CC BY
13
2. ЕКОЛОГШ ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504:330 Проф. М.В. Римар, д-р екон. наук; астр. О.Н. Боровик -
НН1ЕПДТгм. Вячеслава Чорновола, НУ "Львгвська полгтехтка"
еколог1чне шдГрунтя оргашзацн господарських в1дносин
Розглянуто сучасну модель реалiзацil господарських вiдносин. Проаналiзовано процес еколопзацп господарського середовища. Висвiтлено змiст понять "еколопчний менеджмент" та "екологiчне управлiння". Розглянуто й обгрунтовано принципи кон-цепци еколого-економiчного управлiння та узагальнено !х основнi характеристики.
Ключовг слова: еколопзащя, господарська дiяльнiсть, екологiчний менеджмент, еколого-економiчне управлiння.
Постановка проблеми. Сучасш тенденцп реал1зацп господарсько! дь яльносп в р1зних сферах 1 галузях нацюнально! економжи потребують впро-вадження нов1тшх тдход1в до управлшня виробничим процесом. Причому на першому плат е питання !мплементацп базових положень еколого-ор1ентовано! оргашзацп господарських вщносин насамперед у виробничу сферу, суб'екти тдприемництва яко! найбшьше впливають на навколишне природне середовище. Тепер1шш св1тогосподарсью законом1рност1 засвщчу-ють актуальнють еколопчного чинника як забезпечувально! умови форму-вання надежного р1вня конкурентоспроможносп як шдприемницьких структур зокрема, так 1 нацюнального господарства загалом.
Еколопзацп господарського середовища в нашш кра!ш перешкоджае спрямовашсть шдприемницьких структур на нарощування власних виробни-чих потужностей шляхом застосування екстенсивних метод1в природокорис-тування. Проблеми природозбереження у виробничш сфер1 нацюнально! еко-номжи враховано фрагментарно у вигляд1 перманентних норм захисту атмосферного повггря, охорони водних басейшв 1 люових масив1в, частково! ращ-онал1зац1! видобутку й використання корисних копалин тощо. Однак не спос-тер1гаемо штегрального тдходу до комплексного виршення широкого кола проблем природоохоронного спрямування, вихщною стад1ею якого е !мпле-ментащя положень еколого-ор1ентованого типу господарських вщносин.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Питання з еколопзацп господарських вщносин вивчали багато вчених. Наприклад, мехашзми еколого-економ1чного управлшня було розглянуто у працях А. Седакова, В. Подлесна, проблеми з еколопчного менеджменту - у працях Б. Пунько, Т. Галушкша. О. Попова вивчала питання еколопчно! спрямованосп господарських вщносин. Проте вчеш не до юнця сформували думку щодо еколопчного тдгрунтя оргашзацп господарських вщносин, тому це питання пот-ребуе подальшого вивчення.
Постановка завдання. Основною метою дослщження е обгрунтуван-ня проблеми еколого-безпечного ведення господарсько! д1яльносп для забез-печення довготривалого економ1чного розвитку кра!ни.
2. Еколог1я довкшля
61
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Виклад основного матер1алу. Сучаснiй моделi реатзацп господарсь-ких вiдносин притаманна наявнiсть факторiв дестабшзаци штегрально! сис-теми "суспшьство - природа". Цi фактори проявляються насамперед в шнору-ваннi тдприемницькими структурами вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та рацiонального природокористування. Навггь бшь-ше, сьогоднi спостер^аемо протилежну практику - виснаження природного середовища заради якнайповшшого забезпечення суспшьних потреб без дот-римання еколого-орiентованих способiв народногосподарсько1 експлуатацп природи. Тому на чаш еколопзащя господарських процешв на базi сучасних наукових методик, яю поеднували б оргашзацшш, економiчнi й технологiчнi умови тдприемницько! дiяльностi [1, с. 140-142].
Серед принцитв еколого-економiчного управлiння потрiбно видiлити принцип замкненосп енергетично-речових циклiв виробництва та споживан-ня, принцип еколопзацп науково-техшчно! дiяльностi та переходу до мiж-дисциплшарно! науково1 культури, принцип переходу вщ "просто1 системи" до "складно!" у межах управлшня господарським процесом, принцип ощнки та прогнозу еколопчного ризику як вихiдну стадiю господарського циклу, принцип синтезу морат та штелекту [2, с. 40].
Кожен iз принципiв еколопзацп господарського середовища характеризуется цiлком конкретними причинно-наслщковими зв'язками, якi опосе-редковують т чи iншi стада виробничо-господарського процесу.
Анатз еколопзацп господарського середовища засвщчуе невщворот-ну актуальнiсть процесiв модершзацп базових засад концепцп еколого-еко-номiчного управлiння суб'ектами пiдприемництва. Ця концепщя, як i вся су-купшсть процесiв внутрiшнього еколого-економiчного регулювання тд-приемницько! дiяльностi, е похiдною вщ полiтики загальногосподарсько! еколопзацп. Зважаючи на це, доцiльно подати певш науково-теоретичнi дефшь цп окремих понять. Бшьшють науковцiв, дослiджуючи питання з еколопчно! оргашзацп господарського середовища, зазвичай оперують такими категорь ями, як "еколопчне управлiння" та "екологiчний менеджмент".
Деяю автори вживають термiн "еколопчний менеджмент" для визна-чення управлшня регюнальною еколого-економiчною системою, що створюе певну плутанину. С. Харiчков i Т. Галушкiна подають визначення поняття "еколопчний менеджмент" як мiждисциплiнарноl науки, яка опрацьовуе оп-тимальнi варiанти конкурентоспроможних управлiнських рiшень щодо при-родоохоронно! дiяльностi на всiх рiвнях управлiння економiчними процеса-ми. У подальших дослiдженнях Т. Галушкiна тдкреслюе ринкову орiентацiю екологiчного менеджменту тдприемств, визначаючи його передове мiсце в системi екологiчного пiдприемництва [2, с. 56].
Iншi вченi, до реч^ саме 1хню наукову позицiю подшяемо i ми, зазна-чають, що "еколопчне управлшня" - це дiяльнiсть оргашв державно! влади, пов'язана iз процесами встановлення iмперативних екологiчних вимог щодо реалiзацil тдприемницько! дiяльностi суб'ектами господарювання у межах !хнього впливу на довкшля. По сутi, "еколопчне управлшня" можна вважати сумiжним поняттям до поняття еколопзацп [3, с.152].
62
Збiрник науково-технiчних праць
Однак "еколопчний менеджмент" - це дiяльнiсть одиниць господарю-вання щодо вироблення та^ тдприемниць^ стратеги, яка повною мiрою враховувала б у межах внутршнього господарського процесу не лише еконо-мiчнi прюритети, але й еколопчну мету та завдання. Здебiльшого саме поняття "еколопчний менеджмент" ототожнюеться i3 кaтегорieю "концепцiя еколо-го-економiчного управлшня", яка базуеться на критерiях реaлiзaцiï тд-приемництва.
У цьому контекстi варто зауважити, що дiяльнiсть будь-якоï одиницi господарювання залежить вщ чинникiв як внутршнього, так i зовнiшнього характеру. ïx вплив визначае дшову спрямовaнiсть та перспективнiсть тд-приемницьких структур. Суб'екти пiдприемницькоï дiяльностi е не лише абсорбентами такого впливу, але й виступають трансформувальною ланкою, яка, пiддaючись дл екзогенних та ендогенних фaкторiв, спричиняе зв'язки нaслiдкового характеру з шшими сферами суспiльного розвитку.
Розглядаючи систему внутршшх i зовнiшнix чинникiв шдприемниць-кого поступу, важливо акцентувати увагу на екологiчнiй склaдовiй. Безпереч-но, передумови здiйснення виробничо-господaрськоï дiяльностi складаються як мiнiмум iз декiлькоx елеменпв, серед яких нaйвaжливiшi - економiчне, правове, соцiaльне забезпечення тощо. Однак унаслщок реaлiзaцiï шд-приемницькоï стратеги ïï кумулятивний ефект проявляеться у наслщках саме екологiчного та економiчного характеру. Причому домiнувaння однiеï скла-довоï над iншою, власне, i вщображае рiвень еколого-економiчноï спрямова-ност моделi упрaвлiння господарськими процесами.
Тому впровадження концепцп еколого-економiчного упрaвлiння тд-приемством е не сaмоцiллю, а лише складовою частиною загальногоспо-дарського мехашзму еколого-орiентовaного розвитку нaцiонaльниx продуктивных сил.
Отож, формування i реaлiзaцiя екологiчноï полiтики держави в межах вщносин у сферi тдприемництва спираеться як мiнiмум на два функцюналь-нi напрями - еколопзащю та еколого-економiчне упрaвлiння. На наше пере-конання, рiзниця мiж ними полягае лише у визначенш розробниюв та основ-них суб'ектiв впровадження. Щодо еколопзацп, то тут основну роль вдагра-ють органи влади, тодi як у процедурах еколого-економiчного упрaвлiння на перший план виходять саме суб'екти тдприемниць^ дiяльностi. Тобто еколопзащя як певний процес за позитивноï динaмiки iнтегруе у систему еколо-го-економiчного упрaвлiння тдприемством, забезпечуючи при цьому ïï моти-вaцiйний ресурс.
Концепцiя еколого-економiчного управлшня як галузь науки та сфера прaктичноï дiяльностi спрямована на пошук конструктивного вирiшення двох важливих питань. Перше стосуеться тдвищення загального рiвня кон-курентоспроможностi пiдприемствa, а друге - зменшення шкiдливого впливу на довкшля. Знаковим е те, що ïx обидва потрiбно вирiшувaти одночасно i комплексно. Тобто не допускаеться досягнення прийнятного результату, нап-риклад пiдвищення економiчного статусу шляхом шнорування екологiчниx вимог i потреб. Своею чергою, узгодження економiчниx та еколопчних век-
2. Еколопя довкiлля
63
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
тоpiв функцiонувaння господapськоï системи можнa досягнути лише зaвдяки зaлученню до цього ^оцесу всiх пpaцiвникiв пiдпpиeмствa тa вшх упpaв-лiнських, оpгaнiзaцiйних i техшко-технолопчних потужностей.
Актуaльним ввaжaeмо погляд m пpоблеми еколого-економiчного менеджменту мiжнapодних нaуково-дослiдних гpуп, однieю з яких e EMAS (Environmental Management and Audit System). Спеш^сти ще1' оpгaнiзaцiï дaють тaку хapaктеpистику поняття "еколого-економiчне упpaвлiння" ("еколопчний менеджмент") - це "вiдповiдaльнa, екологiчно оpieнтовaнa полiтикa тд-пpиeмствa iз внутpiшнiм поедтанням усiх дiй (пpинципiв пiдпpиeмництвa, мaкpоцiлей, пpaвил поведiнки тощо) фipми щодо гpуп ïï iнтеpесiв. Як сукуп-нiсть вищенaведених paмкових ноpм, як визнaчaють екологiчно пpийнятне поле дш для пiдпpиeмствa, пiдпpиeмницькa полiтикa для туки i пpaктики подae водночaс нaпpям i мету пpоектноï pоботи фipми нa шляху до змши зa-сaд ïï функцiонувaння" [4, с. 86].
Концепщя еколого-економiчного упpaвлiння як нaуковий пpодукт тa стpaтегiя еколого-економiчного менеджменту пiдпpиeмствa, a тaкож скгадо-Ba внутpiшньоï полiтики, мae вiдповiдaти вaжливим кpитеpiям, сеpед яких доцшьно видiлити тaкi: бaгaтовектоpнa спpямовaнiсть цiлей тa зaвдaнь; штег-paльний всеосяжний хapaктеp; нapошувaння екологiчноï a^m^CT^
Рaзом iз тим концепцiя еколого-економiчного упpaвлiння шд-пpиeмством, як i системa екологiчного pегулювaння (екологiзaцiï) госпо-дapського сеpедовишa, пpо яку йшлося вище, спиpaeться нa певний методо-логiчний aпapaт, тобто нa систему ^инцитв, що пiдлягae дифеpенцiaцiï зa ознaкою елементiв упpaвлiнськоï дiяльностi p^.
Рис. Принципи концепци eколого-eкономiчного управлшня [2, с. 62]
Пояснюючи pоль i ^из^чен^ нaведених нa p^. пpинципiв, доцшь-но зaзнaчити тaке:
1. Пpинцип стpaтегiчностi спиpaeться та положення концепцiï стaлого pоз-витку i спpоможний зaбезпечити стойкий поступ одиницi господapювaн-
б4
Зб1рмик- нaуково-технiчних праць
ня у довгостроковому часовому лаз1 за умови врахування еколого-еконо-м1чних вектор1в функцюнування.
2. Принцип послщовносп передбачае поетапне виконання кожно! управ-лшсько! ди тсля врахування наслщюв попередньо!. Пояснюють його стшкими взаемозв'язками м1ж р1зними елементами управлшсько! систе-ми, врахування яких е невщ'емною умовою загально! еколого-економ1ч-но! ефективность
3. Принцип сучасносл передбачае реал1зац1ю управлшського процесу з урахуванням останшх науково-практичних дослщжень [ розробок.
4. Принцип еколопчно! свщомосп означае, що на шляху реал1зацп внут-ршньо! стратегИ еколого-економ1чного управлшня тдприемством пот-р1бно зосередити зусилля усього персоналу одинищ господарювання. До того ж, прюритетом пращвниюв тдприемства мае бути спрямовашсть на задекларовану стратепю.
5. Принцип мотивування прямо залежить ввд системи еколопчного управлшня [ спираеться на засади еколопзацп, яю передбачають застосування мехашзм!в економ1чного стимулювання та примусу як базових мотива-цшних складових державно! еколопчно! полгтики.
6. Запоб1жний характер концепцп еколого-економ1чного управлшня тдприемством мае забезпечити застосування таких управлшських мехашз-м1в, яю реагували б на причину еколопчного дисбалансу та економ1чних розрив1в, а не зосереджувалися б на наслщках еколого-економ1чних дис-пропорцш, подолати яю шод! дуже важко, а то й неможливо.
7. Принцип функцюнально! штеграцп спрямований на те, щоб положення еколого-економ1чного регулювання набули характеру наскр1зного управлшського потоку з метою всеосяжно! штеграцп у тдсистеми управлшня.
8. Принцип професюнал1зму мае забезпечити квал1фжований шдхщ суб'екпв еколого-економ1чного менеджменту до виршення поточних [ стратепчних проблем розвитку тдприемства.
9. Принцип вщповщальност гарантуе зосереджешсть системи управлшня господарською д1яльшстю на кшцевому результат!, а не на пром1жних досягненнях.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Еколого-еконо-мiчне управлiння е складовим елементом загально! системи управлшня, спря-мованим на досягнення штерешв охорони навколишнього природного середовища та рацюнального природокористування пiд час здiйснення виробни-чо-господарсько! дiяльностi пiдприемства, з метою створення вщповщних умов для збереження природних екосистем i забезпечення високих темтв економiчного розвитку в довгостроковому перiодi [5, с. 62].
Загалом, екологiзацiя господарського середовища та еколого-еконо-мiчне управлiння пiдприемством е складовими частинами державно! еколопчно! полиики, а тому характеризуються прямими причинно-наслщковими зв'язками [6, с. 78-83]. Наприклад, мотивацiйно-спрямовуюча ознака еколого-економiчного менеджменту безпосередньо залежить вщ векторiв впровадження фiнансово-економiчних та адмiнiстративних технологш державного механiзму охорони довкiлля i рацiонального природокористування. Однак саме результати корпоративного еколопчного менеджменту й показують нап-
2. Еколопя довкшля
65
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yмiвepcитeт Укpaïми
pями модеpнiзaцiï iнстpументiв i вaжелiв цього мехaнiзму xa визнaчaють його хapaктеp.
Отже, дослщження еколого-оpieнxовaноï оpгaнiзaцiï господapських вщносин мaюxь rpунxувaxися як нa зaсaдaх деpжaвного екологiчного упpaв-лiння, тaк i нa положеннях концепцiï еколого-економiчного менеджменту в мaсшxaбi суб'eкxiв пiдпpиeмницькоï дiяльносxi. Tiльки xодi можнa сподiвaти-ся нa ïх комплекснiсxь тa iнxегpaльнiсxь, a отже, i та досягнення знaчушого нaуково-пpaкxичного pезульxaxу вщ ïх пpоведення.
Лiтepaтypa
1. Филитв P.C. Екологiзaцiя фiиaисово-екоиомiчиоï сфеpи y^aira як умовa eвpоiитегpaцiйиого доступу / P.C. Филитв // ^облеми pозвитку фiиaисовоï системи Укpaïии в умовaх eвpоiитегpaцiï : тези доп. IV Miжнap. иaук.-пpaкт. конф. - Львiв : Вид-во ЛДФA, 2007. - C. 140-142.
2. Caдеков A.A. Mехaнизмы эколого-экономического упpaвления пpедпpиятием : моногpaфия / A.A. Caдеков - Донецк : Изд-во ДонГУЭТ им. М. Tугaн-Бapaновского, 2002. -З11 с.
3. Пaхомовa Н.В. Экономии пpиpодопользовaния и экологический менеджмент / Н.В. Шхомов^ К.К. Pихтеp. - CПб. : Изд-во C. Петеpбуpгского ун-т^ 1999. - 488 с.
4. Welford R. Environmental Strategy and sustainable Development. The corporate challenge for 21 century. - London, New York, 1995. - 35б c.
5. Пунько Б. ^облеми еколого-екож^чного менеджменту довкшля / Б. Пунько // Економ^ y^arna - 2001. - N S. - C. б2.
6. Гaлушкiнa T. Еколопчний менеджмент в Укpaïнi / T. Гaлушкiнa // Економiкa Укpaïни. - 1999. - N б. - C. 7S-S3.
Рымар Н.В., Боровик А.Н. Экoлoгичecкoe ociioitainic opiaiimaiiini хoзяйcтвeнных oтмoшeмий
Paссмотpенa совpеменнaя модель pеaлизaции хозяйственных отношений. Прт-aнaлизиpовaн ^оцесс экологизaции хозяйственной сpеды. Paскpыто содеpжaние понятий "экологический менеджмент" и "экологическое упpaвление". Paссмотpены и обосновaны пpинципы концепции эколого-экономического упpaвления и обобщены их основные хapaктеpистики.
Ключевые слова: экологизaция, хозяйственнaя деятельность, экологический менеджмент, эколого-экономическое упpaвление.
Rymar M.V., Borovik O.N. Ecological basis of economic relations
Reviewed the current model of economic relations. The process of greening business environment concept. The content of the concepts of "environmental management" and "environmental management", considered and justified principles environmental and economic management and summarizes their main characteristics.
Keywords: greening, agriculture, environmental management, environmental and economic management.
УДК504.003.1[656.073.43б](477.83) Доц. I.A. Дубовгч, канд. гeoгp. наук;
здобувач М.В. Руда - НЛТУ Украши, м. Львiв
сучасн1 еколого-економ1чн1 проблеми транспортування небезпечних вантаж1в льв1вською зал1зницею
Пpоaнaлiзовaно еколого-економiчнi пpоблеми тpaнспоpтувaння небезпечних вaнтaжiв. Висв^лено основш пpоблеми еколого-економiчного pозвитку тpaнспоpту-вaння небезпечних вaнтaжiв. Описaно головнi етaпи впливу пpоцесiв тpaнспоpтувaн-
бб
Збipмик мayкoвo-тeхмiчмих пpaць
