CC BY
17УДК 633.63.57.022 ИИр:/^х^О1.огд/10.21498/2518-1017.3(32).2016.76023
Екологшна пластичн1сть 1 стаб1льн1сть нових п6рид1в цукрових 6уряк1в
I. I. Коровко
1нститут бооенергетичних культур 1 цукрових буряюв НААН, вул. Клттчна, 25, м. Кшв, 03141, Украина, е-таИ: [email protected]
Мета. Проанал1'зувати сучасн п'бриди цукрових буряк'в за показниками пластичносп' та стабильность Виявити генотипи, як1 адаптован до р1'зних ^рунтово-кл1'матичних зон на територ1'У УкраУни з подальшим наданням рекомендац1'й для виробництва. Методи. Польовий, лабораторний, аналтгичний та статистичний. Результати. Вивчено особливост формування продуктивносп нових п'брид1'в цукрових буряк'в у р1'зних ^рунтово-кл1'матичних зонах УкраУни з подальшим наданням рекомендац1'й щодо розм1'щення п'брид1'в по реп'онах бурякос1'яння. Встановлено реакц1'ю генотипу на змжу умов середовища, ступ1'нь впливу Ух на врожайн1'сть, цукрист1'сть, зб1'р цукру шляхом оц1'нювання п'брид1'в за показниками еколоп'чно'У пластичносп й стаб1'льносп. Зп'дно з проведеними розрахунками п'бриди 'Новела' (Ь = 1,15), 'Протекта' (Ь = 1,12), 'Монсан' (Ь = 1,09), 'Протеус' (Ь = 1,03) за врожайнктю можна вважати високопластичними, вони потребують високого р1'вня апротехт'ки, й лише у раз1 дотримання вс1'х вимоп дадуть максимальний урожай. До високопластичних за цукриспстю належать 'Протеус' (Ь = 1,29), 'Б1'зон' (Ь = 1,26), 'Си Белана' (Ь = 1,20), 'Протекта' (Ь = 1,12). Майже вс1 п'бриди за показником збору цукру е високопластичними, кр1'м п'брид1'в 'Монсан' (Ь = 0,45), 'Хайленд' (Ь = 0,96), 'Глор1'анна КВС' (Ь = 0,96). Висновки. За результатами досл'джень можна рекомендувати виробникам п'бриди 'Протеус' 1 'Протекта', як1 за вс'ма досл1'джуваними показниками виявили позитивну реакцш на пол1'пшення умов вирощування. Г'бриди 'Хайленд' 1 'Глор1'анна КВС' доф'льнше вирощувати на екстенсивному фон', де за м1'н1'мальних витрат значення показник'в у них будуть максимальними.
Ключов! слова: г1бриди цукрових буряктв, реал1зацтя продуктивност!, екологочна пластичность 1 стабильность.
Вступ
Велику к1льк1сть дослвджень, як 1ноземних, так 1 в1тчизняних, присвячено вивченню пи-тань адаптивност1 сорт1в р1зних с1льськогос-подарських культур до умов !х вирощування. Селекц1йне пол1пшення сорт1в та г1брид1в вва-жають одним з найефектившших 1 еколог1чно безпечних заход1в, що зменшують вплив б1о-тичних 1 аб1отичних чинник1в середовища. В умовах змши кл1мату актуальним е створен-ня сортов 1 г1брид1в, як1 б поеднували високу продуктивн1сть 1 генетичну стшк1сть до р1з-них 1*рунтово-кл1матичних умов [1].
Змша умов вирощування завжди пов'язана з проявом модифшацшно! м1нливост1, з реакцию генотипу на середовище вирощування в процес1 онтогенезу. З флуктуащею ознак, спричиненою впливом умов середовища на до-сл1джуван1 генотипи, досл1дник стикаеться,
1ппа Korovko
http://orcid.org/0000-0003-1800-5961
починаючи з вивчення вих1дного матер1алу 1 закшчуючи випробуванням вже створених сортов та г1брид1в. Водночас, в1д об'ективност1 оц1нки 1ндив1дуальних реакц1й р1зних геноти-п1в на чинники навколишнього середовища значною м1рою залежить результативн1сть його роботи [2, 3]. Досл1дження меж мшливос-т1 е важливим також для визначення потенциалу продуктивност1 рослин 1 регулювання и за рахунок створення оптимальних умов, тому одним з ключових елементв рац1онального за-стосування в1дпов1дних сорт1в або г1брид1в е 1нформац1я про адаптивн1сть та стаб1льн1сть прояву гхшх господарсько-ц1нних ознак.
Оц1нка еколог1чно! пластичност1 та ста-б1льност1 сорт1в 1 г1брид1в с1льськогосподар-ських культур дае можлив1сть р1зноб1чно охарактеризувати !х щодо потенц1алу продуктивност!, технолог1чно! якост1 та стай-коси до ди стрес1в [2].
Докладно сенс стаб1льност1 розкривае ма-тематична модель Я. А. ЕЪегЬаг^ А. КиБ-БеП [4], з яко! випливае, що еколог1чна ста-
вбл 2518-1017 Рьлшт Улшетеб Бтиоушю лло Рготестющ 2016, n0 3 (32)
91
Стор1'нка молодого вченого
бГльнГсть характеризуе регулярнГсть норми реакци генотипу, вГдтворюванГсть п модифГ-кацГйно! мГнливостГ. Також ведомо, що ста-бГльнГсть сорту - це показник стГйкостГ реа-лГзаци певного генотипу саме в рГзних умо-вах середовища. У широкому сенсГ стабГль-ним вважають генотип, для якого змГни середовища не впливають на розвиток ознаки, тобто значення ознаки в рГзних екологГчних умовах не вГдрГзняеться вгд середнього для сорту, вгд його генотипового середнього. У вузькому сенсГ стабГльнГсть визначають як ступГнь стГйкостГ реалГзацп адитивного ефек-ту генотипу й середовища, або ступГнь чут-ливостГ форми на змГну умов середовища конкретного генотипу вгд середньо'1 чутли-востГ всГе'1 системи дослГджуваних генотипГв [5]. Таким чином, екологГчна пластичнГсть 1 стабГльнГсть е взаемодоповнюючими показ-никами: високостабГльнГ гГбриди на одну й ту саму змГну зовнГшнГх умов вГдповГдають бГльш передбачуваною реакцГею [6].
Мета дослгджепъ - проаналГзувати сучас-нГ гГбриди цукрових бурякГв за показника-ми пластичностГ й стабГльностГ за допомо-гою статистичних методГв аналГзу. Виявити генотипи, широко адаптованГ до рГзних ^рунтово-клГматичних зон вирощування на територи Украши, з подальшим наданням рекомендацГй для виробництва.
Материали та методика досл1*джень
Об'ектами дослГджень були гГбриди цукрових бурякГв зарубГжно! селекци. Даш про фГрми-оригГнатори, яким належать гГбриди, та рекомендован! зони вирощування наведено в таблиц! 1.
ЗазначенГ гГбриди, внесен! до Державного реестру сортГв рослин, придатних для поши-рення в Укра'нГ в 2015 р., набули популяр-ностГ серед виробникГв, тому актуальним е оцГнювання 1хньо1 реакци на змГну умов вирощування у зв'язку з нестабГльнГстю клГ-матичних умов зон бурякосГяння.
ГГбриди проходили експертизу в трьох ^рунтово-клГматичних зонах (ПолГсся, ЛГсо-степ, Степ) у 9 пунктах випробування Укра-¿нського Гнституту експертизи сортГв рослин (1вано-ФранкГвський, ЛьвГвський, ТернопГль-ський, Хмельницький та ЧернГвецький Дер-жекспертцентри; Корецька, 1ллГнецька, Бе-резанська, КарлГвська, МанкГвська, Олек-сандрГйська державнГ сортодослГднГ станци) протягом 2012-2014 рр. ДослГдження проводили за методикою квал!ф!кац!йно1 екс-пертизи сортГв рослин для визначення по-казникГв придатностГ для поширення в Ук-ра'шГ [7].
Таблиця 1
Перелж досл1'джуваних п*брид1*в цукрових буряк1*в 2012-2014 рр. випробування
Рекомендован''
Пбрид Ф1'рма-орипнатор зони
вирощування
'Акац'я КВС' КВС ЗААТ АГ СЛП
'Аскета' Сингента Кроп СЛП
Протекшн АГ
'Б1'зон' Сесвандерхаве Н.В./С.А. ЛП
'Глор1'анна КВС' КВС ЗААТ АГ СЛП
'Монсан' Сингента Кроп СЛП
Протекшн АГ
'Новелла' Мар1'бо Спд ГмбХ СЛП
'Протекта' Сингента Кроп СЛ
Протекшн АГ
'Протеус' Мар1'бо С'д ГмбХ С
'Си Белана' Сингента Кроп ЛП
Протекшн АГ
'Хайленд' Сесвандерхаве Н.В./С.А СЛП
Показники еколог!чно1 пластично1 та ста-б!льност! розраховували на основ! даних Держсортовипробування за методикою ЕЬег-Ьаг^КиввеП за допомогою пакету приклад-них програм Ма1Ь Cad 14. Ця методика дае можливГсть оцГнити сорти та гГбриди не тГльки за усередненими показниками, а й за пластичнГстю (Ь), що е вГдображенням регрес!1 сорту на зм!ну умов вирощування та стабГльнГстю (W) цГе'1 реакци. Сума квад-ратГв взаемоди кожного сорту чи гГбриду з умовами середовища подГляеться на двГ частини - л!н!йний компонент регрес!1 (Ь) та його нелГнГйну частину, яка визначаеть-ся середнГм квадратичним вГдхиленням вГд лГн11 регресГ'1 (W) [4]. Якщо показник пластичностГ Ь > 1, то такий гГбрид належить до високопластичних (вГдносно середньо'1 групово'1), якщо 1 > Ь = 0 - до вГдносно низькопластичних [8].
Важливим показником е також стабГль-н!сть реакц!1 за ступенем в!дхилення в!д ре-гресГ'1 W. До екстенсивних гГбридГв вГдно-сять низькопластичнГ гГбриди з невеликим значенням W, якГ широко адаптованГ до не-сприятливих умов вирощування, але не е рентабельними, до Гнтенсивного типу належать високопластичнГ гГбриди з низьким значенням W [9].
Результати досл1'джень
НовГ перспективнГ гГбриди цукрових буря-кГв було статистично опрацьовано й оцГнено за показниками врожайностГ (т/га), цукрис-тостГ (%) та густоти стояння (тис. шт./га) стосовно 1хньо1 пластичностГ й стабГльностГ залежно вГд ^рунтово-клГматичних умов ви-рощування (табл. 2).
92
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА СОРТИ рослин, 2016, № 3 (32)
Ta6nuu,n 2
P03paxyH0K nëacTMHHOCTÏ é CTaôiëbHOCTÏ flëfl riôpMflÏB uyKpoBMX ôypnKÏB (cepeflHe ça 2012-2014 pp.)
riôpMfl ÏoKaçHMKM npoflyKTMBHocri
ypoœaéHÏcTb I^KpiècricTb 36ip uyêpy
b W b W b W
'MoHcaH' 1,09 2,75x1010 0,94 3,78x107 0,45 9,69x107
'ÏpoTeKTa' 1,12 2,72x1010 1,12 3,83x107 1,01 9,66x107
'AcKeTa' 0,97 2,73x1010 0,97 3,78x107 1,13 9,67x107
'CM BeëaHa' 0,92 2,77x1010 1,20 3,78x107 1,08 9,65x107
'Bi30H' 0,88 2,75x1010 1,26 3,82x107 1,00 9,62x107
'XaéëeHfl' 0,95 2,74x1010 0,78 3,81x107 0,96 9,63x107
'HoBeëa' 1,15 2,72x1010 0,77 3,79x107 1,08 9,65x107
'ÏpoTeyc' 1,03 2,78x1010 1,29 3,79x107 1,17 9,67x107
TëopiaHHa KBC' 0,97 2,75x1010 0,74 3,81x107 0,98 9,65x107
'Aêauifl KBC' 0,91 2,75x1010 0,74 3,79x107 1,14 9,74x107
ÏpMMiTKa: b - nëacTHHHicrb; W - CTaôiëbHÏCTb.
npoBe^eHi poçpaxyHKH câifl^aTB, riôpH-AH 'HoBeëa' (b = 1,15), 'npoTeKTa' (b = 1,12), 'MoHcaH' (b = 1,09), 'ÏpoTeyc' (b = 1,03) Ha-ëeœaTt flo rpynH çpaçêiâ, y aKzx b > 1 ça Bpo-œaËHicTro. Цi riôpHflH MoœHa BBaœaTH bhco-KonëacTHïHHMH, bohh noTpeôyroTt BHcoKoro piBHa arpoTexHiKH é ëHme y paçi çaôeçne^eH-Ha Bcix BHMor flaflyTt MaKcHMaëtHHH ypoœaé.
Bci iHmi riôpH^H ça BpoœaËHicTro e hhçbko-nëacTH^HHMH, ocêiëBKH noêaçHHK nëacTH^Hoc-Ti y hhx cTaHoBHTt 1 > b = 0. ïx flo^iëBHo bh-KopHcToByBaTH Ha eêcTeHcHBHoMy ôoHi, fle ça MiiiMaëtHHx BHTpaT riôpHflH çaôeçne^aTt MaK-cHMaëtHi noKaçHHKH. flëa BH3Ha^eHHa eKoëo-ri^Hoï a^anTHBHocTi flocëiflœyBaHHx riôpHfliâ Syëo noSy^oBaHo rpaôiKH (pècyHKH 1, 2).
Ao.
4x108
2x108
AW.
-2x108
-4x108
ai
Lû
£
>1 O)
o
CL
m
a. o
CD
riôpMflu
pmc. 1. BiflXMëeHHA BpoœaéHOCTi riôpwfliB uyêpoBMX 6ypflKiB bi'a cepeflHboï flMcnepciï
Pmc. 2. BiflXMëeHHA 03HaKè cra6iëbHocri BpoœaéHocTi ri6pMfliB uyKpoBMX 6ypflKiB Bifl cepeflHborpynoBoro çHaneHHfl
3 pHcyHêiâ 1 i 2 BHnëHBae, ùo riôpHflH 'npo-
TeKTa', 'AcKeTa', 'XaéëeHfl', 'HoBeëa' ça Bpo-
œaËHicTro HaëeœaTt ao iHTeHcHBHHx. EêcreH-
chbhhh THn cepefl flocëiflœeHHx riôpHfliâ He bh-aBëeHo. TpHBHMipHHH rpaôiê çaëeœHocTi Bpo-
œaéHocTi Bifl yMoB BHpoùyBaHHa (pèc. 3) nifl-TBepflœye, ùo çaçHa^eHi riôpHflH npoTaroM TepMiHy BHnpoSyBaHHa ôopMyBaëH BHcoKy Bpo-
œaËHicTt i ëHme HeBeëHKa ïx KiëtKicTt BiflçHa-^aeTtca HecTaôiëtHicTro ça цнм noêaçHHKoM.
3a noKaçHHKaMH цyкpнcтocтi flo bhcoko-nëacTH^HHx MoœHa BiflHecTH riôpHflH 'Ïpo-Teyc' (b = 1,29), 'BiçoH (b = 1,26), 'Ch Beëa-Ha' (b = 1,20), 'npoTeKTa' (b = 1,12).
^ëa ^oro noêaçHHKa noôyfloBaHo TaKoœ rpa-ÔiKH BiflxHëeHt Bifl cepeflHtoï flHcnepciï (pèc. 3) Ta cepeflHtorpynoBoro çHa^eHHa (pèc. 4).
iHTeHcHBHHMH ça ^KpHcTicrro e 'Aêa^a KBC', 'MoHcaH', 'AcKeTa', 'Ch BeëaHa', 'HoBeëa', 'ÏpoTeyc'. EêcTeHcHBHHx riôpHfliâ, y
issn 2518-1017 Plant Varieties Studying and Protection, 2016, no 3 (32)
93
CmopiíKa молодого вченого
Aa.
re
X
re
ai
LQ
25 20 15 10 5 0 -5 -10 -15 -20 -25 -30
Pиc. 3. B1дxилeння цу^ие^^ (%) п^ид^ цyкpoвиx буpяк1в в1д cepeдньoï диcпepc1ï
re
ai m o
S1
o
CL
<_> m
o. o
(-) m
re
sü <
Пбриди
4x105 3x105 2x105 1x105 AW. 0 -1x105 -2x105 -3x105
"х "го го ~ге "х re ■ü о m Ь
U ё О) 1-о CL с 101 го о m Ol Ol >i Ol m Ы
о (J <С 01 LQ S <_J LO IS re г< о IE О о. с го X X re '5. о; "яЛ а; «с
с; i_
Пбриди
Pиc. 4. B1дxилeння oзнаки cтaб1льнocт1 цyкpиcтocт1 (%) г1бpид1в цyкpoвиx бypяк1в в1д cepeдньoгpyпoвoгo знaчeння
600
400
200
Aa.
-200
-400
-600
-800
Pиc. Б. B1дxилeння збopy цyкpy (т/га) в1д cepeдньoï диcпepc1ï
1x107 -8x106 6x106 4x106 2x106 AW. 0
-2x106 H -4x106 ^ -6x106
re
re
I-ai s:
g. *
Ш
ai
LQ
re
11 m o
-u o U >i со со
OI ü ü
O O.
(O
s
Пбриди
Pиc. б. B1дxилeння oзнaки cтaб1льнocт1 збopy цyкpy (т/гa) в1д cepeдньoгpyпoвoгo знaчeння
якик пoкaзники плacтичнocтi й cтaбiльнoc-тiть е низькими, те виявлeнo. Maйжe вci иб-pиди зa пoкaзникoм збopy ^êpy е вито^-плacтичними, кpiм гiбpидiв 'Moнcaн' (0,4б), 'Xaйлeнд' (0,9б), 'Глopiaннa KBC' (0,9б).
Aнaлiз збopy ^Kpy зa гpaфiчним дaними (pиc. б, б) дaв мoжливicть виявити imera^-нi copти. Taкими зa цим го^зни^м е ^po-тeктa', ^и Бeлaнa', 'Бiзoн', 'Xaйлeнд', 'Ho-вeлa', 'Глopiaннa KBC'.
Bиcнoвки
Узaгaльнюючи peзyльтaти дocлiджeнь иб-pидiв цyкpoвиx бypякiв зa eкoлoгiчнoю плac-
тичнicтю й cтaбiльнicтю, вдaлocя видiлити гiбpид 'Hoвeлa', який зa тpьoмa дocлiджyвa-ними го^зни^ми дeмoнcтpye пoзитивнy pe-a^iro нa пoлiпшeння yмoв виpoщyвaння, a oтжe, е iнтeнcивним. 'Пpoтeктa' i 'Xaйлeнд' виявилиcь iнтeнcивними зa двoмa xapa^e-pиcтикaми - вpoжaйнicтю й TycTOTOro, гiбpид 'Acкeтa' - зa вpoжaйнicтю й цyкpиcтicтю. У paзi зacтocyвaння iнтeнcивниx тexнoлoгiй виpoщyвaння кyльтypи дoцiльнo виpoщyвa-ти виcoкoплacтичнi п^иди, тaкi як 'Пpoтe-yc' i 'Пpoтeктa', якi зa вciмa дocлiджyвaними пoкaзникaми виявили пoзитивнy peaкцiю та пoлiпшeння yмoв виpoщyвaння. 'Xaйлeнд' i
94
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА охоронл ПРАВ НА СОРТИ рослин, 2q16, № 3 (32)
Тлор1анна KBC' e низькопластичними також за вс1ма трьома ознакам, i l'x краще викорис-товувати на екстенсивному фонi, де за мш-мальних витрат ибриди забезпечують макси-мальнi значення показнимв.
Використана литература
1. Кильчевский А. В. Основные направления экологической селекции растений / А. В. Кильчевский // Селекция и семеноводство. - 1993. - № 3. - С. 5-10.
2. Потанин В. Г. Новый подход к оценке экологической пластичности сортов растений / В. Г. Потанин, А. Ф Алейников, П. И Степочкин // Вавиловский журнал генетики и селекции. -2014. - Т. 18, № 3. - С. 548-552.
3. Кравченко Р. В. Агробиологическое обоснование получения стабильных урожаев зерна кукурузы в условиях степной зоны Центрального Предкавказья : монография / Р. В. Кравченко. - Ставрополь : [б. и.], 2010. - 208 с.
4. Eberhart S. A. Stability parameters for comparing varieties / S. A. Eberhart, W. A. Russell // Crop Sci. - 1966. - Vol. 6, No. 1.
- Р. 36-40.
5. Tai Q. C. C. Genotypic stability analysis and its application to potato regional trials / Q. C. C. Tai // Crop Sci. - 1971. - Vol. 11, No. 2. - P. 184-190. doi: 10.2135/cropsci1971.0011183X00110 0020006x
6. Корепанов E. В. Экологическая пластичность сортов льна-долгунца в условиях Среднего Предуралья / E. В. Корепанов, И. Ш. Фатыхов // Известия Самарской государственной сельскохозяйственной академии. - 2012. - № 4. - С. 27-30.
7. Методика проведення експертизи сорлв рослин групи тех-н'чних та кормових на придаттсть до поширення в УкраТт (ПСП) / за ред. С. О. Ткачик. - 3-те вид., випр. i доп. - Впнни-ця : Жлан-ЛТД, 2015. - 74 с.
8. Василюк П. М. Оц'нка стаб"|'льносл i пластичносл показник'в продуктивносл та якосл нових сорлв пшениц' м'якоТ озимоТ в умовах Лкостепу УкраТни / П. М. Василюк // Сортовивчен-ня та охорона прав на сорти рослин. - 2014. - № 1. - С. 15-18.
9. Рыбась И. А. Оценка параметров экологической пластичности и стабильности сортов озимой мягкой пшеницы / И. А. Рыбась // Аграрный вестник Урала. - 2014. - № 6. - С. 26-29.
References
1. Kil'chevskiy, A. V. (1993). Main directions of ecological breeding of plants. Selektsiya isemenovodstvo [Plant Breeding and Seed Science], 3, 5-10. [in Russian]
2. Potanin, V. G., Aleynikov, A. F., & Stepochkin, P. I. (2014). New approach to the evaluation of ecological plasticity of plant varieties. Vavilovskiy zhurnal genetiki i selektsii [Vavilov Journal of Genetics and Breeding], 3, 548-552. [in Russian]
3. Kravchenko, R.V. (2010). Agrobiologicheskoe obosnovanie polucheniya stabil'nykh urozhaev zerna kukuruzy v usloviyakh stepnoy zony Tsentral'nogo Predkavkaz'ya [Agrobiological substantiation of obtaining stable yields of maize grain under the conditions of the Steppe zone of Central Ciscaucasia]. Stavropol: N.p. [in Russian]
4. Eberhart, S. A., & Russell, W. A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci., 6(1), 36-40.
5. Tai, Q. C. C. (1971). Genotypic stability analysis and its application to potato regional trials. Crop Sci., 11(2), 184-190. doi: 10.2135/cropsci1971.0011183X001100020006x
6. Korepanova, E. V., & Fatyhov, I. Sh. (2012) Ecological plasticity of fiber flax cultivars under the conditions of the Middle Cis-Ural Region. Izvestiya Samarskoy gosudarstvennoy sel'skokho-zyaystvennoy akademii [Samara State Agricultural Academy Bulletin], 4, 27-30. [in Russian]
7. Tkachyk, S. 0. (Ed.). (2015). Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv roslyn hrupy tekhnichnykh ta kormovykh na prydatnist do poshyrennia v Ukraini (PSP) [Methods of examination of plant varieties of feed and industrial group on suitability for dissemination in Ukraine]. (3nd ed., rev.). Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukranian]
8. Vasyliuk, P. M. (2014). Assessment of stability and plasticity of productivity indices and quality of new soft winter wheat varieties under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Sortovivcenna ohor. prav sortiv rodlin [Plant Varieties Studying and Protection], 1, 15-18. [in Ukranian]
9. Rybas, I. A. (2014). Estimation of parameters of ecological plasticity and stability of winter wheat varieties. Agrarnyy vestnik Urala [Agrarian journal of Ural], 6, 26-29. [in Russian]
УДК 633.63.57.022
Коровко И. И. Экологическая пластичность и стабильность новых гибридов сахарной свеклы // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2016. - № 3. - С. 91-96. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.3(32).2016.76023
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН, ул. Клиническая, 25, г. Киев, 03141, Украина, e-mail: [email protected]
Цель. Проанализировать современные гибриды сахарной свеклы за показателями пластичности и стабильности. Выявить генотипы, адаптированные к различным почвен-но-климатическим зонам на территории Украины с последующим предоставлением рекомендаций для производства. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Изучены особенности формирования продуктивности новых гибридов сахарной свеклы в различных почвенно-климатических зонах Украины с последующим предоставлением рекомендаций по размещению гибридов по регионам свеклосеяния. Установленa реакция генотипа на изменение условий среды, степень влияния их на урожайность, сахаристость, сбор сахара путем оценки гибридов по показателям экологической пластичности и стабильности. В соответствии с проведенными расчетами гибриды 'Новелла' (b = 1,15), 'Протекта' (b = 1,12), 'Монсан' (b = 1,09), 'Протеус' (b = 1,03) по урожайности можно счи-
тать высокопластичными, им необходим высокий уровень агротехники и только при соблюдении всех требований они дадут максимальный урожай. К высокопластичным по сахаристости относятся 'Протеус' (b = 1,29), 'Бизон' (b = 1,26), 'Си Белана' (b = 1,20), 'Протекта' (b = 1,12). Почти все гибриды по показателю сбора сахара являются высокопластичными, кроме гибридов 'Монсан' (b = 0,45), 'Хайленд' (b = 0,96), 'Гло-рианна КВС' (b = 0,96). Выводы. По результатам исследований можна рекомендовать производителям гибриды 'Протеус' и 'Протекта', которые по всем исследуемым показателям проявили реакцию на улучшение условий выращивания. Гибриды 'Хайленд' и Глорианна КВС' целесообразно использовать на экстенсивном фоне, где при минимальных затратах значения показателей у них будут максимальными.
Ключевые слова: гибриды сахарной свеклы, реализация продуктивности, экологическая пластичность и стабильность.
issn 2518-1017 Рьлшт Varieties Studying лпо Protection, 2016, no 3 (32)
95
CmopiHKa Monodoio B^enoio
UDC 633.63.57.022
Korovko, I. I. (2016). Ecological plasticity and stability of new sugar beet hybrids. Sortovivcenna ohor. prav sorti roslin [Plant Varieties Studying and Protection], 3, 91-96. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.3(32).2016.76023
Institute of bioenergy crops and sugar beet NAAS, 25, Klinichna st., Kyiv, 03141, Ukraine, e-mail: [email protected]
Purpose. To analyze modern sugar beet hybrids in terms of plasticity and stability indices. To identify genotypes adapted to different soil and climatic zones on the territory of Ukraine with subsequent recommendations related to the production. Methods. Field study, laboratory testing, analytical procedure and statistical evaluation. Results. Features of productivity formation in new sugar beet hybrids in different soil and climatic zones of Ukraine has been studied with further recommendations for hybrids distribution in regions of sugar beet production. Response of genotype to environmental conditions change, degree of their impact on yield level, sugar content, sugar yield by hybrids evaluation in terms of ecological plasticity and stability indices was defined. According to calculations, such hybrids as 'Novela' (b = 1,15), 'Protekta' (b = 1,12), 'Monsan' (b = 1,09), 'Proteus' (b = 1,03) can be considered as highly adaptive for yield level,
they require advanced agrotechnology, and only in case of observing all requirements they will produce maximum yield. 'Proteus' (b = 1,29), 'Bizon' (b = 1,26), 'Si Belana' (b = 1,20), 'Protekta' (b = 1,12) hybrids were highly adaptive for sugar content. Almost all hybrids showed high plasticity for sugar yield index, except 'Monsan' (b = 0,45), 'Highland' (b = 0,96), 'Glorianna KWS' (b = 0,96). Conclusions. According to the results of investigation, one can recommend producers to use 'Proteus' and 'Protekta' hybrids that revealed a positive response to improvement of growing conditions for all studied parameters. 'Highland' and 'Glorianna KWS' hybrids are advisable to grow on extensive background where at minimum cost they will form the maximum parameter values.
Keywords: sugar beet hybrids, implementation of productivity, ecological plasticity and stability.
Hadiuuina 13.04.2016
96
Coptobhbmehhh ta oxopoha npaB Ha copth pocahh, 2016, № 3 (32)
