CC BY
117
УДК 620.9.01
Ковальчук Артем Михайлович, канд. техн. наук, доц., доцент кафедри електропостачання, тел. +380967780597. E-mail: kovalchuk [email protected] forcid.org/0000-0003-2858-8454j
Листопадська Тетяна Валентишвна, магистрант, тел. +380682029597. E-mail: [email protected] forcid.org/0000-0002-8818-2157)
Нацюнальний технiчний ушверситет Укра1ни «Кшвський полiтехнiчний шститут», м. Ки1в, Укра1'на. Вул. Борщагiвська 115, м. Кшв, Украша, 03056.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВЕНТИЛЯЦ1ЙНИХ УСТАНОВОК РЕКУПЕРАТИВНОГО ТИПУ
Протягом остантх десятилiть все бшьше i бшьше зусиль прикладаеться вченими всього свту для знаходження нових техтчних i технологiчних ршень, як б сприяли скороченню споживання енергетичних ресурав. Шлях до виршення проблеми ра^онального використання енерги - проведення активно'1' енергозберiгаючоi nолiтики та створення енергоефективного устаткування. При розробц та проектуваннi систем вентиляци задача економи енергоресурав вiдчуваеться особливо гостро: використання механiчноi вентиляци будiвель може призвести до значних втрат енерги. Вони можуть досягати 45% i бшьше загальних теплових втрат будiвель.
Ключовi слова: енергозбереження, енергоефективтсть, вентиляцшна установка, рекуператор, теплообмiнник.
Ковальчук Артем Михайлович, канд. техн. наук, доц., доцент кафедры электроснабжения, тел. +380967780597. E-mail: [email protected] (orcid.org/0000-0003-2858-8224)
Листопадська Татьяна Валентиновна, магистрант, тел. +380682029597. E-mail: [email protected] (orcid.org/0000-0002-8818-2157)
Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», г. Киев, Украина.. Ул. Борщаговская 115, г. Киев, Украина., 03056.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ВЕНТИЛЯЦИОННЫХ УСТАНОВОК РЕКУПЕРАТИВНОГО ТИПА
В течение последних десятилетий все больше и больше усилий прикладывается учеными всего мира для нахождения новых технических и технологических решений, которые бы способствовали сокращению потребления энергетических ресурсов. Путь к решению проблемы рационального использования энергии -проведение активной энергосберегающей политики и создания энергоэффективного оборудования. При разработке и проектировании систем вентиляции задача экономии энергоресурсов ощущается особенно остро: использование механической вентиляции зданий может привести к значительным потерям энергии. Они могут достигать 45% и более общих тепловых потерь зданий.
Ключевые слова: энергосбережение, энергоэффективность, вентиляционная установка, рекуператор, теплообменник.
Kovalchuk Artyom Mikhaylovich, PhD. Sc. Science, PhD., Associate Professor of electricity, tel. 380 967 780 597. E-mail: [email protected] (orcid.org/0000-0003-2858-8224)
Lystopadska Tatiana Valentinovna, undergraduate, tel. 380 682 029 597. E-mail: [email protected] (orcid.org/0000-0002-8818-2157)
National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", m. Kyiv, Ukraine. Street. Borschagivska 115 m. Kyiv, Ukraine, 03056.
EFFICIENCY TYPE REGENERATIVE AIR HANDLING UNITS
In recent decades, more and more effort applied by scientists around the world to find new technical and technological solutions that would help reduce energy consumption. The way to solve the problem of energy efficiency -an active energy saving policy and energy efficient equipment. In the development and design of ventilation problem saving energy is felt particularly acutely: the use of mechanical ventilation buildings can result in significant energy loss. They can reach 45% or more of total heat loss of buildings.
Keywords: energy conservation, energy efficiency, ventilation systems, heat exchanger, heat exchanger.
Вступ
Енергетична криза, яка розвинулась в усьому свт призвела до широкого впровадження в буд1вництво сучасних теплозбер1гаючих свгглопрозорих конструкцш i нових технологш тео^золяци фасадiв будiвель. Поява нових, абсолютно герметичних вшонних
систем з пластику практично звела нашвець можливють забезпечувати припк свiжого повiтря за допомогою шфшьтраци. Якщо в примiщеннi, в якому встановлеш такi вiконнi блоки, вiдсутнiй притж свiжого повiтря, його необхiдно регулярно провпрювати. Та не завжди е така можливiсть, оскiльки за вжном бiльшостi жителiв мегаполiсiв загазоване брудне повпря. Але, якщо не забезпечити в примщенш достатнiй притiк свiжого повiтря, то буде спостерiгатися нестача кисню, пiдвищена вологiсть або сухють (в залежностi вiд пори року) i забрудненiсть. Також можливий варiант, коли в будинку погано працюе витяжка, як наслiдок - грибок на стшах та у ваннш кiмнатi, конденсат на вiкнах та пвдвшоннях, пiдвищена вологiсть, псування шпалер та меблiв, неприемний запах в примщеш. Крiм того, вищеперерахованi явища можуть стати причиною пiдвищення ризику захворювань серцево-судинно'1 та дихально'1 системи людини.
Постановка задач1
В процес свое'1 життедiяльностi людина видшяе вологу в результатi потовидiлення i при диханнi. В середньому, в звичайних умовах, при диханнi видшяеться 40 грамм/год рiдини у виглядi пари. При фiзичних навантаженнях кшькють видiляеться людиною водяно'1 пари збшьшуеться в кiлька разiв. Крiм того, волога видшяеться тваринами, акварiумами, рослинами; ми готуемо 1'жу - при цьому видшяеться багато пари; також волога утворюеться при умовно, прийняття ванни i душа, миття посуду i т. д.
Gвропейськi вчеш вивчали цю проблему, так як зпкнулися з нею набагато рашше, i отримали цiкавий результат: ам'я з 3-х чоловiк виробляе близько 10 лгщв рiдини у виглядi водяно'1 пари протягом доби. Ця волога при нормально працюючiй вентиляци виводиться з витяжним повiтрям, а якщо вентилящя пiсля заходiв з утеплення та замши вжон перестае працювати або стае недостатньою, куди дiваеться ця волога? Ввдповвдь на це питання дуже проста - волога накопичуеться в оточуючих нас предметах, будiвельних конструкщях i т. д. До чого це призводить?
Надмiрна волопсть в примiщеннi сприяе утворенню грибюв, цвiлi, хвороботворних мiкробiв, що несприятливо позначаеться на нашому самопочуттi, здоров'я дiтей i близьких.
У сучасних мютах з величезною кшькютю промислових пiдприемств, транспорту, рiзного роду котелень, що спалюють тонни вугшля, мазуту та iн., повпря дуже забруднене, i звичайне провпрювання шляхом вiдкривання вiкон не завжди можливо. Особливо, в будинках, що знаходяться в безпосереднш близькосп ввд шумних транспортних магiстралей, промислових тдприемств та iнших об'ектiв, що забруднюють повпря. Що робити в такш ситуацп?
Основна частина
Способiв ршення дано'1 проблеми безлiч - ввд простого провiтрювання примiщення через певш промiжки часу до облаштування центральних автоматизованих систем вентиляци. Як ввдомо, за способом, що викликае рух повпря, системи вентиляци бувають природш та штучш (з мехашчним спонуканням), за призначенням - приточш i витяжнi. У кожного способу е сво'1' переваги i недолiки.
Отже, природна вентиляцгя. Природний неоргашзований повпрообмш у примiщення обумовлений дiею двох факторiв: теплового тиску i впрового тиску. Тепловий тиск створюеться рiзницею ваги стовпiв повiтря поза i усерединi примiщення. Таким чином, виникае перепад тисюв, що викликае повпрообмш. Дешевизна системи, простота облаштування, незалежнють вщ електрозабезпечення поза сумнiвом, е великою перевагою. Проте, продуктивнють природно'1' вентиляц11' безпосередньо залежить вiд таких природних чинниюв, як рiзниця температур зовшшнього i внутрiшнього повiтря, напряму i сили вiтру, рiзницi тиску. Ця залежнють робить ефективнiсть природно'1' вентиляци украй не стабшьною. Також суттевий недолiк полягае в тому, що повпря вводиться в примщення без попереднього очищення i пщ^ву, а що видаляеться - не очищаеться ввд викидiв i забруднюе зовшшне повiтря.
Якщо ж потрiбна ефективна, комфортна та енергозберiгаюча вентиляцшна систему, яка б не залежала ввд погоди, то потрiбно надати перевагу приточно-витяжтй мехашчнт
вентиляци. Хоча такий тип вентиляци i е найбшьш оптимальним для забезпечення комфортних умов та санпарних норм [2] проблема витрат електроенерги на до^в або охолодження повпря залишаеться.
Основнi переваги та недолжи природньо! та примусово! вентиляци наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Основш переваги та недолжи природньо! та примусово! вентиляцГ!
Природна вентилящя Примусова вентилящя
Простота 1 дешевизна монтажу; Забезпечуе провирювання в необхщному обсяз1 незалежно в1д погодних умов;
не мае жодних мехашзм1в, що вимагають тдключення до мереж! електроживлення; робить можливим штенсивне провирювання шляхом перемикання вентилятора на бшьш високу швидк1сть;
в нш шчого не ламаеться дозволяе фшьтрувати, нагр1вати або охолоджувати св1же повиря, перед тим як вш потрапить у примщення;
11 експлуатащя дуже дешева, витрати виникають тшьки у зв'язку з необхщшстю виконання перев1рок та чистки вентиляцшних шахт; робить можливим застосування пристро!в для рекупераци тепла з вихвдного потоку повиря, завдяки чому знижуються витрати на опалення;
не шумить; вимагае тдключення до мереж1 живлення, споживае електроенерпю;
ефектившсть залежить в1д погодних умов: при несприятливих умовах продуктившсть дуже низька; мехашчш елементи можуть ламатися;
регулювання штенсивносп вентиляци вельми обмежена вентилящя не працюе тд час перебо!в в подач1 електроенерги
взимку призводить до великих втрат тепла; канали 1 вентиляцшний приточно-витяжний блок займае багато м1сця, !х важко шсталювати, якщо вони не були запроектоваш на етат буд1вництва будинку.
влгтку вентилящя примщень можлива тшьки при вщкритих в1кнах; -
не дозволяе використовувати фшьтри, а також нагр1вати або охолоджувати повиря; -
мало комфортна, з точки зору наявносп протяпв. -
В сучасних будiвлях з теплими стшами i герметичними вiкнами в мiру зниження теплових втрат через вшна i стiни все бiльшу роль стали грати втрати енерги на обробку повпря, що подаеться в примщення. Це навГть, скорiше, не втрати, а вимушеш витрати енерги, так як в холодну пору року для шдтримки комфортно! температури в житловому примщенш доводиться пщ^вати свiже повпря, що надходить ззовш, а в лпнш час -навпаки, його охолоджувати, а потсм, тсля часткового використання , вщправляти назад, тобто, в певному сена опалювати або охолоджувати вулицю. Що ж тут можна зробити?
Найбшьш ефективним способом е технолопя рекупераци, тобто утилГзацп теплоти.
Неконфлiктне енергозбереження та збалансований приточно-витяжний повпрообмш у примщенш забезпечують системи вентиляцГ! з теплообмшниками - утилизаторами рiзних титв, якi дозволяють в зимовий перюд використовувати теплоту повiтря, що видаляеться з примщення, для на^вання холодного повпря, що надходить у примщення. У лпнш перюд приточне повпря охолоджуеться за рахунок витяжного. Також це збшьшуе тепловий комфорт мешканщв будiвлi, так як температура приточного повпря наближаеться до комфортного рiвня.
Рекуперативна вентилящя мщно зiйшла на п'едестал лiдера i залишиться там, швидше за все, надовго, адже витрати на обслуговування тако! приточно-витяжно! системи мiнiмальнi.
Коефiцieнт корисно! ди рекуператорiв може коливатися в широкому дiапазонi - вiд 36 до 95 %. Цей показник визначасться видом використовуваного рекуператора, швидкютю руху повпряного потоку крiзь теплообмiнник i рiзницею температур вiдведеного i надходить повiтря.
Повiтря, яке подаеться в примщення, необхiдно пiдiгрiти в холодний перюд року, а в теплий перюд року, охолодити. У стандартнш вентиляци для пвд^ву повiтря використовують електричний або водяний нагрiвач, що призводить до збiльшення енергоспоживання, яке можна уникнути, якщо застосовувати системи вентиляци з рекуперащею тепла. Така система вентиляци використовуе пвд^в приточного повпря витяжним повiтрям за допомогою спецiального теплообмiнника. При роботi на охолодження досягаеться така ж економiя, при цьому приточне повпря охолоджуеться за рахунок витяжного. Рекуператор утилiзуе не тшьки явну, а й приховану теплоту повпря за рахунок використання спещального матерiалу для повпряного теплообмшника.
Системи вентиляци з рекуперащею повпря зараз широко представлеш на ринку Укра!ни. Класифiкацiя найбiльш поширених з них представлена в табл. 2. Ц прилади мають мЫмальш розмiри, практично непомiтнi серед штер'еру примiщення, е дуже тихими при режимi роботи. ККД рекуператорiв дозволяе домогтися мiнiмум витрат на енергш при максимумi корисно! роботи.
Таблиця 2
Вентиляцшш установки рекуперативного типу широко представлеш на ринку Украши
Вид рекуператора Конструктивне виконання Ефективн1сть
Пластинчатий рекуператор Касета з металевих лиспв (монолггау або розб1рну), в як1й витяжне та приточне повиря проходять по каналах, що виштампуваш на листах або утвореш пром1жними ущшьнювачами. Обидва потоки не зм1шуються та вщбуваеться неминучий теплообм1н за рахунок одночасного нагр1вання й охолодження пластин з р1зних стор1н. Залежно в1д конструктивного виконання пластинчаст1 теплообмшники можуть досягати ефективност1 в1д 40 до 70% 1 мати втрату напору по припливу 1 витяжщ в1д 50 до 250 Па.
Роторний регенератор Короткий цил1ндр, начинений розташованими вздовж щ1льно упакованими шарами гофровано! стал1. Такий ротор розташовуеться в осьовому напрямку приточно-витяжно! установки. Обертаючись, барабан регенератора спочатку пропускае через себе тепле витяжне, пот1м холодне приточне пов1тря. Залежно в1д конструктивного виконання роторш теплообм1нники можуть досягати загально! ефективност1 в1д 60 до 85% 1 мати втрату напору по припливу 1 витяжщ вщ 75 до 500 Па.
Рекуператори з пром1жним теплоноаем Два рщинних теплообм1нника, по яких циркулюе розчин етиленгл1колю. Так1 пристро! е едино можливими в тому випадку, коли рекуперащя проходить в розд1льних системах, — приточна 1 витяжна секцп в1докремлен1 один в1д одного на деякш в1дстан1. Також використовуються у випадках, коли неприпустиме перем1шування приточного 1 витяжного повиря. Для досягнення максимально! ефективносп даного рекуператора, необхщне регулювання потоку теплоноая в1дпов1дно до проекту.
Продовження таблиц 2
Теплов1 труби Рекуператор вкладаеться iз закрито! системи трубок, заповнених фреоном, який випаровуеться при на^ванш повiтрям, що видаляеться. Коли приточне повiтря проходить уздовж трубок, пара конденсуеться i знов перетворюеться на рщину Ефектившсть теплових труб складае в1д 45 до 65% i може регулюватися за рахунок змши нахилу по вщношенню до вертикального положення
Водяш цирку ляцшш системи Включають два оребреш теплообмiнники типу «вода-повггря», об'еднаних мiж собою гiдравлiчним контуром, в якому здшснюеться прокачування води або водо-глжолево! сумiшi. Тепло, що поглинаеться з одного повиряного потоку, промiжним теплоноаем переноситься в другий теплообмiнник, через який передаеться шшому повiтряному потоку. Залежно в1д конструкцп водо-повиряних теплообмшнишв i використовувано! зашрно-регулюючо! арматури водяш циркуляцшш системи можуть забезпечувати ефектившсть рекуперацп в1д 50 до 65% i мати втрату напору по припливу i витяжщ в1д 200 до 900 Па.
Одним з таких найбшьш популярних пластинчатих peKynepaTopiB е приточно-витяжна установка Lossnay, вiд компани Mitsubishi. Вентиляцшна установка Lossnay yтилiзyе явну i приховану теплоту повiтря, тобто майже вирiвнюе не тiльки температуру приточного i витяжного повiтря, але i його вологовмiст. Матерiал рекуператора мае виборчу проникнють до рiзних газам, що забезпечуе вiльне проходження водяно! пари i перешкоджае проникненню забруднюючих речовин (вуглекислий газ, амiак) через стшки теплообмiнника.
Зовнiшнiй вигляд тако! установки представлений на рис. 1.
Внквд ВТГГЯлСНОГО _ ЗЗШС С SltiHJiK
С вгаг прнггчне
ПОЕПрЯ
Рис. 1. Пластинчатий теплообмiнник Lossney
Прорахуемо можливу економiю теплово! енерги, на прикладi тако! установки, для примщення з загальною подачею повггря 500 м3 /год. Використаемо метеоролопчш данi -температуру зовнiшнього повпря та вологiсть -, якi були взят з архiвy погоди за 28.07.14 та 28.12.14. - рис. 2.
А В С D Е F G H 1 J к L M
1 Дата Час Температура Атм. Тиск Волопсть кВт-год Дата Чае Температура Атгл. Тис к Волопсть кВт- год
2 29.07.201+ 0:00 +20ПС 749 73 1 23.12.201 + 0:00 -7'С 7+2 77 5,2
3 29.07.201+ 1:00 +19сС 749 73 0 23.12.201 + 1:00 -7*С 7+2 77 5.2
4 29.07.201+ 2:00 +13'С 749 77 0 23.12.201 + 2:00 -7'С 7+1 77 5,2
5 29.07.201+ 3:00 +16*С 749 33 0 23.12.201 + 3:00 -з'с 7+1 3+ 5,4
6 29.07.201+ + 00 +16'С 74S 32 0 23.12.201 + +:00 -з*с 7+1 77 5,+
7 29.07.201+ 5:00 +16'С 743 33 0 23.12.201 + 5:00 -9*С 7+1 77 5,6
3 29.07.201+ 5:00 +16*С 743 32 0 23.12.201 + 6:00 -9'С 7+2 77 5,6
9 29.07.201+ 7зОО +19сС 7 43 73 0 23.12.201 + 7:00 -10[С 7+1 3+ 5.7
10 29.07.201+ ЗзОО +22СС 7 43 65 1,3 23.12.201 + 3:00 -10*С 7+1 3+ 5,7
11 29.07.201+ 9:00 +24'С 743 57 1,5 23.12.201 + 9:00 -10ГС 7+2 3+ 5,7
» 29.07.201+ 10:00 +25'С 743 54 1.7 23.12.201 + 10:00 -9'С 7+2 77 5.5
13 29.07.201+ 11:00 +27'С 749 +2 1,5 23.12.201 + 11:00 -3*С 7+2 70 5,4
14 29.07.201+ 12:00 +2В*С 749 40 1,7 23.12.201 + 12:00 -7'С 7+2 6+ 5,3
15 29.07.201+ 13:00 +2В*С 749 37 1,4 23.12.201 + 13:00 -б'С 7+2 59 5.2
16 29.07.201+ 1+:00 +29СС 749 33 1,4 23.12.201 + 1 + 00 -5[С 7+3 5+ 5.1
17 29.07.201+ 15:00 +29*С 749 31 1,3 23.12.201 + 15:00 -б'С 7+4 5+ 5,2
13 29.07.201+ 16:00 +29*С 743 31 1.3 23.12.201 + 16:00 -б'С 7+4 5+ 5.2
19 29.07.201+ 17:00 +29СС 743 29 1.1 23.12.201 + 17:00 -7'С 7+5 6+ 5.3
20 29.07.201+ 13:00 +2В*С 747 33 1,1 23.12.201 + 13:00 -7*С 7+5 59 5,4
21 29.07.201+ 19:00 +27'С 747 32 0,3 23.12.201 + 19:00 -7'С 7+5 59 5,+
22 29.07.201+ 20:00 +26'С 7+7 37 0.9 23.12.201 + 20:00 -7'С 7+5 6+ 5.3
23 29.07.201+ 21:00 +24'С 747 44 0,3 23.12.201 + 21:00 -з*с 7+5 70 5,4
2 + 29.07.201+ 22:00 +19СС 747 64 0 23.12.201 + 22:00 -З'С 7+6 70 5,+
25 29.07.201+ 23:00 +19СС 7+7 64 0 23.12.201 + 23:00 -З'С 7+6 77 5,4
26 Сумарна еконошя теп.поно! енерги' за добу 13.3 Сумарна еконошя теп.п qqqï енерги' за добу 129.2
27
Рис. 2. Метролопчш даш за 28.07.14 та 28.12.14
Провiвши моделювання процеав рекупераци тепла вентиляцiйного повiтря на 6a3i ретроспективних даних для кшвського perioHy по вищезазначених датах отримали наступш результата на рис.3 :_
Тривалють т емпературних режишв за 29.07 14
а 4
!» а г (=1
1 1
I I
1 1 lui
16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
t°C
Рис. 3. Тривалють температурних режимiв за 28.07.14 та 28.12.14
Розрахункова внутршня температура 20°С, вологють 50%. В результат розрахунку для моделi Lossnay LGH-50RX5-Ex в лiтню пору року економiя теплово'1 енерги становить18,8 кВттод/добу, взимку - 129,2 кВттод/добу.
Аналогiчнi розглянемо найтеплiшy та найхолоднiшy добу зими та лiта в якосп пiкових точок для чггкого розyмiння можливого потенцiалy енергозбереження при впровадженш дано'1 технологи. Найхолоднiшим днем лгта в 2014 е 16.06.14, а найтеишшим 04.08.14. Для зими це 08.01.15 та 24.12.14 вщповщно. Графки наведенi на рис. 4 та рис. 5.
З отриманих результат видно, що дiапазон змши потенцiалy економи теплово'1 енерги напряму залежить вщ погодних умов. Взимку, коли рiзниця внyтрiшньоï та зовнiшньоï температур е най6iльшою, маемо 151,8 кВттод/добу зекономленоï тепловоï енергГï.
Беручи до уваги невпинний рiст тарифiв на ЖКГ данi цифри е досить вагомими. Можливо такий шлях ефективного енергозбереження набуде широкого використання в Украж i в найближчому майбутньому саме вентилящя рекуперативного типу буде зус^чатися в кожнш бyдiвлi? !
Рис .4. Тривалють температурних режимiв за 04.08.14 та 16.06.14
Тривалють темпер атурш к режимш за 08,01,15
!
л
и о
'Й га
а
■ I ■ 11
-18 -19 -20 -21 -22 -23 -24 -25
Тривалють температурних решшав за 24 12 14
В 6
п
£
■ I I I ■
3456789 10
Рис. 5. Тривалiсть температурних режимiв за 08.01.15 та 24.12.14
Економiя теплово! енерги, яка змiнюeться в залежностi вщ температурного режиму наступна:
Дата 04.08.14 16.06.14 08.01.15 24.12.14
Економiя теплово! енерги, кВтгод/добу 41,5 13,3 151,8 59,5
Висновки
1. Якщо порiвнювати ефективнiсть традицшно! природно! канально! витяжно! вентиляци та шженерних систем нового поколiння за критерiями якостi повiтря, витрат теплово! енерги в системах вентиляци та акустичного режиму, можна зробити висновок, що найкращим е приточно-витяжна вентиляцiя з мехашчним спонуканням i утилiзацieю теплоти вилученого повггря в рекуперативних теплообмшниках.
2. Установка i монтаж приточно-витяжних систем вентилювання найбiльш актуальна не тшьки в житлових квартирах, але й у великих примщеннях громадського типу ^блютеках, щальнях, театрах, готелях, вокзалах, офюних центрах). Типи рекуперативних систем вентиляци дозволяють встановити обладнання в будь-якому будинку: одно- або багатоповерховому, приватного типу, котеджах. Враховуючи, що рекуперативш системи вентиляци все бшьш набувають популярностi варто зосередитися на цш дослiдженi ще! теми i ефективному впровадженню.
3. Дiапазон змiни потенцiалу економи теплово! енерги, вщ використання вентиляцшно! установки рекуперативного типу, напряму залежить вщ погодних умов. Взимку економiя теплово! енерги е бшьш суттевою шж влiтку.
Список використаноТ лiтератури:
1. Суходуб I. О. Енергетичш процеси перехресноплинного рекуперативного теплоутил1затора систем вентиляци // мшстерство освгга та науки Украши нацюнальний техшчний ушверситет Украши «Кшвський
полпехшчний шститут», -2014.
2. Барон В. Г. Взавплив peKynepaTopiB тепла витяжного повиря i вентиляцiйних каналiв в сучасних спорудах // Новини теплопостачання. - 2008. - № 3 (91). - С. 46-48.
3. ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентилящя та кондицiонyвання.
4. Гершкович В. Ф. Енергозберiгаючi системи житлових бyдiвель. Посiбник з проектування [Електронний ресурс] // COK - 2006. - № 8. Режим доступу: http://www.cok.com.ua/content/view/467/ (01.09.2013).
5. Богословський В. Н. Теплофiзика апараив yтилiзацil тепла систем опалення, вентиляци та кондицюнування повiтря / В. Н. Богословський, М. Я Поз. - М .:
6. Теплообмшники. Визначення експлуатацшних характеристик теплообмшнишв та загальна методика випробування для встановлення експлyатацiйних характеристик yсiх теплообмшнишв: ДСТУ EN 305-2001 -[Чинний вщ 01.04.02]. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2003. - 15 с.
7. Беккер А. Системи вентиляци / А. Беккер - М .: Техносфера, Евроммат, 2005. - 232 с.
8. Нестеренко О. В. Основи термодинамiчних розрахуншв вентиляци та кондицюнування повиря: Навч. поабник, вид. 3, доп. / А. В. Нестеренко. - М .: Вища школа, 1971. - 460 с.
9. Гусев В. М. Теплотехшка, опалення, вентилящя i кондищювання повиря: Шдручник для вyзiв / В. М. Гусев, Н. I.Ковалев, В. П. Попов, В. А. Потрошки, тд ред. В. М. Гусева. - Л .: Стройиздат, 1981. - 343 с.,
10. Системи вентиляци та кондицюнування. Теорiя i практика. / В. А. Ананьев [и др.] / - Евроктмат, 2001. - 416 с.
References:
1. Sukhodub I. O. Energetichni regenerative processes perehresnoplinnogo teploutilizatora systems ventilyatsil // ministerstvo osviti is the science of Ukraine natsionalny tehnichny universitet Ukraine "Kiev The politehnichny institut" -2014.
2. Baron V. G. Vzavpliv rekuperatoriv heat vityazhnogo povitrya i ventilyatsiynih kanaliv in Suchasna sporudah // News teplopostachannya. - 2008. - № 3 (91). - P. 46-48.
3. DBN V.2.5-67: 2013. Seared, ventilyatsiya that konditsionuvannya.
4. Hershkowitz V. F. Energozberigayuchi Sistemi zhitlovih budivel. Posibnik s proektuvannya [Electron resource] // COK - 2006. - № 8. Mode of access: http://www.cok.com.ua/content/view/467/ (01.09.2013).
5. Bogoslovsky V. N. Teplofizika aparativ utilizatsil heat scorched systems, ventilyatsil that konditsionuvannya povitrya / VN Bogoslovsky, M. I Pos. - M.:
6. Teploobminniki. Viznachennya ekspluatatsiynih characteristics teploobminnikiv that zagalna technique viprobuvannya for vstanovlennya ekspluatatsiynih characteristics usih teploobminnikiv: DSTU EN 305-2001 - [Chinny od 01.04.02]. - K .: Derzhspozhivstandart Ukraine, 2003. - 15 p.
7. A. Becker. Sistemi ventilyatsil / A. Becker. - M.: Technosphere, Evroklimat, 2005. - 232 p.
8. Nesterenko O. V. Basics of termodinamichnih rozrahunkiv ventilyatsil that konditsionuvannya povitrya: Navch. posibnik, look. 3, ext. / A. V. Nesterenko. - M.: Vishcha School, 1971. - 460 p.
9. Gusev V. M. Teplotehnika, Seared, ventilyatsiya i konditsiyuvannya povitrya: Pidruchnik for vuziv / V. M. Gusev, N. I. Kovalev, V. P. Popov, V. A. Giblets, pid ed. V. M. Guseva. - L.: Stroyizdat, 1981. - 343 p.,
10. The system ventilyatsil that konditsionuvannya. Teoriya i practice. / V. A. Ananev [et al.] / - Evroklimat, 2001. - 416 p.
Поступила в редакцию 16.03 2015 г.
