CC BY
19
УДК 616.36-003.826:615.24:579.873.1]-08-035 DOI: 10.22141/2308-2097.54.1.2020.199136
Орчак £.С., Грига В.1., Петричко О.1., ni4i<op Й.1.
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ун1верситет», м. Ужгород, Укра'на
Ефективнють використання Bifidobacterium infantis 35624 для лкування хворих на неалкогольну жирову хворобу печшки
For citation: Gastroenterologia. 2020;54(1):8-17. doi: 10.22141/2308-2097.54.1.2020.199136
Резюме. Актуальнють. Неалкогольна жирова хвороба печнки (НАЖХП) охоплюе спектр захворювань, тсно пов'язаних '¡з метабол'чними факторами ризику. Мета: визначити ефективнють комплексноП терапП з використанням препарату Bifidobacterium infantis (B.infantis) 35624 на динамку прояв'в депресП у хворих на НАЖХП та цукровий ^абет (ЦД) 2-го типу. Матер'али та методи. Обстежено 56 хворих з НАЖХП. Хворих розподлено на 2 групи: хворi I групи (n = 26) для корекцП дисб'юзу товстоП кишки (ДТК) отримували комбно-ваний проботик; II групи (n = 30) — препарат B.infantis. Порушення функци центральноП нервовоП системи ви-значали за допомогою таких нейропсихометричних теств, як шкала самооцнки Сплбергера — Хан'ма, шкала депресП Бека (BDI), шкала Zung, Торонтська алекситим'чна шкала. Результати. Анал'з м'1кроб'1олопчного досл'1дження фекалй в обстежених хворих обох груп до лкування вказуе на виражен зм'ми в кльксному i яксному складi мкрофлори товстоП кишки. У хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу соматична патолопя супро-воджуеться вираженими проявами депресП, тривожност'1, невпевненост у соб'1. Продемонстровано значне зменшення вираженост депресп, тривожност на фон нормал'1зацп мкробного складу товстоПкишки при три-валому прийомi B.infantis 35624 у хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу. Висновки. У хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу встановлено ДТК переважно II (у 53,3-53,8 % обстежених) та I ступенв (30,0-30,8 % обстежених). У хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу визначаються тривожн розлади, пом '/рно виражен прояви депресп за шкалою Сплбергера — Ханна, BDI, шкалою Zung та Торонтською шкалою, а це вимагае корекцП. Курсовий прийом B.infantis 35624 хворими на НАЖХП та ЦД 2-го типу е ефективним засобом не тльки для корекц'П дисбозу товстоП кишки, але i зменшення прояв'в депресп та тривожних станв у таких, пащент'т. Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печнки; цукровий ^абет 2-го типу; депреся; Bifidobacterium infantis 35624
Орипнальш досл^ження Original Researches < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя печшки i жовчовив1дно1 системи / Pathology of Liver and Biliary Excretion System
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) охоплюе спектр захворювань, тюно пов'язаних iз мета-болiчними факторами ризику [1]. На сьогодш доведено сптьнють патогенетичних механiзмiв для НАЖХП та метаболiчного синдрому, стае очевидним 1х зв'язок iз цукровим дiабетом (ЦД) 2-го типу, серцево-судинни-ми захворюваннями, ожиршням тощо. Зайва вага та шсулшорезистентнють (1Р) визнаш основними факторами ризику виникнення НАЖХП. Однак не тльки перещання, але й нездоровий рацюн харчування, на-
приклад шдвищене споживання продукпв, багатих на цукор i жири, недостатня фiзична активнють та гене-тична схильнють, а також змши мшробюти кишечника та бар'ерно! функцй' кишечника вважаються провщни-ми факторами у розвитку НАЖХП [2].
Результати останшх дослщжень указують на те, що розвиток НАЖХП пов'язаний i3 значними змшами у складi мкробюти кишечника, а також тдвищенням рiвня бактерiальних ендотоксишв [3]. 6 декшька пара-лельних гшотез щодо патогенезу НАЖХП. Ожиршня разом iз дiетичними звичками та факторами навко-
© «Гастроентеролопя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Орчак Елизавета Степашвна, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутршшх хвороб, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ушвер-ситет, пл. Народна, 1, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 976-17-94.
For correspondence: Yelyzaveta Szircsak, MD, PhD, Professor at the Department of propaedeutic of internal diseases, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna Sq., 1, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (050) 976-17-94.
лишнього середовища може призвести до шдвищення piBHH втьних жирних кислот у сироватцi KpoBi й до зростання рiвня холестерину, розвитку IP, пролiфера-ци адипоцитав та дисфункци кишкового мшробюце-нозу. Посилене надходження вiльних жирних кислот у печшку разом i3 змшеною активнiстю кишково! мь кробiоми призводить до накопичення триглiцеридiв i «токсичних» рiвнiв вiльних жирних кислот, втьного холестерину та iнших лiпiдних метаболтв, якi викли-кають дисфункцiю мгтохондрш, оксидативний стрес, утворення активних форм кисню та стрес ендоплазма-тичного ретикулуму з формуванням запалення та фь брозу печшки [4, 5].
Роль мшробюти кишечника не обмежуеться дieю на шлунково-кишковий тракт, вона може мати зна-чний вплив на функцш рiзних систем та органiв i бути причетною до формування багатьох захворювань. Мiкробний дисбактерiоз сильно асоцiюeться з мета-болiчними порушеннями (ожирiння, цукровий дiабет) [3], iз серцево-судинними захворюваннями, синдромом подразнено! товсто! кишки, целiакieю, неспеци-фiчними запальними захворюваннями кишечника, нейропсихгатричними захворюваннями, такими як шизофрешя, аутизм [6], тривожнi розлади, депрешя [7].
Експериментальнi дослiдження показали, що змiна нормального складу мшробюти кишечника може спри-чинити порушення поведшки та пригнiчувати функци мозку, зумовити вiдхилення вiд норми в нейрохiмiчних показниках. У роботi С. Yang та ствавт. (2017) доведено, що Bifidobacteria кишечника може забезпечити стшысть до хрошчного стресу, а пероральний прийом Bifidobacteria сприяе полегшенню симптомiв депреси. Отриманi даш пiдтверджують зв'язок мiж кишечником та мозком, де мшробюта кишки е важливим дистан-цiйним посередником функци мозку, який впливае на розвиток та терапевтичш наслiдки захворювань вну-трiшнiх органiв [8].
Мiкроструктура i когнiтивнi функци мозку сутте-во асоцшються з конкретним профiлем мшробюпв кишечника. Нормальне функцiонування мiкробiоти кишечника е необхщним для пiдтримання динамiч-но! регуляцп та контролю таких функцш головного мозку, як тривожнють та сощальна поведiнка, а та-кож для нейрогенезу та нормально! серотоншерпч-но! нейротрансмiсi!' центрально! нервово! системи при стресi [9].
Отже, в основi патогенезу багатьох хрошчних захворювань внутрiшнiх органiв, а також нейропсихь атричних розладiв лежать змши в кишковому мшро-бюценоз^ що дозволяе припустити вплив мшробюти кишечника на виникнення симптомiв тривоги та депреси при метаболiчно обумовлених захворюваннях. Нормалiзацiя мiкробного складу товсто! кишки може лежати в основi профилактики виникнення та/або про-гресування симптомiв тривоги та депреси, у тому числi й у хворих на НАЖХП.
Мета: визначити ефективнють комплексно! тера-пи з використанням препарату Bifidobacterium infantis 35624 на динам^ проявiв депреси у хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу.
Матерiали та методи
На ктшчнш базi кафедри пропедевтики внутршшх хвороб медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський нацiональний унiверситет» (гастроентерологiчне та ендокринолопчне вiддiлення ЗОКЛ iм. А. Новака) за 2016—2019 рр. обстежено 56 хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу. Серед обстежених було 32 чоловши (57,1 %), жшок — 24 (42,9 %). Середнш вш становив (49,7 ± 5,6) року. У контрольну групу ввшшли 20 практично здоро-вих ошб (12 чоловiкiв (60,0 %), 8 жшок (40,0 %)). Середнш вш становив (47,6 ± 5,8) року.
Усi дослiдження були виконаш за згодою пацieнтiв (вщ усiх хворих було отримано письмову згоду щодо проведення вiдповiдних дiагностично-лiкувальних за-ходiв), а методика !х проведення вщповщала Гельсш-ськш деклараци прав людини 1975 р. та !! перегляду 1983 р., Конвенци Ради бвропи про права людини i бiомедицину та законодавству Укра!ни.
Усi обстеженi пацieнти пiдлягали дослщженню за загальноклiнiчними, антропометричними, шструмен-тальними та лабораторними методами. Для верифша-ци дiагнозу звертали увагу на характер скарг, анамнез захворювання. При антропометричному дослщженш визначали зрiст, масу тла, окружнiсть тали, а також розраховували iндекс маси тiла (1МТ). Згiдно з реко-мендацiями Всесвггаьо! органiзацi! охорони здоров'я, хворих розподтили залежно вiд показника IMT, при якому IMT 16,0 кг/м2 i менше вiдповiдав вираженому дефiцитовi маси тла; 16,0—18,5 — недостатнiй мам тта; 18,0—24,9 — нормальнiй маш; 25,0—29,9 — над-лишковiй маш; 30,0—34,9 — ожирiнню I ступеня; 35,0— 39,9 — ожирiнню II ступеня; 40,0 i бiльше — ожиршню III ступеня [10].
Ушм хворим виконано ультразвукове дослiдження оргашв черевно! порожнини за загальноприйнятою методикою. У сироватщ кровi проведено стандарт-нi загальш та бiохiмiчнi дослщження для визначення функционального стану печшки, показниыв лiпiдного обмiну, вуглеводного обмшу (глюкози, iнсулiну, гшко-зильованого гемоглобшу (HbA1c, %)).
Дiагноз НАЖХП встановили згiдно з критерш-ми ушфшованого клiнiчного протоколу (Наказ МОЗ Укра!ни вiд 06.11.2014 р. № 826) та клМчними реко-мендацiями EASL-EASD-EASO щодо дiагностики та лiкування НАЖХП [11]. Стутнь ураження печiнки розраховано з використанням сурогатних маркерiв фiброзу за допомогою онлайн-калькуляторiв NAFLD fibrosis score (NFS), Fibrosis 4 calculator (FIB-4), а також фiбротесту.
Дiагноз ЦД 2-го типу встановлено зпдно з рекомен-дацiями IDF (2005 р.), а також iз урахуванням критерив унiфiкованого клiнiчного протоколу (Наказ МОЗ Укра!-ни вiд 21.12.2012 № 1118) [12]. Стушнь тяжкост ЦД 2-го типу оцшювали за рiвнем HbA1c (норма — до 6,0 %).
Дослщження якiсного й ильюсного складу мь крофлори товсто! кишки (ТК) до та шсля л^вання проводили методом посiву десятикратних розведень (10-1—10-9) фекалiй на стандартний набiр cелективних i диференцiйно-дiагностичних поживних середовищ для видiлення аеробних й анаеробних мшрооргашз-
MiB. Стутнь дисбюзу ТК оцiнювали за кпасифiкацieю 1.Б. Куваево!, К.С. Ладодо (1991).
Порушення функци центрально! нервово! системи (ЦНС) визначали в обстежених хворих до та тсля лшу-вання (через 6 мюящв) за допомогою таких тестав:
1. Шкала самооцiнки Ч.Д. Сшлбергера (1972) у мо-дифшаци Ю.Л. Ханiна (1976) — дозволяе шляхом само-оцiнки визначити рiвень тривожностi на певний момент (реактивна тривожнють як стан) та особисто! тривож-ностi (як стало! характеристики людини). Реактивна тривожнють характеризуеться напруженням, нервозню-тю, неспокоем. Особиста тривожнють характеризуеться схильнютю сприймати велике коло ситуацш станом тривоги. Результати оцшюються так: до 30 — низька, 31—45 — помiрна, 46 i бiльше — висока тривожнiсть.
2. Шкала депреси Бека (BDI). Цей опитувальник складаеться з 21 групи тверджень. Хворим пропонують прочитати уважно й обвести номер (0, 1, 2 або 3) твер-дження, що найкраще вiдображаe !х самопочуття про-тягом останнього тижня, включно з поточним днем. Дозволяе охарактеризувати емоцшну сферу пащенпв.
3. Методика визначення рiвня депресй', розробле-на V. Zung (1965). Використовуеться для виявлення й кшькюно! оцiнки вираженостi депресивних розладiв при рiзних соматичних захворюваннях. Нормативш показники шкали в здорових оаб становлять менше 50 балiв, 50—59 балiв характеризують наявнiсть мшь мально!, легко! депресй', 60—69 балiв — наявнють по-мiрно! депресй, 70 балiв i вище вказують на тяжку, ви-ражену депресiю.
4. Торонтська алекситимiчна шкала призначена для оцшки трьох основних якостей алекситими:
— труднощi у визначеннi та опис власних пережи-вань;
— складнють у проведеннi розбiжностей мiж по-чуттями й тiлесними вщчугтями;
— сфокусованiсть бiльшою мiрою на зовшшшх по-дiях, нiж на внутршшх переживаннях.
За даними авторiв методики, алекситимiчний тип особистостi отримуе 74 бали й вище, неалекситимiч-ний — 62 бали й нижче.
Надання медично! допомоги хворим на НАЖХП та ЦД 2-го типу проводили зпдно з клМчними протоколами л^вання МОЗ Укра!ни та вщповщно до локальних протоколiв. Для контролю рiвня глюкози в сироватц кровi обстеженим пацieнтам призначали пероральш цукрознижувальнi препарати (метформiн) на фош дieтичного харчування та модифiкацi! способу життя, при потребi проводили шсулшотерапш. Усiм обстеженим, хворим на НАЖХП та ЦД 2-го типу, при-значено препарат урсодезоксихолево! кислоти (УДХК) урсофальк (фiрми «Др. Фальк Фарма ГмБХ», Шмеччи-на) iз розрахунку 20 мг/кг маси тта. Лiкування УДХК продовжували протягом 6 мiсяцiв.
Хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу розподлено на двi клiнiчнi групи — залежно вщ методу корекци дисбюзу товсто! кишки (ДТК) — проведеного лкування, а саме:
— до I групи ввшшли 26 хворих, яким призна-чено комбiнований пробiотик опефера ^рми World
Medicine Europe) по 2 капсули 3 рази на добу тсля при-йому гш протягом 4 тижшв. Опефера — пробютик, до складу якого входять живi лiофiлiзованi бактери' (Lactobacillus rhamnosus, Lactobacillusplantarum, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium spp. (Bifidobacterium bifidum, Bifidobacterium longum, Bifidobacterium infantis), Saccharomyces boulardii, сухий екс-тракт квтв ромашки аптечно!, шулш. Як тдтримуючу терапiю шсля курсу лiкування з використанням опе-фери хворим призначено препарат лактулози медулак (фiрми World Medicine Europe) по 15 мл 3 рази на добу протягом 5 мюящв;
— до II групи ввшшли 30 хворих, яким для лшуван-ня ДТК додатково призначено препарат Bifidobacterium infantis (B.infantis) 35624 альфлорекс ^рми Biocodex) по 1 капсулi 1 раз на добу. Лшування препаратом B.infantis продовжували до 6 мюящв.
Наукове дослщження виконане в рамках НДР № 851 «Мехашзми формування ускладнень при захворюваннях печшки та шдшлунково! залози, методи !х лшування та профилактики», номер державно! рее-страцй': 0115U001103, а також загальнокафедрально! теми кафедри пропедевтики внутршшх хвороб ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний унiверситет».
Аналiз i обробку результат обстеження хворих проведено за допомогою комп'ютерно! програми Statistics for Windows v.7.0 (StatSoft Inc., USA) з вико-ристанням параметричних та непараметричних мето-дiв оцiнки отриманих результапв.
Результати
Застосування лабораторно-iнструментальних ме-тодiв обстеження до лiкування дало змогу встанови-ти ураження печiнки в уах 56 обстежених хворих, що вщповщало критерiям неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ).
У вах обстежених нами хворих встановлено ЦД 2-го типу переважно легкого та середнього ступеня тяжко-сп, що характеризувалося вiдсутнiстю гiпоглiкемiчних реакцiй, рiвнем глюкози в кровi натще до 8,5 ммоль/л, шсля гш — до 10 ммоль/л, HbA1c не перевищував 7 %.
Як бачимо на рис. 1 i 2, в обстежених хворих як I, так i II групи до л^вання частше дiагностованi ожи-ршня I ступеня (у 38,5 % хворих I групи та у 40,0 % хворих II групи) та надмiрна вага (у 34,6 % хворих I групи та у 33,3 % хворих II групи). Проведена комплексна тератя у хворих обох груп позитивно вплинула на показники вгодованосп, що проявлялося перерозподь лом обстежених за результатами IMT, а саме: тсля ль кування збтьшилася ктькють оаб з надмiрною вагою та нормальною масою тiла.
Аналiз мшробюлопчного дослiдження фекалiй в обстежених хворих обох груп до л^вання вказуе на виражеш змiни в кглькюному i якюному складi мшро-флори ТК. У вах обстежених пащенпв з НАСГ та ЦД 2-го типу визначали зниження рiвня представниив анаеробно! флори: бiфiдобактерiй нижче 107, а також лактобактерiй нижче 106, що супроводжувалось пдви-щенням юлькост представниив патогенно! мшрофло-ри в товстш кишцi. Результати наведенi у табл. 1 та 2.
Таблиця 1 — Динамка кльксного та яюсного складу мкрофлори ТК в обстежених хворих I i контрольно)' групи
Показник Обстежеш XBopi 1 групи (n = 26)
до лшування шсля 6-мюячного лшування
через 1 Mic. через 3 Mic.
Bifidobacterium: Контрольна група 100,0 % (8,61 ± 0,13)
частота (%) 80,8* 100,0Л 92,3
lg КУО/г 6,11 ± 0,17** 8,23 ± 0,22лл 7,89 ± 0,15л
Lactobacillus: Контрольна група 100,0 % (6,84 ± 0,15)
частота (%) 84,6* 100,0Л 92,3
lg КУО/г 5,01 ± 0,22* 6,53 ± 0,36л 6,37 ± 0,27л
Escherichia: Контрольна група 100,0 % (7,95 ± 0,08)
частота (%) 88,5 96,2 88,5
lg КУО/г 5,99 ± 0,21* 7,22 ± 0,45л 7,09 ± 0,16
Enterococcus: Контрольна група 100,0 % (7,55 ± 0,22)
частота (%) 46,2** 84,6ЛЛ 76,9лл
lg КУО/г 5,40 ± 0,18** 7,04 ± 0,33л 6,51 ± 0,44л
Enterobacter: Контрольна група 25,0 % (1,13 ± 0,09)
частота (%) 42,3* 30,8л 34,6
lg КУО/г 3,07 ± 0,35** 1,84 ± 0,27л 2,01 ± 0,45л
Citrobacter: Контрольна група 45,0 % (1,45 ± 0,07)
частота (%) 23,1* 42,3л 34,6
lg КУО/г 2,85 ± 0,23* 1,76 ± 0,22л 2,11 ± 0,27
Staphylococcus: Контрольна група 35,0 % (3,23 ± 0,11)
частота (%) 53,8* 38,5 42,3
lg КУО/г 4,80 ± 0,23* 3,95 ± 0,19 4,17 ± 0,34
Klebsiella: Контрольна група 20,0 % (1,07 ± 0,07)
частота (%) 53,8** 34,6л 46,2
lg КУО/г 3,86 ± 0,52** 1,78 ± 0,21лл 2,13 ± 0,22л
Clostridium: Контрольна група 15,0 % (4,22 ± 0,19)
частота (%) 42,3** 23,1лл 34,6
lg КУО/г 5,41 ± 0,34* 4,94 ± 0,17 5,18 ± 0,31
Proteus: Контрольна група 10,0 % (0,33 ± 0,08)
частота (%) 34,6** 15,4л 26,9
lg КУО/г 2,71 ± 0,44** 1,14 ± 0,65лл 1,48 ± 0,20л
Candida: Контрольна група 10,0 % (3,26 ± 0,08)
частота (%) 23,1* 15,4 15,4
lg КУО/г 4,29 ± 0,32* 3,99 ± 0,44 4,01 ± 0,36
Примтки: вщмнност MiM показниками в контрольнй груш та в обстежених па^енлв вiрогiднi: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; рiзниця MiM показниками в обстежених хворих до i псля лкування в'ропдна: л — р < 0,05; лл — р < 0,01.
Таблиця 2 — Динамка кльксного та яюсного складу мкрофлори ТК в обстежених хворих II та контрольно)' групи
Показник Обстежеш XBopi (n = 30)
до лшування шсля 6-мюячного лшування
через 1 Mic. через 3 Mic.
Bifidobacterium : Контрольна група 100,0 % (8,61 ± 0,13)
частота (%) 80,0* 100,0Л 100,0Л
lg КУО/г 6,01 ± 0,24** 8,17 ± 0,45л 8,32 ± 0,26лл
Lactobacillus: Контрольна група 100,0 % (6,84 ± 0,15)
частота (%) 83,3* 100,0Л 100,0л
lg КУО/г 5,11 ± 0,27* 6,04 ± 0,56 6,51 ± 0,33л
Escherichia: Контрольна група 100,0 % (7,95 ± 0,08)
частота (%) 90,0 93,3 96,7
lg КУО/г 6,04 ± 0,23** 7,11 ± 0,45л 7,23 ± 0,34л
Enterococcus: Контрольна група 100,0 % (7,55 ± 0,22)
частота (%) 43,3** 83,3ЛЛ 86,7лл
lg КУО/г 5,21 ± 0,14** 6,77 ± 0,27л 6,98 ± 0,44лл
Enterobacter: Контрольна група 25,0 % (1,13 ± 0,09)
частота (%) 40,0* 33,3 30,0
lg КУО/г 3,13 ± 0,20** 1,86 ± 0,44лл 1,77 ± 0,24лл
Citrobacter: Контрольна група 45,0 % (1,45 ± 0,07)
частота (%) 26,7* 40,0 43,3л
lg КУО/г 2,82 ± 0,11* 1,98 ± 0,46 1,82 ± 0,25л
Staphylococcus: Контрольна група 35,0 % (3,23 ± 0,11)
частота (%) 50,0* 40,0 36,7л
lg КУО/г 4,93 ± 0,26* 3,98 ± 0,20л 3,82 ± 0,25л
Klebsiella: Контрольна група 20,0 % (1,07 ± 0,07)
частота (%) 53,3** 43,3 30,0лл
lg КУО/г 3,65 ± 0,42** 1,88 ± 0,40лл 1,67 ± 0,86лл
Clostridium: Контрольна група 15,0 % (4,22 ± 0,19)
частота (%) 43,3** 30,0 23,3лл
lg КУО/г 5,45 ± 0,27* 4,92 ± 0,21 4,78 ± 0,33л
Proteus: Контрольна група 10,0 % (0,33 ± 0,08)
частота (%) 36,7** 23,3 16,7л
lg КУО/г 2,60 ± 0,34** 1,07 ± 0,40лл 0,99 ± 0,45лл
Candida: Контрольна група 10,0 % (3,26 ± 0,08)
частота (%) 23,3* 16,7 13,3
lg КУО/г 4,11 ± 0,20* 3,57 ± 0,10 3,45 ± 0,28
Примтки: вщмнност mîm показниками у контрольнй груш та в обстежених па^енлв вiрогiднi: * — р < 0,05; ** — р < 0,01; р 'зниця mïm показниками в обстежених хворих до i псля лкування в 'рог'щна: л — р < 0,05; лл — р < 0,01.
Шсля 6-мюячно1 комплексно! терапй' з використанням мультипробютика з переходом на прийом лактулози (у хворих I групи) та препарату B.infantis 35624 (у хворих II групи) виявлено позитивну динамку в кшькюному та якюному складi мшрофлори товсто! кишки, а саме норм^зацш кшькосп Bifidobacterium та Lactobacillus у вшх обстежуваних хворих обох груп, що супроводжува-лося зниженням кшькосп Proteus, Candida, Clostridium, Klebsiella та патогенних стафтокоив (табл. 1, 2). По-вторне мiкробiологiчне дослщження калу в обстежених хворих виконано через 1 мюяць тсля припинення комплексного лiкування, а також через 3 мюящ.
При аналiзi ефективностi призначених пробюти-кiв встановлено цiкавi вiдмiнностi в групах пащенпв. У хворих I групи (мюячний курс лiкування з використанням мультипробютика та подальшим прийомом лактулози (5 мюящв)) позитивний ефект при повторному бактеролопчному дослщженш через 1 мюяць тсля припинення лшування не вiдрiзнявся вiд такого у пащенпв II групи, що отримували препарат B.infantis 35624. Повторне мшробюлопчне дослiдження фекалiй (через 3 мюящ шсля припинення лшування) у хворих
До лкування Пюля лкування
■ Нормальна маса тта* ■ Надмiрна вага
■ Ожиршня 1 ст. ОжирЫня II ст.
Рисунок 1 — Динамка показниюв 1МТ в обстежених хворих I групи на фон комплексного лкування
До л^вання Пюля лкування
■ Вщсутнм II ст. ■ II ст.** ■ Ill ст.*
Рисунок 3 — Динамка ступешв дисбюзу ТК в обстежених хворих I групи на фонi комплексного лкування
на НАСГ та ЦД 2-го типу дае змогу встановити, що системний прийом B.infantis 35624 призводить до стш-ко! нормалiзацiï мшрофлори ТК, тодi як такого ефекту у хворих I групи не встановлено.
При аналiзi ступеня тяжкосп дисбютичних змш до лшування у хворих обох груп дiагностували переважно дисбюз II ступеня (у 53,8 i 53,3 % хворих вщповщно) (рис. 3, 4).
Перерозподт обстежених хворих тсля закшчення комплексного лiкування (через 3 мiсяцi) за ступенями вираженосп дисбiотичних змiн ТК наведено на рис. 3, 4. При цьому в 50,0 % хворих на фот лкування з використанням препарату B.infantis 35624 даагностовано нор-малiзацiю кшькюного i якюного складу мiкрофлори ТК.
Нами проаналiзовано стан емоцiйноï сфери та ïï ви-раженiсть у хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу до та шсля л^вання з використанням нейропсихометрич-ного тестування.
Шкала самоощнки Ч.Д. Спiлбергера та Ю.Л. Ханша показала виражену ситуацшну тривожнють в обстежених пащенпв. Показник реактивно!' тривожнос-тi, що залежить вiд життево! ситуацй' пацiента, значно
% * — р < 0,05
До лкування Пюля лкування
■ Нормальна маса тта* ■ Надмiрна вага
■ ОжирЫня 1 ст.* ОжирЫня II ст.
Рисунок 2 — Динамка показниюв 1МТ в обстежених хворих II групи на фон комплексного лкування
% * — р < 0,05; ** — р < 0,01
До лкування Пюля лкування
■ Вщсутжй ■ I ст. ■ II ст.** ■ Ill ст.*
Рисунок 4 — Динамка ступешв дисбозу ТК в обстежених хворих II групи на фон комплексного лкування
покращився в II rpyni (прийом препарату B.infantis 35624). До лкування показник у хворих II групи ста-новив (45,1 ± 12,2) бала, а тсля лiкування зменшився до (22,1 ± 7,7) бала. У I гpупi обстежених цей показник змiнився з (44,4 ± 11,5) бала лише до (39,8 ± 10,2) бала (рис. 5, 6).
При дослщженш емоцшно! сфери за результатами BDI виявили наявнiсть помipно! депресй' та легко! депресй, нiж тpивожностi, у хворих з НАСГ та ЦД 2-го
типу до лшування (рис. 7, 8). При анал1з1 pезультатiв тестування за BDI виявлена бтьша частка вщповщей на питання, що характеризують когштивш, апатичнi та соматичнi прояви депресй'. Як показав цей тест, бтьш ефективним щодо пpоявiв депресй' стало л^вання з використанням B.infantis 35624.
У переважно! бiльшостi хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу мають мiсце прояви легко! або масковано!' депресй' за шкалою Zung (рис. 9, 10) на фош вегетативно!
■ Без тривожносп* ■ Ситуацiйна* ■ Особистiсна
До лкування Пюля лкування
■ Без тривожносп** ■ Ситуацмна* ■ Особистюна*
Рисунок 5 — Динамка показниюв шкали Рисунок 6 — Динамка показниюв шкали
самооценки Сплбергера — Ханна у хворих I групи самооценки Сплбергера — Ханна у хворих II групи на фон комплексного лкування на фон комплексного лкування
%
До лкування Пюля лкування
■ Без депресй' ■ Легка
■ Помiрна Виражена
До лкування Пюля лкування
■ Без депресй* ■ Легка
■ Помiрна* Виражена*
Рисунок 7 — Динамка вираженост депресй Рисунок 8 — Динамка вираженост депресй'
за шкалою BDI у хворих I групи на фон за шкалою BDI у хворих II групи на фонi
комплексного лкування комплексного лкування
% 60 -|
До лкування Пюля лкування
■ Без депресй ■ Легка ■ Маскована
До лкування Пюля лкування
■ Без депресй* ■ Легка ■ Маскована*
Рисунок 9 — Динамка вираженост депресй Рисунок 10 — Динамка вираженост депресй
за шкалою Zung у хворих I групи на фон за шкалою Zung у хворих II групи на фон
комплексного лкування комплексного лкування
%
80 -,
60 -
40 -
20 -
0
61,5
15,4 i До лкування
53,8
Пюля лкування
Група ризику Алексит^чний
Неалекситимiчний
Рисунок 11 — Динамiка показниюв Торонтсько)' шкали у хворих I групи на фон комплексного лкування
%
80 -,
60 -
40 -
20 -
0
% * — р < 0,05; ** — р < 0,01 60
73,3
0
До лкування
Пюля лкування
Група ризику* Алексит^чний*
Неалексит^чний*
Рисунок 12 — Динам '1ка показниюв Торонтсько)' шкали у хворих II групи на фон комплексного лкування
лабтьносп. Щ симптоми ефективно зменшуеться на фош курсового прийому пробютичного препарату B.infantis.
Алекситимiя — нездатнють хворого називати емо-Щ1, пережил ним самим або шшими людьми, тобто вербал!зувати ix, мае мюце у 60,0—61,5 % хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу. На фош курсового прийому B.infantis алекситимiя зменшуеться на 34,3 %.
Отже, у хворих на НАЖХП (НАСГ) та ЦД 2-го типу соматична патолопя супроводжуеться вираженими проявами депресй', тривожносп, невпевненосп у собь При цьому щ змши бтьш виражеш у пащенпв з по-рушенням IMX
Обговорення
Проведет нами дослщження свщчать про вираже-нi змши в кшькюному та якюному складi мiкрофлори товсто'1 кишки у хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу. Окр!м того, у цих хворих iз поеднаною патологiею часто визначаються легт та помiрно виражеш прояви депресй', тривожносп, що може вплинути на ефектив-нiсть лкування й вимагае корекцй'.
Результати все бтьшо'1 кiлькостi дослщжень свщ-чать про важливу роль кишкових бактерш у патогенезi НАЖХП [3, 13]. Змши мкробного складу пов'язанi зi сте-атозом, НАСГ та фiброзом, також доказанi асоцiацi'i мiж мкробюлопчними продуктами кишечника та НАЖХП, що пщтверджуе гiпотезу про взаемозв'язок кишечника та печшки i навпаки (Panasevic M.R. et al., 2017) [14].
Протягом останнix к1лькох роив усе бтьше утвер-джуеться усвiдомлення важливосп осi «кишечник — мо-зок» завдяки доказам, що базуються на розумшш нових зв'язтв мiж iмунною, ендокринною та нервовою системами [6]. Встановлено, що кишечник та мозок тюно пов'язаш мiж собою у вюь «кишечник — мозок» кшь-кома двоспрямованими сигнальними шляхами. Мкро-структура та когнiтивнi функцй' мозку суттево асоцш-ються з конкретним профилем мiкробiотiв кишечника. Нормальне функцiонування мiкробiоти кишечника е необхщним для пщтримання динамiчно'i регуляцй' та контролю таких функцш головного мозку, як тривожнють та сощальна поведшка, а також для нейрогенезу та нормально! серотоншерпчно'1 нейротрансмiсi'i ЦНС при стреш та вiдповiдi на антидепресанти [15].
Отже, як указують i результати наших дослщжень, кишковий дисбюз асоцiюеться з вираженими по-рушеннями псиxоневрологiчно'i симптоматики, що особливо виражене у хворих з поеднаною патолопею (НАЖХП, ЦД 2-го типу, ожиршня).
D. Rodrigues-Amorim та сшвавт. (2017) вказують, що дисбактерiоз кишечника може активувати Th17-клiтини, викликаючи запалення шлунково-кишково-го тракту, а також вщграе важливу роль у формуванш нейропсиxiатричниx захворювань [7].
Стае очевидним факт, що нормалiзацiя кишково'1 мiкробiоти може бути передумовою нормалiзацi'f три-вожних i депресивних розладiв у хворих з рiзними со-матичними захворюваннями, що супроводжуються дисбюзом кишечника. L. Desbonnet та сшвавт. (2010) на твариннш моделi продемонстрували антидепресив-нi властивостi саме B.infantis 35624. Вщомо, що бть-шiсть антидепресантiв дiють через збтьшення рiвня серотонiну, i, як доведено, мшробюта може синтезува-ти серотонш i цим самим впливати на його рiвнi у мозку. Пероральний прийом Bifidobacterium infantis збть-шив рiвень попередника серотонiну — триптофану — в плазмi щурiв, що вказуе на те, що штам може мати по-тенщал як антидепресант [16, 17].
Отже, вплив B.infantis на серотонш разом iз проявами антидепресивних властивостей може становити особливий штерес у лшуванш захворювань, патогенез яких пов'язаний iз дисбiотичними змiнами ТК, а також як! мають перебк iз вираженими розладами психонев-рологiчно'i симптоматики.
Результати наших дослщжень указують на значний позитивний вщдалений ефект на мшрофлору ТК курсового прийому B.infantis 35624 у хворих на НАЖХП (НАСГ) та ЦД 2-го типу. Продемонстровано значне зменшення вираженосп депресй', тривожносп на фон! нормалiзацi'f мшробного складу товсто'1 кишки при три-валому прийом! B.infantis 35624 у хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу.
Необхщне подальше вивчення оцшки ефективносп призначено'1 схеми терапй' у хворих з поеднаною патолопею, а також дослщження, спрямоваш на визначен-ня можливих зв'язк!в м!ж певними м!кробними асощ-ац!ями та порушенням нейровегетативного статусу у хворих на НАЖХП, ЦД 2-го типу та ожиршня.
Висновки
1. У хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу встановле-но дисбюз кишечника переважно II (у 53,3—53,8 % обстежених) та I ступешв (30,0—30,8 % обстежених).
2. У хворих на НАЖХП та ЦД 2-го типу визнача-ються тривожш розлади, ^Mip^ виражеш прояви депресй' за шкалою Сптбергера — Ханша, BDI, шкалою Zung та Торонтською шкалою, а це вимагае корекцй'.
3. Курсовий прийом B.infantis 35624 хворими на НАЖХП та ЦД 2-го типу е ефективним засобом не ттьки для корекцй' дисбюзу ТК, а також i зменшення проявiв депресй' та тривожних станiв у таких пащентав.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв та власно'1' фiнансовоï защ-кавленостi при шдготовщ дано1 статтi.
Iнформацiя про внесок кожного автора: Срчак £.С. — концепщя i дизайн дослщження, аналiз отриманих даних; Грига В.1. — анкетування хворих, збирання й обробка матерiалiв, написання тексту; Петричко О.1. — проведення анкетування хворих; Шчкар Й.1. — пiдбiр тематичних хворих.
References
1. Stepanov YuM, Nedzvetskaya NV, Yagmur VB, Klenina IA. Non-alcoholic fatty liver disease: features of metabolic changes at different stages of the disease. Gastroenterology. 2018;52(1): 13-18. doi:10.22141/2308-2097.52.1.2018.130772. (in Ukrainian).
2. Brandt A, Hernândez-Arriaga A, Kehm R, et al. Metformin attenuates the onset of non-alcoholic fatty liver disease and affects intestinal microbiota and barrier in small intestine. Sci Rep. 2019;9(1):6668. doi:10.1038/s41598-019-43228-0.
3. Boursier J, Mueller O, Barret M, et al. The severity of nonalcoholic fatty liver disease is associated with gut dysbiosis and shift in the metabolic function of the gut microbiota. Hepatology. 2016;63(3):764— 775. doi:10.1002/hep.28356.
4. Buzzetti E, Pinzani M, Tsochatzis EA. The multiple-hit pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). Metabolism. 2016;65(8):1038-1048. doi:10.1016/j.metabol.2015.12.012.
5. Satapati S, Sunny NE, Kucejova B, et al. Elevated TCA cycle function in the pathology of diet-induced hepatic insulin resistance and fatty liver. J Lipid Res. 2012;53(6):1080-1092. doi:10.1194/jlr.M023382.
6. Morris G, Berk M, Carvalho A, et al. The Role of the Microbial Metabolites Including Tryptophan Catabolites and Short Chain Fatty Acids in the Pathophysiology of Immune-Inflammatory andNeuroimmune Disease. Mol Neurobiol. 2017;54(6):4432-4451. doi:10.1007/s12035-016-0004-2.
7. Rodrigues-Amorim D, Rivera-Baltanâs T, Regueiro B, et al.
The role of the gut microbiota in schizophrenia: Current and future perspectives. World J Biol Psychiatry. 20i8;i9(8):57i-585. doi:10.1080/15 622975.2018.1433878.
8. Zhan G, Yang N, Li S, et al. Abnormal gut microbiota composition contributes to cognitive dysfunction in SAMP8 mice. Aging (Albany NY). 2018;10(6):1257—1267. doi:10.18632/aging.101464.
9. Lozupone M, Seripa D, Stella E, et al. Innovative biomarkers in psychiatric disorders: a major clinical challenge in psychiatry. Expert Rev Proteomics. 2017;14(9):809-824. doi:10.1080/14789450.2017.1375 857.
10. WHO: Global Database on Body Mass Index. Available from: https://www. who.int/nutrition/databases/bmi/en/.
11. European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016;64(6):1388-1402. doi:10.1016/j.jhep.2015.11.004.
12. Akhutina TV, Melikyan ZA. Neuropsychological Assessment: an overview of modern tendencies (dedicated to 110-th anniversary of A.R. Luria). Clinical Psychology and Special Education. 2012;1(2):1-20. (in Russian).
13. van Best N, Jansen PL, Rensen SS. The gut microbiota of nonalcoholic fatty liver disease: current methods and their interpretation. HepatolInt. 2015;9(3):406-415. doi:10.1007/s12072-015-9640-2.
14. Panasevich MR, Peppler WT, Oerther DB, Wright DC, Rector RS. Microbiome and NAFLD: potential influence of aerobic fitness and lifestyle modification. Physiol Genomics. 2017;49(8):385—399. doi:10.1152/physiolgenomics.00012.2017.
15. Morris G, Berk M, Carvalho A, et al. The Role of the Microbial Metabolites Including Tryptophan Catabolites and Short Chain Fatty Acids in the Pathophysiology of Immune-Inflammatory and Neuroimmune Disease. Mol Neurobiol. 2017;54(6):4432-4451. doi:10.1007/s12035-016-0004-2.
16. Rodrigues-Amorim D, Rivera-Baltanás T, Regueiro B, et al. The role of the gut microbiota in schizophrenia: Current and future perspectives. World J Biol Psychiatry. 2018;19(8):571-585. doi:10.1080/15 622975.2018.1433878.
17. Park C, Brietzke E, Rosenblat JD, et al. Probiotics for the treatment of depressive symptoms: An anti-inflammatory mechanism? BrainBehavImmun. 2018;73:115-124. doi:10.1016/j.bbi.2018.07.006.
18. Desbonnet L, Garrett L, Clarke G, Kiely B, Cryan JF, Di-nan TG. Effects of the probiotic Bifidobacterium infantis in the maternal separation model of depression. Neuroscience. 2010;170(4):1179—1188. doi:10.1016/j.neuroscience.2010.08.005.
19. OMahony L, McCarthy J, Kelly P, et al. Lactobacillus and bifidobacterium in irritable bowel syndrome: symptom responses and relationship to cytokine profiles. Gastroenterology. 2005;128(3):541—551. doi:10.1053/j.gastro.2004.11.050.
OTpuMaHo/Reeeived 21.01.2020 Pe^H30ßaH0/Revised 05.02.2020 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 10.02.2020 ■
Сирчак Е.С., Грига В.И., Петричко О.И., Пичкарь Й.И.
ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», г. Ужгород, Украина
Эффективность использования Bifidobacterium infantis 35624 у больных неалкогольной жировой болезнью печени
Резюме. Актуальность. Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) охватывает спектр заболеваний, тесно связанных с метаболическими факторами риска. Цель: изучить эффективность терапии с использованием препарата Bifidobacterium infantis (B.infantis) 35624 на динамику проявлений депрессии у больных НАЖБП и сахарным диабетом (СД) 2-го типа. Материалы и методы. Обследовано 56 больных
НАЖБП. Больные разделены на 2 группы: больные I группы (n = 26) для коррекции дисбиоза толстой кишки (ДТК) получали комбинированный пробиотик; II группы (n = 30) — препарат B.infantis. Нарушение функций центральной нервной системы определяли с помощью таких нейропсихометриче-ских тестов, как шкала самооценки Спилбергера — Ханина, шкала депрессии Бека (BDI), шкала Zung, Торонтская алек-
ситимическая шкала. Результаты. Анализ микробиологического исследования фекалий у обследованных больных обеих групп до лечения указывает на выраженные изменениями в количественном и качественном составе микрофлоры толстой кишки. У больных НАЖБП и СД 2-го типа соматическая патология сопровождается выраженными проявлениями депрессии, тревожности, неуверенности в себе. Продемонстрировано значительное уменьшение выраженности депрессии, тревожности на фоне нормализации микробного состава толстой кишки при длительном приеме В.т/ап№ 35624 у больных НАЖБП и СД 2-го типа. Выводы. У больных НАЖБП и СД 2-го типа установлено ДТК преимущественно II (у 53,3—
53,8 % обследованных) и I степеней (у 30,0—30,8 % обследованных). У больных НАЖБП и СД 2-го типа определяются тревожные расстройства, умеренно выраженные проявления депрессии по шкале Спилбергера — Ханина, BDI, шкале Zung и Торонтской шкале, что требует соответствующей коррекции. Курсовой прием B.infantis 35624 у больных НАЖБП и СД 2-го типа является эффективным средством не только для коррекции дисбиоза толстой кишки, но и коррекции проявлений депрессии и тревожных состояний у данных пациентов. Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени; сахарный диабет 2-го типа; депрессия; Bifidobacterium infantis 35624
Ye.S. Sirchak, V.I. Griga, O.I. Petrichko, Y.I. Pichkar UzhhorodNational University, Uzhhorod, Ukraine
Efficiency of using Bifidobacterium infantis 35624 in patients with non-alcoholic fatty liver disease
Abstract. Background. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) includes a spectrum of diseases, which are closely associated with metabolic risk factors. The purpose of the research was to determine the effect of comprehensive therapy using Bifidobacterium infantis (B.infantis) 35624 drug on the dynamics of depression manifestations in patients with NAFLD and type 2 diabetes mellitus (T2DM). Materials and methods. Fifty-six patients with NAFLD were examined. They were divided into 2 groups: the first group (n = 26) of patients received a combined probiotic for the correction of colon dysbiosis, the second group (n = 30) received B.infantis preparation. Central nervous system disorders were determined using the following neuropsychometric tests (Spielberg-Hanin Self-Rating Scale, Beck Depression Inventory, Zung Self-Rating Depression Scale, Toronto Alexithymia Scale). Results. Analysis of microbiological study of feces in the examined patients of both groups before treatment indicates pronounced changes in the quantitative and qualitative composition of intestinal microflora. In patients with NAFLD and T2DM, somatic
pathology is accompanied by marked manifestations of depression, anxiety, self-doubt. The research demonstrated a significant decrease in the severity of depression and anxiety on the background of normalization of the microbial composition of the colon with long-term administration of B.infantis 35624 in patients with NAFLD and T2DM. Conclusions. In patients with NAFLD and T2DM, colon dysbiosis was detected, mainly degrees II (in 53.3-53.8 % of surveyed people) and I (in 30.0-30.8 % of individuals). Patients with NAFLD and T2DM are diagnosed with anxiety disorders, moderate manifestations of depression on the Spielberg-Hanin scale, Beck Depression Inventory, Zung Self-Rating Depression Scale, and Toronto Alexithymia Scale, which requires correction. Course intake of B.infantis 35624 by patients with NAFLD and T2DM is an effective tool not only for the correction of colon dysbiosis, but also for the reduction of the manifestations of depression and anxiety in these patients. Keywords: non-alcoholic fatty liver disease; type 2 diabetes mel-litus; depression; Bifidobacterium infantis 35624
