можна пояснити шдвищеною волопстю повiтря в цей перюд, яка спри-
чиняе швидке осiдання aMiaKy на noBepxHi земл^ примщень, CHiroBoro пок-риву тощо.
4. Хоча неоргашзоваш викиди кролеферми не створюють на межi наявно!' житлово!' забудови понаднормативних рiвнiв забруднення атмосферного повпря, залишаеться проблема рацюнального використання кролячого гною, який складують просто на вiдкритoмy rрyнтi шд вiдкритим небом у ТОВ "Кролкофф".
5. Оскiльки маса гною, яка хаотично розмщена на певнiй дшянщ територп, на 50-60 % втрачае свою яысть як добриво i забруднюе навколишню тери-тoрiю, пoтрiбнo, щоб гнiй узимку на полях не промерзав, бо це призводить до втрат амiакy i часткового забруднення ним повпря. Тому пoтрiбнoю екoлoгiчнoю умовою е створення та укриття гноесховища з yсiх боыв шаром торфу або земл^ надалi використовувати перепр1лий гнiй як оргашчне добриво, для покращення хiмiчних якостей та прискорення прoцесiв фер-ментацп застосовувати технoлoгiю вермикомпостування.
Лггература
1. Величко О.М. Еколопчний монiторинг : навч. noci6H. / О.М. Величко, Д.В. Зеркалов. -К. : Вид-во "Наук. свгг", 2001. - 250 с.
2. Герасименко В.П. Практикум по агроэкологии : учебн. пособ. / В.П. Герасименко. -СПб. : Изд-во "Лань", 2009. - 432 с.
3. Державн саштарш правила охорони атмосферного повпря населених мюць (вщ забруднення хiмiчними i бюлопчними речовинами): ДСП 201-97 // Збiрка важливих офщшних матерiалiв з саштарних i протиепiдемiчних питань. - Т. 5, ч. З. - К. : Вид-во "Либщь", - 1996. -С. 229-269.
4. Державш саштарш правила планування та забудови населених пунктпв: ДСП 173-96 / Збiрка важливих офщшних матерiалiв з сан1тарних i протиепiдемiчних питань. - К., 1996. - Т. 5, № 4.1. - С. 6-94.
5. Дубш О.М. Еколопчна оцшка складу атмосферного повпря у зон тваринницьких комплекив / Олександр Дубш, Ольга Василенко // Збiрник наукових праць Уманського НУ сад1вництва : зб. наук. досл. - 2014. - Вип. 85. - С. 20-25.
6. Леондов А. Галузi тваринництва - постшну увагу / А. Леошдов // Маньювсью новини : зб. наук. праць. - 2011. - № 04.02. - С. 4.
7. Методические указания по гельминтологическому исследованию объектов внешней среды и санитарным мероприятиям по охране загрязнения яйцами гельминтов и обезвреживанию от них нечистот, почвы, овощей, ягод, предметов обихода: МУ № 1440-76. -М., 1976. - 38 с.
8. Кричковська Л.В. Процеси та апарати бюлопчно! очистки та дезодорацл газоповпряних викидiв : монографш / Л.В. Кричковська, О.В. Шестоналов, Г.Ю. Бахарева, К.В. Опсь. - Харкв : Вид-во НТУ "ХШ", 2013. - 200 с.
9. Саштарно-ппен1чна оцiнка умов дiяльностi сучасно! свиноферми / В.В. Станкевич, 1.В. Капура, В.Ф. Бабiй та ш. // Гiгiена населених мiсць : зб. наук. праць. - 2012. - № 60. - С. 130-136.
Бездиль Р.В. Экологические проблемы и оценка состава атмосферного воздуха в зоне животноводческих комплексов - кролеферм
Приведены результаты трёхлетних исследований влияния кролефермы на качественный состав атмосферного воздуха в зоне ее расположения. Исследована концентрация аммиака и сероводорода в зависимости от отдаленности от животноводческого комплекса, а именно - на расстояниях 10, 20, 50, 100, 200 и 300 м. По результатам исследований установлено, что уже на уровне жилищной застройки (300 м) концентрация этих газов не превышает установленные ПДК, однако нуждается во внимании вопрос относительно хранения самого навоза с целью рациональной его утилизации.
Предложено создание и укрытие навозохранилища со всех сторон слоем торфа или земли; в дальнейшем использовать перепрелый навоз как органическое удобрение,
для улучшения химических качеств и ускорения процессов ферментации применять технологию вермикомпостирования.
Ключевые слова: экологическая оценка, атмосферный воздух, кролеферма, животноводческий комплекс, аммиак, сероводород.
Bezdil R. V. Environmental Problems and Ecological Assessment of Atmospheric Air Composition in the Area of Livestock Complexes - Rabbit Farms
The results of three years of research of the effect of rabbit farm on the qualitative composition of atmospheric air in the area of its location are offered. The concentration of ammonia and hydrogen sulphide, depending on the distance from the livestock complex, namely, at distances of 10, 20, 50, 100, 200 and 300 m is investigated. As a result of studies it is found that even at the level of housing construction that is 300 meters, the concentration of these gases does not exceed the marginally allowable concentration however the issue regarding the storage of manure for the purpose of rational utilization still needs attention. The creation and shelter of the manure storage from all sides by a layer of peat or earth is proposed. We also suggest using fermented manure as organic fertilizer, improving the chemical qualities and accelerating the fermentation processes in order to apply the technology of vermicomposting.
Keywords: environmental assessment, air, rabbit farm, livestock complex, ammonia, hydrogen sulphide.
УДК 581.55 Доц. Ю.Ю. Гайова, канд. бюл. наук - Черкаський державний ТУ
ПСАМОФ1ТНА РОСЛИНШСТЬ ЧЕРКАСЬКО-ЧИГИРИНСЬКОГО ГЕОБОТАН1ЧНОГО РАЙОНУ
Наведено результати наукових дослщжень псамоф^но! рослинност класу Festucetea vaginatae на територн Черкасько-Чигиринського геоботашчного району. Визначено загальний видовий склад, наведено список найпоширенших видш i провщ-них родин, проведено бюморфолопчний аналiз за загальним габ^усом та життевими формами за К. Раунюером. Здшснено класифжацвд рослинност класу Festucetea vaginatae до рiвня асощацш, субасощацш та угруповань. Рiзноманiття рослинних угру-повань класу Festucetea vaginatae представлено 2 порядками, 2 союзами, 5 асощащями та 1 субасощащею. Угруповання репрезентують раритетш синтаксони: Stipetum (borysthenicae) secalosum (sylvestris) та Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (marschallinae). В угрупованнях представлеш рослини з Свропейського Червоного списку - Tragopogon ucrainicus, Senecio borysthenicus та Червоно'1 книги Украши - Stipa borysthenica.
Ключовi слова: псамофггна рослиншсть, рослинний покрив, Festucetea vaginatae, Черкасько-Чигиринський геоботашчний район.
Вступ. У перспективних планах Бернсько!' конвенцп до 2020 р. щодо розбудови мережi природоохоронних територш наголошено на дощльносп роз-повсюдження доробку, напрацьованого в рамках Директиви 92/43/6ЕС (Habitats Directive) поза межами Свропейського Союзу. В основi вде1 лежить т. зв. оселищна концепщя збереження бiорiзноманiття, тобто iдея збереження певних типiв оселищ (habitats) як територш (мкць) iснування видiв або 1'х груп, що ма-ють важливе значения для збереження бiорiзноманiття [5]. Тому вiдбiр бютошв, типiв середовищ iснування, видiв i ландшафпв европейського значення, видь лення конкретних дiлянок для збереження, питання про визначення цих територш набули актуальностi й для Украши. Для 1х успiшного вирiшення потрiбно дослiдити бiотичне рiзноманiття, насамперед рослинний покрив, зокрема вив-чити його диференщацда в рiзних проявах на флористичному, ценотичному та
