CC BY
54
УДК 612.62:504
Романюк А.М., Скора В.В., Линдн М.С., Скора В.В., П1ддубний А.М. ЕКОЛОГ1ЧН1 ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ПАТОЛОГИ СЕЧОВОГО М1ХУРА
Сумський державний уыверситет, Медичний шститут
Важливе мюце серед злояюсних пухлин, як в УкраУш, так i в нших кранах ceimy, займае рак сечового Mixypa (РСМ). Це, можливо, пов'язано з токсичнстю i поширенютю у навколишньому cередовищi шюдливих елемент'в, кльксть яких прогресивно збльшуеться за рахунок викид'т х'ш'чноУ промис-ловост'1, надходження солей важких метал'т (СВМ) у фунт та воду псля техногенних катастроф i т.д. Метою нашого досл'дження стало вивчення ймовiрних еколог'чних фактор'т, що впливають на захворювансть населення рiзних районв СумськоУ област'1 i розвиток раку сечового м'кура. Проведений cкринiнговий аналiз онкологiчноУ захворюваност'1 сечового мiхyра серед населення Сумщини за 2014-2015 роки. Вивчена еколог'чна ситуа^я у Сумськй област'1. Сумська область входить до групи областей (7 областей) УкраУни з найвищою к'тьк'ютю злояюсних новоутворень сечового м'1-хура на 100 тис. населення. Вона знаходиться на третьому мющ по онкологiчнiй захворюваност'1 сечостатево'У системи. Враховуючи к'тьк'ють вс'к злояюсних новоутворень, область займае друге мюце серед дорослого населення УкраУни. При аналiзi екологiчноУ ситуац 'УУ в Сумсьюй област'1 вста-новлено, що цей регюн зазнае постшного антропогенного впливу, який у свою чергу, веде до за-бруднення навколишнього середовища. В якост'1 головних забруднювачв r'рyнmiв виступають важк метали та !нш! з'еднання, добрива, отрутох'ш'кати та рад1'оактивн1' елементи. Таким чином, за результатами нашого досл'дження, випливае, що проблема захворюваност'1 на РСМ у СумськШ област'1 е актуальною, тому що iснуе багато екзогенних фактор'т, як.i ведуть до розвитку цього за-хворювання.
Ключов1 слова: сечовий Mixyp, ooni важких метал1в, рак, забруднення навколишнього середовища, онколопчна захворюванють.
Дана робота виконана в межах навчально-доcлiдницькоT теми «Морфогенез загальнопаmологiчних процеЫв», № держ. ре-естрацл' 013U003315.
Вступ
У наш час одшею з найактуальшших со^аль-них i медичних проблем людства е захворюванють на рак. У стpyктypi смертност населення планети злоякюш новоутворення посщають друге мюце. Щоpiчно у свт дiагностyеться понад 12,3 млн нових випадмв неоплазш, з яких 7,6 млн закшчуються летально. Кожного року показ-ники онколопчноТ' захворюваност зростають на 5-10% [7, 11].
Важливе мюце серед злоякюних пухлин, як в УкраТш, так i в шших краТнах св^у, займае рак сечового мiхypа (РСМ). Вш посщае п'яте мюце серед чоловшв та одинадцяте - серед жшок. Чоловки хворшть у 2,5-6 pазiв часлше, жж жш-ки. За даними св^ово'Т л^ератури, РСМ - досить часта патолопя у CTpy^ypi онколопчноТ захво-рюваност та становить приблизно 4% [5, 6]. В УкраТж у перюд з 2012 по 2015 pp. середнш по-казник захворюваност становив 11,4 випадки на 100 тис. населення. За даними ВООЗ, щоpiчно в свт рееструеться бтьше 150 тис. нових випад-ш ^е'Т патологи. У краТнах бвропи захворюванють на РСМ коливаеться вщ 11,7 (в 1рланди) до 24 на 100 тис. населення (в 1тали) та в серед-ньому складае 10-15 випадмв на 100 тис. населення. Таю ж висок показники спостер^аються i в багатьох шших краТнах бвропи, деякш частит Африки, Ближнього Сходу та ^вжчноТ Америки. Найбтьша смертнють вщ РСМ спостер^аеться в египН де частота захворювань у 3 рази пере-вищуе найвищi показники европейських держав, i у 8 pазiв - США. Згщно прогностичних даних ВООЗ до 2025 року ктькють випадш злоякюних пухлин у свт перевищить 19 млн на рк [14, 19].
Розвиток онколопчних захворювань сечового
мiхypа може бути спричинений piзними факторами (вк запалення, екзогенне забруднення середовища i т.д.). РСМ майже не виявляють в оаб вком до 30 рош, однак пюля 65 рош iмовi-pнiсть його виникнення значно збтьшуеться. У розвинених краТнах св^у кypiння визнаеться в якостi головного етюлопчного чинника (50% ви-падш) розвитку РСМ. Виникнення злоякiсних пухлин у сечовому мiхypi може бути зумовлено тюним зв'язком iз виробничими шкщливостями, якi часто е канцерогенними для людини. Так, у пра^вниш хiмiчноТ, фарбувальноТ, гумовоТ, ка-бельноТ, текстильноТ, нафтопереробноТ та газо-воТ промисловостей, якi контактують з солями важких металiв, вторинними ароматичними ам^ нами та iншими хiмiчними сполуками, новоутворення у сечовому мiхypi виявляються значно ча-стiше [12, 13, 15, 16, 18].
Дослщження впливу еколопчних фактоpiв (середовище юнування, харчування i професш-на дiяльнiсть) на ризик розвитку РСМ показали, що Тх тривалий вплив веде до накопичення в ор-гажзм^ що проявляеться порушенням гормонального статусу, змшою пpоцесiв обмiнy речовин, ослабленням iмyнологiчного захисту та генетич-них порушень, внаслiдок чого оргажзм стае бiльш чутливим до розвитку злоякюного процесу [2, 10].
Новоутворення сечового мiхypа, безперечно, е еколопчно залежною патологiею, про що свщ-чить Тх стабiльний piст у розвинутих краТнах св^ ту. Серед причин збтьшення вiдсоткy неоплазiй важк метали (ВМ) (з атомною масою бтьше 50 а.о.) займають важливе мюце [1, 10, 15]. Це пов'язано з Тх токсичнютю i поширенютю у навколишньому середовища яке прогресивно зб^
АктуальН проблеми сучасно! медицины
льшуеться за рахунок вик^в xiMi4H0i промис-ловост^ надходження солей важких металiв (СВМ) у фунт та воду шсля техногенних катастроф i т.д. [12, 17]. Вщносно великi концентраци СВМ спостерiгаються у багатьох репонах УкраТ-ни, в тому чи^ i в Сумськiй областi, до забруд-нених територiй якоТ вщносяться Середино-Будський, Шосткинський та Ямптьський райони, де вiдмiчаeться пiдвищення вмюту в фунт солей залiза, марганцю, хрому, мiдi, кобальту, ж-келю, свинцю та цинку [3].
Останжм часом частота виникнення РСМ мае тенденцш до пiдвищення, що пояснюеться не тiльки полiпшенням дiагностики, а й збтьшен-ням показника захворюваност на цю недугу та зростання шкщливих хiмiчних факторiв у навко-лишньому середовищi [9, 13].
Враховуючи вищезазначене, вивчення впли-ву еколопчних факторiв на ризик розвитку РСМ е надзвичайно важливою складовою для повно-го розумшня участi рiзних етiологiчних чинникiв у непластичному процес сечового мiхура [8].
Мета дослщження
Вивчення ймовiрних факторiв, що впливають на захворюванiсть населення рiзних районiв СумськоТ областi i розвиток раку сечового мiхура.
Об'ект i методи дослiдження
На пiдставi даних Сумського обласного клЫ-чного онколопчного диспансеру проведений скринiнговий аналiз онколопчноТ захворюваностi сечового мiхура серед населення Сумщини. Ви-вчена еколопчна ситуацiя у Сумськiй областi за 2014-2015 роки. Проведено сжвставлення пока-зникiв забруднення районiв Сумщини i захворю-ваностi на рак сечового мiхура.
Результати дослiдження та 1х обговорення
На територи багатьох областей УкраТни е значна кiлькiсть факторiв, якi можуть шкiдливо позначитися на здоров'Т людини. Нажаль, Сум-ська область також вщноситься до забруднених регюжв. На ТТ територiТ юнуе ряд екзогенних фа-кторiв, ям пiдвищують ризик розвитку РСМ, таких як робота на шкщливих пщприемствах, про-живання на еколопчно забруднених територiях з пiдвищеною ктькютю солей важких металiв (СВМ) у водi та фунтк
Сумська область входить до групи областей (7 областей) УкраТни з найвищою кiлькiстю злоя-кiсних новоутворень сечового мiхура на 100 тис. населення. Вона знаходиться на третьому мюц по онколопчнш захворюваност сечостатевоТ си-стеми. Враховуючи кiлькiсть всiх злоякiсних новоутворень, область займае друге мюце серед дорослого населення УкраТни.
В УкраТж за 2014 рк виявлено 4250,0 випад-кiв РСМ, що складае 12,1 на 100 тис. населення. У свою чергу абсолютне число хворих на злояю-сж пухлини сечового мiхура в Сумськiй област досягло 134,0 (14,1 на 100 тис. населення), а у
2015 роц - 165,0 (14,7 на 100 тис. населення).
Результати дослщження ктькосп злоякюних захворювань сечових оргажв в Сумськiй областi у чоловтв показали, що у вiцi 40-44 роки XBopi-ють тiльки 7,8 особин на 100 тис. населення, а найвищi показники захворюваносп, виявлеж у вiцi 75-79 роки, склали 218,0. Середнш показник по Сумському регюну склав 107,3 на 100 тис. дорослого населення. Серед жшок найнижчi показники виявлено у вiцi 40-44 рокiв (4,8 на 100 тис. населення) та найвищi - у вiцi 60-64 роки (48,4 на 100 тис. населення). Середнш показник склав 29,4 на 100 тис. населення.
Така ж тенден^я характерна i для РСМ: най-вищi показники захворюваност в УкраТж спосте-рiгаються у вiцi 75-79 рокiв (109,2 для чоловЫв та 15,7 для жiнок на 100 тис. населення), найни-жчi - у вiцi 40-44 рош (3,5 для чоловiкiв та 1,3 для жшок). Аналопчна ситуацiя спостер^аеться в Сумськiй областi - найнижчi показники захво-рюваностi на РСМ серед чоловшв та жiнок складають 8,1 та 2,0 на 100 тис. населення вщ-повiдно, а найвищi - 165,2 та 12,1 на 100 тис. населення.
Серед уах онкохворих у Сумськш областi з уперше в життi встановленим дiагнозом РСМ найчастiше виявляли хворих на I - II стадiях за-хворювання (83,5 %), хворих з III стадiею - знач-но рщше (12,6 %), а найменший показник був на IV стади (3,1%). Цi показники рiзняться в залеж-ностi вiд району проживання хворих.
За перюд 2014-2015 рош вщ злоякiсних новоутворень сечового мiхура в УкраТнi померло 1843,0 чоловк, що складае 4,3 на 100 тис. населення. У Сумськш област у 2014-2015 роках Тх ктькють була 68,0 та 74,0 (6,01 та 6,6 на 100 тис. населення) оаб.
При аналiзi еколопчно'Т ситуацiТ в Сумськш област встановлено, що цей регюн зазнае пос-тiйного антропогенного впливу, який у свою чергу веде до значного забруднення навколишнього середовища, а саме атмосферного пов^ря, фу-нтв та водоймищ. До збтьшення викидiв забру-днюючих речовин у атмосферне повiтря призво-дять таю галузi промисловостi, як хiмiчна, наф-тохiмiчна, добувна та переробна, машинобуду-вання, дiяльнiсть трубопровiдного транспорту, виробництво та розподтення електроенергГТ, газу та води.
В атмосферне пов^ря протягом 2014 року в Сумськш област викинуто 80,2 тис. тон шкщливих речовин вщ стацюнарних та пересувних джерел забруднення. Мютами, де найбiльше ан-тропогенне навантаження вщ стацiонарних джерел, е Суми - 10,36 тис. т, Охтирка - 0,65 тис. т., Ромни - 0,27 тис. т, Шостка - 0,50 тис. т, Конотоп - 0,24 тис. т. [4]. За даними Головного управлш-ня статистики у Сумськш област найбiльшi показники викидГв шкщливих речовин у навколиш-не середовище вщзначають у тих репонах, де знаходяться еколопчно небезпечж об'екти.
В якост головних забруднювачТв фунлв ви-
ступають метали та ^i з'еднання, добрива, от-рутохiмiкати та радюактивш елементи. Грунт мае здатнiсть накопичувати небезпечж для здо-ров'я людини забруднюючi речовини, такi як ва-жкi метали. Найбiльш часто фунти, що забруд-ненi залiзом, шкелем, цинком, мiддю, марганцем, алюм^ем та iншими металами, знаходять-ся недалеко вщ заводiв та фабрик чорно' i ко-льорово' металурги'. Сiльське господарство та-кож значно впливае на хiмiчний склад фунлв Сумсько' областi за рахунок широкого викорис-тання добрив, пестицидiв та рiзноманiтних xiмiч-них речовин, ям мiстять СВМ, а з кожним роком ïx використання значно збтьшуеться.
Згiдно результатiв дослiджень Сумськоï фтп ДУ 1нституту охорони фушпв Украши за 2014 рiк при проведены агроxiмiчноï паспортизацiï в об-ласт було вiдiбранi й проаналiзовано 3561 зра-зок Грунту на вмют важких металiв. Результати дослiджень свщчать, що фунт обстежених гос-подарств Сумського району багатий на вмют СВМ, таких як, свинець, мщь, цинк, кадмш, кобальт i марганець.
У 2012 р. на Сумщиш радiацiйний фон скла-дав: м. Суми -12 мкР/год, м. Ромни -12 мкР/год, м. Лебедин -11 мкР/год, м. Конотоп -11 мкР/год, м. Глуxiв -12 мкР/год, смт. Дружба Ямптьського району -10 мкР/год, а у 2014-2015 роках радiа-цшний фон роц по Сумськш обласп у серед-ньому становив 11-18 мкР/год.
Важливою екологiчною проблемою в обласп е поводження з вiдxодами. Велим обсяги утво-рення та накопичення вiдxодiв спостерiгаються в промислово розвинених районах обласп - м. Суми та Сумському райош, м. Конотоп та Коно-топському районi, м. Охтирка та Охтирському районi, м. Ромни та Роменському райош, м. Шо-стка та Шостмнському райош. Станом на 2015 рк на територи Сумсько' областi кiлькiсть не-придатних та заборонених до використання xiмi-чних пестицидiв та тари вщ них орiентовно складае 560,239 т.
На сьогодш дослiджено та проаналiзовано вплив солей важких металiв на такi органи, як нирки, наднирники, молочну залозу, органи тра-влення, гiпофiз, печiнку, кiсткову систему, кров та ш. [8, 17], але, нажаль, мала мльмсть досл^ джень присвячена вивченню впливу цих ксено-бiотикiв на загальний стан здоров'я людини i ще менше - на участь у канцерогенезк Також, юнуе мало даних про вплив солей важких металiв на морфолопчш змiни у сечовому мixурi та розви-ток його захворювань.
Таким чином, за результатами нашого досл^ дження, випливае, що проблема захворюваносп на РСМ у Сумськш обласп е актуальною, тому що юнуе багато екзогенних факторiв, ям ведуть до розвитку цього захворювання. Аналiзуючи отриманi данi, можна припускати, що ряд шкщливих xiмiчниx факторiв, в тому числi i СВМ, мають канцерогенний вплив на оргашзм. Найб^ льше РСМ вражае чоловiчу половину населен-
ня, що, можливо, пов'язано з мiсцем роботи та проживання, а також впливом еколопчних чин-нимв.
Висновки
Навколишне середовище промислових мiст Украши та Сумсько' областi зокрема забруднене викидами в атмосферу важких металiв та шших xiмiчниx сполук. Неконтрольоване забруднення навколишнього середовища загрожуе здоровью людей. При аналiзi забруднення в окремих районах Сумсько' областi виявлено, що пщвище-ний рiвень захворюваносп на РСМ зустрiчаеться у репонах з негативним еколопчним станом.
При дослщженш заxворюваностi на РСМ у Сумськш област у порiвняннi з рiвнем забруднення солями важких металiв в окремих районах прослщковувалася позитивна кореляцiя.
Перспективи подальших дослщжень
В подальшому плануеться вивчити роль еко-логiчниx чинникiв у виникненш захворювань сечового мixура на територи Сумсько' областi, та дослщити вплив солей важких металiв на сечо-вий мixур.
Лiтература
1. Архтова Г.1. Вплив надлишкового вмюту важких металiв у пит-нш водi на органiзм людини / Г.1. Арxiпова, Т.О. Мудрак, Д.В. Завертана // Вюник НАУ. - 2010. - № 1. - С. 232-235.
2. Боев В.М. Химические канцерогены среды обитания и злокачественные новообразования / В.М. Боев, В.Ф. Кусанов, В.В. Быстрых. - М. : Медицина, 2002. - С. 79-175.
3. Доповщь про стан навколишнього середовища у Сумськш об-ласт у 2009 роцк - Суми : PKP «Ellada S», 2010. - 84 с.
4. Доповщь про стан навколишнього природного середовища в Сумськш област у 2012 роц [Електронний ресурс]. - 2013. -Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/regionalni/rehionalni-dopovidi-u-2012-rotsi/sumy2012.pdf.
5. Клтчна онколопя : поЫб. для студенев вищ. мед. навч. закл. IV рiвня акредитацп та лiкарiв-iнтернiв : присвяч. 200^ччю з дня народж. видатного вченого М.1. Пирогова / [Б.А. Болюх та Ы.]; ред. Б .А. Болюх. — Вшниця : ДКФ, 2012. — 704 с.
6. Лекцм з клтчноТ онкологи': навч. посiбник / [Г.В. Бондар, Ю.В. Думанський, С.В. Анттова та iн.]. - Луганськ : ВАТ «Луганська обласна друкарня», 2009. - 586 с.
7. Онколопя: пщручник / [Г.В. Бондар, Ю.В. Думанський, О.Ю. Попович та Ы.; за ред. Г.В. Бондаря, Ю.В. Думанського, О.Ю. Поповича]. - К. : ВСВ «Медицина», 2013.- 544 с.
8. Возiанов О.Ф. Онкоуролопя сьогодш: досягнення, проблеми, перспективи / О.Ф. Возiанов, А.М. Романенко, 1.О. Клименко // Онколопя. — 2006. — Т. 8, № 2. - С. 152-158.
9. Опухоли мочевыделительной системы и мужских половых органов. Морфологическая диагностика и генетика: Руководство / [Ю. Андреева, Г. Франка, Н. Данилова, Л. Москвина и др.]. -Москва : Практическая медицина, 2012. - 218 с.
10. Романюк А.М. Дослщження рецептс^в естрогену, прогестерону та her-2/neu в тканин раку молочно''' залози в умовах впливу солей важких металiв / А.М. Романюк, М.С. Линдш, Р.А. Москаленко, А.В. Золотарьова] // Журнал клтчних та експеримента-льних медичних дослщжень. - 2014. - № 2 (2). - С. 168-175.
11. Cancer Statistics; Cancer Research UK. - Режим доступу http://www.cancerresearchuk.org/health-professional/cancer-statistics
12. Chang C.H. Association between levels of urinary heavy metals and increased risk of urothelial carcinoma / C.H. Chang, C.S. Liu, H.J. Liuetal // Int. J. Urol. - 2015. - doi: 10.1111/iju.13024.
13. Freedman N.D. Association between smoking and risk of bladder cancer among men and women / N.D. Freedman, D.T. Silverman, A.R. Hollenbeck [et al.] // JAMA. - 2011. - № 306 (7). - P. 737-45. doi: 10.1001/jama.2011.1142.
14. Jankovic S. Risk factors for bladder cancer / S. Jankovic, V. Radosavljevic // Tumori. - 2007. - № 93 (1). - P. 4-12.
15. Järup L. Hazards of heavy metal contamination / L. Järup // British Medical Bulletin. - 2003. - № 68. - P. 167-182.
16. Kobeissi L.H. Urinary bladder cancer risk factors: a Lebanese case-control study / L.H. Kobeissi, I.A. Yassine, M.E. Jabbour [et al.]. // Asian Pac. J. Cancer. - 2013. - № 14 (5). - P. 3205-3211.
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
17. Tchounwou P.B. Heavy Metals Toxicity and the Environment / P.B. Tchounwou, C.G. Yedjou, A.K. Pattella, D.J. Sutton // EXS. - 2012. - № 101. - P. 133-164.
18. Vermeulen S.H. Recurrent urinary tract infection and risk of bladder cancer in the Nijmegen bladder cancer study / S.H. Vermeulen [et al.] // Br. J. Cancer. - 2015. - V.112(3). - P.594-600.
19. Zheng Y.L. Urinary bladder cancer risk factors in Egypt: a multi-centercase-controlstudy / Y.L. Zheng, S. Amr, D. Saleh [et al.] // Cancer Epidemiol. Biomarkers. - 2012. - № 21. - C. 537-546.
References
1. Arhipova G.I. Vpliv nadlishkovogo vmistu vazhkih metaliv u pitnij vodi na organizm ljudini / G.I. Arhipova, T.O. Mudrak, D.V. Zavertana // Visnik NAU. - 2010. - № 1. - S. 232-235.
2. Boev V.M. Himicheskie kancerogeny sredy obitanija i zlokachestvennye novoobrazovanija / V.M. Boev, V.F. Kusanov, V.V. Bystryh. - M. : Medicina, 2002. - S. 79-175.
3. Dopovid' pro stan navkolishn'ogo seredovishha u Sums'kij oblasti u 2009 roci. - Sumi : PKP «Ellada S», 2010. - 84 s.
4. Dopovid' pro stan navkolishn'ogo prirodnogo seredovishha v Sums'kij oblasti u 2012 roci [Elektronnij resurs]. - 2013. - Rezhim dostupu: http://www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/regionalni/rehionalni-dopovidi-u-2012-rotsi/sumy2012.pdf.
5. Klinichna onkologija : posib. dlja studentiv vishh. med. navch. zakl. IV rivnja akreditaciï ta likariv-interniv : prisvjach. 200-richchju z dnja narodzh. vidatnogo vchenogo M.I. Pirogova / [B.A. Boljuh ta in.]; red. B.A. Boljuh. — Vinnicja : DKF, 2012. — 704 s.
6. Lekciï z klinichnoï onkologiï: navch. posibnik / [G.V. Bondar, Ju.V. Dumans'kij, S.V. Antipova ta in.]. - Lugans'k : VAT «Lugans'ka oblasna drukarnja», 2009. - 586 s.
7. Onkologija: pidruchnik / [G.V. Bondar, Ju.V. Dumans'kij, O.Ju. Popovich ta in.; za red. G.V. Bondarja, Ju.V. Dumans'kogo, O.Ju. Popovicha]. - K. : VSV «Medicina», 2013.- 544 s.
8. Vozianov O.F. Onkourologija s'ogodni: dosjagnennja, problemi, perspektivi / O.F. Vozianov, A.M. Romanenko, I.O. Klimenko // Onkologija. — 2006. — T. 8, № 2. - S. 152-158.
9. Opuholi mochevydelitel'noj sistemy i muzhskih polovyh organov. Morfologicheskaja diagnostika i genetika: Rukovodstvo / [Ju. Andreeva, G. Franka, N. Danilova, L. Moskvina i dr.]. - Moskva : Prakticheskaja medicina, 2012. - 218 s.
10. Romanjuk A.M. Doslidzhennja receptoriv estrogenu, progesteronu ta her-2/neu v tkanini raku molochnoï zalozi v umovah vplivu solej vazhkih metaliv / A.M. Romanjuk, M.S. Lindin, R.A. Moskalenko, A.V. Zolotar'ova] // Zhurnal klinichnih ta eksperimental'nih medichnih doslidzhen'. - 2014. - № 2 (2). - S. 168-175.
11. Cancer Statistics; Cancer Research UK. - Pe«HM gocTyny http://www.cancerresearchuk.org/health-professional/cancer-statistics
12. Chang C.H. Association between levels of urinary heavy metals and increased risk of urothelial carcinoma / C.H. Chang, C.S. Liu, H.J. Liuetal // Int. J. Urol. - 2015. - doi: 10.1111/iju.13024.
13. Freedman N.D. Association between smoking and risk of bladder cancer among men and women / N.D. Freedman, D.T. Silverman, A.R. Hollenbeck [et al.] // JAMA. - 2011. - № 306 (7). - P. 737-45. doi: 10.1001/jama.2011.1142.
14. Jankovic S. Risk factors for bladder cancer / S. Jankovic, V. Radosavljevic // Tumori. - 2007. - № 93 (1). - P. 4-12.
15. Jarup L. Hazards of heavy metal contamination / L. Jarup // British Medical Bulletin. - 2003. - № 68. - P. 167-182.
16. Kobeissi L.H. Urinary bladder cancer risk factors: a Lebanese case-control study / L.H. Kobeissi, I.A. Yassine, M.E. Jabbour [et al.]. // Asian Pac. J. Cancer. - 2013. - № 14 (5). - P. 3205-3211.
17. Tchounwou P.B. Heavy Metals Toxicity and the Environment / P.B. Tchounwou, C.G. Yedjou, A.K. Patlolla, D.J. Sutton // EXS. - 2012. - № 101. - P. 133-164.
18. Vermeulen S.H. Recurrent urinary tract infection and risk of bladder cancer in the Nijmegen bladder cancer study / S.H. Vermeulen [et al.] // Br. J. Cancer. - 2015. - V.112(3). - P.594-600.
19. Zheng Y.L. Urinary bladder cancer risk factors in Egypt: a multi-centercase-controlstudy / Y.L. Zheng, S. Amr, D. Saleh [et al.] // Cancer Epidemiol. Biomarkers. - 2012. - № 21. - C. 537-546.
Реферат
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ПАТОЛОГИИ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ Романюк А.Н., Сикора В.В., Лындин Н.С., Сикора В.В., Поддубный А.М.
Ключевые слова: мочевой пузырь, соли тяжелых металлов, рак, экология, онкологическая заболеваемость.
Влиятельное место среди злокачественных опухолей, как в Украине, так и в других странах мира, занимает рак мочевого пузыря (РМП). Это, возможно, связано с токсичностью и распространенностью в окружающей среде вредоносных элементов, количество которых прогрессивно увеличивается за счет выбросов химической промышленности, поступления солей тяжелых металлов (СТМ) в почву и воду после техногенных катастроф. Целью данного исследования стало изучение возможных экологических факторов, которые влияют на заболеваемость населения различных районов Сумской области и развитие рака мочевого пузыря. Проведен скрининговый анализ онкологической заболеваемости мочевого пузыря среди населения Сумщины за 2014-2015 годы. Изучена экологическая ситуация в Сумской области. Сумская область входит в группу областей (7 областей) Украины с наивысшим количеством злокачественных новообразований мочевого пузыря на 100 тыс. населения. Она находится на третьем месте по онкологической заболеваемости мочеполовой системы. Учитывая количество всех злокачественных новообразований, область занимает второе место среди взрослого населения Украины. При анализе экологической ситуации в Сумской области установлено, что этот регион испытывает постоянное антропогенное воздействие, что, в свою очередь, ведет к загрязнению окружающей среды. В качестве главных загрязнителей внешней среды выступают тяжелые металлы и другие соединения, удобрения, ядохимикаты и радиоактивные элементы. Таким образом, из результатов нашего исследования следует, что проблема заболеваемости РМП в Сумской области является актуальной, так как существует много экзогенных факторов, которые ведут к развитию этого заболевания.
Summary
ENVIRONMENTAL FACTORS RESULTING IN URINARY BLADDER PATHOLOGY Romaniuk А.М., Sikora V.V., Lyndin M.S., Sikora V.V., Piddubniy A.M.
Key words: urinary bladder, heavy metal salts, cancer, environmental pollution, oncologic morbidity.
Urinary bladder cancer (UBC) ranks the leading position among malignant tumours, in Ukraine and worldwide. This is possible due to the prevalence and distribution of toxic and harmful elements in environmental, whose number progressively increases due to chemical emissions, increase of heavy metal salts (HMS) in soil and water after anthropogenic catastrophes and etc. The purpose of this study was to investigate possible environmental factors affecting population morbidity in various districts of Sumy region and the development of urinary bladder cancer. Screening analysis of urinary bladder oncologic morbidity among the Sumy region population in 2014-2015 was carried out. We also assessed environmental situation in the Sumy region. Sumy region is one of the 7 Ukrainian regions with the highest number of urinary bladder malignant tumours on 100000 of population. It is in third place in oncologic morbidity of urogenital system.
Given the number of all malignant tumours, the region ranks the second position among the adult population of Ukraine. In the analysis of the ecological situation in the Sumy region found that the region is undergoing constant anthropogenic influence, which in turn leads to environmental pollution. Heavy metals and other chemical compounds, fertilizers, pesticides and radioactive elements are the main contaminants of soil. Thus, the results of our research show that the UBC incidence in Sumy region is relevant because there are many exogenous factors that lead to the development of the disease.
УДК 577.15:547.441:612.062:616-005.4-036.12:616.379-008.64 CepiK С.А., Сердоб'нська-Кашвець Е.М., Ченчик Т.О.
СТАН АНТИОКСИДАНТНО1 СИСТЕМИ I Р1ВЕНЬ МАЛОНОВОГО Д1АЛЬДЕГ1ДУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ
ДУ «Нацюнальний ¡нститут терапп iм. Л.Т. МалоТ НАМН УкраТни», м. Харюв
Патогенетичн MexaHi3Mu, що зумовлюють раннiй розвиток i агресивний nepe6ia ¡шемЫноТ хвороби серця (1ХС) при цукровому д'абет'у (ЦД) до к/нця не ясн1. Серед них значне мсце займае оксидатив-ний стрес. Дан'1 про стан антиоксидантноУ системи при д1абет1 суперечливi. Тому було проанал'зо-вано залежнсть стану антиоксидантноУ системи вд ступеня порушень вуглеводного обмну у хворих на 1ХС в поеднанш з ЦД 2 типу. Обстежено 163 хворих на стабльну ХС, з яких у 88 д'агно-стований ЦД 2 типу. Хвор1 з ЦД 2 типу були розд'теш на дв1 групи в залежност'1 вд рiвня глкози-льованого гемоглобну (HbAlc): 42 пациента з р'внем HbAlc > 7,00% та 46 - з HbAlc < 7,00%. У си-роватц кров визначали вмст сульфгiдрильних груп (SH-груп), малонового д1альдег1ду (МДА) i ак-тивнють глютатонпероксидази (ГПО) в гемол'зат1 кровi. При 1ХС без ЦД р1зн1 компоненти антиоксидантноУ системи змнювалися рiзноспрямовано: активнсть ГПО пдвищувалася, а рiвнi SH-груп зменшувалися щодо контролю. При 1ХС з ЦД активнсть антиоксидантноУ системи виявилася тс-но пов'язана з г'пергл'кем'ею, показники ГПО i SH-груп при р1вн1 HbAlc > 7,00% були достоврно ниж-че, нж при HbAlc <7,00% i при 1ХС без ЦД, а при р'\вн'\ HbAlc < 7,00% - Ух зменшення щодо показник/'в групи хворих на 1ХС без ЦД було незначним. Вмст МДА виявився найвищим при 1ХС з ЦД 2 типу i, незалежно вд рiвня гл'1кем1У, був достов'рно бльше, н/ж при 1ХС без ЦД.
Ключовi слова: антиоксидантна система, малоновий дiальдегiд, iшемiчна хвороба серця, цукровий дiабет.
Дослiдження виконувалось у рамках науково-дослiдноT роботи «Вивчити метаболiчнi та генетичн мехашзми формування тромботичних порушень при iшемiчнiй хворобi серця в поеднанн з цукровим дiабетом 2 типу», № держ. реестра-цУ 0114U001166, термiн виконання 2014-2016 рр.
17 3, 2]. Нав^ь е роботи, в яких визначення МДА запропоновано використовувати у якост методу раннього виявлення дiабету [3]. Доведено, що пщвищений рiвень МДА у хворих на ЦД 2 типу асоцюеться ¡з ризиком серцево-судинних захворювань [17].
Вщносно стану антиоксидантноТ системи при дiабетi однозначних даних немае. В одних роботах встановлено пщвищення активност антиок-сидантних ензимiв [16, 10], в других - Тх зменшення [7, 11], а в третх - вщсутнють будь-яких змш [4]. Цтком можливо, що одшею з причин таких розбiжностей може бути коливання гткемп. Як вщомо, гiперглiкемiя при неконтрольованому дiабетi е причиною автоокислення глюкози, нее-нзимного глкозилювання протеТшв i активаци метаболiзму полюлу ¡з збтьшенням проявiв ок-сидативного стресу [10, 11]. У зв'язку з цим ви-кликае штерес залежнють стану антиоксидантноТ системи вщ ступеню порушень вуглеводного обмшу у хворих на 1ХС у поеднанш з ЦД 2 типу.
Мета дослщження
Оцшити стан антиоксидантноТ системи i р^ вень МДА у хворих на 1ХС у поеднанш ¡з ЦД 2 типу в залежност вщ рiвню глкозильованого ге-моглобшу (HbA1c).
Вступ
Цукровий дiабет (ЦД) 2 типу е потужним чин-ником розвитку iшемiчноï хвороби серця (1ХС) та ïï несприятливого переб^у. В рядi епщемюлопч-них дослщжень було показано, що у хворих на ЦД 2 типу ризик розвитку 1ХС в 2-3 рази вище, шж у хворих без дiабету, а ризик фатальних ко-ронарних подш у хворих iз дiабетом без 1ХС та-кий самий, як у па^енлв, ям вже мають прояви 1ХС [15]. Поеднання 1ХС з дiабетом щентифкуе групу хворих найбтьш високого ризику коронар-но' смертк Незважаючи на активш дослщження, патогенетичш мехашзми тюного взаемозв'язку мiж ЦД та 1ХС, ям обумовлюють раннш розвиток i агресивний переб^ коронарного атеросклерозу, поки що остаточно не зрозум^ i активно вивча-ються. Серед них значне мюце выводиться ок-сидативному стресу.
Вщомо, що оксидативний стрес пов'язаний з рiзкою штенсифка^ею втьно-радикальних про-цеав в органiзмi i е наслщком пщсиленого утво-рення активних форм кисню [5, 6, 17]. Перекисне окислення лт^в (ПОЛ) i дисфунк^я антиоксидантноТ' системи вносять ютотний вклад у розвиток i прогресування коронарного атеросклерозу [6]. В багатьох роботах було показано, що утво-рення кшцевого продукту ПОЛ - малонового дiа-льдегщу (МДА) значно пщвищуеться при ЦД [5,
