CC BY
34
© М.П. Кірсанова, М.І. Товт-Коршинська
УДК 616.12-008.331.1:616.24:615.27]-085.035:001.891.5
М.П. Кірсанова, М.І. Товт-Коршинська
ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ПОЄДНАННІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ З ЛЕГЕНЕВОЮ ПАТОЛОГІЄЮ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Ужгородський національний університет (м. Ужгород)
Дана робота є фрагментом НДР «Вивчення психосоматичних і клініко-патогенетичних основ та механізмів патологічних та компенсаторних реакцій при пульмонологічній патології, поєднаній із захворюваннями інших систем, серед населення Закарпаття», державний реєстраційний номер 0110U005815.
Вступ. Питанням поєднаної патології приділяється все більше уваги, оскільки з віком у пацієнта розвивається декілька хронічних хвороб. Часто зустрічається поєднання артеріальної гіпертензії та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), адже вони дебютують у одному й тому ж віці та мають спільні фактори ризику [5]. При поєднаній патології виникає синдром взаємного обтяження внаслідок накладання спільних патогенетичних ланок, важливе значення з яких мають показники оксидантного гомеостазу. Активація процесів пе-рекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) призводить до порушення регуляції скорочення гладком’язових клітин судинної стінки, підвищення периферичного судинного опору, що сприяє артеріальній гіпертензії (АГ) [10]. При ХОЗЛ окрім активації окси-дантних механізмів, спостерігається зниження антиоксидантної активності у периферичній крові, що призводить до пошкодження судинної стінки та формування ендотеліальної дисфункції [12, 13]. Разом з тим, потребують подальшого вивчення особливості процесів ліпопероксидації у хворих на АГ при наявності супутнього ХОЗЛ, оскільки як при АГ так і при ХОЗЛ повної нейтралізації продуктів ПОЛ антиоксидантною системою (АОС) не відбувається, що може бути причиною недостатньої ефективності базисної терапії.
Метою дослідження було вивчення показників жирнокислотного обміну у легенях тварин зі спонтанною артеріальною гіпертензією (САГ), а також можливості їх корекції за допомогою метаболічної терапії.
Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проведено на 61 щурах обох статей вагою 230-300 г Піддослідні тварини були поділені на 4 групи методом випадкової вибірки: І-ша - контроль, нормотен-зивні щури лінії Wistar (n=10); ІІ-га - гіпертензивні щури лінії SHR (n=17) до лікування; ІІІ-тя - щури лінії SHR (n=14), що приймали лізиноприл, теофілін; ^-та
- щури лінії SHR (n=15), що приймали лізиноприл, теофілін, мельдоній дигідрат. Досліджувані препарати вводили перорально одноразово протягом 14 днів: лізиноприл - 1,5 мг/кг («Gedeon Richter», Угорщина), теофілін - 20 мг/кг («Дарниця», Україна), мельдоній дигідрат - 100 мг/кг («Олайнфарм», Латвія). Вибиралася умовно терапевтична доза препаратів, враховуючи дані експериментальних
досліджень [3, 8]. Для біохімічних досліджень використовувалися гомогенізовані тканини легень експериментальних тварин.
Утримання тварин та експерименти проводилися відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).
Визначення спектру вищих жирних кислот (ЖК) ліпідів тканин проводилося газохроматографіч-ним методом. У спектрі ЖК визначали насичені ЖК (НЖК): С14:0 - міристинову, С15:0 - пентадека-нову, С16:0 - пальмітинову, С17:0 - маргаринову. С18:0 - стеаринову, а також ненасичені ЖК (ННЖК): С16:1 - пальмітоолеїнову, С18:1 - олеїнову, С18:2
- лінолеву, С18:3 - х-ліноленову, С20:4 - арахідонову. Кількісну оцінку ЖК проводили за методом нормування площин піків метильованих похідних ЖК та визначали їх склад у відсотках [9]. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою програми Microsoft ЕхеІ з використанням t-критерію Стьюдента.
Результати досліджень та їх обговорення. У попередніх наших дослідженнях були виявлені морфологічні зміни у легенях тварин зі САГ [4], які могли бути спровоковані метаболічними та гемоди-намічними розладми, характерними для АГ, зокрема активацією процесів вільнорадикального та ПОЛ. Тканина легень містить у великій кількості ненасичені жирні кислоти, які є субстратом ПОЛ. Продукти окиснення жирних кислот приводять до пошкодження бронхіального дерева та змін легеневої гемоди-наміки [7, 10, 11], що могло бути причиною появи бронхообструктивних змін у легенях при САГ.
Дослідження жирнокислотного спектру легеневої тканини в експериментальних тварин виявило вірогідне зниження вмісту НЖК (р<0,001), в основному за рахунок зниження рівня міристинової ЖК (р<0,001). Такі зміни можуть вказувати на розлади механізмів антиоксидантного захисту в легенях при АГ (табл.), оскільки цей клас ЖК забезпечує стійкість клітинних структур до процесів пероксидного окиснення. Виявився підвищеним вміст лінолевої кислоти (р<0,001), що належить до поліненасиче-них жирних кислот (ПНЖК) омега-6 ряду. ЖК омега-6 ряду індукують утворення простагландинів 2-ї та лейкотрієнів 4-ї серії, які стимулюють синтез переважно прозапальних цитокінів [1], що може негативно позначитися на морфо-функціональному стані кардіо-респіраторної системи.
Таблиця
Жирнокислотний склад ліпідів тканини легень у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією до та після комплексного лікування (%)
Назва жирних кислот Групи тварин
І 116 р.. (п=10) II гр. (п=17) Шгр. (п=14) !угр. (п=15)
14:0 (міристинова) 38,5+3,04 19,8+1,18*** 27,95+0,22** 42,41+0,91
15:0 (пентадеканова) 1,5±0,13 1,8+0,24 0,58+0,05 *** 1,15+0,05'
16:0 (пальмітинова) 22,5+1,30 33,7+1,29*** 28,81+0,43 *** 22,25+0,53 '''
16:1 (пальмітолеїнова) 2,7+0,18 4,9+0,31*** 2,51+0,06 2,12+0,11 '''
С 17:0 (маргаринова) 0,7+0,09 0,8+0,16 0,20+0,01*** 0,41+0,03 *'
18:0 (стеаринова) 4,1+0,59 4,3+0,20 4,61+0,05ллл 3,65+0,09 ''
18:1 (олеїнова) 6,8+0,52 11,1+0,67*** 14,73+0,69*** 8,55+0,62 * ''
18:2 (лінолева) 4,1+0,22 5,4+0,22*** 8,16+0,45*** 3,56+0,14 '''
18:3 (ліноленова) 0,5+0,06 0,4+0,04 0,20+0,02*** ""Л 0,41+0,02
20:4 (арахідонова) 18,7+0,99 17,8+0,53 12,24+0,83*** 15,50+0,45* ''
2 НЖК 67,2+1,30 60,4+0,28*** 62,16+0,40** 69,86+0,59 '''
2 ННЖК 32,8+1,30 39,6+0,28*** 37,84+0,40** 30,14+0,59 '''
2 ПНЖК 23,3 + 1,16 23,6+0,44 20,60+0,44 19,46+0,40 * '''
Примітка: *-Р < 0,05; **-Р < 0,01; ***-р < 0,001 у порівнянні з І (контрольною) групою; '-Р < 0,05; "-Р < 0,01; "-Р < 0,001 у порівнянні з II групою; Л-Р < 0,05; ЛЛ-Р < 0,01; ЛЛЛ-Р < 0,001 у порівнянні з IV групою.
Після застосування лізиноприлу та теофіліну на 14 день були відмічені зміни ліпідного складу легеневої тканини. У легенях тварин, порівняно з вихідними даними, вірогідно підвищилася сумарна кількість НЖК (р<0,01) та знизився рівень ННЖК (р<0,01). Кількість НЖК підвищилася за рахунок міристинової (р<0,001) та олеїнової (р<0,001) ЖК, що має компенсаторний характер, направлений на відновлення резервів антиоксидантного захисту. Також, нами виявлено підвищення у легенях рівня лінолевої ЖК (р<0,001), що, очевидно, спрямоване на зростання рівня арахідонової ЖК та нормалізацію фізіологічної стабільності мембранних структур, оскільки ліно-лева кислота є аналогом арахідонової і конкурує з нею у складі ліпідних мембран. Зростання лінолевої кислоти при зниженні арахідонової, скоріш за все, сприяє зменшенню синтезу запальних ейкозаноїдів [1, 6]. Під впливом лікування знижувалася сумарна кількість ПНЖК (р<0,001), що вказує на порушення жирнокислотного метаболізму та зростання деста-білізаційних процесів на рівні біомембран в легенях. Зниження вмісту ключової ЖК омега-6 ряду - арахідонової (р<0,001) могло бути зумовлене її використанням для синтезу прозапальних ейкозаноїдів [6]. Відмічене також зниження ліноленової кислоти (р<0,001), яка належить до класу омега-3 ЖК. Як відомо, похідними омега-3 ЖК є простагландини 3-ї серії, які стимулюють утворення Ід О, М, А та
сприяють гальмуванню синтезу Ід Е, що має вплив на бар'єрну функцію слизової оболонки бронхів [2].
Оскільки при САГ у легенях на фоні базисної терапії відбулися зміни кількісного та якісного складу ЖК ліпідів легеневої тканини, що відрізнялися від контрольних величин, патогенетично обґрунтованим було застосування у комплексі базисного лікування метаболічної терапії. У тварин, які додатково отримували метаболічну терапію, на 14 день лікування, порівняно з групою базисного лікування, вірогідно підвищилися показники сумарної кількості НЖК та знизилися ННЖК, наближаючися до контрольних величин. Збільшення питомої ваги НЖК є захисно-пристосувальною реакцією направленою на активацію системи антиоксидантного захисту та гальмування процесів вільно-радикального окиснення. Зниження ПНЖК відбувалося за рахунок лінолевої (р<0,001) та арахідонової (р<0,01) ЖК (омега-6), разом з тим рівень арахідонової кислоти був вищим (р<0,01) ніж у групі, що не отримувала метаболічну терапію. Відмічено вищий вміст ліноленової (омега-3) ЖК (р<0,001) порівняно з групою базисного лікування. Переважання у фосфоліпід-ній фракції ненасичених омега-3 ЖК гальмує синтез лейкотрієнів 2-ї серії, тим самим пригнічуючи розвиток запального процесу, та ініціює продукцію макрофагами оксиду азоту, що володіє вазодила-туючими властивостями [1, 2]. Таким чином, за допомогою тільки базисного лікування не вдається
дocягти нopмaлiзaцiЇ пoкaзникiв ПOЛ-AOC. Н^бли-жєння piвня ЖK дo кoнтpoльниx вєличин cnoCTepi-гaлocя пpи зacтocyвaннi мeтaбoлiчнoЇ тepaпiЇ, щo мoжe cвiдчити npo вiднoвлeння peзepвiв AOЗ пpи пoєднaнiй пaтoлoгiЇ.
Висновки.
1. Зміни жиpнoкиcлoтнoгo cur^y ліпідів лєгє-нeвoЇ ткaнин y щypiв зі cпoнтaннoю apтepiaльнoю гiпepтeнзiєю вкaзyють Ha aктивaцiю лiпiднoЇ nepoK-cидaцiЇ, щo мoжe cпpияти poзвиткy бpoнxooбcтpyк-тивниx змін.
2. Піапя зacтocyвaння тільки aнтигiпepтeнзив-нoгo тa бpoнxoлiтичнoгo пpeпapaтiв збepiгaлиcя
пopyшeння пoкaзникiв лiпiднoгo oбмiнy в лeгeняx щypiв зі cпoнтaннoю apтepiaльнoю гiпepтeнзiєю.
3. Зacтocyвaння мeтaбoлiчнoгo пpeпapaтy (мєль-дoнiю дигiдpaт) y cклaдi кoмплeкcнoЇ тepaпiЇ cnp^ ялo нopмaлiзaцiЇ жиpнoкиcлoтнoгo cur^y ліпідів лeгeнeвoЇ ткaнини y щypiв зі cпoнтaннoю apтepiaль-нoю гiпepтeнзiєю тa cyпyтньoю бpoнxoлeгeнeвoю пaтoлoгiєю.
Перспективи подальших досліджень. B^
явлєні мopфoлoгiчнi тa мeтaбoлiчнi зміни y лeгeняx твapин зі cпoнтaннoю apтepiaльнoю гiпepтeнзiєю дaють мoжливicть викopиcтoвyвaти Їx як eicnep^ мeнтaльнy мoдeль для вивчєння пoєднaнoЇ кapдio-пyльмoнaльнoЇ пaтoлoгiЇ.
Список літератури
1. Дуді» П. Ф. Kлiнiкo-пaтoгeнeтичнi acпeкти жиpнoкиcлoтнoгo мeтaбoлiзмy тa iмyнoлoгiчнoЇ peaктивнocтi пpи xpoнiчнoмy oбcтpyктивнoмy бpoнxiтi тa бpoнxiaльнiй acтмi / П.Ф. Дyдкa, I.I. Caxapчyк, Н.Г. Бичкoвa тa ін. // УкpaЇнcький пyльмoнoлoгiчний жypнaл. - 2003. - № 3. - C. 44-48.
2. Дудга П. Ф. ^гляд Ha poль жиpнoкиcлoтнoгo гoмeocтaтичнoгo диcбaлaнcy в пaтoфiзioлoгiЇ бpoнxooбcтpyктивниx зa-xвopювaнь / П.Ф. Дyдкa, I.I. Caxapчyк, Г.Б. Aфoнiнa тa ін. // УкpaЇнcький пyльмoнoлoгiчний жypнaл. - 2002. - № 2. - C. 63-64.
3. ^ник T.n. Жиpнoкиcлoтний cклaд ліпідів пєчінки щypiв пpи eкcпepимeнтaльнiй iнcyлiнopeзиcтeнтнocтi / T.n. ^ник,
1.B. Бiлoycoвa // Cyчacнa гacтpoeнтepoлoгiя - 2007. - №2. - C. 35-38.
4. Kиpcaнoвa M.n. Mopфoлoгичecкиe измєнєния лeгoчнoй ткaни y Kpbic co cпoнтaннoй apтepиaльнoй гипepтeнзиeй // Aктyaльныe вoпpocы coвpeмeннoй мєдициньі: мaтepиaлы мeждyнapoднoй зaoчнoй нayчнo-пpaктичecкoй кoнфepeн-ции. - 28 ceнтябpя 2011 г. - Hoвocибиpcк, 2011. - C. 12-19.
5. Mocтoвий IO.M. Бpoнxiaльнa acтмa, XOЗЛ тa cepцeвo-cyдиннi зaxвopювaння / Ю.M. Mocтoвий // Здopoв'я УкpaЇни -2011. - №3. - C. 30-31.
6. Coкoлoвa, Л. I. Cтaн жиpнoкиcлoтнoгo мeтaбoлiзмy тa yльтpacтpyктypи клiтинниx ivieiv^paH у xвopиx Ha xpoнiчнe o6-cтpyктивнe зaxвopювaння лєгєнь / Л.!. Coкoлoвa // УкpaЇнcький пyльмoнoлoгiчний жypнaл. - 2009. - № 3. - C. 55-57.
7. Cooдaeвa C.K. Poль cвoбoднopaдикaльнoгo oкиcлeния в пaтoгeнeзe XOЗЛ / C.K. Cooдaeвa // Aтмocфepa - 2002. - №
2. - C.24-25.
8. 4eKiviaH I.C. Cпoнтaннa apтepiaльнa гiпepтeнзiя: мopфo фyнкцioнaльнi зміни в opraHax, фapмaкoлoгiчнa кopeкцiя / I.C. Чeкмaн, Я.M. Kopнeйкoвa // Hayкoвий вюник нaцioнaльнoгo мeдичнoгo yнiвepcитeтy імєні O.O. Бoгoмoльця - 2009. -№1. - C. 132-136.
9. Яpeмeнкo O^. Oцiнкa жиpнoкиcлoтнoгo cклaдy ліпідів кpoвi у xвopиx Ha peвмaтoЇдний apтpит / O. Б. Яpeмeнкo, T. C. Бpюзгинa, O. Ю. ^миш // Meд. xiмiя. - 2005. - № 2. - C. 86-88.
10. Henning B. Influence of nutrients and cytokines on endothelial cell metabolism / B. Henning, J.N. Diana, M. Toborek et al.// J Am Coll Nutr. - 2002. - №13. - P. 224-231.
11. Kanazawa H. Imbalance between levels of nitrogen oxides and peroxinitrite inhibitory activity in chronic obstructive pulmonary disease / H. Kanazawa, S. Shraishi, K. Hirata et al.// Thorax - 2003. - № 58. - P 106-9.
12. Noguera A. Expression of adhesion molecules and G proteins in circulating neutrophils in chronic obstructive pulmonary disease / A. Noguera, X. Busquets, J. Sauleda et al. //Am J Respir Crit Care Med - 2002. - № 158. - P. 1664-1668.
13. Repine J.E. Oxidative stress in chronic obstructive pulmonary disease / J.E. Repine, A. Bast, I. Lankhorst // Am J Respir Crit Care Med - 2003. - № 156. - P 341-357.
УДК 616.12-008.331.1:616.24:615.27]-085.035:001.891.5
ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ПОЄДНАННІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ З ЛЕГЕНЕВОЮ ПАТОЛОГІЄЄЮ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Кірсанова М.П., Товт-Коршинська М.І.
Резюме. При вивченні особливостей ліпідного метаболізму в легенях щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією виявлені зміни, які вказують на активацію процесів перекисного окиснення ліпідів, що могло сприяти розвитку бронхообструктивних змін. При використанні антигіпертензивного та бронхолітичного препаратів зберігалися порушення показників ліпідного обміну. Застосування у складі комплексної терапії метаболічного препарату мельдонію дигідрат сприяло нормалізації жирнокислотного складу ліпідів легеневої тканини.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень, жирні кислоти, метаболічна терапія.
УДК 616.12-008.331.1:616.24:615.27]-085.035:001.891.5
ЭФФЕКТИВНОСТЬ МЕТАБОЛИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ПРИ СОЧЕТАНИИ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ С ПАТОЛОГИЕЙ ЛЕГКИХ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Кирсанова М.П., Товт-Коршинская М.И.
Резюме. Г^и изучєнии ocoбeннocтeй липиднoгo мeтaбoлизмa в лeгoчнoй ткaни Kpbc co cпoнтaннoй apтepиaлы^oй гипepтeнзиeй вьіявлєньі измєнєния, yкaзывaющиe Ha aктивaцию пpoцeccoв пepeкиcнoгo oкиcлeния липидoв, чтo мoглo cпocoбcтвoвaть paзвитию бpoнxooбcтpyктивныx измєнєний. Пocлe иcпoль-зoвaния aнтигипepтeнзивнoгo и бpoнxoлитичecкoгo пpeпapaтoв нapyшeния пoкaзaтeлeй липиднoгo oбмeнa coxpaнялиcь. Пpимeнeниe в кoмплeкcнoй тepaпии мeтaбoличecкoгo пpeпapaтa мєльдомия дигидpaт cno-coбcтвoвaлo нopмaлизaции жиpнoкиcлoтнoгo cocтaвa липидoв лeгoчнoй ткaни.
Ключевые слова: apтepиaльнaя гипepтeнзия, xpoничecкoe oбcтpyктивнoe зaбoлeвaниe лeгкиx, жиpныe киcлoты, мeтaбoличecкaятepaпия.
UDC 616.12-008.331.1:616.24:615.27]-085.035:001.891.5
The Efficiency Of Metabolic Therapy In Rats With Spontaneous Arterial Hypertension With Concomitant Pulmonary Pathology
Kirsanova M.P., Tovt-Korshynska M.I.
Summary. We studied the fatty acid lipids content in lung tissue of rats with spontaneous arterial hypertension. Fatty acid lipids disbalance in lung was found after showing the activation of the lipid peroxide oxidation antihypertensive and bronchodilator therapy. Additional use of metabolic therapy resulted in normalization of lipid composition.
Key words: arterial hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, fatty acids, metabolic therapy.
Стаття надійшла 2.03.2012 р.
Рецензент - проф. Потяженко M.M.
