CC BY
12
Лтратура
1. Бопра М.С. Землевпорядне проектування: теоретичш основи i територiальний земле-устрш : навч. посiбн. / М.С. Бопра, В.1. Ярмолюк / за ред. канд. екон. наук М.С. Бопри. -Львiв : Вид-во Львiвського НАУ, 2010. - 334 с.
2. Дехтяренко Ю.Ф. Методичш основи грошово! оцiнки земель в Укра1ш / Ю.Ф. Дехтя-ренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха. - К. : Вид-во ПРОФ1, 2007. - 620 с.
3. Словник шшомовних слiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.slovope-dia.org.ua/36/53410/249484.html.
4. Соловш 1.П. Iнституцiональний вимiр економжи землекористування: Генеза науково! теори / 1.П. Соловiй, В.О. Мандрик // Науковi працi ДонНТУ. - Сер.: Економiчна. - 2006. -Вип. 103-4. - С. 38-43.
5. Третяк А.М. Теоретичш основи землеустрою / А.М. Третяк. - К. : Вид-во 1ЗУ УААН, 2002. - 152 с.
6. Шашула Л.О. Вибiр та обГрунтування комплексу оргашзацшно-екож^чних заходiв еколопзацп землекористування / Л.О. Шашула // Вюник Нащонального унiверситету водного господарства та природокористування. - Сер.: Економiка. - 2008. - Ч. 3, вип. 4(44). - С. 195-206.
7. Land administration in the unece region: Development trends and main principles // United nations, economic commission for Europe. - Geneva. - 2005. - 112 p.
8. The Design of Land Consolidation Pilot Projects in Central and Eastern Europe. - Roma : FAO, 2003. - 65 p.
Ткачук Л.В. Пространственный фактор рационального землепользования
Исследовано влияние пространственного фактора на организацию рационального землепользования. Важная роль отведена пространственному фактору в устройстве территории землепользования. Обосновано значение понятий фрагментация и раздробленность земель.
Ключевые слова: пространственный фактор, землепользование, фрагментация земель, раздробленность земель.
TkachukL.V. Spatial factor of rational land-tenure
Influence of spatial factor of organization of rational land-tenure was investigated. An important role of the spatial factor of organization of territory of land-tenure was taken. The value of terms, such as land fragmentation and breaking up of land was grounded.
Keywords: spatial factor, land-tenure, land fragmentation, breaking up of land.
УДК 630*15:639.12:502(477.42) Доц. О.Л. Кратюк, канд. бюл. наук -
Житомирський нацюнальний агроекологiчний утверситет
ЕКОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗИМОВИХ СТАЦ1Й
ПЕРЕБУВАННЯ ГЛУШЦЯ (TETRAO UROGALLUS L.)
В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Проведено детальний аналiз зимових стацш перебування глушця в умовах Центрального Полюся. Проаналiзовано 212 зустрiчей з птахами. З'ясовано вплив еколо-пчних чиннигав на розташування птахiв. Для лшшних об'екпв шдекс рiзноманiття DI становить 1,6(25). Середне значення шдексу моза1чност I для зимових стацш до-рiвнюe 10(25). У зимовий перюд птахи уникають вщкритих мюць та узлюь.
Ключовг слова: глушець, Tetrao urogallus, стащя, зимове розташування, еколо-пчш чинники.
Вступ. Зима для багатьох вид1в птах1в Псшсся е критичним перюдом. Брак корм1в, несприятлив1 метеоролопчш умови, обмеженють необхщних стацш ведуть до ел1мшацп значно! частини популяцп. Глушець, який досить
легко витримуе низькi температури, мае практично необмежену зимову кор-мову базу (хвоя сосни), сильно потерпае взимку на твденнш межi ареалу вiд банально! нестачi гастролiтiв чи обмежено! площi придатних для зимiвлi ста-цш (стиглих та перестиглих рiзновiкових соснових насаджень). У цьому ви-падку великого значення набувае вивчення еколопчних властивостей лiсових насаджень, якi можуть полiпшити привабливiсть стацiй для глушця у зимовий перiод. Це, зокрема, моза!чнють угiдь, довжина люових дорiг i просiк, на-явнють болiт рiзного типу тощо. Вивченню впливу таких чинникiв на бюто-пiчний розподiл птахiв у центральних частинах ареалу не придiляли дос-татньо уваги, а в межах маргшальних популяцiй Полiсся Укра!ни дослщжень не проводили взагалi [1, 2, 4].
Матер1али та методика дослщження. Матерiал щодо зимового по-ширення глушця в умовах Центрального Полюся збирали на територп По-люького природного заповiдника, ДП "Словечанське ЛГ", ДП "Олевське ЛГ", ДП "Лугинське ЛГ", ДП "Словечанське ЛГ АПК", ДП "Лугинське ЛГ АПК". Загальна кшьюсть тимчасових пробних площ, описаних нами у зимовий перь од, становить 212. Вивчення стацш глушця у зимовий перюд проводили за слщами життедiяльностi (по!ди, слiди, екскременти), а також безпосередшм вiзуальним спостереженням за птахами.
Проводили опис не лише дшянки зустрiчi з птахом, а й територп нав-коло не! площею 25 га у вигл_вд квадрата 500x500 м. Таку дшянку ми вважа-ли тимчасовою пробною площею (ТПП). За таксацшними матерiалами проводили як опис видшу, у якому виявлений птах, так i двох прилеглих за такими показниками: склад деревостану, вш, бонiтет, повнота, висота, тип люо-рослинних умов, яруснiсть, наявнють, густота та склад пiдросту й тдлюку тощо. У межах квадрата визначали площу рiдколiсь, зрубiв, незiмкнутих ль сових культур (НЛК), болгг (лiсових i вiдкритих), заболочених дшянок, сiльськогосподарських угiдь, полiв, лук, япдниюв загалом та чорничникiв, брусничникiв, журавлинниюв окремо. До цих об'ектiв визначали найближчу вщстань, а також вщстань до лiсових дорiг, протипожежних розривiв, мшера-лiзованих смуг, квартальних просж, узлiсь. Окремо вимiрювали довжину ушх лiнiйних об'ектiв у межах квадрата [3]. 1ндекс рiзноманiття визначали за Patton [5], стутнь моза!чносп угiдь - за Baxter and Wolfe [6].
Результата дослвдження. На пiдставi проведених дослiджень вста-новлено, що середня вiдстань до лшшних об'ектiв (лiсових дорiг, протипожежних розривiв, мiнералiзованих смуг, квартальних просж тощо) становить 88,8±6,6 м (n = 212) за максимально! - близько 500 м. Безпосередньо на лшшш об'екти припадае чверть реестрацш - 54 (25,5 %) зус^чь Близько 46,7 % зус-трiчей зафiксовано до 100 м вщ лiнiйних об'ектiв (рис. 1).
Довжина лшшних об'екпв iстотно змiнюеться. У межах ТПП максимум дорiвнював 2300 м-(25 га)-1, середня - 837,1±33,1 м-(25 га)-1 (n = 212). Для лшшних об'екпв шдекс рiзноманiття DI становить 1,6(25), за мшмального показника 1,13(25) та максимального - 2,43(25). У бшьшосп випадюв взимку птахи тримаються на вщсташ до 250 м вiд узлюся. Кiлькiсть зустрiчей тут становить 133 (62,7 %). Безпосередньо на узлюш птахiв спостерiгали у без-сшжний перiод, де вони харчувалися на журавлинниках 19 (9,0 %) разiв. Се-
редня вщстань до узлюся становить 239,6 близько 2000 м.
м (n = 212) за максимально! -
Вщстань,
Рис. 1. Залежтсть мж ктькктю 3ycmpineü та eidcmaHHW до узтсь i тншних об'ектгв у зимовий nepiod.
Довжина узлюь змшюеться до 3250 м-(25 га)-1. Середня довжина становить 549,9 ' м- (25 га)-1 (n = 212). Показник DI для узлюь доршнюе 1,44(25) (lim 1,13-2,96). З урахуванням ydx лiнiйних об'eктiв, включаючи й узлюся, коефiцieнт DI становитиме 1,91(25) (lim 1,13-3,64). Середне значення шдексу моза!чностi I для зимових стацш птаха дорiвнюе 10(25). Цей показник змшюеться вщ 1(25) до 19(25). Переважають територi! з щдексом I = 6-10(25) та 11-15(25), вщповщно 97 (45,8 %) i 79 (37,3 %) ТПП. Птахи зазвичай тримаються стацiй iз середнiм ступенем моза!чностi yгiдь (рис. 2).
низый (I - 5) середня {6 - 10) писока{11 - 15) дужс висока (>15)
Рис. 2. Залежтсть мЖ мозаттсть улдь та шлькктю 3ycmpineü з птахами у зимовий nepiod
Прилеглi видши до дшянок зyстрiчей з птахами та слiдами !х життедь яльностi розташовувалися на незначних вщдалях. Так, на вiддалi до 10 м зна-ходиться 26,9 % видЫв, на вiддалi 11-30 м - 23,6 %, на вiддалi 31-60-32,5 %. Загалом сусщш видiли майже завжди (95,8 %) знаходяться на вiддалi до 100 м вщ мiсць перебування птахiв. Середня вiдстань до найближчого видшу становить 41,1±2,5 м (n = 212). Неподалж зимових стацiй невеликий вщсоток становлять вiдкритi болота (4,7 %).
Середня вiдстань вiд дшянок, на яких реестрували птахiв до люових бо-лiт та заболочених дшянок становить 422,2±29,6 м (n = 212), а до вщкритих -476,0±26,7 м (n = 212), при цьому вiдстанi змiнюються до 2000 м. Мiж вщстаня-ми до лiсових та вщкритих болiт не встановлено достовiрно! рiзницi (рфшт =
1,82 < ^095 (1; 423) = 3,86). У зимовий перюд птахи намагаються триматися все ж таки неподалж лiсових болiт i заболочених дшянок (рис. 3). Безпосередньо на люових болотах птахiв фiксували 15 (7,1 %) разiв. Таку тенденцiю можна пояснити наявнютю лiсових вiдкритих болгг по периметру. Середня площа ль сових болiт та заболочених дшянок становить 1,6 , га- (25 га)-1 (п = 212).
на бсшт до 100 101-250 251-500 501-1000 >1000 Вщстань. м Рис. 3. Залежтсть мж ктькктю зустрiчей з глушцем та вiдстанню до болт у зимовий перюд
Площа люових боли на ТПП здебшьшого змшюеться в межах вщ 1,1 до 5,0 га-(25 га)-1. Саме таю площi люових болгт переважають на 49 (23,1 %) ТПП. Площа люових болгт на 12 (5,7 %) ТПП становить вщ 5,1 до 10,0 га-(25 га)-1, а на 13 (6,1 %) ТПП - до 1 га-(25 га)-1. Середня площа вщкри-тих болгт становить 0,8±0,1 га-(25 га)-1 (п = 212). У межах 39 (18,4 %) ТПП площа вщкритих болiт змiнюeться вiд 1,1 га-(25 га)-1 до 5 га-(25 га)-1. Дещо бшь-ша кшькють ТПП з площею болiт до 1 га-(25 га)-1. Вона дорiвнюe 26 (12,3 %). Лише на територп 8 (3,7 %) ТПП площа вщкритих болiт - бшьша нiж 5 га-(25 га)-1. Беручи до уваги площу лiсових i вiдкритих болiт, вирахували 1х середш показники. Вона становить 2,4 га-(25 га)-1. Болотнi масиви ми не ви-явили на 93 (43,9 %) ТПП. Iншi вiдкритi дшянки представленi НЛК, зрубами, полями, луками. 1х середня площа становить 0,8±0,1 га-(25 га)-1 (п = 212).
Рис. 4. Видова i територiальна структура ягiдникiв у зимових стацтх глушця
В окремi роки, за умови малосшжних зим, птахи споживають ягоди журавлини, зеленi пагони чорнищ, якi у рацiонi птахiв вдаграють другорядну роль. Тому у зимовий перюд на мющ 146 (68,9 %) зустрiчей з птахами япд-ники вiдсутнi (рис. 4). Зокрема чорничники виявлено на мющ 42 (19,8 %) зус-
Tpi4e^ а журавлинники - на мiсцi 7 (3,3 %), що пояснюеться таксацшними особливостями насаджень (ТЛУ, вшом, повнотою тощо). У середньому вщ-стань до япдника становить 84,1±6,5 м (n = 212), а до чорничниюв - 121,4±7,3 м (n = 212). Середня площа япдниюв становить 7,4±0,4 га-(25 га)-1 (n = 212), зок-рема чорничниюв - 4,8±0,3 га-(25 га)-1 (n = 212), брусничникiв - 2,3±0,2 га/25 га (n = 212), журавлинниюв - 1,0±0,2 га-(25 га)-1 (n = 212).
Висновки. Як уже зазначено, малосприятливi умови мюць проживан-ня глушця у зимовий перюд можуть покращуватися за рахунок густо! мережi лiнiйних об'ектiв, зокрема люових дорiг, квартальних просiк, протипожежних розривiв, а iнодi й мiнералiзованих смуг у межах рiзних насаджень. Для ль нiйних об'ектiв шдекс рiзноманiття DI становить 1,6(25). Середне значення шдексу моза!чностi I для зимових стацш птаха дорiвнюе 10(25). У зимовий перюд птахи уникають вщкритих мiсць та узлiсь. Зимовi стацi! у бiльшостi випадкiв охоплюють кiлька екотонiв сусiднiх видiлiв. Япдники у зимовий пе-рiод вдаграють малопомiтну роль для життедiяльностi птахiв, особливо у роки з високим сшговим покривом.
Л1тература
1. Борщевский В. Г. Сезонные предпочтения биотопов обыкновенным глухарем / В.Г. Борщевский // Всесоюзное совещание по проблеме кадастра и учёта животного мира : тезисы докл. - Уфа, 1989. - Ч. 2. - С. 338-340.
2. Киселёв Ю.Н. Факторы, определяющие динамику численности тетеревиных птиц / Ю.Н. Киселёв // Научные основы охраны и рационального использования птиц : труды Окского государственного заповедника. - М. : Изд-во "Линокс", 1978. - Вып. 14. - С. 50-122.
3. Кратюк О.Л. До методики вивчення стащального розташування глушця / О.Л. Кра-тюк // Потенщал i проблеми мисливського господарства Укра!ни : I всеукра!нська мисливсь-ко-господарська наук.-практ. конф. студенпв та асшранпв, Львiв, 6-9 вересня 2006 р. : матер. доп. - Львiв : Вид-во СПОЛОМ, 2006. - С. 73-78.
4. Потапов Р.Л. Отряд курообразные (Galliformes). Семейство тетеревиные (Tetraonidae) / Р.Л. Потапов. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 638 с. - (Сер.: Фауна СССР; н. с., № 133 : птицы ; т. III; вып. 1; ч. 2).
5. Patton D.R. A diversity index for quantifying habitat "еdge" / D.R. Patton // Wildlife Soc. Bull. - 1975. - Vol. 3, № 4. - P. 171-173.
6. Taylor M.W. A comparison of three edge indexes / M.W. Taylor // Wildlife Soc. Bull. -1975. - Vol. 5. - P. 192-193.
Кратюк А.Л. Экологическая характеристика зимних стаций пребывания глухаря (Tetrao Urogallus L.) в условиях Центрального Полесья
Проведен детальный анализ зимних стаций пребывания глухаря в условиях Центрального Полесья. Проанализировано 212 встреч с птицами. Выяснено влияние экологических факторов на размещение птиц. Для линейных обьектов индекс разнообразия DI составляет 1,6(25). Среднее значение индекса мозаичности I для зимних стаций равно 10(25). В зимний период птицы избегают открытых биотопов и опушек.
Ключевые слова: глухарь, Tetrao urogallus, стация, зимнее распределение, еко-логические факторы.
Kratyuk O.L. Ecological characteristics of the winter placing of caper-caillie (Tetrao urogallus L.) at the territory of the Central Polissya
A detailed analysis of the winter placing of Capercaillie was made in Central Polissya. It was analyzed 212 meetings with birds. Dependence between separate of ecological factors and winter placing was developed. For linear object diversity code DI is 1,6 (25). Average Index of Mosaic I for winter landline equals 10 (25). In winter, birds avoid public places and edges.
Keywords: Capercaillie, Tetrao urogallus, biotop, winter placing, ecological factors.
