І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Ефективність впровадження методики формування психофізичної готовності майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах ризику
Бондаренко В. В.
Національна академія внутрішніх справ
Анотації:
Теоретично обґрунтовано методику формування психофізичної готовності майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах зіткнення зі злочинцем, озброєним холодною зброєю. В експерименті приймали участь 62 курсанти. Встановлено позитивну динаміку теоретичної та практичної підготовленості курсантів. Встановлено, що основними причинами сутичок з супротивником із негативним наслідком є прояв неуважності і недостатньої зібраності та недостатній розвиток швидкісних якостей. Акцентовано увагу на недостатній теоретичній підготовленость, яка не дозволяє вчасному виявленню агресивних намірів у діях супротивника й відповідному реагуванню.
Ключові слова:
психофізична готовність,
методика,працівник міліції, озброєний злочинець.
Бондаренко В. В. Эффективность внедрения методики формирования психофизической готовности будущих правоохранителей к деятельности в условиях риска.
Теоретически обоснована методика формирования психофизической готовности будущих правоохранителей к деятельности в условиях столкновения с преступником, вооруженным холодным оружием. В эксперименте принимали участие 62 курсанта. Установлена положительная динамика теоретической и практической подготовленности курсантов. Установлено, что основными причинами стычек с противником с негативными последствиями является проявление невнимательности, недостаточной собранности и недостаточное развитие скоростных качеств. Акцентировано внимание на недостаточный теоретической подготовленности, которая не позволяет своевременному выявлению агрессивных намерений в действиях противника и соответствующему реагированию.
психофизическая готовность, методика, работник милиции, вооруженный преступник.
Bondarenko V. V. The effectiveness of the implementation methods of forming a psychophysical readiness for future law enforcement officers to work in conditions of risk. Theoretically justified method of forming psychophysical readiness for future law enforcement officers to work in a collision with the offender, armed with knives. The experiment involved 62 students. The positive dynamics of the theoretical and practical training of cadets. It is established that the main causes of the clashes with the enemy with negative consequences is the appearance of carelessness, lack of concentration and lack of development of speed. Accentuated the lack of theoretical proficiency that will not allow early detection of aggressive intent in the actions of the enemy and the appropriate response.
psychophysical readiness, methodology, police officer, armed criminal.
Вступ.
Проблема удосконалення методик навчання майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах зіткнення з озброєними злочинцями була і лишається актуальною проблемою наукових досліджень [1; 2; 3]. Це пояснюється тим, що складно піддати вивченню об’єкт дослідження в умовах непередбачуваності та різноманітності проявів психофізичних та ситуаційних факторів.
Аналіз спеціальної літератури [1; 2; 5; 6] показав, що методики навчання правоохоронців розроблялися на основі досліджень, які проводились в умовах спортивних сутичок та були направленні на удосконалення процесу підготовки єдиноборців [6; 7 ]. Однак перенесення знань зі спортивної теорії та практики в область протиріччя суб’єкт - суб’єктної діяльності в умовах ризику може не досягати свого позитивного ефекту. Професор В. І. Пліско у своїй книзі [5] відмічає значні розходження між особливостями методики навчання працівників правоохоронних органів до діяльності в умовах ризику та методиками підготовки спортсменів - єдиноборців. Автор пояснює це тим, що умови, які виникають під час реальних зіткнень із правопорушником відрізняються від умов спортивних сутичок. Проявляються різні закономірності щодо поводження супротивника, які відповідно вимагають від працівника наявності теоретичних знань, практичних умінь і навичок й розвитку спеціальних якостей, що в комплексі становить психофізичну готовність майбутнього правоохоронця. Вчений зазначає, що дії повинні бути варіативні й необхідно творчо підходити до вирішення поставлених завдань в умовах ризику [4; 5].
© Бондаренко В. В., 2011
З дидактичної точки зору формування психофізичної готовності майбутніх працівників міліції до діяльності в умовах ризику розглядається як поступовий та послідовний перехід від теоретичних знань до спеціальних рухових умінь та навичок [8].
Аналіз практичної діяльності працівників міліції показує, що в багатьох випадках, під час зіткнення з підозрілими особами, правоохоронці не могли своєчасно та достовірно визначити подальшу ймовірну їх поведінку. Це пояснюється тим, що вони не в достатній мірі володіють сукупністю знань щодо поведінки правопорушника в залежності від особливостей зовнішніх умов, наявності зброї та мотиваційного фактору. Під час зіткнення з озброєним правопорушником, в залежності від поєднання та прояву даних характеристик, виникає елемент несподіваності. Опитування працівників практичних підрозділів та власні експериментальні дослідження свідчать, що навіть підготовлені правоохоронці, які досконало володіли прийомами рукопашного бою під час несподіваних дій супротивника не зуміли вчасно відреагувати ефективними захисними діями [9]. Тобто існуючі методики навчання не в достатній мірі сприяють формуванню у курсантів умінь прогнозувати можливий розвиток ситуації збройного зіткнення та ступеня небезпеки. В методичних рекомендаціях не акцентується увага на знаннях закономірностей у поводженні правопорушника в залежності від рівня його мотивації та особливостей зовнішніх умов.
Для часткового вирішення даної проблеми слід в навчальний процес вводити експериментально перевірені та обґрунтовані методики навчання.
Робота виконана відповідно до плану НДР кафедри
32011 10
вогневої та спеціальної фізичної підготовки та «Основних напрямків наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ на 20010-2012 роки».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: виявити вплив експериментальної методики на формування психофізичної готовності майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах ризику.
Результати досліджень.
В умовах ризику важливим для майбутніх правоохоронців є вчасний вибір та застосування засобів фізичного впливу, які адекватні ступеню загрози. Це буде можливим при розвитку в курсантів умінь у визначенні рівня небезпеки та навичок у виконанні спеціальних рухових дій. Базою для формування цих умінь та навичок є наявність теоретичних знань, що стосуються моделей поведінки супротивника під час зіткнення із працівником міліції [9; 10].
З метою більш якісної підготовки майбутніх правоохоронців була розроблена й теоретично обґрунтована методика навчання, яка базується на знаннях моделей психофізичної поведінки супротивника. Методика передбачає введення теоретичного курсу, безпосереднім продовженням якого є практичний курс навчання. Мета теоретичного курсу - наділення курсантів знаннями щодо формування ситуацій із різним ступенем загрози та визначенням їх критеріїв; знаннями щодо умов та обставин, в яких виникає небезпека і рівнів її прояву; знаннями щодо різновидів дій та характеру поведінки супротивника й способу атакуючих дій. Практичний курс навчання передбачає формування рухових умінь та навичок у застосуванні засобів фізичного впливу на базі засвоєних теоретичних знань й розвитку спеціальних якостей.
Ефективність розробленої методики навчання була визначена у процесі педагогічного експерименту, який проводився із курсантами 1-го курсу НАВС. Загальний розподіл навчального часу в експериментальній (п=30) та контрольній (п=32) групах був однаковий. Основний педагогічний експеримент тривав протягом другого семестру й піддослідні особи проходили підготовку протягом 16 навчальних занять. Слід відмітити, що курсанти, із яких було сформовано експериментальну (ЕГ) та контрольну (КГ) групи під час навчання в першому семестрі пройшли підготовку за існуючою навчальною програмою зі спеціальної фізичної підготовки, яка передбачала ознайомлення із варіантами застосування заходів фізичного пливу при нападі озброєного супротивника.
Перед початком педагогічного експерименту в обох групах було проведене контрольно-перевірочне заняття для визначення початкової підготовленості піддослідних осіб. Оцінка підготовленості майбутніх правоохоронців передбачала тестування рівня теоретичних знань (теоретична підготовленість) та практичних умінь та навичок у застосуванні засобів фізичного впливу під час нападу супротивника, озброєного холодною зброєю (практична підготовленість).
Для визначення теоретичної підготовленості було проведене спеціальне тестування, яке проходило у формі опитування за принципом «запитання-відповідь». Питання стосувались ознак прояву моти-
вації супротивника до нападу, зовнішніх ознак загрози, підготовчих рухів, які передують нападу, варіантів застосування засобів фізичного впливу тощо. Під час опитування враховувалась чіткість і стислість відповідей. Всього було задано 50 запитань, максимальна кількість балів, які можна було отримати - 100. За чітку та повну відповідь ставилося 2 бали, за неповну - 1 бал. Якщо особа не давала відповіді на запитання - 0 балів. Результати опитування (табл. 1) показали, що піддослідні особи мали приблизно однаковий рівень теоретичної підготовленості (р>0,05). Із максимально можливих 100 балів особи ЕГ набрали 32,4±1,1 балів, особи КГ - 31,3±1,0 балів. Загалом такі результати свідчать про недостатній рівень підготовленості.
При визначенні практичної підготовленості до діяльності в умовах ризику моделювалися ситуації як несподіваного зіткнення, так і спланованого нападу зі сторони супротивника. Учасникам ЕГ та КГ було поставлене завдання захиститись використовуючи для цього або прийоми рукопашного бою, або «вогнепальну» зброю. Для застосування адекватних засобів фізичного впливу курсантам необхідно було визначити ступінь загрози та відповідно реагувати. Кожен курсант піддавався нападу із різних дистанційних зон (від 1 м до 8 м) з використанням таких варіантів нападу: на близькій відстані (1-1,5 м); при швидкому наближенні з «навалюванням»; при швидкому наближенні із захопленням за одяг та виконанням удару ножем. Курсанти, які брали участь в педагогічному експерименті піддавались 20-ти спробам кожного з трьох варіантів нападу під час спланованого зіткнення зі сторони супротивника й 20- ти спробам під час несподіваного зіткнення. Тобто для визначення рівня практичної підготовленості особам ЕГ та КГ необхідно було протистояти 120 нападам супротивника, озброєного холодною зброєю.
Статистична обробка отриманих даних (табл. 1) показала, що перед проведенням основного педагогічного експерименту курсанти мали приблизно однаковий рівень підготовленості, тобто різниця успішності сутичок в осіб ЕГ та КГ в умовах як спланованого, так і несподіваного зіткнення не достовірна (р>0,05).
Принципова різниця у заняттях, які проводились із курсантами ЕГ та КГ полягала в тому, що під час навчання курсанти ЕГ акцентувалась увага на наділенні їх спеціальними теоретичними знаннями. Курсанти КГ готувалися за традиційною методикою відповідно до діючої програми зі спеціальної фізичної підготовки [11].
Після закінчення визначеного терміну навчання було проведено контрольно-перевірочне заняття, яке передбачало тестування підготовленості осіб ЕГ та КГ. Завданнями даного етапу було виявлення впливу авторської методики на формування психофізичної готовності майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах зіткнення із супротивником, озброєним холодною зброєю. Результати тестування теоретичної підготовленості показали достовірну різницю (р<0,001) у рівні знань курсанти ЕГ та КГ після проведення педагогічного експерименту. Математична обробка даних показала, що в середньому рівень знань осіб ЕГ підвищився на 62,9 % (із 32,4±1,1 до 87,2±0,89 балів). Покращення результатів теоретичної підготовленості
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Таблиця 1.
Динаміка підготовленості курсантів ЕГ та КГ у ході педагогічного експерименту
Вид випробовування На початку проведення педагогічного експерименту Після проведення педагогічного експерименту
ЕГ (п=30) КГ(п=32) Достовірність різниці ЕГ (п=30) КГ (п=32) Достовірність різниці
Х± т Х± т t Р Х± т Х± т t Р
Теоретична підготовленість, бали
Рівень знань 32,4±1,1 31,2±1,0 0,759 >0,05 87,2±0,89 42,3±0,96 34,29 <0,001
Практична підготовленість, к-ть успішних сутичок із 20 нападів
Напад у випадку спланованого зіткнення зі сторони супротивника
Близька дистанція (1-1,5 м), 6,2±0,32 6,6±0,34 0,728 >0,05 13,7±0,21 8,7±0,30 13,545 <0,001
Напад з «навалюванням» 8,5±0,38 8,7±0,36 0,403 >0,05 16,9±0,27 12±0,33 11,633 <0,001
Напад з «навалюванням» та захопленням за одяг 7,9±0,42 7,6±0,41 0,585 >0,05 16,7±0,27 11,4±0,34 12,161 <0,001
Напад у випадку несподіваного зіткнення із супротивником
Близька дистанція (1-1,5 м) 8,2±0,32 8,5±0,34 0,741 >0,05 16,8±0,20 11,9±0,27 14,583 <0,05
Напад з «навалюванням» 9,5±0,35 10,3±0,32 1,564 >0,05 17,6±0,22 12,7±0,31 13,048 <0,05
Напад з «навалюванням» та захопленням за одяг 6,9±0,40 7,4±0,43 0,845 >0,05 18,6±0,28 12,9±0,38 11,949 <0,01
спостерігалася також в осіб КГ, але рівень їх знань підвищився лише на 26.2 % (із 31,2±1,0 до 42,3±0,96 балів). Таке покращення відбулося за рахунок досвіду, який сформувався під час практичного виконання заходів фізичного впливу. Однак слід відзначити, що курсанти КГ, на відміну від курсантів ЕГ недостатньо швидко та чітко могли висловити свої думки стосовно орієнтації в складних ситуаціях. Тому під час зіткнення з озброєним супротивником вони не завжди вчасно могли відреагувати адекватними захисними діями.
Результати тестування практичної підготовленості показали підвищення кількості сутичок із позитивним наслідком для майбутніх правоохоронців в обох групах (табл.1).
Провівши детальний аналіз результатів сутичок під час кожного із трьох видів нападу, слід відмітити, що із 20 спроб виконання супротивником атакуючих дії на близькій дистанції в умовах спланованого нападу в осіб ЕГ результативність підвищилась на 54,7 % (із 6,2±0,32 до 13,7±0,21 успішних сутичок). В курсантів КГ на 24,1 % (із 6,6±0,34 до 8,7±0,30 сутичок). В умовах несподіваного зіткнення у курсантів ЕГ успішність сутичок підвищилась на51,2 % (із 8,2±0,32 до 16,8±0,20); в курсантів КГ - на 28,6 % (із 8,5±0,34 до 11,9±0,27).
Ефективність сутичок (із 20 спроб) в умовах спланованого нападу зі сторони супротивника при виконанні атакуючих дій з «навалюванням» у курсантів
КГ зросла на 27,5 % (із 8,7±0,36 до 12±0,33у спішних сутичок).У курсантів ЕГ результати були дещо вищими, а саме успішність підвищилась на 49,7 % (із 8,5±0,38 до 16,9±0,27 сутичок).В умовах несподіваного зіткнення результативність сутичок при нападі з «навалюванням» також покращилась як в курсантів ЕГ, так і в курсантів КГ. У курсантів КГ успішність підвищилась на
18,9 % (із 10,3±0,32 до 12,7±0,31). У курсантів ЕГ результати були вищими ніж у курсантів КГ. Так перед застосуванням авторської методики успішність становила 9,5±0,35 сутичок, а після її застосування -17,9±0,22, й підвищилася на 46,9% (табл.1).
При виконанні нападу з «навалюванням», захопленням за одяг та нанесенням удару виявлена достовірна різниця в успішності сутичок (р<0,001)курсантів КГ та ЕГ після застосування експериментальної методики навчання. При визначенні початкової підготовленості курсантів перед проведенням основного педагогічного експерименту у осіб КГ кількість успішних сутичок в умовах спланованого нападу становила 7,6±0,41, у ЕГ - 7,9±0,42. Після визначеного періоду навчання результати покращилися в обох групах. При цьому, кількість успішних сутичок в осіб КГ підвищилася на 33,3 % й становила 11,4±0,34 в ЕГ на - 52,7 %й становила відповідно 16,7±0,27 успішних сутичок.
В умовах несподіваного зіткнення результати
32011 1®
були наступними: перед проведенням педагогічного експерименту різниця в успішності сутичок була не достовірна (р>0,05), кількість успішних сутичок у КГ становила - 7,4±0,43, у ЕГ - 6,9±0,40. Після проведення педагогічного експерименту у КГ успішність покращиласьна 42,6 %, й становила 12,9±0,38, у ЕГ на
62,9 % й становила відповідно - 18,6±0,28 (р<0,001).
Висновки.
Аналізуючи результати практичної підготовленості, слід відмітити, що сутички із негативним наслідком у курсантів ЕГ пояснюються тим, що в одних випадках вони проявляли неуважність та недостатню зібраність, в інших випадках недостатній розвиток швидкісних якостей. Це більше проявлялося під час спланованого нападу зі сторони супротивника. Недостатня уважність негативно впливала на виявлення небезпеки і, як наслідок, на успішність сутичок.
Література:
1. Антоненко С.А. Формування рухових навичок рукопашного бою і психологічної стійкості майбутніх співробітників правоохоронних органів / С. А. Антоненко// Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - Х., 2005. - №6-7. - С. 125-129.
2. Будгъянц Г. Н. О некоторых специфических методических приемах специальной подготовки работника криминальной милиции / Г. Н. Будгъянц, А. Н. Литвинов // Материалы международной научно-практической конференции «Человеческий фактор в повышении эффективности деятельности правоохранительных органов». - Луганськ, 1995. - С. 150-151.
3. Лаврентьев О.М. Застосування прийомів рукопашного бою в обмежених умовах / О.М. Лаврентьев // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. в галузі фіз. культури та спорту. - Львів, 2004. - Т. 1. - С.228-230.
4. Сергієнко Ю.П. Теоретико-методичні аспекти організації формування фізичних якостей в процесі спеціальної підготовки курсантів навчальних закладів силових структур / Ю. П. Сергієнко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту.- Х., 2002. - № 5. - С. 21-27.
5. Пліско В. І. Використання заходів фізичного впливу з тактичним осмисленням ситуацій відповідно до ступеня загрози : монографія / В. І. Пліско, М О. Носко. - Чернігів : Чернігівський національний педагогічний університет ім.. Т.Г. Шевченка, 2010. - 284 с.
6. Тарас А. Е. Подготовка разведчика : система спецназа ГРУ / А. Е. Тарас, Ф. Д. Заруцкий. - М. : Харвест, 2000. - 608 с.
7. Чух А. М. Перспективи удосконалення фізичної підготовки курсантів військового інституту Національної гвардії України / А. М. Чух // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 1998. - № 2. - С. 7- 10.
8. Лущак А. Р. Діагностика психофізичної підготовки курсантів навчальних закладів освіти МВС України / А. Р Лущак. - Івано-Франківськ: ТОВ «Поліскан», 2001. - 78 с.
9. Бондаренко В. В. Модель якостей працівника міліції, яка надає йому перевагу в умовах несподіваного зіткнення з озброєним супротивником / В. В. Бондаренко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання і спорт: Збірник. -Чернігів : ЧНПУ, 2010. - № 81. - С. 136 - 140.
10. Пліско В. І. Алгоритм дій майбутнього офіцера міліції в умовах зіткнення зі злочинцем, озброєним холодною зброєю/ В.
І.Пліско, В. В. Бондаренко // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту // науковий журнал. - Харків : ХОВНОКУ - ХДАДМ, 2011.- №3. -С.101-104.
11. Навчальна програма з фізичного виховання для вищих закладів освіти МВС України. - К.: НАВСУ, 1998. - 24 с.
Информация об авторе:
Бондаренко Валентин Владимирович
Национальная академия внутренних дел
площадь Соломенская 1, г.Киев, 03035, Украина.
Поступила в редакцию 23.09.2011г.
Результати успішності сутичок осіб КГ показують недостатню адаптованість до несподіваного прояву небезпеки. Недостатня теоретична підготовленість не сприяла вчасному виявленню агресивних намірів у діях супротивника й відповідному реагуванню.
Застосування експериментальної методики навчання дозволило суттєво підвищити підготовленість осіб ЕГ. Виявлено достовірну різницю як в теоретичній, так і в практичній підготовленості курсантів ЕГ та КГ(р<0,001).Такі результати доводять ефективність експериментальної методики формування психофізичної готовності майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах ризику.
В подальших дослідженнях передбачається розробити цільову педагогічну програму на основі обґрунтованої методики формування психофізичної готовності майбутніх спеціалістів до діяльності в умовах ризику.
References:
1. Antonenko S.A. Aktual’ni problemi fizichnoyi kul’turi i sportu [Contemporary problems of physical culture and sports], 2005, vol.6-7, pp. 125-129.
2. Budg”ianc G. N., Litvinov A. N. O nekotorykh specificheskikh metodicheskikh prijomakh special’noj podgotovki rabotnika kriminal’noj milicii [Some specific methodological priyomah special training employees of criminal police ]. Chelovecheskij faktor v povyshenii effektivnosti deiatel’nosti pravookhranitel’nykh organov [The human factor in enhancing the effectiveness of law enforcement], Lugansk, 1995, pp. 150-151.
3. Lavrent’iev O.M. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2004, T.1, pp.228-230.
4. Sergiienko Iu.P Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2002, vol.5, pp. 21-27.
5. Plisko V. I., Nosko M O.Vikoristannia zakhodiv fizichnogo vplivu z taktichnim osmislenniam situacij vidpovidno do stupenia zagrozi [Use of physical impact of tactical thinking situations according to the degree of threat], Chernihiv, CNPU Publ., 2010, 284 p.
6. Taras A. E., Zaruckij F. D. Podgotovka razvedchika: sistema specnaza GRU [Preparation of the scout], Moscow, Harvest, 2000, 608 p.
7. Chukh A. M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 1998, vol.2, pp. 7- 10.
8. Lushchak A. R. Diagnostika psikhofizichnoyi pidgotovki kursantiv navchal’nikh zakladiv osviti MVS Ukrayini [Diagnosis of psychophysical preparation of students schools education MIA of Ukraine ], Ivano-Frankivsk, Poliskan, 2001, 78 p.
9. Bondarenko V. V. Visnik Chernigivs’kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu [Bulletin of the Chernihiv state pedagogical university], 2010, vol.81, pp. 136 - 140.
10. Plisko V. I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol.3, pp.101-104.
11. Navchal’na programa z fizichnogo vikhovannia dlia vishchikh zakladiv osviti MVS Ukrayini [The curriculum of physical education for institutions of higher education MIA of Ukraine], Kiev, NAIAU Publ., 1998, 24 p.
Information about the author:
Bondarenko Valentin Vladimirovich
National Academy of Internal Affairs
Solomenskaya area 1, Kyiv, 03035, Ukraine.
Came to edition 23.09.2011.