CC BY
41
УДК 616.379-008.64:615.032
ПАСеЧКО Н.В., ЛОЙ Г.Я., МАЗУРЛ.П., САВЧЕНКО 1.П.
Тернопльський державний медичний унверситет ím. 1.Я. Горбачевського
ЕФЕКТИВНЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШПБПОНВ а-ГЛЮКОЗИДАЗИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ^АБЕТ 2-го ТИПУ ТА ОЖИРШНЯ
Резюме. У статт наведенi результати досл'щження впливу ÍHrí6ÍTopÍB а-глюкозидази на масу т'1ла та ocHOBHi показники вуглеводного o6MÍHy. Автори в'щзначають позитивний ефект препаралв ^eï групи на вс компоненти метабол^чного синдрому, безпеку для организму, в'щсутн'1сть серйозних протипоказань i низький рiвень розвитку ппогл':кем'1й. Вогл^боз як представник групи iнгiбiторiв а-глюкозидази може ефективно використовуватися в комбiнацiï з метформiном, а також у поед-нанн з iнсулiнотерапiею.
Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, ожирiння, iнгiбiтори а-глюкозидази, воглiбоз.
International journal of endocrinology
Практикующему эндокринологу
/To Practicing Endocrinologists/
«Нешфекцшна en^eMÍH XXI столптя» — саме так визначае Всесвггая оргашзащя охорони здоров'я (ВООЗ) цукровий дiабет (ЦД) — групу метаболiчних захворювань, що характеризуеться rinepnnÍKeMÍeK>, яка е наслщком дефектав секрецй' шсулшу, дй' шсулшу або обох цих фактоpiв [1].
Чому ж ситуащя така драматична? Якщо на початку 80-х роыв минулого столптя число хворих на ЦД становило близько 30 млн, то на сьогодш це вже понад 371 млн, а за прогнозами експертав Мiжнаpодноï дiабе-тично1 федерацй' (IDF) i ВООЗ, до 2025 року оч^еться понад 552 млн. Кpiм того, близько 183 млн випадыв ЦД залишаються недiагностованими [2]. У 2011 рощ смертшсть вiд ЦД i його ускладнень сягнула позначки 4,6 млн, а витрати з приводу даного захворювання ста-новили близько 465 млрд долаpiв США (IDF Diabetes Atlas, 2011). Кожш 13—15 роыв ыльысть людей iз ЦД подвоюеться.
Аналогiчна тенденцiя спостеpiгаeться i в Укра'1Ш — показник захворюваност збiльшився з 115,6 у 1993 рощ до 267,0 у 2012 рощ на 100 тис. населення; показник поширеност — вщповщно з 699,2 до 2885,0 (МОЗ Украши, 2013). Скpинiнговi дослщження, проведет в piзних pегiонах Украши в рамках виконання Комплексно!' програми «Цукровий дiабет», показали, що фак-тична пошиpенiсть ЦД у 3—4 рази вища.
З огляду на соцiально-економiчну й екологiчну си-туацш в Укpаïнi вipогiднiсть непередбачуваного зрос-тання ЦД, особливо 2-го типу, дуже значна. Найбть-ший вщсоток захвоpюваностi спостеpiгаeться серед осiб з ожиршням.
Ожиpiння — хpонiчне прогресуюче порушення об-мiну речовин, що характеризуеться надмipним накопи-ченням жирово! тканини, що рецидивуе пiсля припи-
нення лiкування [3]. ВООЗ рекомендуе застосовувати iндекс маси тта (1МТ) як загальноприйнятий i най-бтьш важливий критерiй оцiнки надмiрноl маси тла та ожирiння в клшчнш практицi для дорослих i дггей [4]. За даними ВООЗ, опублшованими в березнi 2013 року (Fact sheet № 311), частота ожиршня в свт збiльшилася вдвiчi порiвняно з 1980 р. Понад 1,4 млрд дорослих людей мають надмiрну масу тiла або ожиршня.
Осыльки ожирiння спостерiгаеться у 80 % хворих на ЦД, терашя мае бути спрямованою не лише на зни-ження рiвня глюкози кровi, а й на зменшення маси тiла та iнсулiнорезистентностi, яка i е ключовою ланкою каскаду метаболiчних порушень [5].
Загальновизнано, що при призначенш стартово'1 те-рапи ЦД 2-го типу найкращим е вибiр препаратiв, що не виснажують функцiю бета-клiтин, сприяють зни-женню маси тiла, мають мiнiмальний ризик розвитку гшоглшемш.
Однiею з групп пероральних цукрознижуючих пре-паратiв, включених в Унiфiкований клiнiчний протокол первинно'1 та вторинно'1 (спецiалiзованоl) медично'1 допомоги при цукровому дiабетi 2-го типу, затвер-джений наказом Мшютерства охорони здоров'я вiд 21.12.2012 р. № 1118, е шпбггори а-глюкозидази. Це группа препаратав, що запобтають засвоенню складних вуглеводiв у кишечнику i таким чином вирiвнюють вщ-хилення рiвня глюкози в кровi пiсля прийому 1ж [1].
Адреса для листування з авторами:
Пасечко Н.В.
E-mail: [email protected]
© Пасечко Н.В., Лой Г.Я., Мазур Л.П., Савченко 1.П., 2015 © «Мiжнаpодний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Одш з перших представникТв iHri6rropiB а-глюко-зидази вщшшли в забуття внаслщок вираженостi побТч-них ефектiв, низько! ефективностi та високо! BapTOCTi.
Але у 2013 рощ у рекомендацТях Американсько! асощацТ! клiнiчних ендокpинологiв (AACE) шпбТтори а-глюкозидази знаходять свое мюце серед таблетова-них цукрознижуючих препарапв [7].
Мехaнiзм дТ! iнгiбiтоpiв а-глюкозидази полягае в конкуренцТ! з полюахаридами за мюця зв'язування на вТдповТдних ферментах шлунково-кишкового тракту. Нaслiдком тако! конкуренцТ! е уповiльнення темпiв ви-вiльнення глюкози зТ складних вуглеводiв i, вТдповТдно, '!! всмоктування в кров Тз подальшим зниженням рТвня постпрандТально! гшерткемТ!. Таким чином, ця група препарапв найбТльш ефективна у випадку високо! постпрандТально! гшкемТ! [8].
У багатоцентровому paндомiзовaному плацебо-конт-рольованому дослщжент STOP-NIDDM Trial шпбггори а-глюкозидази були викоpистaнi з метою вивчення мож-ливостТ !х застосування для зaпобiгaння трансформаций порушено! толерантносп до глюкози (ПТГ) у ЦД 2-го типу. Результати дослщження показали, що ТнгТ6Ттори а-глюкозидази сприяють ноpмaлiзaцi! толеpaнтностi до глюкози, коли в контрольнш групТ, у якТй було призна-чено плацебо, ПТГ трансформувалася в ЦД [9].
ОскТльки шпбггори а-глюкозидази не стимулю-ють секрецш ендогенного ТнсулТну, !х уповТльнюючий вплив на темпи розвитку ЦД 2-го типу в ошб Тз ПТГ можна пояснити лише протективною дТею нормоглше-мТ! на функцТю Р-клТтин [10]. Це досягаеться шляхом зниження постпрандТально! гТперглТкемТ!, зменшення гТперТнсулТнемТ!, що дозволяе пТдвищити чутливТсть периферичних тканин до ТнсулТну i зменшити наванта-ження на Р-клТтини [11].
ДекТлька дослТджень показали зв'язок мТж пост-прандТальною гТперглТкемТею та смертнТстю вТд сер-цево-судинних захворювань (ССЗ). ПостпрандТальна гТперглТкемТя часто пов'язана з вюцеральним ожирш-ням, що вТдТграе ключову роль у таких метаболТчних порушеннях, як дислшТдемТя й артерТальна гшертен-зТя (АГ). 1нгТбТтори а-глюкозидази мають позитивний вплив на метаболТчний синдром, пов'язаний Тз вюцеральним ожиршням [12].
Результати дослТдження STOP-NIDDM trial свТд-чать i про те, що частота серцево-судинних подш, зо-крема Тнфаркту мТокарда (1М), значно нижча в групТ, у якш призначено шпбггори а-глюкозидази, порТвняно з плацебо [9].
МетааналТз семи довгострокових дослТджень також показав, що на xni прийому ТнгТбТторТв а-глюкозидази покращуеться глТкемТчний контроль, знижуеться pi-вень триглщеридТв, маса тТла i систолТчний артерТаль-ний тиск. ЦТ спостереження показують, що профТлак-тика постпрандТально! гТперглТкемТ! е перспективною терапевтичною стратепею для зниження ризику ви-никнення ЦД, АГ, дислшТдемТ!, ожирТння i ССЗ у пащ-ентТв Тз метаболТчним синдромом [13].
ВТдомо, що побТчним ефектом певних груп цукро-знижувальних препаратТв е збТльшення маси тТла. Здат-
нТсть ТнгТбТторТв а-глюкозидази знижувати масу тТла в пащетТв мае дуже велике значення, оскТльки боротьба з ожирТнням та надшрною масою тТла е одним з осно-вних завдань при лшуванш ЦД 2-го типу [10]. Доведено значне зниження шдексу маси тТла й окружносп талТ! протягом трьох рокТв [13].
КрТм того, шпбТтори а-глюкозидази абсолютно безпечнТ для пащенпв навТть при тривалому засто-суваннТ i практично не мають серйозних протипока-зань. Вони не всмоктуються у кров, дшть винятково у шлунково-кишковому трактТ без системного токсичного впливу. бдиними побТчними ефектами ТнгТбТторТв а-глюкозидази е метеоризм i дискомфорт у шлунково-кишковому трактТ, що в багатьох випадках призводить до вТдмови вТд його застосування [10].
Так, у STOP-NIDDM Trial бТльше половини хворих, якТ припинили участь у дослТдженнТ, зазнавали саме перерахованих побТчних явищ i не змогли до них адап-туватися [9].
Одним Тз представникТв дано! групи е воглТбоз. Його можна застосовувати як у монотерапТ!, так i в комбТнацТ! з шшими таблетованими цукрознижуючими препаратами чи шсулшом. ВоглТбоз довТв свою ефективнють щодо покращення всТх показникТв вуглеводного обмТну, вщ-значалося зменшення шсулшорезистентносп та маси тТла. До того ж препарат покращуе лшТдний спектр кро-вТ, зокрема вТрогщно знижуе рТвень триглщеридТв [6].
На ринку Укра!ни воглТбоз представлений препаратом Воксид, що випускаеться в таблетках у двох дозу-ваннях — 0,2 i 0,3 мг.
Мета дослщження: визначення впливу вогшбозу на масу тТла, постпрандТальну глшемш, глТкований гемо-глобТн у пащенпв Тз ЦД 2-го типу та ожирТнням чи над-мТрною масою тТла.
Матер1али та методи
У дослТдженнТ взяли участь 32 хворТ на ЦД 2-го типу з ожирТнням чи надшрною масою тТла. Спостереження за кожним Тз пащенпв тривало 12 тижшв. 1х було розподТлено на двТ групи. До I групи увшшли 18 пащенпв (10 жшок i 8 чоловкТв) Тз ЦД 2-го типу та ожирТнням чи надшрною масою тТла, яы отримували ТнсулТнотерапТю (3 хворих отримували генсулш Р i Н, 2 — актрапТд HM i протафан HM, 5 — фармасулш H i HNP, 2 — шсуман базал та рапТд, 1 — генсулТн М30, 3 — фармасулш HNP, 2 — шсуман комб25). Середнш вТк хворих становив 50,44 ± 2,07 року. Серед них надмТрну масу тТла (1МТ 25—29,9 кг/м2) мали 4 хворТ, ожирТння I ст. — 9 хворих, ожирТння II ст. — 4 хворТ, ожирТння III ст. — 1 хворий.
До II групи увшшли 14 пащенпв (8 жТнок i 6 чоловь ыв) Тз ЦД 2-го типу з ожирТнням чи надмТрною масою тТла, яы отримували метформш у максимальних дозах. СереднТй вТк становив 52,71 ± 1,96 року. Серед них надмТрну масу тТла ЦМТ 25—29,9 кг/м2) мали 2 хворТ, ожирТння I ст. — 5 хворих, ожирТння II ст. — 4 хворТ, ожирТння III ст. — 3 хворТ.
КрТм того, дослТджували постпрандТальну гшкемш i глТкований гемоглобш (HbA1c).
Таблиця 1. Динамка дослджуваних показниюв до призначення Воксиду i через 12 тижшв його прийому в груш пац1ент1в ¡з ЦД 2-го типу та ожир1нням чи надм1рною масою тла,
як отримують нсулнотерапю
Показник На початку дослщження Через 12 тижшв Змiни
Маса тта, кг 95,00 ± 3,20 92,33 ± 3,10 -2,67
1МТ, кг/м2 33,17 ± 0,89 31,870 ± 0,851 -1,3
Постпран^альна miKeMiq, ммоль/л 10,47 ± 0,43 8,70 ± 0,26 -1,77**
HbAlc, % 9,11 ± 0,26 8,31 ± 0,23 -0,8*
Примтки: р1зниця мж групами псля ткування i до ткування в1рогщна: * — p < 0,05, ** — p < 0,001.
Таблиця 2. Динамка дослджуваних показниюв на початку л'1кування i через 12 тижнiв прийому препарату Воксид у груш пац1ент1в iз ЦД 2-го типу i надмiрною масою тла чи ожиршням,
як отримують метформн
Показник На початку дослщження Через 12 тижшв Змши
Маса тта, кг 98,42 ± 4,42 96,28 ± 4,26 -2,14
1МТ, кг/м2 35,66 ± 1,26 34,15 ± 1,23 -1,51
Постпран^альна глiкемiя, ммоль/л 10,40 ± 0,40 8,46 ± 0,25 -1,94*
HbA1c, % 8,41 ± 0,32 7,46 ± 0,29 -0,87**
Примтки: рiзниця мж групами псля ткування i до лкування в'рог'щна: * — p < 0,01, ** — p < 0,05.
Ушм пащентам додатково до рашше отримувано! терапи було призначено препарат Воксид (хворим iз надмiрною масою тта по 0,2 мг тричi на добу, з ожирш-ням — по 0,3 мг тричi на добу). Визначення дослтжу-ваних показниюв проводилось перед призначенням Воксиду i через 12 тижшв його прийому.
Отримаш результати статистично оброблеш з ви-значенням середшх показниюв (М ± m) та вiрогiдностi рiзниць за критерiем Стьюдента.
Результати дослщження
У I груш (пащенти з ЦД 2-го типу та ожиршням чи надмiрною масою тта, якi отримували шсулшо-терашю) пiсля прийому препарату Воксид iз звич-ними дозами iнсулiнiв в ушх хворих виникали легкi гшогткемп. Тому в кожного пацiента юльюсть оди-ниць iнсулiну коротко! дл пiд контролем глшеми було зменшено. Це, у свою чергу, призвело до зниження апетиту.
Шсля 12 тижшв прийому препарату Воксид у ком-бшаци з iнсулiнотерапiею в ушх пацiентiв вiдмiчалося зниження маси тта (у середньому на 2,67 кг) (табл. 1).
Крiм того, встановлено вiрогiдне зниження глше-ми через 2 години пiсля гш (1,77 ммоль/л). Цей ефект Воксиду варто врахувати при лшуванш пащентав з iзо-льованою постпрандiальною гiперглiкемiею.
У результатi ми отримали вiрогiдне зниження HbA1c через 12 тижшв на 0,8 %.
Побiчнi ефекти препарату були транзиторними, i через 2 тижш прийому препарату оргашзм повнiстю адаптувався до нього. Найчастше хворi скаржилися на здуття (82 %), проноси (46 %), нудоту (28 %). Жоден iз пащенпв не втмовився вiд подальшого лшування через цi явища.
З огляду на ефективнiсть препарату Воксид щодо корекци постправддально! гiперглiкемií ^ як результат, зменшення рiвня НЬА1с, а також зменшення маси тта на хш його прийому, навпъ у комбiнацií з iнсулiнами, вш був рекомендований для подальшого лшування всiм пацieнтам дано! групи.
У другш групi (пацieнти з ЦД 2-го типу й надмiрною масою тта чи ожиршням, яю отримують метформш) на тлi прийому препарату також втзначалася позитивна динамша як щодо зниження маси тта (2,14 кг), так i стосовно таких показниюв вуглеводного обмiну, як постправддальна глiкемiя (1,94 ммоль/л) та НЬА1с (0,87%) (табл. 2).
Скарги на так! побiчнi ефекти, як пронос i здуття живота, виникали у вшх пацieнтiв цieí' групи, що може бути обумовлено додатковим впливом метформiну. Проте через 2—3 тижш вони значно зменшились i по-силювалися лише при грубих порушеннях дieти (вжи-вання велико! ктькосл легкозасвоюваних вуглеводiв чи жирно! ж).
Висновки
1. Препарат Воксид — новий препарат iз групи ш-гiбiторiв а-глюкозидази, що маe кращу переносимiсть i меншу юльюсть побiчних ефектiв, нiж його попере-дники.
2. Його здатнють зменшувати масу тта в рiзних комбiнацiях, навпъ з iнсулiнами, зумовлюe його ефек-тивнiсть у пацieнтiв iз надмiрною масою тiла чи ожиршням при ЦД 2-го типу.
3. Отриманий гiпоглiкемiзуючий ефект, особливо щодо постправддально! гiперглiкемií, пiдтверджуe доцтьшсть застосування препарату при лiкуваннi па-цieнтiв iз цукровим дiабетом 2-го типу.
Список лператури
1. Утфтований клжчний протокол первинно1 та вто-ринно1 (спецiалiзованоí) медичноi допомоги при цукровому dia-6emi 2 типу, затверджений наказом Мтстерства охорони здоров'я Украти eid 21.12.2012 № 1118.
2. Утфжований клiнiчний протокол екстрено'1, первинног та вторинног (спецiaлiзовaноí) iтретинног (високоспецiaлiзо-ваног) медичног допомоги при цукровому дiaбетi 1 типу, затверджений МИтстерством охорони здоров'я Украгни.
3. http://www.mif—ua.com/education/symposium/ozhirenie
4. World Health Organization. Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO consultation on obesity. World Health Organization: Geneva, 1998.
5. Паньшв B.I. Ефективнкть застосування лiрaглутиду у хворих на цукровий дiaбет 2-го типу з ожирнням в реальнш клiнiчнiй практиц // Мiжнaродний ендокринологiчний журнал. - 2014. - № 6 (62). - С. 91-101.
6. Паньшв B.I. Новi терапевтичт можливостi управлн-ня цукровим дiaбетом 2-го типу: досвiд використання воглi-бозу // Мiжнaродний ендокринологiчний журнал. — 2014. — № 6(62). - С. 51-54.
7. https://www.aace.com/publications/algorithm
8. Satoh N, ShimatsuA., YamadaK. etal. An alpha-glucosidase inhibitor, voglibose, reduces oxidative stress markers and soluble intercellular adhesion molecule 1 in obese type 2 diabetic patients // Metabolism. — 2006. — 55(6). — 786-793.
9. Chiasson J.-L, Josse R., Gomis R. et al. Acarbose for prevention of type 2 diabetes mellitus: the STOP-NIDDM randomized trial // Lancet. — 2002. — Vol. 359. — P. 20722077.
10. Паньшв B.I. Можливостi медикаментозное' профыак-тики цукрового dia6emy 2-го типу // Мiжнародний ендокри-нологiчний журнал. — 2013. — № 5 (53). — С. 107-112.
11. Scheen A.J. Is there a role for alpha-glucosidase inhibitors in the prevention of type 2 diabetes mellitus?//Drugs. — 2003. — 63(10). — 933-51.
12. Yamada K. Pharmacological treatment of postprandial hyperglycemia in hypertensive patients with type 2 diabetes mellitus//Nihon Rinsho. — 2003 Jul. — 61(7). — 1219-23.
13. Yamagishi S, Nakamura K, Takeuchi M. Inhibition of postprandial hyperglycemia by acarbose is a promising therapeutic strategy for the treatment of patients with the metabolic syndrome// Med. Hypotheses. — 2005. — 65(1). — 152-4.
Отримано 07.02.15 Ш
Пасечко Н.В., Лой Г.Я., Мазур Л.П., Савченко И.П. Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНГИБИТОРОВ а-ГЛЮКОЗИДАЗЫ У БОЛЬНЫХ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА И ОЖИРЕНИЕМ Резюме. В статье приведены результаты исследования влияния ингибиторов а-глюкозидазы на массу тела и основные показатели углеводного обмена. Авторы отмечают положительный эффект препаратов этой группы на все компоненты метаболического синдрома, безопасность для организма, отсутствие серьезных противопоказаний и низкий уровень развития гипогликемии. Воглибоз как представитель группы ингибиторов а-глюкозидазы может эффективно использоваться с метформином, а также в сочетании с инсулинотерапией.
Ключевые слова: сахарный диабет, ожирение, ингибиторы а-глюкозидазы, воглибоз.
Pasiechko N.V., LoiH.Ya, MazurL.P., Savchenko I.P. Ternopil State Medical University named afterI.Ya. Horbachevskyi, Ternopil, Ukraine
THE EFFICIENCY OF USING a-GLUCOSIDASE INHIBITORS IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE 2 AND OBESITY Summary. The article presents the results of studying the impact of a-glucosidase inhibitors on body weight and main carbohydrate metabolism indicators. The authors note the positive effects of drugs from this group on all components of metabolic syndrome, safety for the body, absence of serious contraindications and low level of hypoglycemia. Voglibose as representative of a-glucosidase inhibitors can be effectively used in combination with metformin, as well as together with insulin therapy.
Key words: diabetes mellitus type 2, obesity, a-glucosidase inhibitors, voglibose.
