CC BY
11
ECOLOGICAL SIGNIFICANCE OF GEOMAGNETIC FIELD. MEDICAL AND BIOLOGICAL PREMISES FOR THE HYGIENIC STANDARDIZATION OF ITS PERMISSIBLE ATTENUATION IN UKRAINIAN CONDITIONS
Serdyuk A., Grigoryev P., Akimenko V., Protas S.
ЕКОЛОГ1ЧНА ЗНАЧУЩ1СТЬ ГЕОМАГН1ТНОГО ПОЛЯ ТА МЕДИЧНО-Б1ОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ППЕН1ЧНО1 РЕГЛАМЕНТАМИ ЙОГО ОСЛАБЛЕННЯ В УМОВАХ УКРА1НИ
ротягом другоТ половини ХХ столiття багаторазово зрю (i нинi продовжуе зростати) ри вень електромагнiтних полiв тех но ген но го по хо джен ня у довкiллi [14, 52], що стало ic-тотним чинником ризику для розвитку рiзноманiтноï патоло-riï, у тому чист злоякicних но-воутворень [60]. Тому у Мiжна-роднiй науковiй програмi Все-cвiтньоï органiзацiï охорони здоров'я з бюлотно!' дiï елек-тромагнiтних полiв (1996-2000) вiдзначалоcя, що раковi захво-рювання, змiни у поведшщ, втрата пам'ят^ хвороби Парюн-сона i Альцгеймера, синдром раптовоï дитячоï cмертi, тдви-щення рiвня самогубств та iншi негативнi змiни у cтанi здоров'я е, принаймш почасти, результатом впливу техногенних електромагштних полiв [13]. Бiологiчнi основи для ппешч-них регламентацiй стосовно обмежень рiвнiв електромаг-нiтних полiв дiапазонiв 300 Гц-300 ГГц детально розглянуто, зокрема, в iншому документ Всесв^ньоТ органiзацiï охорони здоров'я [63]. Невипадково, у бтьшост розвинутих краш (у тому чиcлi в УкраМ) дiють нау-ково обфунтоваш ппешчш нормативи щодо гранично до-
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ ГЕОМАГНИТНОГО ПОЛЯ И МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ГИГИЕНИЧЕСКОЙ РЕГЛАМЕНТАЦИИ ЕГО ОСЛАБЛЕНИЯ В УСЛОВИЯХ УКРАИНЫ СердюкА.М., Григорьев П.Е., Акименко В.Я., Протас С.В.
На основании аналитического обзора исследований биологических эффектов гипогеомагнитных условий сформулированы предварительные оценки предельно допустимых уровней ослабления геомагнитного поля в производственных и жилых помещениях. Намечены приоритетные направления научных исследований, направленные на совершенствование критериев гигиенической оценки пребывания человека в условиях ослабленного геомагнитного поля.
Ключевые слова: ослабление геомагнитного поля, биологические эффекты, критерии гигиенической оценки.
СЕРДЮК А.М.,
григорев п.е.,
АК1МЕНКО В.Я., ПРОТАС С.В.
ДУ "1нститут ппени та медичноТекологп iм. О.М. Марзеева АМН Украши", м. Кшв,
Таврмський гумаытарно-еколопчний шститут, м. Фмферополь
УДК 550.38 : 613.168
Ключовi слова: ослаблення геомагштного поля, бюлопчш ефекти, критерГГ ппешчноУ оцiнки.
пустимих piBHiB професiйного та непрофесiйного опромшю-вання населення електромаг-нiтними полями рiзних частот -них дiапазонiв i статичними електричними i магнiтними полями [11, 21, 45].
Проблема електромагытного забруднення довюлля обов'яз-ково мае охоплювати i аспект дефщиту природного геомаг-нiтного поля, який спостерта-еться у бiльшостi сучасних ви-робничих, громадських i житло-вих примiщень, у метропол^е-ш, лiтаках, на суднах тощо [22].
Фшогенез людини i тварин вщбувався на тлi iснування гео-магытного поля (ГМП). Загаль-но визнано i експерименталь-но доведено, що природы н тенсивностi магнiтного поля i його варiацiй е одними з пер-винних екологiчних чинниюв i слугують необхiдним фоном для нормального функцюну-вання органiзму людини i тварин [32, 38, 41]. Магытна н дукцiя ГМП зростае вщ магшт-ного екватора до магштних по-люсiв у середньому вщ 33.4 до 55.7 мкТл, не враховуючи певнi територи з аномально високи-ми (до 190 мкТл) або низькими (менше 26 мкТл) природними значеннями магштноТ' шдукцп ГМП. За даними 1нституту геофизики НАН УкраТни, на територи УкраТни магнiтна iндукцiя ГМП у середньому варюе вiд 48.2 мкТл на твдш до 50.5 мкТл на твночк
Бiохiмiчнi i фiзико-хiмiчнi про-цеси органiзму людини, тварин i рослин налаштованi на наяв-нiсть постiйного магнiтного поля, ютотне зменшення якого приз во дить до спо тво рен ня нормального переб^ фiзiоло-гiчних процесiв [6, 30].
Треба вiдзначити, що навiтьу су ча сно му нор ма тив но му до -кумент Мiнрегiонбуду УкраТни [15], який гармошзовано з
© СердюкА.М., Григор'ев П.€., Аюменко В.Я., Протас С.В. Стаття, 2010.
9 Environment & Health №3 2010 =
ECOLOGICAL SIGNIFICANCE OF GEOMAGNETIC FIELD. MEDICAL AND BIOLOGICAL PREMISES FOR THE HYGIENIC STANDARDIZATION OF ITS PERMISSIBLE ATTENUATION IN UKRAINIAN CONDITIONS SerdyukA., GrigoryevP., Akimenko V., Protas S. On the basis of analytical review of researches of the biological effects of hypogeomagnetic conditions the preliminary evaluations of permissible
levels of its attenuation in the industrial and living conditions. The priority directions of scientific researches for the perfection of criteria of hygienic assessment of human stay in the hypogeomag-netic conditions is outlined.
Key words: attenuation of geomagnetic field, biological effects, criteria of hygienic assessment.
бвропейським Союзом сто-совно безпеки життя i здоров'я людини та захисту навколиш-нього середовища при буд^в-нищ^ i експлуатацп буд^вель рiзного призначення, не ми стяться якюш критерп еколого-ппешчно'Т оцшки ступеня осла-блення ГМП буд^вельними ма-терiалами та конструктивними елементами як потенцмного фактора ризику для здоров'я населення, умов пращ, вщпо-чинку i мешкання людей.
Однак офщмна статистика свiдчить, що бiльшiсть населення УкраТни мешкае у мiстах, отже перебувае понад 90% тривалост свого життя у при-мiщеннях виробничих, гро-мадських i житлових будинкiв та у транспорт [42].
Враховуючи такий стан речей, неможливо iгнорувати на-вiть потенцiйну загрозу негативного впливу змши або осла-блення ГМП на здоров'я та умови проживання населення. В Укра'Тш поки що не впрова-джено ппешчш норми, як б регламентували ослаблення ГМП як фактора ризику аш у виробничому середовища анi у мюцях тривалого проживання лю ди ни.
Мета дослщження. На пщ-ставi аналiтичного огляду бю-логiчних ефектiв ослаблення геомагштного поля обГрунту-ва ти вис нов ки що до йо го еко-лого-гiгiенiчноТ значущостi та необхщност регламентацiТ.
Задачi дослiдження.
1. Розглянути питання еколо-пчно'Т значущостi i ролi геомагштного поля для нормального функцiонування оргашзму людини i тварин.
2. Узагальнити результати дослщжень сучасного стану проблеми ослаблення геомагштного поля в умовах виробничих, громадських та житлових примщень.
3. На пiдставi юнуючих дослщжень визначити залежнють
стану органiзму людини i тварин вiд ступеня ослаблення геомагштного поля.
4. Навести попередш реко-мендацiТ щодо визначення припустимих рiвнiв ослаблення геомагнiтного поля в умовах виробничих, громадських та житлових примщень.
Результати дослщження. В юнуючих дослщженнях ослаблення ГМП, як правило, ви-значають не абсолютш, а вд носнi одиницi, тобто стввщно-шення фонових значень до значень в об'емi дослщжувано-го примщення [43, 44, 53].
ГМП може ослаблюватися через його компенсацю штуч-ними магнiтними полями або через "екранування" за допо-могою вiдповiдних матерiалiв (пермалой, мiдь, iншi матерiа-ли з низьким магштним опором). Очевидно, що у даному випадку при екрануванш сило-вi лiнiТ ГМП не поглинаються екрануючим матерiалом, а вщ-водяться у його бк вiд об'ему, де таким чином знижуеться ш-тенсивнють магнiтного поля [12]. При компенсацп ГМП в об'емi його ослаблення мо-жуть зберiгатися електричш та змiннi магнiтнi поля, а при екрануванш вони ослаблюють-ся. Ц обставини необхiдно окремо враховувати при анали зi бiологiчних ефеклв ослаблення ГМП.
Завдяки багаторiчним мош-торингам росiйських дослщни-юв вдалося встановити, що в екранованих примщеннях вiйськового призначення ГМП ослаблене в 1.5-18 разiв; у пщземних спорудах метропо-лiтену рiвнi ГМП знижеш у 2-5 разiв, у броньованих прими щеннях банкiв — у 2-4 рази; у наземному, водному, пов^ря-ному транспорт цивтьного та вiйськового призначення — в 1.5 рази [40, 53].
Особливу актуальнють для вах категорiй населення мае
питання ппенмного нормуван-ня ослаблення ГМП у житлових буц1влях, мюцях постмного пе-ребування i лкарнях. Найвищ1 коефщенти ослаблення ГМП були виявлен у монолiтних та панельних залiзобетонних бу-цинках (1.2-1.36 рази), на май-цанчиках бiля входу до кварти-ри (1.75 рази), у лiфтових хо-лах (1.45), у кабшах лiфтiв (1.84-2.63) [40, 53]. За цаними шших цослiцникiв [31], ослаблення ГМП у житлових будин-ках може варювати у межах 1.04-5.32 залежно вщ кон-структивних особливостей, поверху та iнших факторiв. На-сторожуе той факт, що на верх-нiх поверхах лiкарень (10 та вище) коефiцiент ослаблення ГМП може сягати 3-4. В шшо-му дослщженш [36] також встановлено, що на верхшх поверхах житлових бущвель су-часних конструкцм коефiцiент ослаблення ГМп може сягати 4.0. У дослщженш [36] показано, що ослаблення ГМП е мак-симальним (до -55%) для но-вих каркасно-монол^них житлових бу^вель висотою понад 20 поверхiв. У зв'язку з висо-кою вартiстю землi у великих мютах останнiми роками про-ектуються так зван висотнi громацськi i житловi будинки (понад 25 поверхiв) [17]. На-цiйнiсть таких буцинкiв вима-гае застосовувати металевi та залiзобетоннi конструкцií, якi можуть суттево вплинути на характеристики ГМП в |'хшх примщеннях. Сучаснi висотнi будинки мають складне шже-нерно-технiчне обладнання [23], у тому чист з викори-станням феромагнетикiв, якi також можуть змшювати гео-магнiтне поле. Не виключено, що цей фактор ризику для здоров'я людини необхщно враховувати при переглядi норма-тивно-технiчних цокументiв з проектування багатоповерхо-вих, особливо висотних будин-
юв житлового i громадського призначення [16, 18, 19], а та-кож при пiдземному розташу-ваннi рiзних примiщень [1].
Синдром дефщиту магнiтно-го поля був вперше описаний японським дослiдником К. N8-kagawa [62]. Цей синдром у зв'язку з ослабленням ГМП спостерiгаеться у мешканцiв мегаполiсу i виражаеться у ску-тостi плечей, шиТ та спини, головному бол^ роздратовано-стi, безсоннi без шших види-мих причин. Подiбнi симптоми спостерiгали в екiпажiв пщвод-них човнiв, якi протягом похо-дiв знаходяться у станi осла-бленого ГМП [46]. У подальших дослiдженнях [13, 14, 27] було встановлено, що при перебу-ванш у герметично закритих примiщеннях лтаюв, суден, вiйськових технiчних об'ектiв, а також у пщземних спорудах i метрополiтенi також спостери гаються симптоми попршення стану вегетативноТ нервовоТ та серцево-судинноТ систем. Було встановлено, що ступшь негативного впливу ослабленого ГМП на оргашзм е прямо про-порцiйним як до часу перебу-вання органiзму в екрановано-му примiщеннi, так i до коефщ-ента ослаблення ГМП [32, 33]. 1снуе думка про те, що будь-яке екранування вщ ГМП (не-залежно вщ його ступеня) дiе на оргашзм людини негативно [44], знижуючи адаптацмш ре-зерви та iмунний захист орга-нiзму, що призводить до попршення якост життя. Також при знаходженш людини у ппогео-магнiтних умовах змiнюеться взаемодiя оргашзму з iншими чинниками середовища, на-самперед електромагнiтноТ природи [39, 40].
Один з аспектiв екологiчного значення ГМП i його варiацiй може полягати у тому, що вони виконують роль датчиюв часу для фiзiологiчноТ ритмки нав-колодобового та iнфрадiанно-го дiапазонiв [56]. Так, у робот R. Wever [67] доотджувалася навколодобова ритмiка показ-ниюв функцiонального стану випробувальникiв, що знахо-дилися протягом декiлькох тижнiв у пщземному бункерi з електромагнiтною iзоляцiею. Вiдзначалися розвиток десин-хронозу та подовження навко-лодобового перiоду. Розбiжно-стi у ритмiцi органiзму iзольо-ваних i контрольних випробу-вальниюв зникали, якщо у бун-
ФУНДАМЕНТАЛЬН! ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
керi вмикали слабке (2.5 В/м) електричне поле з частотою 10 Гц. ^знш дослщження подтвердили положення про роль ГМП i його варiацiй як ушвер-сального синхронiзатора для бiологiчноТ ритмки i поширили це положення на внутршньо-до бо вий, се зон ний та ба га то -рiчний дiапазони бiологiчних ритмiв [7, 28]. У зв'язку з цим слщ згадати, що всередиш житлових примiщень iснуе ба-гато стацюнарних i рухомих джерел змЫних електромагшт-них полiв (насамперед 50 Гц) [2, 34], ^ можливо, з гiгiенiчноТ точ ки зо ру тре ба ста ви ти пи -тання не тшьки про пошук рiв-нiв негативноТ дiТ ослаблення геомагнiтного поля, а i про взаемодiю цих факторiв у се-редовищi тривалого перебу-вання людини (житло i вироб-ництво).
Слiд зазначити, що не тшьки квазютатичне ГМП i його над-низькочастотнi варiацiТ е важ-ливими умовами для нормального перебку фiзiологiчних процесiв. В експериментах над бактерiями (ентеробактерiями, стафiлококами, антракоТдами) було доведено, що необхiдни-ми умовами для нормального росту колошй е наявнють природного електромагштного фону на частотах понад 1 кГц [5]. Мiж тим, поки що недостат-ньо вивчене питання екранування вщ природного електромагштного фону на цих та ви-щих частотах (у тому чист вщ електричноТ складовоТ) у суча-сних житлових та виробничих примщеннях.
Для гiгiенiчноТ оцiнки дм маг-нiтних полiв (у тому чист впливу ослаблення ГМП) необхiдно розрiзняти явища магнiточут-ливосл (початковi коротко-часнi реакцiТ, що виникають за м^мально'Т тривалостi впливу) i магнiтоуразливiсть (тривалi, iнодi незворотш реакцiТ, що ма-ють властивють накопичення
— кумуляцiТ) [32]. 1снують до-кази того, що оргашзм людини здатний фксувати змiни про-сторових градiентiв ГМП, почи-наючи вщ 100 нТл [58, 61]. ^ факти доцiльно враховувати при розробщ гiгiенiчних норма-тивiв щодо встановлення ступеня нерiвномiрностi ослаблення ГМП в об'емi прим^ щень, зважаючи на те, що така нерiвномiрнiсть (тобто спотво-рення) ослаблення ГМП у суча-сних каркасно-монол^них бу-дiвлях фактично може сягати 35-40% [36]. Розташування споруди та ТТ орiентацiя в^дно-сно напряму геомагштно'Т осi "пiвнiч-пiвдень", об'емно-пла-нувальнi та iнженерно-технiчнi рiшення визначають параме-три спо тво рен ня при род но го ГМП за рiвнем та напрямом [43]. На пiдставi цього форму-люються загальнi рекомендацiТ щодо житлових буд^вель: по-казники ГМП у мюцях тривалого перебування людини мають бути максимально наближени-ми до природного оточення; спальш мюця мають бути роз-ташоваш у напрямку "пiвнiч-пiвдень", мати якомога меншi градiенти горизонтальноТ та вертикально'!' складових ГМП, знаходитися на вщсташ не менш 1.5 м вщ батарей опа-лення i капiтальноТ стiни споруди, яю iстотно спотворюють ГМП у примщенш [43]. Також слiд зазначити, щоусучасному будiвництвi використовуеться дуже багато матерiалiв для оз-доблення фасадiв i рiзних ого-роджувальних поверхонь (у тому чист свiтлопрозорих), якi можуть екранувати простiр вiд природних електромагштних полiв [47].
У Росiйськiй Федерацп вже впроваджено Санiтарно-епiде-мiологiчнi правила i нормативи "СанПiН 2.1.8/2.2.4.2489-09", що регламентують гiпогеомаг-нiтнi поля у виробничих, житлових i суспшьних будiвлях i спо-
11 ёэттошжт & иеаьти №32010
Таблиця
Дайджест основних результат експерименлв з вивчення бiологiчних ефеклв впливу ослаблення геомагнiтного поля
Ослаблення ГМП (pa3iB) Тривалють Бiооб'eкти Ефекти впливу ослабленого ГМП Поси-лання
2(екранування) 100 дiб Щури Зростання виснажених нейроыв сенсомоторно!' кори головного мозку [35]
4-10 Протягом робочого часу Люди, що працюють в умовах ослаблення ГМП Дистоыя судин мозку, уповiльнення сенсомоторно!' реакци, гiпертензiя, порушення реполяризацií мiокарда, синдром iмунолопчноí недостатностi [38]
2-5 Протягом робочого часу Люди, що працюють в умовах ослаблення ГМП Пiдвищена частота захворювань, як супроводжуе синдром iмунологiчноí недостатнос^ [40, 52]
5-10 За 30 хвилин Люди, що перебувають у метрополией Пiдвищуеться ймовiрнiсть головного болю, серцевих напаяв [53]
103-104 (екранування) 1.5-3 години Кжтини кюткового мозкутварин Пригнiчення пролiферативноí активностi стовбурових кровоутворюючих клiтин [10]
103-104 (екранування) До 10 дiб Мишi Починаючи з 3-!' години — виразнi порушення кровооб^. 10 дiб перебування в експериментальних умовах призвели до смертi тварин [49]
3-102 (екранування) 2 мюящ Кролики Порушення росту, зменшення рухово!' активностi тварин, дистрофiчнi змiни внутрiшнiх органiв [38]
172.5 (екранування) 3 мюящ Щури Вже за мюяць спостерiгали ефект загально!' загальмованостi. При розтинi реестрували патолопчы змiни улегенях [29]
2.5 (екранування) 3 мюящ Щури Аналогiчних патологiчних змЫ не було виявлено
4-102 (екранування) 3 мюящ Мишi Зниження рухово! активности м'язово!' сили [41]
104 (екранування) 5 дiб Личинки тритона Рiзноманiтнi соматичн дефекти (формування двох голiв, випинання кишок, затримка розвитку, вади очей, нервово!' системи тощо), яких не спостер^алося у контрольнiй групi [54]
Екранування трьома шарами пермалою; ослаблення ГМП не замiрювалося Вiд 16 годин i бiльше Бактерп (ешерихií, сальмонели, шигели, стафiлококи, антрако'щи) Зростае швидкють розмноження бактерiй, пiдвищуеться резистентнють до антибiотикiв, зменшуеться кiлькiсть генетичних рекомбшацш у бактерiй. Змiни мали ненащадковий характер [4, 8]
7-102 (екранування) 1рiк Мишi Уповiльнення росту та розвитку, ймовiрнiсть виникнення злоякiсних новоутворень [25]
105 (екранування) 30-90 дiб Бактерií (E. coli) Уповiльнення процесiв дiлення, зростання резистентност до антибiотикiв. Змiни мали ненащадковий характер. Якщо бактерп розмiщували протягом 1 години щодня у нормалью геомагнiтнi умови, ефекти вiд екранування зникали [26]
103 (екранування) Протягом ембрiогенезу Курячi ембрiони Парези крил та нщ патологiчнi змiни у тканинах серця та печЫки [24]
6-102 (екранування) 21 доба по 18 годин Щури Зростання агресивностi тварин [20]
5-102 (екранування) 60 дiб Хом'яки Ктькють норадренергiчних нейронiв мозку ютотно знижуеться порiвняно з контролем [57]
140 Протягом п'яти пасажiв Бактерií E. coli Пщвищуеться чутливiсть до УФ випромiнювання. Генеращя штучного поля, подiбного до ГМП, усувала ефекти екранування [3]
125 (компенса^я) 10-40 хвилин Здоровi люди (випробуванi) Попршуеться якють когнiтивного процесу. Зростае кiлькiсть помилок при виконанн тестових завдань [55]
рудах шляхом встановлення гранично допустимих piBHi в ос-лаблення ГМП. Так, гранично допустимий рiвень ослаблення Ытенсивност ГМП за умов пра-ц до двох годин протягом ро-бочоТ змiни дорiвнюe 4, понад двi години — 2; а для житлових i громадських будинюв — 1.5 рази.
Про те для виз на чен ня до -цiльностi встановлення тих чи Ыших нормативiв в УкраТш слiд ретельно розглянути i проана-лiзувати результати експери-ментальних медично-бюлопч-них дослiджень з використан-ням рiзнихбiооб'eктiв, ступенiв ослаблення ГМП та досшджу-ваних показникiв. Дайджест основних результалв iснуючих дослiджень представлено у та-блицi. Аналiзуючи ц результати, передусiм слiд зазначити, що фактично будь-якi шкiдливi ефекти вщ тривалого екрану-вання чи компенсацп ГМП по-чинаються з показника ослаблення у 2 рази. На пiдставi результалв сукупност експе-риментiв, представлених у таблицу можна зробити попе-реднш висновок про те, що найбшьш уразливими до д1Т ослабленого ГМП виявляються нервова та iмунна системи ор-ганiзму; ефекти вiд дм екрану-вання такого ступеня спостери гаються у людей i щурiв. Вже при ступенi ослаблення вщ ГМП у 4-10 разiв до цього до-даються несприятливi реакциз боку серцево-судинноТ системи. При ступеш ослаблення вiд 100 разiв i бiльше до цих ефек-тiв додаеться уразлива дiя магштного дефiциту на всi iншi системи i процеси органiзму: порушуеться ембрюгенез, зростае резистентнiсть бакте-рiй до антибютиюв, у тварин виникають злояюсш новоутво-рення, зростае агресивнiсть, знижуються рухова активнiсть i м'язова сила. Значне ослаблення ГМП (вщ 1000 разiв) е iстотним чинником ризику летального результату при перебуванш у таких умовах протягом 10 дiб.
Таким чином, при визначенш нормативiв для осiб, що пере-бувають в екранованих прими щеннях протягом робочого часу, представляеться виправда-ним вста но ви ти гра нич не при -пустиме значення ослаблення ГМП не бшьше, шж в 1.9 рази. Щодо перебування в екрано-ваному примiщеннi протягом
не бшьше двох годин, цей по-казник за попередшми оцшка-ми може дорiвнювати не бшь-ше, шж 3.8 рази, хоча це ще по-требуе подальшого вивчення.
При визначенш ппешчних нормативiв ослаблення ГМП у житлових примщеннях, ймо-вiрно, доцiльно згадати ств-вщношення, в якому знахо-дяться природш фоновi значення iндукцiТ ГМП в умовах Ук-раТни (48.2-50.5 мкТл) та шдук-цiТ середнього природного магштного поля на рiвнi еква-тора значення (33.6 мкТл), що дае коефщент ослаблення приблизно 1.5. ^мтого, пока-зово, що для даного коефщен-та ослаблення (1.5) не встано-влено будь-яких шкщливих для здоров'я людини ефектв.
Висновки
1. Природний фон геомагшт-ного поля е екологiчно значу-щим i необхiдним для нормаль-ноТ життедiяльностi бiологiчних систем усх рiвнiв органiзацiТ.
2. В умовах житлових та ви-робничих примщень, особливо пiдземних, пiдвальних та розташованих на останшх по-верхах, можуть спостерiгатися значнi коефiцiенти ослаблення ГМП (4-5).
3. Вже починаючи з коефщи ента ослаблення ГМП, що до-рiвнюе 2, при регулярному протягом робочоТзмЫи або по-стiйному перебуваннi спосте-рiгаються несприятливi ефекти у станi iмунноТ та нервовоТ систем; вiд коефщента ослаблення 4-5 — у сташ серцево-судинноТ системи. При коефи цiентi ослаблення гМп понад 100 ефекти рiзноманiтнi та ду-же шкiдливi, аж до летального результату (вщ коефiцiента ослаблення 1000).
4. На пiдставi аналiзу юную-чих дослiджень та меж природ-них значень ГМП виявляеться лопчним розгляд вiдповiдних матерiалiв у Ком^ет з ппешч-ноТ регламентаци МОЗ УкраТни [37], рекомендувати в якост орiентовних гранично допусти-мi рiвнi ослаблення ГМП: 1.5 — для примщень з тривалим пе-ребуванням населення (житло, палати лкарень, примiщення шкiл i дошкiльних дитячих за-кладiв тощо); 1.9 — для вироб-ничих примiщень, за умов пере бу вання у них про тя гом ро -бочоТ змiни; 3.8 — для вироб-ничих примщень за умов перебування у них протягом не бшьше двох годин.
5. Доцшьно продовжити дослщження неоднорщносл ослаблення геомагштного поля, а та кож екра ну ван ня при -родних магштних i електро-магштних полiв рiзних частот-них дiапазонiв в умовах житлових i виробничих примiщень одночасно з встановленням Т'хшх бiологiчних ефектiв з метою подальшого ппешчного нормування цього фактора ри зи ку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Акiменко В.Я. Ппешчш проблеми використання пщ-земного простору для розми щення об'еклв громадського призначення / В.Я. Аюменко // Довкiлля i здоров'я. — 2009. — № 4. — С. 15-22.
2. Аюменко В.Я. Принципи та критерп ппешчно'Т оцЫки побу-тових машин i приладiв: автореферат дис. д-ра мед. наук: 14.00.07 / В.Я. Аюменко. — К., 1994. — 46 с.
3. Алферов О.А. Влияние ослабленного геомагнитного поля на устой чи вость ки шеч ной па -лочки к ультрафиолетовым лучам / О.А. Алферов, Т.В. Кузнецова // Космическая биология и авиакосмическая медицина. — 1981. — Т. 15, № 4. — C. 57-58.
4. Ачкасова Ю.Н. Влияние магнитных полей малых напря-женностей на передачу хромосомных маркеров и эписомных детерминантов /Ю.Н. Ачкасова, Т.А. Сарачан, А.К. Григорьева // Сб. тр. Крым. мед. ин-та.
— Симферополь, 1974. — Т. 55.
— С. 43-45.
5. Ачкасова Ю.Н. Метаболизм и скорость размножения микро ор га низ мов, раз ви ваю щих ся при экранировании электрических и магнитных полей / Ю.Н. Ачкасова // Тр. Крым. мед. инта. — Симферополь, 1973. — Т. 53. — С. 51-56.
6. Биоэффекты слабых переменных магнитных полей и био ло ги че ские пред вест ни ки землетрясений / В.В. Леднев, Н.А. Белова, З.Е. Рождественская и др. // Геофизические процессы и биосфера. — 2003.
— Т. 2, № 1. — С. 3-11.
7. Владимирский Б.М. Космическая физика, геофизика и внутрисуточные биологические ритмы / Б.М. Владимирский, А.А. Конрадов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Биология, химия". — 2007. — Т. 20 (59), № 1. — С. 92-100.
13 Environment & Health №32010
8. Воздействие на микроорганизмы ЭМП звуковой частоты / Ю.Н. Ачкасова, Б.М. Владимирский, Л.В. Монастырских, А.К. Григорьева // Сб. тр. Крым. мед. ин-та. — Симферополь, 1970. — Т. 41. — С. 18-21.
9. Возможные отдаленные последствия воздействия электромагнитных полей на население / Ю.Г. Григорьев, О.А. Григорьев, В.С. Степанов, Ю.П. Пальцев // Электромагнитное загрязнение окружающей среды и здоровье населения России. Серия докладов по по ли ти ке в обла сти ох ра ны здоровья населения / Под ред. Демина А.К. — М., 1997. — 91 с.
10. Воронин А.Ю. Регуляция пролиферативной активности стволовой кроветворной клетки гео маг нит ны ми по ля ми очень низ кой ча сто ты / А.Ю. Воронин, В.Ю. Куликов, К.В. Гайдуль // Бюлл. СО РАМН . — 2001. — № 3. — С. 93-97.
11. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. До-пу сти мые уров ни на рабо чих ме стах и тре бо ва ния к про ведению контроля. — М., 1984.
12. Гривенная Н.В. Анализ методов и методик коррекции влияния космического и солнечного электромагнитных полей на биологические объекты / Н.В. Гривенная // Вестник Сев.-Кавк. техн. ун-та. Серия Естественнонаучная. — 2003.
— № 1. — С. 163-168.
13. Григорьев Ю.Г. Отдаленные последствия биологического действия электромагнитных полей / Ю.Г. Григорьев // Радиац. биология. Радиоэкология. — 2000. — Т. 40, № 2.
— 217 с.
14. Григорьев Ю.Г Проблема ультраслабых воздействий физических факторов среды с позиций магнитобиологии / Ю.Г. Григорьев // Магнитобиоло-гия. — 1994. — № 1. — С. 6-7.
15. ДБН В.1.2-8-2008. Система забезпечення надмно-ст та безпеки буд1вельних об'ект1в. Основы вимоги до бу-д1вель I споруд. Безпека життя I здоров'я людини та захист навколишнього середовища / Мшрегюнбуд Укра!ни. — К., 2008. — 22 с.
16. ДБН В.2.2-10-2001. Державы буд1вельн1 норми Укра!-ни. БудинкиIспоруди. Заклади охо ро ни здо ров'я / Дер жбуд Укра!ни. — К., 2001.— 164 с.
17. ДБН В.2.2-24:2009. Будинки I споруди. Проектування
висотних житлових та гро-мадських будинюв / МЫрегюн-буд Укра'ши. — К., 2009.
18. ДБН В.2.2-15-2005. Будинки i споруди. Житловi будинки. Основы положення.
19. ДБН В.2.2-9-99. Будинки i споруди. Громадсью будинки та споруди. Основы положення.
20. Динамика физиологических характеристик и эмоционально- поведенческой реактивности животных в префор ми ро ван ной гео маг -нитной среде / Д. В. Девицин, Н.А. Пальчикова, А.В. Трофимов и др. // Бюл. СО РАМН. — 2005. — № 3 (117). — С. 71-77.
21. ДСЫП 3.3.6-096-2002 Державы саытары норми i правила при робот з джерела-ми електромагытних полiв.
22. Инструментальный электромагнитный контроль производственных и жилых помещений на примере антарктической станции "Академик Вернадский" / Ю.П. Горго, М.В. Ра-гульская, В.В. Любимов и др. // Датчики и системы. — 2005. — № 2. — С. 26-31.
23. Инженерное оборудование высотных сооружений / Под ред. М.М. Бродач. — М.: АВОК-Прес, 2007. — 315 с.
24. Казначеев В.П. Биоинформационная функция естественных электромагнитных полей / В.П. Казначеев, Л.П. Михайлова. — Новосибирск: Наука, 1985. — 181 с.
25. Влияние ослабленного геомагнитного поля на размножение и развитие белых мышей / В.А. Козлов, Г.В. Тру-фанов, Ф.И. Товканев. — Ставрополь, 1984. — 16 с. (Деп. в ВИНИТИ. — № 2074-84).
26. Оценка влияния глубокого геомагнитного воздействия на скорость роста и антибио-тико-чувствительность Escherichia Coli / В.М. Колмаков, В.Ю. Кули ков, А.Ю. Во ро нин,
A.Н. Евстропов // Журнал микробиологии эпидемиологии и иммунологии. — 2002. — № 3. — С. 68-70.
27. Копанев В.И. Влияние ги-по гео маг нит но го по ля на био -логические объекты / В.И. Копанев, А.В. Шакула. — Л.: Наука, 1985. — 72 с.
28. Кос мос и био ло ги че ские ритмы / Б.М. Владимирский,
B.Г. Сидякин, Н.А. Темурьянц и др. — Симферополь: сГу, 1995. — 206 с.
29. К вопросу о влиянии гипо-геомагнитного поля на тепло-
кровных животных / Р.В. Левина, Р.В. Смирнов, Т.С. Олим-пиенко // Космическая биология и авиакосмическая медицина. — 1989. — Т. 23, № 1. — С. 45-47.
30. Леднев В.В. Биоэффекты слабых ком би ни ро ван ных, по -стоянных и переменных магнитных полей / В.В. Леднев // Биофизика. — 1996. — Т. 41, Вып. 1. — С. 224-232.
31. Литвин В.В. К вопросу экологической безопасности жилища [Электронный ресурс] / В.В. Литвин, О.А. Прокоше-ва О.А. — Режим доступа: http://www. kkz-unesco.ru/eko/ eko2.php
32. Любимов В.В. Биотроп-ность естественных и искусственно созданных электромагнитных полей. Аналитический обзор / В.В. Любимов. — М., 1997. — 85 с. ( Препринт / ИЗМИ РАН № 7 (1103).
33. Любимов В.В. Новые приборы для исследования гипо-магнитных полей и помещений / В.В. Любимов. — Троицк, 1999. — 28 с. (Препринт / ИЗМИ РАН. — № 11 (1127).
34. Магытне поле 50 Гц як по-тенцмний фактор ризикужитло-вого середовища багатофунк-цюнальних житлових комплекав / В.Я. Аюменко, А.В. Ярипн та Ы. // Ппена населених мюць: зб. наук. пр. — К., 2007. — Вип. 50. — С. 178-186.
35. Насибулин Б.А. Влияние из ме не ний па ра ме тров гео -магнитного поля на структурно-функциональную организацию коры мозга крыс / Б.А. Насибулин, Е.А. Гоженко, Р.А. Ша-пронов // Архив клинической и экспериментальной медицины. — 2001. — № 2. — 192 с.
36. Ослабление геомагнитного поля в многоквартирных домах различных проектов / Резинкина М.М., Пелевин Д.Е., Думанский Ю.Д., Биткин С.В. // Ппена населених мюць. — 2009. — Вип. 54. — С. 209-216.
37. Про затвердження Положення про ппеычну регламен-тацю та державну реестрацю небезпечних факторiв i порядку оплати роб^ з проведення ппеычноТ' регламентацп та державно! реестрацп небезпечних факторiв: Постанова Кабшету Мiнiстрiв УкраТни № 420 вщ 13.06.1995.
38. Походзей Л.В. Гипогео-магнитные условия как неблагоприятный фактор производственной среды: дис. д-ра
мед. наук: 14.00.50 / Л.В. По-ходзей; НИИ медицины труда РАМН. — М., 2004. — 190 с.
39. Походзей Л.В. Гипогео-магнитные условия как фактор риска для здоровья человека // Материалы II Междунар. конф. "Электромагнитные поля и здо ро вье че ло ве ка". — М., 1999. — С. 135-136.
40. Походзей Л.В. Современное со стоя ние ги ги ени че ско го нор ми ро ва ния ги по гео маг нит -ных полей в производственных и бытовых условиях / Л.В. Походзей, Ю.П. Пальцев // Здоровье нации — основа процветания России: матер. научно-практ. мероприятий V Всероссийского форума. — Т. 1. — М., 2009. — С. 58-59.
41. Реакция организма на воздействие "нулевого" магнитного поля / З.Н. Нахильниц-кая, В.М. Мастрюкова, Л.А. Андрианова, А.Г. Бородкина // Космическая биология и авиа-кос ми че ская ме ди ци на. — 1978. — Т. 12, № 2. — С. 74-76.
42. РозподТп постмного на-селення УкраТни за статтю та вком станом на 1 ачня 2007 року: стат. зб. / Державний ко-м^ет статистики УкраТни. — К., 2007. — 416 с.
43. Рябов Ю.Г. Экологические аспекты электромагнитной безопасности жилых помещений / Ю.Г Рябов // Экология жилых помещений города Москвы: сб. тр. постоянно действующего науч.-практ. город-ско го се ми на ра. — Вып. 2 (2003-2004). — М.: МГУИЭ, 2005. — С. 81-96.
44. Ря бов Ю.Г. Сох ра не ние здо ро вья и рабо тос по соб но -сти персонала современных производственных рабочих мест и населения путем обеспечения комфортных электромагнитных условий в среде обитания человека /Ю.Г Рябов, Ю.В. Андреев // Технологии электромагнитной совместимости. — 2002. — № 1.
45. Сан^Н № 239-96. Державы саштарш норми i правила захисту населення вщ впливу електромагштних випромшю-вань.
46. Сапов И.А. Физиологическое обеспечение походов подводных лодок / И.А. Сапов, А.С. Солодков// Военно-медицинский журнал. — 1970. — № 10. — С. 66-69.
47. Современное высотное строительство [Электронный ресурс] / Центр новых строи-
тельных технологии, материалов и оборудования; Моском-архитектура; ОАО "ЦНИИЭП жилища". — Режим доступа: www.concentre.ru
48. Справочник по электромагнитной безопасности работающих и населения / М.Г Шандала, В.Г Зуев, И.Б. Ушаков, В.И. Попов. — Воронеж: Истоки,
1998. — 82 с.
49. Тканевая и внутриклеточная реорганизация миокарда мышей при воздействии гипо-геомагнитного поля / Е.Л. Луш-никова, М.Т. Клинникова, О.П. Молодых, Н.В. Ащеулова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. — 1997. — № 10. — С. 455-459.
50. Шандала М.Г. Биологическое действие статического электрического поля разной напряженности на белых крыс при ин ди ви ду аль ной экспозиции / М.Г. Шандала,
B.Я. Акименко, Л.В. Неумер-жицкая // Материалы Советско-американского совещания по проблеме "Изучение биологического действия физических факторов окружающей среды". — К., 1987. —
C.149-171.
51. Экранирование геомагнитного поля в многоэтажных зданиях / А.М. Черных, Е.В. Се-микина, А.Н. Борисейко, К.В. Гребенюков // Университетская наука: теория, практика, инновации: сб.тр. 73-й науч. конф. и сессии ЦентральноЧерноземного научного центра РАМН. — Курск, 2008. — Т. 1. — C. 364-367.
52. Электромагнитная безопасность человека. Справоч-но-ин фор ма цион ное по со бие / Ю.Г. Григорьев, В.С. Степанов, О.А. Григорьев, А.В. Меркулов / Российский национальный ко ми тет по за щи те от не ио ни -зи рую щих из лу че ний. — М.,
1999. — 146 с.
53. Электромагнитные поля и здоровье человека // Проблемы электромагнитной безопасности человека. Фундаментальные и прикладные иссле-до ва ния. Нор ми ро ва ние ЭМП: философия, критерии и гармонизация: материалы II Междунар. конф. (20-24 сентября 1999 г., г. Москва, Россия). — М., 1999. — 406 с.
54. Asashima M. Magnetic shielding induces early developmental abnormalities in the newt, Cynops pyrrhogaster / M. Asashima, K. Shimada, C.J. Pfeiffer
//Bioelectromagnetics. — 1991.
— Vol. 12, № 4. — P. 215-224.
55. Binhi V.N. Zero magnetic field effect observed in human cognitive processes /V.N. Binhi, R.M. Sarimov // Electromag. Biol. Med. — 2009. — Vol. 28, № 3. — P. 310-315.
56. Brown F.A. Evidence for external timing of biological clocks / F.A. Brown // An Introduction to Biological Rhythms / J.D. Palmer (editor). — N.Y: Academic Press, 1976. — P. 209-279.
57. Effects of Hypomagnetic Field on Noradrenergic Activities in the Brainstem of Golden Hamster / Xu Zhang, Jun-Feng Li, Qi-Jiu Wu et al. // Bioelectromag-net i cs. — 2007. — Vol. 28, № 2.
— P. 155-158.
58. Foulkes R.A. Dowsing experiments / R.A. Foulkes // Nature. — 1971. — Vol. 229 (5281). — P. 163-168.
59. Nakagawa K. Magnetic field deficiency syndrome and magnetic treatment / K. Nakagawa // Japan Medical Journal.
— 1976. — № 2745. — 12 p.
60. Nakagawa M. A study on extremely low-frequency electric and magnetic fields and cancer: Discussion of EMF safety limits / K. Nakagawa // J. Occupat. Health. — 1997. — № 39.
— P. 18-28.
61. Rocard Y Actions of very weak magnetic gradient: the reflex of dowser / Y Rocard // Biological effects of magnetic fields.
— Plenum Press, 1964. — P. 163-168.
62. Wever R. Human circadian rhythms un der the in flu en ce of weak electric fields and different aspects of these studies / R. Wever // Int. J. Biometeorology. — 1973. — Vol. 17. — P. 227-232.
63. Electromagnetic Fields (300 Hz to 300 GHz) (Pp 282 1993. Geneva : World Health Organisation, 1993. — 282 p. ( Environmental Health Criteria, No: 137).
HagiMwna go pega^ii 28.01.2010.
15 Environment & Health №32010
